Структура напівпериферійної зони функційно-семантичного поля результативності

Узагальнення поглядів українських і зарубіжних лінгвістів на функційний підхід до аналізу мовних явищ. Розгляд статусу категорії результатива з погляду зв’язку її з ознакою граничності. Структура напівпериферійної зони функційно-семантичного поля.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2018
Размер файла 26,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура напівпериферійної зони функційно-семантичного поля результативності

Голоцукова Ю.О.

Анотація

У статті проаналізовано та узагальнено погляди українських і зарубіжних лінгвістів на функційний підхід до аналізу мовних явищ. Розглянуто статус категорії результатива з погляду зв'язку її з ознакою граничності в українській мові. Досліджено структуру напівпериферійної зони функційно-семантичного поля результативності. Встановлено зв'язок результатива з граматичними характеристиками мовних одиниць і контекстом. Визначено особливості функціонування результативних конструкцій. лінгвіст мовний семантичний

Ключові слова: пасив, результатив, статив, функційно-семантичне поле результативності, перфектив, імперфектив.

У мовознавстві кінця ХХ - початку ХХІ століття помітне місце посідають дослідження, присвячені результативним дієслівним конструкціям. Питаннями аналізу та класифікації результативних конструкцій у різних аспектах займалися такі лінгвісти, як І. Р. Вихованець, О.В. Бондарко, К.Г. Городенська, А.П. Загнітко, Ю.П. Князєв, Ю.С. Маслов, В.П. Недялков, В.О. Плунгян, Г.Г. Сильницький, О.О. Холодович, С.Є. Яхонтов та ін. Однак існують питання, пошуки вирішення яких загалом залишилися поза межами зацікавлення цих авторів. Одним з таких питань є встановлення зв'язку між результативом, з одно боку, та граматичними ознаками й контекстом - з іншого. Отже, проблема категорії результатива, незважаючи на тривалу історію її вивчення, залишається однією з дискусійних. Саме цим зумовлюється актуальність пропонованого дослідження.

Мета статті - аналіз впливу контексту і граматичних характеристик на семантику результативності мовних одиниць.

Основні завдання полягають в аналізі одиниць мовних ярусів як репрезентантів функційно-семантичного поля результативності, встановленні зв'язку граматичних характеристик мовних одиниць та контексту зі значенням результативності.

Терміном "результатив" називаємо предикативну форму, виражену пасивними дієприкметниками та акціональними предикативними формами на -но, -то від граничних і неграничних перфективів та імперфективів, яка позначає стан предмета, що передбачає попередню дію. Мовні засоби, що передають значення результативності, репрезентують функційно-семантичне поле результативності. Для вираження значення результативності мовець послуговується засобами різних мовних ярусів: лексичного, словотвірного, морфологічного, синтаксичного та фразеологічного.

Досліджувана напівпериферійна зона функцій- но-семантичного поля результативності виявлювана контекстуально зумовленими, нефактуальними та потенційними результативами.

Контекстуально зумовленими результативами називаємо лексеми, виражені пасивними дієприкметниками та акціональними предикативними формами на -но, -то від граничних і неграничних перфективів, що залежно від контексту можуть набувати результативного, пасивного чи стативного значення.

Про результативне/пасивне значення лексеми свідчать показники тривалості. До таких належать репрезентанти зразка довго, все ще, півгодини, цілий день тощо, які визначають тривалість результативного стану: Обличчя його все ще було забинтоване; замотана в бинти рука висіла на перев'язі (Л. Смілянський) - все ще замотана = перебуває у замотаному стані, отже, замотана - результатив. Ознака, яку виражає результатив, є стійкою, тривалою. У реченні такий результатив виконує функцію присудка, тобто постає аналітичним дієсловом. Показники тривалості інших типів можуть окреслювати час самої дії. Це свідчить про пасивне значення лексеми: За хвилину надбігла Марійка, так замотана здоровою хусткою, що самий острий червоний носик визирав на світ божий (М. Коцюбинський) - за хвилину замотана - за хвилину виконала дію = замотала, отже, замотана - пасив тощо.

У сполученнях зі вказівкою на час ознакою ре- зультатива постає обмеженість результативного стану часовим планом допоміжного дієслова. Минуле результатива у сполученні з такими показниками: ще вчора, тільки-но, щойно, у той час тощо передбачає, що наразі цей стан уже завершився. Минуле пасива позначає відсутність цього стану дотепер та його настання. Порівняймо: - Може, Іон уже і підвищення мав, адже писав ще торік, що на сержанта був представлений... (М. Чабанівський). Конструкцію "ще торік був представлений" за результативного значення тлумачимо, як "торік був представлений і тільки-но з причини підвищення чи його скасування перестав бути представленим", за пасивного - "раніше не був представлений, і тільки торік його представили на підвищення".

Конструкції зі вказівкою на певний момент сумісні і з пасивним значенням, і з результативним, але смисл таких сполучень різний. У першому випадку виражається момент завершення дії (пасивне значення); у другому - те, що у вказаний момент стан уже мав місце, виникнувши колись раніше (результативне значення). Наприклад: У 1141 році, коли Галицьке князівство було сформоване, більша частина Підкарпаття була приєднана до його володінь [12, с. 25]. За пасивного розуміння конструкції було сформоване можна витлумачити, що Галицьке князівство сформували саме у 1141 році, за результативного, що формування могло початися раніше, триваючи й у 1141 році; конструкція була приєднана має лише пасивне значення.

Вказівка на час для теперішнього результатива можлива лише для вираження повторюваної ознаки, хронологічної цикловості: Школярські парти позбивано тепер гвіздками й клинцями (Б. Грінченко) - об'єкт стану (школярські парти) наділений повторюваною ознакою; Плетуть казок, а втім - тепер так дійсність переплетена з казкою, так попередила її, що всякого сподіватись можна... (Дніпрова Чайка) - цикловість стану тощо; коли суб'єкт стану, результату повторюваної дії, є множинним: Артисти всі уже загримовані (А. Головко) тощо. Для пасива таких обмежень немає: Він ледве стримував, себе від злості за те, що пришелепуватий Кукса своїм, дурним пострілом так несподівано зірвав усю операцію. Тепер всі карти переплутано (В. Кучер) - однопланова, неповторювана дія (тепер переплутано = тепер переплутали) тощо.

На значення результативності / пасивності лексичної одиниці впливає також характер її зв'язку з описуваними подіями. Лексема у пасивному значенні безпосередньо зумовлює подальший розвиток подій, постає їхнім прямим антецедентом: Щойно ошукані Хомою і тому особливо люті артилеристи з батогами накинулися на його коней (О. Гончар) - ошукав (антецедент)накинулися (консеквент), отже, ошукані - пасив; Обидва вони були примічені королем і тому підкреслено грузько сиділи в стильних кріселках (П. Панч) - примітив (антецедент) сиділи (консеквент), отже, були примічені - пасив тощо. За результативного значення лексема не передбачає якихось інших дій, її зв'язок з тим, що відбувається, полягає лише у збереженні результативного стану: Між нашим народом доволі й таких [пісень], де дівчина показується просто одуреною, ошуканою або й насильно зганьбленою (І. Франко) - ошукана дівчина - результативний стан, отже, ошукана - результатив; Розмова з прислугою, Христина, досі не примічена ним, врода - все те, мов живе, ставало перед ним (Панас Мирний) - Христина, досі не примічена - результативний стан, отже, не примічена - результатив тощо.

Залежно від контексту одна й та сама лексема може також набувати або стативного, або результативного значення. Статив позначає природний стан об'єкта, що не є результатом свідомої попередньої дії, результатив - стан об'єкта, який постає результатом свідомої дії чи діяльності: Чорні імлисті очі дивилися задумливо й серйозно, але посаджені вони були близько одне до одного, і тому погляд їх набирав зосередженої пильності (З. Тулуб) - лизько посаджені очі (об'єкт наділений певною ознакою від природи, від народження) - природний стан, що не є результатом попередньої дії (посаджений - статив); Вже поросли верби й вишні, посаджені Миколою над Раставицею, а Микола не приходив (І. Нечуй-Левицький) - посаджені Миколою вишні (стан об'єкта постає результатом діяльності суб'єкта) - стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (посаджений - результатив); Бабуся стояла, спершись на ціпок (така зігнута, зовсім переламана надвоє бабуся) (О. Донченко) - переламана надвоє бабуся - (стан об'єкта не повідомляє про попередню дію, виконувану над ним) - природний стан, що не є результатом попередньої дії (переламаний - статив); Відчиняю вже до канцелярії в адвоката двері поволі. Скриплять, як переламана суха гілляка в бурю (Лесь Мартович) - переламана гілляка - (стан об'єкта повідомляє про результат попередньої дії: переламували переламали переламана) - стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (переламаний - результатив); У квітнику, заглушеному бур'яном, розцвілася якась жовтогаряча квітка (І. Волошин) - квітник, заглушений бур'яном (стан об'єкта не є результатом свідомої діяльності) - природний стан (заглушений - статив); Мотори заглушено, агрегати зупинено, на всій ділянці робіт - тиша та цвірчання цикад (О. Гончар) - мотори заглушено - (заглушували заглушили заглушено (заглушені)) - стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (заглушено/заглушений - результатив); Ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Ірина Вільде) - підняті дрючки (стан об'єкта не є результатом свідомої діяльності) - природний стан (піднятий - статив); Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський) - піднята шабля - (піднімати підняти піднята) - стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (піднятий - результатив); Високі гори обступають її [Шевченкову гору] з трьох боків амфітеатром, а її рівний верх похожий на платформу, кругом котрої по- вішані зелені завіси (І. Нечуй-Левицький) - повішані завіси (стан об'єкта не є результатом свідомої діяльності) - природний стан (повішаний - статив); Дививсь на обідрані туші, повішані подовж стін (М. Коцюбинський) - повішані туші (вішати повісити повішаний) - стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (повішаний - результатив); Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Н. Кобринська); - Три ліски поділені (стан об'єкта не є результатом діяльності) - природний стан (поділений - статив); З допомогою Папаня виросла на лісовій галявині невеличка дерев'яна хатинка, поділена на дві половини (О. Донченко) - поділена хатинка (стан об'єкта постає результатом свідомої діяльності: ділити поділити поділений) - стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (поділений - результатив) тощо.

Нефактуальними результативами називаємо лексеми, виражені пасивними дієприкметниками від граничних і неграничних імперфективів, що не мають факту кінця дії та залежно від контексту можуть набувати результативного значення: Тільки тепер вона розуміє тую старанно ховану тугу, що часом все ж таки пробивалась в тих глибоких очах (Леся Українка) - лексема хована, утворена від імперфектива ховати, сама по собі не позначає стан об'єкта в результаті завершення дії, проте в контексті набуває результативного значення; [Жандарм:] Я полюбив отсю бідолаху, Анну, сироту.., кривджену нелюдами-братами (І. Франко) - лексема кривджена, утворена від імперфектива кривдити, не має факту кінця дії, але у контексті набуває значення "скривджена" як результат попередньої дії; Я тебе питаюся, чи ти був караний, то значить чи ти сидів у арешті? (Лесь Мартович) - лексема караний, утворена від імперфектива карати, так само не має факту кінця дії, але завдяки підрядній частині мислиться як результат; Виснажений, знесилений, змучений. І самому лихо, і кінь морений так насилу-насилу допхавсь додому аж опівночі (Г. Квітка-Основ'яненко) - лексема морений у контексті набуває значення "зморений" як результат дії "зморити"; Коли вона стала там край стола, погляд її впав знов на той лист, недавно читаний (Леся Українка) - читаний у значенні "прочитаний"; - Гляньте на цих орлів, - казав, задумано розглядаючи їх, Журба, - що не хлопець, то сила, розум, талант... Один в один... Це ж усе найкращий цвіт народу, вибираний, пересіяний! (С. Васильченко) - вибираний у значенні "вибраний"; [Семен Мельниченко:] Як тут гарно, скільки усякого цвіту! І верба, що вдвох посадовили, розрослась навдивовижу: мабуть, часто поливана (М. Кропивницький) - лексема поливана завдяки першій частині речення набуває результативного значення; На полі злиднями чавлений, громом битий, залізом рубаний косар косив (М. Стельмах) - чавлений у значенні "почавлений", битий - "побитий", рубаний - "порубаний" тощо.

Потенційними результативами називаємо лексеми, виражені пасивними дієприкметниками та акціональними предикативними формами на -но, -то від граничних і неграничних перфективів майбутнього часу.

Потенційні результативи позначають, що дія та її результативний стан здійсняться після моменту мовлення або іншого моменту, узятого за точку відліку: Іван Іванович підсвідомо, до краю загостреним чуттям, зрозумів, що та межа, до якої з неухильною поступовістю йшли події, буде перейдена зараз (І. Багмут) - результатив буде перейдена позначає, що після певного моменту відбудеться дія переходити перейти і як наслідок її результативний стан перейдена; По ходу речей має скластися либонь так, що ту посаду буде запропоновано Вам (М. Коцюбинський) - результатив буде запропоновано повідомляє про майбутню дію пропонувати запропонувати та її результат запропоновано; [Кіттельгавс:] Тим часом спокій в краю буде захитаний (Леся Українка) - результатив буде захитаний повідомляє про майбутню дію хитати захитати та її результат захитаний; Доки плацдарм не буде знищено - армія його буде зв'язана, скута (О. Гончар) - результатив буде знищено повідомляє про майбутню дію нищити знищити та її результат знищено; Стало відомо, що селище буде повністю знесене і на його місці виростуть нові квартали, міста (Д. Ткач) - результатив буде знесене повідомляє про майбутню дію зносити знести та її результат знесений; Картярський борг треба сплатити за добу, бо інакше він буде знеславлений - і тоді ніщо в світі не змиє з нього ганебного тавра (З. Тулуб) - результатив буде знеславлений повідомляє про майбутню дію знеславлювати знеславити та її результат знеславлений; Оце повне життя, молодості, повне краси й любові дівоче тіло буде повільно зсушене голодом - спрагою? Треба шукати виходу. Будь-що знайти вихід (О. Гончар) - результатив буде зсушене повідомляє про майбутню дію сушити зсушити та її результат зсушений; - А справника хочете? Усі будете повинувачені до одного! (Марко Вовчок) - результатив будете повинувачені повідомляє про майбутню дію винуватити повинуватити та її результат повинувачений; Тої ж неділі оголосив громаді на проповіді, що нині гордяки будуть при смирені (І. Франко) - результатив будуть присмирені повідомляє про майбутню дію присмирят иприсмирити та її результат присмирений; [Деї- фоб:] Хвалився він, що піде в бій сьогодні і всіх своїх лідійців поведе і що не зайде сонце, як вже буде розбите впень усе вороже військо (Леся Українка) - результатив буде розбите повідомляє про майбутню дію бити розбити та її результат розбитий; - Про ваше поводження з арештованими буде повідомлено вашого безпосереднього начальника! (Ю. Смолич) - результатив буде повідомлено повідомляє про майбутню дію повідомлювати повідомити та її результат повідомлено; І сказав, що він, як тільки открито буде полювання, одразу на цілий місяць залізе в комиші (М. Хвильовий) - результатив открито буде повідомляє про майбутню дію откривати открити та її результат открито тощо.

Отже, на значення результативності мовної одиниці впливають аспект, час їхніх мотиваторів та контекст. Розрізняємо контекстуально зумовлені результативи - лексеми, виражені пасивними дієприкметниками та акціональними предикативними формами на -но, -то від граничних і неграничних перфективів, що залежно від показників тривалості, вказівки на час, характеру зв'язку з описуваними подіями, природи описуваного стану можуть набувати результативного, пасивного чи стативного значення; нефактуальні результативи - лексеми, виражені пасивними дієприкметниками від граничних і неграничних імперфективів, що не мають факту кінця дії та залежно від контексту можуть набувати результативного значення; потенційні результативи - лексеми, виражені пасивними дієприкметниками та акціональними предикативними формами на -но, -то від граничних і неграничних перфективів майбутнього часу, які позначають, що дія та її результативний стан здійсняться після моменту мовлення або іншого моменту, узятого за точку відліку. Проблема категорії результатива, не зважаючи на тривалу історію її вивчення, залишається однією з дискусійних. Вирішення теоретичних та практичних проблем категорії результатива є важливим не тільки для всебічного з'ясування характеристики дієслова, але й для опису загальної структури мови, лексичного складу мови, з'ясування динаміки розвитку мови.

Список літератури

1. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл / А.В. Бондарко. - Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1978. - 176 с.

2. Загнітко А.П. Основи функціональної морфології української мови: навч. посіб. / А.П. Загнітко. - К.: Вища шк., 1991. - 77 с.

3. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія: [Монографія]: Донецьк: ДонДУ. - 1996. - 437 с.

4. Недялков В.П., Яхонтов С.Е., Маслов Ю.С. и др. Типология результативных конструкций (результатив, статив, пассив, перфект) / В.П. Недялков (ред.). - Л.: Наука, 1983. - 262 с.

5. ТФГ 1987: Теория функциональной грамматики. Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. / [Бондарко, М.А. Шелякин, В.С. Храковський и др.]; под. ред. А.В. Бондарко. - Л.: Наука, 1987. - 348 с.

6. Храковский В.С., Яхонтов С.Е., Сильницкий Г.Г. и др. Типология пассивных конструкций. Диатезы и залоги / А.А. Холодович (ред.). - Л.: Наука, 1974. - 380 с.

Список використаних джерел:

1. Багмут І. Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter. сот/Література/Іван-Багмут/49276/Пригоди-чорного-кота-Лапченка-описані-ним-самим - Назва з екрану.

2. Васильченко С. Мужицька арихметика [Електронний ресурс] - Режим доступу: М 1;р://икгсеп 1;ег.сот/Література/ Степан-Васильченко/20180-1/Мужицька-арихметика - Назва з екрану.

3. Гончар О. Людина і зброя [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lib.shodennik.ua/literature/work. aspx?work=7191&view=read - Назва з екрану.

4. Дніпрова Чайка За душу [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/Дніпрова- Чайка/51482-1/За-душу - Назва з екрану.

5. Донченко О. Подорож до млина [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/Олесь- Донченко/39287-1/Подорож-до-млина - Назва з екрану.

6. Ірина Вільде Український модерн [Електронний ресурс] - Режим доступу: https: //docs.google.com/viewer?url=http: / / www.ukrcenter.com/IFilesRepository/Literature%5C_Upload3//ae489d61-34da-475b-a1f6-61f1aea4f9e1.pdf - Назва з екрану.

7. Коцюбинський М. Сон [Електронний ресурс] - Режим доступу: ЬМр://икгсеМег.сот/Література/Михайло-Коцю- бинський/19842-1/Сон - Назва з екрану.

8. Кропивницький М. Доки сонце зійде роса очі виїсть [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/ Література/Марко-Кропивницький/20894-1/Доки-сонце-зійде-роса-очі-виїсть - Назва з екрану.

9. Квітка-Основ'яненко Г. Конотопська відьма [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/ Література/Григорій-Квітка-Основяненко/19799-1/Конотопська-відьма - Назва з екрану.

10. Леся Українка Лісова пісня [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lib.shodennik.ua/literature/work. aspx?work=10138&view=read - Назва з екрану.

11. Лесь Мартович Мужицька смерть [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/ Лесь-Мартович/62645-1/Мужицька-смерть - Назва з екрану.

12. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. - Львів: Світ, 1995. - 245 с.

13. Марко Вовчок Сон [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/Марко-Во- вчок/25373-1/Сон - Назва з екрану.

14. Нечуй-Левицький І. Микола Джеря [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/ Іван-Нечуй-Левицький/20855-1/Микола-Джеря - Назва з екрану.

15. Панас Мирний Лихі люди [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tululu.ru/read68205/ - Назва з екрану.

16. Стельмах М. Гуси-лебеді летять... [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lib.shodennik.ua/literature/work. aspx?work=84&view=read - Назва з екрану.

17. Смолич Ю. Що було потім [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/Юрій- Смолич/55022/Що-було-потім. - Назва з екрану.

18. Тулуб З. Людолови [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/Зiнаїда- Тулуб/26067-1/Том-1 - Назва з екрану.

19. Франко І. Захар Беркут [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lib.shodennik.ua/literature/work. aspx?work=79&view=read - Назва з екрану.

20. Хвильовий М. Я (Романтика) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/Микола- Хвильовий/19845-1/Я-Романтика - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження функціонально-семантичного поля темпоральності в латинській мові. Аналіз праць лінгвістів щодо поняття "поле". Огляд основних характеристик функціонально-семантичного поля. Вивчення структурних особливостей мовних явищ у польовому вимірі.

    статья [24,7 K], добавлен 19.09.2017

  • Вивчення лексико-семантичного поля у лінгвістиці. "Сема" як частина структури лексичного значення. Етнокультурна специфіка лексико-семантичного поля "засоби пересування" в англійській мові. Реконструкція поняттєвої категорії "водний транспортний засіб".

    курсовая работа [45,7 K], добавлен 29.11.2012

  • Функціонування особових займенників у природній людській мові у контексті когнітивної лінгвістики, функціонально-семантичного поля та філософії говору. Характеристика дослідження граматики та психолінгвістики. Особливість пошуку мовних універсалій.

    статья [42,9 K], добавлен 06.09.2017

  • Проведення структурного аналізу лексико-семантичного поля концепту, та етимологічного аналізу ряду синонімів лексем-номінацій емоції "гнів" в іспанській мові. Конкретизація та систематизація компонентів внутрішніх форм, які складають цей концепт.

    статья [25,2 K], добавлен 31.08.2017

  • Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови. Аналіз ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах. Дослідження його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 10.04.2014

  • Системные отношения между лексемами. Организация семантического поля как упорядоченного поля наименований и лексики в виде парадигматических и синтагматических семантических полей. Структура семантического поля. Семантическая структура терминов родства.

    реферат [88,5 K], добавлен 15.05.2014

  • Дослідження лексики за полями як лінгвістична проблема. Біографія письменниці Люко Дашвар, її життя творчий шлях. Мовні засоби презентації лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар, його структура та лексико-семантичні варіанти.

    курсовая работа [62,5 K], добавлен 17.02.2011

  • Термінологія та деривація в терміносистемі судочинства в англійській мові. Морфологічна класифікація юридичних термінів. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі. Поняття семантичного (термінологічного) поля.

    дипломная работа [57,5 K], добавлен 25.02.2010

  • Лінгвогеографія як метод вивчення просторового розміщення мовних явищ. Опис і порівняння мови з іншою за допомогою зіставного метода. Історія і розвиток мовної типології, мовні універсалії. Структурний метод як метод синхронного аналізу мовних явищ.

    реферат [21,3 K], добавлен 15.08.2008

  • Дискурс як тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище та мовленнєвий потік. Особливості дистрибуції та значення дієслів заборони, їхній вплив на адресата політичного дискурсу. Специфіка та будова лексико-семантичного поля дієслів заборони.

    статья [80,2 K], добавлен 08.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.