Ускладнені форми простого дієслівного присудка в середньонаддніпрянських говірках
Огляд ускладнених форм простого дієслівного присудка за матеріалами діалектних текстів. Структурно-граматична, семантична й функціонально-стилістична специфіка розглянутих одиниць в ареалі середньонаддніпрянського говору. Фактори їх утворення, стилістика.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.01.2018 |
| Размер файла | 21,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ускладнені форми простого дієслівного присудка в середньонаддніпрянських говірках
Постановка проблеми та її зв'язок із науковими і практичними завданнями й аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні десятиліття відчутна активізація досліджень української діалектної мови: з'явилося чимало праць, присвячених системному вивченню фонетики, фонології, лексичного, фразеологічного та морфологічного складу говірок. Меншу увагу приділено аналізу одиниць синтаксичного рівня, встановленню їхньої ієрархії та особливостей функціонування в діалектах.
Загальну характеристику синтаксичних систем наріч і діалектів української мови подано в працях С. Бевзенка [2, с. 151-177], І. Матвіяса [8, с. 20-25]. Більшою мірою вивчені синтаксичні особливості говорів південно-західного наріччя (праці І. Чередниченка, Й. Дзендзелівського, І. Слинька, К. Германа, Н. Гуйванюк, В. Добоша, М. Кобилянської, С. Маковійчук, П. Недільського, В. Юрценюка тощо); меншою - північного (студії Н. Желєзняк, О. Юсікової), і особливо південно-східного (статті В. Брахнова, П. Дудика, Г. Мукан) наріч. В Атласі української мови діалектний синтаксис представлений лише на 8 картах, зокрема 6 із них присвячено поширенню словосполучень і 2 - синтаксичних конструкцій [1, к. 274-281]. В останні десятиліття структурні одиниці синтаксису вивчають переважно в текстовому вияві [11, с. 243-251; 10, с. 639-643; 7; 6, с. 200-201], що уможливлює здійснення компонентного, позиційного та контекстуального аналізу синтаксичних одиниць.
Визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми. На жаль, синтаксис середньонаддніпрянських говірок вивчений недостатньо: у 60-70-х роках XX ст. було опубліковано лише кілька розвідок про окремі синтаксичні одиниці з різних груп середньонаддніпрянських говірок (північних - В. Брахнов [3, с. 94-108]; полтавських - П. Дудик [5, с. 102-109]), проте комплексного опису цих говірок досі не здійснено. Як відомо, середньонаддніпрянський діалект став основою української літературної мови, а тому вивчення його синтаксичної системи надзвичайно важливе як щодо з'ясування її структурно- семантичного складу, особливостей репрезентації, так і для виокремлення в ній загальновживаного й вузьколокального.
Мета статті - представити ускладнені форми простого дієслівного присудка, виявити специфіку їхнього вираження та функціонування в діалектних текстах із різних зон середньонаддніпрянського говору.
Матеріалом для дослідження послугували діалектні тексти, представлені в збірниках (ГПК, ГЗП, ГЧ) та у вигляді електронної фонотеки на компакт-дисках, що дає змогу об'єктивно репрезентувати синтаксичні одиниці у зв'язному діалектному мовленні.
Виклад основного матеріалу дослідження. У науковій літературі ускладненими вважають присудки, утворені шляхом повторення слів і додавання спеціальних часток [9, с. 116]. П. С. Дудик, розглядаючи простий ускладнений присудок у полтавських говірках, зазначає, що це аналітичне з формального погляду утворення «щонайменше з двох слів, одне з яких (або й усі) є повнозначними» більшою мірою придатне порівняно із звичайним дієслівним присудком «для оформлення повнішої семантики і глибшої емоції» [5, с. 100].
Найчастіше в текстах засвідчено простий дієслівний присудок, ускладнений частками, які мають функційну спеціалізацію - підсилювально-видільну, модальну, емоційно-експресивну. Зокрема, частка і надає дієслову-присудку відтінку результативності, відповідності, посилення: а й 'мати ни'н 'ім ни бо'л 'іл 'и / 1кажут ' / йа і ни Знал 'а / де те 'серце / (Дв); ... а йа йак п 'ідЗ 'іл 'шал 'а / то вже вйаЗал 'а в сно Зи / і так і жнивр вал 'и / ; ... о ре Зистружут ' до твир Зойі Зонви / а то З 'і ж і кл'аЗут' і на ц'ій Зонв'і 'ц'іпом моЗ'от'ат' // (Гл); брат м'ій пас скот / і в кан'тор'і і вмер на сов 'іш'нан 'ійі / (Бд); так йа й поЗ'ігл 'а та й забрал 'а до'дому / (Уст); то во'на за 3 'улку брал 'ас 'а / та й 3 'аде /поЗидит ' /та Зид 'а й 1 йіл 'а / (Млш).
