Вербалізація просторового параметру в тексті народної казки (на матеріалі німецьких народних казок)
Реалізація зовнішніх координат простору в текстах німецьких народних казок префіксами, прислівниками, прийменниково-відмінковими конструкціями, різними контекстуальними маркерами. Характеристика вертикального вияву простору, поряд із горизонтальним.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.07.2018 |
| Размер файла | 23,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вербалізація просторового параметру в тексті народної казки (на матеріалі німецьких народних казок)
Дослідження категорії простору має багату філософську традицію. Але з часом це поняття привертає увагу інших наук, які вносять в його розуміння свої специфічні характеристики. Вираження просторових відношень знаходить відображення в дослідженнях з лінгвістики [Радзієвська 1997; Топорова 1994], літературознавства [Бахтин 1975; Єщенко 2008], етнографії [Цивьян 1999], філософії та релігії [Хайдеггер 1993; Stephenson 1993].
У більшості вказаних праць розглянуто різноманітні аспекти розуміння простору. Нашу дослідницьку увагу зосереджено на вербалізації просторового параметру в тексті німецької народної казки з метою виявлення особливостей сприйняття і концептуалізації сфери, яка пов'язана з відображенням уявлень німецького народу про об'єктивно існуючу реальність. Актуальність дослідження пояснюється можливістю розглянути особливості наївної картини світу, що знайшла своє відображення в німецьких народних казках, і проаналізувати механізми об'єктивації дійсності людьми багато століть тому, що, в свою чергу, збагатить наші знання про вербальну реалізацію моделі світу в фольклорних текстах.
У німецьких народних казках знайшли відображення конкретні просторові уявлення, оскільки міфологічному розумінню простору, в якому перебуває людина, завжди протистоїть хаос, уособлюючи собою відсутність будь-якої організації. Простір, що базується на суб'єктивному сприйнятті людини, концептуалізується завдяки сукупності досвіду, отриманому людиною під час взаємодії з навколишнім середовищем. Ці уявлення структурують і конкретизують префікси, прислівники й обставини, прийменниково - відмінкові конструкції, різні контекстуальні маркери.
Слід зазначити, що лексико-семантична група дієслів руху є дериваційно продуктивною. Локальні префікси (ab-, aus-, auf-, fort-, ein-, nach-, um-, weiter-, weg-, zu-, unter-) поєднуючись із твірними основами дієслів руху, розгортають і конкретизують загальне значення безпрефіксальної основи (fahren / abfahren; reisen / abreisen / fortreisen; reiten / fortreiten; gehen / herausgehen / fortgehen / weitergehen / weggehen; schleichern / nachschleichern; ziehen / weiterziehen / fortziehen).
Дослідження текстів німецьких народних казок показало, що конструкції дієслова gehen без просторових маркерів трапляються в поодиноких випадках. Зберігаючи в цьому разі загальне значення спрямованого руху в просторі, дієслово gehen об'єктивує тривалість, складність шляху, оскільки ходіння здійснюється для досягнення певної мети. В той же час, префікси fort - та weiter - посилюють значення дієслова gehen та окреслюють момент віддалення, акцентуючи увагу на подальшому русі в просторі:
«Der Hahn lief sich den Vorschlag gefallen, und sie gingen alle viere zusammen fort» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 183].
«Er dankte dem Mannlein, nahm den Spief auf die Schultern und ging ohne Furcht weiter «[Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 190].
Префікси fort - та weiter-, як ілюструють приклади, позначають продовження руху, спрямованого від певного орієнтиру, в той час як прислівники fort і weiter можуть додатково приєднувати уточнення:
«Hans ging fort, auf seine Heimat zu, und als er gegen das Schlof kam, kamen auch seine Bruder an mit Wagen voll Bandern. Sie fingen an, mit den Bandern zu messen» [Deutsche Volksmarchen 1946, с. 13].
«Da gab der Meister zur Antwort: `Das kannst du noch tun. `Wie er aber das dritte Mal hinter das Schlof kam, machte das Pferd einen Sprung uber den Wassegraben und lief weiter, bis in die Nahe des feindlichen Schlosses» [Deutsche Volksmarchen 1946, с. 46].
«Die arme Frau war weiter und weiter gegangen und mufte sich endlich auch noch von ihrem zweiten Knaben trennen, fur den sie ein goldnes Weiflein erhielt» [Deutsches Marchenbuch 1847, с. 252].
Як бачимо з прикладів, використання певних орієнтирів установлює дистанцію між початком, самим рухом і кінцевим пунктом. Причому точкою відліку у вимірі відстані є сам суб'єкт. Неперервність руху позначено в тексті казки словосполученням immer fort und fort:
«Sobald er nur konnte, verlief er seine Werkstatt, wanderte seinen Weg uber BrUcke und Steg, bald da, bald dort, immer fort und fort» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 749].
Значення напрямку і місця переміщення у просторі може уточнюватися, якщо з дієсловами руху поєднуються прислівники місця та напрямку:
«Der Wolf aber ging geradeswegs nach dem Haus der Grofmutter, und klopfte an die Ture» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 177].
«Da nahm er das Ungetum auf die Schulter, ging heimwarts und wollte es dem Konige bringen» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 190].
Як видно з прикладів, сегменти напрямку руху geradeswegs, heimwarts зменшують значення абстрактності простору за рахунок його конкретизації: nach dem Haus der Grofmutter, heim.
Переміщення в рамках казкового простору відбувається в трьох напрямках: дорога веде в далечінь (in die Ferne), вгору (in die Oberwelt) або вниз (in die Unterwelt). Найчастіше рух відбувається в горизонтальній площині. Цей факт, на наш погляд, можна пояснити тим, що переміщення в горизонтальній площині для людини, тварини, транспортних засобів є найбільш природним. Саме це і зумовлює наявність в мові значної кількості засобів його вербалізації. Зовнішні координати простору реалізуються в текстах німецьких народних казок вербально просторовими прийменниками, які конкретизують направленість переміщення:
«Als sie an den Kreuzweg kamen, schlugen sie den Hans wieder und nahmen ihm das Geld wieder ab. Der Hans machte sich noch einmal auf den Weg zum Schlof «[Deutsche Volksmarchen 1946, с. 13].
« Wenn nun etwas zu tun war, so musste es der alteste allzeit ausrichten: hief der Vater noch spat oder gar in der Nacht etwas holen, und der Weg ging dabei Uber den Kirchhof oder sonst einen schaurigen Ort, so antwortete er wohl - ach nein, Vater, ich gehe nicht dahin, es gruselt mir - denn er furchtete sich» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 51].
Вертикальний вияв простору, поряд із горизонтальним, також відіграє важливу роль у сприйнятті його людиною. Просторові характеристики навколишньої дійсності вгору / вниз визначає одне з основних протиставлень, співвідносних з основними елементами всесвіту [Гуревич 1984; Конобеева 2006; Wunderlich 1985]. Простір у свідомості архаїчної людини сприймався як «узагальнене уявлення про цілісне утворення між небом та землею» [Кубрякова 1997, с. 26], де верх - це небо, а низ - земля [Бахтин 1990, с. 24]. Характеристика вертикального простору є менш розгорнутою, ніж у горизонтальній площині, де в більшому ступені віддзеркалюється світоглядна модель існуючого порядку. Наприклад:
«Da kam der Engel sogleich vom Himmel auf die Erde» [Deutsche Volksmarchen aus Schwaben 1852, с. 137].
«Meister Pfriem traumte in einer Nacht, er ware gestorben und befande sich auf dem Weg nach dem Himmel. Als er anlangte, klopfte er heftig an die Pforte «[Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 728].
«Der Holzhacher gehorchte, holte sein Kind und ubergab es der Jungfrau Maria, die nahm es mit sich hinauf in den Himmel» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 46].
Наведені приклади свідчать, що для вербалізації просторового параметру «вертикаль» у текстах німецьких народних казок наявні префікси, що зображують рух вгору (auf-, herauf-, hinauf-), або вниз (ab-, herab-, hinab-, unter-, herunter-, hinunter-). Переміщення персонажа відбувається за вертикальною проекцією вгору / вниз. Наприклад:
«Nun dachte der Hans:, Wenn ich auf einen Baum kletterte, so kann ich die ganze Gegend sehen. Vielleicht ist ein Haus hier herum. `Er kletterte auf einen Baum und schaute «[Deutsche Volksmarchen 1946, с. 51].
«Dann kam eine Kluft, da brach der Erdboden unter ihm herunter, und es fiel in den Abgrund» [Deutsche Volksmarchen 1946, с. 83].
Проникнення вниз у підземний світ, де персонаж долає перешкоди і повертається назад, відбувається через щілину, криницю:
«Als er uber das Wasser hinuber war, so fand er den Eingang zur Holle. Es war schwarz und rufiig darin,… «[Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 194].
«Da ging das Modchen zu den Brunnen zuruck und wusste nicht, was es anfangen sollte: und in seiner Herzensagst sprang es in den Brunnen hinein, um die Spule zu holen «[Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 169].
«Sie sagten ihm aber: `ei, so zerschlag ihn doch am Brunnen, da wird er schon heruntergehen!» Das that er denn auch» [Deutsche Volksmarchen aus Schwaben 1852, с. 185].
У межах наведених прикладів дієслова з префіксом herunter є лексичним засобом відображення системи просторових відношень, які на словотвірному рівні модифікують значення дієслів і відтворюють ідею спрямованого руху чи дії. Рух угору або вниз конкретизують не лише префікси, але й прислівники та обставини, різні контекстуальні уточнення, наприклад:
«Als er fort war, ging sie in dem Haus herum von unten bis oben und besah alles, die Stuben glanzten von Silber und Gold, und sie meinte, sie hatte nie so grofie Pracht gesehen «[Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 258].
«Da fuhrte er ihn uberall herum, auf und ab, und liefi ihn alle die Reichtumer undprachtigen Kammern sehen» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 66].
Як свідчать приклади, у німецькій народній казці наявна ознака замкнутості, пов'язана з відображенням у ній міфологічного мислення. У замкнутому просторі народної казки існує жорстка прив' язка до визначеного місця, простір сприймається як коло, у середині якого знаходиться сама діюча особа:
«Ich mochte noch dreimal mit meinem Pferd um das Schloss herum reiten, ehe ich sterben muss» [Deutsche Volksmarchen 1946, с. 45].
«Als er zwolf Jahre alt war, wurde ihm das einsame Leben auf dem Felde zu langweilig und er sprach: `Ich gehe betteln, da verdiene ich auch mein Brod und komme zugleich in der Welt herum» [Deutsche Hausmarchen 1851, с. 184].
Мовним засобом об'єктивації циклічного або колового руху є поєднання дієслів з префіксом um…herum - та herum-, які одночасно передають два значення: напрям позначається за допомогою префікса, а на спосіб переміщення вказує основа дієслова. Отже, коло в космогонічній системі німецького етносу сприймається як один з найбільш важливих компонентів всесвіту.
У тексті німецької народної казки просторові відношення включено до сфери мовця, який наголошує у такий спосіб на своїй позиції, своєму місцезнаходженні. Зокрема, позиція мовця мотивується компонентами складних префіксів hin та her, що віддзеркалюють направлення руху у просторі по відношенню до нього. Використання таких елементів у мові німецької народної казки фіксує місцеположення мовця, його бачення руху, перспективу сприйняття мовцем суб'єкта, що рухається:
«Das Schneiderlein ging beherzt auf ihn zu, redete ihn an und sprach 'guten Tag, Kamerad, gelt, du sitzest da und besiehst dir die weitlaufige Welt? ich bin eben auf dem Wege dahin und will mich versuchen. Hast du Lust mitzugehen?» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 144].
Отже, за допомогою корелятивного компонента hin рух позначається в сторону від мовця: in den Wald hinein (в ліс), auf dem Wege dahin (на шляху). Крім того, новим, невідомим виявляється пункт переміщення, оскільки початок руху збігається з позицією мовця, отже, йому вже відомий. Корелятивний компонент her навпаки увиразнює переміщення в сторону мовця; тут невідоме та нове окреслює пункт початку руху, кінцева точка збігається з позицією мовця, тобто вона відома:
« Als er auf der anderen Seite des Waldes herauskam, stand da am Eingang ein Haus, wo die Leute sich mit Tanz und Wein lustig machten» [Kinder - und Hausmarchen 1995, с. 190].
У результаті дослідження фактичного матеріалу було встановлено, що з групою просторових прийменників пов'язані такі ознаки, як контактність / дистантність і статичність / динамічність. Розташування предмета у просторі визначають контактні прийменникові конструкції, тоді як динамічну локалізацію характеризують просторові відмінки. Вони вказують на пересування об'єкта у просторі (вниз / угору, вперед / назад, навколо) і поєднуються з дієсловами руху (in den Brunnen hinein springen, auf den Berg klettern, uber den Kirchhof gehen, auf seine Heimat gehen, um das Schloss herum reiten).
Перспективи наукової розвідки вбачаємо у подальшому дослідженні мовного відбиття фундаментального зв'язку простору із часом, оскільки вони є взаємозумовленими.
Література
німецький казка прийменниковий
1. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе: очерки по исторической поэтике / М.М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. - М.: Худож. лит., 1975. - С. 234-407.
2. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и ренессанса / М.М. Бахтин. - М.: Худож. лит-ра, 1990. - 543 c.
3. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры / А.Я. Гуревuч. - М.: Искусство, 1984. - 350 с.
4. Єщенко Н. Категорія простору в ранній поезії Тараса Шевченка / Н. Єщенко // Шевченкознавчі студії. - 2008. - Вип. 11. - С. 210-218.
5. Конобеева А.О. Глаголы движения с локальними префиксами в категоризации пространственных отношений в современном немецком языке: дис…. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки»/ А.О. Конобеева. - Тамбов, 2006 - 19 с.
6. Кубрякова Е.С. Язык пространства и пространство языка (к постановке проблемы) / Е.С. Кубрякова // Изв. АН. Сер. лит. и Рз. - 1997. - Т. 56. - №3. - С. 22-31.
7. Радзієвська Т.В. Концепт ШЛЯХУ в українській мові: поєднання ідей простору і руху / Т.В. Радзієвська // Мовознавство, 1997. - №4 - 5. - С. 17-26.
8. Топорова Т.В. Семантическая структура древнегерманской модели мира. Монография / Т.В. Топорова. - М.: Радикс, 1994. - 192 с.
9. Хайдеггер М. Проселок / Мартин Хайдеггер // Работы и размышления разных лет. - М., Гнозис, 1993. - С. 239-241.
10. Цивьян Т.В. Движение и путь в балканской модели мира. Исследования по структуре текста / Т.В. Цивьян. - М.: «Индрик», 1999. - 376 с.
11. Deutsche Hausmarchen / [Gesammelt von J.W. Wolf]. - Gottingen: Dieterich'sche Buchhandlung, 1851. - 439 S.
12. Deutsche Volksmarchen / [Gesammelt und herausgegeben von A. Merkelbach]. - Kassel: Barenreiter-Verlag. 1946. - 103 S. Deutsche Volksmarchen aus Schwaben / [Gesammelt von E. Meier]. - Stuttgart: C.P. Scheitlin's Verlagshandlung, 1852. - 322 S. Deutsches Marchenbuch / [Herausgegeben von L. Bechstein]. - Leipzig: Verlag von Georg Wigand, 1847. - 301 S.
13. Kinder - und Hausmarchen / [Gesammelt durch die Bruder Grimm]. - Dusseldorf und Zurich: Artemis & Winkler Verlag, 1995. - 845 S.
14. Stephenson G. Das Bild des Weges in der Religionsgeschichte / G. Stephenson // Zeitschrift fur Religions - und Geistesgeschichte, 1993. - S. 289-308.
15. Wunderlich D. Raum, Zeit und das Lexikon / D. Wunderlich // Sprache und Raum. Psychologische und linguistische Aspekte der Aneignung und Verarbeitung von Raumlichkeit. Ein Arbeitsbuch fur Lehren und Forschung / [Harro Schweizer (Hrsg)]. - Stuttgart: Metzler, 1985 - S. 66-89.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Підрахування частотності вживання лексем на позначення простору та просторових відношень. Встановлення лексичної сполучуваності німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у аналізованих текстах прози творів Г. Гессе.
статья [27,6 K], добавлен 18.12.2017Особливості народних казок, їх тематика та внутрішня структура. Специфічні риси казок братів Грімм, протиставлення добра і зла в них. Лінгвостилістичні засоби вираження даних філософських категорій в творах авторів, практичний аналіз їх використання.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 06.12.2015Сутність та ціль метафори, шляхи її утворення. Значення символів деревних рослин, їх поєднання з іншими словами у поетичних текстах фольклористичного характеру. Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв жінок та чоловіків в українській мові.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 04.04.2012Лінгвістична сутність поняття "сленг", його відмінність від діалектів та жаргону. Розгляд використання скорочених форм сленгової лексики в німецьких молодіжних журналах. Мовні та стилістичні особливості використання англіцизмів, виявлення їх значення.
курсовая работа [70,0 K], добавлен 19.05.2014Процес формування німецьких особових імен на різних етапах історичного розвитку. Морфологічно-синтаксичні та лексико-стилістичні особливості особових імен. Псевдоніми як факультативне найменування особи, їх мотиваційний потенціал та шляхи утворення.
дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.09.2012Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.
курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010Німецька реклама та її відтворення у перекладі. Адекватність та еквівалентність перекладу реклами. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів. Дослівний переклад реклами, субституція як специфічний засіб перекладу. Парафраза як спосіб перекладу.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 21.06.2013Збір та характеристика наукових та народних назв птахів, їх походження за етимологічними словниками. Аналіз та механізми взаємозв’язків між науковими та народними назвами та біологією птахів. Типологія наукових і народних назв за їх етимологією.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 20.12.2010Дослідження граматичних особливостей та функціональних характеристик синтаксичних конструкцій зі звертаннями у поетичному тексті. Реалізація звертання як компонента комунікативного акту. Аналіз статусу номінацій адресата мовлення у структурі висловлення.
дипломная работа [141,6 K], добавлен 19.09.2014Порушення принципів мовного співробітництва. Теорія імплікатур П.Г. Грайса. Максими розмови, категорія комічного й засоби його реалізації. Алогізм як стилістичний прийом. Порушення принципів кооперації на матеріалі казки Л. Керролла "Alice in Wonderland".
дипломная работа [159,4 K], добавлен 06.12.2010
