Вплив особливостей тексту оригіналу на вибір стратегії перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Вплив особливостей тексту оригіналу на вибір стратегії перекладу

Черноватий Л. М.

Стаття містить опис оригінального експериментального дослідження, результати якого доводять залежність вибору стратегій (калькування та трансформації) у письмовому перекладі англійською мовою з української майбутніми фахівцями в галузі міжнародних відносин від структури відповідного фрагмента тексту оригіналу. Якщо принципи побудови такої структури збігаються з відповідними принципами мови перекладу, то це робить її сприятливою для калькування, вірогідність якого також підвищується при перекладі складнопідрядних або складносурядних речень значного обсягу.

Ключові слова: експериментальне дослідження, калькування, майбутні фахівці в галузі міжнародних відносин, письмовий переклад, стратегії перекладу, структура тексту оригіналу, трансформації.

The article, on the basis of the original experimental research, argues for the dependence of translation strategies (calquing and transformation) choice by students majoring in International Relations upon the corresponding fragment of the source text structure. If it coincides with the corresponding target language principles, calquing prevails, as well as in the case of expanded complex sentences with subordinate and coordinate clauses.

Key words: experimental research, translation, translation strategies, calquing, transformations, students majoring in International Relations, source text structure.

На нинішньому етапі глобалізації випускники вищих навчальних закладів України безперечно мусять бути спроможними перекладати іноземною (переважно англійською) мовою або з останньої тексти, що стосуються до їх професійної сфери, проте проблеми методики формування такої спроможності досі є недостатньо розробленими, що й пояснює актуальність цього дослідження. Як уже згадувалося в інших наших працях [3], сучасна методика навчання перекладу повинна спиратися на перевірені експериментальні дані, включаючи й ті, що стосуються стратегій, які вибирають студенти під час здійснення перекладу у процесі навчання, та факторів, які спричинюють такий вибір. На сьогодні подібна інформація стосовно перекладу в парі “англійська - українська мови” практично відсутня. Одержання таких даних можливе лише за допомогою спеціальних зрізів із використанням спеціально підготовлених матеріалів, структура яких відповідає попередньо сформульованій гіпотезі, та попередньо визначених принципів аналізу текстів перекладу (ТП) студентів. Виходячи з цієї тези, ми розробили план дослідження, метою якого було вивчення згаданих стратегій та чинників. Результати такого дослідження можуть бути корисними для розроблення методики формування перекладацької компетентності (ПК) майбутніх фахівців.

Для реалізації згаданої мети необхідно було розв'язати ряд завдань: визначити зміст головних понять; запропонувати гіпотезу дослідження; обрати спеціальність, у межах якої буде проводитися розвідка; обрати випробуваних; дібрати матеріал дослідження (текст оригіналу (ТО); запропонувати його для перекладу випробуваними; розробити параметри аналізу та здійснити його; одержати кількісні дані й знайти форму їх презентації; узагальнити їх та накреслити перспективи подальшого дослідження. У наступному викладі стисло представлено результати розв'язання цих завдань.

Головним у нашому дослідженні є поняття “перекладацька стратегія”, яке визначається різними авторами по-різному, наприклад, як процедури, що використовуються для розв'язання перекладацьких проблем [4, с. 599], чи як процедура, що включає обрання ТО для подальшого перекладу та розроблення методу останнього [5, с. 240]. Залишаючи за рамками статті обговорення цих визначень, зауважимо, що вони не підходять для цілей нашої розвідки, а тому в її межах ми тлумачимо перекладацьку стратегію як регулятивний принцип перекладу конкретного ТО чи його фрагмента, розрізняючи поняття “глобальних” (що належать до ТО загалом) та “локальних” (що стосуються лише окремих лексем чи фрагментів ТО) стратегій.

З-поміж глобальних стратегій у межах нашого дослідження ми обмежилися лише вивченням співвідношення калькування та трансформації, які є протилежними за змістом і характеризують різні підходи до перекладу загалом.