Частки як, аж, ше й вживані для підсилення дії, підкреслення її несподіваності: до ми бу'л Ъ о'це йак празник / да йак п0шийут' 1мати сподЗиц'у Зову / (Дв); пир'іж'к'ів йак напиЗе та йак поСтавит' на ст 'іл пир 'іж'ки / і ше й 3 'удам дайе // (НІ); та йа ж л 'аЗкова / та виЗосил 'а та йак простуЗил'ас'a та на другий ден ' йак захвор'іл 'а та 'м 'іс 'ац ' ни два лЗжал 'а / (Млш); поки / йіЗі син був /ДиЗан'ка в Пол'тавс'к'ій Зблас'т'і / Зоки аж прийіхав / (Дн); ... бо са'мому Пут'інов'і ниЗигодно / бо оре в'ін там аж тан'Ц'уйе / шо це ж о'це ж Йул'кин 'ур'ад уЗолили // (Мск); з пири'л 'аку аж по но'гах по 1 б'ігло і ''випала картошка//(Я) тощо.
Частка мов надає порівняльного чи вірогідного відтінку значення, причому вона може функціювати з частками, що мають підсилювальну семантику: а йа сто'йу на 'пол 'ику ота'ко / шоб 'банил'и / во'ни ни 'в'ір'ат' / 'кажут' / шо мов п0 бил'и ни шо / ну ни 'бил'и / (Трс); йак то о'це в'ремн 'а по'гано жит ' ниг'рамотному / г'рош 'і м 'і'н 'айуц ':а та та'к 'і / шо мов з 1 найу г'рош 'і / (Тв); роздов'байиш ту га'л 'ушку / а'га /мов у'же зварилас'а / (Клщ); йа ни 'банила / 'банит ' / то'д 'і йіх мов і ни буЗо / (Шш); накоЗ 'у пш 'і'нин ':а / пови'зу коров 'і / та'ке мов ше ж йа помаЗайу /; 'мама нас / мов буЗо наЗр'ійе / мов во'динку / поку'пайе і 'садит ' до с'толу // (ЗД). Частка хоч (хоть) має обмежувально-видільну семантику, виконуючи важливу роль у комунікативній актуалізації реми: в 'мине ос ' 'кохта йе д'рана / на'д 'іниш /хто ти'бе / то н 'іх'то ти'бе хоч ни вбйе / (Брл); 'Хот 'би вже йа'кийс' магн'ітох'вон та кл'уб отк'рили / шоб во'ни хоч з 1 нали ку'ди йім бу'ло хот' і ти // (Вр); йак'шо ж / 'каже / ше ни повез'ли / то йа йо'го хоч там по1бачу //; шо хай по'буде хон трошки / йа хоч подивЗ'ус' /по'дивимос 'а о'дин на 'одного // (Мск).
Простий присудок, виражений дієсловами наказового способу, ускладнюють модальні спонукальні частки ну (ану), бодай, які реалізують семантику бажання, прохання, наказу, заборони- заклику: Ни'ма ско'тини у дво'р 'і / жи'ве сам / ну й кин' / ни 'дес 'ат ' к 'ілог'рам 'борошна / дай по три ни по пйат ' / (Ск); ну ко'тонок заСни /заСни си'нонок /заСни /заСни /зад'р'імай та 'н 'іного ни 'думай / 'т 'іки Зумай с'пати /(Бгд); а 1 ну кум / ку'ма / іЗ'іт' / і'дут' / с'і'дайут ' / с'п 'і'вайут' / (Дн); та 'боже / ой / боЗай н'іх'то ни ЗожЗав та'койі 'жиз'н'і / (Дм), ой / боЗай йо'го й ни жит' / ни дожи иЗат' та'кого // (Хр). Зрідка трапляються конструкції з частками боЗай і би при дієслові минулого часу для вираження бажального способу, причому мовець не спонукає до виконання бажаної для нього дії, а лише повідомляє про неї: сп 'і'вайут ' / і во'зилис 'а / бо 1 Зай би пока1зилис'а // (Хц).
