Принципи лінгвістичного аналізу у навчанні художнього перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Принципи лінгвістичного аналізу у навчанні художнього перекладу

УДК 81'25

Ємець О. В.

Summary

DOROFEYEVA O. M.

Khmelnytskyi National University

Concept metaphor in the modern english political discourse

The study has developed a conceptual classification of new political metaphors. The practical material confirmed that the political discourse realized language intentions of the recipient.

Key words: metaphors, political discourse, cognitive, language intentions.

Анотація

У статті розглядаються лінгвістичні аспекти навчання художнього перекладу. Підкреслюється важливість дослідження мовних засобів когезії та інтертекстуальності у перекладі. Методологія відтворення когезивних елементів та алюзій у перекладі прози і поезії пропонується на матеріалі сучасних оповідань і віршів письменників США та Нової Зеландії.

Ключові слова: художній переклад, навчання художнього перекладу, когезія, когезивні елементи, інтертекстуальність, переклад алюзій.

Філологія як більш загальна наука включає такі галузі, як лінгвістика, літературознавство, перекладознавство. Процеси глобалізації вимагають підготовки кваліфікованих, ерудованих і компетентних перекладачів. Декілька років тому американський журнал “Time” надрукував невелику статтю з алюзивним заголовком «Lost in Translation» (алюзія до назви відомого фільму). У статті відзначалась проблема нестачі перекладачів в Європейському Союзі, зокрема в його офісах. Це спричинено вступом нових країн до ЄС і великою різноманітністю мов у країнах ЄС.

Завдяки цим та іншим факторам перекладацька індустрія зростає і стає значною частиною глобального ринку послуг. На міжнародній конференції з перекладу, що відбулась у квітні 2017 р. у Харківському національному університеті, Сергій Тюпа, український вчений і перекладач, повідомив, що у 2016 р. світова перекладацька галузь надала послуг на 16 млрд дол. [10, с. 116]. Особливо важливою є сфера спеціалізованого перекладу - юридичного, технічного, економічного.

Разом з тим, в Україні швидкими темпами розвивається художній переклад. Зокрема, з'являються переклади творів таких популярних сучасних авторів, як С. Кінг, Е. Манро, Н. Гейман, Дж. Роулінг та ін. Тому виникає потреба як у кількісному, так і якісному аспектах підготовки здібних перекладачів художньої літератури.

Мета статті - охарактеризувати деякі тенденції у художньому перекладі та визначити, які принципи лінгвістичного аналізу використовуються або слід використати у викладанні художнього перекладу.

Підготовка майбутніх перекладачів здійснюється у майже 80 університетах України. Проте курс художнього перекладу викладається у небагатьох з них. Може здатися, що ця дисципліна не є важливою. Проте під час представницького міжнародного конгресу з перекладу «Inspirations for Translation Pedagogy», що проводився у березні 2016 року у Кракові (Польща) автор поставив питання щодо необхідності вивчення художнього перекладу Ентоні Піму, відомому фахівцю у галузі транслатології. Він відповів, що курси цієї дисципліни є у багатьох університетах США і вони вважаються популярними і корисними.

На наш погляд, теорія і практика перекладу досить довго у ХХ ст. була своєрідною «елітарною» сферою. Основні положення розроблялись практикуючими перекладачами, які скептично ставились до лінгвістичних аспектів перекладу. Традиційний набір перекладацьких прийомів - генералізація, калька, інтеграція і т.п. - дещо вичерпав себе, і теорія перекладу майже не розвивалась. Безумовно, наведені та інші традиційні перекладацькі трансформації є універсальними, вони ефективно працюють на мікростилістичному рівні (речення, словосполучення) або у випадку лексичних або граматичних відмінностей вихідної та цільової мов. Проте у відтворенні індивідуального стилю письменника ці прийоми не завжди є релевантними. лінгвістичний переклад мовний когезія

