Пейоративи в іспанській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пейоративи в іспанській мові

Г. Глущук-Олея

У статті досліджуються особливості використання пейоративних слів іспанської мови в конфліктній взаємодії. Окреслено роль пейоративної лексики як особливої комунікативної тактики, що впливає на систему спілкування.

Ключові слова: пейоративи, іспанська мова, міжособистісний конфлікт.

В статье исследуются особенности использования пейоративных слов испанского языка в межличностном конфликте. Обозначена роль пейоративной лексики как особой коммуникативной тактики, которая влияет на систему общения.

Ключевые слова: пейоративы, испанский язык, межличностный конфликт.

The article studies the features of using pejorative Spanish words in interpersonal conflict. The role of pejorative language as a special communicative tactics that affects the system of communication was analyzed.

Key words: pejoratives, Spanish, interpersonal conflict.

Негативно-оцінне ставлення в побуті яскраво відбивається в образах і порівняннях різних типів переважно негативного й осудливого характеру, спрямованих на виділення певних якостей і вчинків.

Зазначимо, що під дієсловом «insultar - образити» Словник Королівської Академії розуміє скривдити когось, провокуючи і дратуючи його словами чи діями [6, с. 1287]. У дослідженні ми зосередимося саме на різних варіантах образ, які через високий ступінь експресивності й емоційності є протилежними мовленнєвому акту ввічливості, майже незамінними в розмовній іспанській мові, порівняймо [7, с. 84-85]:

No meparece que sea el modo mas correcto de hacer ciertas cosas.

La has cagado - eres tonto del culo.

Друга фраза є далекою за змістом від першої пом'якшеної репліки саме тим, що її прагнення вказати на дефекти не завуальовано, а, навпаки, перебільшено й образливо, а також прагне вивільнити почуття обурення чи роздратування, спричинені попереднім висловом чи дією співрозмовника. Така негативна й емоційно навантажена лексика набуває інтенсивнішого пейоративного забарвлення, привертає більше уваги в разі нижчого розміщення за етичною шкалою.

Під власне пейоративами ми розуміємо слова з негативною емотивною семою [6, с. 1746].

Пейоративна лексика містить негативно-емоційну експресивну оцінку мовця стосовно адресата, що може реалізуватися в умовах певного ситуативного контексту й руйнувати етикетні норми [2, с. 68-69]. Уживання пейоративів задовольняє комунікативний намір мовця - вираження осуду, зневаги, приниження, презирства, несхвалення, іронії тощо до іншого антропоцентру комунікації, що пояснюється пізнанням світу через призму емоцій, саме тому вербалізація негативних відчуттів і почуттів утілюється в пейоративній лексиці [2, с. 70]. Ф. Діас Паділья зазначає, що найбільш поширеними в розмовній мові є вокативи-образи та різні іменники образливого змісту, що критикують поведінку людини [5, с. 55-59], наприклад, брак чесності: ladron, estafador, farsante, cobarde, chivato; указують на певні пороки: borracho, burgues, zanguango (hombre holgazan, indolente), papandujo (blanducho por demasiado maduro) etc. Також виокремлюють велику групу пейоративів і обсценізмів, які вказують на непристойну поведінку [5, с. 59-60]: adultero, calenton / calentona, hijo de la gran no se que / hija de la talpor la cual. Поширений обсценізм gilipollas походить із циганської мови кало -jili, у мовленні gill позначає «дурний». Евфемізмом до них є gilipuertas, зустрічаються також похідні слова, утворені за допомогою аугментативного суфікса - gilon/gilona - та схожих до нього за значенням jigona/higona (mujer excesivamente tranquila, lenta en ejecutar algo, olvidadiza), що походять, імовірно, від huevon (femenino) або higo (що в Андалусії та Екстремадурі позначає жіночі органи) [5, с. 61]. Завданням наукової розвідки є класифікація пейоративів іспанської мови.

У дослідженні до кола пейоративів ми включаємо образи, порівняння, фразеологічні одиниці з негативною оцінною номінацією та специфічною національно-культурною конотацією. Дуже зневажливим і експресивним у просторіччі вважається навмисне наділення осіб чоловічої статі жіночим родом, що надає презирливих відтінків і є посиленням емоційної насиченості [5, с. 60]: \Tonta tu eresl, \Eh, loca eresl, \Mentirosa\. Un calzonazos у un galling. Граматична форма роду може бути джерелом тонких семантичних значень, заміна чоловічого роду жіночим - способом приниження «маскулінності» й «мачизму», тобто зневажанням так званого macho iberico (hombre machista) [10, с. 86], є застарілим і атавістичним відображенням ставлення до соціального становища жінки, до жіночої статі загалом. Аналізуючи категорію граматичного роду в іспанській мові, семантичні поля, фольклор, М. Анхелес Калеро Фернандес пояснює сталість стереотипів, які досі регламентують мовленнєву поведінку представників обох статей [4]. В іспаномовному світі досі переважає андроцентризм - бачення світу й упорядкування соціальних взаємин із чоловічої точки зору, рівноправність виявляється лише зовнішньо, взаємини членів опозиції «чоловік» - «жінка» є асиметричними [1, с. 58-59]. Так, наприклад, у народній творчості, де No hay refran que no diga una verdad;y si un no, esporque dice dos або No hay refran que no sea verdadero [4, c. 128], чеснотам жінки присвячено небагато уваги (mujer de la casa; mujer de digoy hago), натомість висвітлюються притаманні їм якості, що вважаються негативними [1, с. 58-60; 4, с. 185, с. 187; 8, с. 94-114]:

En casa de mujer rica, ella manday el suplica;

La mujer, elfuegoy los mares, son tres males',

Secreto a la mujer confiado, a la calle lo has echado',

En casa donde manda mujer, no vale un alfiler;

El asnoy la mujer, apalos se ha de veneer.

Yendo las mujeres a la hilandera, van al mentidero.

Зважаючи на асиметричні стосунки, чоловіче ставлення до жінки виявляється як до ип таї necesario [8, с. 100], вона неприємно порівнюється з такими тваринами, як asno, cabra, mula, caballo, perro, gallina, rana тощо, і, відповідно, розглядаються скоріше її негативні характеристики [1, с. 59; 8, с. 96-108]. Стосовно поводження: Para mujer, judio пі abad, по debe hombre mostrar rostro пі esfuerzo; A la mujer у al perro, el pan en una mano у el palo en la otra [8, c. 96, 112]; чоловіки можуть звинувачувати жінку у своїх негараздах [4, с. 187-188]:

Al hombre de mas saber, una mujer sola le echara aperder,

Los enemigos del hombre son tres: tabaco, vinoy mujer;

Si tu muijer quiere que te tires de un tejado abajo,pidele a Dios que sea bajo;

Casate,y tendras mujer que te cosa a lapared etc.

Жінки з позиції суспільства засуджуються з етичного боку: за владність - marimanda, sarjento, machurrona; непривабливість - caracaballo, caraculo, tabla de planchar, escoba, campeona de natation, gallina vieja; різну непристойну поведінку - puticlista, putangona, putiflistica, putangana, putorra, puton verbebero, puton desorejadot pendon desorejado (із часів Інквізиції по вівторках публічно відрізали вухо бандитам і проституткам [3, с. 103]), masputa que la gallina, Maruja, Marujona, devorahombres, mariclaque, vecindona, meretriz, ramera, hetera, buscona, pelandusca, jinetera тощо. Як бачимо, існують образливі й навіть поетизовані форми назв, проте всім цим представницям Карлос III у XVIII ст. наказав одягати спідниці темного коричневого кольору з порізаним подолом у формі пік задля їхньої ідентифікації та вирізнення, саме тому з тих часів уживається вислів ir de picos pardos, тобто користуватися певними послугами, проте сьогодні значення є дещо іншим і позначає irse de juerga/estar de parranda con los amigos. Менш вульгарно жінки найдавнішої професії в мовленні називають gorrona,fletera, hermana de la sagrada tarifa, більш зневажливо -puta de cuarenta duros, pesetera, а також порівнюють із тваринами, частіше із самицями певних видів (такі порівняння часто намагаються вживати як евфемізми): arana, alondra, burraca, bestezuela, cigarra, gaviota, guarra, hurona, lagarta,pecora, raposa, hurraca, candonga etc. Саме тому натяк на жіночі риси типу eres caprichoso сото mujer embarazada [8, c. 96, 98] викликає в чоловіків обурення, оскільки вони також можуть засуджуватися за фізичну та моральну слабкість (підкаблучники)-росо hombre, mediohombre, ип gallina, maridazo, bragazas, caracol, gusano тощо [3, c. 108-116]. Навіть уживання прикметника типу Undo, за свідченням Словника Королівської Академії, у розмовному мовленні може позначати збабілого чоловіка, що занадто опікується своїм зовнішнім виглядом і туалетом [6, с. 1382]. Самі чоловіки намагаються відстоювати свою чоловічність - El hombre у el oso, cuanto mas feo mas hermoso, їхня привабливість може принизити чоловічу гідність, змусити засумніватися в їхній «маскулінності» й вабити інших, схильних до гомосексуалізму, що спричиняє роздратування в гетеросексуально! половини іспаномовного світу, через це до симпатичніших хлопців можуть ставитися негативно - guaperas, типесо у значенні “росо macho” [4, с. 98-99]. У сучасному мовленні поширені різні лексеми на позначення гомосексуалістів, при чому цікавим є той факт, що чоловіків позначають слова саме жіночого роду [10, с. 43]: divina,fallera, loba, loca, madraza, mariquita, marquesa, marusa, ninfa, novicia, princesa, rosita тощо, а жінок-лесбіянок - чоловічого: machorra, machito, marimacho etc. І хоча в іспанському суспільстві змінилося ставлення до жінок, їхні дискримінаційні характеристики, сформовані впродовж століть, глибоко закріплені в культурній мовній традиції.

Окрім того, поширеними є порівняння низхідного зневажливого значення з певними реаліями світу тварин, рослин, побуту, історичними, літературними, вигаданими персонажами тощо. За спостереженнями В. Байнхауера, порівняння є найбільш поширеним та експресивним засобом лінгвістичного вираження характеристики, актуалізуючи яку, уява мовця експонує певну якість співрозмовника чи іншої особи або предмета, про який ідеться. Багато порівнянь можуть бути спонтанними й не прогнозованими, деякі - фразеологічними. Так, найбільший осуд викликають якості [3, с. 38--109; 7, с. 87-89; 10, с. 277-278]: розумові здібності, фізичні/вікові вади, поведінка тощо. пейоративний слово іспанський мова

Низькі інтелектуальні здібності/брак вихованості виявляються в таких загальних звинуваченнях: agilipollado, tonto, bobo, baboso, cion (de ingles clown), torpe, idiota, imbecil, necio, estupido, mentecato, tarugo, papanatas, majadero, chalao, panoli, lelo, memo; порівняння з тваринами - bestia, animal, burro, asno, besugo, merluzo, buey або tener menos sesos que un mosquito; з рослинами - calabacin, melon, capullo, algorrobo, alcornoque, ser mas tonto que un hilo de uvas/una mata de habas; із предметами - ser un cazo, ... un cencerro, ... un sopazas, ... un cerrojo, ... un cipote, ... un panoli, ... un soplamocos; із частинами тіла - no tener dos dedos defrente, ser tonto de narices/de cojones/del culo, ser duro de mollera, tener la cabeza hueca, tener diarrea mental. На окрему увагу заслуговує вживання порівнянь такого типу [9, с. 133]: ser mas tonto que Abundio (que echo una carrer solo у llego el segundo/que vendio el coche para comprar gasilina), причому Абундіо - реальна людина міста Кордоби XVI- XVII ст., котра намагалася невеликою кількістю води полити всю садибу; ser mas tonto que comerse la sopa (los fideos) con tenedor/que un cocido de garbanzos/que cae la mierda у no se aparta/que el que se piso meando/que mear para arriba (contra viento)/que la tia Joaquina que no sabe si se mea о se orina/una esquina/que venderfrigorificos en elpolo norte.

Певні фізичні вади: худорлявість - chupado (que la pipa de un indio), alambre, percha, saco de huesos, tabla rasa, parecer un silbido, estar сото unfideo, se pone de perfil у parece que se ha ido; зайва вага - cerdo, vacaburro, ballena, tripon,foca, barril, michelin, cubo con patas, cacho de came con ojos; зайвий зріст-pinojirafa, larguirucho, grandullon; маленький зріст - enano, tapon, microbio, chiquitajo; дефекти ходи - patachula, enganabaldosas, mala pata, punto у сота; завеликі очі - ojos de sapo (de rana, de besugo), ojos de huevo; вади зору (короткозорість) - cegado, topo, no ver tres en un burro, no ver un negro en un monton de cal (tres curas en un monton de nieve), ver menos que un goto de yeso/que un pezfrito; косоокість - vizconde, bizcocho, tener un ojo a la virule, ser de Vizcaya; розлади слуху - oir рог la bragueta, teniente; завеликі вуха - soplillo, ventilador, Dumbo, aspas de molino, abanicos,fuelles; дефекти мовлення - tartaja, hablar a trompicones, decirlo confotocopias.

Загальна непривабливість - barria, aborto,pestuzo, cardo (borriqueado),feto, escuerzo, iguana, такі порівняння [9, с. 128]: ser masfero que Carracuca/que el culo (el sobaco) de un mono, ... que escupir a Cristo, ... quepegarle a Dios (a un padre), ... que comerse los mocos, ... que un parto dificil, ... que un sombrero dejipijapa, ... que comerse las unas,... que uno de los hermanos Calatrava (Paco Calatrava, відомий як “el feo”). Загальновідоме порівняння ser mas feo que Picio походить із XVIII-XIX ст., коли, за легендою, чоботаря Пісіо з Гранади засудили до страти за вбивство, від шоку він утратив волосся, брови, повіки, обличчя його вкрилося виразками, деформувалося й застигло у страшній гримасі, і, хоча він був виправданий, зовнішність його не змінилася [3,с. 149].

Поведінка чи певні риси характеру: нахабність - caradura, jeta, fresco, gamberro, punto, tener mas cara que culo (espalda), tener mas jeta que un buey, un elefante conflemones (con paperas), que un saco de monedas, que un camion de marranos, ... de parras chicas, tener la cara que el que mato aManolete (Maneul Rodriguez Sanchez - знаний тореадор післявоєнних часів, помер від удару рогом на площі Лінарес у 1947 р. [9, с. 126]); розгубленість - ser mas despistado que un burro, ... un pato, ... pulpo, ... una vaca en el garage,... que Adan en el dia de madre; брак відвертості -fullero, trolero, liante, minomano, cantamananas, matasiete, cuentero, mentir mas que un sacamuelas, ... que la Gazeta (перша венеціанська газета XVI ст. вартістю в одну монету (gazetta), що писалася від руки, у ній ішлося про якісь нісенітниці й вигадки, tener mas cuento que la Calleja (Calleja - назва видавництва дитячих казок [9, с. 127]); пихатість - ser mas cursi que un cerdo con monoculo,... que un seiscientos con cortinas,... que un ataud con pegatinas; жадібність - rata, agarrado, ogro, cuentagarbanzos, el mas rico del cementerio; набридливість - serpasado сото mosca (cojonera)/chinche,... que un grano en el culo,... que un cataplasmo,... que unplomo,... que una ladilla,... que un colar de melones, ... que una vaca en brazos (en laspestanas),... que el Quijote тощо.

Зневажливо іспанці ставляться до певних різновидів професій, переважно таких, що пересікаються з інтересами людей, можуть спричинити фізичну чи моральну шкоду, справляють негативне враження результатами своєї діяльності [3, с. 87]. Матеріал дослідження свідчить про негативну оцінну номінацію переважно поліціантів і часто представників сфери обслуговування й інтелектуальних професій. Називають їх образливо так: муніципальна поліція [3, с. 87-96; 7, с. 89; 10, с. 272-273] - aceituno, caiman, lagarto, piojo verde, sapo verde(aa кольором форми), cigueno, pico, tricornio (за формою шляпи, яку колись носили); дорожня поліція - caballos de acero, mororraca, motoricon (схоже за звучанням на тагісоп); поліція, що займається вилученням наркотиків, - narcota; політик - chaquetero/besaninos; медичний персонал - matasanos/carnicero (medico), pinchaculos (enfermera), sacamuelas (dentista)', водій - dominguero (від domingo - неділя, тобто недосвідчений водій, що ризикує сідати за кермо на свята, коли дороги переважно порожні)lfangiolfitipaldi (Fangio, Fitipaldi - чемпіони світу в автоперегонах - негативно-іронічне ставлення, як в українській мові - Шумахер); інші професії - fregata (camarero); chupatintas/cagatintas (funcionario); picapleitos (abogado); sabanero (trabajador de un banco/prostituta) тощо.

Зауважимо, що серед молоді зневажливі слова та фрази не завжди несуть деспективне й образливе значення, вони виступають як експресивні ресурси регулювання та нівелювання фамільярних або близьких стосунків, наприклад: \Vaya pedazo de cabron. cuanto tiempo sin vertel 3 утратою агресивності образ виконує дві основні функції [7, с. 87]: установлення близькості й вияв не формальності стосунків. Так само обмін образами в розмовно-побутовому мовленні не обов'язково імплікує негативну інтерпретацію, а виконує апелятивну та контактов- становлювальну функції часто навіть у стереотипних фразах привітання і прощання [7, с. 86]: \Hola, cabronazo! pDonde ta habras metido, mariquital:

\Adios, coionudo v vete a la mierdal

Estando a tu lado ya estoy en ella. До такого типу вокативів належать слова типу conejo, varilla, negro, gordo, sordo тощо [7, с. 86].

Джерело й ресурси образ в іспанській мові є невичерпними, ми розглянули деякі з них, спрямовані на певні вади, що можуть засуджуватися сучасним суспільством і, відповідно, яскраво відбиватися в розмовно-побутовому мовленні. Незважаючи на наявність у розмовному мовленні та жаргоні великої кількості лайливої лексики - обсценізмів і дисфемізмів, не можна заперечувати їх вплив на збагачення загальнорозмовної та певного увиразнення літературної мови. Перспективним видається дослідження афективних моделей заперечення в розмовно-побутовому мовленні.

Література

1. Вишня Н.Г. Тендерний підхід до вивчення базових концептів культури / Н.Г. Вишня // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету: мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія «Філологія. Педагогіка. Психологія». - К. : Вид. центр КДЛУ, 2003. -№7,- С. 58-60.

2. Кульчицька О.В. Пейоративи як засіб вербалізації вираження негативного емоційного стану / О.В. Кульчицька // Science and Education a New Dimension. Philology II (1). - Budapest, 2014. - Issue 17. - P. 68-70.

3. Мед Н.Г. Оценочная картина мира в испанской лексике и фразеологии (на материале испанской разговорной речи): дисс. ... докт. филол. наук : спец. 10.02.05 «Романские языки» / Н.Г. Мед. - СПб., 2008. - 332 с.

4. Calero Fernandez Ма..А. Sexismo lingulstico: Analisis у propuestas ante la descriminacion sexual en el lenguaje / M.A. Calero Fernandez. - Madrid : NARCEA, 1999. - 207 p.

5. Dias Padilla F. El habla coloquial en el teatro de Antonio Gala / F. Dias Padilla. - Oviedo : Universidad de Oviedo, 1985.-373 p.

6. Diccionario de la Lengua Espanola / Real Academia Espanola // Vigesima segunda edicion. - Madrid : Espasa, 2001. - TomoII (h-z).-P. 1181-2349.

7. Gavino Rodriguez V. Espanol coloquial: Pragmatica de lo cotidiano. - Cadiz : Universidad de Cadiz, 2008. - 224 p.

8. Sbarbi J.M. Diccionario de refranes, agagios, proverbios, modismos, locuciones у frases proverbiales / J.M. Sbarbi. - Madrid : Libreria de los sucesores de Hernando, 1922. - Tomo 2. - 543 p.

9. Ulasin B. Comparaciones у refranes en el espanol coloquial / B. Ulasin // Actas de VIII Encuentro de Profesores de Espanol de Eslovaquia. - Bratislava : AnaPress Bratislava, 2004. -P. 109-140.

10. Ulasin B. Registro coloquial del espanol contemporaneo / B. Ulasin [Tesis no editada]. - Bratislava, 2006. -- 314 p. -- [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://fphil.uniba.sk/fileadmin/fif/katedry_pracoviska/krom/dizertacka_ bohdan.pdf.

Размещено на Allbest.ru