Динаміка формальної моделі креолізованого віршованого тексту і його прагматичного впливу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка формальної моделі креолізованого віршованого тексту і його прагматичного впливу

Візуалізація інформації у КВТ стала комунікативним засобом, який допомагає спростити процес декодування повідомлення, оскільки імплікує певні контексти, потенційні асоціації, розвиває інтерпретаційні можливості комунікантів [1: 175]. Таким чином, вербально-іконічна комунікативна стратегія сприяє підсиленню прагматичного ефекту креолізованого тексту [2: 194].

Як зазначає Г.Н. Тельмінов, цілісність креолізованого тексту проявляється «в узгодженні, тісній взаємодії вербального та іконічного компонентів на різних рівнях: змістовному, мовному, композиційному» [3: 300]. Взаємодія на рівні змісту передбачає наявність семантичної взаємодії між негомогенними компонентами рекламного повідомлення: знаки вербального та візуального кодів позначають одні й ті самі об'єкти або різні об'єкти, пов'язані тематично чи асоціативно. Взаємодія на мовному рівні веде до активізації інтерпретаційних можливостей адресата. Взаємоузгодження компонентів на композиційному рівні передбачає кореляцію зображення зі словом, реченням, абзацом з урахуванням хронології подачі інформації [4: 149-161].

Аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми. Останнім часом візуальна поезія повертається до сфери вивчення українськими (В.П. Бедрик, А.К. Мойсієнко, Н.В. Шевельова-Гаркуша та ін.) та зарубіжними вченими (I. Davidson, J. Morrison, J. Cayley та ін.). Дослідники зупинялись на символьних характеристиках візуальної поезії (В.О. Липчанська), на прагматичній складовій креолізованого тексту (Я. І. Тяжлов), на інтермедіальності просторової специфіки візуального твору (Н.Д. Мочернюк). Окреслено структуру відносин у двох каналах комунікації - автор-читач (я - він) та я - я (медитативні або герметичні тексти, ідеальним читачем яких є, насамперед, сам автор) у сучасній українській візуальній поезії [5: 34].

Окреслення невирішених питань, порушених у статті. Динаміка структури креолізованого віршованого тексту (далі КВТ) прагне до більшої візуалізації. Вдосконалення структури КВТ рухається в бік зображувальних засобів: вербальні елементи (ВЕ)^-графічні виражальні засоби (ГВЗ)^-графічні стилістичні прийоми (ГСП)^-зображувальні елементи (ЗЕ). Чим більша кількість використання ГСП та ЗЕ у формальній моделі КВТ, тим більш візуалізованим є текст. Найвищій ступінь візуалізації (менше вербальних та більше зображувальних елементів в структурі КВТ) є показником завершеності візуалізованого тексту. Щоб наочно це довести, нижче подано порівняння формальних моделей американських та українських креолізованих віршованих текстів.

Метою статті є показати зрушення динаміки структури креолізованого віршованого тексту в бік більшої іконічності та збільшення за рахунок цього прагматичного впливу тексту. Мета досягається через виконання таких завдань:

- відібрати переосмислені авторами креолізовані віршовані тексти;

- вирахувати формальні моделі креолізованих віршованих текстів;

- порівняти ці моделі на предмет елементарного складу.

Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Американська поетка Мері Еллен Солт створила серію конкретних віршів, об'єднаних концепцією змалювання квітучого кизилу. Перший вірш «Dogwood: First Movement» (рис. 1) виглядає як квітка кизилу (англ. dogwood), створена з літер слова dogwood. В цьому КВТ виділяються 5 вербальних елементів (1 слово, 4 літери), 1 ГСП (графічна образність) і 1 ЗЕ (об'єкт - власне квітка).

У запропонованих дослідниками [7: 14] класифікаціях кореляції тексту та зображення зазначається паралельна - залежно від референтного співвідношення, або репетиційна кореляція - залежно від співвідношення об'єму інформації у відеовербальних текстах (термін О.В. Пойманової), переданої різними знаками, та ролі зображення [8]. У зв'язку з цим О.В. Пойманова зазначає, що зображення в цілому повторює вербальний текст, повного ж повторення бути не може через специфіку знаків тієї чи іншої системи [8]. У результаті аналізу, Ю.В. Стодолінська доходить висновку, що креолізовані тексти, у яких вербальний та невербальний компоненти мають автосемантичні відношення, можуть мати не лише однакове (майже однакове), а й різні значення. Тому вчена пропонує виокремити креолізовані тексти:

- у яких вербальний та невербальний компонент мають однакове значення;

- у яких вербальний та невербальний компонент мають різні значення [6: 106].

У розглянутому тексті «Dogwood: Third Movement» М.Е. Солт не виділено вербального компоненту, тому відсутні автосемантичні відношення, а сам КВТ не належить до жодного з запропонованих Ю.В. Стодолінською видів. Проте цей вірш належить до текстів конкретної поезії за визначенням автора та критиків, тому будучи створеним виключно з зображувальних елементів, відносимо такий текст до межового виду креолізованих текстів.

Простежуючи розвиток структури КВТ на трьох віршах, які відображують одну ідею, видно, що вербальні елементи задіяні спочатку найбільшою мірою й займають майже дві третини структури КВТ. Далі кількість і різновид невербальних елементів розширюється, а вербальні елементи займають вже половину структури КВТ. І нарешті, вся структура КВТ збудована із невербальних компонентів, зокрема зображувальних елементів.

Тяжіння до більшої візуалізованості текстів під час їх переосмислення та передрукування також простежується на двох збірках українського поета В. Женченка «Спрага на двох» і «Зорова поезія».

Структура деяких текстів змінюється не дуже сильно, оскільки додається тільки один зображувальний елемент - колір, при цьому формальна модель також змінює вигляд, але знову ж таки не дуже помітно. Такі зміни спостерігаються у структурі текстів «Кінець заздрощам» і «Печать шовініста».

Кількість вербальних елементів не змінюється, проте зменшується відсоток, що впливає на прагматику КВТ. В такому тексті колір мається на увазі ще до того, як автор вводить його до структури. В певних випадках, колір може уточнювати смисл. Наприклад, що в бокалі було саме вино, оскільки воно червоного кольору. Червоний колір також є символом крові, яка і свою чергу стає метазнаком і символізує кровне рідство героїв та / або їх смерть.

В тих самих збірках є тексти, формальна модель яких змінюється доволі помітно, і це має вплив на прагматику КВТ. Такими текстами є «Крило», «Телеграма ластівкам» і «Благодать».

Аналіз формальних моделей показує, що обидва тексти є креолізованими, оскільки наявне співвідношення вербальної складової до невербальної. Другий текст є більш візуалізованим за рахунок більшої кількості невербальних елементів при незмінній кількості вербальних. Додавання зображувальних засобів змінює прагматичний вплив КВТ через утворення додаткових смислів і образів.

Формальне моделювання креолізованого віршованого тексту є ефективним методом дослідження його структури. Зіставлення формальних моделей КВТ показує тяжіння до більшої візуалізації текстів шляхом зменшення вербальних елементів у структурі КВТ та збільшення кількості зображувальних елементів при переосмисленні творів авторами. Перспективою подальшого дослідження є перевірка ізоморфності формальних моделей КВТ через утворення штучних КВТ за допомогою типової структури.

Список використаних джерел та літератури

креолізований віршований читач

1. Білюк І.Л. Брендинг міст в англомовному комунікативному просторі: вербальна і візуальна складові: дис… кандидата філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Інна Леонідівна Білюк. - Житомир, 2016. - 238 с.

2. Крутько Т.В. Прецедентні феномени у текстах англомовної реклами / Т.В. Крутько // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - К., 2011. - С. 190-197.

3. Тельминов Г.Н. Интернет-реклама как вид креолизованного текста / Г.Н. Тельминов // Вестник Нижегородского университета имени Н.И. Лобачевского. - 2009. - №5. - С. 300-304.

4. Каратаєва М.В. Особливості брендінгу Aplle: мовний та візуальний аспекти / М.В. Каратаєва // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - К., 2012. - С. 149-161.

5. Бедрик В.П. Комунікація та автокомунікація в сучасній українській візуальній поезії / В.П. Бедрик // Літературознавчі студії. - Вип. 35. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2012. - С. 33-37.

6. Стодолінська Ю.В. Класифікація креолізованих текстів у дискурсі маркетингу американських компаній дитячого одягу / Ю.В. Стодолінська // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». - Сер.: Філологія. Мовознавство. - Вип. 204. Том 216. - 2013. - С. 103-109.

7. Головина Л.В. Влияние иконических и вербальных знаков при смысловом восприятии текста: автореф. дисс. на соиск. научн. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория Языка» / Л.В. Головина. - М., 1986. - 21 с.

Размещено на Allbest.ru