Особливості синтаксичної структури односкладних прислівникових речень зі значенням внутрішнього стану (на матеріалі творчості М. Стельмаха)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2

Особливості синтаксичної структури односкладних прислівникових речень зі значенням внутрішнього стану (на матеріалі творчості М. Стельмаха)

Оксана Годз

У статті визначено семантичні та формально-диференційні ознаки головного члена односкладних прислівникових речень, схарактеризовано односкладні прислівникові речення як окремий тип речень за морфологічним вираженням його головного члена, виокремлено основні значеннєві різновиди прислівникових речень із семантикою внутрішнього стану в українській мові, з'ясовано семантичне наповнення прислівникової частини їхнього складеного головного члена, установлено параметри формально-синтаксичної структури односкладних прислівникових речень зі значенням внутрішнього стану.

Ключові слова: односкладні прислівникові речення, прислівникова частина складеного головного члена, значеннєві різновиди односкладних прислівникових речень, предикати внутрішнього стану, суб 'єкт внутрішнього стану.

Аннотация

Годз Оксана. Особенности синтаксической структуры односоставных наречных предложений со значением внутреннего состояния (на материале творчества М. Стельмаха).

В статье определены семантические и формально-дифференциальные признаки главного члена односоставных наречных предложений, охарактеризованы односоставные наречные предложения как особый тип предложений по морфологическим выражением главного члена, выделены основные смысловые разновидности наречных предложений с семантикой внутреннего состояния в украинском языке, выяснено семантическое наполнение наречной части их составного главного члена, установлены параметры формально-синтаксической структуры односоставных наречных предложений со значением внутреннего состояния.

Ключевые слова: односоставные наречные предложения, наречная часть составного главного члена, смысловые разновидности односоставных наречных предложений, предикаты внутреннего состояния, субъект внутреннего состояния.

Abstract

Oksana Godz. Features of syntactic structures to one-adverbial clauses with value of the internal state (based on the work of M. Stelmakh).

The thesis work ustified adverbial type simple sentences as an independent morphological type, and study its formal syntactic and semantic-syntactic structure.

Determined correlation of the semantic types of state predicates with the respective types of adverbial predicative of the sentence, the conditions of the transposition of adverbs of different semantic groups in the position of a compound predicate simple sentences and composite main member of the one-piece offers.

Characterized by formal-syntactic categories that are the basis of formal-syntactic nature of the proposal, highlighted formal-syntactic categories of the predicate and the main one- member sentences, the essence of morphological classification of verbs and simple sentences, defined formal and semantic differential main principles of one-member sentences, the classification of these proposals depending on the morphological expression of the main predicate member.

The relations between the components of the semantic-syntactic structure of elementary sentences based on tnrecnum derivatives-the state predicates, and formal-syntactic structure the adverbial one-piece offers.

A new interpretation of the formal-syntactic structure of one adverbial sentences, the essence of which is that it formally represented as syntactic correlates of the corresponding semantic types of state predicates, explicit attributive adverbs only some of the semantic groups and derived from them comparative and superlatives. Justified excretion beyond the predicative sphere simple sentences adverbial adverbs and adverbs of manner, the allocation of the valence band caused by components in semantic-syntactic and formal-syntactic structure of sentences. Investigated the adverbial content of the main constituent parts of the main member to one- adverbial sentences, set the parameters of syntactic structure and functional-semantic varieties of one adverbial sentences with the value of internal and external state.

Describe the transposition of adverbs and adverbial of comparatives and superlatives in formal syntactic position of the predicate simple sentence of, established morphological types to be adverbial in such sentences. Identified three functional-semantic types of the two-part adverbial sentences, represented by their syntactic structure.

Summarized observations of the formal-syntactic and semantic-syntactic structure the adverbial one-composite sentences.

Key words: state predicates, otvaracie derivatives-the state predicates, the evaluation of the predicates, to one-adverbial sentences, the two-part adverbial sentences, the adverbial compound is the main part to one-sentences, the adverbial compound predicate, subject, subject's condition.

Статтю подано до редколегії 01.05.2017

Огляд праць, присвячених прислівниковому односкладному реченню, засвідчує неодностайність поглядів авторів на їхню сутність. В академічному курсі «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» ці речення названо безособовими, головний член яких виражений предикативним прислівником. [7, с. 251-252]. Вони відомі і як речення зі словами категорії стану чи з безособово предикативними словами [3, с. 267-299; 5, с. 116117; 7, с. 30]. Їх пропонували називати одноядерними реченнями з предикативними прислівниками і предикативами, оскільки, на думку авторів, є певна відмінність між поняттями «предикативні прислівники» і «предикативи» (предикативні прислівники стосуються тільки прислівників, а предикативи - поняття ширше, вони вичленовуються і серед прислівників - можна, треба, і серед іменників - час, пора, гріх, і серед дієслів - дієприкметникові предикативи на -но, -то ) [6, с. 200]. Використовуючи здобутки українських лінгвістів, які вивчали односкладні речення, ставимо за мету окремішньо проаналізувати клас односкладних прислівникових в українській мові.

