Адаптація лінгвістичних засобів наукової бібліотеки до вимог інтернет-середовища та міжнародних стандартів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адаптація лінгвістичних засобів наукової бібліотеки до вимог інтернет-середовища та міжнародних стандартів

Катерина Лобузіна, д-р наук із соціальних комунікацій

Світлана Галицька, науковий співробітник

Наталія Орєшина, молодший науковий співробітник

Анотація

бібліотека електронний лінгвістичний рубрикатор

У публікації розглянуто питання удосконалення лінгвістичних засобів наукової бібліотеки на прикладі Рубрикатора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Наголошується на важливості формування електронного алфавітно- предметного покажчика до бібліотечної класифікації, що дає змогу реалізувати предметний доступ до ресурсів бібліотечного фонду через онлайновий інтерфейс електронного каталогу. Розкриваються підходи адаптації власної класифікаційної системи наукової бібліотеки до Універсальної десяткової системи (УДК).

К л ю ч о в і с л о в а: Рубрикатор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, електронний каталог, алфавітно- предметний покажчик, індекси УДК, предметний пошук.

Annotation

ADAPTATION OF THE LINGUISTIC RESOURCES OF THE SCIENTIFIC LIBRARY TO THE REQUIREMENTS OF THE INTERNET ENVIRONMENT AND INTERNATIONAL STANDARDS

The publication considers issues of improving the linguistic resources of the scientific library on the example of VNLU (The Vernadsky National Library of Ukraine). The importance of the formation of an alphabetical index to the library classification allowing to realize subject access to the resources of the library collection through the online interface of the electronic catalog of the VNLU is noted. The approaches of adaptation of the own classification system of the scientific library to the Universal Decimal System (UDC) are considered.

K e y w o r d s: The Rubricator of the Vernadsky National Library of Ukraine, electronic catalog, alphabetically-index, index UDC, subject search.

Виклад основного матеріалу

Наукова бібліотека - один з основних соціальних інститутів, призначений для накопичення, опрацювання і зберігання документних ресурсів, а також для забезпечення широкого доступу до наукової інформації, від якої сьогодні залежать усі важливі напрями людської діяльності. Своєю інформаційно-комунікаційною діяльністю вона активно впливає на розвиток інформаційного суспільства, є підґрунтям для формування єдиної національної інформаційної системи. Тому дослідна робота в галузі модернізації бібліотечних технологічних процесів, удосконалення методики наукового опрацювання документів і техніки організації бібліотечного інформаційного ресурсу, зокрема розвитку технології тематичного пошуку, виступає одним з визначальних пріоритетів наукової бібліотеки. З огляду на те, що одним із головних завдань сучасної наукової бібліотеки є популяризація та поширення інформації про науковий доробок вчених, особливо гостро постають питання інтеграції електронних бібліотечних ресурсів в глобальне інтернет-середовище, їх взаємоузгодження з міжнародними та міждержавними стандартами. 2017 р. Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову «Про припинення використання Бібліотечно- бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації» [6]. Вона вимагає від бібліотек вжиття заходів щодо адаптації власної системи організації знань у бібліотечному фонді до Універсальної десяткової класифікації, яка є на сьогодні міжнародним стандартом бібліотечної класифікації.

Як свідчить попередній досвід бібліотек світу, питання адаптації тематичного пошукового апарату до міжнародних вимог вирішувалися різними способами. Так, Латвійська національна бібліотека у 2000 р. ухвалила рішення: паралельно використовувати для систематизації бібліотечних документів Предметні рубрики Бібліотеки Конгресу США (The Library of Congress Subject Headings, LCSH) та індекси УДК [12]. У Бібліотеці Конгресу США (Library of Congress, LOC) у зв'язку зі стрімким розвитком цифрових технологій і пошукових можливостей Google також виникали певні сумніви щодо необхідності подальшого використання власної класифікаційної системи, у т. ч. для предметної розстановки фонду. Однак, робоча група, яка досліджувала це питання у 2006 р., дійшла висновку, що недоцільно відмовлятися від традиційного класифікаційного інструментарію, у т. ч. у читальних залах і підсобних фондах, бо це порушить безперервність упорядкування знань, призведе до ускладнень в управлінні розвитком бібліотечного фонду та пошуку документів для користувачів бібліотеки [13]. Крім того, на відміну від традиційних карткових каталогів, кожен бібліографічний запис у MARC-форматі може містити довільну кількість класифікаційних індексів різних систем, що дає змогу організувати пошук за будь- якою із них відповідно до поточних потреб як бібліотечної технології, так і користувачів електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів. Наприклад, Бібліотека Конгресу паралельно використовує для систематизації документного потоку власну систему Класифікації Бібліотеки Конгресу США, Предметні рубрики Бібліотеки Конгресу США та Десяткову класифікацію Дьюї (ДКД).

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вер- надського (НБУВ) дійшли думки про те, що на сьогодні бібліотека не може відмовитися від власної класифікаційної системи (Рубрикатор НБУВ), бо вона використовується у багатьох технологічних ланках: за нею фізично розташовані документи у підручних фондах спеціалізованих відділів НБУВ, вона використовується для тематичного розподілу нових надходжень, її застосовують для рубрикації реферативного журналу «Джерело» та загальнонаціональної бази даних «Україніка наукова», на її основі реалізується тематичний доступ до онлайно- вих електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів НБУВ. Тому на час адаптації тематичного пошукового апарату НБУВ до сучасних реалій запроваджено паралельну систематизацію документів за Рубрикатором НБУВ та УДК, з відповідним внесенням індексів обох класифікацій до записів електронного каталогу. Для полегшення процесу переходу на нову класифікаційну систему систематизатори укладають таблиці відповідності для скороченого варіанта Рубрикатора НБУВ та тематичних рубрик УДК. Найоптимальнішим варіантом виявилося встановлення відповідності між термінами алфавітно-предметного покажчика та індексами УДК. Упровадження цих заходів у майбутньому створить передумови для приведення бібліографічних записів каталогів НБУВ до міжнародних стандартів (у частині предметного доступу), дасть змогу реалізувати на порталі НБУВ пошук в електронному каталозі та інших електронних інформаційних ресурсах через Універсальну десяткову класифікацію.

