Фразеологічна концептуалізація традиційних ремесел у зіставно-типологічному і лінгвокультурному вимірі (на матеріалі англійської, польської, української та російської мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фразеологічна концептуалізація традиційних ремесел у зіставно-типологічному і лінгвокультурному вимірі (на матеріалі англійської, польської, української та російської мов)

Тищенко О.В.

доктор філологічних наук, професор

завідувач кафедри технічного перекладу

Львівського державного університету

безпеки життєдіяльності

Різноманітні галузі традиційно-побутової культури, як і зв'язані з ними архаїчні пласти лексики і культурні смисли (наприклад, обробка за допомогою вогню предметів з глини, сакралізація професії гончара і предметний код - інструменти, знаряддя, предмети побуту), вивчення давніх видів ремесел і професій як цілісного феномену духовної культури є на часі.

Як слушно зауважує дослідниця назв посуду в українських діалектах Г. Гримашевич, «розвиток людського суспільства, його матеріальної та духовної культури, народного господарства, модернізація промисловості є визначальними позамовними чинниками, наслідком яких є зникнення величезних пластів культури народу, що закономірно призводить до змін у сфері номінації та прискорює процес архаїзації лексичних одиниць тих тематичних груп лексики, які репрезентують матеріал давніх українських народних промислів, зокрема й ткацтва» [7, с. 45]. Календарно-обрядові табу фіксує Г. Гримашевич у своїй розвідці «Динаміка лексики ткацтва в середньополіських говірках», яка, між іншим, звертає увагу на таку заборону: не можна ткати в понеділок, бо в цей день «засно'вауса св'ет», не можна вивішувати основу на вулиці до Благовіщення, бо це гріх; не можна ткати у п'ятницю, бо це святий день, у суботу та у свята; не можна нікому давати веретено та інші деталі верстата. Дослідники зупиняються на народних уявленнях, пов'язаних із ткацькими роботами (снуванням, прядінням, часовими заборонами і регламентаціями, хрононімами, оберегами [5; 8]; І.О. Ніколаєнко, З.С. Сікорська обговорюють особливості походження ткацьких термінів, приміром, у «Словнику» Б. Грінченка, окремі українські мовознавці (А. Бодник, М. Безкишкіна, Н. Венжинович, А. Залеський, І. Ніколаєнко, Л. Терешко, І. Шумей та ін.) звертаються до ареальної характеристики номенів ткацтва в аспекті лінгвогеографії та діалектології в різних регіонах України.

Залишаються «білою плямою» механізми первинної та вторинної номінації ремесел та артефактів в англійській, польській та українській мовних картинах світу у лінгвокультурологічному висвітленні (у фольклорних та етнографічних текстах та спеціальних двомовних словниках технічної термінології, діалектологічних записах і польових матеріалах).

Вимагають переосмислення на тлі багатющого фактажу матеріальної культури давніх слов'ян і германців номінація, символіка та оцінка традиційних ремесел та артефактів, зокрема термінологія і фразеологія ткацтва, в аспекті їх етимологічної та етнолінгвістичної реконструкції, семантичної динаміки та фольклорної категоризації й прагматики.

З огляду на сказане, метою статті є з'ясування культурної мотивації фразеологічних одиниць, прислів'їв та приказок, пов'язаних із ткацтвом та іншими суміжними ремеслами у лінгвокультурологічному висвітленні, що передбачає опис ключових фразео-тематичних груп одиниць в англійській, польській, українській мовах за деякими сучасними методиками у сфері теорії фразеології та лінгвокультурології. Відтак простежуються напрямки семантичної динаміки ткацької номенклатури, групування одиниць образної номінації у відповідні концептосфери матеріальної лінгвокультури.

Як духовний комплекс, ткацтво (а цей термін використовується в широкому значенні слова та окреслює повне коло ткацьких робіт - від сівби до луб'яних культур, їх первинної обробки, прядіння ниток, підготовки їх до ткання, власне ткання до зоління готового полотна) - в багатьох відношеннях є унікальним явищем традиційно-побутової культури. Це один з найдавніших технологічних процесів, і йому притаманна значна інформативність. Тому як окремий фрагмент народної культури воно може виступати одночасно суттєвим джерелом її вивчення та реконструкції. Адже ремісничий, обрядово-міфологічний бік народного ткацтва, символіка ткацьких дій та реалій містять безмежні ресурси етнокультурного моделювання навколишнього світу - того мікросередовища, в якому жив конкретний індивід [3, с. 9-10].

