Реалізація кооперативної стратегії спілкування в діалогічному дискурсі (на матеріалі американської драматургії ХХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація кооперативної стратегії спілкування в діалогічному дискурсі (на матеріалі американської драматургії ХХ століття)

Артур Гудманян, Ірина Шахновська

Анотація

У статті розглянуто тактики реалізації кооперативної комунікативної стратегії в діалогах персонажів американської драми ХХ століття. Встановлено лексичні індикатори цих тактик.

Ключові слова: діалогічний дискурс, комунікативна стратегія та тактики, кооперативна стратегія спілкування, тактика похвали, тактика емоційної підтримки, тактика співчуття.

Annotation

The article focuses on the tactics which realize the non-confrontational communicative strategy in the dialogues of the personages of American Drama of the 20-th century Typical lexical indicators of these tactics have been singled out.

Key words: dialogical discourse, communicative strategy and tactics, non-confrontational strategy of communication, tactic of praise, tactic of emotional support, tactic of sympathy

У сучасній лінгвістиці значна увага приділяється дослідженням діалогічного дискурсу (Н. Д. Арутюнова, А. Р. Балаян, А. М. Баранов, Г. Ю. Крейдлін, В. В. Бузаров). Саме діалог асоціюється з безпосередньою формою людського спілкування, а також є провідною формою спілкування в політичній, дипломатичній, юридичній, педагогічній та медичній сферах, що зумовлює актуальність розвідки.

Метою статті є аналіз особливостей побудови кооперативно спрямованого діалогічного дискурсу в аспекті тактико-стратегічної діяльності комунікантів.

Матеріалом дослідження слугували 49 п'єс американських драматургів ХХ століття. Методом суцільної виборки було відібрано та проаналізовано 100 фрагментів дискурсів.

Комунікативний епізод-макродіалог становить специфічно структуровану категорію комунікації, його можна розглядати як з погляду поєднання інтенцій комунікантів та іллокутивних примушень в межах мікродіалогу-діалогічної єдності, так і з погляду стратегій і тактик комунікантів. Стратегічний підхід, яким робиться акцент на довгостроковому плануванні комунікантом мовленнєвої події, активно застосовується в сучасних методологічних дослідженнях діалогічного дискурсу. В рамках такого підходу комунікативна взаємодія вивчається в термінах понять “стратегічний задум”, “комунікативна мета”, “інтенція”, “перлокутивний ефект” [1: 73].

Для побудови комунікативних стратегій мовцю необхідно володіти загальними знаннями про комунікативну ситуацію, про відповідний мовленнєвий акт, який він має реалізувати, а також про співрозмовника [1: 100]. Комплексна обробка в свідомості людини цих типів знань обумовлює стратегічний вибір мовних одиниць різних рівнів та способів їх організації, тобто конструювання висловлення. Згідно з A. Каммінгом, найбільш яскраво когнітивна активність людини проявляється у виборі “правильного” мовного засобу для вираження своєї ідеї [7: 491], тобто у відборі найбільш адекватних лексичних засобів вираження задуму мовця, а також пошуку найбільш влучної синтаксичної конструкції для його оформлення. Таким чином, стратегії є ментальними планами, недоступними беспосередньому спостереженню, які мають мовні індикатори (маркери) у поверхневих структурах висловлення. Під час сприйняття повідомленння саме аналіз його мовного оформлення дозволяє адресатові виявити стратегічні цілі, мотиви, настанови співрозмовника.

Важливим параметром у моделі мовленнєвої стратегії є наявність або відсутність настанови на співпрацю [1: 128]. Цей критерій вважатимемо за основний для класифікації стратегій на кооперативну та конфліктну (конфронтативну). комунікативний стратегія американський wonderful

Аналіз текстів сучасної американської драми доводить, що кооперативній мовленнєвій поведінці персонажів надається значно менше уваги, ніж конфліктній. Даний факт пояснюється тим, що конфлікт єцентральним елементом денотатної структури художнього тексту [2: 155]. Проте кооперативна стратегія теж має місце у комунікативній поведінці персонажів сучасної американської драми, оскільки вона забезпечує підтримання мовленнєвої взаємодії, збереження контакту між співрозмовниками, створення комфортних умов для інтеракції [6: 56; 8: 45]. Кооперативна стратегія спілкування використовується мовцями в комунікативних ситуаціях співробітництва, в яких основним пріоритетним принципом є орієнтація комуніканта на партнера по спілкуванню. Учасники таких ситуацій демонструють бажання створити сприятливий, емоційно комфортний комунікативний процес. Як показує матеріал дослідження, кооперативна стратегія спілкування в діалогах персонажів американської драми реалізується у тактиках похвали, згоди, вибачення, зміни теми діалогу, а також у тактиках емоційної підтримки та співчуття адресату. Оскільки в рамках однієї статті неможливо описати всі ці тактики, зупинимося детальніше на найбільш частотних із них, а саме тактиках похвали, емоційної підтримки та співчуття адресату.

