Когнітивно-семантичні особливості лексико-семантичних утворень з mal у французькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 811.111' 372'373. 612. 2'233

Запорізький національний університет

Когнітивно-семантичні особливості лексико-семантичних утворень з mal у французькій мові

Стуліна Є. В.

Анотація

семантичний мовний іменування когнітивний

Статтю присвячено пошуку семантичних особливостей мовних одиниць, у склад яких входить формуючий елемент mal-, та опису певних когнітивних процесів у момент вибору такої одиниці під час процесу іменування нових об'єктів реальної дійсності. Дані утворення набувають останнім часом певної частотності у всіх сферах життєдіяльності франкомовного суспільства. Сполучуваність mal- з різними частинами мови - іменником, дієприкметником, дієсловом - інтралінгвістична здатність, яка базується на певних когнітивних процесах: психологічна зручність ужитку двох відомих коренів, один з яких mal-, для іменування нового об'єкту; ментальне відсилання до вже відомих утворень за такою моделлю. Саме цей когнітивно-психологічний процес спонукає до словоутворень за подібною моделлю.

Ключові слова: словотворча модель, словотворчий елемент, семантика похідного слова, психологічна зручність, когнітивно-психологічний процес.

Аннотация

Стулина Е. В. Когнитивно-семантические особенности лексико-семантических образований во французком языке.

Статья посвящена поиску семантических особенностей языковых единиц, в состав которых входит словообразовательный элемент mal-, а также описанию определенных когнитивных процессов в момент выбора такой лексической единицы для именования новых объектов реальной действительности. Частотность появления подобных именований привела к расширению сочетаемости данного элемента с различными частями речи - существительным, деепричастием, глаголом, что можно рассматривать как его интралингвистическую способность. Последняя опирается на определенные когнитивные процессы: психологическая комфортность употребления двух известных для носителя языковых элементов, ментальная отсылка к уже известным образованиям по такой модели. Именно такой когнитивно-психологический процесс провоцирует увеличение словообразований по данной модели.

Ключевые слова: словообразовательная модель, словообразовательный элемент, семантика производного слова, психологическая комфортность, когнитивно-психологический процесс.

Annotation

Stulina E. Cognitive-semantic Features of the Lexical-semantic Creations in the French Language. The article is dedicated to the research of the semantic features of language units, the part of which is the element mal-, and also the description of cognitive processes by native speakers during the process of valuation of the language units for the nomination of the new objects of reality. The frequency of appearance of such items causes the extension of compilations of such elements with other parts of speech. It shows the extralinguistical ability which is based on psychological comfort during the usage of two well known elements. Such cognitive- psychological process provokes the increase of derivations according to this model. In the opinion of N. Chomsky the people nowadays suffer from negative emotions, unconsciously they are influenced by their negative experience. In the process of creating new nomination, transcategorisation is one of the basic cognitive means, which ruins the traditional categorization chain and leads to appearance of new system-meaning connections and relationships. These connections change our visualization of the stable connection between the elements of language. The realty doesn't change, but its several fragments could be considered in this process differently. This cognitive process is basic for creation the negative nomination with mal-. High circulation the wordbuilding models with prefix mal- is determined by different cognitive backgrounds. The paper deals with compound words. From the psychological point of view, it's more convenient for the speaker to use the compound word from two well known words than to use the word combination. Most compound words with word-building element -mal are particularly old, they are made from words well diffused in French language speaking countries (ex: malhabile, malchance, malheur, malpropre, malhonnete, malgracieux). Moreover, these words are the result of connection of two elements - verb and adverb in the past or present (mal-voyant, mal-loge) or adverb plus adjective (malhabile). It means, the word malbouffe is the first construction with word-building element mal-, with a well known noun. This neologism starts the further construction of compound words with mal-.