Кілька років тому ми мали гарячу дискусію з відомим фахівцем і перекладачем з Харкова Олександром Кальниченком. Він заперечував проти використання лінгвістичних аспектів аналізу у перекладі. Але з кінця минулого століття парадигми у перекладознавстві почали змінюватись. Зокрема, категорії лінгвістики тексту, такі як когезія, інтертекстуальність, отримали своє місце у теорії перекладу. У класичній праці Мони Бейкер «In Other Words», яка неодноразово перевидавалась, значне місце займає аналіз когезії у перекладі [6, с. 30-36]. Сучасний український фахівець С. Є. Максімов визначає засоби реалізації когезії у текстах різних жанрів (художній, газетний, науковий) та особливості відтворення когезії у перекладі [5, с. 23-42]. Алюзії як прояви категорії інтертекстуальністі та прийоми їх перекладу розглядаються у роботах відомої фінської дослідниці Рітви Леппіхалме [9, с. 183-191]. На жаль, більшість підручників з перекладу в Україні не містять таких розділів. Тому у процесі викладання дисципліни «Інтерпретація і переклад художніх творів» ми приділяємо увагу вивченню когезії у тексті в аспекті перекладу. Зокрема, аналізуються різні види когезії - контактна і дистантна, лексична та її різновиди, стилістична та образна. Важливість аналізу когезії полягає у тому, що перекладач відтворює певні повтори у тексті не (лише) інтуїтивно, а свідомо і послідовно.

Особливий інтерес становить передача дистантної когезії, коли повторювані лексичні одиниці або фрагменти знаходяться у сильних позиціях, до яких І. В. Арнольд відносить заголовок, епіграф, початок і кінцівку твору [1, с. 69-70]. Повтор заголовних слів або початкового фрагменту у самому кінці тексту є важливим сигналом для перекладача, який повинен передати його читачам.

Заголовок оповідання сучасного новозеландського письменника Френкі Макміллана “Truthful Lies” містить оксиморон. Заголовні слова повторюються в інтродуктивному і останньому абзацах: I'm a truthful liar, believe you me. - Tell me you're made of truthful lies [8, c. 95-96]. Когезивні елементи можна перекласти дослівно, змінивши число іменника: «правдива брехня». Лексема lie, як іменник, так і дієслово, об'єднує три останні абзаци, вона використовується там 12 разів. Повторювані заголовні слова відображають емоції жінки-оповідачки, виражають її гірку сповідь про сімейне життя.

Інтерес становить оповідання сучасної американської авторки Лі Уілсон “Bullhead”. Дистантна когезія об'єднує дві сильні позиції - початок і кінець твору: Every story is true and a lie [7, c. 99-100]. Роль когезії зростає завдяки оксиморону як когезивному елементу та засобу висунення (foregrounding). У перекладі слід відтворити компоненти оксиморона true = lie. Під час занять багато студентів старших курсів пішли шляхом найменшого опору і передали ці лексичні одиниці як антоніми: Кожна історія є правдивою і брехливою (або другий варіант: Кожна історія - це правда і брехня). Проте у контексті цілого твору прагматичний ефект оксиморона є дещо іншим. Мова йде про немолоду жінку, яка сумує за своєю юністю, за юнацьким коханням. Тому у своєму перекладі, надрукованому у журналі “Всесвіт” у 2016 році, я дещо пом'якшив оксиморонне словосполучення і використав додавання: Кожна історія є правдивою і неправдивою водночас [3, с. 200].

Когезія у поетичному тексті є більш експліцитною, проте у поетичному перекладі відтворити когезію непросто. Це пов'язано з римуванням і метрикою. Боб Дилан, відомий американський співак, отримав Нобелівську премію у галузі літератури за 2016 рік. Переклади його пісень нещодавно з'явились в українських журналах. Микола Байдюк відтворив когезію у рефрені популярної пісні Дилана “Blowin' in the Wind”:

The answer, my friend, is blowin' in the wind.

The answer is blowin' in the wind.

Лиш вітер тобі на це відповість,

Лиш вітер тобі відповість [2, с. 8].

Перекладач використав пермутацію (заміну порядку слів) і модуляцію, але добре передав сенс повтору цих двох речень, як і інші повтори у пісні.

