Размещено на http://www.allbest.ru/

Фразеологізми як засіб реалізації авторських інтенцій у сучасній німецькомовній та україномовній пресі

Марковська А.В.

Анотація

Стаття присвячена проблемам дослідження фразеологічних одиниць сучасної німецькомовної та україномовної преси у прагмалінгвістичному аспекті. Розглянуто питання реалізації авторських інтенцій у пресі за допомогою фразеологізмів. Визначено експресивно-емоційне забарвлення фразеологізмів преси та їх стилістичні типи. Встановлено, що вираження авторської оцінки у сучасній пресі виконують фразеологічні модифікації, які є результатом авторських трансформацій. У статті охарактеризовано особливості адресатності фразеологізмів преси та їх прагматичні функції впливу на читача.

Ключові слова: фразеологізми, сучасна німецькомовна преса, сучасна україномовна преса, прагмалінгвістичний аспект, авторські інтенції, стилістичні типи, фразеологічні модифікації, трансформації, особливості адресатності фразеологізмів, прагматичні функції.

Аннотация

Статья посвящается проблемам исследования фразеологизмов современной немецкоязычной и украиноязычной прессы в прагмалингвистическом аспекте. Рассматривается вопрос реализации авторских интенций в прессе с помощью фразеологизмов. Определено експрессивно-эмоциональную окрашенность фразеологизмов прессы и их стилистические типы. Установлено, что выражение авторской оценки в современной прессе исполняют фразеологические модификации, которые являются результатом авторских трансформаций. В статье охарактеризованы особенности адрессатности фразеологизмов прессы и их прагматических функции влияния на читателя.

Ключевые слова: фразеологизмы, современная немецкоязычная пресса, современная украиноязычная пресса, прагмалингвистический аспект, авторские интенции, стилистические типы, фразеологические модификации, трансформации, особенности адрессатности фразеологизмов прессы, прагматические функции.

Annotation

The article is devoted to the problem of phraseologisms of modern German-language and Ukrainian-language press in pragmalinguistic aspect. The article deals with the question of realization author's intentions with the help of phraseologisms. Expressively-emotional painted phraseological units of the press and their stylistic types are established. It is set that expression of author's estimation in the modern press is carried out by phraseological modifications, which are the result of author transformations. The adressing peculiarities of phraseologisms and their pragmatic functions are characterized in this article.

Key words: phraseologisms, modern German-language press, modern Ukrainian-language press, pragmalinguistic aspect, author's intentions, stylistic types, phraseological modifications, transformations, adressing peculiarities of phraseologisms, pragmatic functions.

Зосередження уваги лінгвістів на дослідженні реального комунікативного аспекту стало основною причиною формування таких нових напрямків у сучасному мовознавстві, як функціональна лінгвістика, когнітивна лінгвістика та прагмалінгвістика. Їх характерною ознакою є антропоцентризм (В. фон Гумбольдт,¹ О.О. Потебня² та ін.) - перенесення людини у центр вивчення мовленнєвої діяльності.

Представники цих нових напрямів мовознавства (Н.Д. Арутюнова,³ Ф.С. Бацевич,⁴ О.С. Кубрякова,⁵ І.С. Шевченко⁶ та інші), розглядаючи висловлювання як спосіб досягнення суб'єктом мовлення певної мети, вербального керування людською поведінкою, вважають, що в таких дослідженнях на першому плані мають перебувати не тільки будова мовної одиниці та її значення, а й умови її вживання мовцем, інтралінгвістичний та екстралінгвістичний контексти, що визначають функціонування висловлювання у комунікативному акті як засобу мовленнєвої дії і впливу.

Основне завдання прагмалінгвістики полягає у вивченні мови як засобу впливу. Прагмалінгвістичний аспект мовних одиниць піддається ґрунтовному дослідному напрацюванню у сучасній лінгвістичній науці (Л.Р. Безугла,⁷ Т.А. Космеда,⁸ Г.І. Приходько,⁹ Ю.С. Степанов,¹⁰ W. Bublitz,¹¹ F. Kiefer,¹² H. Lьger,¹³ J. Meibauer¹⁴ та ін.), що й зумовлює інтерес до вивчення фразеологізмів у плані їх функціонально-семантичної організації на комунікативно-прагматичному рівні.

Прагмалінгвістичний аспект фразеологічних одиниць (далі - ФО) пов'язаний із бажанням автора реалізувати свої комунікативні інтенції, що дозволяють встановити прагматичні функції цих мовних знаків. Дослідження експресивності, емоційності та оцінності мовних знаків у газетно-публіцистичному стилі завжди привертало увагу лінгвістів (В.М. Вакуров,¹⁵ Н.М. Івкова,¹⁶ М.І. Стюфляєва,¹⁷ М.С. Черепахов¹⁸ та інші).

