Експлікація концепту патріотизм у мовній картині публіцистичного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експлікація концепту патріотизм у мовній картині публіцистичного дискурсу

Маркова О.І.

Анотації

У сучасній лінгвістиці базовим став термін КОНЦЕПТ, дослідження якого дозволяє суттєво наблизитися до розуміння загальнонаціональних особливостей мовної свідомості представників того чи іншого етносу. Предметом дослідження є лінгвокогнітивні та лінгвокульторологічні характеристики концепту ПАТРІОТИЗМ у мові ЗМІ.

Ключові слова: концепт, патріотизм, експлікація.

Маркова О.И. Экспликация концепта ПАТРИОТИЗМ в языковой картине публицистического дискурса Аннотация. Термин КОНЦЕПТ стал базовым в современной лингвистике. Его исследование позволяет значительно приблизиться к пониманию общенациональных особенностей языкового сознания представителей того или иного этноса. Предмет исследования - лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики концепта ПАТРИОТИЗМ в языке медиа.

Ключевые слова: концепт, патриотизм, экспликация.

Markova О. Explication of the PATRIOTISM concept in the linguistic picture of journalistic discourse

Concept became a basic term in modem linguistics; its studying can significantly get closer to the understanding of national linguistic consciousness peculiarities of particular ethnic group members. The subject of the research is linguistic-and-cognitive and linguistic-and-cultural characteristics of the PATRIOTISM concept in the language of media.

Key words: concept, patriotism, explication.

Постановка проблеми. У сучасній лінгвоконцептології дослідження актуалізації (вербалізації) концептів здійснюється за різними напрямами: лінгвокультурологічним, філософсько-культурологічним, логічним, семантико-когнітивним/ лінгвокогнітивним, логіко-психологічним, когнітивно-дискурсивним, когнітивно-культурологічним, концептуально-статистичним. Наше дослідження спрямовано на вивчення інформації, закодованої у концептах, у руслі антропоцентричної когнітивно-культурологічної парадигми. Антропоцентрична парадигма орієнтує сучасне мовознавство на вивчення не лише лінгвістичних категорій, а й мовленнєво-мисленнєвої діяльності, втілених у мовленнєвих одиницях світосприйняття і світогляду носіїв мови. вербалізація концепт лінгвокультурологічний

У сучасній лінгвістиці базовим став термін КОНЦЕПТ, дослідження якого дозволяє суттєво наблизитися до розуміння загальнонаціональних особливостей мовної свідомості представників того чи іншого етносу. На сьогодні вже простежено велику кількість соціально-політичних, культурних, ідеологічних, ментальних концептів: СВОБОДА, ЖИТТЯ, ДОБРО, ВВІЧЛИВІСТЬ та інші. Малодослідженим залишається концепт ПАТРІОТИЗМ, що й визначає актуальність нашої роботи. Цей концепт як одиниця мислення є надзвичайно важливим, бо містить у собі спонукальний складник, відіграючи провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій; є важливим у забезпеченні основи для єднання людей у нації, цивілізації чи навіть людства, оскільки це передбачає наявність деяких базових спільних цінностей [12, с. 322]; стає орієнтиром у процесі формування громадської позиції щодо соціального життя та джерелом, яке провокує роздуми про стан розвитку суспільства і визначення його перспектив.

Об'єктом дослідження є концепт ПАТРІОТИЗМ як інформаційна структура свідомості.

Метою статті є лінгвокогнітивні та лінгвокульторологічні характеристики концепту ПАТРІОТИЗМ у мові ЗМІ.

Подвійна сутність концепту - психічна та мовна - дозволяє більш повно і глибоко осмислити цей феномен: як значення мовного знака (культурологічний підхід) і зміст знаку (когнітивний підхід). З огляду на це В. Карасик виокремлює лінгвокогнітивний і лінгвокультурний концепти, які розрізняються векторами щодо індивіда: перший - напрям від індивідуальної свідомості до культури, другий - від культури до індивідуальної свідомості [5, с. 12]. На думку О. Селіванової, таке розмежування є недостатньо обґрунтованим, адже обидва напрями мають когнітивну природу і визначені культурою незалежно від спрямування їх аналізу [9, с. 239].