Зважаючи на різні тлумачення змісту терміна “калькування”, які не є предметом нашого дослідження, для однозначності розуміння подальшого викладу доцільно зауважити, що в межах даної розвідки ми розглядаємо калькування як копіювання структури слова, словосполучення або речення мови оригіналу (МО) у мові перекладу (МП). Важливим для розуміння цього терміна є усвідомлення рівневої природи калькування, тобто воно можливе на різних мовних рівнях. Зокрема, коли калькування здійснюється на фонемно-графемному рівні, то його називають транскодуванням [1], що розпадається принаймні на чотири види: 1) транскрибування - копіюється звукова форма слова (наприклад: design - дизайн); 2) транслітерування - копіюється графічна форма слова (наприклад: comfort - комфорт); 3) змішане транскодування - копіюється почасти звукова, а частково - графічна форма слова (наприклад: supercomputer - суперкомп'ютер); 4) адаптивне транскодування - форма слова копіюється, частково адаптуючись до норм МП (наприклад: kinetic - кінетичний).

Калькування можливе й на морфемному рівні (turbojet - турбореактивний); на рівні словосполучень (gas turbine engine - газотурбінний двигун) та на рівні речень (They are the most important technological achievement in the history of aviation - “Вони є найбільш важливим технічним досягненням в історії авіації”). В усіх перелічених вище випадках у ТП зберігається структура (тобто послідовність елементів) одиниць ТО. В принципі калькування можна використовувати й на рівні тексту загалом (це роблять у підряднику або так званому філологічному перекладі), але подібне трапляється нечасто й обмежується дуже спеціалізованими ситуаціями. Зрозуміло, що калькування (так само, як і трансформація) може використовуватися і як локальна стратегія, коли воно застосовується до окремих елементів ТО, але не є домінуючою стратегією стосовно всього ТО загалом.

Варто відзначити, що така інтерпретація калькування в цьому дослідженні обмежується нехудожніми текстами, бо тут, на відміну від художньої літератури, відсутній істотний вплив стилістичних чинників (денотативна образність, функціонально-стилістичні, експресивно- емоційні конотації тощо (докладніше див. [1]), а також згадані тексти характеризуються суттєво нижчим ступенем імпліцитності.

Іншим потенційно глобальним підходом є стратегія трансформації, що може торкатися зміни форми ТО загалом чи його фрагментів або ж зсувів значення його окремих лексем чи їх груп. Причинами трансформацій можуть бути стилістичні чинники або розбіжності між нормами МО та МП. Згадані зміни реалізуються шляхом застосування локальних трансформацій, зміст яких викладено далі.

До трансформацій, що стосуються зміни форми ТО в ТП, належать додавання слів, їх вилучення або перестановка. Інші зміни форми ТО в ТП включають перефразування (передача змісту ТО іншими словами) і розбивання складних речень на два або більше простих чи об'єднання останніх в одне складне.

До трансформацій, що спричинюють зсуви у значенні окремих лексем ТО або їх груп, належать передусім контекстуальна заміна, тобто вживання слова МП, якого немає серед відповідників слова МО у словнику, проте яке відповідає певному контексту. Розрізняють [2] декілька видів контекстуальної заміни: смисловий розвиток (уживання лексеми, яка є логічним розвитком значення слова, що перекладається), конкретизація (заміна слова ширшої семантики на лексему вужчої семантики) та генералізація (операція з протилежним змістом). Інші види контекстуальної заміни включають антонімічний (заміна в ТП лексеми ТО на її антонім зі збереженням змісту ТО) та описовий (лексема ТО замінюється в ТП словосполученням з більшою кількістю слів) переклади, а також заміну слова однієї частини мови іншою (за відсутності однослівного відповідника в МП).

Випадки використання студентами лише однієї із згаданих стратегій обмежуються лише дуже початковими етапами засвоєння іноземної мови та її перекладу, коли спостерігається послівний переклад, тобто застосування стратегії калькування в чистому вигляді. На вищих етапах формування ПК спостерігається паралельне застосування обох стратегій, однак їх співвідношення варіюється залежно від чинників, які потребують спеціального дослідження. Дослідники процесу перекладу [3; 4] розрізняють переклад, орієнтований переважно на поверхневу структуру ТО (sign-oriented renderings), та той, що більше орієнтований на його глибинну структуру (sense-oriented renderings), тобто смисл. Доведено [4], що переклад професійних перекладачів, а також дітей-білінгвів [3], зорієнтовано переважно на глибинну структуру ТО, тобто на його смисл, який вони передають у ТП, застосовуючи численні трансформації та пристосовуючи ТП до норм МП. З іншого боку, за даними тих самих досліджень [3; 4], студенти в навчальних перекладах більше орієнтуються на поверхневу структуру ТО, застосовуючи переважно калькування. Оскільки метою їх навчання є наближення до рівня фахового перекладача, то бажано збільшити питому вагу трансформацій у структурі їх ПК, а для цього необхідно встановити чинники, що спричинюють вибір стратегії студентів під час перекладу, і враховувати їх у розробленні методики формування їх ПК.