Вивченню текстотвірних та прагматичних функцій трансформованих фразеологізмів присвячено роботи сучасних мовознавців Н.С. Хороз¹⁹ та С.Б. Пташник²⁰ на матеріалі преси хорватської та німецької мов. Фразеологічні модифікації у пресі у більший мірі застосовують у мові сучасної преси з метою висловлення авторської оцінки. Функціям одиниць вторинної номінації з компонентом «кольороназва» у тексті присвячено наукова праця Л.А. Ковбасюк.²¹ Отже, окреслена теоретична база дослідження наголошує на важливості вивчення питання реалізації авторських інтенцій за допомогою використання фразеологізмів у сучасній пресі.

Журналісти звертаються до фразеологічних багатств мови як до невичерпного джерела мовної експресії. Виразною стає мова сучасних газет та журналів завдяки використанню фразеологізмів, а також приказок та прислів'їв. У газетних статтях фразеологізми часто вживаються в їх звичайній мовній формі з притаманним їм значенням з метою посилити експресивне забарвлення та привернути увагу читачів до самої статті. Так, наприклад, вигукові фразеологізми вказують на почуття, емоції у сучасній німецькомовній та україномовній пресі і використовуються нарівні зі звичайними вигуками. Відзначаючи експресивний характер вигукових фразеологізмів, слід зазначити, що вони, на відміну від інших розрядів, не мають чіткої номінативної співвіднесеності.

Наприклад, у сучасній німецькомовній пресі - aller Wetter (taz, 23.09.2005, S. 8); um Gottes willen (Stern 51, 2004, S. 81). В україномовній пресі - ні пуху ні пера (Волинь, 10 серпня, 2006, с. 4); хай йому абищо (День, 29.06.2009, с. 5). Важливим для дослідження вигукових фразеологізмів у прагмалінгвістичному аспекті є те, що вони можуть бути предметом дослідження як фразеології, так і фольклору, оскільки мають ознаки мовних одиниць фразеологічного рівня (є клішованими знаками, мають мотивовані значення тощо). Подібно до вигуків, такі фразеологізми висловлюють волевиявлення, почуття, виступаючи як окремі, нерозчленовані речення.

Введення в текст фразеологізмів обумовлено прагненням авторів посилити експресивність мови. Властива фразеологізмам образність оживляє оповідання, інколи додає йому жартівливе та іронічне забарвлення. Особливо часто використовують журналісти розмовну, стилістично-знижену фразеологію, вдаючись нерідко до змішання стилів для створення комічного ефекту. Яскравий стилістичний ефект створює пародійне використання книжкових фразеологізмів, які вживаються нерідко у поєднанні зі стильовими лексико-фразеологічними засобами.

Для того щоб реалізувати свої соціальні функції з обслуговування інтересів суспільства в цілому і різних соціальних груп окремо, засоби масової комунікації повинні враховувати потреби, психологічні особливості людей, умови соціокультурного простору, в якому вони живуть. В іншому випадку трансльовані повідомлення стануть не зрозумілими, або не будуть правильно сприйнятими аудиторією. Одним із найважливіших завдань засобів масової інформації є прагматичний вплив на читача.

З огляду функціонування різних типів фразеологізмів преси з позиції їхньої прагматичної значущості та при вивчення реалізації авторських інтенцій встановлено: що, наприклад, в україномовній пресі функцію переконання та формування у читача правильної системи моральних цінностей виконують народні прислів'я та приказки. Побудова аргументованого викладення інформації в україномовній пресі відбувається через відтворення системи цінностей читача (посилання на мораль, норми поведінки, систему оцінок).

Як демонструють дослідження Г.Д. Сидоркіної, «практично кожне прислів'я може вживатися у функції констатації, тобто вони виявляються у формах резюме, коментаря, узагальнення, перифразу».²² Прислів'я, що вживаються у пресі, впливають на читача конкретною інформацією, яка по суті є результатом колективного досвіду поколінь.