Key words: derivation model, derivation element, semantics of derivation, psychological comfort, cognitive-psychological process

Сучасна лінгвістика розвивається у руслі когнітивного напрямку, який за останні десятиріччя є одним з провідних у дослідженні мовних явищ. За визначенням відомих когнітологів (О. С. Кубрякова, Д. С. Дем'янкова, М. М. Болдирєва та інших), сучасний етап вимагає визнання когнітивно-функціональної парадигми наукового знання. Тому є закономірним те, що поряд з використанням традиційного ономасіологічного підходу до вивчення мовних явищ, дослідники все частіше звертаються до мови у дії, до мови, як засобу відображення у свідомості людини розуміння і бачення світу. Саме когнітивно-семантичні моделі утворення нових слів складає актуальність даного дослідження.

Об'єктом дослідження є семантично-тематичні групи слів, утворені з mal-.

Предметом дослідження є когнітивно-семантичні особливості словоутворень з mal- у французькій мові і побудова концептуальної моделі процесу таких словоутворень.

Метою дослідження є опис когнітивно-семантичних особливостей словоутворень різних частин мови, що містять у своїй морфологічній структурі словотворчий елемент mal-.

Завдання дослідження полягає у наступному: описати етимологічне значення і лексико-семантичні особливості лексичної одиниці mal у французькій мові; визначити та проаналізувати словотворчі моделі з утворюючим елементом mal, як ментальні сутності різних рівнів; дослідити лексико-граматичні особливості словотворчого елемента mal- у французькій мові; проаналізувати когнітивно-семантичні особливості дериватів з словотворчим елементом mal-.

Попередній аналіз словників французької мови, а саме «Мультитран», «Лінгво», «Petit Robert» показав, що слово mal прийшло у французьку мову з латинської у 1100 році, де воно існувало у трьох частинах мови: male (malus) прислівник, malum i, n. (malus), іменник, malus a, um, прикметник. Приклади свідчать, що саме у цих трьох лексико-граматичних формах дане слово почало своє існування у французькій мові: malvenue, aller de mal en pis, mal en point. Поступово всі три граматичних основи стали плідними словотворчими елементами: personne mal faite ( незграбна людина), прислівник, faire le mal (завдавати болю, робити зло), іменник. Як прикметника, семантика mal (е), може бути інтерпретованою наступним чином:. difforme ; disproportinne ; impoli, incorect, indispose, inegal, inquiet Також у зазначений період дане слово стає компонентом сталих висловів: pas mal, je me sens mal a l'ais, se mettre mal avec qn.

Певний період функціонування слова у мові призвело до поширення його значення як іменника: mal, n., m., 1. douleur; 2. maladie; 3. peine, difficultd; 4. dommage. Кожне зі значень може бути пояснене синонімами, що свідчить про постійне уточнення значення слова і його розвиток: douleur: affiction, angoisse, peine, plaie, souffrance, supplice, torture; maladie - mal de mer, prendre mal - malaise, trouble, affection, pathologie, peste, tic, vic; peine, difficulte - maux de la guerre, le mal a des ailes, se donner du mal - chagrin, ennui affliction, tristesse, souci, inquidtude, supplice; dommage - faire du mal a, vouloir du mal a qn, sans penser a - ddgat, ravage, casse, ddtdrioration, perte. Найменш вживаний прикметник mal(e) має наступні значення: mauvais; qui n'estpas conforme au bien, a un principe moral.

За визначенням словника «Dictionnaire Gaffiot» всі значення латинських слів male (malus), malum (malus), malus, увійшли до семантичного складу аналогічних французьких лексичних одиниць, а саме: male (malus) - adv. Comp. Pejus, super. Pessime 1. Mal autrement qu'il ne faut: avoir une mauvaise odeur, parler d'une fagon prdjudiciable, mal parler 2. De fagon facheuse, malheureuse: cela va mal pour qn , il est dans une situation pdnible, 3.violemment, fortement (avec adj. et verbe ayant un sens ddfav.): ddtester violemment qqun, ddtester plus, craindre fortement, petit trop petit. Malum i., n. (malus) 1. Mal: maux du corps. 2. Malheur, calamitd. 3. Duretd, rigueur, mauvais traitement: dtre chatid. 4. Maladie, malus a, um l.mauvais : mauvais poete, habitude ddtestable, de bis drable naissance 2.malheureux, funeste: combat malheureux, defaite ; pensees peinibles de qqn 3.mechant, malin, ruse . 4. Malade : le malade ёtant plus mal [Dictionnaire Gaffiot].