Через те що, як уже згадувалося раніше, калькування як головна стратегія перекладу ґрунтується на орієнтації на поверхневу структуру ТО, ступінь відповідності ТП, породженого за допомогою калькування, може залежати від ступеня збігу структури речення ТО (чи його фрагмента) з відповідними структурами МП. У разі розбіжності принципів побудови висловлення у двох мовах калькування спричинює мовні помилки, які виникають під впливом міжмовної інтерференції, і можуть викликати також викривлення або втрати змісту ТО. Відповідно можна сформулювали таку гіпотезу дослідження: співвідношення стратегій калькування і трансформацій у навчальних перекладах студентів залежить від ступеня збігу структури речення ТО чи його фрагмента з відповідними структурами МП - питома вага калькування буде збільшуватися в міру посилення згаданих збігів, а частка трансформації зростатиме внаслідок підвищення ступеня їх розбіжностей.

З метою перевірки цієї гіпотези ми спочатку обрали сферу дослідження, а саме галузь знань 0302 “Міжнародні відносини” за напрямом підготовки 6.030202 “Міжнародне право”, бо в межах відповідної навчальної програми передбачено суттєвий обсяг годин на формування ПК студентів, що створює сприятливі передумови для одержання достатнього масиву якісних даних та їх аналізу.

Випробуваними були сім студентів третього курсу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків) (три чоловіки і чотири жінки, віком 19-20 років), що навчаються за напрямом освіти “Міжнародне право”. Обсяг їх підготовки з англійської мови та практики перекладу склав близько 800 академічних годин аудиторних занять, а рівень ПК коливався в межах від 70 до 90 балів за 100-бальною шкалою, тобто вони мали достатньо високий рівень для забезпечення відповідного обсягу якісного матеріалу для аналізу.

Матеріалом дослідження був обраний україномовний текст обсягом 13 речень (1752 друкованих знаків) з газети “Дзеркало тижня”, що стосувався щорічного саміту “Асоціації держав Південно-Східної Азії” (АСЕАН). Вибір матеріалу пояснювався тим, що студенти знайомилися з відповідною тематикою під час попереднього навчання і мали потрібні предметні знання та володіли необхідною термінологією. У деяких фрагментах тексту ми довільно змінили порядок слів у ТО для перевірки ступеня впливу цього чинника на вибір стратегії перекладу студентами. Наприклад, речення 2 пропонувалося для перекладу в такому вигляді: “Хоча щороку проходять такі саміти, став особливым нинішній” (замість “'Хоча такі саміти проходять щороку, нинішній став особливым ").

Експериментальний зріз (письмовий переклад згаданого тексту протягом 60 хвилин без використання довідкових матеріалів) було проведено у квітні 2015 року. Усі студенти вклалися у відведений час і переклали текст англійською мовою повністю.

Далі ми проаналізували ТП випробуваних за параметрами, зміст яких викладено далі. Зважаючи на те, що як калькування, так і трансформації можливі не тільки на рівні речення, але й на нижчих рівнях (слова, словосполучення тощо), ми умовно розділили кожне речення на відрізки, де існувала хоча б потенційна можливість застосування трансформацій, а потім кожен відрізок ТП аналізувався стосовно стратегії, застосованої для його перекладу. Наприклад, речення 8 (Саме асоціація як місце діалогу політичного лідерів щодо цих проблем, а також як форма кооперації економічної зблизила ці країни, перетворивши зрештою АСЕАН на справжню регіональну організацію) було розділене на 7 відрізків: 1) саме асоціація; 2) як місце діалогу політичного лідерів; 3) щодо цих проблем; 4) форма кооперації економічної; 5) зблизила ці країни; 6) перетворивши зрештою АСЕАН; 7) справжню регіональну організацію. Відтак дані з кожного відрізка та випробуваного вносилися в таблицю, де зазначалася обрана стратегія (див. табл. 1), тобто відносна кількість випадків її використання та її загальна частка у відсотках. Потім числові результати в таблиці аналізувалися. Ілюстрація такого аналізу стосовно речення 8 наводиться після таблиці 1 (у прикладах, що містяться в аналізі, збережено мовні особливості випробуваних).