Важливим критерієм прагматики ФО сучасної україномовної преси є здатність прислів'їв та приказок переконувати читача (у перевагах тих чи інших пріоритетів через оцінку моральних, етичних, загальнолюдських цінностей тощо). Наприклад: адже від добра добра не шукають (Юридичний Вісник, № 26 (730), 27 червня - 3 липня 2009, с. 3). У наведеному прикладі вживається прислів'я наприкінці статті, яке підсумовує все вище викладене та має значення «не треба шукати кращого життя, коли у тебе і так все добре». Отже, влучно функцію переконання читача у правильних нормах поведінки виконують в україномовній пресі прислів'я та приказки. фразеологічний преса інтенція стилістичний

Особиста орієнтація ФО преси пов'язана з вираженням суб'єктивної оцінки. Оцінне відношення розглядають як один із видів модальності, що супроводжує мовні вирази. Як стверджує Г.В. Колшанський, «модальний план мовних виразів найбільш відображає людський чинник». «Модальність повинна розглядатись як додаткова оцінка факту, саме оцінка факту і є первинним змістом модальних виразів».²³ Д. Бідні зазначає, що «оцінки пов'язані з культурним ґрунтом, на якому вони виростають».²⁴ Від того факту, чи має фразеологізм знак «плюс» або «мінус» в аспекті оцінки дійсності, залежить ставлення читача до об'єкту, що позначається.

Функцію вираження авторської оцінки виконують фразеологічні модифікації, які є результатом авторських трансформацій. В цьому, на нашу думку, складається механізм виразності фразеологічних трансформацій як стилістичного прийому, одного із найпростіших та найдоступніших засобів досягти відчутного ефекту в матеріалах, які розраховані на те, щоб впливати на велику читацьку аудиторію. Підтвердження даного положення знаходимо у словах відомого дослідника Ш. Баллі, який писав, що «порушення звичних форм мови посередньо слугують експресивності вже одним тим, що вносять у мовлення різноманітність. Не існує нічого більш одноманітного, ніж повторення одних і тих самих форм».²⁵

Фразеологізми в газетних та журнальних текстах є ефективним засобом, який допомагає майстрам слова творити цілісні уявлення про дійсність шляхом образного узагальнення, впливати на адресата, спираючись на факти навколишньої дійсності, оцінювати предмети та явища. Встановлено, що незвичайність та новизна сприйняття фразеологізму досягається автором шляхом варіювання лексичних компонентів уже сформованих фразеологізмів, які добре відомі адресату. Таким чином, фразеологічні модифікації у пресі - ефективний засіб вираження позиції автора. Наприклад у німецькомовній пресі:

Besser wдre es, einen neuen Chef zu finden, der fьrs Zuckerbrot zustдndig ist, wдhrend der Stellvertreter weiter die Peitsche schwingt (Junge Karriеre, 03 / 2004, S. 4). Фразеологічні модифікації fьrs Zuckerbrot zustдndig ist (постійний до методу «пряника») та die Peitsche schwingen («розмахує батогом»), утворені від словникової форми mit Zuckerbrot und Peitsche vorgehen («діяти за допомогою батога та пряника»).²⁶ У цьому контексті модифіковані фразеологізми означають, що було б краще знайти нового шефа, який би постійно застосовував метод «пряника» до працівників, але працевласники тільки «розмахують батогом». У своєму повідомленні автор статті має намір якнайефективніше вплинути на читача, щоб переконати його у правильності своїх поглядів. Така функція фразеологічних модифікацій можлива тому, що більшість ФО містять у собі певну конотацію, що під час модифікування може переноситися на конкретний, вагомий для контексту об'єкт.

Аналіз різних стилістичних типів фразеологізмів сучасної німецькомовної та україномовної преси також має безпосереднє відношення до визначення прагматичних функцій та їх розмежування у пресі, так, наприклад, функцію створення образної та експресивної виразності виконують в основному книжні фразеологізми, функцію здивування читача виконують стилістично-знижені фразеологізми сучасної преси, функції утримування уваги читача та утримування його уваги виконують у більшій мірі розмовно-просторічні фразеологізми, бо тяжіння до розмовного стилю мови - це характерна ознака сучасних засобів масової інформації. Наприклад:

Нас недавно вперто переконували, що це минулій владі гірники були до лампочки (Урядовий Кур'єр, №131, 20.07.2010, с. 4). За допомогою розмовно-зниженого фразеологізму до лампочки («щось для когось не потрібне або немає значення; байдуже комусь до кого-, чого-небудь») автор має на меті здивувати читача та відкрити правду про байдуже ставлення влади до гірників.

Функцію підкреслення важливої інформації тобто «логічного наголосу», дуже яскраво виконують фразеологічні інновації у пресі:

“Grьnes Geld” lockt Anleger [заголовок] ... Fondsvolumen ьberspringt Marke von 3 Milliarden DM. “Grьnes Geld” gewinnt unter deutschen Kapitalanlegern immer mehr an Attraktivitдt (Sьddeutsche Zeitung, 24.01.01, S. 24).

