Неологізми сфери тероризму та їх мовна адаптація у французькому газетному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Неологізми сфери тероризму та їх мовна адаптація у французькому газетному дискурсі

Юлія Новіцька (Львів, Україна)

Сучасний характер тероризму, збільшення його масштабів, застосування жорстоких терористичних акцій викликає занепокоєння у світі і, як наслідок, активне обговорення у засобах масової інформації. Якщо визначати тероризм як насильницькі акти, вчинені проти окремих громадян чи об'єктів з метою залякування [1;1004], то він охоплює кілька напрямків - лідери терористичних рухів, організації чи діячі; способи впливу; прямі чи непрямі жертви; цільове населення; владні структури; антитерористичні заходи; та мас-медіа, що стають ненавмисними співучасниками терористів, оскільки повідомляють про їхнє існування та дії.

Лексико-семантичне поле тероризму досить широке. Деякі терористичні неологізми утворилися відносно недавно і є об'єктом особливого зацікавлення через свій не до кінця визначений фонетичний, графічний, семантичний або граматичний статус.

Для реалізації кількісного та часового аналізу частотності появи термінів, пов'язаних з явищем тероризму, у французьких мас медіа ми використали автоматичний пошук у загальнодоступних онлайн архівах французьких газет Le Monde та Le Figaro. Варто зазначити, що після сумнозвісних подій 11 вересня 2001 року у Нью-Йорку увага світових мас медіа до теми тероризму суттєво зросла. Боротьба з тероризмом стала одним із пріоритетів внутрішньої та зовнішньої політики західних країн, а його сприйняття суспільством зазнало значних змін. З цих причин можна спостерігати якісні та кількісні зміни у текстах, що стосуються цієї галузі. Лексика сфери тероризму у французькій мові досить різнорідна, у ній є і автохтонні слова, і запозичені з англійської, а частіше з арабської мови. У мас-медіа вони часто трансформуються, набувають французьких суфіксів, зокрема це стосується назв окремих напрямків, течій чи угрупувань (пр. djihadisme, takfiriste, moujdahidine).

Одним з найвідоміших і універсальним для багатьох мов є термін al-Qaida, власна назва міжнародної терористичної організації. Попри те, що створена вона була багатьма роками раніше, перше вживання терміну у «Le Monde» знаходимо лише 13 вересня 2001 року. Мовна адаптація цієї власної назви характеризується орфографічними варіаціями. Із 8 987 статей, у яких вживається це слово, у 90% випадків зустрічається написання з великої букви Al-Qaida: «Les islamistes somaliens chabab lies a Al-Qaida...» [2], рідко Al-Qaїda: «...la creation officielle de la branche d'Al-Qai'da en Irak» [3], хоча у енциклопедії Larousse термін зафіксовано у написанні al-Qaida. Якщо вважати обидва написання Al-Qaida та Al-Qaїda помилковими, то з погляду французького мовця легко пояснити мотиви подібного написання. У арабських словах al- пишеться злито з іменником і є його означеним артиклем [156;13], а згідно з правилами правопису французької мови повинен відображатися маленькими буквами і через дефіс. Згадуваний термін є власною назвою, тому тенденція до написання першої букви заголовною видається логічною для французького мовця. Написання у слові буквосполучення -ai'- замість - ai- також є коректнішим згідно правил французької фонетики, оскільки -ai- вимовляється як [є]. Проте для спрощення у написанні вживається все ж форма Qaida. Деякі дослідники, а саме Ігве Шіді, Dalhousie University, Канада, у вибірках згадує термін qai'dalogue (спеціаліст, що вивчає організацію Аль-Каїда) [4;74]. Можна було б віднести цей термін до похідних al-Qaida, проте жодного випадку вживання терміну у реальному контексті нам знайти не вдалося, а отже він використовується оказіоанально.