Таблиця 1

Співвідношення калькування та трансформацій за відрізками 1-7 у реченні 8. Умовні позначення: К - калькування, Т - трансформації

Як випливає з табл. 1, при перекладі речення 8 спостерігається загальна помірна перевага калькування: 57 % проти 43 % у трансформацій. Передаючи зміст відрізка 1 (саме асоціація), який був несприятливим для застосування калькування, бо вимагав уживання трансформації, тобто розщепленої конструкції (It was... that), що найкраще підходить у цьому випадку, лише два студенти спробували застосувати її (випробувані 1 (It was the Association that...) та 4 (It is due to the Association.). Решта, що, вірогідно, не мали такої конструкції у своєму репертуарі або ж не змогли викликати її з пам'яті, вдалися до калькування, що спричинило появу неприродних для норм МП конструкцій: (exactly association або namely association).

Тлумачення відрізка 2 (як місце діалогу політичного лідерів) який мав певну особливість, що пояснювалася спеціальною зміною порядку слів у ТО (“діалогу політичного'" замість “політичного діалогу""), принесло неочікувані результати. Оскільки послідовність елементів у словосполученні “діалогу політичного лідерів"" суперечить нормам МО, то більшість випробуваних уважали таке неприродне сполучення помилкою друку, витлумачивши його як “діалогу політичних лідерів"", унаслідок чого він набрав форми, сприятливої для калькування, яке й було застосоване всіма випробуваними, наприклад, as a place for dialogue for political leaders (випробувана 1).

Відрізок 3 (щодо цих проблем) є сприятливим для калькування, яке й було вжите майже всіма студентами (concerning або towards або about або on these problems), крім випробуваної 1, яка скористалася контекстуальною заміною (to discuss these problems). Відрізок 4 (форма кооперації економічної), був несприятливим для калькування, бо тут також (як і у відрізку 2) було умисно змінено порядок слів у ТО (кооперації економічної замість економічної кооперації). Однак цього разу така зміна не вплинула на жодного випробуваного, усі застосували трансформацію пермутації відповідно до норм МП (economic cooperation).

Відрізок 5 (зблизила ці країни), що має прямий порядок слів, на перший погляд виглядає як сприятливий для калькування, однак насправді її застосування ускладнюється вибором дієслова, бо найприйнятнішим є фразове дієслово bring together, уживання якого вимагає розміщення додатка (країни) між його складовими згаданого (brought these countries together), що спричинює вимушену трансформацію пермутації, яку й застосували більшість студентів, за винятком випробуваних 4 і 5, які невдало обрали відповідником дієслово converge. Випробуваний 4, навіть із згаданим дієсловом, удався до пермутації (states converged), а випробувана 5 здійснила невдалу спробу калькування ТО (converged these countries).

Відрізок 6 (перетворивши зрештою АСЕАН) є несприятливим для калькування з причини позиції лексеми “зрештою", яку важко зберегти в перекладі, що спонукало майже всіх випробуваних удатися до трансформації пермутації (eventually або finally turned ASEAN into...), за винятком випробуваної 5, яка застосувала (з порушенням норм МП) калькування (changed eventually ASEAN).

Відрізок 7 (справжню регіональну організацію) є сприятливим для калькування, оскільки тут норми МО й МП повністю збігаються, що й підтвердилося на практиці: в усіх випробуваних спостерігалося винятково калькування (real regional organization). Індивідуальні показники: випробувана 5 - 86 % калькування, випробувана 1 - 29 %, решта - по 57 % кожен.

Таким самим чином було проаналізовано співвідношення стратегій і для перекладу інших речень тексту, що використовувався як матеріал дослідження, завдяки чому було отримано відповідні числові дані.