У зазначеному прикладі фразеологічне новоутворення grьnes Geld означає гроші, які можна отримати завдяки інвестиціям у будь-які фонди, що займаються виробництвом екологічно чистої продукції: від продуктів харчування до енергії. Гроші завжди привертають увагу, а у поєднанні з темою про екологічну чистоту, яка є дуже важливою у житті сучасного суспільства, вони стають ще привабливішими та виконують функцію «логічного наголосу».

Функція неоднозначності формулювання (полісемії змісту) для формування у читача власних образів, асоціативного мислення тощо притаманна більше ФО сучасної німецькомовної преси. Це пояснюється тим, що, по-перше, багатозначність мовних одиниць є більш характерною для німецької мови (Л.Е. Бінович),²⁷ по-друге, у сучасній німецькомовній пресі автор статті, підбираючи мовні засоби для передачі інформації, дає читачеві більше свободи мислення, можливість самостійно обирати, яке значення фразеологізму є доречним та виправданим у контексті. Наприклад:

Irgendwann wird der Gewalt die Puste ausgehen [заголовок]. Der in Deutschland durch seine KZ-Revue “Ghetto” bekannt gewordene israelische Dramatiker Joshua Sobol sieht Anzeichen dafьr, dass die Gewalt in Palдstina ein Ende findet (Stern, 2002, S. 23).

У наведеному прикладі завдяки використанню фразеологізму die Puste ausgehen створюється неоднозначність формування у читача власних асоціацій щодо уряду Палестини (влада колись втратить сили або із-за недовіри народу, або це відбудеться із-за відсутності грошей, що витрачаються на боротьбу з Ізраїлем).

Отже, під час дослідження виявлено, що прагматичні функції ФО сучасної німецькомовної преси характеризуються більшим впливом на емоції, асоціативне мислення, рефлексивну свідомість читача.

Характерною для ФО україномовної преси (і не зовсім типовою для німецькомовної преси) виявилася функція переконання та формування у читача правильної системи моральних цінностей та поведінки. Наприклад:

Ще одна проблема річки - це браконьєрство. І як каже народна мудрість: «На чужому горі свого щастя не побудуєш», справді, вони зароблять гроші від свого «вилову», але порушивши природний баланс, зроблять гірше навколишньому середовищу і це позначиться на здоров'ї їхніх же дітей (Українська правда, 2009, с. 11).

Прислів'я на чужому горі свого щастя не побудуєш у наведеному прикладі переконує та вчить читача, як треба жити через правильну оцінку моральних, етичних та загальнолюдських цінностей. Аналіз прагматичних функцій впливу досліджуваних одиниць у текстах сучасної німецькомовної та україномовної преси показав, що фразеологізми позначають певні предмети об'єктивної дійсності, взаємодіють з іншими одиницями у контексті та певним чином впливають на читача.

Отже, засоби створення прагматичного впливу на читача складаються з наступних функцій ФО, що є типовими як для німецькомовної, так і україномовної преси: зацікавлення читача; утримування уваги читача; підкреслення важливої інформації, тобто «логічного наголосу»; завуальовування інформації; вираження авторської оцінки; здивування читача; створення образної та експресивної виразності; функція виклику емоцій; змішана функція. Наявність останньої (поєднання та взаємозв'язок декількох функцій впливу) у ФО сучасної німецькомовної та україномовної преси підтверджує нашу думку, що інколи чітке розмежування прагматичних функцій фразеологізмів у контексті викликає труднощі.

Фразеологізми сучасної преси є прагматично спрямованими мовними засобами, їх роль під час реалізації інтенцій автора - передати читачеві не тільки закладену в них інформацію, але й викликати у нього певну реакцію до зображеної дійсності. Особливість адресатності текстів преси полягає в тому, що автори повинні донести інформацію до якомога більшого кола читачів, особисто їх не знаючи. У виконанні цього завдання їм допомагають ФО преси.

Таким чином, фразеологізми сучасної преси є оптимальним засобом впливу на читача, що передбачає обов'язкову апеляцію до його емоцій, до зацікавлення інформацією, активізує його мислення та увагу. Прагматичний потенціал фразеологізмів спирається на високий ступінь узагальненості значення та експресивно-емоційну наповненість. Використання ФО у сучасній пресі дає можливість розв'язати одне із головних завдань газетно-публіцистичного стилю - поєднати максимальний рівень інформативності з експресивно-емоційною наповненістю викладення основного змісту статті.

Дослідження прагмалінгвістичних особливостей фразеологізмів неспоріднених мов відкриває шлях до вивчення особливостей реалізації оцінних тактик, спрямованих на досягнення основних цілей газетно-публіцистичного стилю, що дає можливість зрозуміти як прагматичні умови, так і прагматичний механізм успішності інформування.

Література

1. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Гумбольдт В. фон. - М. : Прогресс, 1985. - 451 с.

2. Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня // История языкознания XIX-XX в. в очерках и извлечениях : сб. науч. тр. - М. : Учпедгиз, 1964. - Т. I. - С. 134-142.

3. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Арутюнова Н. Д. - М. : Языки русской культуры, 1998. - 896 с.

4. Бацевич Ф. С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф. С. Бацевич, Т. А. Космеда. - Л., 1997. - 392 с.

5. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения : монография / Кубрякова Е. С. - М. : Наука, 1997. - 326 с.

6. Шевченко И. С. Некоторые эвристические проблемы исторической прагмалингвистики / И. С. Шевченко // Вестник Харьковского Университета. - Х., 1997. - № 386. - С. 147-151.

7. Безугла Л. Р. Когнітивно-прагматичні характеристики імпліцитних смислів у німецькомовному дискурсі : дис. ... доктора філол. наук : 10.02.04 / Безугла Лілія Ростиславівна. - Х., 2008. - 428 с.

8. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики : монографія / Космеда Т. А. - Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 2000. - 350 с.

9. Приходько Г. І. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові / Приходько Г. І. - Запоріжжя : Запорізьк. держ. ун-т. - 2001. - 361 с.

10. Степанов Ю. С. Семиотика концептов / Степанов Ю. С. - М. : Деловая книга, 2001. - С. 603-612.

11. Bublitz W. Englische Pragmatik: eine Einfьhrung / Bublitz W. - Berlin : Erich Schmidt Verlag GmbH & Co., 2001.- 252 S.

12. Kiefer F. Zur Rolle der Pragmatik in der linguistischen Beschreibung / F. Kiefer // Die Neueren Sprachen. - H. 3 / 4. - Frankfurt / M. : Diesterweg, 1978. - S. 254-268.

13. Lьger H. H. Satzwertige Phraseologismen. Eine pragmalinguistische Untersuchung / Lьger H. H. - Wien : Edition Praesens, 1997. - 313 S.

14. Meibauer J. Pragmatik : Eine Einfьhrung / Meibauer J. - Tьbingen : Stauffenburg, 2001. - 208 S.

15. Вакуров В. Н. Основы стилистики фразеологических единиц / Вакуров В. Н. - М., 1983. - 175 с.

16. Івкова Н. М. Фігури експресивного синтаксису в сучасній публіцистичній літературі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Н. М. Івкова. - Харьков, 2006. - 19 c.

17. Стюфляева М. И. Образные ресурсы публицистики / Стюфляева М. И. - М. : Мысль, 1982. - 176 с.

18. Черепахов М. С. Проблемы теории публицистики / Черепахов М. С. - М. : Мысль, 1973. - 272 с.

19. Хороз Н. С. Трансформації фразеологізмів у текстах сучасних хорватських газет : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.03 „Слов'янські мови” / Н. С. Хороз. - К., 2008. - 18 с.

20. Пташник С. Б. Структурно-семантичні особливості фразеологічних модифікацій та їхні функції в німецькому газетному тексті : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Пташник Стефанія Богданівна. - Львів : Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2003. - 256 с.

21. Ковбасюк Л. А. Семантичний та функціональний аспекти одиниць вторинної номінації з компонентом “Кольороназва” в сучасній німецькій мові : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Ковбасюк Лариса Анатоліївна. - К., 2004. - 215 с.

22. Сидоркина Г. Д. Прагматика паремий: пословицы и поговорки как речевые действия : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка” / Г. Д. Сидоркина. - Краснодар : Кубанск. гос. ун-т, 1999. - С. 16.

23. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке : монография / Колшанський Г. В. - М. : Наука, 1990. - С. 92.

24. Бидни Д. Понятие ценности в современной антропологии / Д. Бидни // Культурология XX века. Аксиология или философское исследование природы ценностей. - М. : Наука, 1996. - С. 26.

25. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы фразеологии языка : пер. с фр. / Балли Ш. - М. : Эдиториал УРСС, 2001. - С. 394.

26. Німецько-український фразеологічний словник / [авт.-уклад. В. І. Гаврись, О. П. Пророченко]. - в 2 т. - К. : Рад. школа, 1981. - Т. 2. - С. 345.

27. Немецко-русский фразеологический словарь / [состав. Л. Э. Бинович]. - Москва : Аквариум, 1995 - 766 с.

Размещено на Allbest.ru