Вербалізація ідеологічних макроструктур поляризації в упередженому дискурсі американських, британських і російських політиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вербалізація ідеологічних макроструктур поляризації в упередженому дискурсі американських, британських і російських політиків

Кущ Е.О.

Статтю присвячено дослідженню особливостей вербалізації ідеологічних макроструктур поляризації в упередженому дискурсі американських, британських і російських політиків. Зазначені макроструктури виявляють ідеологічні погляди, переконання, атитюди, цінності політичних діячів. Макроструктури поляризації визначають також особливості структурно-семантичної організації їх мовлення та вербалізуються за допомогою мовних одиниць різного рівня.

Ключові слова: ідеологічна поляризація, макроструктура, пропозиція, структурно- семантична організація, упереджений дискурс.

Статья посвящена исследованию особенностей вербализации идеологических макроструктур поляризации в предубежденном дискурсе американских, британских и российских политиков. Указанные макроструктуры выявляют идеологические взгляды, убеждения, аттитюды, ценности политических деятелей. Макроструктуры поляризации также определяют особенности структурно-семантической организации их речи и вербализуются с помощью языковых единиц разного уровня.

Ключевые слова: идеологическая поляризация, макроструктура, пропозиция, структурно-семантическая организация, предубежденный дискурс.

The article is devoted to the investigation of the verbalization of ideological macrostructures in the prejudiced discourse of American, British and Russian politicians. Such macrostructures reveal ideological opinions, beliefs, attitudes and values of politicians. Macrostructures of polarization also determine features of structural and semantic organization of their speeches and are verbalized with the help of language units of different levels.

Key words: ideological polarization, macrostructure, proposition, structural and semantic organization, prejudiced discourse.

Проблема упередженого мовлення політиків привертає увагу не тільки лінгвістів, але й фахівців інших галузей гуманітарних наук: конфліктологів, політоголів, соціологів та інших. Ставлячи за мету визначити способи та засоби подолання різноманітних упереджень, що існують у сучасних політиків та вербалізуються відповідно в їхньому мовленні, науковці говорять про те, що поряд із засобами масової інформації політичний дискурс постає одним із найголовніших засобів впливу на свідомість людини, одним із важелів формування переконань та вкорінення певних поглядів у сучасних суспільствах та світовій спільноті загалом.

Одночасно мовознавці визнають пріоритетність нової “дискурсної онтології” пізнання, зорієнтованої на системне дослідження мовних елементів та мовленнєвих явищ у контекстуальному взаємозв'язку із середовищем їх породження та функціонування [10, с. 24]. Цим середовищем є “соціально-психологічний, культурно-історичний людський простір” [8, с. 17], конституювання якого відбувається в дискурсі.

Дискурс є реалізацією мови як системи знаків, мовлення, що актуалізує цю систему знаків для взаємодії людей через механізми їх свідомості, і мовленнєвої діяльності як цілеспрямованої соціальної дії для суспільної орієнтації та комунікації. Як вид соціальної дії й інтеракції, дискурс є безпосередньо включеним у процеси, що відбуваються в соціумі. Отже, соціальні образи, відносини, структури конструюються в дискурсі.

Упереджений дискурс політичних діячів виявляє систему їх ідеологічних уявлень і переконань, вірувань і поглядів, свідчить про наявність соціальних настанов та атитюдів, які характеризують зокрема особливості сприйняття ними подій, суб'єктів та одне одного.

Такі особливості залежать насамперед від значення чи цінності цих подій або суб'єктів для індивідів як представників певної політичної, соціальної групи. Отже, метою даної статті є виявлення особливостей вербалізації ідеологічних макроструктур упередженого дискурсу американських, британських та російських політиків. У зв'язку із цим завдання цієї статті полягають в: аналізі явища упередженості, з'ясуванні макроструктур ідеологічної поляризації упередженого дискурсу політичних діячів та пропозицій, що формують їх; визначенні структурно- семантичної організації упередженого мовлення та засобів його вербалізації; дослідженні видів упередженого мовлення політиків різних країн. Об'єктом статті є упереджений політичний дискурс. Предметом виступають ідеологічні макроструктури поляризації та засоби їх вербалізації в упередженому дискурсі американських, британських та російських політиків.