Для перевірки гіпотези дослідження, тобто з'ясування залежності співвідношення стратегій калькування і трансформацій від ступеня збігу структури речення ТО чи його фрагмента з відповідними структурами МП, ми проаналізували текст, що послужив матеріалом дослідження, під кутом зору сприятливості відрізків кожного речення в ньому для застосування калькування. Якщо структура певного відрізка ТО збігалася з нормами МП, то такий відрізок уважався сприятливим для калькування, а коли в цьому аспекті спостерігалися розбіжності, то він визнавався для калькування несприятливим і в цьому відрізку очікувалося застосування трансформацій. Наприклад, речення 9 (Саміт АСЕАН поставив на порядок денний питання про консолідацію і структурування альянсу) включав три відрізки (1. Саміт АСЕАН; 2.поставив на порядок денний; 3) питання про консолідацію і структурування альянсу), перший з яких був несприятливим для калькування, оскільки вимагав пермутації (The ASEAN summit), а решта два були для неї сприятливими (put on the agenda the issue of the consolidation and structuring of the alliance), хоча тут можливі й трансформації, наприклад, the issue of the alliance consolidation and structuring. Однак, коли фрагменти ТП, побудовані за допомогою калькування були прийнятними з погляду норм МП, такий відрізок визнавався сприятливим для застосування цієї стратегії. Таким чином, у реченні 9 є три відрізка, два з яких визнано сприятливими, а один - несприятливим для застосування калькування, тобто очікувана питома вага калькування в перекладі цього речення становить 66 %.

Проаналізувавши решту 12 речень у ТО, ми, спираючись на гіпотезу дослідження про залежність співвідношення стратегій калькування і трансформацій від ступеня збігу структури речення ТО чи його фрагмента з відповідними структурами МП, склали прогноз стосовно вірогідної питомої ваги калькування в ТП студентів, а потім порівняли його з реальними результатами ТП випробуваних (див. рис. 1).

Очікувана Реальна

Рис. 1 Порівняльна очікувана та реальна питома вага калькування в ТП випробуваних. Цифри по горизонталі означають номер речення в ТО.

Як випливає з рис. 1, можна припустити існування певної залежності вибору стратегії калькування від ступеня збігу структури речення ТО чи його фрагмента з відповідними структурами МП. Так в перших семи позиціях (речення 7, 5, 9, 11, 1, 12 і 6), а також в останній (речення 2) спостерігається повний збіг очікуваних та реальних тенденцій щодо динаміки вибору стратегії калькування: його питома вага поступово знижується від першої до сьомої позиції як в очікуваному, так і в реальному варіантах (що є чинним і для останньої позиції, де в реченні 2 прогнозувалося повна відсутність калькування, що й трапилося насправді). Однак співвідношення очікуваної й реальної питомої ваги калькування стосовно позицій 8-12 (речення 8, 3, 10, 13 і 4) суперечить гіпотезі, оскільки реальна частка калькування у згаданих реченнях суттєво перевищує очікувану (57 % проти 29 % у реченні 8, 37 % і 22 % у реченні 3, 22 % і 56 % у реченні 10, 20 % і 29% у реченні 13, 11 % і 30 % у реченні 4). Додатковий аналіз речень ТО засвідчив, що саме ці речення за обсягом є довшими за інші, що дозволило сформулювати додаткову гіпотезу: вірогідність застосування калькування підвищується в міру збільшення обсягу речення в ТО,

Для перевірки цієї гіпотези ми розділили всі речення ТО на три групи, залежно від їх обсягу. До першої групи (до 14 слів) потрапили речення 1, 2, 6, 9, 11 і 13, до другої (20-26 слів) - речення 3, 4 і 8 (речення 7 було вилучено з аналізу з причин, що пояснюються далі), а до третьої (31-42 слова) - речення 5, 10 і 12. На рис. 2 подано порівняльне співвідношення калькування та трансформацій за згаданими групами речень.

Калькування Трансформації

Рис. 2. Порівняльне співвідношення калькування та трансформацій за групами речень відповідно до їх обсягу: група 1 - речення обсягом до 14 слів, група 2 - 20-26 слів, група 3 - 31-42 слова.

