Концепт "жінка" в сучасній чоловічій прозі (на матеріалі ідіолектних порівнянь)

У межах концепту «жінка» зафіксовано близько 400 ідіолектних порівнянь. Мікроконцепт «Зовнішні характеристики» презентують 130 ідіолектних порівнянь, які розподілено за концептуальними аспектами: «Зовнішність», «Одяг» та «Взуття».

У межах концептуального аспекту «Зовнішність» виокремлено приклади на позначення узагальненого зовнішнього вигляду, обличчя, волосся, фігури, краси та ін.: Це з 'являється Еліза. Як

Афродіта. Не в смислі божественності, а в смислі оголеності (В. Слапчук «Осінь за щокою») - про голу жінку; О, яка це була жінка! Чимось схожа на Роксолану, свою землячку: жагуча чорнявка, поривна, вишукана в манерах, музикальна, зачарована україністикою (М. Дочинець «Гра в ляльки та інші невигадані жіночі історії») - про зовнішність тощо. Перше ідіолектне порівняння має міфологічну основу. Згідно з грецькими віруваннями, Афродіта - дочка Зевса й Діони, богиня краси та кохання [1, с. 597]. Народилася вона у воді й припливла до острова Кіпру в морській піні. Богиню радісно зустріли ори, які одягли її в нетлінне вбрання [7, с. 114]. Отже, початковий образ Афродіти - оголена жінка-богиня, що вийшла з морської піни. Саме цей момент давньогрецького міфу використовує В. Слапчук для створення ідіолектного порівняння.

Останній приклад формується на ґрунті історичних свідчень про Хюррем (Роксолану), яка була дружиною султана Османської імперії Сулеймана І Пишного. Справжнє ім'я її досі невідоме. Умовно історики називають українку Анастасію Лісовську. Письменник подає порівняння, яке має кілька ознак. Зокрема, М. Дочинець, використовуючи право автора, описує чорняву жінку. Насправді ж хасекі султан мала руде волосся. Що ж до її захоплення рідною культурою виникають деякі сумніви. Погляди істориків різняться. Одні стверджують, що Хюррем активно допомагала своїм співвітчизникам, інші не погоджуються з цією думкою. В. Шкляр також акцентує увагу на гарних манерах та музичній обізнаності Роксолани. «А що найважливіше, -- зазначає з цього приводу А. Кримський, -- це була дуже розумна жінка, яка тямила і весело розважити пишного султана, і дати путню пораду...» [4, с. 204].

Концептуальний аспект «Одяг» презентують вісім ідіолектних порівнянь: Сукні в жінок були довгі й яскраві, ніби вони були замотані в прапори якихось республік (С. Жадан) - про довгі та барвисті сукні тощо. Безперечно, вибір одягу є важливим для жінок, які полюбляють зміни й завжди прагнуть новизни [3, с. 287].

Концептуальний аспект «Взуття» представлено чотирма порівняннями: Дівчина в джинсах і м'яких коротких чобітках, як у середньовічного менестреля (М. Дочинець «Лис у винограднику») - про короткі чоботи та ін. Приклад побудовано на основі знань про поета-співака епохи Середньовіччя та раннього Відродження.

Мікроконцепт «Внутрішні характеристики» презентують 150 ідіолектних порівнянь, які входять до складу концептуальних аспектів «Інтелектуальні якості» та «Емоційно-психологічні характеристики».

Концептуальний аспект «Інтелектуальні якості» презентують лише три індивідуально- авторські порівняння: У Сіми мудрість вроджена, як і в кожної кішки, що ходить і думає сама по собі (М. Дочинець «Гра в ляльки та інші невигадані жіночі історії») - про високий інтелектуальний рівень жінки; Вона була незвично врочиста й замислена, як перед дорогою (М. Дочинець «Хліб і шоколад») - про замислену жінку; Здібностей до аналізу в неї - як у риби шерсті (В. Слапчук «Осінь за щокою») - про жінку, яка не вміє аналізувати. Останній приклад демонструє гендерний стереотип. Тривалий час уважають, що чоловіки перевершують жінку за інтелектуальними здібностями, однак сучасні психологічні дослідження доводять хибність такої думки [3, с. 197].

