Прагматика афіксальних дериватів у лексичній системі сфери освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прагматика афіксальних дериватів у лексичній системі сфери освіти

І.М. Серебрянська

Стаття присвячена проблемі афіксального словотворення та прагматичної спрямованості афіксальних дериватів, що функціонують у медійному дискурсі. Увага зосереджена на сучасних тенденціях розвитку мови й суспільства в цілому, зокрема царини знань. Відзначено зростання активності іншомовних афіксальних морфем у дериваційних процесах української мови. Проаналізовано афіксальні дублети та визначено їх функцію. словотворення афіксальний дериватів

Автор доходить висновку, що утворені за допомогою афіксів неологізми сфери освіти відповідають граматичним законам української мови, збагачують її лексичну систему новими смислами, проте подекуди ускладнюють розуміння матеріалу. Вони є індивідуально- авторським продуктом і переслідують прагматичну мету, надаючи мовленню образності й експресії, що особливо важливо для засобів масової інформації. Словотвірна активність іншомовних формантів в українській мові зумовлена екстралінгвальними процесами, пов'язаними з реформуванням вітчизняної системи освіти та її курсом на євроінтеграцію.

Ключові слова: афікс, дериват, словотворення, лексика, освіта.

ПРАГМАТИКА АФФИКСАЛЬНЫХ ДЕРИВАТОВ В ЛЕКСИЧЕСКОЙ СИСТЕМЕ СФЕРЫ ОБРАЗОВАНИЯ

И.Н. Серебряная, канд. филол. наук, до-цент,

докторант Днепровского национального университета им. О. Гончара, пр. Гагарина, 72, г. Днепр, 49010, Украина

Статья посвящена проблеме аффиксального словообразования и прагматической направленности аффиксальных дериватов, функционирующих в медийном дискурсе. Внимание сконцентрировано на современных тенденциях развития языка и общества в целом, и в частности сферы образования. Отмечен рост активности иностранных аффиксальных морфем в деривационных процессах украинского языка. Проанализированы аффиксальные дублеты, определены их функции.

Автор приходит к выводу, что образованные с помощью аффиксов неологизмы сферы образования соответствуют грамматическим законам украинского языка, обогащают ее лексическую систему новыми смыслами, однако иногда затрудняют понимание материала. Они являются индивидуальноавторским продуктом и преследуют прагматическую цель, образно и экспрессивно обогащая речь, что особенно важно для средств массовой информации. Словообразовательная активность иностранных формантов в украинском языке обусловлена экстралингвальными процессами, связанными с реформированием отечественной системы образования и ее курсом на евроинтеграцию.

Ключевые слова: аффикс, дериват, словообразование, лексика, образование.

PRAGMATICS OF AFFIXAL DERIVATIVES IN THE LEXICAL SYSTEM OF EDUCATION

I. Serebrianska, PhD in Philology

O. Gonchar Dniprovsky National University,

72, Gagarin Ave., Dnipro, 49010, Ukraine

The article deals with the problem of affixal word-formation and pragmatic function of the affixal derivatives in media discourse. It defines modern trends in the development of language and society and education in particular. The attention is paid to the growth of the activity of foreign affixal morphemes in the derivation processes of the Ukrainian language. Affixal doublets are analyzed thought the prism of their functions.

The author comes to the conclusion that education affixal neologisms correspond to grammar rules of the Ukrainian language. They enrich its vocabulary with new meanings, but sometimes they complicate understanding of the material. They are image and expression products of the author which pursue the pragmatic goals that is especially important for the media. The word formation activity of foreign formants in the Ukrainian language is a result of extra language processes connected with the reform of the national education and its course to European integration.

Key words: affix, derivative, word formation, lexical system, education.

Лексика сфери освіти неодноразово ставала об'єктом лінгвістичного аналізу. Її вивчають, застосовуючи різні методологічні підходи: польовий (І. М. Боднар, Л. І. Вергун, Д.А. Гончарова, Ю.С. Дзюбенко), когнітивний (А.В. Бєляєва, О.В. Ніколаєва, К.Г. Кабаченко), лінгвокультурний (К.В. Алимова, Т.О. Анікіна, Л.І. Кочегарова), соціолінгвістичний (Н.К. Іванова), лінгвоаксіологічний (І. В. Романова). Дослідження терміносистеми освітньої сфери переважно зосереджені на перекладній взаємовідповідності термінології двох мов, наприклад, української й англійської, російської й англійської (С.М. Антонюк, С.М. Федюніна), на запозиченнях з латинської та англійської мов (С.М. Лежньов, І.С. Макар). До зазначеного питання неодноразово звертався автор статті (див. [1, 2]). Водночас залишаються поза увагою науковців і потребують аналізу словотворчі можливості лексичної системи сфери освіти, що визначає актуальність нашої роботи.