Отже, слово має широкий семантичний потенціал. Також зазначені випадки вжитку даного слова у французькій мові як терміну: douleur physique et par extension, maladie ou cause de maladie (mal blanc, mal de dents, mal de tete, mal de c&ur, mal de mer, mal de l'air, mal de la route, mal des montagnes, mal caduc, petit).

З часом латинські запозичення розширювали своє функціонування за рахунок змін граматичних категорій - існування як різних частин мови. Не менший вплив на розвиток їх семантики здійснює й вжиток даних слів у різних контекстах: морально-етичному, корпорально-фізіологічному, кліматичному тощо. Здатність слова до швидкого поширення вжитку призвела до зміни його функціонально-семантичного значення - mal стає словотворчим елементом у французькій мові.

Словотвору належить найважливіша роль в номінативному процесі, що враховує особливості людського світосприйняття, специфіку культурно-історичного досвіду даного народу. У мікросистемах похідних слів подібна концептуальна інформація виражена експліцитно [Янценецкая 1992, с. 187]. Когнітивний підхід до словотвору передбачає уважне вивчення специфіки виділеного об'єкта навколишньої дійсності, його адекватну концептуалізацію і перетворення складного концепту в однослівну номінацію, яка має розчленоване значення. За словотвірною структурою, як вважають вчені, стоїть певна концептуальна сутність, що експлікується словотворчими засобами. Словотворчі компоненти мають три аспекти: семантичний (семантика компонентів і словотвірне значення), функціональний (сполучуваність з іншими словотворчими компонентами) та когнітивний [Грицкова 2003, с. 98]. Деякі приклади змушують замислитись щодо доцільності утворень з mal. Так субстантивовані утворення mal-etre, mal-vivre, malfagon, malmener, le malbonheur не зважаючи на те, що можна сказати «etre mal», «vivre mal» «une male fagon», «mener mal», тим більш, що у мові вже є слова «bonheur, malheur».

Чим можна пояснити функціональне розповсюдження mal- як словотворчого елементу у французькій мові? Словотворчий елемент mal- з перших давньофранцузьких текстів позначало моральне поняття, протилежне bien. Воно вживалося в християнських текстах, посилювалося похідним від нього ім'ям диявола (Le Malin) і пов'язувалося з ідеєю гріха. У XVII столітті faire le mal означало грішити. У світських контекстах слово mal зустрічалося в уже цитованому вираженні donner le mal pour le bien. У XI-XII століттях з'являються інші відомі сьогодні значення цього слова - хвороба і біль, що не входять до значень слова зло.

Як вважає Н. Хомський, через те, що даний час все більше людей страждають негативізмом, вони, найчастіше не усвідомлюючи, заражені пристрастю до негативу [Хомский 1972, с. 115]. В умовах утворення нової номінації одним з основних когнітивних засобів виступає перекатегорізація, при якій руйнується традиційна категоріальна сітка і виникають нові системно-змістові зв'язки і відносини, які змінюють наші уявлення про усталені зв'язки та відносини між елементами мовної свідомості. Сама дійсність продовжує залишатися незмінною, але окремі її фрагменти в результаті такого перетворення піддаються іншому осмисленню [Болдырев 2012, с. 22]. Саме такий когнітивний процес є базовим для утворення вищеназваних нових номінацій з mal.

Швидке поширення словотворчих моделей з префіксом mal- є сприйнятим різними когнітивними чинниками. У даному випадку йдеться про складне слово. Психологічно, людині набагато простіше використовувати складне слово, з двох уже відомих слів, ніж запам'ятовувати абсолютно нову конструкцію. Більшість складних слів зі словотворчим елементом mal- є відносно застарілими та утворені з надзвичайно поширених у франкомовному суспільстві лексичних одиниць (ex: malhabile, malchance, malheur, malpropre, malhonnete, malgracieux). Більш того, як показує попереднє спостерігання за складними словами з mal-, частіше вони є результатом поєднання прислівника та дієслова (у формі дієприкметника минулого або теперішнього часу): mal-voyant, mal-loge або прислівника та прикметника: malhabile. Це означає, що слово malbouffe є першою конструкцією зі словотворчим елементом mal-, з відомим іменником. Цей неологізм дав поштовх цілій хвилі складних слів з mal.