Комунікативне завдання тактики похвали полягає у демонстрації позитивної оцінки особистості адресата, його якостей, вчинків і думок, тобто “піднятті” образу партнера по спілкуванню [1: 178]. Реалізація цієї тактики є важливою умовою успішної комунікативної взаємодії, що, як правило, характеризується в термінах максим принципу ввічливості [6: 272]. Тактика похвали відповідає шостій максимі зазначеного принципу - максимі симпатії, яка вимагає від комуніканта виявити доброзичливе ставлення до співрозмовника, зробити йому приємне. Висловлення, що слугують реалізації зазначеної тактики, виражають позитивну емоційну оцінку та, відповідно, позитивний емоційний стан продуцента висловлення. Індикатором тактики похвали є меліоративна лексика. Наприклад:

Gardner: HowamIdoing, Fan?

Fanny: Brilliantly, absolutely brilliantly!(T. Howe)

Для виконання портрета під замовлення художниця попросила свого батька бути натурщиком. Зважаючи на незвичність ролі, персонаж-чоловік звертається до дружини, щоб та оцінила його роботу. Дружина вдається до тактики похвали, що реалізує висловлення позитивної оцінки на основі повторення комунікатива brilliantly. Власноюпозитивною налаштованістю та похвалою персонаж-дружина здійснює емоційний вплив на чоловіка, стимулює його подальшу допомогу дочці.

Для того, щоб продемонструвати свою прихильність і зробити адресатові приємне, англомовні комуніканти, як правило, гіперболізують позитивну оцінку, вдаючись до суперлативних лексем fantastic, incredible, marvelous, great, divine, gorgeous, terrific. Значенняцих лексемне завжди слід розуміти буквально, їх навіть вважають елементами фатичної комунікації, яка виконує соціальну функцію [3: 154]. Наприклад:

Biff (pointing in the direction of the car offstage): How's that, Pop, professional?

Willy: Terrific. Terrific job, boys (A. Miller).

Батько захоплено реагує на допомогу синів у митті автомобіля. Щоб зробити їм приємне, він перебільшує позитивну оцінку їхнього вчинку, вживаючи прикметник terrific. Гіперболізація позитивної оцінності є однією з домінантних рис англомовної комунікативної поведінки, норми якої визначаються об'єктно-орієнтованою системою ввічливості, що приписує концентрацію уваги комуніканта на почуттях співрозмовника [3: 153; 5: 213].

Кооперативна стратегія спілкування реалізується також у тактиці співчуття адресату. Комунікант виявляє емпатію до співрозмовника, демонструє вміння вислухати, пройнятися душевними переживаннями останнього. Використання тактики співчуття сприяє встановленню та підтриманню між комунікантами доброзичливих стосунків, створенню між ними атмосфери взаєморозуміння та довіри, запобіганню або пом'якшенню можливого дискомфорту ситуації. Наприклад:

Lucy (hurriedly): /. . . / It's simply that I've grown sick of my life, sick of all the lying and faking of it, sick of marriage and motherhood, sick of myself! Particularly sick of myself because I endure the humiliation of Walter's open affairs with every damned floosie he meets! I'm tired ofpretending I don't mind, tired of really minding underneath, tired ofpretending to myself I have to go on for the children's sakes, and that they make up to me for everything, which they don't at all!

Elsa (indignantly): How can Walter be such a beast!(E. O 'Neill)

Давні подруги Ельза та Люсі довго не бачилися. Помітивши незвичну іронічну тональність реплік Люсі, Ельза провокує її на щиросерду розмову, з якої дізнається, що подруга перебуває у депресії через невірність чоловіка. Ельза поділяє почуття Люсі. її емоційний відгук, сигналізуючи партнеру по спілкуванню про готовність співпрацювати, слугує передумовою розгортання кооперативної мовленнєвої взаємодії.

Іншою типовою тактикою неконфліктної поведінки комунікантів є тактика емоційної підтримки адресата. Вона є реакцією на емоційний стан партнера та спрямована на його покращення. Емоційна підтримка може мати характер підбадьорювання та утішання. Наприклад:

Stella: Does it feel allright?

