Роль сполучників часу при вираженні фазового значення початку дії в українській та німецькій мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

викладач О.В. Смеречинська

Анотація

Основне завдання статті полягає у визначенні часових сполучників, що можуть вказувати на початок дії та порівнянні їх впливу на семантику всього речення в українській та німецькій мовах. Дослідження проведено на основі аналізу творів художньої літератури в обох мовах та їх перекладів. Результати дослідження показують, що в двох мовах варто розрізняти дві групи сполучників: 1) такі, що можуть актуалізувати значення початку дії в головному реченні, і 2) сполучники, що можуть актуалізувати семантику початковості дії в підрядному реченні. Невелика кількість виявлених прикладів вказує на те, що часові сполучники знаходяться на перефирії функціонально-семантичних мікрополів початковості дії як в українській, так і в німецькій мові. Проте, якщо в українській мові підрядні речення часу не змінюють дієслівну семантику, а лише локалізують дію на часовій осі та мають здатність підсилювати значення початку, що виражається дієсловом чи конструкцією, то в німецькій мові завдяки впливу часових сполучників та ширшого контексту неграничні дієслова класів дій та станів можуть описувати гранчину ситуацію, вказуючи на початок певної тривалої чи моментальної дії.

Ключові слова: функціонально-семантичне поле, акціональна семантика, рід дієслівної дії, початковість дії.

Аннотация

Главное задание статьи состоит в определении временных союзов, которые могут указывать на начало действия, и сравнении их влияния на семантику целого предложения в украинском и немецком языках. Исследование проведено на основе анализа произведений художественной литературы на обоих языках и их переводов. Результаты исследования показывают, что в этих двух языках нужно различать две группы союзов: 1) союзы, которые могут актуализировать значение начала действия в главном предложении; 2) союзы, которые могут актуализировать семантику начинательности действия в придаточном времени. На небольшом количество примеров показано, что временные союзы находятся на периферии функционально-семантических микрополей начинательности действия как в украинском, так и в немецком языках. Но если в украинском языке придаточные предложения времени не изменяют глагольную семантику, а лишь локализируют действие на временной оси и способствуют усилению значения начала, которое выражается глаголом или конструкцией, то в немецком языке, благодаря влиянию временных союзов и более широкого контекста, непредельные глаголы классов действий и состояний могут описывать предельную ситуацию, указывая на начало некоего длительного или мгновенного действия.

Ключевые слова: функционально-семантическое поле, акциональная семантика, способ глагольного действия, начинательность действия.

Annotation

The main goal of the article is to define the temporal conjuctions that can point to the beginning of an action and to compare their influence on semantics of the whole sentence in Ukrainian and German languages. The research is carried out on the basis of the analysis of literature works in these two languages. The results of the investigation show that there are two groups of conjuctions to be distinguished: 1) conjuctions that may actualize the meaning of beginning of an action in the main clause and 2) conjuctions that may actualize the semanticts of beginning of an action in the subordinate clause. A small quantity of examples that were found shows that temporal conjuctions are situated on the periphery of the functional-semantical microfields of beginning of an action in Ukrainian and German. But while subordinate clauses of time in Ukrainian don't change verbal meaning and just localize the action on the time axis and have the ability to strengthen the meaining of beginning that is expressed by a verb or verbal construction, the non-bounded verbs of the classes of actions and states in German may describe the bounded situation pointing to the beginning of a long or momentary action with the help of the temporal conjuctions and the wider contex.

Keywords: functional-semantical field, actional meaning, Aktionsart, beginning of an action.