Певна кількість утворених складних іменників дозволяє розглядати це явище, як нову тенденцію у французькій мові у галузі словотворення: malboulot, mal-logement, mal-vie, mal- йёувЬрретвМ, malfonctionnement, mal-administration (maladministration), mal-emploi, mal- eBay, mal-pensance (malpensance), mal-Bovё

За визначенням вчених у процесі творенні нових слів дуже часто активно включається механізм образно-асоціативного способу мислення людини, здатність проводити інтелектуальні, емоційні, перцептивні аналогії та тотожності між системами понять різних ділянок свідомості та виводити з них певний зміст [Крючкова 2008, с. 42]. Таким чином, когнітивна діяльність детермінує процес осмислення позначуваного, зумовлює вибір мовної форми або мовного значення.

Словотвору належить найважливіша роль в номінативному процесі, що враховує особливості людського світосприйняття, специфіку культурно-історичного досвіду даного народу. У мікросистемах похідних слів подібна концептуальна інформація виражена експліцитно [Янценецкая 1992, с. 129]. Ми маємо припущення, що завдяки існуючим поширеним засобам інформації, утворення, що могли деякий час вважатися винятком у французькій мові (поєднання mal з іменником на відміну від класичних поєднань з дієприкметником), набуває певного розмаху. Враховуючи когнітивний аспект словотворення, можемо стверджувати, що такі зміни відображають ментальні сутності різних рівнів, тобто мають різну концептуальну базу.

Армель Буссидан, досліджуючі появу і функціонування терміну la malbouffe зазначає, що у сучасному словотворі йдеться про певне «послаблення» вжитку класичних, традиційних моделей. Це послаблення може бути пояснене великим впливом англійської мови, де правила словоскладання є більш вільними. Підтвердженням цьому можуть бути, на думку дослідниці і інші моделі утворені з порушенням традиційних правил. Авторка ставить питання про сутність появи певної кількості утворень зі словотворчим елементом mal-, а також чому лінгвістична спільнота має потребу у таких утвореннях, припускаючи, що сучасна криза у всіх галузях життя спровокувала цей лінгвістичний феномен [Boussidan].

Поступово, через негативне сприйняття людиною дійсності, що приводить до змін концептуальної основи світосприйняття, слово mal набуло різних значень, через своє поєднання у процесі утворення нових слів як формуючого елемента зі словами різних частин мови. Наприклад: malboulot, mal-logёs, mal-logement, mal-vie, mal-vivre, malbonheur, mal^veloppement, mal-comprenant, malformatives, mal-fondё, malcroyants, mal-protёgёs, mal- informёs, mal-marws, malfonctionnement, mal-administration або maladministration, mal-emploi, mal-eBay, malpenser, mal-pensant, mal-pensance et malpensance, mal-Bovё.

Саме слово mal є досить продуктивним в цьому випадку, тому що воно має негативну конотацію та поєднуючись з іменником, прикметником, дієсловом, надає їм негативного значення. Словотворчий елемент mal набув поширення саме через негативне мислення суспільства. Досліджуючи лексичні особливості словотворчого елемента mal, можна припустити, виходячи з аналізу лексикографічних джерел, що він є досить продуктивним у творенні нових слів. Слова з даним елементом проникли до різних сфер життєдіяльності суспільства, таких як: харчування (malnutrition, malbouffe); юриспруденція (malmener, maladministration, mal-jugё, mal ёШ, malveillant); будівництво (mal gradrn, mal pe^ё); медицина (mal comitial, mal-dёveloppement, mal en point) тощо.