переклад стратегія калькування

Як випливає з рис. 2, існує певна залежність вибору калькування як стратегії перекладу від обсягу речення ТО: її частка послідовно збільшується в міру зростання згаданого обсягу (37 %, 41 % і 49 % відповідно) з одночасним зменшенням частки трансформацій. З іншого боку, важливим є не тільки обсяг, але й структура речення, яке може бути довгим, але простим за структурою. Наприклад, речення 7 (Хоча проблеми в цих країнах однакові - екологія, СНІД і пташиний грип, боротьба з бідністю, залежність від чужих ресурсів, екстремізм та міжрелігійні конфлікти) має достатньо великий обсяг (22 слова), однак його структура гранично проста: прямий порядок слів (підмет, присудок, довгий перелік однорідних членів речення). Це дозволяє повністю калькувати речення, не вдаючись до жодних трансформацій (реальна частка калькування в цьому реченні становлять 83 % - найвища питома вага цієї стратегії серед усіх речень). З іншого боку, якщо порівняти це речення з реченням 10 (Причому якщо ідею перетворення АСЕАН на об 'єднання політичне обстоювала послідовно Японія, то Сінгапуру країни-члени мають бути вдячні за ідею взяти на озброєння досвід формування Європейської комісії як прообразу для майбутнього центрального керівного органу - 33 слова), то помітно суттєву різницю в структурі речення. В ТП цього речення очікувалася частка калькування в 22 %, тоді як реальна склала 56 %. Цю різницю можна пояснити нагромадженням труднощів для студентів, які змушені одночасно обробляти великий обсяг інформації й шукати способи передачі її фрагментів іноземною мовою, не втрачаючи перспективу смислового розвитку речення загалом. У таких умовах калькування може видаватися безпечнішою процедурою, аби зберегти логічні зв'язки між складниками речення, навіть при загрозі потенційної втрати якості мовного оформлення ТП.

Таким чином, проведене дослідження дозволяє припустити, що вибір стратегії (калькування чи трансформації), поміж іншого, може залежати від структури відповідного фрагмента ТО. Якщо принципи її побудови збігаються з відповідними принципами МП, то це робить її сприятливою для калькування, застосування якого в таких випадках може бути виправданим. Найсприятливішими для калькування є прості речення з прямим порядком слів, а найпростішими для трансформацій - також прості речення з явними відхиленнями від норм МП (позиція означення після означуваного, незвична інверсія “присудок - підмет” тощо). Наприклад, речення 2 (див. вище) містить 5 відрізків, жоден з яких не є сприятливим для калькування, а тому тут взагалі не очікувалося його застосування, що й підтвердилося в реальному перекладі (див. рис.1).

Ускладнення речення з наявністю в його складі підрядних і сурядних речень та значної кількості слів, які перешкоджають чіткості сприймання загального змісту, можуть утруднювати застосування трансформацій з причини необхідності координації паралельних операцій: з одного боку, здійснення трансформацій, а з другого - утримання в пам'яті загального змісту складного речення і смислових зв'язків між його складниками.

Викладені вище висновки можна враховувати, розробляючи методику навчання перекладу майбутніх фахівців у різних галузях, зокрема, для визначення співвідношення вправ на калькування та трансформацію в навчально-методичних матеріалах. Проте, враховуючи незначну кількість випробуваних, згадані висновки є лише попередніми й мають перевірятися для одержання більшого масиву даних, у чому і вбачаємо перспективу подальшого дослідження.

Література

Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія / Р. П. Зорівчак. - Львів : Вид-во при ЛДУ видавничого об'єднання “Вища школа”, 1983. - 175 с.

Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури / В. І. Карабан. - Вінниця : Нова книга, 2004. - 576 с.

Черноватий Л.М. Методика викладання перекладу як спеціальності : Підручник для студентів вищих закладів освіти освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” за спеціальністю “Переклад” / Л. М. Черноватий. - Вінниця : Нова книга, 2013. - 376 с.

Lorscher W. The Translation Process: Methods and Problems of its Investigation / W. Lorscher // Meta. - Vol. 50. N 2. - 2005. - P. 597-608.

Venuti L. Strategies in translation / L.Venuti // Routledge Encyclopedia of Translation Studies. - London : Routledge, 2001. - P. 240-244.

Размещено на Allbest.ru