Вивчення проблеми прагматичної спрямованості афіксальних дериватів, що функціонують у мові українських засобів масової інформації, дасть можливість виділити сучасні тенденції розвитку не тільки мовної системи, а й суспільства в цілому.

Метою наукової розвідки є з'ясувати специфіку афіксального словотворення лексики сфери освіти в сучасному медійному дискурсі. Об'єкт дослідження - лексична система сфери освіти. Предмет - афіксальні деривати. Матеріалом для аналізу стали тексти українських традиційних та новітніх засобів масової інформації.

У медіа-текстах освітньої тематики афіксальні деривати являють собою групу неологізмів на позначення освітніх понять, яка представлена префіксацією, суфіксацією й парасинтезом. Останнім часом особливої активізації в українській мові набувають іншомовні префікси, серед яких найбільш поширеними є такі:

- авто- (від грец. avzog - "сам") - префікс, що відповідає українському само-:

Питання з так званим автоплагіатом треба врегулювати, бо виходить дурня. З одного боку, кажуть, що автоплагіат можуть виявити (тобто читають наші національні журнали). З іншого боку кажуть, що треба друкуватися в зарубіжних журналах, бо наших національних ніхто не читає (Фейсбук. "Ukrainian Scientists

Worldwide". 07.04.2016). При цьому негативний оцінний компонент, притаманний слову автоплагіат, передається не префіксом, а основою;

- ретро- (від лат. "назад") - префікс, що означає звернення до минулого, наприклад: У КНУ імені Т. Шевченка відкрили ретроаудиторію (Педагогічна преса. 16.03.2016). У згаданому матеріалі йдеться про інтер'єр аудиторії, яку було відтворено за світлинами навчальних приміщень корпусу інституту філології КНУ початку ХХ ст. А отже, префікс ретро- у складі поняття "ретроаудиторія" реалізує сему "оформлення інтер'єру за старим зразком";

- моно- (від грец. ^ovo^ - "один") - префікс, що реалізує словотвірне значення кількості, а саме - одиничний вияв ознаки. Він є звичним для наукових і технічних термінів (монокультура, моноцикл та ін.), але новим для освітньої лексики. Приєднуючись до основи -теїзм (грец. theos - Бог), що означає віру в одного бога й принципово виключає віру в інших богів, він утворює слово МОНотеїзм, яке в контекстуальних умовах трактуємо як оказіональне. Графічно виділяючи в його складі елемент МОН, автор зосереджує увагу читачів на діяльності головного органу освітян - профільного міністерства, реалізує негативне ставлення в суспільстві до нього: Погоджуюсь, що на МОНотеїзм великої надії не слід покладати, але й на ініціативу знизу теж не слід сподіватись (Фейсбук. "Реформа освіти". 05.02.2016). Фахівці стверджують, що поняття "монотеїзм" змістовно збігається із поняттям "теїзм" [3]. Тож виходить, що префікс моно-семантично дублює основу слова, надаючи відповідному денотату (Міносвіти) ознак найвищої й наймогутнішої сили.

