Лексико-тематична група неологізмів сучасного мас-медійного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексико-тематична група неологізмів сучасного мас-медійного простору

С.М. Романчук

У праці проаналізовано лексико-тематичну групу неологізмів мови засобів масової інформації сучасного періоду.

Ключові слова: лексична система ЗМІ, неологізми, мас-медійний простір.

Суспільство XXI сторіччя справедливо називають інформаційним, оскільки на сучасному етапі інформація стала чи не найважливішим чинником його функціонування.

Одним із елементів громадського життя, який активно реагує на суспільні процеси й віддзеркалює їх, є ЗМІ. Їх вплив дуже великий на громадську свідомість. Здатність швидко й майже тотально охоплювати найширші аудиторії дає їм змогу формувати суспільну думку, визначати духовні цінності. Ось чому мова ЗМІ - важлива проблема сучасних досліджень. Вивченням цього питання займались видатні вчені, зокрема: В. Горпинич, А. Грищенко, О. Тараненко, І. Ющук. Стилістичні функції неологізмів досліджували І. Білодід, А. Коваль, Л. Кравець, К. Ленець, А.Москаленко, О. Пономарів, О. Сербенська.

Зважаючи на те, що мас-медійний простір формує свідомість народу, а також враховуючи, що у лінгвостилістиці маловивченими є неологізми ЗМІ, актуальність запропонованої проблеми є безперечна.

Мета наукової розвідки - встановити закономірності та причини оновлення лексичного складу ЗМІ в сучасний період.

Для реалізації зазначеної мети слід проаналізувати лексико-тематичну групу неологізмів сучасних мас-медій.

Згідно з визначенням О. Сербенської [3], неологізми сучасної української мови, що вживаються у ЗМІ, можна поділити на такі групи:

1. Новотвори. Збурення політичного життя, яке настає в передвиборний період, позначається на мові ЗМІ. З одного боку, творяться ситуативні лексеми-оказіоналізми на зразок кравчукізм, кучмізм, кучмісти, кучмономіка, ЗМІшники, ющенківці, а з другого, - оказіональні словосполучення у функції номенів: усе це збільшує протестний електорат; силовий тиск на виборчий загал через виконавчу вертикаль; ліві розтягнуть голоси свого електорату; визначити прохідного кандидата (''Вечірній Київ”); всенародна любов до чинного і безрезультативного; ніхто, крім Гаранта, не мав можливості... (“День”). Сюди ж можна віднести й неологізми, що їх створюють журналісти, піарівці, рекламісти: депутати тузляться (про події навколо острова Тузла) (“Урядовий кур'єр“).

У сучасному суспільстві стрімко розвивається рекламна індустрія, а це, у свою чергу, формує мову реклами, яка має великий вплив на суспільство. Рекламні гасла й заклики, репліки героїв рекламних роликів широко цитуються. Реклама сприяє ознайомленню широкого кола українців із новими реаліями, напр.: адаптер, аудіокарта, вібромасажер, жалюзі, ролети, чіпсмейкер. Молодь часто спілкується рекламними слоганами: ”Не гальмуй - снікерсуй“; “Шейканемо, бейбі”. Всі ці неологізми творяться за допомогою різних словотвірних афіксів і змінюються за граматичними законами української мови; порівняйте: дієслова наказового способу: малюй, працюй і снікерсуй; дієслова майбутнього часу: напишемо, скажемо і шейканемо; абстрактні іменники: героїзм, патріотизм і кучмізм.

2. Запозичення. На відкритість сучасного українського суспільства, розвиток економічних і культурних зв'язків України із західними країнами українські засоби інформації відреагували масовим запозиченням чужих слів: арт-салон, брифінг, ваучер, відеокліп, діджей, екстрадиція, імідж, імейлик, креативний, мас-медіа, піцца, попса, рімейк, топ-модель, фанта, хіт, шоу-біз- нес. Наприклад: “Безробітна сумчанка на ярмарку вакансій сказала, що втрата роботи - це зміна іміджу“; ”Журі, до складу якого увійшло кілька значних представників дорослого міс - та шоу- бізнесу, оцінювало маленьких конкурсантів” (“Урядовий кур'єр”).