До граматичних особливостей словтворчого елемента mal- відноситься його здатність бути різними частинами мови та поєднуватись з іменником, прикметником, дієсловом Аналізуючи лексикографічні визначення семантики кожної частини мови, доходимо висновку, що саме такі додаються до кореня у момент виникнення нового складного слова, а саме: mal adj.: qui est contraire a la morale, au bien, relatif a la douleur, qui fait souffrir, d'une fagon malveillante, dёfavorable, dёsobligeante, de mauvaise exёcution, d'une maniere dёfectueuse, d'une fagon ёloignёe de la normale, malaisёment, avec difficuM, peine, effort, d'une fagon qui choque le gout, les convenances; mal n., m., douleur morale ou physique, maladie, crime, peche, difficultё, peine, travail, inconvenient, medisance, calomnie, dommage, perte, calamite; mal adv.: d'une maniere facheuse, contraire a l'interet ou aux desirs de quelqu'un, finir d'une maniere desastreuse, rencontrer des difficultes [Dictionnaire Gaffiot].

Іменники, до складу яких входить формуючий елемент mal-, виникають на базі французького прикметника mal, який приєднується до іншого іменника і надає вищезазначені значення до слову, вже відомому суспільстві: malaise n. m., malediction n. f ., malfagon nom f, demi-mal nom f, maladresse nom f, malchance nom f, malfaisance nom f, malheur nom m., malveillance nom f.

Наприклад, візьмемо слово malfagon n. f. Синоніми цього похідного слова у французькій мові наступні: defaut, defectuosite, imperfection. Слово malfagon часто використовується як еквівалент «недоліку» товару, матеріалу, роботи: de mauvaise execution, d'une maniere defectueuse. Наприклад: «Au sein du proces verbal de reception, le maitre d'ouvrage (qui congoit et dirige les travaux) peut inserer une restriction en raison du constat de malfagons, de desordres ou de defauts de conformite apparents». Утворене складне слово актуалізує сему ««defaut». Наявність синонімічних перелікувань у наведенному речені, де malfagons, входить до синонімічної парадигми, свідчить про його певні семантичні відзнаки від інших членів даної парадигми. Звернувшись до методу порівняння словникових дефініцій ми можемо стверджувати, що сииноніми цього слова не є абсолютними, а тільки надають певне розмаїття смислу «недолік»: якщо malfagon - це скоріше недолік у виробництві (imperfection dans la fabrication de quelque chose), то defaut це - відсутність того, що є необхідним (absence, manque ou insuffisance de ce qui serait rncessaire).

Отже,утворення з mal надає конкретизуючого значення недоліку, тому що закон економії мови не дозволяє утворювати абсолютні синоніми, що наводить на думку про уточнюючий і конкретизуючий смисл словоутворень з mal- у французькій мові.

Дієслівна префіксація у французькій мові є малопродуктивною mal-etre, malpenser, mal- vivre. Вживаність новоутворень з mal- у різних лінгвістичних контекстах сприяє росширенню їх семантики, що є свідченням певних когнітивно-асоціативних процесів носіїв французької мови. Частотність вживаності слова у різних лінгвістичних контекстах - особистістому і соціальному - виступає як свідчення про ментально-асоціативні і когнітивно-семантичні

процеси носіїв мови, наприклад, le chomage des jeunes adultesleur mal-etre, де настає

перекатигорізація слова у іменник як результат об'єктивація процесу невдалого існування.

Слово mal як прикметник може мати значення “те, що втілює зло”: c'est un mauvais ange, mauvais esprit, mauvais genie, etc. Вживаючись з іменником, цей прикметник може набувати значення “який виражає злість, недоброзичливість, заздрість”: la malveillance de ces voyous qui brisent les carreaux est revoltante. Прикметники з формуючим елементом mal- утворюються від основи дієслова (дієприслівника або дієприкметника), іншого прикметника: malveillant, malcommode, malgracieux, malhabile, malhonnete, maladroit, malencontreux, malpropre.