Надзвичайно продуктивними для мови ЗМІ є префікси-дублети псевдо- (від грец. pseudos - "неправда") та лже-, які вказують на щось несправжнє, уявне, фальшиве. Вони привносять у семантику слів значення фіктивності [4, 31-35]. Наше дослідження констатує кількісну перевагу іншомовного дублета псевдо- над українським префіксом лже-, що, напевно, можна пояснити його екзотизмом. У мові багатьох українських видань і соцмереж він стає надзвичайно популярним експресивно-оцінним засобом, репрезентантом негативних явищ в українській освіті. Нами зафіксована ціла група лексем, що характеризують сферу освіти в різних її іпостасях: псевдовикладач, псевдопрофесор, псевдоакадемік, псевдовчений, псевдоінженер, псевдореформа, псевдореформаторство, псевдонаука, псевдоуніверситет, псевдоакадемія, псевдоосвіта, лженауковці, лжедипломи, наприклад: Якщо викладачі класні люди, то так, ми "дружимо" в соцмережах. Але з деякими проректорами чи псевдовикладачами - ні (Студвей. 18.04.2015); Псевдореформаторство може принести багато проблем освіті!!! (Фейсбук. "Реформа освіти". 21.01.2016); Щодо псевдонауки - незважаючи на лист Локтєва МОН взагалі відмовився це розглядати, тобто будь-яка псевдонаука офіційно дозволена (Фейсбук. "Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?". 14.04.2016); ...Норма наказу 1112 була впроваджена Бондаренком та Табачником для збільшення заплутаності та корупційності процесу, для того, щоб можна було приховати "публікації" псевдовчених... (Фейсбук. "Ukrainian Scientists Worldwide". 10.04.2016); ...Хтось щиро вірить в те, що зменшення кількості псевдоуніверситетів з 300 до, скажімо, 200 псевдоуніверситетів суттєво змінить природу останніх? (Фейсбук. "Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?". 04.02.20165); Розправа над "приватниками" чи боротьба з псевдоосвітою? (Дзеркало тижня. 2006, №21); На жаль, жоден із псевдовузів не вішає на своїх дверях табличку з написом "Продаж дипломів. Дорого", а, навпаки, намагається переконати нас, що дає найкращу освіту "європейського рівня". Боротися з такими "крамничками" держава намагалася, хоч не досить послідовно і без особливих результатів, але постійно (Дзеркало тижня. 2005, №24); Псевдореформи в науці й освіті штовхають Україну в прірву Середньовіччя (Дзеркало тижня. 2013, №19); Псевдонаука на потоці (Дзеркало тижня. 2016, №3); Перші жертви псевдопрофесора Пі (expres.ua.13.10.2011) (такий заголовок має матеріал про Андрія Слюсарчука - професора з фальшивим дипломом про закінчення Московського медичного університету); Треба надіслати чіткий сигнал: позбавити наукових звань та посад всіх псевдоакадеміків та горе-докторів (Українська правда. Життя. 26.10.2015); Як захиститися від псевдонауки (День. 04.25.2013); Але останнім часом у нас поширилося таке явище, як псевдоосвіта, прагнення отримувати дипломи без докладання зусиль у навчанні (Україна молода. 17.11.2005); Це еволюційний шлях того, щоб очистити українську систему вищої освіти від псевдоакадемій, псевдоуніверситетів і професорів з трьома "ф" (ДС- експрес. 29.06.2015. № 30 (955); Міністр освіти: ґвалт довкола лжедипломів здіймає МАУП (Дзеркало тижня. 2007, №25); Клептосклеротиків з університету гнати в три шиї... ЛЖЕНАУКОВЦІ... (Українська правда. Життя. 22.03.2017). Щоб досягти більшої експресії, автори вдаються до графічних прийомів, подаючи стрижневі слова прописними літерами.

Твірними виступають основи іменників, що є назвами осіб-учасників навчального процесу (викладач, професор), навчальних закладів (університет, академія), атрибутів навчання (диплом) та ін., проте не знаходимо серед них подібних негативно конотованих номінацій на позначення студентів - типу псевдостудент, лжестудент, які могли б продовжити окреслену парадигму. Єдиний випадок, який нам вдалося зафіксувати, стосується випускника вищого навчального закладу інженерного фаху - псевдоінженер: Після п 'яти років "холостого" перебування у виші у світ випускають дипломованих псевдоінженерів, чимало з яких підуть торгувати на ринки... (Дзеркало тижня. 2009, №3-5). Узагальнюючи думки, подані вище, можна резюмувати, що зазначене слово влучно репрезентує неякісний результат підготовки, здійсненої у псевдоуніверситеті псевдовикладачами в ході псевдореформ псевдоосвіти. Маємо своєрідний каламбур, але, на жаль, саме таким постає образ вітчизняної освіти згідно з оцінними конотаціями її мовних репрезентантів. Значна кількість однотипних похідних одиниць з елементами псевдо- та лже, представлених у сучасних ЗМІ, примушує задуматися над реальністю існування української освіти, адже окреслена лексика трапляється в текстах і освітянських, і студентських, і громадсько-політичних видань, які разом створюють цілісне уявлення про незадовільний стан освіти в країні.