Blanch: Wonderful, honey (T. Williams).

Бланш приїхала в гості до своєї сестри Стелли. Остання, розміщуючи Стеллу своєму помешканні, соромиться своїх жалюгідних житлових умов. Бланш заспокоює її, удаючи, що все чудово. Меліоративне висловлення Бланш, до складу якого входить комунікатив wonderful та пестливе звертання honey, має значення підбадьорювання. Воно спрямоване на поновлення між сестрами емоційного контакту.

Тактику емоційної підтримки використовують комуніканти як симетричних, так і асиметричних соціально-рольових позицій. У разі асиметричних позицій зазначена тактика використовується здебільшого комунікантом, який домінує у спілкуванні, і, відтак, може надавати комунікативну підтримку адресату, який займає слабшу позицію і потребує підтримки. Тому ця тактику застосовується у ситуаціях спілкування з дітьми та літніми батьками. Наприклад:

Nonno: And it's good! Is it good?

Hannah: Beautiful, Grandfather! (T. Williams)

Онука висловлює захоплення черговим віршем дідуся-поета. Тактика емоційної підтримки адресата втілена за допомогою емоційно маркованого висловлення, вираженого комунікативом beautiful. Ханна поліпшує настрій літнього хворого дідуся, надихаючи останнього на подальшу творчу активність, яка дає йому стимул до життя.

Тактика емоційної підтримки адресата передбачає вплив на емоційний стан останнього та його картину світу. Відтак, про успішність застосування зазначеної тактики дозволяють судити зміна емоційного стану та трансформація картини світу співрозмовника. Експліцитне підтвердження цієї зміни, як правило, відсутнє. Про її наявність або відсутність дізнаємося з широкого контексту. Наприклад:

Jim: Loosen the backbone! There now, that's a lot better.

Laura: Am I?

Jim: Lots, lots better! (He moves her about th eroom in a clumsy waltz) (T. Williams).

У п'єсі Т. Уільямса “Скляний звіринець” (“The Glass Menagerie”) юнак вчить танцювати вальс дівчину-інваліда, яка комплексує через свою фізичну ваду. Він підбадьорює її, переконує повірити в себе, усвідомити, що вона нічим не відрізняється від інших і теж має право бути щасливою. Подальший розвиток подій п'єси дозволяє зробити висновок про успішність використання тактики емоційної підтримки: під час танцю персонажі неумисно розбивають скляну фігурку єдинорога, яка символізує старе життя Лори, її штучно створений світ ілюзій. Джиму, хоч і не на тривалий час, вдається вплинути на емоційний стан дівчини та її світобачення.

Таким чином, емоційно забарвлені тактики кооперативно спрямованого діалогу становлять низку свідомо обраних мовцями шляхів створення прийнятного тла комунікативної взаємодії, а також досягнення запланованих партнерами певних практичних результатів. Важливість уживання тактик кооперативної стратегії обумовлена домінуючою роллю, яка відводиться категорії увічливості в англомовній комунікативній культурі.

Перспективним видається аналіз тактико-стратегічної побудови інституціонального типу діалогічного дискурсу.

Бібліографія

1. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О. С. Иссерс. - М. : КомКнига, 2006. - 288 с.

2. Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту : навчальний посібник / В. А. Кухаренко - Вінниця : НОВА КНИГА, 2004 - 272 с.

3. Ларина Т. В. Фатические эмотивы и их роль в коммуникации / Т. В. Ларина // Эмоции в языке и речи. - М. : РГГУ, 2005. - С. 150-160.

4. Сухих С. А. Речевые интеракции и стратегии / С. А. Сухих // Языковое общение и его единицы. - Калинин : Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1986. - С. 71-77.

5. Шаронов И. А. Междометия в речевой коммуникации / И. А. Шаронов // Эмоции в языке и речи. - М. : РГГУ, 2005 - С. 200-220.

6. Brown P. Politeness: Some Universals in Language / P. Вгс^п, S. Levinson. - L.: Cambridge University Press, 1987. - 345 p.

7. Cumming A. Metalinguistic and Ideational Thinking in Second Language Composing / A. Cumming // Written Communication. - 1990. - №7. - P. 482-511.

8. Grice H. P. Logic and Conversation / H. P. Grice // Syntax and Semantics / [ed. by P. Cole, J. Morgan]. - N.Y. : Academic Press, 1975. -Vol. 3. - P. 41-58.

Размещено на Allbest.ru