Теоніми Бога Ньорда: їх етимологія, семантика та функції

Функціональні особливості германських теонімів Бога Ньорда на матеріалі найдавніших міфів. Дослідження семантичних ознак теоніма та частотності їх вербалізаторів у текстах "Старшої Едди". Аналіз виступу повелителя в значенні "покровитель мореплавців".

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2018
Размер файла 23,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

ТЕОНІМИ БОГА NJбRDR `НЬОРДА': ЇХ ЕТИМОЛОГІЯ, СЕМАНТИКА ТА ФУНКЦІЇ

Свєточева С.М.

Постановка проблеми. Увага вчених протягом тривалого часу була прикута до досліджень у галузі діахронічної германістики, зокрема, лексики та семантики. Сучасна лігвістична наука характеризується поглибленою цікавістю до семантичної структури слів, зв'язку полісемії з контекстом. Усе більш глибоко вивчається лексична семантика слів, розглянута в межах одного лексико-граматичного класу, проводяться порівняльні й типологічні дослідження. Про це свідчить цілий ряд фундаментальних праць з даної проблематики, що знайшли своє відображення в роботах Н. Д. Арутюнової, В. Г. Гака, Н. І. Козак, В. В. Левицького, О. Д. Огуя В. Г. Таран- ця, А. А. Уфімцевої. Робота, присвячена опису германських теонімів бога Х|бгдг `Ньорда' у хронологічних межах ХІІ-ХІІІ століття і робить посильний внесок у діахронічне вивчення лексичної системи германських мов. Ґрунтовний аналіз наукового доробку дозволяє стверджувати, що подібні дослідження не представлено в сучасному мовознавстві, тому виконана наукова робота знаходиться в руслі сучасних досліджень із семасіології та ономасіології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значна кількість відомих учених займалися вивченням питань у галузі ономастики -- науки, що досліджує власні імена, про це свідчать роботи таких науковців, як О. Ф. Лосєв, В. А. Ніконов, М. І. Привалова, О. В. Суперанська, В. І. Ткачук, П. О. Флоренський.

Проблеми теоніміки як підрозділу ономастики перебували у фокусі лінгвістичного пошуку В. І. Алексєєва, І. В. Арнольд, Н. І. Зубова, Н. Ф. Мокшина, К. Леві-Стросса, О. А. Потебні, Н. В. Подольської.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. У зв'язку з відсутністю комплексного лексико-семантичного аналізу германських теонімів стародавнього етапу їх розвитку виникає цілий ряд питань, вивчення яких має здійснюватися з урахуванням сучасної лінгвістичної думки. По-перше, незважаючи на наявність досліджень, в яких проводиться аналіз теонімів у германських мовах (Ж. Дюмезіль, О. Ф. Лосєв, М. М. Маковський, В. Г. Таранець), нам не відомі роботи, в яких був би проведений комплексний аналіз цієї групи слів у плані діахронічного дослідження з використанням результатів статистичного аналізу. По-друге, своєчасним є опис її когнітивно-семантичних параметрів у художньому дискурсі давнього періоду розвитку мови. По-третє, діахронічне дослідження, представлене в даній роботі, дозволяє зануритися в історичне минуле відповідних лексем, вивчити становлення, функціонування і розвиток основних лексем досліджуваної лексико- семантичної групи, реконструювати найдавніші форми теонімів.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є комплексний аналіз особливостей розвитку лексико-семантичної структури германських теонімів, їх функціонування в текстах «Старшої Едди».

Виклад основного матеріалу. Ньорд вважається богом вітру та морської стихії. Досить чітко прослідковується етимологія імені бога Njдrдr `Ньорда' від лат.-герм. ЫвННиз -- богиня, герм. *пвтриг `божество стародавньої германської міфології'. Зазвичай воно зіставляється з ді. пат `чоловік, людина', патуа `чоловічий', птЫ `герой', осет. етнонім Маті виводиться із *пвт-і- / пвт^о `чоловічий, сильний' [2, с. 405].

У Ньорда є влада над вітром і морем, він опікується мореплавцями, рибалками і морськими тваринами. Крім того, він ще має владу над вогнем. Ньорд є богом родючості, як і належить ванам, до яких він відноситься.

Нертус це жіночий еквівалент Ньорда у континентальних германців, який описаний Тацитом. Можливо, що Ньорд і Нертус схожі на ритуальну пару Фрейра і Фрейю (в «Сагі про Інглінгів» нам натякають на те, що в країні ванів Ньорд жив із сестрою). В «Сагі про Інглінгів» Ньорд править у Швеції після смерті Одіна. Ж. Дюмезіль бачить відображення міфів про Ньорда і Скаді в історії Хадінга в «Діяннях датчан» Саксона Граматика.

Бог Ньорд вважався богом моря, літа. Він був представлений або в капелюсі з орлиним пір'ям, або в короні, прикрашеній водоростями та морськими мушлями. Зовні він був дуже гарний.

До нього вдавалися за допомогою, коли починалися сильні шторми і потрібно було їх заспокоїти. Вони могли затягуватися на довгі місяці.

Крім заспокоєння штормів, до Ньорда зверталися за хорошим урожаєм у літню пору року. Це свідчить про те, що він є одним з богів родючості. Допомоги могли чекати лише ті, хто вірив у нього.

Матір'ю Ньорда була Земля, у Германії її порівнювали з Фрігг, а в Скандинавії вважали окремим богом. Він повинен був саме з нею з'являтися в Асгарді, коли його призивали туди. Там був його престол, один з дванадцяти. Ньорд був присутній на всіх зборах в Асгарді і повертався до Ноатун лише тоді, коли асам вже не потрібна була його допомога.

У текстах «Старшої Едди» основне ім'я бога Ньорда було ужито 14 разів (див. табл. 1).

Таблиця 1 Семантичні ознаки теоніма №І6г6г та частотність їх вербалізаторів у текстах «Старшої Едди»

Семантичні ознаки

Частотність (%)

1.

Повелитель

35,8

2.

Примиритель ворогуючих

28,7

3.

Дарувальник багатств

14,3

4.

Покровитель мореплавців

5,3

5.

Позбавлений пороків

5,3

6.

Чоловік Скаді

5,3

7.

Бог, який займається інцестом

5,3

Всього

100,00

Дослідження семантичних ознак теоніма Njцrдr у текстах «Старшої Едди» виявило низку семантичних характеристик цього бога (див. табл. 1). Бог Ньорд представлений сімома семантичними ознаками, найбільш частотною з яких є `повелитель'. Таким чином, образ Ньорда здебільшого пов'язаний з меліоративними характеристиками.

Розглянемо більш детально семантичний портрет германського бога Ньорда на матеріалі текстів «Старшої Едди».

Як вже було вказано, найбільш частотною семантичною характеристикою теоніма Njцrдr є `повелитель', що складає 35,8% (див. табл. 1). германський теонім вербалізатор текст

1) п. 16 «Nфatun eru in elliftu, en par Njцrдr hefir, sйr of gцrva sali; manna pengillinn meins vani hatimbr^um hцrgi rжр-r» (Elder Edda, Grimnismal)

`The eleventh is Noatun; there has Njorth for himself a dwelling set; the sinless ruler of men there sitsh in his temple timbered high' [8].

У ситуації 1) актуалізується семантична характеристика `повелитель' за допомогою прямого номінанта -- субстантива дісл. pengill (<*pangila-) `князь, король', дангл. вengel `князь, володар, король', дангл. gedungen `добротний, солідний, ґрунтовний' [7, с. 564].

В едді «Grimnismal» Ньорд виступає як повелитель людей, який наставляє їх на шлях істинний.

У самого бога вад не було, зате він допомагає людям подолати їхні. Ньорд дуже добродушний і м'який за характером, але любить у всьому точність, порядок і беззаперечне йому підкорення.

Другим за частотністю вживання є семантичний детермінант теоніма Njц^r `примиритель ворогуючих', що складає 28,7% (див. табл. 1). Розглянемо наступний приклад:

2) п. 39 «І Vanaheimi skopu hann vis regin ok seldu at gislingu goрum; і aldar rцk hann munaftr koma heim med visum vonum» (Elder Edda, Vaf^rhdnismal).

`In the home of the Wanes did the wise ones create him, and gave him as pledge to the gods; at the fall of the world shall he fare once more home to the Wanes so wise' [8].

В ситуації 2) семантична ознака `примиритель ворогуючих' виводиться на основі поведінкових інтенцій персонажа, і не має вербальної опори у вигляді прямого номінанта.

Третьою за частотністю семантичною характеристикою Njordr є `дарувальник багатств', що складає 14,3% (див. табл. 1). Точніше він є дару- вальником дітей, тобто одним з батьків. В даному випадку семантична характеристика пов'язана із родинним статусом:

3) п. 35 «Njordr kvad: Su erumk lkn, er ek vark langt hedan gisl of sendr at godum, pa ek mog gat, pann er mangi fiar, ok pikkir sa asa jadarr» (Elder Edda, Lokasenna).

`...Great was my gain, though long was I gone, to the gods as a hostage given; the son did I have whom no man hates, and foremost of gods is found' [8].

У ситуації 3) Ньорд порівнює свого сина зі скарбом. Він виступає у ролі дарувальника багатств, тобто дітей.

Наступною за частотою вживання є семантична характеристика лексеми Njordr `покровитель мореплавців', що складає 5,3% (див. табл. 1).

4) п. 38 «Odinn kvad: «Seg pu pat it tiunda, alls pu tiva rok oll, Vafprudnir, vitir, hvadan Njordr of kom meр asa sonum - hofum ok horgum hann radr hunnmorgum, ok vardat hann asum alinn». (Elder Edda, Vaf^rhdnismal).

`Tenth answer me now, if thou knowest all the fate that is fixed for the gods: Whence came up Njorth to the kin of the gods, -- [Rich in temples and shrines he rules, --] Though of gods he was never begot?' [8].

В цьому випадку» Одін питає у Вафтрудніра, яким чином ван з'явився серед асів, його шанують і до нього звертаються за допомогою. У поданій ситуації вислів hvadan Njordr of kom med asa sonum підтверджує, що саме за його заступництво за моряків йому присвячують храми. Бог Ньорд виступає в значенні `покровитель мореплавців'. У цій же ситуації підкреслюється його місце в пантеоні богів: від зворотного, -- не ас, а ван.

Вважалося, що саме Ньорд відповідав за вдалий вихід у море моряків і рибалок. На його честь будували храми на узбережжях, його вихваляли, пили за його здоров'я, клялися його ім'ям, його згадували так часто, як і сина Фрейра.

У Ньорда був будинок на березі моря, там він милувався природою. Птахів він дуже шанував і вважав їх священними. Ньорд отримував насолоду, спостерігаючи за морем. Він володів усіма морськими рослинами і тому морська губка на півночі відома, як `рукавичка Ньорда'.

Германський бог завжди приходив на допомогу морякам, які зазнавали біди в морі, усмиряв шторми і викликав дощі влітку, коли це було необхідно для врожаю. Ньорд приносить успіх у всьому, допомагає поліпшити фінансове становище, знайти багатство. Морські мешканці й саме море допомагають розвивати уяву, фантазію і ставати сприятливим до оточуючих.

Невипадково його тотемною твариною була риба, а символом -- мушля. Вважалося, якщо у людини були негаразди і вона не знала, як вчинити в тій чи іншій ситуації, потрібно було піднести до вуха мушлю, яка повинна була прошепотіти правильний вихід із положення.

Ще одна семантична характеристика -- `чоловік Скаді' (5,3%).

Ситуація 6) описує, як Локі прийшов на бенкет зі своєю дружиною Скаді:

5) «Par var Njцrdr ok kona hans Skadi, Freyr ok Freyja, Viцarr son Odins» (Elder Edda, Lokasenna).

`There were Njorth and Skathi his wife,Freyr and Freyja, and Vithar, the son of Othin' [8].

У ситуації 5) вислів Par var Njцrdr ok kona hans Skadi наочно ілюструє семантичну характеристику Ньорда як `чоловіка Скаді'.

Цікавою є історія брака та розлучення Скаді та Ньорда. Скаді, дочка велетня Тьяцці, вирішила помститися богам за вбивство її батька і з'явилася до них. Але змінивши зло на милість Скаді вибрала там собі чоловіка, по його ногах. Скаді вважала, що найкрасивіші ноги належали синові Одіна Бальдру, але помилилася, -- це виявився Ньорд. Ця пара не прожила довго разом, оскільки Скаді любила гори і прохолоду, а Ньорду було ближче море і сонце. Вони жили по дев'ять днів у кожному з будинків, поки не розлучилися. Так Скаді повернулася до себе в засніжені гірські схили, а Ньорд продовжував насолоджуватися шумом морського прибою.

Ще одна характеристика Ньорда -- `той, хто займається інцестом' (5,3%). Так, Локі дорікає Ньорду тим, що син був народжений від рідної сестри Нертус. Аси були проти таких шлюбів, його сестрі довелося залишитися, бо їхати за ним в Асгард вона не могла. Локі звинувачує Ньорда в кровозмішенні та висміює його в тому, що він цим хвалиться:

6) п. 36 «Hwttu nu, Njordr, haf pu a hofi pik! munk-a ek pvi leyna lengr: vid systur pinni gaztu slikan mog, ok er-a po vanu verr» (Elder Edda, Lokasenna).

`Give heed now, Njorth, nor boast too high, no longer I hold it hid; with thy sister hadst thou so fair a son, thus hadst thou no worse a hope' [291].

В даному випадку актуалізується семантична характеристика `той, хто займається інцестом'. Семантична ознака виводиться із поведінки, референтної ситуації, яку описує Локі.

Висновки

Наш аналіз показав, що теонім Njordr асоціювався з наступними значеннями: `повелитель' (35,8%), `примиритель ворогуючих' (28,7%), `бог родючості' (14,3%), `покровитель мореплавців' (5,3%), `позбавлений пороків' (5,3%), `чоловік Скаді' (5,3%), `бог, який займається інцестом' (5,3%), з найчастотнішою ознакою `повелитель'. У перспективі безперечний інтерес представляють семантика та функціональні особливості інших найменувань божеств, розглянутих на давніх тестах, включаючи «Старші Едди» та інші германські тексти.

Список літератури

1. Таранець В. Г. Трипільський субстрат: Походження давньоєвропейських мов: Монографія / В. Г. Таранець. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. - 276 с.

2. Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков: в 2-х т. / В. В. Левицкий. - Винница: Нова Книга, 2010. - Т. 1. - 616 с.

3. Мелетинский Е. М. «Эдда» и ранние формы эпоса / Е. М. Мелетинский. - М.: Наука, 1968. - 367 с.

4. Стеблин-Каменский М. И. Старшая Эдда // Старшая Эдда. Древнеисландские песни о богах и героях / М. И. Стеблин-Каменский - М.-Л.: Изд-во Ан СсСр, 1963. - 255 с.

5. Bickerman E. J. Chronology of the Ancient World / E. J. Bickerman. - Thames & Hudson, London, 1969. - 345 p.

6. Vries J. de. Altnordisches etymologisches Wцrterbuch / Jan de Vries. - 2. Aufl.- Brill; Leiden; Boston; Kцln, 2000. - 689 s.

Анотація

У поданій статті висвітлені семантичні та функціональні особливості германських теонімів бога И^дтдт `Ньорда' на матеріалі найдавніших міфів, засвідчених у писемних пам'ятках давньоісландською мовою в ХІІ-ХШ ст. («Старша Едда»). В цій роботі проведений комплексний етимологічний, структурний, семантичний та функціональний аналіз теонімів. Останні розглядаються як вербальні одиниці в межах відповідної лексико- семантичної групи, що дозволило виокремити їх системні особливості, в першу чергу їх розвинену синонімію. В дослідженні показано, що германські теоніми бога И^дтдт `Ньорда' мають досить широке асоціативне поле, що знаходить відображення у відповідному наборі ознак, які складають семантичний портрет конкретного бога. Аналіз великої кількості міфів «Старшої Едди» із застосуванням різних методів і принципів щодо семантичних та функціональних особливостей германських теонімів забезпечив вірогідність отриманих результатів, а також надає можливість уточнити етимологію відповідних теонімів.

Ключові слова: «Старша Едда», етимологічний аналіз, германський теонім, семантичний портрет, функціональний аспект.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Підрахування частотності вживання лексем на позначення простору та просторових відношень. Встановлення лексичної сполучуваності німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у аналізованих текстах прози творів Г. Гессе.

    статья [27,6 K], добавлен 18.12.2017

  • Аналіз структурно-граматичних особливостей фразеологічних виразів, дослідження їх диференційних ознак та класифікації. Структура, семантика, особливості та ознаки фразеологічних одиниць нетермінологічного, термінологічного та американського походження.

    курсовая работа [58,8 K], добавлен 29.01.2010

  • Поняття перекладу; безособові форми дієслова. Граматичні особливості інфінітиву, синтаксичні функції; перекладацькі трансформації. Дослідження, визначення та аналіз особливостей перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах.

    курсовая работа [48,1 K], добавлен 06.04.2011

  • Характеристика явища паронімії в українській мові. Розкриття суті стилістичного вживання паронімів. Аналіз їх відмінності від омонімів. Визначення структурно-семантичних ознак паронімів. З’ясування особливостей їх використання в журналістських текстах.

    курсовая работа [41,0 K], добавлен 18.02.2013

  • Історичні зміни словникового складу мови. Причини історичних змін у лексиці. Історична лексикологія та етимологія. Історизми та їх стилістичні функції у текстах різних стилів. Поняття про матеріальні архаїзми. Історизми в творчості Т.Г. Шевченка.

    курсовая работа [63,9 K], добавлен 16.06.2011

  • Дослідження первинної функції непохідних прийменників - реалізації просторових відношень, які постають ґрунтом для реалізації темпоральної семантики. Аналіз смислових відношень, репрезентованих прийменниками. Вивчення семантичних функцій прийменників.

    реферат [31,4 K], добавлен 20.09.2010

  • Дослідження іменникової демінутивізації в українській та латинській мовах. Лексико-семантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів у кожній мові, особливості їх функцій. Зіставний аналіз семантико-функціональних ознак іменників-демінутивів.

    статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Дослідження лексико-семантичних особливостей концепту Beauty на матеріалі англомовних лексикографічних джерел, представлення фреймової структури концепту Beauty. Порівняльний аналіз словникових дефініцій, навколоядерний простір суперфрейму "beauty".

    курсовая работа [72,2 K], добавлен 31.03.2019

  • База дослідження концептів в англійській мові. Дослідження когнітивної лінгвістики, структура та типологія концептів. Основні напрями концептуального аналізу лексики. Аналіз та визначення структури концепту "national park", його етимологія та дефініція.

    курсовая работа [140,2 K], добавлен 30.04.2013

  • Причини, що викликають велике розповсюдження германських мов у різних куточках світу. Визначення первинної території формування германських мов; держави, в яких ці мови функціонують. Міжнародне значення та карти країн поширення германських мов.

    курсовая работа [69,3 K], добавлен 15.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.