Ефективність використання інформаційного потенціалу бібліотеки значною мірою залежить від якісного рівня лінгвістичного забезпечення, одного з основних компонентів інтелектуального інструментарію інформаційної системи, без якого забезпечення високого рівня представлення, опрацювання та розкриття накопичених знань у системі наукової комунікації є неможливим [2]. Сукупність пошукових засобів автоматизованої бібліотечно- інформаційної системи надає користувачу можливість інтелектуального доступу до документних масивів бібліотеки. Це вимагає постійного розвитку і удосконалення інформаційно-пошукових мов, зокрема, їх методичного апарата, рівень якого визначає якість аналітико-синтетичного опрацювання документів, а також релевантність результатів тематичного пошуку, їх повноту і точність.

НБУВ для наукового опрацювання документів застосовує Рубрикатор НБУВ - робочі таблиці класифікації, які відображають особливості структури та ступінь деталізації систематичного каталогу бібліотеки. Рубрикатор НБУВ є ієрархічною інформаційно-пошуковою мовою класифікаційного типу, за допомогою якого «автоматично отримуються всі необхідні засоби досконалого тематичного пошуку: гнучкий довідковий апарат спеціаліста та зручний розвинутий інтерфейс користувача» [2, с. 104].

Для спеціалізованих відділів НБУВ, а також для наукових бібліотек з невеликими фондами спеціалісти відділу наукового опрацювання документів НБУВ розробили скорочений варіант Рубрикатора НБУВ, який охоплює усі розділи знань і налічує близько 2300 рубрик (основні рубрики розділів) [7, 8].

2015 р. відділами комплексного опрацювання документів та інформаційно-комунікаційних технологій НБУВ розпочато роботу з розроблення бази даних «Рубрикатор НБУВ. Скорочений варіант» з метою оптимізації процесу систематизації документів, організації та ведення систематичного каталогу. Для користувачів ця база, на наше переконання, стане ефективним засобом навігації в масивах інформаційних ресурсів, зокрема, для тематичного пошуку за допомогою класифікаційної ієрархії та алфавітно-предметного покажчика (АПП).

Новим для електронного каталогу НБУВ є наявність у базі даних «Рубрикатор НБУВ. Скорочений варіант» полів «Індекс УДК» і «Рубрика УДК». Передбачено можливість внесення індексів УДК до рубрик і термінів АПП Рубрикатора НБУВ. Таким чином, забезпечується взаємозв'язок між різними класифікаційними системами, адже практика бібліографічної та науково-інформаційної діяльності наполегливо вимагає переходу від однієї мови до іншої, використання індексів і рубрикаційних заголовків одних систем у межах інших систем з іншими мовами [1, с. 19].

Крім того, фахівці відділу комплексного опрацювання документів НБУВ застосовують УДК під час систематизації статей для збірника «Наукові праці НБУВ», «Бібліотечного вісника» тощо, використовують індекси УДК, надані друкованим виданням і статтям реферативного журналу «Джерело», для прийняття і контролю правильності класифікаційного рішення у складних випадках систематизації, користуються таблицями УДК у процесі розроблення та удосконалення розділів Рубрикатора НБУВ для відкриття нових рубрик у зв'язку з появою нових наукових досягнень, тем, технологій, для віднайдення в основному класифікаційному ряді місця для нового поняття тощо.

Визначення взаємозв'язку між різними штучними інформаційно-пошуковими мовами, які є неузгод- женими між собою системами тематичного опису знань, тобто знаходження еквівалентності або значного співпадіння змісту певних рубрик, - це результат інтелектуального аналізу відповідності змістового наповнення рубрик. Таким чином, створюється узагальнена класифікаційна система, де на загальних принципах інтегровано окремі інформаційно-пошукові мови і яка є основою ефективної навігації по інформаційних ресурсах [1, с. 319].

Варто зазначити, що Книжкова палата України підготувала і видала 2010 р. Таблицю відповідності скорочених варіантів УДК і ББК [9], яка містить понад 800 основних класифікаційних рубрик УДК і ББК. Таблиця «слугує для пошуку правильних рішень у виборі індексів УДК і ББК,...підказує користувачам, який індекс потрібно обрати для точного відображення теми (поняття) як в УДК, так і у ББК, і не перекодовує індекси з однієї системи в іншу, а лише вказує місце теми (поняття) в обох класифікаціях» [5, с. 20]. Однак для наукової бібліотеки обсягу цієї таблиці недостатньо.

Визначення змістової відповідності між рубриками Рубрикатора НБУВ і УДК є актуальним з точки зору адаптації інформаційно-пошукової мови бібліотеки до міжнародних вимог. Тому індекси УДК, наведені в рубриці, формуються не за формальним принципом, а є повноцінним компонентом її методичного апарата, який поєднує розвинуту методику аналітико-синтетичного опрацювання документів з усім арсеналом можливих засобів тематичного пошуку інформації за будь-якими критеріями та ознаками.

Так, для рубрики «П212 Зернові культури» знайдено семантичний еквівалент у таблицях УДК: «633.1 Хлібні злаки. Зернові культури». Також знайдено відповідні рубрики УДК для понять, охоплених рубрикою скороченого варіанта Рубрикатора НБУВ і використаних як терміни АПУ:

Гречка - 633.12 Гречка. Fagopyrum