Під упередженнями звичайно розуміють “негативні та стереотипні уявлення та переконаннями, ворожі, необ'єктивні судження представників однієї соціальної, етнічної, політичної єдності про іншу” [6, с. 187]. Сучасні дослідники упередженого мовлення вказують на існування різноманітних упереджень, що визначають особливості сприйняття, поведінки та дій щодо об'єктів упередженості: представників етнічних меншин, інших націй, культур та релігій, людей із фізичними вадами, політичних та культурних діячів тощо. Американські соціальні психологи Д. Креч та Р. Крачфілд співвідносили упередження з негативними соціальними настановами (атитюдами), що є вкрай стереотипізованими, емоційно зарядженими та нелегко піддаються змінам [15, с. 12]. Детально досліджуючи етнічні упередження та засоби їх вербалізації у різних типах дискурсу, голландський дослідник Т. ван Дейк неодноразово наголошував на існуванні соціальних настанов, що визначають особливості упередженого мовлення та дій [10, с. 34; 11, с. 71]. Ми вважаємо, що саме теорія настанов, що детально розроблялася в соціальній психології, дає змогу зрозуміти сутність явища упереджень.

Настанова є одночасно елементом психологічної структури індивіда й елементом соціальної структури, оскільки психологічний стан особистості визначається зовнішніми об'єктами, локалізованими в соціумі та ціннісними орієнтаціями тієї соціальної групи, до якої вона належить. Соціальна настанова (атитюд) є станом свідомості людини, який детермінує особливості її соціальної поведінки, включаючи мовлення. Одним із найважливіших питань теорії соціальної настанови є визначення її структури. Загальновизнаною є тричленна структура, запропонована в 1947 році англійцем М. Смітом, яка складається з трьох компонентів: когнітивного (інформаційного або стереотипного), афективного (емоційно-оцінного) та конативного (регулятивного або компонента поведінки). Когнітивний компонент містить знання, уявлення про соціальний об'єкт; афективний - відображає емоційно-оцінне ставлення до нього; конативний - виражає потенційну готовність особистості реалізувати певну поведінку щодо соціального об'єкта [1, с. 13]. Отже, знання компонентної складової соціальних настанов надає можливість розуміти сталий характер та емоційність упередженого ставлення до суб'єктів чи об'єктів упередженості, характеризувати особливості дій та поведінки, зокрема і мовленнєвої, щодо них.

Мовлення та поведінка політиків визначається не тільки атитюдами, але й системою ідеологічних переконань та поглядів, що формуються в них, зокрема завдяки належності до певної партії, осередку, спільноти. Безумовно, кожна партія чи політичний осередок висуває та пропагує певні ідеї, що сформувалися в неї залежно від системи цінностей. Так, наприклад, питання імміграційної політики країни є конфліктогенним фактором, одним із найважливіших пунктів політичної боротьби між представниками партії консерваторів та лейбористів у Великій Британії. Під час загальних виборчих кампаній 2001 та 2005 років консерватори підкреслювали, що проблеми імміграції, соціальний статус іммігрантів та біженців стають найбільш значущими для британського суспільства.

Сповідуючи принципи соціального консерватизму, тобто збереження традиційних цінностей та норм британського суспільства, консерватори завжди виступали проти імміграційної політики лейбористів, критикуючи їх за лібералізм та втрату контролю над імміграційними процесами. У зв'язку із цим головною метою дискурсу британських консерваторів з питань імміграції було не лише переконання масового адресата в недоцільності та небезпечності імміграційної політики лейбористів, але й здійснення впливу на потенційного виборця з тим, щоб залучити його на свій бік. Так, наприклад, представник консервативної партії Д. Сміт вважає, що чужоземці та імміграційна політика лейбористів становлять загрозу для британців, зокрема: політик мовний вербалізація

The new arrivals pose a threat to everything we cherish - our jobs, our welfare, our national identity and way of life. They don t enrich and invigorate our economy, as the Labour party believes [21].

Характеристика іноземців, які прибувають до країни, відбувається в дискурсі Д. Сміта за допомогою негативних речень: The new arrivals pose a threat to everything..., They don't enrich and invigorate... За своїм оцінним значенням вони протилежні мовним одиницям, що слугують засобами надання характеристик британцям: we cherish - our jobs, our welfare, our national identity and way of life; our economy. Позитивно-оцінну семантику мають передусім одиниці на позначення національних цінностей британців jobs, the welfare state, our national identity and way of life. Використовуючи речення They don t enrich and invigorate our economy, as the Labour party believes, консерватор указує на хибні, на його думку, уявлення партії лебористів про роль іммігрантів у розвитку країни. Проаналізуймо ще один приклад:

Immigrants do create tensions and British people perceive that newcomers are in competition for scarce resources and public services. The pressure on resources is often intense and local services are often insufficient to meet the needs of the existing community, let alone newcomers [13].