Найважливішими завданнями нашого дослідження є: 1) з'ясування обсягу поняття «односкладні прислівникові речення»; 2) виділення й характеристика односкладних прислівникових речень із семантикою внутрішнього стану істоти; 3) значеннєве розмежування односкладних прислівникових речень породжених відприслівниковими дериватами-предикатами внутрішнього стану.

Термін «односкладні прислівникові речення» в українському мовознавстві вперше використав І. Р. Вихованець, якими назвав «конструкції зі складеним головним членом, вираженим предикативними прислівниками (словами категорії стану) у поєднанні з дієсловами-зв'язками» і проілюстрував реченнями: І так весело було (П. Тичина); Нічого Миколі про те не відомо (О. Гончар); Було нам тоді не до сміху (Л. Костенко) [1, с. 100]. На його думку, слова категорії стану прислівникового походження мають дієслівні форми часу та способу, тому й виступають у позиції співвідносного з присудком головного члена односкладних речень або в позиції присудка двоскладних речень. Форми часу і способу виражені аналітично, за допомогою аналітичної синтаксичної морфеми-зв'язки бути або аналітичних синтаксичних напівморфем ставати, робитися та ін. [2, с. 98]. Виконуючи роль складеного головного члена односкладного речення, предикативні прислівники мають ознаки, що споріднюють їх із власне-дієсловами, зокрема здатність керувати відмінковими формами іменників. Виражаючи семантику стану, предикативні прислівники бувають одновалентними і двовалентними. Одновалентні відкривають тільки суб'єктну позицію: Двовалентні одиниці, крім позиції суб'єкта стану, відкривають позицію об'єкта стану. Функцію суб'єкта стану виконує переважно давальний відмінок, а функцію об'єкта стану - знахідний відмінок іменників [1, с. 254; 2, с. 101].

Класифікацію відприслівникових дериватів-предикатів стану, запропоновану І. Р. Вихованцем, розширила та більше конкретизувала Н. В. Кавера. Вона поділила всі відприслівникові предикати стану на дві значеннєві групи - предикати внутрішнього стану істоти та предикати зовнішнього стану. Предикати зі значенням внутрішнього стану істоти об'єднують три групи: 1) предикати фізичного, фізіологічного стану істоти; 2) предикати емоційно-психічного стану людини; 3) предикати інтелектуального стану людини. Предикати зі значенням зовнішнього стану охоплюють чотири групи: 1) предикати, що характеризують стан довкілля; 2) темпоральні предикати стану; 3) предикати із семантикою зорового чи слухового сприймання; 4) оцінні предикати стану [4, с. 18].

Розглянемо сформовані на їхній основі односкладні прислівникові речення із семантикою внутрішнього стану істоти та прислівникове наповнення основної частини прислівникового складеного головного члена.

Основний значеннєвий різновид односкладних прислівникових речень із семантикою внутрішнього стану істоти утворюють речення, що характеризують фізичний, фізіологічний стан істоти. Їх вирізняє велика різноманітність значень відприслівникових дериватів-предикатів, що функціонують у ролі основної частини складеного головного члена. Серед них найуживанішими є предикати добре, душно, пітно, тепло, жарко, гаряче, спечно, холодно, зимно, недобре, погано, кепсько, боляче, болісно, слабо, зле, млосно, паморочливо, гірко, солодко, терпко, напр.: Тепер було їй так добре! (М. Стельмах); Затишно, тепло... (М. Стельмах); І стало боляче і прикро (М. Стельмах); Їй стало гірко, паморочливо...(М. Стельмах); А на серці було якось зле (М. Стельмах); «Холодно». -Пішли до хати (М. Стельмах); Повітря таке, що аж млосно (М. Стельмах); Стало терпко і нудно (М. Стельмах).

