Позначення сумніву в англомовному дискурсі епістемічно-деонтичним кластером will, won’t

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Позначення сумніву в агломовному дискурсі епістемічно-деонтичним кластером will, won't

Алла Гнатюк

Постановка наукової проблеми та її значення. Наприкінці ХХ та початку ХХІ століть спостерігаємо тенденцію до опису мовних феноменів із використанням якісного, неформалізованого підходу із залученням психологічного, соціального та культурного аспектів. Однією з актуальних вимог до лінгвістичних досліджень сьогодення є контекст реальної комунікації (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, В.В. Богданов, С.В. Гладьо, Г.П. Грайс, Т.А. ван Дейк, О.Г. Звєрєва, О.С. Іссерс, В.І. Карасик, Р.T. Лакофф, С. Левінсон, І.А. Стернін та ін.).

Серед низки інтелектуальних емоцій та епістемічних станів, у яких перебувають учасники комунікативних діалогічних єдностей, рушійною силою до пошуку відповідей на поставленні питання, осмислення комунікативної ситуації, стимулом до отримання достовірної інформації та невід'ємним елементом пізнання є сумнів (Р. Декарт, Б. Спіноза, К.Д. Ушинський, Е.Б. Тітченер, І.А. Шакіров).

Аналіз досліджень цієї проблеми. Сумнів у нашій роботі розглядаємо крізь призму епістемічної модальності та дефініціюємо як епістемічний стан, котрий не є ментальною операцією, а належить до епістемічних подій, що мають місце в когнітивному світі людини, як результат обробки отриманої та спонукальний чинник до пошуку нової інформації, відбувається протягом певного часового інтервалу та є складником загального стану речей.

Епістемічна модальність (що також носить назву персуазивної модальності, модальності істинності, модальності вірогідності) посідає важливе місце в комунікативних сферах. У семантиці епістемічної модальності знаходять вираження знання мовця про повідомлювану інформацію та його відношення до неї з погляду її достовірності [2, 161]. На нашу думку, саме семантиці епістемічної модальності характерний градаційний тип зв'язків між значеннями «реальність - гіпотетичність - нереальність». У випадку реалізації епістемічної модальності завдяки застосуванню модальних дієслів має місце видозміна зв'язку між підметом та присудком.

Епістемічна модальність за семантикою протиставляється деонтичній, котра виражає судження мовця щодо обов'язку, моральних чи соціальних зобов'язань, дозволу чи заборони [4, 625; 7, 840]. Деонтична чи основна модальність пов'язана з необхідністю чи можливістю- дозволом дій, що здійснюються морально відповідальними учасниками ситуації. Базовим для цього різновиду модальності є поняття деонтичної необхідності чи зобов'язання [1, 126]. Натомість приклад епістемічної модальності - оцінка ймовірності ситуації, вірогідності пропозиції, демонстрація ставлення мовця до отриманої чи висловленої інформації.

Оскільки епістемічна модальність іноді межує з деонтичною, англійські модальні дієслова не можна чітко поділити на дві категорії (епістемічну чи деонтичну) за типом модальності, тому що їхня інтерпретація досить розмита і залежить від контексту, де їх уживають [4, 625; 7, 840].

Приклади двозначного трактування (епістемічного та деонтичного водночас) модального оператора створили підґрунтя для розвитку теорії «модальної буферної зони», де взаємоконтамінується епістемічна та деонтична природа модальної одиниці [3]. У разі потрапляння дієслова в межі епістемічно-деонтичної буферної зони, ми ретельно вивчали контекст та дискурсивне оточення модального оператора, котрий у результаті належав до того виду модальності, що, на нашу думку, знайшов у ній яскравіше відображення. Взаємоконтамінування епістемічної та деонтичної семантик створили потребу вивчити як епістемічну, так і деонтичну природу маркера для виявлення у ньому превалювання того чи того виду модальності.

Мета і завдання статті. Унаслідок аналізу низки дієслів і дієслівних виразів, модальне значення яких варіюється від деонтичного до епістемічного, ми вирішили зупинитися на дослідженні кластеру деонтичного волевиявлення та епістемічного передбачення, що становить мету наукового пошуку. До цієї групи ввійшли модальні дієслова will (shall) (разом із їхнім скороченим варіантаом 'll) та заперечні модальні маркери, що базуються на їхніх заперечних граматичних формах: won't (shan't) [3, 169]. Основними завданнями роботи є розрізнення епістемічної та деонтичної природи згаданих маркерів і виявлення й опис маркування ними сумніву в художньому англомовному дискурсі.