Ціла низка праць, щоправда, значно менше, ніж ткацькій сфері, присвячено гончарству як одному із найдавніших ремесел. Передусім слід згадати дослідження українського етнографа І. Пошивайла та капітальну рефлексію символічного коду гончарів в українській етнокультурі, здійснену М. Пошивайло [15]. Українські етнографи наголошують на тому, що народні ремесла і промисли «позначені етнічною специфікою, і зокрема гончарство становить один із важливих компонентів міфопоетичної свідомості. Семіотичний розгляд гончарних виробів як специфічних культурних знаків дозволяє реконструювати складні моделі архаїчного світогляду, де предмети гончарного виробництва органічно поєднані з утилітарно-прагматичною та ритуально-міфологічною функцією знаків номінації» [14].

Слід згадати з цього приводу і деякі польські фольклорні розробки (Я. Бистронь та ін.), зокрема й фольклорні праці, де здійснюється аналіз символіки фольклору гончарів та зв'язані з ними повір'я і стереотипи, оцінка соціумом; антагонізм і магія професії (D. Czubala, Folklor garncarzy polskich, Katowice 1978).

У свою чергу, польська дослідниця Й. Журавска-Хащевска звернулася до термінологічного оформлення виробів зі шкіри (rzemiosl skorzanych) у польській мові в їх історичному розвитку. Дослідниця, між іншим, зазначає, що «ремісничі артефакти вироблялися передусім селянами, а ця група утворювала особливий соціальний і професійний прошарок, датований у писемних свідченнях ще XII-XIII ст. Сюди належали гончарі, мулярі, шевці, ткачі, стельмахи, пекарі, кухарі, солодовники і т. ін., які згодом сформували досить розбудовану і організовану професійну групу» [29, с. 17]. Ця дослідниця розглянула лексико-семантичні поля лексики, пов'язаної зі шкіряними ремеслами (slownictwo miechownicze, rqkawiczne, kaletnicze, kusnierskie, szewskie, rymarskie i siodlarskie, garbarskie, ogolnorzemieslnicze), в межах таких тематичних блоків, як назви осіб, виконавців, знарядь, матеріалів, дій, виробів, одиниць виміру, субстанцій, посуду, місць, споряджень, суспільні стосунки і звичаї [29, c. 17], і за цими матеріалами уклала термінологічний словник шкіряних ремесел [30]. Згадувана авторка звертає увагу на дискусійні моменти і складнощі при розмежуванні понять «ремісничий термін», «спеціальна термінологія» і «професіоналізм» та констатує, що між ними немає жорсткої межі. Так, Р. Пшибильська і Т. Курдиля вважають, що термінологія може бути спеціальною, офіційною, а неофіційна лексика і професійна фразеологія є сукупністю професіоналізмів, а не термінів. Т. Курдиля у статті «Czy slownictwo rzemieslnicze jest terminologiq?» ототожнює ремісничу лексику із професіоналізмами і не включає її до термінів. Дехто, як, приміром, польський дослідник Й. Журавскі, оперує поняттям «szewska gwara jako odmiana srodowiskowa polszczyzny, ktor^ posluguj^ si^ pracownicy warsztatow szewskich». У свою чергу, І. Байерова наголошує на впливі техніки на появу нових технічних термінів, які породжують нові слова певної галузі. Натомість Й. Ядацка зауважує, що «termin jest to jedno lub wielowyrazowy odpowiednik poj^cia z okreslonej dziedziny nauki i techniki, maj^cy znaczenie wyrazne i uzywany przez specjalistow w tekstach fachowych» [29, с. 19-20].

При описі особливостей фразеологічної номінації і трансформації ткацьких термінів у складі стійких словосполучень та ідіом ми орієнтувалися на деякі нові методики [2, с. 32], які дають змогу окреслити «синтагматико-колокаційний спосіб» входження відповідної ключової ткацької (спорадично залучаємо і терміни, пов'язані із шевською і кравецькою справою, бо виготовлення одягу, приготування відповідних матеріалів, їх обробка і пошиття становлять ментально-асоціативно спільний комплекс уявлень і знаків номінації) лексеми у стійкий комплекс, порівняння, фразему чи паремію. Відтак необхідно встановити, «як саме входить фразеотвірне слово (точніше, його лексико- семантичний варіант) у склад і структуру образно-характеризуючих одиниць номінації: чи функціонує як синтаксично автономна (самостійна, ізольована) одиниця, чи як одиниця у складі певного сталого словосполучення чи його частини звороту» (Я. Бечко), алюзії на певну власну назву чи топонім.