Частками стали дієслівні форми За 1 вай, буЗо, бу 1 вало, уЗ'ав (уз'а1ла, -о, -и, воз'ми), які дослідники називають ще «порожніми словами», оскільки вони втратили лексичне значення, набули високого ступеня семантичності та слугують засобом вираження лише граматичних значень [4, с. 81-83]. Такі слова близькі до часток і нерідко підсилюють простий дієслівний присудок спонукальною семантикою. Частка давай у сполученні із дієсловами теперішнього та майбутнього часів синонімічна в досліджуваних говірках до сполук із часткою ну: п'іш'л'и 'гарн'і д'ів'ки / так 'гарно пов'б 'іран 'і / та го'в 'іт ' жи / ЗаЗай жи ж гОв'іт' / (Зр); дак во'ни то'д 'і 'бабу ту на 'воза / на 'сан 'і / да привиз'л'и до'дому / да с'кинул'и ж да в'ін до 'матушки / шо ЗаЗай мат'уЗат' жи 'бабу / (Брл); 'йакоби ж во'ни жи'л'и ж р'адом і д'ід Пав'ло Горо'бец' / ЗаЗай оЗкиЗат' / ни во'ни йе жи'в 'і / (Дрз); то це вже нат'кал 'а / наб 'і'л 'ил 'а і ЗаЗай шит' / (Мкй); розв 'а'зал 'и ту кал 'и'ту і / з'нанит ' / це / і ЗаЗай ми йі'йі л `а^мат' по ку'сонках / і да'ват ' 'йісти // (Бгд); в 'ін ска'зав ми'н 'і / шо ЗаЗай йа ти'бе забиру / (Клщ). Також вона може ускладнювати головний член безособових(інфінітивних) речень: та то'д'і давай самотужки т'агти в йар того паровика / та да'вай моЛот' / (Хр); а ми з под'ругойу п'іш'ли в них і даивай т'ікат' / ни веирЛулис' ми // ми пеиреи'сид'іли в тих 'лозах до 1вечора / 'поки 1поноч 'і сотало / і даивай доб`ірац':а 1йіхат ' / йти на 'п 'ешу додому // (Кз); та й давай 'б'ігти во'ни у 'волос'т ' туби / (Кз). Частку було (ж, там, як) додають до дієслів теперішнього чи майбутнього часу доконаного виду, які вжиті в значенні минулого часу: о'це 1тиждин ' буЛо гуЛ'айут' / (Дрз); буЛ `о 'мати Каже / (Кж); да буЛ `о ж дабут' нам о'це на жовтЛеве / там по к 'і'лу до 'борошна / до там шче чо'го / (Дв); ну буЛо ж там зар'іжут' ко'л 'и і поро'с 'атко // (Дрз); 'мати ж ко'л 'ис ' буЛ `о йак зоЛ 'ат' Лорочки / да вс 'о да о'т 'і жл 'ук'та / да 'поки попеи'рут ' / (Дв). Частка бувало слугує для виділення, актуалізації дії, причому її може підсилювати частка і (й): гос 'т 'і буЛало збирайуц':а дес ' там і с 'п 'і'вали п 'іс'н 'і / ко'л 'адки / шчеид'р 'івки // (Грн); 'мати буЛало 'п'ісл'а вой'ни / тво'йа 'мати п'ішЛа до мо'йейі /(Крб); а буЛаЛо шо й вбиЛаЛи л'у'дей о'це на ц'ій За'бар 'і / (Брз).
Нерідко в текстах трапляється простий ускладнений присудок, утворений із дієслова доконаного виду минулого часу та препозитивних часток взяла та (та й, і, й), що активізує виклад, реалізує несподівану, невмотивовану дію, має відтінок «здійсненого наміру» [5, с. 106]: а йа ж воз'ми та й скЛжи /йак хтозна'шо /(Трс); хо'т 'іл"ос'а вже ми'н 'і п 'ід'ти в степ /у степ /шоб із 'тими із:'росл"ими на сти'пу / йа вз'аЛ~а та й уЛрал'а Л'ожку та й п'іш'л"а / (НІ); 'д 'іти так ниви'л"ик'і / дак уз'аЛ'а да по'душку розиСд"ал"а / (Брл); йа вз'аЛа розчи Лияа те 'к'істичко / учи'нил 'а / а по'том на рано м'і'шу йо'го і хл 'іб пи'чу // (Мкй); а в 'ін уЛ'ав і с'т'аг із 'воза йі'йі / ше ''дужчий був // (Л); оре ж одти'че цей сир / і вз'аЛ U збиЛаЛ 'и йо'го / (Мкй); а то'д 'і вз'ав та ота'ко і звирнув йо'го /та й поса'див у с'ковороду і в 'ін о'це кру'гом о'це звеир'нутий / (Врм).
Частотні в текстах прості дієслівні присудки, ускладнені відзайменниковою часткою собі: йак о'це 'с'одн 'і спик'ла йа х'л 'іба /а на другий раз оставЛ'айу соб'і 'к'іста / Кислого то'го са'мого ж / со о б`і оСтавиЛа к 'іс'та в 'д 'іж 'і там ли'жит ' / (Дрз); 'д 'іжка та'ка здорова / там бочка / то ог 'ір'ки соб'і заЛоЛ'уйут' / (Дрз); п'ш 'інка у л 'іс'ку / во'на са'ма соб'і Л'ійиц':а / шчи'пайиц ':а на боршч / та'к 'і лис'точки ма'лен 'к 'і зили'нен 'к 'і / то во'на там со' б'іроЛте і цв 'і'те так 'жовтин 'ко / (Дрз); усо' хаз'айнуЛая'и // (Дв). На думку І. І. Слинька, «іменні форми давального етичного займенника собі, ставши частками, надають дієслову-присудку значення вільної дії [9, с. 117], підсилюючи й увиразнюючи її.
Засвідчено також частку прямо, що слугує для виділення дії, вираженої дієсловом- присудком: 'гарно 'вимил'и п'іч / йак напа'л'ил'и там / і пр'амо боро'шенцим натрушуйут' і в п'іч // (Мкй); а 'мати ж од'но / за 'сином пр'амо пЛ'аче // (Хр); у м'ішКах пр'амо соЛ'иЛ'и й скл `ЛдаЛ `и // (Ндг).
Ускладнені прості дієслівні присудки, утворені шляхом повторення дієслів недоконаного виду минулого й теперішнього часів, є засобом вираження тривалої дії: ... й привиз'л'и су'с'іди ж до комин'данта / комин'дант диЛивс' / диЛивс' / (Брл); на го'ришче зви'л"а й зак'рил"а / зак'рил"а і йа си'д 'іл"а /пЛ"аказ"а/пЛ"аказ"а / (Брл); ... дак йа в той туа'л 'ет /да й захо'вал"ас'а/а во'ни Л`ігал"и/ Л'ігая 'и / (Брл); повторюваної: а чол 'о'в 'ік 'б 'іл 'ше у'чивс 'а / при'йіде / поробив / поробив / зЛову по'йіхав у'чивс'а / (Брл); там 'н 'емц 'і ж пройіж' иайут ' / а т'реба шоб і сн 'іг жи одки'дал "и / бо т 'і ж обози і йдут'/ і йдут' /; ... так о'то с'тане11 / Л`ійви / Л`ійви той хл 'іб / на'в 'ійеи / (Брл); ми 'цейу с'тежичкойу / с'тежичкойу ідем / ідем / (Дрз); або інтенсивної: а в чотир'над 'ц 'ат ' год йа вже 'переид во'дил'а / саЛайу / са' пайу / гуп / у с'пину а'бо у 'голову грудка / бо йа спеи'реду / бо йа бистра бу'л 'а // (Грш). Ускладнені прості дієслівні присудки у формі доконаного виду минулого чи майбутнього часів виражають більшу інтенсивність, періодичність дії з результативним значенням: о'то жизн ' бу'л 'а / да й пирижиЛ 'и /пирижиЛ 'и і хол 'о'да / і гол 'о'да / (Дв); ми вс 'і мни'мо Лажна / до сно'па нам'н'ала / нам'н'ала / (Зр); йа в ':ій'ду / та накру' чу / накру' чу / кру'теник 'ів / (Грш); чи р 'ад'но чи шо б то ни бу'ло /пра'чом Либйе/Либйе//і хара'шо //(Мкй).
Ускладнений присудок у формі наказового способу служить для підкреслення наказу, прохання, заклику: 'баба си'дит ' та й 'кида в п 'іч // йак гор'шечки вит 'а'гат ' / іди /йди рога'чем // (Грш); ... нагу'л 'ал 'ас 'а / йди /йди со'б 'і з 'Богом // (Бгд); 'т 'іки зви'ду 'оч 'і /кри'чит '/Хари'тино / йди с'у'ди / ч'о ти / с'ідай сиби / 'мушу йа си'д'іт' / (Бг) або реалізує ці значення послаблено, з відтінком необхідності: Во'но о'це йак по'думайу /то в си'л 'і ни 'дуже добре 'л 'уд 'ам/роби йроби /(Бг).
Засобом вираження ускладненого простого присудка можуть бути імперативи здебільшого у формі 2 ос. одн. з часткою не посередині: во'на ми'н 'і й 'каже / Л'ід 'ійка /р'ішай ни р'ішай / ти йі'йі роз'казуй (Трс); йа ж все з'найу / т 'іки шо йа бал `акат' ни бал `акал `а по 'йіхн 'ому / (Бг), а також сполучення інфінітива, частки не й форми наказового способу, що має додаткове значення сумніву в тому, що дія буде результативною: Ти йійірозказуй /ар'ішат' ни р'ішай ти йій / (Трс).
Зрідка функціонують також ускладнені присудки-ідіоми: то йак 1виорав тим т}рахтором / то хай водо Сказиц ':а /йа ше 1тиждеин ' ходил 'а та загор'тал 'а / (Грш); ой 1господи ой /хай йоМу дч `і повидаз'ат' / шо йа 1т 'іки ни пиреиждл 'а / (Грш); бо йак заМ 'ісите ви йій кру'тен 'ко / то вода ж удору йде / даска вдходе й 'іки тада / (Мкй); йак простудил 'ас 'а та на д'ругий ден ' йак захво'р'іл'а та 1м'іс'ац' чи два лджал'а / чут' і дуба ни дал'а / (Млш), що переважно орнаментують мовлення емоційно налаштованих діалектоносіїв.
Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі. Таким чином, вивчення діалектного синтаксису за матеріалами текстів дає повнішу й об'єктивнішу інформацію про структурно-граматичну, семантичну й функціонально-стилістичну специфіку окремих його одиниць, засвідчує їхнє місце в досліджуваній системі. Ускладнення простих дієслівних присудків у середньонаддніпрянських говірках відбувається шляхом додавання часток, близьких до них так званих «порожніх слів» чи повторення форм. Ці додаткові граматичні засоби передають найрізноманітніші відтінки предиката. Здебільшого мовці використовують частки, які надають йому різних стилістичних відтінків, причому специфіка досліджуваних говірок полягає в одночасному використання часток зі спонукальною, модальною, обмежувально- видільною та підсилювальною семантикою. Інші ускладнені форми простого дієслівного присудка засвідчено зрідка.
Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні за матеріалами діалектних текстів засобів вираження простих дієслівних присудків спеціалізованого й неспеціалізованого типів.
Умовні позначення джерел і говірок
дієслівний присудок говор середньонаддніпрянський
Умовні позначення джерел
ГПК - Говірки Південної Київщини : Збірник діалектних текстів / Упорядники Г. І. Мартинова,
З.М. Денисенко, Т. В. Щербина. - Черкаси, 2008. - 370 с.
ГЗП - Говірки Західної Полтавщини : Збірник діалектних текстів / Упорядник Г. І. Мартинова. - Черкаси, 2012. - 325 с.
ГЧ - Говірки Черкащини : Збірник діалектних текстів / Упорядники Г. І. Мартинова, Т. В. Щербина, А. А. Таран. - Черкаси, 2013. - 870 с.
Умовні позначення говірок
Дрз - Дрозди, Кж - Коженики, Мкй - Макіївка Білоцерківського р-ну, Грш - Грушів Миронівського р-ну, Дв - Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну, Л - Леонівка Кагарлицького р-ну Київської обл.; ЗД - Зелена Діброва Городищенського р-ну, Брл - Бирлівка Драбівського р-ну, Бг - Богуславець, Гл - Гельмязів, Дм - Домантове, Дн - Деньги, Зр - Зорівка, Крб - Коробівка, Ск - Скориківка Золотоніського р-ну, Кз - Козарівка, Я - Яблунів Канівського р-ну, Брз - Березняки Смілянського р-ну, Бдщ - Будище, Грн - Геронимівка, Хц - Хацьки Черкаського р-ну, Бгд - Богодухівка, Вр - Воронинці, Врм - Вереміївка, Клщ - Кліщенці, Мск - Москаленки, Хр - Хреститилеве Чорнобаївського р-ну Черкаської обл.; Трс - Тарасівка Гребінківського р-ну, НІ - Нижній Іржавець Оржицького р-ну, Твс - Товста, Уст - Устимівка Семенівського р-ну, Ндг - Недогарки Кременчуцького р-ну, Млш - Мелюшки, Шш - Шишаки Хорольського р-ну Полтавської обл.
