Співвідношення ономасіологічної й словотвірної структур у похідному слові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Співвідношення ономасіологічної й словотвірної структур у похідному слові

Куцак Г.М.

Статтю присвячено встановленню взаємної залежності ономасіологічної й словотвірної структур похідного слова в межах вивчення природи, закономірностей і різновидів мовного позначення реалій об'єктивної дійсності та виявлення ступеня складності ономасіологічної структури номінативної одиниці.

Ключові слова: ономатологічна структура, словотвірна структура, похідне слово, ономатологічна база, ономасіологічна ознака.

Статья посвящена установлению взаимной зависимости ономасиологической и словообразовательной структур производного слова в рамках изучения природы, закономерностей и видов языкового обозначения реалий объективной действительности и выявления степени сложности ономасиологической структуры номинативной единицы.

Ключевые слова: ономасиологическая структура, словообразовательная структура, производное слово, ономасиологический базис, ономасиологический признак.

The article is devoted to the establishment of mutual dependence of onomasiological and -word-building structures of a derived word -within theframework ofstudying the essence, regularities and varieties ofthe linguistic designation ofrealia of objective reality and revealing the degree ofcomplexity ofthe onomasiological structure ofa nominative unit.

Key words: onomasiological structure, word-building structure, derived word, onomasiological basis, onomasiological sign.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Будь-яка похідна одиниця становить певну структуру, а точніше, сукупність структур. Позначаючи реалії об'єктивної дійсності, вона відбиває різні відношення між одиницями мовної системи. Репрезентантами таких відношень є ономасіологічна й словотвірна структури похідної назви. Ці структури неоднакові величини однієї назви, які різнобічно її характеризують. Результатом процесу номінації є слово-назва, номінативна одиниця, що належить до певної ономасіологічної категорії й має відповідну ономасіологічну структуру. Результатом словотвірного процесу є словодериват, одиниця граматичного класу з певною словотвірною структурою. Водночас обидві структури пов'язані з поняттєвими категоріями, які в ономасіології співвідносні з ономасіологічними категоріями, а в дериватології з граматичними класами. Ономасіологічна структура фіксує стосунок однієї реалії дійсності до іншої. Словотвірна структура ілюструє механізм утворення слів різної частиномовної належності, а також традиції поповнення словникового складу національної мови. ономасіологічний словотвірний мовний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Описавши закономірності творення номінативних одиниць, дослідники визначили ономасіологічну структуру похідного слова як двочленну (вона складається з ономасіологічної бази, що репрезентує ономасіологічну категорію, та ономасіологічної ознаки як © Куцак Г. М. Співвідношення ономасіологічної й словотвірної структур у похідному слові семантично конкретнішого елемента, що уточнює ономасіологічну базу [11]), а в деяких випадках як тричленну (до наявних ономасіологічної бази й ономасіологічної ознаки в складних словах додають ще й ономасіологічну зв'язку (ономасіологічний предикат) «тип зв'язку, який з'єднує ознаку з реалією належність, суміжність, уміщення тощо» [6,17-18]).

Сутність словотвірної структури слова лінгвісти розкрили як наслідок ступінчастого словотворення, окресливши максимальну кількість ступенів її породження в сучасній українській літературній мові [2; 3; 5].

Зв'язок словотвору з ономасіологією в українському мовознавстві найґрунтовніше дослідила О. О. Селіванова. її наукові розвідки належать переважно царині когнітивної ономасіології [9; 10].

Цікавим у теоретичному плані вивчення ономасіологічного аспекту словотворення може бути комплексний аналіз ономасіологічної й словотвірної структур у номінативних одиницях. Він, на нашу думку, дасть змогу якнайповніше дослідити специфіку мовного позначення елементів реальної дійсності й, відповідно, створення назв в українській мові. Такий підхід до виявлення особливостей ономасіологічних структур у сучасному мовознавстві є маловивченим, отже, актуальним.

Мета статті через установлення співвідношення ономасіологічної й словотвірної структур у похідному слові простежити особливості вербалізації ономасіологічного вмісту номінативної одиниці, ступеня складності її ономасіологічної структури.

Завдання статті окреслити поняття «словотвірна структура слова» й «ономасіологічна структура слова» та виявити між ними зв'язок; охарактеризувати номінативні одиниці з різною складністю ономасіологічних і словотвірних структур.

Виклад основного матеріалу дослідження. В ономасіологічній структурі відображено зв'язок між «даним» і «новим» як елементами розгорнутого номінативного процесу: від уявлення, знання про реалію дійсності до добору засобів і зразків вербалізації утворюваної назви. На думку О. С. Кубрякової, однослівні найменування, мотивовані іншими одиницями, завжди підлягають процесу універбації, виявляючи при цьому різний ступінь семантичної компресії. Що більшим є ступінь семантичної компресії, то більш наявно в найменуванні «імпліцитних сем», про які мовець знає або здогадується, бо знає відповідну словотвірну модель чи відповідний лексичний зразок [5, 24].

Обираючи таку модель (чи зразок) для створення назви, мовець перекладає основне навантаження об'єктивації та матеріалізації реалії дійсності переважно на формант. За визначенням М. Докуліла, найчастіше саме формант як показник певного граматичного класу є виразником ономасіологічної бази, яку конкретизує ономасіологічна ознака, експлікована коренем (читвірною основою) [11].

Семантична компресія, «завантаженість» похідної одиниці залежать від кількості залучених до процесу номінації поняттєвих категорій, мотивувальних основ, перетворення назви однієї ономасіологічної категорії на назву іншої ономасіологічної категорії.

Словотвірна структура дає змогу виявити ступінь складності ономасіологічної структури слова, вказуючи на зв'язок між частинами мови й відповідно ономасіологічними категоріями, що взяли участь у творенні назви. Інакше кажучи, за словотвірною структурою можна простежити, між скількома (якими) об'єктами реальної дійсності відбулася взаємодія.

Словотвірна структура слова віддзеркалює відношення словотвірної похідності в лінійному ряді спільнокореневих слів словотвірному ланцюжку. У сучасному українському мовознавстві виділяють кілька різновидів словотвірних ланцюжків: бінарний (містить лише два компоненти твірне та похідне слово) і полінарний (містить більше ніж два компоненти), який так само ділиться на кільцевий (частиномовна належність початкового й кінцевого слів лінійного ряду збігається) і лінійний (частиномовна належність початкового та кінцевого складників ряду не збігається) [1, 172-173].

За характером словотвірного ланцюжка можна визначити складність ономасіологічного наповнення кінцевої чи іншої похідної з аналізованого ланцюжка одиниці. У мовознавстві наявний метод графічного зображення словотвірної структури слова, який передбачає застосування символів на позначення частиномовної належності елементів структури: О корінь, R афіксальне утворення, 1 дієслово, 2 іменник, 3 прикметник, 4 прислівник [3,620]. Наприклад, формула словотвірної структури назви козлятник (особа) ЩЩЩО та полінарний ланцюжок козлятник ^ козел ^ коза ілюструють відношення послідовної похідності в межах однієї частини мови іменника. Послідовно мотивовані найменування козел і козлятник у межах тієї самої ономасіологічної категорії предметності мають цілком ідентичні ономасіологічні структури (ОС): ономасіологічну базу (ОБ) експлікують форманти (-ел, -ятник), а ономасіологічну ознаку (00) корінь і твірна основа (коз-, козел-).

Словотвірний ланцюжок слова читальня бінарний читальня ^ читати, з переходом від однієї частини мови до іншої від дієслова до іменника. Формула словотвірної структури цього слова ЩЩО засвідчує зв'язок між ономасіологічною категорією предметності й ономасіологічною категорією ознаковості. Формант -альн(я) в межах ономасіологічної категорії предметності виражає ономасіологічну базу (ОБ), а твірна основа читаономасіологічну ознаку (00), пов'язану з ономасіологічною категорію ознаковості (знаком дії).

В ономасіологічній структурі (ОС) похідної назви засоленість виразником ономасіологічної бази (ОБ) є словотворчий формант -ість, ономасіологічної ознаки (00) твірна основа засолен-. Словотвірну структуру слова передає формула RjRjRjRjRjO. Вона дає змогу встановити певне ономасіологічне наповнення назви, тобто засвідчує, за допомогою яких ономасіологічних категорій відбулося позначення реалії дійсності, між якими поняттєвими категоріями виник зв'язок під час створення номінації. Порівняйте: засоленість ^ засолений ^ засолити ^ солити ^ сіль. Покрокова схема утворення номінативної одиниці засоленість кільцевий словотвірний ланцюжок, який ілюструє перехід від однієї ономасіологічної категорії до іншої: ономасіологічна категорія предметності {сіль) ^ ономасіологічна категорія ознаковості (знак дії) (солити) ^ ономасіологічна категорія ознаковості (знак дії) (засолити) ^ ономасіологічна категорія ознаковості (знак-атрибут) (засолений) ^ ономасіологічна категорія предметності (засоленість). Залежно від того, через які поняттєві категорії проходить кожен елемент ланцюжка, статус форманта і твірної основи в ономасіологічній структурі назви може змінюватись. На шляху до «кінцевого» найменування засоленість формант (-ити в солити, -ений у засолений, -ість у засоленість) вербалізує то ономасіологічну базу, то ономасіологічну ознаку (зав засолити) і навпаки. При цьому ономасіологічна ознака може виявлятися місткішою, ускладненою, бо на ній залишився «відбиток» лексико-граматичних характеристик мотивувального слова, іншої ономасіологічної категорії. До речі, похідне слово, належачи до однієї категорії, зберігає в собі відбиток іншої й тому є«гібридним» [8, 197-198].

Словотвірні структури складних слів мають дещо інший вигляд. Умовно у формулі словотвірної структури таких одиниць одночасне приєднання двох (чи більше) основ можна передати дужками й знаком '+'. Наприклад, словотвірній структурі найменування словотворення відповідає формула R2(R20+R2)Rj0 та полінарний словотвірний ланцюжок словотворення ^ творення+слово ^ творити, які засвідчують також перехід від однієї частини мови до іншої.

Називанню складним словом так само передує вибір ономасіологічної бази репрезентанта певної ономасіологічної категорії. За твердженням О. C. Кубрякової, яка ввела поняття ономасіологічної зв'язки в ономасіологічну структуру складного слова, виразники бази й ознаки в ньому можуть змінюватися залежно від того, що лежить в основі судження про позначуване, які відношення та між якими величинами виникають у цьому судженні. Ономасіологічна база в таких назвах може бути виражена й повнозначним компонентом [6, 17-18]. В аналізованому слові ономасіологічну базу (ОБ) вербалізує один повнозначний компонент творення, а ономасіологічну ознаку (00) другий повнозначний компонент слово-. Ономасіологічну базу й ономасіологічну ознаку поєднує третій елемент ономасіологічної структури (ОС) ономасіологічна зв'язка (03), тотожна із судженням «те, що стосується дії творити щодо поняття слово». Покрокова схема утворення номінативної одиниці словотворення так само засвідчує момент переходу від однієї ономасіологічної категорії до іншої, а також своєрідне «накладання» назв у межах однієї ономасіологічної категорії: ономасіологічна категорія ознаковості (знак дії) (творити) ^ ономасіологічна категорія предметності (творення) + ономасіологічна категорія предметності (слово) ^ ономасіологічна категорія предметності (словотворення).

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Отже, ономасіологічна й словотвірна структури, хоча й різні величини в межах однієї похідної одиниці, але в плані характеристики слова-найменування є взаємодоповнювальними: досить типові за записом ономасіологічні структури (0С=0Б+00) можна розкрити за допомогою словотвірних структур. За згорнутим записом, формулою словотвірної структури можна передбачити шлях утворення послідовно похідних назв і взаємозв'язок елементів реальної дійсності під час матеріалізації думки, а також простежити традиції поповнення лексичного складу національної мови.

На ступінь складності ономасіологічної структури слова може впливати й наявність внутрішньої форми слова. Порушення цієї проблеми дасть змогу докладніше вивчити специфіку створення ономасіологічних структур, описати їх вербальну та невербальну «наповненість».

ЛІТЕРАТУРА

1. Вакарюк Л. О. Український словотвір у термінах. Словник-довідник / Л. О. Вакарюк, С. Є. Панцьо. Тернопіль : Джура, 2007. 260 с.

2. Карпіловська Є. А. Кореневий гніздовий словник української мови : Гнізда слів з вершинами омографічними коренями / Є. А. Карпіловська. К. : Укр. енциклопедія, 2002. -912 с.

3. Клименко Н. Ф. Словотвірна структура слова / Н. Ф. Клименко // Українська мова : [енциклопедія] / редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. С. 54-65.

4. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові / Н. Ф. Клименко. К. : Наук, думка, 1984. -251 с.

5. Кубрякова Е. С. Об определении границ ономасиологических исследований / Е. С. Кубрякова // Проблемы ономасиологии : науч. труды. Курск : Изд-во Курск, гос. пед. ин-та, 1977. Т. 175. С. 23-26.

6. Кубрякова Е. С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики / Е. С. Кубрякова // Теоретические основы словосложения и вопросы создания сложных лексических единиц : международ. сб. науч. трудов. Пятигорск : Пятигорский пединститут, 1988. С. 17-18.

7. Кубрякова Е. С. Теория номинации и словообразование / Е. С. Кубрякова // Языковая номинация. Виды наименований / [под ред. Б. А. Серебренникова]. М. : Наука, 1977. С. 222-303.

8. Кубрякова Е. С. Язык и знание : На пути получения знаний о языке : Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова; Рос. академия наук. Ин-т языкознания. М. : Языки славянской культуры, 2004. 560 с.

9. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология : [монография] /Е. А. Селиванова. К. : Изд-во украинского фитосоциологического центра, 2000. 248 с.

10. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд) / О. О. Селіванова. К. : Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 1999. 148 с.

11. Dokulil М. Tvoreni slov v cestine / M. Dokulil // Teorie odvozovani slov. Praha : CSAV, 1962. 264 s.

Размещено на Allbest.ru