У ході такого аналізу варто відтворити ту модель метафоричного та метонімічного перенесення значення антропометричного ґатунку (антропоморфна символіка взаємозв'язку із «людиною як центром всесвіту» і «мірилом всіх речей» (В. Топоров), яка стала основою вторинної деривації ткацької термінології та предметних реалій у межах відповідних тематичних блоків і концептуальних сфер. Після цього ми зосередимося на характері відображення семантики слів ключовими компонентами на позначення сировини, матеріалу ткацьких верстатів чи їх частин, готової продукції у складі відповідних ФТГ (паремійних груп); зрештою, не останню роль у цьому контексті відіграватиме факт фіксації ткацького фразеологізму в архаїчних, старожитніх і новіших лексикографічних джерелах, зокрема й перекладних. При аналізі мовного матеріалу в цьому аспекті нас передусім цікавитиме та роль, яку відіграють такі слова у вираженні цілісного значення відповідних фразеологічних одиниць або демотивованих ткацьких термінів, які значно розширили, переосмислили і трансформували вихідне, суто технічне значення, в цілому або в його окремому ЛСВ.

Детальніше розглянемо, як окремі ткацько-прядильні і кравецькі терміни актуалізовані у складі образно-характерологічних одиниць англійської мови, тобто який ступінь продуктивної фразеодеривації їм властивий. Найбільше стійких контекстів виявлено з компонентами wool - «вовна, пряжа». Так, емоції гніву та роздратування за допомогою сталого вислову lose one's wool [10, с. 145] - досл. «втратити вовну». Окремі вислови із цим лексичним компонентом у складі інших фразеологічних варіантів (що формують одне лексико-семантичне поле денотатів) концептуалізують негативні емоції людини, що також засвідчують деякі двомовні англо-польські фразеологічні словники: Keep your hair your shirt, wig, wool - букв. Тримай своє волосся, сорочку і перуку, вовну у своїх руках, при собі. Внутрішня форма цього вислову натякає на семіотику значимих тілорухів (невербально виражені жести руками й інші психосоматичні вияви людини в стані афекту, злості і т. ін. `nie wsciekaj si?, nie gor^czkuj si?' [24, с. 145]. Прекрасний стан, в якому знаходиться людина, або загалом будь-який об'єкт найвищої якості, позначається в англійській мові сталим виразом all wool and a yard wide [28, c. 20]. Похідне значення «бездоганний, найвищого ґатунку» базується на переосмисленні прямого «з чистої вовни та шириною в ярд», слід зазначити, що вовна, речі з неї, в Англії традиційно вважались символом якісної продукції взагалі. Фізична ознака доброї якості, чистоти об'єкта фразеологізована в одиниці all wool and no shoddy «стовідсоткова якість» [27, с. 12], де образ чистої вовни виступає у цьому разі еталоном-зразком якісної речі. І навпаки, погана якість об'єкта, наприклад, зношений одяг або такий, що перебуває у поганому стані, в англійській мові передається за допомогою вислову worn to the thread [10], переносне значення якого базується на образі «витертий, стертий до нитки, зношений». Якщо ж об'єкт доброї якості, перебуває в доброму стані, чистий, охайний, ця ідея виражається порівняльним зворотом clean as a pin [10], тобто «чистий як шпилька». Соціосфера «багатство-бідність» концептуалізується через другий член протиставлення у фраземі wool on the back `майно людини, гроші' [10], дослівно - `з вовною на спині'.

Ще одне метафоричне значення, пов'язане із розвитком семантики лексеми wool, представлене у контекстах, де відбулась трансформація і демотивація лексеми wool у вислові, який буквально означає - `застрягти у пряжі, вовні' - `бути палким прибічником, прихильником когось або чогось, наприклад, уболівальником або прихильником політичної партії чи течії: 'A dyed-in-the-wool, який у англо-польскому словнику ідіом фіксується у такому контексті: socialist, republican, fan, etc.,'zagorzaly, zatwardzialy socjalista, republikanin, kibic' (My friend is a dyed-in the-wool football fan and he would never miss a single match of his team) [24, с. 134].

Прагматичне значення безрезультативності якихось дій (внаслідок яких людина не тільки нічого не отримує, а ще й втрачає) також маркується цією реалією, як це маємо у сталому вислові go for wool and come home shorn [10], із буквальним значенням «піти за вовною, а повернутись стриженим».

Концептуалізація неправди, ОБМАНУ (коли одна людина обманює іншу) описується у фразеологічній одиниці pull the wool over someone's eyes [27, с. 525], яка базується на образі демонстрації справжньої вовни, за якою прихований якийсь інший матеріал, тобто людині показують одне, а отримує вона зовсім інше. Наступний вислів також можна співвіднести з концептом ОБМАН - `натягування комусь вовни, шерсті на очі', `окозамилювання', який є приблизним аналогом до фрази `напускати туману' і мотивований за ознакою білого кольору Pull draw the wool over sb 's eyes fig, pot, що, власне, підтверджують двомовні фразеологічні джерела в польській мові: `mydlic komus oczy' (A good journalist never lets a politican pull the wool over people's eyes and insists on straight answers to his questions') [24, с. 324]. Принагідно зауважимо, що вовна в англійській фразеології також вживається як складник стійкого порівняльного звороту разом з іншими еталонами білого кольору (сніг, папір, молоко, лілія): As white as chalk (the driven) snow, paper, milk, a lilly, wool `bialy jak kreda, snieg, papier' [24, с. 447].