Тематика, пов'язана з аспектуальною та акціональною семантикою, активно досліджується лінгвістами різних країн вже понад століття. Попри велику кількість праць, що з'явились за цей час, на багато питань і досі не знайдено однозначної відповіді. Особливо актуальними є контрастивні дослідження цієї проблематики, що порівнюють мовні системи аспектуальних та неаспектуальних мов, що мають різну граматичну структуру. На відміну від аспектуальних мов, до яких зараховується українська мова, де категорія виду є граматичною, в неаспектуальних мовах, зокрема в німецькій, увага здебільшого приділяється дослідженню засобів різних рівнів мови та їх взаємодії для вираження акціональної/ аспектуальної семантики. Семантична категорія граничності дії зокрема виступає в таких дослідженнях в якості tertium сотрагаїіоп^. Мікрополе початковості дії входить в функціонально-семантичне поле граничності дії і охоплює як настання раптової, моментальної дії, так і початок певної тривалої дії чи стану. Початок гомогенного процесу чи стану відносять до інхоативного роду дієслівної дії (РДД), а початок моментальної дії - до інгресивного РДД [5, с. 89-92]. тимчасовий союз дієслівний речення

Об'єктом цієї статті вистопають часові сполучники, що можуть сприяти вираженню семантики початковості дії в українській та німецькій мовах.

Предмет статті - семантика граничності дії, складовою частиною якої виступає початковість дії.

Мета статті полягає у визначенні часових сполучників, що можуть актуалізувати значення початку дії та порівнянні їх впливу на семантику всього речення в двох порівнюваних мовах. Дослідження проводиться на основі емпіричних даних, отриманих завдяки аналізу творів художньої літератури німецькою та українською мовами та їх перекладами.

Методи дослідження - функціональний та зіставний.

Є.С. Башкирцева вказує на те, що підрядні речення часу можуть виступати одним із способів вираження ряду зв'язаних у послідовності дій [1, с. 8-12], якому притаманне значення часової контактності та одноразовості. Складнопідрядні речення часу можуть вказувати на те, що дія підрядної частини почалася раніше, ніж дія головної, або, навпаки, що дія підрядної частини відбувається після дії головної [8, с. 383]. Завдяки цьому підрядні речення часу можуть визначати початок або кінець дії, описаної у головному реченні [11, c. 431]. М.Г. Гашкова відносить підрядні речення часу до засобів вираження вторинної початковості в німецькій мові, на противагу до первинної початковості, що виражається експліцитними засобами, як, наприклад, префіксами, сталими дієслівно-іменниковими словосполученнями (СДІС), синтаксичними конструкціями, дієсловами зі семантикою початковості тощо [3, с. 15]. Проведений аналіз творів художньої літератури показує, що завдяки часовим сполучникам значення початку дії може виражатись як в головному, так і у підрядному реченні. Саме тому тут варто виділити дві групи таких часових сполучників:

1) Значна частина підрядних речень часу зі сполучниками als, kaum dass, nachdem та sobald виступають в ролі обставин часу, що вказують на початок дії в головному реченні, що відмежований певною конкретною точкою у часі, виступаючи при цьому відповідниками українським часовим сполучникам коли, ледве що, відколи, щойно, одразу ж як тощо, або ж дієприслівниковим зворотам минулого часу зі значенням доконаності. Важливим для семантики всього речення зі сполучником als є те, що він вказує на одноразовість дії, що виключає трактування дії головного речення як багаторазової. У більшості випадків в українських текстах відповідником німецьким підрядним реченням часу зі сполучником als виступають підрядні речення часу з коли, функція яких зводиться лише до часової локалізації дії зі семантикою початковості, вираженої присудком головного речення. Серед прикладів із художньої літератури, виокремлених в процесі дослідження, в частині випадків підрядне речення часу зі сполучником als тільки підсилює і конкретизує семантику початковості присудка головного речення, як, наприклад, СДІС in Bewegung kommen у (1) прикладі. У цьому прикладі як в головному, так і в підрядному реченні дієслова стоять у формі претерітума. Важливим тут є також те, що у підрядному реченні з als використані дієслова з граничною семантикою packen, aufnehmen, що конкретно локалізують початок дії, вираженої присудком головного речення:

(1) “Als ich auch die Schьtte an den Griffen packte und den Koks am Boden aufnehmen wollte, kam der Berg in Bewegung. ” (Schlink, 24-25) - “Та коли взяв за ручку друге відро й хотів брати з підлоги вугілля, купа заворушилася. ” (Шлінк, 24)

Проте у більшості прикладів із сполучником als, виявлених в процесі аналізу, семантику початковості в головному реченні отримують неграничні дієслова класу дій, що позначають багаторазову дію, рух, емоції тощо. При цьому в підрядному реченні з цим сполучником переважно знаходяться граничні дієслова в претерітумі, що визначають на часовій осі конкретний момент початку дії в головному реченні. Так, у (2) прикладі неграничне дієслово verlangen, що стоїть у головному реченні та позначає тривалу дію, при взаємодії з підрядним реченням часу з дієсловом мовлення fragen у претерітумі, яке завдяки сполучнику als вказує на одноразовість акту мовлення, а тому на граничність, виражає акціональне значення початковості, що відображено також в перекладі українською мовою, де використано конструкцію з фазовим дієсловом доконаного виду (ДВ) стати просити у формі минулого часу. У (3) прикладі підрядне речення часу містить неграничне дієслово запихати в українському тексті, в німецькому перекладі -- неграничне дієслово zwдngen, завдяки чому підрядне речення з als позначає не момент, а певний обмежений період часу, коли почалася дія, описана в головному реченні. Завдяки впливу підрядного речення часу та ширшому контексту, в якому дії описувались в їх послідовності, німецьке неграничне дієслово дchzen описує ситуацію, що вказує на початок тривалої дії, яка в українському вихідному тексті виражена інхоативним дієсловом ДВ запхинькати:

(2) “Als ich meine kleine Schwester fragte, was sie haben wolle, damit sie zu ihrer Freundin gehe, wдhrend ich zu Hause bliebe, verlangte sie Jeans (...)” (Schlink, 59) - “Коли я запитав свою меншу сестру, що вона хоче мати за те, що житиме в подруги, поки я буду сам вдома, вона стала просити джинси (...)” (Шлінк, 58)

(3) “Стопи жалібно запхинькали, коли я вкотре запихав їх у розігріту шкіру “мертензів”.” (Дереш, 65) - “Meine FьЯe дchzten, als_ ich sie zum wiederholten Mal in das aufgeheizte Leder der “DocMartens” drдngte. ” (Deresch, 70)

Сполучники kaum dass та sobald сигналізують в реченні про те, що певна дія чи процес в головному реченні почалися одразу ж після завершення попередньої дії, описаної у підрядному реченні часу. Таким чином, підрядні речення з цими сполучниками виступають моментом на часовій лінії, коли почалася дія або процес головного речення. Важливо зазначити, що семантику початковості в такому складнопідрядному реченні можуть отримати неграничні дієслова класу дій або станів, які, відповідно, виражають тривалу/ повторювану дію або стан. В українській мові схожу функцію виконують часові сполучники щойно, як тільки, ледве що, одразу ж як та ін., що також вказують на те, що дія в головному реченні починається відразу після закінчення дії підрядного речення [2]. При цьому такі сполучники в українській мові або посилюють семантику початковості, виражену присудком головного речення, або допомагають активізувати інхоативне чи інгресивне значення у багатозначному дієслові, використаному в головному реченні. У (4) прикладі початковість дії, виражена неграничним дієсловом спрямованого руху hineilen, зумовлена двома факторами. З одного боку, семантика цього дієслова зазнає впливу через безпосередню послідовність дій - з контексту зрозуміло, що в реченні йдеться про одноразові події і що спочатку відбулась дія, позначена граничним дієсловом stecken. З іншого боку, підрядне речення часу зі сполучником kaum dass підсилює цей вплив, вказуючи на безпосередній момент початку руху. При цьому в українському перекладі також обрано дієслово зі значенням початку дії кинутися, додатково підсиленим обставинним словом прожогом. У (5) прикладі завдяки взаємодії із підрядним реченням зі сполучником sobald та обставиною часу gleich значення початковості, раптовості отримує неграничне дієслово класу станів verstehen, що виступає в реченні частиною конструкції etw. zu machen verstehen. Семантика раптовості збережена також і в перекладі на українську мову -- на нього вказують часовий сполучник із дієприслівниковим зворотом ДВ щойно помітивши це, що позначають вихідний момент для присудка головного речення зуміти обернути на свою користь, та обставина часу негайно:

(4) “Karl, der natьrlich dachte, es wдre ein Gast. Steckte den Apfel eiligst in die Tasche und eilte, kaum dass er den Mann ansah, zum Aufzug hin. ” (Kafka, 173) - “Карл, подумавши, природно, що то гість, притьмом сховав яблуко до кишені й прожогом кинувся, ледве що глянувши на того чоловіка, до ліфта. ” (Кафка, 143)

(5) “Sobald Brunelda dies merkte, verstand sie das, wie Karl befriedigt sah, gleich auszunutzen. ” (Kafka, 335) - “Щойно помітивши це, вона, як задоволено зауважив Карл, негайно зуміла обернути це на свою користь.” (Кафка, 254)

Німецький сполучник nachdem, що теж відноситься до першої групи часових сполучників, вказує на те, що спочатку відбувається дія в підрядному реченні і що вона завершується до того, як відбудеться наступна дія чи процес, описані в головному реченні. Таким чином дія головного речення позиціонується на часовій осі пізніше, ніж дія в підрядному реченні, при цьому важливо, що обидві дії не накладаються одна на одну [12, с. 1079; 11, с. 435]. Вплив цього сполучника на вираження дієсловом головного речення значення початковості дії не є значним, підрядне речення з nachdem може просто уточнювати момент початку дії, вираженої дієсловом або конструкцією з семантикою початковості, як це відбувається у (6) прикладі, де використане інгресивне дієслово anfangen у перфекті. Таку саму функцію виконує в українському реченні підрядне речення часу зі сполучником відколи, яке конкретизує початок дії головного речення, виражений конструкцією почати читати. Завдяки взаємодії із ширшим контекстом підрядні речення зі сполучником nachdem можуть також сприяти тому, щоб неграничне дієслово класу дій в головному реченні описувало граничну ситуацію, вказуючи на її початок. Так, у (7) прикладі ми бачимо узгодження часових форм плюсквамперфекта та претерітума, які вказують на те, що одна дія знаходиться на часовій осі раніше, а друга - пізніше. Неграничне дієслово lesen отримує в цьому реченні сему граничності і позначає початок тривалої дії, оскільки підрядне речення з nachdem сигналізує про те, що ця дія, яка позначає процес читання, почалася після процесу розлучення, а ширший контекст дає нам зрозуміти, що в головному реченні йдеться в першу чергу про значення початку, а не тривалості дії. При цьому в українському перекладі значення початковості дії, виражене конструкцією з фазовим дієсловом стати читати, а підрядне речення зі сполучником відколи лише конкретизує час, коли почалася дія в головному реченні:

(6) “Nachdem Frau Schmitz lesen gelernt hat, hat sie gleich angefangen, ьber KZs zu lesen. " (Schlink, 194) - “Відколи фрау Шміц навчилася читати, вона одразу почала читати про концтабори.” (Шлінк, 186-187)

(7) “Mit der Odysee habe ich angefangen. Ich las sie, nachdem Gertrud und ich uns getrennt hatten.” (Schlink, 174) - “3 “Одіссеї" я й почав. Я став читати її, відколи ми Ґертрудоюрозлучились.” (Шлінк, 167)