Англомовні інтелектуальні «збагачення» часто викликають огиду й несприйняття. Кількість англіцизмів в одній фразі часом сягає такого числа, що глядач (слухач) уже не здатен сприймати інформацію: “Генеральний директор холдингової, консалтингової чи трастової компанії організовує тренінгові курси, наділяє бізнес-планами, складає лістинг котирувань відповідно до маржі, встановленої Нацбанком, укладає ф'ючерсні контракти, які набувають сили при в'їзді до офшорних зон“. Чи не зрозуміліше й простіше було б сказати: ''Генеральний директор розпорядчого, дорадчого чи довірчого товариства організовує навчання, складає список вартісності відповідно до допуску, встановленого Нацбанком, укладає майбутні угоди, які набувають чинності при виїзді до непідлеглих зон”? Іноді людям, які вже звикли до таких запозичень, здається, що неможливо дібрати українських відповідників. Та це далеко не так. Скажімо, популярне слово консалтинг має в українській мові сім відповідників (деякі з них - синоніми): порадництво, дорадець, порадник, радний, дорадчий, порадний, порадчий.

Завдяки ЗМІ частина запозиченої лексики досить швидко освоюється, збагачується похідними утвореннями, граматикалізується: національний хіт-парад, хітова пісня, хітова програма, хітова дівчина, офшорна гра (телевізія), фостерна сім'я. мова неологізм афікс граматичний

3. Перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення. Оновлення й поповнення лексичного складу української мови відбувається і в результаті лексико-семантичної деривації слів. У нових умовах функціонування слова набувають і нових семантичних навантажень. Це дає їм можливість розширювати семантику похідної основи й функціональне поле: крутий, крутизна, круто, крутіше, крутіший (багатий), тінь, тіньовик, тіньова економіка, більшовики (більшість у парламенті). Реальність породжує для мови нові й нові об'єкти називання (предмети, поняття, ознаки, явища, відношення) й формує потребу в новотвореннях та запозиченнях лексем. Кожна мова більш стала, традиційна з боку номінативно-комунікативних одиниць. В. Жадько пропонував “пучковий підхід” до розуміння природи мовного знака. Він вважав, що природа мовного знака характеризується переплетінням кількох ознак, що формують пучок асоціацій за суміжністю [1, 19]. Поява нового значення - це ще одна ниточка в семантичному пучку лексеми.

Такі лексичні новації поповнюють загальний жаргон сучасної української мови: засвітитися (виявити себе), загнутися (зазнати поразки), зависнути на чомусь (звернути увагу), наварювати (одержувати швидко прибутки), наїжджати (мати претензії), прокручувати (одержувати при-бутки), прикид (одяг), бабки (гроші), прикол (щось особливе), шлангувати (прикидатися) та ін.

Наприклад: “Пам'ятаю, 1988-го року я й двоє моїх знайомих створили кооператив, поїхали до Грузії, привезли звідти силу-силенну чобіт, наварили на кожній парі 10 рублів“; ”Чого ж ви в Президенти не балотуєтеся? З такими амбіціями саме час засвітитися” (“День“); ''Співачка надумала носити спідницю навиворіт, удаючи, що так прикольніше і тягне, як мінімум, на Жан Поля Готьє”; “Хто “копає“ під прокурора?“ ('Україна молода”).

Сюди можна віднести новотвори - неосемантизми, які становлять результат не морфологічного (зовнішнього, міжслівного), а семантичного (внутрішнього, внутрішньослівного) словотворення. Яскравим виявом цієї тенденції поповнення лексикону є також високопродуктивні моделі творення іменників та прикметників з непрямою, перифрастичною семантикою [2, 5]. Це слова на зразок: антирейтинг, антипіар, антипіарний, антипіарити, антименеджер, антименед- жерський, антипромоушн / антипромоушен тощо.

4. Відродження слів і висловів з минулого. Важливою лексикологічною проблемою є поповнення термінології сучасної української літературної мови, зокрема, профільних терміносистем, бо при цьому треба розумно поєднувати національні та інтернаціональні елементи.

У період утвердження державності країни й мови природним є прагнення до термінотворення на основі власної мови. Ця орієнтація виконує позитивну роль, консолідуючи членів мовної спільноти.

Повернена, реабілітована лексика поповнила собою терміносистеми багатьох сфер гуманітарних наук, особливо суспільних, культури, освіти, виробництва.

Так, наприклад, в освітню систему України повернулись окремі колись традиційні форми навчання й відповідно слова, похідні від них утворення й словосполучення: гімназія, гімназист, гімназистка, гімназійний (клас); ліцей, ліцейний, ліцеїст, ліцеїстка, ліцейна (програма); бакалавр, магістр.

Якщо подивитися на профільні підтерміносистеми сучасної української мови під кутом зору реабілітації слів, то найбільш реабілітованою є підсистема «фінанси»: акція, акціонер, акціонерний, аукціон, гривня, комерція, комерсант, комерційний, комерціоналізація, оренда, орендний, орендатор.

Поповнення української мови реабілітованими лексемами, новотворами, запозиченнями, елементами розмовного, професійного мовлення певною мірою порушує вже усталену кодифікацію української літературної мови, актуалізує питання про функціонування літературної норми та її варіантів. Виникають лексичні паралелі як перехідні ланки до нової норми або семантико- конотативної синонімії: баскетбол - кошиківка, бачення - візія, виставочний - виставковий, відпочиваючий - відпочивальник, винятковий - ексклюзивний, гімнастика - рухавка, зноска - посилання, журнал - часопис, казначейство - скарбниця, сучасний -модерний, фотографія - знімок - світлина та інші.

У публіцистиці часом уживаються й індивідуальні неологізми для посилення експресії вислову: ”З тими, хто не вміє скинути темні окуляри вболівальника, подивитися на речі пильним, тверезим і об'єктивним поглядом, страждає на києвофобію, особливого бажання дискутувати немає” (“Україна молода“); ”Для нас, дивослівців, надзвичайно важливий зворотний зв'язок” (“Дивослово”); “Ю. Гнаткевич запропонував називати Запоріжжя Ленініжжям, бо на невеликій площі тут аж дев'ять об'єктів названо іменем ідола“ (”Дивослово”); “Артикуляційні відмінності між голосними і приголосними учні можуть осягнути, шукаючи відповіді на запитання, чому і яку групу звуків дехто з дослідників називав “роторозкривачами”, а яку - ”ротозакривачами” (“Дивослово”).

Кількість неологізмів тільки в періодиці (вона переважно і є матеріалом для їх фіксації) у розвинених мовах досягає протягом року десятків тисяч (не всі, звичайно, лишаються у мові). Переважна більшість неологізмів (до 90%) - це терміни.

Як бачимо, сфера сучасних українських засобів масової інформації засвідчує: ”Мова живе, еволюціонує, і завдання не байдужої до неї інтелігенції, - як справедливо зауважують О. Сербен- ська та М. Волощак, - дбати, щоб мова була живою й відкритою, такою, що перебуває в становленні, в шуканні й утвердженні себе, у спрямованості в майбутнє” [3, 143].

Список використаних джерел

1. Жадько В. О. Основи журналістики та редакційно-видавничої справи : навч. посіб. / В.О.Жадько. - К.: СПД В.О. Жадько , 2005. - 352 с.

2. Карпіловська Є. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону: чинники стабілізації інновацій / Є. Карпіловська. // Українська мова. - 2007. - № 4. - С. 3-15.

3. Сербенська О.А., Волощак М.Й. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей / О.А. Сербенська, М.Й. Волощак. - К.: Вид. центр “Просвіта”, 2001. - 143 с.

Размещено на Allbest.ru