Основою переосмислення і, як результат, концептуалізації розумових та психологічних здібностей людини, її емоційно-психічного стану можуть слугувати і деякі технічні пристрої у галузі ткацтва, що, власне, об'єктивується у вислові (розвиток значення у цьому разі йшов від фізичних, технічних ознак суб'єкта до його абстрактно-символічних ознак): Loom large (in sb 's mind) - букв. - крупний ткацький верстат в голові (у свідомості) - зі значенням, яке у двомовному англо-польському словнику ідіом передається як `budzic czyjs niepokoj, sp?dzac komus sen z powiek', тобто привести до тями, `пробудити когось зі сну'. Цю номінативну одиницю з упевненістю можна віднести до тих, які трансформували вихідний ткацько-прядильний інструментарій на позначення фізичного і психічного стану людини [24, с. 267].

Первісне значення цього терміна в етимологічних словниках пов'язується із пристроєм для ткання: Loom `Ткацький станок, пристрій для ткання', середньоангл. lome, `прилад', `інструмент'; англо-саксонське and-loma `прилад', `приладдя', `пристрій'; сучасне англійське `ткацький станок' має спільне значення із середньоанглійським weblome [19, с. 348].

Праця людини загалом, професійні відносини також відображені в мові із використанням родових термінів ткацтва. Так, зокрема, заклик Get weaving! [28, c. 17] із буквальним значенням «починай ткати» набуває більш загального значення «починай будь-яку роботу взагалі». Такий семантичний зсув можемо вважати проявом класичної метонімічної (партитивної) моделі «частина - ціле», де назва конкретного ремесла позначає роботу в цілому. Подібну ж семантику відзначаємо і в іншому фразеологічному звороті, який пов'язаний із процесом ткання: get into the looms [28, c. 17], буквальне значення якого - «потрапити до ткацького верстата, стати до верстата». Останнє набуває більш широкого наповнення «приступити до роботи взагалі».

Погана ситуація, відсутність альтернативи, вибору для її покращення позначається іншою номінативною одиницею сфери ткацтва: all inkle-weavers together [28, c. 17] «все йде погано, викликає проблеми та турботи». Складне становище, велика проблема, небезпека, загроза позначені ідіомою loom large (on the horizon) [27, c. 415]. Так само проблема може з'явитися внаслідок чогось, виникнути як результат якихось дій. На позначення такого стану речей маємо вислів loom out of something [27, c. 416]. Прототипна домена «виготовлення петлі» і «підготовка ткацького верстата до роботи» стали образно-символічною основою фразеологізмів have a loop down somewhere [28, c. 19] та square his loom. Перший реалізує зв'язане значення на основі переосмислення прямого - «петля впала», тобто порушений процес прядіння чи ткання. Другий, що має буквальне значення «налагодити ткацький верстат, поправити його», трансформується на позначення стосунків між людьми в суспільстві. Цей вираз набуває ще одного метафоричного значення «привести людину до порядку, покарати». Наголосимо, що фразеологічна динаміка цього терміна відбулася за такою метафоричною моделлю: людина прирівнюється до ткацького верстату, її негативна поведінка - до поламки верстата, а налагодження та ремонт - до зорієнтованості, спрямованості людини на правильний шлях або покарання.

Отже, компонент loom - `ткацький станок, верстат' (охоплює таку сферу, як готовність до чогось в певній ситуації). Сам родовий термін weave уживається у складі ідіом на позначення безладного, хаотичного руху, руху без визначеного напрямку, складної роботи (в основі лежить внутрішня мотивація роботи човника у ткацькому верстаті), рух ускладнений, крізь натовп. Природно, що лексема cloth `тканина' передусім концептуалізує ситуації покрою і шиття, якісної, неякісної тканини і одягу, два об'єкти, що мають між собою багато спільного (однорідність /неоднорідність об'єктів, за Г. Пермяковим, тобто викроєні, виготовлені по шаблону), незручності фізичного плану і в роботі (прототип потрапляння тканини в навой, у небажане місце, пор. рос. попасть впросак, хороша (дорога) тканина і погана (дешева) і відповідно якість виготовленого продукту, пошкоджена-непошкоджена тканина (об'єктивні, фізичні і приписувані, оціночно-нормативні й образно-характеризуючі ознаки об'єкта). Промовистим з цього приводу є образ молі, яка може завестися в найкращій тканині, переосмислене як дотримування нейтралітету, непоказність.