У більшості випадків сполучники seit(dem), solange вказують на те, що дві чи більше одночасних подій чи процесів мають свій початок або кінець [12, с. 1082]. Але, як зазначає Німецько-польська контрастивна граматика, сполучник seit(dem) у взаємодії з граничним дієсловом завжди вказує на те, що дія в підрядному реченні відбулася перед дією в головному реченні [11, с. 433], завдяки чому ці сполучники теж зараховуємо до таких, що можуть актуалізувати значення початковості дії в головному реченні. Схоже значення мають українські сполучники поки, доки тощо, які можуть вживатися як при вираженні одночасності дії головного і підрядного речення, так і при вираженні межі дії головного речення в значенні “до того часу як” [2]. Загалом вплив німецьких сполучників seit(dem), solange на семантику речення в плані вираження значення початковості дії є невеликим. Зокрема у (8) реченні відповідником українській конструкції зі семантикою початковості стати відчувати в минулому часі перекладачем було обрано неграничне дієслово brodeln в претерітумі. Єдиним чинником в німецькому реченні, який вказує на конкретний момент початку процесу, позначений дієсловом brodeln, виступає підрядне речення часу зі сполучником seit. Проте через використання в підрядному реченні неграничного дієслова wissen допустиме також розуміння ситуації, описаної в головному реченні, як актуально-тривалої:

(78) “А найбільшу лють я став відчувати тепер, коли взнав, чим він пов'язаний з Дзвінкою.” (Дереш, 93) - “Aber das war nichts gegen die Wut, die in mir brodelte, seit ich wusste, was ihn mit Dswinka verband.” (Deresch, 97)

2) Підрядні речення часу зі сполучниками ehe, bevor чи bis позначають відрізок чи точку часу, після якого або в момент якого починається дія [7, с. 10; 12, с. 1080], при цьому такі часові сполучники здатні актуалізувати акціональне значення початковості дії не в головному, а в підрядному реченні. В українській мові їх відповідниками виступають зокрема часові сполучники перш ніж, перед тим як, що вказують на дію, що відбулась або має бути виконана після іншої дії, названої в головному реченні, а також сполучники поки, заки, доки [2]. Проведений аналіз показує, що німецький сполучник bis може або підсилювати семантику інгресивного/ інхоативного дієслова чи конструкції в підрядному реченні, або допомагати описувати початок певної дії чи процесу у взаємодії з неграничним дієсловом класу дій, що описує, до прикладу, емоційний стан, звукові/ світлові ефекти тощо. Так, у (9) прикладі завдяки взаємодії з ширшим контекстом та сполучником bis інхоативну семантику, а саме початок ітеративної дії, виражає неграничне дієслово zittern. В українському перекладі часовий сполучник поки, підсилений часткою аж, що вказує на досягнення далекої або крайньої межі [2], лише підкреслює, інтенсифікує значення початку дії, що міститься у інхоативному дієслові затруситися. У (10) прикладі завдяки впливу сполучника ehe неграничне дієслово спрямованого руху weggehen в підрядному реченні набуває значення інгресивності. В реченні українською мовою часовий сполучник перш ніж лише вказує на те, що дія в підрядному реченні має відбутися після дії, названої в головному реченні, і таким чином локалізує дію, виражену інгресивним дієсловом піти, на часовій осі:

(9) “Aber ich wurde innerlich immer unruhiger, bis ich auch дuЯerlich am ganzen Kцrper zitterte(Schlink, 151) - “Але в душі мені ставало дедалі тривожніше, аж поки я не затрусився всім тілом ” (Шлінк, 144)

(10) --Ehe Sie Weggehen, mьssen Sie von Frдulein Klara Abschied nehmen. ” (Kafka, 94) - “Перш ніж піти, мусите попрощатися з панною Кларою ” (Кафка, 78)

Кількісні дані використання часових сполучників для вираження семантики початковості дії, отримані в ході аналізу емпіричного матеріалу, зображені нижче у таблицях.

Таблиця 1. Роль часового сполучника при вираженні акціонального значення початковості дії в українській мові