За визначенням О. Кубрякової (прибічниці лінгвокогнітив- ного напряму), концепт є одиницею ментальних чи психічних ресурсів нашої свідомості і тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини; оперативною змістовою одиницею пам'яті, ментального лексикону, всієї картини світу, відображеної у людській психіці [6, с. 90]. Виявляється, лінгвокогнітивне визначення концепту передбачає його опис не лише як уявлення про одиницю індивідуальної свідомості мовця, а й як про базовий елемент певної культури загалом. Ю. Степанов стверджує, що у концепті є "рідний дух", закріплений звичним та улюбленим способом думки мовців [8, с. 27]. Н. Арутюнова (прибічниця лінгвокультурного напряму), розглядає концепт як своєрідний "культурний ген", який є частиною "генотипу культури", наділений більшою чи меншою мірою етносемантичною специфікою [1, с. 3]. Таким чином, концепт - це явище культурологічне і водночас психологічне, зумовлене соціолінгвістичними чинниками [8, с. 120].

Від інших ментальних одиниць різних галузей науки концепт відрізняє наявність ціннісного елемента. Концепт ПАТРІОТИЗМ має ціннісну домінанту, бо відображає морально-етичні орієнтири суспільної поведінки особистості. Дослідження концепту ПАТРІОТИЗМ є надзвичайно актуальним, оскільки дозволяє виявити цінності та їхні сегменти, які є найбільш важливими в сучасному українському комунікативному просторі. В епоху суспільних трансформацій в Україні, особливо у нинішній період, спостерігаємо зміни в усвідомленні феномена патріотизму у масовій свідомості. Дослідження концепту ПАТРІОТИЗМ дає змогу відтворити відповідні фрагменти національної картини світу, проникнути в глибини народного світосприйняття та національного характеру. Як відомо, у результаті взаємодії з соціумом, охоплюючи всі верстви населення, народжується публіцистичний дискурс, тому метою нашої праці є виявлення специфіки експлікації концепту ПАТРІОТИЗМ у мовній картині сучасного українця.

Матеріалом дослідження є 500 фрагментів тексту, що містять пропозиції, які характеризують концепт ПАТРІОТИЗМ. Емпіричні дані одержано шляхом суцільної вибірки з текстів усеукраїнської газети "День" та суспільно-політичного тижневика "Дзеркало тижня" за період 2000-2016 років.

Виклад основного матеріалу. Ми розглядаємо концепт ПАТРІОТИЗМ як інформаційну структуру свідомості, оскільки саме він сконцентровано відображає національно-культурну специфіку, надає достовірну інформацію про матеріальну й духовну самобутність українського етносу. Патріотизм - це філософська категорія, складне соціально-політичне явище, емоційно-психологічний феномен, що ввібрав почуття, погляди, ідеї, що існують у свідомості як соціальна реальність, котра формує ставлення людини до країни, свого народу.

Патріотизм - це одна із ціннісних домінант соціально-психологічних характеристик людини як особистості, що ґрунтується на вищих людських почуттях. Відповідно, в науковому дискурсі поняття ПАТРІОТИЗМ має широкий спектр тлумачень. Так, "Філософський енциклопедичний словник" визначає патріотизм (від грецьк. "патріа" - "вітчизна") як "любов до Батьківщини, відповідальність за її долю й готовність служити її інтересам, а в разі потреби самовіддано боронити здобутки свого народу; соціально-політичний і моральний принцип, що в загальній формі виражає вищеназвані почуття та емоційні стани. Патріотизм як соціально-психологічне почуття має широку гаму проявів: від гордості за досягнення Вітчизни (в науці, економічній діяльності, спорті тощо), поваги до історичного минулого, дбайливого ставлення до народної пам'яті, збереження та опанування національними і культурними традиціями до гіркоти переживань за невдачі і втрати рідної країни, страждань через її біди" [15, с. 471].