Префікс недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах неповною мірою, у словах недоосвіта, недоосвіченість реалізує значення "низька якість освіти освітньої підготовки" і "низький освітній рівень" відповідно: Недоосвіта формується ще у школі (Українська правда. Життя. 03.11.2015); Недоосвіченість може з'являтися з кількох джерел (Українська правда. Життя. 03.11.2015).

Серед інших продуктивних формантів варто назвати префікси до- (А кому не хочеться дітей вчить у Польщі - думайте, як допомогти Лілії Гриневич дореформувати те, що почав Квіт (Фейсбук. "Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?". 13.04.2016)); пів- (Пів-професора на університет (Дзеркало тижня. 2014, №19) (про урізання бюджетних видатків на науку та освіту й скорочення ставок)).

Інтернаціональний префікс де-, який означає усунення, ліквідацію чого-небудь, в освітньому дискурсі є складовою частиною слова декомунізувати: УКропивницькому "декомунізували" перший університет. Відтепер Національний технічний університет, де навчається майже 4 тис. студентів, замість Кіровоградського став Центрально-українським... (patrioty.ua 06.09.2016). У контексті воно реалізує переносне значення "перейменувати", завдяки йому авторові вдається зробити наголос на процесі декомунізації, що масово охопив усю країну, у т. ч. й освіту. Таким чином, лексеми окресленого словотвірного типу репрезентують не тільки стан сучасної вітчизняної освіти, а й складні перипетії, наявні в суспільстві.

Здійснений нами аналіз мови ЗМІ дав можливість визначити групи лексики, утворені шляхом суфіксації, серед яких знаходимо слова на позначення осіб, процесів та явищ, дій та станів, які є елементами освітнього процесу:

1. Назви осіб, що характеризують учасників навчального процесу та його організаторів як з позитивного, так і з негативного боків, відповідно до їх ролі в освіті. Сюди відносимо деривати типу плагіатор, оптимізатор, утворені за допомогою іншомовних суфіксів -ор- (-ер) зі значенням "виконавець дії", як правило, від іншомовних основ ("Плагіатор" повинен знати..., що після списування чужого йому буде закрито всі шляхи... (Фейсбук. "Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?". 25.03.2016); Оптимізаторам освіти на замітку: у Японії рух потягів зберегли задля єдиної учениці (expres.ua. 09.01.2016)) або від англійських кальок (хоумскулер). Поширена закордоном практика домашнього навчання розпочалася в США 80-х років ХХ ст., була поновлена в пострадянські часи й нині активно впроваджується в Україні. Нове для української мови слово хоумскулер пов'язане з англійським homeschooling (хоумскулинг), що дослівно означає "домашнє навчання". Це "той, хто навчається вдома", або "учень домашньої форми навчання": Хоумскулер: теорія. Історій переходу на домашнє навчання багато, але причина здебільшого одна: незадоволення державною школою (Українська правда. Життя. 17.08.2016).

2. Назви процесів та явищ: Треба чітко розуміти, що плагіаторство є злочин, і в багатьох країнах за це дуже суворе покарання (Фейсбук. "Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?". 03.03.2016); Лептонізація [вищої школи] - це коли дисертації на доктора педнаук від пані Кириленко, що є дружиною отого вічного вже віце-прем'єра Кириленка, чільне місце займають незвідані лептони.))) ніхто не розуміє, що це, але це вже інша історія... А таке коїться на всіх докторських фронтах!!! (Фейсбук. 2016, березень); "Професоризація" вищої освіти погіршує якість навчання в університеті! Майте на увазі, що ставши професором, часто-густо ви станете гірше викладати - ці результати виявляють міжнародні дослідники... В Україні - поготів. тим більше, на фоні "лептонізації" вищої школи, особливо в соціально-гуманітарній сфері (Фейсбук. "Освітні тренди", 2016, березень); Якщо ж освіта замінюється освітянщиною, то суспільство має не сучасного спеціаліста і громадянина, а пострадянський непотріб (Дзеркало тижня. 2008, №7); У Черкаському національному університетів ім. Б. Хмельницького відбулися вибори ректори. Ректоріана в Черкасах тривала близько півроку й супроводжувалася двома зустрічними хвилями голодувань, пікетами, мітингами, шантажем і провокаціями (Дзеркало тижня. 2005, №19). Усі використані в наведених прикладах словотворчі суфікси --ство- (на позначення виду діяльності), -ізацій-, изацій- (іншомовні іменникові суфікси, що додаються до іменників з коренями іншомовного походження), -щин-, -іан- - наділяють нові слова пейоративним значенням.