Із компонентом bobbin - `котушка, веретено' виявлено лише кілька контекстів (завершення справи, потрапляння у складну ситуацію, слабкий фізичний стан, недуга). Можна спостерегти, що чимало ткацьких лексем поєднуються із відповідними атрибутивним кваліфікаторами, що пояснюється тим, що якісність, придатність, надійність ткацької продукції має важливе значення (антропоморфні ознаки відповідно переносяться на характер, звички, вчинки людини (пор. The best cloth may have a moth або He is a bad bobbin! - досл. Він погане веретено). Так, слабкість людини вербалізується і в іншій фразеологічній одиниці - bobbin-winding [28, c. 16], яка позначає слабкі зусилля, недужу людину, яка нездатна забезпечити виконання тієї чи іншої справи. Номінативна одиниця he's gotten no weft in him [28, c. 16] - «людина, що не має енергії, впливу, сили характеру» використовує образ «в ньому немає тканини», де тканина позначає певну основу, опору, тілесну субстанцію, емоційну стійкість чи твердість характеру, якої людині бракує. Людина, яка нічого собою не представляє, мізерна, жалюгідна особа, в народній свідомості метафорично асоціюється із такою, що зіткана із поганого шматка пряжі, про що свідчить фразеологічна одиниця he is woven out of a poor piece [28, c. 17]. Емфатичність такої оцінки підсилюється внутрішньою формою, мотивацією функції веретена, його якісної оцінки. Окрім асоціації із поганою тканиною, нікчемність людини може бути вербалізована через порівняння із поганим веретеном, котушкою для ниток, про що й свідчить згадувана фразова номінація фраза He is a bad bobbin! [28, c. 17].

Аналіз засвідчив, що такі ткацькі терміни, як distaff - `кудель', lathe - `кросно', reel - `мотовило', weft, woof - `уток', bay, span - `прясло', linen - `бердо' взагалі не представлені у складі ідіом, паремій, стійких порівнянь та інших образних одиниць в англійській мові. Лексема distaff реконструюється як `ручна прядка, жезл чи палиця, що тримає клубок льону, паклі чи вовни для прядіння' і походить від англосаксонського distoef утвореного шляхом сполучення dis = нижньогерманське diesse - `клубок льону на палиці' та stoef англійське staff [22, с. 133].

Перейдемо до розгляду окремих «ткацьких» фразем, пов'язаних із ткацькими реаліями (назвами ткацьких пристроїв, верстатів та їх частин) у слов'янському мовно-культурному і семіотичному просторі. В етнографічному довіднику «Українська минувшина» (К., 1993)

наголошується, що в Україні застосовували два типи ткацького верстата: вертикальний (кросна, розбої) - для виробництва шорок, вуздечок, поясів, килимів; і горизонтальний (кросна, варстат). На відміну від вертикального, горизонтальний ткацький верстат мав пристрій для піднімання і опускання ниток основи - ремізки (нити, начиння, ничениці, нечільниці), прив'язані до підніжок (поножів). Саме наявність ремізок давала змогу робити різноманітні види переплетень і виготовляти безліч різновидів ткацьких виробів. Рівномірне розміщення ниток основи по всій ширині верстата, рівномірне прибирання ниток піткання забезпечувалися особливим механізмом - лядом із бердом. Верстат також мав два навої: передній (для полотна) та задній (для навивання основи). Під час заправки верстата використовували ритки (регівницю) - спеціальну раму, подібну до берда; нитки піткання закладали між нитками основи за допомогою човника - пустотілої бузинової трубочки з цівкою [13, с. 64].

Термін бердо (польськ. bardo) як деталь ткацького верстата фразеологізований в російській, чеській, словацькій мовах, проте ця реалія не входить у стійкі контексти не тільки в англійській, але і в польській мовах.

В етимологічних словниках польської мови цей термін фіксується як спільнослов'янський, пор. Bardo u tkaczy `przybijaczka', praslowo: rus. biordo, болг., серб., словен. brdo, luzyc. Bardo, zalab. Biordo `opalka'; pobiordzie `przybijaczka'. О. Брюкнер виводить походження від bare `ostrza, konca' - `гостре', `кінець', німецьк. Bort `krawedz, borta u sukni' - край сукні, припускається зв'язок з barte `сокира' і давньоанглійським Bord `szczyt, deska, stol' [20, с. 16]. Отже, первісне значення лексеми пов'язується з колючими, ріжучими, загостреними предметами, що надає йому, як продемонструємо далі, апотропеїчного значення у слов'янській народній культурі.