У "Словнику української мови" патріотизм визначається як "любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги" [10, с. 97]. В інших джерелах зазначається, що ПАТРІОТИЗМ - це "суспільний моральний принцип діяльного ставлення до свого народу, що віддзеркалює національну гордість і любов до вітчизни, громадянську відповідальність за її долю, а також емоційне підпорядкування особистістю свого життя спільним національним інтересам і виявляється у готовності служити Батьківщині й захищати її від ворогів" [11, с. 633]; "позиція, яка поєднує відданість і любов до Батьківщини, солідарність із власним народом та повагу до інших народів і пошану до їхніх суверенних прав" [14, с. 1032]; "швидше почуття, аніж політична ідея, але таке почуття, яке може бути поставлене на службу різного роду переконанням, особливо в часи війни" [4, с. 270].

Отже, семантична реалія ПАТРІОТИЗМ усіма ознаками відповідає лінгвокультурному концепту (має високу номінативну щільність, викликає емоції та асоціативні зв'язки в лексичній системі), а саме: патріотизм називають і моральним принципом, і позицією, і почуттям чи політичною ідеєю. Усі наведені тлумачення об'єднує те, що в їх центрі - Батьківщина та ставлення до неї.

Крім понятійної, концепт ПАТРІОТИЗМ також має метафорично-наочну та ціннісну складові. У мові газет "Дзеркало тижня", "День" ПАТРІОТИЗМ визначається метафорично-образними поняттями, які утворюють ядро концепту:

- самовдосконалення: патріотизм - це невтомне лікування національних недоліків [№ 2,28 січня 2005];

- почуття власної гідності: патріотизм - це не колінкування перед чесним і добрим народом, а праця набагато важча, яка полягає насамперед у спробі підняти народ із колін [3, № 9, 7 березня 2002]; це міра сорому, якого людина зазнає за злочини, вчинені від імені його народу [3, № 29,21 серпня 2014]; це одна з особистих цілей, бо дає людині масштабне відчуття покликаності та вартісності [3, № 11,24 березня 2006];

- праця заради країни: патріотизм - це велика праця, необхідна для визнання України у світі економічно сильною, інтелектуальною, культурною країною, якою можуть пишатися її громадяни [2, № 5, 2 червня 2014]; це глобальна конкурентоспроможність [2, №10,31 травня 2015];

- чесність: патріотизм - це вміння відрізняти Батьківщину від держави, а державу - від крамниці [3, № 32,3 вересня 2010];

- любов: патріотизм - це передусім любов до народу, який живе на цій землі [2, № 32,26 лютого, 2004]; це любов до най- слабшого, повага до того, хто біля тебе у цей момент і потребує твоєї уваги [3, № 50,18 грудня 2009]; це любов, прив'язаність до Батьківщини, що виникає із спільності традицій, культури й інтересів усіх громадян держави чи народу, гармонії та спільності інтересів кожного з громадян та держави чи народу у цілому [3, № 18,17 травня 2002]; це любов до спільної Батьківщини [3, № 5,8 лютого 2002];

- родина: патріотизм - це родина, міцна, здорова українська РОДИНА [2, № 28,1 серпня 2008];

- усвідомлення екологічних проблем: патріотизм - це глибоке розуміння сучасних екологічних проблем, відмова від споживацьких надмірностей [3, № 32, 31 серпня 2007]; це, по суті, бережливе ставлення до всього, що тебе оточує: довкілля, природи, інформаційного простору, людей; зрештою, це піклування про майбутнє землі, яку вважаєш рідною, - турбота про те, що залишиться після тебе [2, № 7,8 лютого 2012];

- захист: патріотизм - це коли борешся за себе, за свою родину, за малу, велику батьківщину [3, № 44, 29 жовтня 2004]; оборонний націоналізм можна назвати патріотизмом [З, № 18,22 травня 2015];

- повага до минулого: патріотизм - це наслідування та примноження найкращих традицій свого народу, і його виховання має починатися з історії [3, № 49, 19 грудня 2003]; це знання історії свого народу й шанобливе ставлення до традицій [2, № 9,8 лютого, 2012];

- толерантність: патріотизм проявляється в усвідомленні проблем країни, готовності терпіти у скрутних обставинах [2, № 2,13 січня, 2015].