3. Назви дій та станів: Вітчизняна наука квітне і академічнішає зі знанням англійської (Фейсбук. "Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?". 04.03.2016) (матеріал присвячений новим вимогам до присвоєння вчених звань, а саме обов'язковій наявності публікацій у виданнях, внесених до баз даних Scopus і Web of Sciences). Цікавим у плані словотворення видається наступний приклад: ЗНОву рекорд (Галичина. 24.07.2014). Звичний прислівник знову завдяки незвичному графічному оформленню концентрує увагу на новій (відповідно до авторського замислу) похідній основі - абревіатурі ЗНО. Відбувається своєрідна трансформація загальновживаного слова, яке, зберігаючи усталену семантику, за певних контекстуальних умов (у газетному тексті йдеться саме про високі результати ЗНО) набуває нового смислового навантаження, актуального для нашого сьогодення, зосереджує увагу читача на важливості тестування для вступників.

Дериватів, утворених суфіксально-префіксальним способом, у лексичній системі сфери освіти, як показує аналіз текстів ЗМІ, значно менше. Це переважно дієслова або їх форми, такі як зплагіатити (замість нормативного сплагіатити; подекуди, на жаль, спостерігаємо порушення правописних норм), розархівувати (університет), неЗАКОНчена (освіта), наприклад: Новий обраний член НАЗЯВО зплагіатив статтю з російської Вікіпедії! Навіть перекласти правильно не спромігся. Загнав у Googl-перекладач і все! (Фейсбук. "Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?". 11.09.2016); Розархівуйте університет! гіР-квест для першокурсників відбується у ХНУРЕ (Педагогічна преса. 01.09.2015).

Фраза "неЗАКОНчена" освіта (Дзеркало тижня. 2013, №7), що звучить як росіянізм, є заголовком до газетного матеріалу про важливість для всієї держави розробки закону про вищу освіту, тривалість (2008-2013 рр.) та безрезультатність цього процесу (на час написання журналістського матеріалу). У контексті вона використовується як образна номінація зазначеного документу, реалізуючи марні сподівання освітян. Іменник закон, виділений графічно у складі дієприкметника, дає підстави вважати, що саме від нього утворено цей оказіоналізм. Таким чином, маємо індивідуально-авторську версію словотворення, яка стає оригінальним експресивним засобом та способом привернути увагу читача.

Інший зафіксований нами оказіональний відантропонімний новотвір затабачниківці означає осіб, які підтримували політику міністра освіти Табачника (за + Табачника): 16:15, Міністерство освіти - акцію завершено, учасники розходяться, "затабачниківці" продовжують насолоджуватися концертом (texty.org.ua. 31.03.2010). Він є проявом притаманної журналістам тенденції до заощадження мовних засобів та способом лаконічного формулювання думки.

Отже, утворені за допомогою афіксів неологізми сфери освіти відповідають граматичним законам української мови, збагачують її лексичну систему новими смислами. У мові ЗМІ це, як правило, індивідуально-авторський продукт, який має прагматичну спрямованість, надає мовленню образності й експресії, що особливо важливо для засобів масової інформації. О. Стишов пояснює зростання активності іншомовних афіксальних морфем у дериваційних процесах тенденцією до європеїзації та інтернаціоналізації словотвірних типів [5, 132]. На підставі вивчення лексики сфери освіти хочемо доповнити цю слушну думку тезою: сьогодні словотвірна активність іншомовних афіксальних формантів підсилюється ще й екстралінгвальними процесами, пов'язаними з реформуванням вітчизняної системи освіти та її курсом на євроінтеграцію.

Перспективу дослідження вбачаємо в дослідженні інших способів словотворення освітньої лексики в медійному дискурсі.

Список використаних джерел