Термін bardo у польських спеціальних словниках ткацької термінології фіксується із трьома значеннями `plocha', `niecielnice' - нечільниці, ремізки, `сукупність нечільниць разом з гребенем, з'єднані з кінцями основи зубчиками', `спеціальні сходинки для рівномірного накручування основи на навої'. Цей термін поєднується також із прикметниками, уточнюючими конкретизаторами на позначення матеріалу, з якого вироблений цей предмет berdo trostowe, bardo troscinowe, bardo stalowe [23, с. 16].

За інформацією Н. Толстого, М. Павлової, представленої у «Славянских древностях» (М., 1995), бердо - деталь ткацького верстата, яка служить для розділення ниток основи. Як і інші ткацькі знаряддя, цей предмет наділений магічною функцією: він оберігає від злих духів, є символом множинності, багатства, достатку, які символізують численні його зубці. Так, у західній Болгарії і Сербії на день Святого Георгія, зокрема при першому доїнні овець, бердо разом із ткацьким човником, гребенем і калачем клали у посудину для доїння. Якщо цівка молока протікала крізь ці предмети, це, за народними уявленнями, мало сприяти збільшенню молока і приплоду тварин. При цьому примовляли: «Нехай буде стільки овець, скільки в берді зубів». Під час продажу тварин додавали: «Скільки в берді зубів, стільки нехай буде у скотини покупців». В околицях Косова існувало вірування, згідно з яким бердо здатне відганяти вовків. Тому в день святого Георгія біля воріт овечої кошари бердо ставили із двох боків, а потім проганяли овець, щоб «вовк не займав кошари». У Сербії бердо використовувалось як засіб відганяння градової хмари (наявність зубів ставить його в один ряд з такими загостреними, колючими й ріжучими предметами, як граблі, гребінь, серп). Тримаючи бердо в руках і розмахуючи ним, жінки голосно кричали: «Бердом тобі махаю, йди в гори!». Заборонна символіка берда властива і білорусам. Так, у західній Білорусії не можна було везти бердо на кобилі, «бо тая кабыла было б уже ниплодна», або не можна було переносити «голага» берда, його треба було обгорнути оберемком льону. Це мало би сприяти тому, щоб льон був «голий - неволокнистий» [17, I, с. 155]. Гострі зуби берда зумовлюють його апотропеїчну семантику, наприклад, білоруси клали бердо під колиску, щоб уберегти дитину від пристріту [1, с. 46].

Розглянемо цей термін і його фразеологічну сполучуваність детальніше на матеріалі окремих слов'янських мов. В українській етнокультурі представлено кілька деталей ткацького верстата (човник, ляда, цівка, бердо), які загалом мотивують ткацьке ремесло, спосіб існування і заробітку ткача: Човник і ляда - ткачеви порада; Берди і цівки - ви хліб мій і сіль; Ситник (шильник) берднику не товариш (приказка) [9, с. 33], в польській етнокультурі ткацькі терміни представлені у загадці: Lelitko (zptaszkq) siq snuje (o czolenku tkackim - ткацький човник). Натомість в російській мові термін бердо передусім представлений у народно-діалектній фразеології при позначенні спільних дій, `робити щось разом, злагоджено': діалектне (пермське) одним бердом ткать - `действовать вместе, согласно' (Хорошо мы жись со стариком изжили, одним бердом ткачи, я ему не полслова, и он мне так же. Да еть сразу видно, что оне одним бердом ткали всё заодно делали) [16, с. 374]. Подібне значення простежується і в інших слов'янських мовах, наприклад, чеській, словацькій, хорватській: v jedno brdo tkani (= na jedno kopyto), vsef su v jedno brdo tkani [Jan a Pawel], таке значення фіксується з XV ст. (1467); mate prately vsecky v jedno brdo tkane (1478), tkavali tri v jedno brdo, nebo jim nebylo tvrdo (XVII) chorv. Vsi sun a jedno berdo tkani [21, I, с. 43-44]. Цей вислів фіксується також зі значенням `переробити когось на свій лад, манер, підпорядкувати собі', яке можна вважати практично повним еквівалентом польського Przerobic kogos na swoje kopyto - na sve brdo predelati, v jedno brdo jsou biti, vsecko to na jedno brdo, kdyby vsichni literati psali [21, I, с. 43-44]. Джерелом походження останнього вислову є давній ремісничий інвентар шевця, образно переосмислений і виражений у фразеологічних зворотах на позначення соціальної сфери, міжособистісних стосунків людей: Przerobic kogos na swoje kopyto - `підпорядкувати когось власним інтересам, на свій лад, змінити чийсь характер', Robic, zrobic cos na jedno kopyto - 'зробити щось однаково, за одним і тим самим зразком' [25, с. 169].