Список використаної літератури
1. Атлас української мови. - В 3-х т. - Т. 1. Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі. - К. : Наук. думка, 1984.
2. Бевзенко С. П. Українська діалектологія / С. П. Бевзенко. - К. : Вища школа, 1980. - 244 с.
3. Брахнов В. М. Складнопідрядні конструкції говірок Переяслав-Хмельницького району у зв'язку з інтонацією // Діалектологічний бюлетень. - Вип. VII.- К. : Вид-во АН УРСР, 1960. - С. 94-108.
4. Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : 10.02.01 «Українська мова» / Ніна Василівна Гуйванюк : АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. - К., 1993. - 444 с.
5. Дудик П. С. Форми простого ускладненого присудка в полтавських говірках // Сучасні говори Наддніпрянщини : Збірник статей / відп. ред. В. С. Ващенко. - Дніпропетровськ, 1969. - С. 102-109.
6. Коваленко Б. Особливості побудови складних речень у подільських говірках // Актуальні проблеми синтаксису : сучасний стан і перспективи дослідження : матеріали міжнар. наук. читань, присв. пам'яті доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри сучасної української мови ЧНУ Ніни Василівни Гуйванюк (Чернівці, 14 листопада 2014 р.) : програма, матеріали й тези доповідей / відп. за вип.: О. В. Кульбабська. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2014. - С. 200-201.
7. Литвинова Н. Б. Структурно-семантичні параметри висловлення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н. Б. Литвинова. - Луганськ, 2010. - 20 с.
8. Матвіяс І. Г. Лінгвістичне дослідження українського діалектного синтаксису // Мовознавство. - 1974. - № 2. - С. 20-25.
9. Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. - К. : Вища школа, 1994. - С. 116-118.
10. Юрценюк В. Конструкції з об'єктним значенням у буковинських говірках // Науковий вісник Чернівецького національного університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. - Вип. 475-477 : Слов'янська філологія. - С. 639-643.
11. Юсікова О. Особливості диференціації явищ діалектного синтаксису // Діалектологічні студії. 6 : Лінгвістичний атлас - від створення до інтерпретації / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. - Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ, 2006. - С. 243-251.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Порядок слів у простому поширеному реченні. Словосполучення та закономірності його перекладу. Видо-часові форми простого дієслівного присудка. Модальні дієслова. Особливості вживання форм присудка в підрядних реченнях. Неособові форми дієслова.
учебное пособие [1,2 M], добавлен 15.01.2010Поняття числівника як частини мови, його морфологічні ознаки і вираження в реченні. Утворення прислівників прикметникового, іменникового, займенникового й дієслівного походження. Вживання для утворення особливих, властивих тільки їм, суфіксів і префіксів.
реферат [31,1 K], добавлен 07.11.2011Вивчення фразеології як джерела збагачення мови. Критерії виділення фразеологізмів, морфолого-синтаксична та структурно-семантична оформленість фразеологічних одиниць. Структурно-семантична класифікація фразеологізмів, які містять назви свійських тварин.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 02.01.2013Вивчення основних методів дослідження перської фразеології. Класифікація фразеологічних одиниць. Прислів’я й приказки як складова частина фразеології. Структурно-семантична і граматична характеристика дієслівних фразеологізмів української і перської мов.
курсовая работа [396,5 K], добавлен 30.03.2016Поняття та місце вільного поєднання в системі синтаксичних зв’язків сучасної української мови. Критерії диференціації явищ слабкого керування та вільного поєднання у відмінковому вияві. Специфіка зв’язку цілісних словосполучень із синтаксичною домінантою.
автореферат [50,3 K], добавлен 11.04.2009Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Опис номінативно-денотативної і предикативної функцій простого речення. Аналіз форм словосполученнєвого прислівникового підрядного зв'язку у внутрішньореченнєвій структурі. Визначення особливостей сурядного та детермінантного синтаксичних зв'язків.
статья [30,3 K], добавлен 20.09.2010Общая характеристика простого предложения. Двусоставное простое предложение как основной структурно-семантический тип простого предложения. Типы односоставных предложений. Глагольные и субстантивные односоставные предложения в текстах наружной рекламы.
курсовая работа [27,8 K], добавлен 18.04.2010Складові та специфіка стилів мовлення. Структура текстів різних стилів. Аналіз особливостей використання та мети публіцистичного стилю. Огляд його ознак та форм реалізації. Стилістичні засоби, які використовують при складанні текстів наукового стилю.
реферат [18,6 K], добавлен 22.11.2013