Також існують у мові деякі іменники, що були утворені шляхом конверсії: субстанцівацією: le malaise, la maladresse. Це дало поштовх утворенню та поширенню багатьох нових слів, велика кількість з яких уже зафіксована в словниках: malbouffe , demi- mal, haut-mal, mal-a-l'aise, mal-aime, mal-baise, mal-berg, mal-en-point, mal-juge, mal-voyant.

Отже, виникнення нових слів можна пояснити можливістю словотворчого елемента mal- поєднуватись з різними частинами мови. При чому, утворення нових слів відбувається різними способами, задіяні різні моделі: написання в одне слово, написання через дефіс. Більшість слів наразі містяться в словниках та активно використовуються в мовленні.

Для пояснення семантичної та когнітивної своєрідності слід описати процеси словотворення з нової точки зору, а саме охарактеризувати цілі та результати словотворчих процесів по тому, які структури знання мали намір відобразити людина в процесі утворення слів з «mal-», і які з них вона при цьому зафіксувала у вигляді похідних слів. Не менш важливим є і той факт, що інформація про навколишній світ може включати відомості як про об'єктивний стан справ в світі, так і про стан справ в уявних світах. Це включає в себе відомості про те, що кожен конкретний індивід знає, припускає, думає про об'єкти світу. Іншими словами, значення виразу не може бути зведене до об'єктивної характеризації ситуації, описуваної висловлюванням. Іншими словами, людина сама формує значення, їй також належить і активна роль у виборі мовних засобів для опису тієї чи іншої ситуації.

Стрімка поява досліджувального елементу як словотворчого тісно пов'язана з сучасними подіями, з засобами масової інформації, а також вона забезпечується і полегшується певними факторами когнітивної природи. По-перше, йдеться про похідне або складне слово з «mal-», елементи якого вже відомі носієві в порівнянні з зовсім новим, якби носій мови віддав цьому останньому перевагу. Тим більш, що новоутворення відсилає носія у момент вжитку слова до вже відомих йому слів з «mal-».

Як було зазначено раніше, слова з такою формою відносно давно вживаються у мові. У словниковому складі французької мови слово Malbouffe - перший випадок утворення складного слова з «mal-», поєднуючись з іменником розмовного стилю, що стало, на думку вчених, першим вісником нової хвилі похідних слів з «mal-». Тепер можна зустріти на сторінках медіа текстів певну кількість таких утворень: mal-logement, mal-vie, malbonheur, maldveloppement, malfonctionnement, maladministration et maladministration, mal-emploi, mal-eBay, mal-pensance чи malpensance. Серед нових утворень виокремлюються такі, що з'явились у резельтаті розвитку чи зміни морфологічної форми як, наприклад, malformative, що з'явилося на базі malformation. Де які утворення з'являються у формах, які не зовсім відповідають словотворчим моделям французької мови: mal-vie чи malvivre

Висновки

Отже, елемент, що виступає як досить стабільний у вжитку у мовленні у якості іменника, прикметника і прислівника та існує у французькій мові мало не кілька століть, виявляє себе останнім часом як продуктивний словотворчий засіб. Той факт, що деякі нові утворення не зафіксовані у французьких словниках, свідчить тільки про одне - новоутворення проходить період лексикалізації і морфологічної співвіднесеності з правилами французької мови. Дані утворення набувають останнім часом частотності у всіх сферах життєдіяльності франкомовного суспільства. Певний когнітивно-психологічний процес провокує збільшення утворень за подібною моделлю у французькій мові

Перспективи подальшого дослідження. При іменуванні об'єктів реальної дійсності, їхніх ознак і станів за допомогою формативного елемента mal- можна констатувати різні ментальні процеси: на основі існуючих знань - виділяється новий референт, який не має протилежних аналогів (malfagon); на основі існуючих знань виділяється і характеризується існуючий елемент з протилежного характеристикою (malhabile). Однак, найменування предмета абсолютно неможливе без попереднього, хоча б найелементарнішого знання даного предмета. Отже, перспективою даного дослідження може бути спроба опису деталізації ментальних процесів, пов'язаних з виникненням лексичних одиниць подібної структури.

Література