Інтенсивність руху берда метафорично транспонується в російській мові, набуваючи узагальнено-абстрактного значення `досвідченості', `багато дізнатись, випробувати': Во все бёрда ткать. Костром. `многое узнавать, переживать, испытывать в жизни'. Громов 1992, 61 [12, с. 37]. В інших локальних традиціях розвиток значення цього терміна пішов в інший бік. Так, приміром, в лемківських говірках засвідчено вислів на нашум берді тканий - `рідний, близький' [18, с. 231], а в східнослобожанській фразеології Д. і В. Ужченками записано вислів на позначення зовнішніх, фізичних ознак людини Хоч у бердо тягни - `дуже худий' (Зовсім звівсячоловік. Хоч у бердо тягни. Штани на ньому спадають, *бердо - вид гребеня в рамці ткацького верстата, крізь зуби якого проходять нитки основи). Образна основа цього вислову ґрунтується на тому, що крізь щільно розташовані зуби берда можна протягнути тільки худу людину [4, с. 37]. Вартим уваги є і стійке порівняння, засвідчене В.М. Мокієнком на Псковщині дрожать как зуб в гребене (перед кем), яке позначає фізичний стан людини, яка сильно тремтить від холоду (де гребень - це деталь, бердо в ткацькому верстаті) [11, с. 227]. Лише по одному контексту виявлено в польській і в російській регіональній фразеології, де один і той самий предмет цівка співвіднесений з неідентичними референтами. В російській мові (на Псковщині) цей термін поєднується з позначенням опозиції «праця/ледарювання»: Цевки скати - руками не плескати), натомість в польській концептуалізує малий зріст людини, недосвідченість, життєву незрілість, недорослість: Rosnie do cywki, a nie do dziwky...[26, III, с. 70]. Цей же термін функціонує у стійкому порівнянні Deszcz jak z cewki, Leje jak z cywek [26, I, с. 421], і типологічно подібні паралелі виявлено у «Приповідках...» І. Франка:: Тече/ляє як з цівки - про рясний дощ [6, с. 265]. Термін cewka в словнику «Polskie slownictwo tkackie na tle slowianskim» Б. Фалінської зафіксовано з такими значеннями: `комишова, trzcinowa або паперова трубочка з утком або без нього', `шпулька в прядці', `шпулька для закручування ниток основи', `вісь у прядці, через яку протягується нитка'; цей термін має кілька похідних на позначення деталей ткацьких пристроїв cewnica - `стержень для шпулі з основою', cewnik - `шпулька для закручування, навивання основи' [23, с. 31-32].

Отже, у пропонованій розвідці розглянуто фразеологію ткацтва і деяких суміжних ремесел в межах таких фразео-тематичних груп, як зовнішні і внутрішні ознаки людини, її психічний стан, розумові здібності, риси характеру, уподобання, міжособистісні та соціальні стосунки, стереотипи поведінки, ставлення до праці тощо, простежуються напрямки семантичної трансформації реалій ткацтва у стійких зворотах різних мов, процеси входження полісемантичного слова у фразеологічні контексти і формування образно-смислової основи фразеологізму, особливості походження та сполучуваності цих термінів. Такий підхід дав змогу встановити належність одиниць образної номінації до відповідних фразео-семантичних рядів, з'ясувати символіку ткацьких дій та реалій з огляду на їхню мотивацію та оцінку в традиційній народній культурі (вірування, стереотипи міфологічного мислення, народні прикмети тощо), життєвих та побутових ситуаціях.

Список використаної літератури

фразеологічний ткацький ремесло лінгвокультурологія

1. Беларусская міфалогія: Энциклапедычны слоунік / ред. С. Санько, Т. Валодзіна і інш. - Мінск: Беларусь, 2004. - 592 с.

2. Бечко Я.В. Функціонування полісемантичних слів із термінним значенням у фразеологічному контексті (на матеріалі англійської, німецької мов): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15 - загальне мовознавство / Я.В. Бечко. - К., 2011. - 230 с.

3. Боряк О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (сер. XIX - поч. XX ст.) / О. Боряк. - К., 1997. - 192 с.

4. Віктор Ужченко. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу / В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - 336 с.

5. Владимирская Н.Г. Материалы к описанию полесских народных представлений, связанных с ткачеством. Снование / Н.Г. Владимирская // Полесский этнолингвистический сборник. Материалы и исследования. - М.: Наука, 1983. - С. 225-247.

6. Галицько-руські народні приповідки. - у 3-х т. / І. Франко. - Львів: ЛНУ, 2006.

7. Гримашевич Г. Динаміка лексики ткацтва в середньо поліських говірках / Г. Гримашевич // Філологічний вісник Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - Умань, 2001 - С. 219-227. - Режим доступу: www.mysciencework.com/publication/show/2f611ad 3332 a3be5e26

8. Гура А.В. Материалы к описанию народных представлений, связанных с ткачеством, в зоне полесско-подлясского пограничья / А.В. Гура // Восточнославянский этнолингвистический сборник. Исследования и материалы. - М.: Индрик, 2001. - С. 105-117.

9. Жайворонок В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник / В. Жайворонок. - К.: Довіра, 2006. - 703 с.

10. Кунин А.В. Большой англо-русский фразеологический словарь / А.В. Кунин. - [Електронний ресурс] // ABBYY Lingvo 12 [Електронний ресурс]: электронный словарь. - 4,7 Gb. - ABBYY Software, 2006. - 1 електрон. опт. диск (DVD-ROM); 12 см. - Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb Ram; Windows 98, 2000, XP.

11. Мокиенко В.М. Большой словарь русских народных сравнений / В.М. Мокиенко, Т.Г. Никитина. - М.: ЗАО Олма Меда Груп, 2008. - 800 с.

12. Мокиенко В.М. Большой словарь русских поговорок / В.М. Мокиенко, Т.Г. Николаева. - М.: ЗАО Олма Меда Групп, 2007. - 784 с.

13. Пономарьов А. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник / А. Пономарьов, Артюх, Т. Бетехіна та ін. - К.: Либідь, 1993. - 256 с.

14. Пошивайло І.В. Міфо-ритуальні аспекти гончарства як полісемантичної знакової системи: автореф. дис. ... канд. істор. наук / І.В. Пошивайло. - К., 2008. - 20 с.

15. Пошивайло М. Гончарний код українського фольклору (семіотика, образність, атрибутика, текстологія): монографія / М. Пошивайло. - М. Опішне: Українське народознавство, 2015. - 464 с.

16. Прокошева К.Н. Фразеологический словарь пермских говоров / К.Н. Прокошева. - Пермь: Пермский гос.пед у-нтет, 2002. - 432 с.

17. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5-ти т. / Н. Толстой. - М.: Международные отношения, 1995. - Т. 1-5.

18. Ступінська Г. Фразеологічний словник лемківських говірок / за ред. Г.Ф. Ступінської, Я. Ступінського. - Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2013. - 464 с.

19. An Etymological dictionary of the English language / by R. Walter, W. Skeat. - LittD: Oxford, 1909. - 365 p.

20. Bruckner A. Slownik etymologiczny j^zyka polskiego / A. Bruckner. - Warszawa : Wiedza Powszechna, 1970. - 571 s.

21. Ceska pfislovi. Sbirka pfislovi, prupovedi lidu ceskeho v cechach, na Morave a v Slezsku / vybral a usporadal V. Flajhans, D. 1-2. - Praha: Nakladem F. Simacka, 1911-1913.

22. Chamber's Etymological Dictionary of the English Language / by A. Findlater. - London, 1915. - 341 p.

23. Falinska B. Polskie slownictwo tkackie na tle slowianskim. - T. 1. Slownik polskich gwarowych nazw tkackich / B. Falinska. - Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk: Zaklad narodowy im.Ossolinskich, 1974.

24. Kaznowski A. 5000 English idioms. - Warszawa: Wiedza Powszechna, 2013. - 567 s.

25. Klosinska A. Slownik frazeologiczny / A. Klosinska. - Warszawa: PWN, 2010. - 654 s.

26. Nowa ksi^ga przyslow i wyrazen przyslowiowych polskich. - T. 1-4 / Red. J. Krzyzanowski, S. Swirko. - Warszawa, 1969-1978.

27. Spears R. Dictionary of American idioms and phrasal verbs / R. Spears. - NY: McGraw Hill, 2005. - 1080 p.

28. Wilkinson P.R. A thesaurus of traditional English metaphors / P.R. Wilkinson. - London; New York: Routledge, 1993. - 490 p.

29. Zurawska-Chaszczewska J. Slownictwo rzemiosl skorzanych w Polszczyznie historycznej / J. Zurawska- Chaszczewska. - Gorzow: Wyd. Panstwowej Wyzszej Szkoly Zawodowej, 2014. - 345 s.

30. Zurawska-Chaszczewska J. Slownik rzemiosl skorzanych / J. Zurawska-Chaszczewska. - Gorzow: Wyd. Panstwowej Wyzszej Szkoly Zawodowej, 2012. - 310 s.

Размещено на Allbest.ru