Інтертекстуальність є також важливою категорією художнього тексту. Інтертекстуальність визначається як «включення в текст цілих інших текстів з іншим суб'єктом мовлення, або їх фрагментів, у вигляді цитат і алюзій» [1, с. 71-72]. Аналіз і переклад інтертекстуальних елементів має бути важливим аспектом навчання художнього перекладу. Методологія інтертекстуального перекладу може включати наступні етапи: 1) виявлення алюзії; 2) визначення типу алюзії; 3) пояснення значення алюзії в оригіналі; 4) виявлення значення алюзії в новому контексті; 5) характеристика функції алюзії - як стилістичної, так і прагматичної; 6) визначення прийому перекладу; 7) переклад і редагування фрагменту. Інколи перший етап є досить складним, особливо коли автор використовує імпліцитну алюзію, або алюзію без атрибуції. Зокрема, у трилері популярного американського письменника Гері Брейвера “Elixir” (“Еліксир”) літературна алюзія без атрибуції не була передана у російському перекладі: “At sixty-one, he would not go gently into that long night”. Це алюзивне посилання на вірш видатного британського поета Ділана Томаса, який починається словами, адресованими хворому батькові: Do not go gentle into that good night.

З методологічної точки зору, сигналами літературної алюзії можуть бути архаїчні слова, імена, а також стилістично відмінні мовні одиниці. Наведене речення з Брейвера включає метафору (good night = смерть) та епітет (go gentle), непритаманні стилю трилера взагалі та й стилю самого автора. У цільовому тексті слід було використати існуючий переклад вірша Томаса «Не уходи смиренно, в сумрак вечной тьмы», виконаний І. Фоменком. Нещодавно відома українська вчена і перекладачка Л. В. Коломієць запропонувала свій цікавий переклад поезії Д. Томаса; зокрема перший рядок звучить так: «Не йди покірний в цю манливу ніч» [4, с. 250-253].

У підсумку слід сказати, що існуючі підручники з теорії і практики перекладу в Україні недостатньо відображають сучасні тенденції у перекладознавстві, не приділяють уваги такому складному явищу, як переклад алюзії. Тому перспективи подальших досліджень полягають у визначенні прагматичних аспектів навчання художнього перекладу, зокрема максим кількості і якості, а також інтерсеміотичних аспектів перекладу.

Список використаної літератури

1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык / И. В. Арнольд. - М. : Флинта: Наука, 2004. - 384 с.

2. Дилан Б. «Ми не збиралися старіть...». Вибрані вірші / Боб Дилан // Всесвіт. - 2016. - № 9-10. - С. 7-21.

3. Ємець О. В. Стилістичні особливості творів жанру Flash Fiction / О. В. Ємець // Всесвіт. - 2016. - № 3-4. - С. 199-201.

4. Коломієць Л. В. Міжзоряні вілланели Ділана Томаса: інтермедіальні злети / Л. В. Ко- ломієць // Всесвіт. - 2017. - № 3-4. - С. 239-253.

5. Максімов С. Є. Практичний курс перекладу (англійська та українська мови) / С. Є. Мак- сімов. - Київ : Ленвіт, 2010. - 175 с.

6. Baker M. In Other Words. A Coursebook on Translation / M. Baker. - London ; New York : Routledge, 1992. - 304 p.

7. Flash Fiction Forward. 80 Very Short Stories. - New York ; London : W. W. Norton and Company, 2006. - 237 p.

8. Flash Fiction International. Very Short Stories from Around the World. - New York ; London : W. W. Norton and Company, 2015. - 278 p.

9. Leppihalme R. Allusions and Their Translation / R. Leppihalme // Acquisition of Language - Acquisition of Culture. - Helsinki : AFinLA, 1992. - P. 183-191.

10. Tyupa S. Quality Assurance in Medical Translation: Challenges for Translators and Translator Trainers / S. Tyupa // Major Issues in Translation Studies and Translator / Interpreter Training. Abstracts. IX International Conference. - Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - С. 114-116.

Размещено на Allbest.ru