У зв'язку з появою нових реалій, вже існуючі слова французької мови набувають нових смислів, пов'язаних з терористичною діяльністю. Наприклад, «La Chambre des communes a bloque les frappes aeriennes sur la Syrie» [5], де слово frappes, буквально удари, набуває значення бомбардування, для пом'якшення впливу на читача.

Оскільки терористичні організації, а також країни, що їх переслідують, широко застосовують комп'ютерні технології та інтернет, неодмінно відбувається злиття їх термінів і понять. Терористичні організації у своїй більшості присутні в інтернет-просторі, і ця присутність, якою стурбовані спеціалісти та експерти у світі, продовжуватиме зростати. Кібертероризм, або комп'ютерний тероризм, став реальною загрозою у зв'язку з тим, що громадяни та урядові установи широко користуються інформаційними технологіями для обробки та зберігання даних [6].

З цих причин значна кількість новотворів пов'язані з терористичною діяльністю в мережі Інтернет. Для них є спільним грецький префіксоїд cyber-, що позначає приналежність до цифрового світу, до якого додається існуюче французьке слово, котре зазвичай позначає дію: cyberguerre « Le commandement de cyberguerre du ministere coreen de la defense »[7], cyberattaque, cyberdefense “un colloque sur la cyberdefense”, « le concept de cyberattaque ne nous est plus etranger” [8] і т.д.

Близькі за значенням терміни cyberterrorisme та cyberterreur неоднаково відображаються у мас медіа. Якщо термін cyberterrorisme уже увійшов до словникової лексики та вживається у національних щоденних виданнях (53 статті у Le Monde та 26 статей у Le Figaro), то cyberterreur знаходимо лише у інтернет-виданнях меншої значущості, що у меншій мірі обтяжені цензурою: «La cyberterreur et les paranoi'aques professionnels»[9]. Проаналізувавши дату появи терміну cyberterrorisme у газетних статтях (1997 рік) та збільшення частотності вживання після 2001 року, можна констатувати, що події терористичного характеру, навіть ті, що не пов'язані з ураженням інформаційних систем, активізують лексикалізацію неологізмів.

Цікавими для аналізу є неологізми cyberdjihad, cyberdjihadiste («Au proces du cyberdjihadiste Al-Normandy...»[10]), оскільки вони утворені словоскладанням з терміном арабського походження, котрий можна зустріти у двох написаннях - djihadiste та jihadiste. Це пов'язано передусім з відмінностями у звуковій та графічній системах обох мов, тобто відсутністю відповідного звуку та буквосполучення у французькій мові і спробою їх заміщення різними можливими варіантами. Все ж зазначимо, що термін djihad зафіксовано у словнику Larousse саме у такому написанні, що повинне було б наштовхувати на аналогію у написанні похідних. Така графічна нестабільність пояснюється недостатньою інтеграцією подібних термінів у систему французької мови та складністю їх вимови та написання. У написанні jihad, jihadiste, cyberjihadiste (“un forum juge proche des milieux jihadistes” [11]) терміни з'являються здебільшого у виданнях не загальнонаціонального масштабу.

Можна констатувати, що у зв'язку з нехарактерними для французької мови звуками та написанням, у більшості подібних запозичень залишається помітним їх іншомовне походження. Адаптація запозичень є комплексним процесом, що стосується різних мовних рівнів і залежить від багатьох факторів [12;28]:

Часовий фактор;

Типологічна близькість чи віддаленість контактуючих мов, тобто формальні відмінності, зокрема графічна, фонологічна та морфологічна;

Релевантність поняття, яке відображає термін та його стабільність;

Частота вживання терміну;

Сфера вживання;

Соціопрофесійні групи користувачів

Сфера самого запозичення: назви предметів/понять.