Хоча для номінації іммігрантів британський консерватор М. Ховард використовує нейтральні лексичні одиниці immigrants, newcomers, семантика предикативних конструкцій do create tension, are in competition for scarce resources and public services, що співвідносяться із цими одиницями, не є нейтральною. За допомогою речення з вказаними конструкціями, а також речення The pressure on resources is often intense... перебування іноземців у країні представлене політиком як таке, що не викликає позитивних емоцій у британців і є невігідним для них.

Зазначені приклади свідчать про актуалізацію ідеологічно зумовлених уявлень і переконань британських політиків та дозволяють говорити про ідеологічну поляризацію представників “своїх та чужих”, тобто представників своєї та чужих націй і представників своєї (консерватори) та іншої (лейбористи) партій. Макроструктура ідеологічної поляризації “своїх та чужих”, “своїх та інших” визначає особливості структурно-семантичної організації дискурсу політиків. Спираючись на Т. ван Дейка, під макроструктурою ми розуміємо глобальну структуру організації дискурсу, призначену для абстрактного семантичного опису його змісту [10, с. 41]. Рекурентні пропозиції, що є безпосередніми засобами актуалізації макроструктури ідеологічної поляризації представників своєї та іншої партії чи спільноти, свідчать про наявність упереджених уявлень та переконань їх продуцентів. На думку Т. ван Дейка, упереджений дискурс політиків та його макроструктури визначаються, насамперед, ідеологією, яку вони пропагують [11, с. 142].

Розумінню ідеології та особливостей її актуалізації в дискурсі сприяли дослідження в галузі семіотики [12, с. 79-98; 13, с. 54-68; 14, с. 437-455]. У термінах А. Греймаса та Ж. Курте ідеологічний дискурс є вторинною семіотичною системою, ідеологія ж може бути представлена як семіотична модель, що є рекурентною глибинною структурою, притаманною дискурсу [4, с. 495-497]. Шляхи розв'язання питань поро те, що являє собою така структура, як вона моделюється, були намічені ще Празькою лінгвістичною школою при розробленні теорії опозицій [5, с. 62-68]. Ідея про здатність людини мислити бінарними опозиціями набуває подальшого розвитку в гіпотезі про можливість бінарних опозицій поєднуватися між собою, утворювати тетраметральні, гексаметральні та октаметральні структури [12, с. 79-80].

Для аналізу особливостей дискурсної реалізації ідеологічних уявлень та переконань мовців, структурно-семантичної організації (макроструктури) ідеологічного дискурсу науковці звертаються насамперед до тетраметральної моделі - “семіотичного квадрата Греймаса” [11, с. 483-551]. За А. Греймасом і Ж. Курте, будь-яка семантична категорія може бути представлена трьома типами відношень, які встановлюються між її членами: 1) S1 - S2 (відношення взаємної протилежності між контрарними членами); 2) S1 - S2*, S2 - S1* (відношення додатковості між комплементарними членами); 3) S1 - S1*, S2 - S1* (відношення взаємної суперечності між контрадикторними членами) [285, с. 497-498]. Семіотичний квадрат А. Греймаса представлено на рис. 1:

відношення протилежності (контрарності) відношення додатковості (комплементарності) відношення суперечності (контрадикторності) вісь протилежних членів вісь субпротилежних членів позитивна схема негативна схема позитивна вказівка (позитивний дейксис) негативна вказівка (негативний дейксис)

На наш погляд, семіотичний квадрат А. Греймаса є моделлю, на основі якої можливо реконструювати структурно-семантичну організацію (макроструктуру) упередженого політичного дискурсу, що експлікує систему ідеологічних поглядів і переконань політиків. Отже, їх вербалізація здійснюється в дискурсі згідно з аксіологічною моделлю, зображеною нами на рис. 2:

З одного боку, семіотичний квадрат А. Греймаса, представлений нами в такий спосіб, дає змогу виявити базові бінарні опозиції дискурсу консерваторів з питань імміграції, актуалізовані контрарними членами “ми - вони”, “свої - чужі”. З другого, сприяє ідентифікації пропозицій, які формують його аксіологічну перспективу, а саме: МИ / СВОЇ: ХОРОШІ - ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ; МИ / СВОЇ: НЕ ПОГАНІ - ВОНИ / ЧУЖІ: НЕ ХОРОШІ. Центральне місце у визначеній моделі належить саме пропозиціям МИ / СВОЇ: ХОРОШІ / НЕ ПОГАНІ, що виступають вихідними для розуміння пропозицій ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ / НЕ ХОРОШІ, а саме: оскільки ми (свої) - хороші (не погані), а вони, чужинці, не такі як ми, не схожі на нас, то відповідно вони (чужі) - погані (не хороші). Система таких ціннісних уявлень та орієнтацій вказує на упереджене сприйняття іноземців.

Наступний приклад свідчить про наявність упередженості американських політиків до представників ісламських країн. Безумовно, формуванню упереджених поглядів та переконань щодо останніх сприяла війна з Іраком, численні теракти, що відбулися в США, проблема тероризму. Саме тому американські політичні діячі щоякнайменш протягом десятиліття говорили про те, що представники ісламських країн несуть загрозу для Америки та всього західного світу, зокрема:

The American way is simply superior in key respects, for it creates the greatest freedom and prosperity for the greatest number of individuals. The threat of new jackals comes from abroad. Islamic representatives cannot reconcile with the Western-secular universe. We all know who were terrorists, we all know where they were taught or came from [20].

Для надання характеристик своїй нації, її культурі та способу життя американський політик використовує номінативні одиниці позитивно-оцінної семантики superior, creates the greatest freedom and prosperity, the greatest number of individuals. Характеристика чужинців з ісламських країн відбувається в дискурсі політика за допомогою номінативної одиниці з пейоративним зоонімом new jackals. Таке метафоричне позначення не тільки експлікує упереджене ставлення американського політичного діяча до вказаних іноземців, але й виявляє його уявлення про них як ненависних до західної цивілізації людей. Крім негативно-оцінного зооніма, про це свідчить і семантика речення, що, поряд з іншим, конкретизує релігійну належність відповідних референтів Islamic representatives cannot reconcile with the Western-secular universe, а також речення We all know who were terrorists, we all know where they were taught or came from. Зазначені одиниці актуалізують макроструктуру ідеологічної поляризації представників своєї та чужих націй, представлену пропозиціями МИ / СВОЇ: ХОРОШІ - ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ.

Залежно від системи ціннісних уявлень про політичні, соціокультурні події, що відбуваються в тій чи іншій країні, їх значущість, їх суб'єктів та об'єктів, пропагованих ідей, за які борються політики, рекурентні пропозиції ідеологічної поляризації макроструктур упередженого мовлення, вербалізуються за допомогою одиниць, протилежних за своїм оцінним значенням, зокрема:

Мы шли навстречу Украине не только по Крыму, но и по такой сложнейшей теме, как разграничение акватории Азовского моря и Керченского пролива. Из чего мы тогда исходили? Исходили из того, что хорошие отношения с Украиной для нас главное, и они не должны быть заложником тупиковых территориальных споров. Но при этом, конечно, рассчитывали, что Украина будет нашим добрым соседом, что русские и русскоязычные граждане на Украине, особенно на её юго-востоке и в Крыму, будут жить в условиях дружественного, демократического, цивилизованного государства, что их законные интересы будут обеспечены в соответствии с нормами международного права. Однако ситуация стала развиваться по-другому. Раз за разом предпринимались попытки лишить русских исторической памяти, а подчас и родного языка, сделать объектом принудительной ассимиляции ... [18].

У наведеному прикладі представники російської нації, їхні дії та думки характеризуються за допомогою позитивно-оцінних речень Мы шли навстречу Украине...; Исходили из того, что хорошие отношения с Украиной для нас главное...; Но при этом, конечно, рассчитывали, что Украина будет нашим добрым соседом. Представники української нації водночас характеризуються негативно: Раз за разом предпринимались попытки лишить русских исторической памяти, а подчас и родного языка, сделать объектом принудительной ассимиляции. Зазначені одиниці актуалізують макроструктуру ідеологічної поляризації представників російської та української націй, представлену в наведеному уривку упередженого мовлення пропозиціями МИ / СВОЇ: ХОРОШІ - ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ.