Другий значеннєвий різновид односкладних прислівникових речень становлять ті, що ґрунтуються на відприслівникових дериватах-предикатах і передають емоційно-психічний стан людини, зумовлений як негативними, так і позитивними емоціями. Основну частину їхнього складеного головного члена формують прислівники погано, прикро, тяжко, важко, зле, образливо, боляче, гірко, кепсько, гидко, паскудно, гнітюче, неприємно, досадно, страшно, боязко, лячно, моторошно, сумно, смутно, тужно, печально, понуро, нудно, марудно, тоскно, самотньо, пустельно, порожньо, тісно, затісно, нестерпно, неспокійно, тривожно, бентежно, трепітно, соромно, ніяково, принизливо, незручно, незатишно, напр.: Нудно було в порожній хаті... (М. Стельмах); І привикла я, скучно мені буде (М. Стельмах); На душі в обох було тяжко (М. Стельмах); «Мені страшно», - скаржилася вона чоловікові (М. Стельмах); На душі так боляче (М. Стельмах); Неспокійно на душі, бентежно (М. Стельмах); Моторошно мені, чуєш (М. Стельмах); Бентежно стало: починається в нього нове життя (М. Стельмах); Боляче й лячно було коли з-під залізних зубів, наче кров, бризнула стара тирса, як із живої теплої оселі ставало руйновище (М. Стельмах); I як досадно, що таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами (М. Стельмах); Мені теж стало лячно: як же можна обійтись без дерев, без лісу, без підсніжника, без черешень, без криничок, без грибів, суниць? (М. Стельмах); Йому теж нелегко: так нахмарилось на душі, аж гримить (М. Стельмах);

Основну частину складеного головного члена односкладних прислівникових речень, що характеризують стан людини, зумовлений позитивними емоціями, формують прислівники весело, радісно, ясно, легко, легітно, безтурботно, смішно, прекрасно, любо, погідно, тепло, добре, мило, втішно, гарно, славно, легко, добре, спокійно, радісно, затишно, зручно, безпечно, приємно, вільно, просторо, напр.: Весело було дітям (М. Стельмах); Добре було тоді. (М. Стельмах); Хороше під грушею (М. Стельмах); При цих слова стало радісно й страшно водночас (М. Стельмах); Весело ж стало, бо знову в душі зажевріла надія (М. Стельмах); І так було мені від того славно І хороше, і дивно, і радісно мені, малому, в цім світі... (М. Стельмах); Як гарно у тихому світі, аж чути, як земля дихає, - зітхаючи, говорила сама собі (М. Стельмах).

Третю групу односкладних прислівникових речень, найменшу за кількістю значень, утворюють речення, що характеризують інтелектуальний стан людини. Основну частину складеного головного члена цих речень виражають прислівники, що корелюють з такими відприслівниковими дериватами-предикатами стану, як інтересно, цікаво, незрозуміло, невідомо, ясно, неясно, чудно, дивно, незвично, сумнівно, байдуже, однаково, напр.: Тепер мені ясно, як серед білого дня - важко звівся чоловік (М. Стельмах); Їм нічого про це невідомо (М. Стельмах).

Отже, односкладне прислівникове речення - це речення зі складеним головним членом, утвореним із дієслівної зв'язки та основної частини, вираженої прислівником зі значенням внутрішнього та зовнішнього стану або співвідносним із ним компаративом чи суперлативом.

Залежно від семантики базових відприслівникових дериватів-предикатів стану односкладні прислівникові речення поділяються на два підкласи: речення із семантикою внутрішнього стану істоти та речення із семантикою зовнішнього стану.

Односкладні прислівникові речення із семантикою внутрішнього стану істоти розпадаються на три значеннєві різновиди: 1) речення із семантикою фізичного, фізіологічного стану істоти; 2) речення, що характеризують емоційно-психічний стан людини; 3) речення, що передають інтелектуальний стан людини.

Формально-синтаксична структура односкладних прислівникових речень зі значенням внутрішнього стану істоти, на відміну від речень із семантикою зовнішнього стану, крім складеного головного члена, вираженого прислівником, що передає фізичний, фізіологічний, емоційно-психічний та інтелектуальний стан людини, має керований другорядний член зі значенням суб'єкта, який виражають граматичні форми безприйменникового давального відмінка, родового відмінка з прийменником для та поєднання форм безприйменникового давального і місцевого з прийменниками на, в.

односкладний прислівниковий речення український

Література

1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І. Р. Вихованець - Київ: Либідь, 1993. - 368 с.

2. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Вихованець. - Київ: Наук. думка, 1992. - 222 с.

3. Галкина-Федорук Е. М. Безличные предложения в современном русском языке / Е. М. Галкина-Федрук. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1958. - 332 с.

4. Кавера Н. В. Семантична типологія предикатів стану: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 «Українська мова» / Кавера Наталія Вікторівна ; Ін-т укр. мови НАН України. - Київ, 2007. - 206 с.

5. Каранська М. У. Синтаксис сучасної української мови / М. У. Каранська. - Київ: Либідь, 1995. - 312 с.

6. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. - Київ: Вища шк., 1994. - 670 с.

7. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / [за заг. ред. І. К. Білодіда]. - Київ: Наук. думка, 1972. - 515 с.

Размещено на Allbest.ru