Виклад основного матеріалу й обгрунтування отриманих результатів дослідження. У лінгвістичних колах will, shall (та 'll), won't, shan't зазвичай розглядають як носіїв часової ознаки та модальності водночас [5; 6; 9], хоча є думка про те, що ці дієслова - лише носії часової ознаки [10]. У дослідженні ми дотримуємось «аксіоми, що футуральність (“futurity”) є поняттям, котре поєднує модальність та часову належність» [6, 310]. Крім того, ми розділяємо позицію Дженніфер Коатс, що віднесення дії до майбутнього часу неодмінно містить елемент сумніву та невпевненості, а тому неминуче перетинається із модальністю [3, 169]. Проте вважаємо останнє твердження справедливим лише щодо взаємозв'язку вираження сумніву з модальністю у її епістемічній семантиці.

Аналізовані модальні маркери will, shall (та 'll), won't, shan't асоціюють із близькими футуральності концептами бажання, наміру, прогнозування, передбачення [3, 170]. Унаслідок аналізу діалогів сучасної англомовної художньої літератури, ми виявили також приклади позначення вищезгаданими модальними одиницями погрози й обіцянки. І хоча ці концепти футуральності можна ідентифікувати як наміри - позитивні та лихі відповідно, - ми розмежували їх як самостійні. У вживанні will, won't та їхніх граматично зумовлених і скорочених форм shall, shan't, 'll для позначення бажання чи наміру, погрози чи обіцянки маємо приклади його деонтичної інтерпретації, прогнозування, передбачення - епістемічної, котра і містить елемент сумніву. Проілюструємо епістемічне та деонтичне маркування досліджуваних дієслів на прикладі:

“I am sorry, sir,” Ozek said. “I take full responsibility. But will we ever learn how many PKK terrorists we killed tonight? And if the Americans or Iraqis leading this so-called investigation ever told us how many terrorists were eliminated, will we ever get the chance to tell the world what they did to innocent Turks?” Hirsiz did not respond, only stared at a spot on the wall, so Ozek stiffened to attention and turned to leave” (Brown) [11, 105].

Застосування співрозмовником епістемічного маркера will у значенні `прогнозування із малою мірою впевненості' допомагає ідентифікувати сумнів у репліці мовця. Тому запитання “Will we ever learn” можливо перефразувати у питання “Is there a chance for us in future to learn?”. Адресант продовжує сумніватися у можливості втілення бажаної дії в майбутньому і наголошує на власному епістемічному стані, вдруге вживаючи модальну одиницю will. “Will we ever get the chance to tell the world what they did to innocent Turks?” Цього разу сумнів яскравіший і підкріплюється компонентом дискурсивного оточення “ever get the chance”. Епістемічність will зростає, а разом із нею - і ступінь маркованого дієсловом сумніву. Як бачимо, рівень епістемічності в єдиному дискурсивному потоці одного й того ж модального дієслова, вжитого неодноразово, але в різних дискурсивних оточеннях, не обов'язково є ідентичним, проте може позитивно зростати чи негативно спадати.

Проілюструємо реалізацію епістемічно-деонтичної семантики модального маркера won't:

“І_ 'm afraid they won't... like me. Won't they be, well, surprised that you would bring someone... like me... home to meet them? Do they know that I know about them?” (Meyer)[12, 163].

У наведеному вище дискурсивному потоці won't вживається двічі й щоразу маркує різний вид модальності. У першому випадку “I'm afraid they won't... like me” мовець висловлює побоювання щодо відсутності бажання друзів співрозмовника прийняти його у своє коло, відчути до нього симпатію. Характер модальності деонтичний, хоча, на перший погляд, його можна тлуматичити як епістемічний через присутню семантику побоювань і сумнівів. Проте ці значення створюються зовсім не маркером won't, який, на нашу думку, є деонтичним маркером волевиявлення, а модальною фразою I'm afraid. У другому випадку “Won't they be, well, surprised that you would bring someone... like me... home to meet them?” мовцем за допомогою епістемічного маркера won't висловлено прогноз щодо майбутньої реакції друзів адресата на знайомство із ним. Прогноз містить значну міру сумніву та страху бути відкинутим, неприйнятим. Семантика сумніву, що залишилася нереалізованою у випадку першого вживання won't, відобразилася у повторному його застосуванні.