Таким чином, макроструктура ідеологічної поляризації, актуалізована зазначеними рекурентними пропозиціями, вказує на упередженість дискурсу політичних діячів різних країн. Вказана макроструктура вербалізується за допомогою мовних одиниць різних рівнів. Експлікуючи упереджені погляди та переконання політиків, ці одиниці слугують засобами номінації представників своєї та чужих націй, спільнот, партій, а також ситуацій, подій, фактів, пов'язаних із ними. Перспективу вбачаємо в майбутньому дослідженні комунікативних стратегій і тактик упередженого дискурсу політиків, розробленні методик корегування та усунення упередженості в інституційних типах дискурсу, порівняльному аналізу упередженого дискурсу політиків різних країн.

Література

1. Андреева Г М. Психология социального познания / Галина Михайловна Андреева. - М. : Аспект Пресс, 2000. - 288 с.

2. Гасанов И. Б. Национальные стереотипы и образ врага / Игорь Борисович Гасанов. - М. : Прогресс, 1994. - 39 с.

3. Гнатенко П. И. Этнические установки и этнические стереотипы / Павел Иванович Гнатенко, Виктор Ильич Павленко. - Днепропетровск : Изд-во ДГУ, 1995. - 200 с.

4. Греймас А. Ж. Семиотика. Объяснительный словарь теории языка / А. Ж. Греймас, Ж. Курте. - М. : Радуга, 1983. - С. 483-551.

5. Звегинцев В. А. Тезисы Пражского лингвистического кружка / В. А. Звегинцев. - М. : Прогресс, 1967. - 142 с.

6. Кон И. С. Психология предрассудка. О социально-психологических корнях этнических предубеждений / И. С. Кон // Новый мир. - 1966. - № 9. - С. 187-201.

7. Леви-Стросс Кл. Структурная антропология / Кл. Леви-Стросс. - М. : Наука, 1983. - 535 с.

8. Макаров М. Основы теории дискурса / М. Л. Макаров. - М.: ИТДГК “Гнозис”, 2003. - 280 с.

9. Филинский А. А. Критический анализ политического дискурса предвыборных кампаний 1999-2000 гг. : дис... канд. филол. наук: 10.02.19 / Александр Александрович Филинский. - Тверь, 2000. - 163 с.

10. Dijk T A. van. Communicating Racizm. Ethnic Prejudice in Thought and Talk / Teun A. van Dijk. - London : Sage Publications. - 1987. - 437 p.

11. Dijk T. A. van. Ideology: a Multidisciplinary Approach / Teun A. van Dijk. - London : Sage Publications, 1998. - 374 p.

12. Gandelman С. The semiotic square as a “catastrophe” / С. Gandelman // Semiotica. - 1988. - № 70. - P.79-98.

13. Halliday M. Language, Context and Text: Aspects of Language in Social-Semiotic Perspective / M. Halliday, R. Hasan. - Oxford : Oxford University Press, 1991. - 126 p.

14. Hardimon M. O. The Ordinary Concept of Race / M. O. Hardimon // The Journal of Philosophy. - 2003. - Vol. 1, № 9. - P. 437-455.

15. Krech D. Individual in society / D. Krech, R. Crutschfield. - New York : Academic Press, 1962. - 214 p.

16. Racizm at the Top. Parliamentary Debates on Ethnic Issues in Six European States: [ed. by R. Wodak & Dijk T A. van] - Klagenfurt : Drava Verlag, 2000. - 412 p.

17. Reisigl M. Discourse and Discrimination. Rhetorics of Racizm and Antisemitizm. / Martin Reisigl, Ruth Wodak. - L. & N.Y. : Routledge, 2001. - 298 p.

Джерела ілюстративного матеріалу

18. Путин В. В. Обращение к Генеральному собранию о воссоединении с Крымом / В. В. Путин. - Режим доступу: http://www.km.ru/v-rossn/2014/03/18/vladimir-putm/734940-obrashchenie- vladimira-putina-k-federalnomu-sobraniyu-o-vo - Назва з екрану.

19. Howard M. It's Time to Set an Annual Limit to Immigration / M. Howard. - Режим доступу: http://www.conservatives.com/tile.do?def=news.story.page&obj_id=119049&speeches=1 - Назва з екрану.

20. Tirkophope E. Islamic Threat / Edward Tirkophope. - Режим доступу: http://hot.com.politica.usa= 72237& speeches=1- Назва з екрану.

21. Smith D. Asylum Debate / D. Smith. -Режим доступу: http://www.conservatives.com/tile.do?def= news.story.page&obj_id=133321&speeches=1- Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru