Комунікативний та граматичний аспекти в курсі інтенсивного навчання англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОМУНІКАТИВНИЙ ТА ГРАМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ В КУРСІ ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Любов Петриця, старший викладач кафедри практики англійської мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

У статті висуваються аргументи щодо необхідності комунікативного та граматичного аспектів в курсі інтенсивного навчання англійської мови. Розглядаються питання комунікативної граматики. Обґрунтовується важливість навчання граматики, як частини комунікативної компетенції.

Ключові слова: інтенсивне навчання, комунікативний та граматичний аспекти, граматичні структури, правило, вправи, творчі підходи, комунікативні навички, наочні приладдя.

КОММУНИКАТИВНЫЙ И ГРАММАТИЧЕСКИЙ АСПЕКТЫ В КУРСЕ ИНТЕНСИВНОГО ОБУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ

Любовь Петриця, старший преподаватель кафедры практики английского языка Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко

В статье выдвигаются аргументы о необходимости коммуникативного и грамматического аспектов в курсе интенсивного обучения английскому языку. Рассматриваются вопросы коммуникативной грамматики. Обоснована важность обучения грамматике, в качестве коммуникативной компетенции.

Ключевые слова: интенсивное обучение, коммуникативный и грамматический аспекты, грамматические структуры, правило, упражнения, творческие подходы, коммуникативные навыки, наглядные пособия.

COMMUNICATIVE AND GRAMMATICAL ASPECTS IN THE INTENSIVE ENGLISH-TEACHING COURSE

Lyubov Petrytsya, Senior Lecturer of the Practice English Department Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

мова іноземний граматика комунікативний

Актуальність та постановка проблеми. Методи інтенсивного навчання іноземних мов знайшли широке застосування на практиці. Але вирішуючи проблему швидкого практичного оволодіння іноземною мовою за допомогою інтенсивної методики, ця методика приділяла недостатню увагу граматичному аспекту На ранніх етапах використання інтенсивної методики граматика була майже повністю вилучена з процесу навчання. Певна неграмотність мовлення студентів компенсувалась добре розвинутим комунікативним умінням. Подальше застосування інтенсивної методики довело необхідність спеціально звернутись до вивчення граматики. Викладання граматики останнім часом стало “полем бою”, на якому розгортаються контроверсійні методологічні дискусії у площині навчання іноземним мовам. Цілком очевидно, що кожна мова підпорядковується певному набору граматичних норм, отже, граматика є невід'ємною складовою усіх навчальних ситуацій іноземної мови. Вивчення граматики стало нагальною потребою особливо при вивченні іноземної мови у дорослій аудиторії, так як ця аудиторія схильна не тільки до імітаційного сприйняття мовлення, але й до узагальнення та свідомого вивчення явищ мови, яка вивчається. До того ж викладання граматики повинно отримати комунікативне обрамлення, оскільки основним завданням оволодіння мовою є здатність спілкуватися нею.

Граматичний компонент і його зв'язок з інтенсивним методом навчання як теоретична так і практична проблема. Яка роль і місце граматики в курсі інтенсивного навчання? Як визначити специфіку граматики і методи її в умовах інтенсивного навчання?

Аналіз основних досліджень і публікацій. Спеціалістами у галузі інтенсивного навчання місце граматики визначалося по-різному.

Теоретичні основи навчання граматики в умовах інтенсивного викладання розроблені Г. О. Китайгородською. Її концепція передбачає спіралеподібний процес оволодіння граматикою по схемі Синтез 1 - Аналіз - Синтез 2. Суть даного методу полягає у тому, що спочатку граматичні структури вводяться у виді мовленнєвих моделей (імітація). Потім передбачається узагальнення граматичної інформації, після чого здійснюється реалізація вторинного синтезу, тобто ті, що навчаються, свідомо використовують знання про граматичні явища в процесі комунікації. Г. О. Китайгородська вважає, що втілення якого- небудь комунікативного наміру зумовлює вибір відповідних граматичних форм, а кожна граматична форма вимагає адекватного до неї лексичного мовлення [5, 17]. Пропонується одночасне і паралельне оволодіння мовним матеріалом і мовленнєвою діяльністю. С.М. Мезенін і Л.Г Денисова підкреслюють, що граматика дає можливість студентам правильно будувати висловлювання, адекватно інтерпретувати прослуханий чи прочитаний текст, тобто розвиває практичні навички і уміння оволодіння мовою [7, 6]. Знання специфіки граматичної структури дозволяє студентові побачити різницю між рідною мовою і мовою, яка вивчається, тобто сприяє формуванню лінгвофілософських уявлень, відомості з граматики розвивають здібності до абстрагування і систематизації фактів. Як вважає Є.Ю. Мельник, організація процесу оволодіння мовою неможлива без організації засвоєння граматики [8, 3] Н.К. Скляренко вважає, що принцип комунікативності зовсім не означає відмову від засвоєння знань про мову, від використання мовних правил [9, 22]. Подібної думки дотримується Ю.О. Семенчук, який вважає, що при інтенсивному навчанні процес формування іншомовних граматичних навичок передбачає як засвоєння студентами граматичних явищ в межах комунікативної системи, так і надання їм можливості осмислити ці явища, співставити їх відповідними явищами рідної мови [10, 425].

Пропонуються різноманітні підходи до практичного втілення концепції про необхідність вивчення граматики в інтенсивному курсі. Граматичний коментар став складовою частиною підручників з інтенсивного навчання (ТН. Ігнатова). Проводиться двотижневий цикл для систематизованого осмислення і практичного опрацювання всіх граматичних явищ, які використовуються в комунікативному матеріалі (Л.Ш. Гегечкорі). Паралельно з основним курсом проводяться спеціальні заняття з граматики.

Граматика також вивчається в ході роботи над комунікативним матеріалом.

Метою даної статті є висвітлення різних підходів до вивчення граматики при інтенсивному навчанні англійської мови, звертаючи особливу увагу на її комунікативну спрямованість.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день не існує правил і закономірностей мовної комунікації, хоча деякі лінгвісти вважають, що комунікація повинна мати властивість системності. Простота або складність граматичної форми приймається до уваги лише в певній мірі (варіативність мови часто дає можливість позначати простий зміст простими формами), але не є виключним правилом підбору й розподілення граматичного матеріалу в курсі навчання. До граматики, яка використовується в інтенсивному курсі, ставляться такі основні вимоги: вона повинна задовольняти потреби студентів в досягненні певних прагматичних цілей спілкування і в будь-який момент навчального процесу, незалежно від ступеню складності мовних висловлювань, забезпечувати повноцінне спілкування.

Які ж основні принципи, на яких будується навчання граматики в інтенсивному курсі? В.А. Бухбиндера вважає, що відбір та розподілення граматичного матеріалу повинен спиратися на організацію предметного змісту інтенсивного курсу Така організація передбачає розробку системи навчальних комунікативних завдань в комплексі, які забезпечують задовільнення комунікативних потреб [1, 108].

З досвіду колег та власного досвіду треба зазначити. Що студент мовного ВНЗ здатний зрозуміти базові граматичні правила, більше того, це розуміння допомагає йому успішно оволодіти іноземною мовою та вдосконалювати рівень володіння нею. Це не означає, що ми не повинні звертати увагу на те, як ці правила фіксуються та продуктивно асимілюються у думці того, кого навчаємо. Тут важливо не повертатися до граматико-перекладацького методу.

Викладання граматики не означає змушувати студентів повторювати граматичні шаблони у бездумний спосіб, не означає заучування правил напам'ять. Такі вправи є, безперечно, нудними та неефективними. Не заперечуємо того, що тренувальні вправи потрібні, але вони повинні використовуватися з певною метою. Пояснення граматичних правил повинно відзначатись певними критеріями, наприклад, таким, як образність мислення, творчий підхід, описовість, порівняння з рідною мовою через переклад, використання гуморесок, анекдотів, пісень, прислів'їв та приказок.

Граматичне правило повинно мати функціональну спрямованість, тобто студенти повинні бачити, які мовленнєві завдання можна вирішити за допомогою цього граматичного правила. На думку Л.Ш. Гегечкорі, “функціональність передбачає, що граматичні форми засвоюються зразу в мовленнєвій діяльності: студент виконує будь-яке мовленнєве завдання - підтверджує думку, сумнівається про почуте, запитує про що-небудь, спонукає співрозмовника до дії, а в процесі цього засвоює необхідні слова або граматичні форми” [2, 65]. В процесі навчання елементи мовної структури розглядаються і оцінюються під кутом зору їх корисності і необхідності в мовленнєвій діяльності. Функціональний підхід дозволяє студентові виразити той чи інший комунікативний задум різними засобами. Наприклад, для вир аження спонукання студент може користуватися формами наказового способу, формою Will you?, виразом з модальним дієсловом сап в дійсному та умовному способі та ін. Стимулююча репліка може бути виражена різними типами речень: наказовим (Bring те some water!), питальним (Will you help me to water the flowers?), стверджувальним (I want you to help me to water the flowers.). При опрацюванні реплік, метою яких є запит інформації, бажано спонукати студентів вживати різні структури питальних речень. Для вираження бажання, наміру зробити щось, вживається стверджувальне речення, у складі якого є словосполучення: to want to do (sing, know), to be going to listen to (play, ring up), would like to visit (have a talk, travel) та ін.

Граматичне правило повинно вивчатись за допомогою наочності. З одного боку, правило вивчається з опорою на конкретний мовленнєвий матеріал, а з іншого, узагальнення відбувається у вигляді образної, графічної або символічної основи.

З метою тренування теперішнього доконаного часу англійською мовою викладач може принести малюнок або фотографію чоловіка чи жінки. Викладач просить студентів побудувати уявну історію життя цієї людини,запитуючи студентів як звати цю людину, скільки їй років, де вона живе. Можна також запитати про її уподобання, дітей, одруження тощо. Що незвичніші виникатимуть ідеї, то більше зацікавлені студенти. Відповіді записуються на дошці з обов'язковим зазначенням дат та часу. Тоді за допомогою викладача студентам слід побудувати речення, використовуючи вищезгадані записи, як от “doctor”, “2010”. Пояснивши різницю між “for” та “since”, студентів заохочують навести більше прикладів про людину на фотографії. По-перше, це створить веселу, невимушену атмосферу, подруге, що більш важливо, у такий спосіб студентів змушують мислити, а не давати механічну, затреновану відповідь.

Автор книги “Дружеские встречи с английским языком” М. Колпакчі хоче, щоб учні побачили в англійських дієсловах не скупчення нікому не потрібних форм, а живу багаточленну сім'ю, яка складається з виразних, дієвих, надзвичайних різнохарактерних персонажів. Автор порівнює артиклі з сушею та океанами. Артиклі так само, як суша і океани на глобусі, утворюють єдине ціле, в той же час суперечать одне одному і доповнюють одне одного. М. Колпакчі наводить приклади з творів класиків Б. Шоу, Ч. Діккенса, Л. Мердок, О. Вальда та інших, порівнюючи їх з перекладами в рідній мові, жваво, образно пояснюючи значення та використання певних граматичних структур.

Пояснюючи артиклі, М. Колпакчі стверджує: “Якщо ... спочатку йде довгий опис одного артикля, а потім так само розповідають про інший, то обидва артиклі залишаються мертвими”. Не виникає розуміння того, “чого хоче кожен артикль. “Артиклі - “два брати” з якими “потоваришувати абсолютно необхідно” [6, 88]. Автор широко застосовує таблиці та схеми у викладанні граматики. Схема “жабка” для утворення доконаних, тривалих часів та пасиву, а також схема “змія” для правильної побудови запитань є наочним прикладом того, як нудні заняття перетворюються у справжнє дійство.

Наявний арсенал засобів навчання включає друковані (демонстраційні, роздаткові), звукові, екранні. Ці засоби дають можливість реалізувати функцію наочності, дозволяють закріпити навички граматичного оформлення висловлювань різного рівня. Наприклад, схеми і таблиці ілюструють особливості лексико-граматичного оформлення фраз, попереджають можливі помилки, допомагають виразити комунікативний задум. Засвоєння граматики як системи сприяє розумовому розвитку студентів, тренує їх пам'ять. При системному підході студенти легко запам'ятовують складні парадигми, просто і компактно згруповують граматичні явища у формі таблиць і схем. Постійне використання роздаткового матеріалу збільшує час говоріння на занятті і сприяє тому, щоб граматичні навички були міцними і використовувались в мовленні.

Твердження, що граматичні структури засвоюються почергово, тобто, що кожне наступне правило не пов'язане з попереднім є хибним і абсолютно безпідставним. Викладач може пояснити лише одне правило протягом одного заняття або ж студенти можуть сконцентруватись на одній граматичній структурі, але студенти не опановують однією структурою відокремлено від іншої, перш ніж перейти до вивчення наступного правила. Між попереднім і наступним матеріалом повинен бути тісний зв'язок. Без взаємодії неможливо засвоїти граматику, наприклад, якщо викладач пояснив Present Simple раніше і пояснює Present Continuous не порівнюючи його з Present Simple, то всі часові форми, та їх значення будуть для студента, за словами М. Колпакчі, не “дружною сімейкою”, а нерозгаданою таємницею. “Граматика не підпорядковується лінійній структурі, вона є циклічною і, образно кажучи, нагадує карту світу з рівнинами та горами - зійшовши на пік гори, треба зійти вниз і підкорювати нові вершини” [6, 87].

Граматичні явища слід репрезентувати у зв'язному тексті, зміст якого допоможе зрозуміти значення цього явища. Після цього слід досить довгий час активізовувати нові граматичні явища у різноманітних вправах. Тренування здійснюється у серії вправ і ситуацій, які дозволяють реалізувати один і той же комунікативний намір. Щоб уникнути монотонності і перевтомлення при опрацюванні великої кількості лексико-граматичних явищ ефективними є такі засоби, як сюжетна побудова курсу і окремих мікроциклів, сюжетна організація заняття і його фрагментів, побудова і підбір навчальних текстів як зразка мовленнєвої поведінки в певних ситуаціях. Таким чином застосовується і втілюється на практиці принцип ситуативності. Граматичні вправи та завдання повинні виконуватися свідомо, що допоможе у подальшому правильно будувати комунікативні висловлювати. Свідоме засвоєння мови передбачає, що мовні засоби репрезентуються в конкретних мовленнєвих актах, семантизуються на основі розуміння тексту, відтворюються в заданій ситуації, а потім свідомо використовуються у процесі комунікації. Таким чином відбувається перехід від загального до часткового і знову до загального. Наприклад, новий лексико-граматичний матеріал включається у зв'язаний діалог, семантизується і відтворюється в ньому, аналізується і узагальнюється викладачем. Після цього виконуються тренувальні вправи і, нарешті, засвоєний матеріал активно використовується в процесі спілкування. При навчанні граматики слід керуватися принципом двоплановості, тобто коли вплив на свідомість і підсвідомість здійснюється одночасно. Наприклад, коли викладач ставить чітко виражене комунікативне завдання, він при цьому має на меті і навчальну, тобто граматичну ціль, яка не усвідомлюється студентами. Активізуючи сферу підсвідомого поряд із свідомим сприйняттям граматичних явищ, двопланове навчання значно розширює межі інтелекту і пам'яті студентів, дозволяє їм засвоювати великий обсяг граматичного матеріалу в контексті усно- мовленнєвого спілкування за порівняно короткий час.

Метод підвищення рівня свідомості має на меті усвідомлення тісного взаємозв'язку між формою і функцією. Значна роль відводиться вмінню помічати, іншими словами, розрізняти граматичні структури, бути пильними і уважними аналізуючи почуте у контексті , а не у виокремленому реченні. Певна граматична структура має бути часто повторюваною для того, щоб її можна було чітко зрозуміти. Мова засвоюється як єдине ціле, як органічна система.

Викладання граматичного правила повинно відбуватися в умовах емоційного піднесення і зняття стану напруги, коли максимально розкриваються функціонально-резервні можливості, особливості. Спілкування має бути невимушеним і природнім. Для успішного засвоєння граматики потрібно створити полісенсорне середовище, тобто використовувати графічні, звукові, вербальні і невербальні засоби, музику, колір та ін.

Ефективним способом впливу на почуття та емоції студентів є музика. Музикальний фон забезпечує підсвідоме засвоєння матеріалу. Ритмічні інструментальні мелодії можна використати під час виконання тренувальних вправ. За допомогою пісень як одного з видів спілкування засвоюється та розширюється лексичний запас та активізуються граматичні конструкції, стимулюється мовленнєва діяльність студентів. Завдяки музиці на занятті створюється сприятливий психологічний та емоційний клімат, знімається психологічне навантаження та активізується мовленнєва діяльність. Пісні та вірші підбираються таким чином, щоб вони відповідали темі і вміщували лексико- граматичний матеріал заняття. Студенти повинні бути не лише слухачами, а брати активну участь в пізнавальній діяльності. З цією мстою студенти вдумуються в суть граматичних явищ, систематизують споріднені, визначають їх функцію в тексті, формулюють відповідне правило.

Викладач повинен не тільки розвивати інтуїцію студентів відносно граматичного матеріалу, пропонуючи мовленнєві зразки для засвоєння, а й створити умови для самостійної аналітичної діяльності студента. Викладач тримає у полі зору весь граматичний матеріал, групує і перегруповує його, включає у тренувальні вправи згідно з завданнями певного етапу навчання. Як вважає психолог І.О. Зимня, правильний підбір учбово- комунікативних завдань, продумане їх формулювання, організація оптимальної установки на слухання і наступне відтворення тексту дозволить оптимізувати процес навчання і розвивати особистість тих, хто навчається. І.О. Зимня підкреслює, що шлях навчання йде не від граматики і лексики, яка міститься у навчальних текстах, а навпаки, від різноманітних, особисто і соціально значимих ситуацій спілкування, які вимагають певних граматичних і лексичних знань для побудови власних висловлювань, до роботи над навчальними текстами [3, 57]. Якщо текст підручника не може бути предметом, який задовольняє пізнавальну потребу, то він і не повинен використовуватися у цій якості. З цим текстом треба працювати як з “матеріалом” (лексичним, граматичним, логіко- структурним) для побудови інших текстів, тобто для власних висловлювань студентів.

Головна проблема викладання іноземної мови полягає у тому, аби виявити співвідношення між узагальненим, абстрагованим мовним матеріалом, яким є граматика та вміннями й навиками у різних видах мовленнєвої діяльності, оволодіння якою складає практичну чи комунікативну мету навчання іноземній мові. Тренувальні вправи, метою яких є автоматизація якоїсь однієї структури, зазвичай не можуть забезпечити відроблення навички, а лише створюють основу для її формування. Певну модель можна вважати повністю автоматизованою, лише коли вона вільно використовується у комунікативній діяльності нарівні з іншими моделями, у комбінації з ними, коли вона перестає бути об'єктом довільної уваги мовця. Навичку сформовано, коли автоматизована модель увійшла в мовленнєву діяльність і міжмовну інтерференцію подолано настільки, що об'єктом свідомої уваги при мовленні стає уже не форма, а зміст висловлювання. Оце і є - знання мови, а не знання про мову Тим не менше, на шляху до цієї мети необхідним є етап свідомісного засвоєння граматичного матеріалу, коли якраз необхідно звертати увагу на відмінності між граматичними структурами рідної та іноземної мов.

Висновок. Узагальнюючи можливі підходи до вивчення граматики при інтенсивному навчанні, можна прийти до висновку, що вивчення граматики повинно стати складовою частиною будь-якого курсу інтенсивного вивчення іноземної мови. В одному випадку це можуть бути спеціальні лекції, коли викладач в доступній формі пояснює граматичні правила і закріплює їх у системі вправ та комунікативних завдань, в іншому випадку заняття граматикою йдуть паралельно і здійснюються у тій же атмосфері, що й весь курс. Будучи окремим аспектом, граматика, тим не менш, невід'ємна від навчання мовленнєвої діяльності в цілому і служить засобом для забезпечення комунікації.

Література

1. Бухбиндера В.А., Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранного языка /В.А. Бухбиндера, Г.А. Китайгородская. - К.: Вища школа, 1988. - 343 с.

2. Гегечкори Л.Ш. К проблеме интенсификации процесса обучения взрослых иноязычной речи / Л.Ш. Гегечкори. - Тбилиси: Издательство Тбилисского университета, 1979. - 299 с.

3. Зимняя И.А. Психологические основы говорения на иностранном языке / И.Я. Зимняя. - М.: Просвещение, 1978. - 21 7 с.

4. Китайгородская Г.А. Методические основы интенсивного обучения иностранным языкам / Г.А. Китайгородская. - М: Просвещение, 1986. - 176 с.

5. Колпакчи М.А. Дружеские встречи с английским языком /М.А. Колпачки. - Житомир, НТП “Парк”, 1995. - 198 с.

6. Мезенин С.М., Денисова Л.Г. Грамматика в курсе интенсивного обучения английскому языку в старших классах/С.М. Мезенин, Л.Г. Денисова //Иностранные языки в школе. - М., 1992. - №5 - 6. - С. 5 - 12.

7. Мельник Ю.Є. Формування граматичних навичок говоріння в навчанні іншомовного спілкування за інтенсивною методикою на початковому етапі середньої школи: Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня кандидата педагогічних наук; спец.13.00.02 “Теорія та методика навчання (англійська мова) ” /Ю.Є. Мельник. - К., 1998. - 16 с.

8. Скляренко Н.К. Навчання граматичних структур англійської мови в школі. Посібник для вчителів /Н.К. Скляренко. - К.: Радянська школа, 1979. - 95 с.

9. Семенчук Ю.О. Роль граматики при інтенсивному викладанні іноземної мови / Ю.О. Семенчук // Іноземна філологія, 2001. - №112. - С. 423 - 427.

Размещено на Allbest.ru