У дискурсивному уривку, що наводимо нижче, виявлено скорочену форму will -- 'll. Пояснимо семантику цього модального оператора:

“Now, I don't need to hurt your mother, so please do exactly as I say, and she'll be fine”. He paused for a minute while I listened in mute horror (Meyer) [12, 203].

Скорочена форма will -- 'll у репліці “.she 'll be _ fine” є носієм деонтичного семантичного навантаження позитивного наміру та обіцянки. Сумнів, що може виражатися епістемічним will, не спостерігається при зміні епістемічного маркера в деонтичний. За допомогою застосування will у деонтичній семантиці передаються негативні, лихі наміри, що переростають у погрозу:

“Okay... but, geez, this sounds bad”. He shook his head. “He said to tell you, no, to warn you, that - and this is his plural, not mine” - he lifted one hand from my waist and mad e little quotations marks in the air - “We'll be watching”.

He watched warily for my reaction. It sounded like something from a mafia movie. I laughed out loud” (Meyer) [12, 256].

Фраза “We'll be watching” звучить як застереження, погроза, завдяки застосуванню скороченої форми деонтичного маркера will (або скорочення граматично зумовленої форми першої особи множини shall).

Спостережено поодинокі випадки вживання will у значенні, наближеному до деонтичного must. Наприклад, у розповідних реченнях із дискурсивною орієнтацією will прагматично розцінюється як носій наказу, команди, обов'язку [8, 1974]. На підтвердження цього розглянемо таку діалогічну єдність:

“Have you ever seen a driftwood fire?” Mike asked me. I was sitting on one of the bone- colored benches; the other girls clustered, gossiping excitedly, on either side of me. Mike kneeled by the fire, lighting one of the smaller sticks with a cigarette lighter.

“No”. I said as he placed the blazing twig carefully against the teepee.

“You'll like this then -- watch the colors”. He lit another small branch and laid it alongside the first. The flames started to lick quickly up the dry wood (Meyer) [12, 60].

Висловлення “You'll like this then -- ...” є структурно паралельним до вираження обов'язку “You must like this then -- ...”, але водночас - прагматично сильнішим, адже в наведеному випадку мовець має намір упевнитися у виконанні бажаної дії і тому наполягає на ній, що супроводжується наказом “. watch the colors ”.

Існують випадки, коли сфери епістемічного та деонтичного модального маркування дієсловами will, won't контамінуються. У такому разі віднесення конкретного вживання описуваного дієслова до прикладів епістемічної чи деонтичної модальності є в міру суб'єктивним [3, 170]. Наприклад, інтенція інформанта може бути сформульована нечітко і містити елемент прогнозування чи, навпаки, прогнозування може міститити елементи інтенції, що створює епістемічно-деонтичну зону значення.

Проілюструємо, яким чином виникнення епістемічно-деонтичної буферної зони модального дієслова, впливає на маркування ним сумніву в дискурсивному потоці:

“My apologies for the interruption, sir”, the aide said in very good English. “The colonel wishes to speak with you”.

Patrick looked over at Jaffar, who was partially turned away from him. “Can it wait until our briefing with the vice president is over?”

“The colonel will not be attending the briefing, sir. Please?” Patrick nodded and motioned for the driver to go.

The Iraqi snapped to attention and saluted when Patrick stepped over to him. Patrick returned his salute.

“General McLanahan. I apologize for the interruption”.

“You won't be attending the briefing with the vice president, Colonel?” (Brown) [11, 112-113].

У результаті аналізу дискурсивного потоку, можемо стверджувати, що у реченні “The colonel will not be attending the briefing, sir”, will not є деонтичним маркером, що констатує відсутність інтенцій і відмову полковника (Colonel) прийти на зібрання. Згодом співрозмовник полковника (Patrick) віддзеркалює його відмову під час ведення дискурсу “You won't be attending the briefing with the vice president, Colonel?”, водночас перепитуючи про істинність почутого, що є вираженням сумніву у правдивості пропозиції. Отже, won't у запитані “You won't be attending the briefing with the vice president, Colonel?” є епістемічно-деонтичним маркером для позначення відмови полковника та власного сумніву у пропозиції водночас.

Наступна ілюстрація функціонування will та його скороченої форми 'll у дискурсивному потоці слугує ще одним яскравим прикладом гетерогенної модальної природи і will, і will not, що досліджували вище:

“Look, if we try to take him down while she's still around, there's a much better chance that someone will get hurt, she 'll get hurt, or you will, - trying to protect her. Now, if we get him alone...” He trailed off with a slow smile. I was right” (Meyer) [12, 203].

Епістемічне will у підрядному реченні “...that someone will get hurt,...” відображає впевнене прогнозування мовця щодо майбутніх небезпечних подій із низькою часткою сумніву. Згодом will вживається ще двічі, поступово перетворюючись із епістемічного маркера в деонтичний. Прогнозування “.someone will get hurt,...” конкретизується у прогнозування із застереженням “.she'll get hurt,.” та погрозою “.or you will,.”. Відбувається градація семантики will від епістемічного прогнозування до деонтичного застереження та погрози зі зростанням кількісного порядкового показника will у реченні: тобто кожне наступне will, зберігаючи свою епістемічну семантику, є деонтичнішим, ніж попереднє. Не виключено також розглядати will у репліці “.she'll get hurt, or you will,.” як тотожні за рівнем деонтичності епістемічно-деонтичні маркери. У разі виникнення буферної епістемічно-деонтичної зони will під впливом дискурсивного оточення “. there's a much better chance that someone will get hurt, she'll get hurt, or you will,.” ілюструє модальну гетерогенність аналізованої модальної одиниці та викликане нею варіювання ступеня позначуваного сумніву.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Зазначимо, що модальні одиниці will, shall (та 'll), won't, shan't, з'являючись у дискурсі у своїй епістемічній семантиці, слугують для вираження прогнозування, котре містить сумнів різного ступеня. У єдиному дискурсивному потоці одна і та ж із аналізованих модальних одиниць може бути однаковою чи різною мірою епістемічною, і за неодноразового вживання в межах єдиного дискурсивного потоку, але в різних дискурсивних оточеннях, висловлювати сумнів тотожного або різного ступеня, а також змінювати рівень власної епістемічності, комбінуватися з деонтичністю, і, тим самим, створювати підґрунтя для виникнення модальної буферної епістемічно-деонтичної зони. Такі результати спонукають до дослідження інших епістемічно-деонтичних маркерів щодо позначення ними сумніву та низки інших епістемічних станів.

Джерела та література

англомовний сумнів кластер

1. Демьянков В.З. Логические аспекты семантического исследования предложения / В.З. Демьянков // Проблемы лингвистической семантики. - М.: ИНИОН АН, 1981. - C. 115-132.

2. Швец В.М. Субъективная (эпистемическая) модальность и ее выражение в детской речи / В.М. Швец // Семантические категории в детской речи. - СПб.: Нестор-История, 2007. - C. 161-180.

3. Coates J. The Semantics of the Modal Auxiliaries / J. Coates. - London: Croom Helm, 1983. - 259 p.

4. Evans V. Cognitive Linguistics. Introduction / V. Evans, G. Melanie. - Edinburgh: Edinburgh University Press, 2006. - 830 p.

5. Hermeren L. On Modality in English: A Study of the Semantics of the Modals / L. Hermeren. - Lund: LiberLдromedel, 1978. - 195 p.

6. Lyons J. Introduction to Theoretical Linguistics / J. Lyons. - Cambridge: Cambridge University Press, 1968. - 519 p.

7. Lyons J. Semantics / J. Lyons. - Cambridge: Cambridge University Press, 1977. - Vol. 2. - 897 p.

8. Palmer F.R. The English verb / F.R. Palmer. - London: Longman, 1974. - 268 p.

9. Palmer F.R. Modality and the English Modals / F.R. Palmer. - London: Longman, 1979. - 196 p.

10. Wekker H. The Expression of Future Time in Contemporary British English: an Investigation into the Syntax and Semantics of Five Verbal Constructions Expressing Futurity / H. Wekker. - Amsterdam: North-Holland Pub. Co., 1976. - 173 p.

11. Brown D. Rogue Forces / D. Brown. - London: Harper Collins Publishers, 2009. - 321 p.

Размещено на Allbest.ru