Аналіз лексики сфери тероризму дозволяє констатувати, що у зв'язку з відносно недавньою появою та світовим поширенням терористичних актів, у французькій мові з'явилася значна кількість неологізмів, як внутрішньомовного так і іншомовного походження. Проміжок часу між появою терміну та його лексикалізацією стабілізує його вживання та написання. Цей процес можна спостерігати на прикладах з архівів газетних статей, тобто з часом графічні варіанти уніфікуються, на що також впливає входження терміна до тлумачного словника. Оскільки здебільшого лексика сфери тероризму є назвами понять, а не конкретних предметів, і вживається не у загальній щоденній мові, а у досить специфічній галузі, лексикалізація термінів проходить повільніше і в її процесі виникають певні труднощі найчастіше графічного та фонетичного характеру.

Бібліографія

лексика семантичний неологізм французький

1. Jeuge-Maynart I. Le Petit Larousse Illustre / Isabelle Jeuge-Maynart. - Paris: Editions Larousse, 2011. - 1812 с.

2. Kenya: cinq terroristes presumes abattus [Електронний ресурс] // Le monde. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://www.lemonde.fr/afrique/article/2014/06/19/kenya-cinq-terroristes-presumes-abattus_444185 5_3212.html?xtmc=al_qaida&xtcr=8.

3. L'lrak entre elections et djihad [Електронний ресурс] // Le monde. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://www.lemonde.fr/idees/article/2014/03/26/l-irak-entre-elections-et-djihad_4390152_3232.html?xtmc=al_qaida&xtcr=91.

4. Chidi I. Analyse socioterminologique, morphologique, lexicologique et semantique de la terminologie du terrorisme / Chidi Igwe - Dalhousie University, 2009. - 190 с.

5. Albert E. Irak: Tony Blair persiste et signe, ravivant la colere de l'opinion contre son choix de 2003 [Електронний ресурс] / Eric Albert // Le monde. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://www.lemonde.fr/europe/article/2014/06/19/irak- tony-blair-persiste-et-signe-ravivant-la-colere-de-l-opinion-contre-son-choix-de-2003_4441177_3214.html?xtmc=les_frappes&xtcr=53.

6. Michael W. Islamist Organizations on the Internet [Електронний ресурс] / Whine Michael. - 1998. - Режим доступу до ресурсу: http://www.ict.org.il/Article/295/Islamist%20Organizations%20on%20the%20Internet.

7. La transparence dissuasive au service des libertes [Електронний ресурс] // Le monde. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://www.lemonde.fr/idees/article/2014/01/02/la-transparence-dissuasive-au-service-des-libertes_4342301_3232.html?xtmc=cyberguerre&xtcr=3.

8. Cyberdefense: la France «offensive» [Електронний ресурс] // Le Figaro. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: », http://www.lefigaro.fr/flash-actu/2013/06/03/97001-20130603FILWWW00462-cyberdefense-la-france-offensive.php.

9. Declan M. La cyberterreur et les paranoiaques professionnels [Електронний ресурс] / McCullagh Declan. - 2003. - Режим доступу до ресурсу: http://www.zdnet.fr/actualites/la-cyberterreur-et-les-parano-aques-professionnels-2132605.htm.

10. Seelow S. Au proces du cyberdjihadiste Al-Normandy : « Pour moi, ce n'etait que des textes » [Електронний ресурс] / Soren Seelow // Le Monde. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://www.lemonde.fr/societe/article/2014/03/05/au-proces- du-cyberdjihadiste-letellier-pour-moi-ce-n-etait-que-des-textes_4377767_3224.html?xtmc=cyberdjihad&xtcr=1.

11. ALONSO P. LE BUG DU CYBERJIHAD [Електронний ресурс] / PIERRE ALONSO. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: http://owni.fr/2012/03/28/cyberjihad-un-peu-perdu/.

12. Svobodova D. Internacionalizace soucasne ceske slovni zasoby / Diana Svobodova. - Ostrava, 2007. - 142 с.

13. Abdelkader F. Key features and parameters in arabic grammar / Fassi Fehri Abdelkader. - Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2012. - 379 с.

Размещено на Allbest.ru