Висновки

Спектр смислового наповнення концепту ПАТРІОТИЗМ у мові газет "Дзеркало тижня", "День" виявляє його надзвичайну важливість. Актуалізація концепту надзвичайно широка, адже охоплює не лише окремі значення слова-імені концепту, а й різноманітні емоції, асоціації, уявлення, нашарування особистого досвіду як носія мови, так і цілого етносу. Особливістю експлікації концепту ПАТРІОТИЗМ у публіцистичному дискурсі є референція до ознак, які формують асоціативно-образні уявлення мовців феномена ПАТРІОТИЗМ та вказують на його аксіологічний вектор: самовдосконалення, почуття власної гідності, праця заради країни, чесність, любов, родина, усвідомлення екологічних проблем, захист, повага до минулого, толерантність. Мова газет постає як транслятор культурних цінностей. Породжений у свідомості концепт ПАТРІОТИЗМ продовжує своє життя й поза її межами, наприклад, у текстах ЗМІ, бо він, з одного боку, представляє загальноприйняті знання, а з іншого - суб'єктивний досвід людства. Саме тому концепт ПАТРІОТИЗМ як інформаційна структура свідомості, що формує мовну картину світу сучасного українця, широко представлений у текстах друкованих ЗМІ.

Література

1. Арутюнова Н.Д. Введение / Н.Д. Арутюнова II Логический анализ языка. Культурные концепты. - М. : Наука, 1991. - С. 3-4.

2. "День" : щоденна всеукраїнська газета / ред. Л. Івшина. - К., 20002016.

3. "Дзеркало тижня" : суспільно-політичний тижневик / ред. В. Мостовий. -К., 2000-2016.

4. Енциклопедія політичної думки / пер. з англ. - К. : Дух і Літера, 2000. - С. 270.

5. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. -М., 2004. - 139 с.

6. Кубрякова Е.С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Л.Г. Лузина, Ю.Г. Панкрац. - М. : Филол. ф-тМГУ им. М.В. Ломоносова, 1997. - 245 с.

7. Кононенко В.І. Українська лінгвокультурологія: [навч. посіб.] / І.В. Кононенко. - К. : Вища школа, 2008. - 327 с.

8. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю.С. Степанов. - М. : Школа "Языки русской культуры", 1997. - 327 с.

9. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / О.О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2010. - 844 с.

10. Словник української мови: в 11 т. /ред. І.К. Білодід; АН УРСР Ін-т мовознавства. - К. : Наук, думка, 1970-1980. -Т.6.- С. 120.

11. Петров І.Л. Культурологічні засади поняття "концепт" / І.Л. Петров II Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 82. - Т. 2.-С. 73-75.

12. Пустовіт Л.О. Словник української поезії другої половини XX століття: семантико-функціональний аспект: [монографія] / Л.О. Пустовіт / упоряд. : В.І. Матюша, П.А. Матюша, І.Л. Михно. - К. : Рідна мова, 2009. - 243 с.

13. ТкаченкоВ.М. Патріотизм/В.М. Ткаченко//Енциклопедія освіти. - К. : Юрінком Інтер, 2008.

14. Універсальний словник-енциклопедія / [гол. ред. М. Попович]. - К.,200Е- 1500 с.

15. Філософський енциклопедичний словник / ВІ. Шинкарук та ін. - К. : Ін-т філософії ім. Григорія Сковороди НАЛУ, 2002. - 742 с.

Размещено на Allbest.ru