До концептуального аспекту «Емоційно-психологічні характеристики» належать 120 ідолектних порівнянь на позначення характеру, поведінки, емоцій та ін. Так, характер жінки презентують ідіолектні порівняння, що описують її стереотипний образ:...ви завжди різна. То сумирно-проста, як мати Тереза, то монументально-величава...(М. Дочинець «Хліб і шоколад») - про сумирну та просту жінку; На тобі ще був пояс вірності, який мусиш носити, наче ярмо (В. Шкляр) - про вірну жінку.

Інколи письменники не підтримують суспільні погляди на жіночу роль: Ця Людка підступна й безпринципна, наче ніндзя (В. Слапчук «Жінка зі снігу») - про безпринципну жінку; Ліза вона і є Ліза. Завжди щось вигадає. Вічно, як окунь, проти води... (М. Дочинець «Лис у винограднику») - іти проти правил; У випадку війни кобіта запросто могла б командувати полком, до того ж на боці агресора. Така і в мирний час здатна розбити всяке живе створіння, мов параліч (В. Слапчук «Осінь за щокою») - про стійкий характер. Як бачимо, жінка є втіленням безпринципності, енергійності, вона має незламний характер. Безперечно, для стереотипного мислення це є ознаками маскулінності. Письменники руйнують гендерний стереотип, вони показують, що слабка стать - то синтез різних, подеколи навіть протилежних рис характеру, які часто збігаються з чоловічими.

Поведінку презентують більше 20 ідіолектних порівнянь. Деякі з них не відповідають гендерним стереотипам про жінку:. жвава, як сарничка, вона то бризкала нестримним сміхом, то вдавано хмурила чоло (М. Дочинець «Лис у винограднику») - про енергійну та активну жінку; Не люблю я цих автобусних тіток, вони завжди... поводяться... так, ніби знаходяться у власному хліві (В. Слапчук «Жінка зі снігу») -- про безцеремонну поведінку жінок у громадському транспорті та ін. Перед читачем постає енергійна жінка, яка часом поводиться навіть нахабно. Згідно із суспільними уявленнями, така поведінка притаманна чоловікам, однак це не є проявом маскулінності, уподібненням до сильної статі. У реальному житті жінки також можуть мати ці риси характеру.

Десять ідіолектних порівнянь описують емоції жінки:...вона, мов розлючена тигриця, вискочила із своєї засідки... (В. Лис «Острів Сильвестра») - про розгнівану жінку; І тихо плакала звідти. Як заблукана в лісі дитина... (М. Дочинець «Лис у винограднику») - про плач та ін. Остання парцельована порівняльна конструкція гендерно маркована, оскільки плач є типовою ознакою фемінності.

Мікроконцепт «Біологічні характеристики» представлено трьома ідіолектними порівняннями. Вони належать до складу концептуального аспекту «Вік», хоча водночас їх можна зарахувати й до мікроконцепту «Зовнішні характеристики»: Лице у зморшках, як карта Мукачева (М. Дочинець «Лис у винограднику»);... хазяйка стоїть... Обличчя наче у старого вождя індійського племені - смугле, посічене борознами, як карта Мукачева (М. Дочинець «Гра в ляльки та інші невигадані жіночі історії») - про зморшкувате обличчя жінки похилого віку.

Мікроконцепт «Фізичні характеристики» презентує 20 ідіолектних порівнянь, які належать до складу концептуальних аспектів «Узагальнені фізичні характеристики», «Фізичний потяг», «Здоров'я» та «Фізичні відчуття».

До концептуального аспекту «Узагальнені фізичні характеристики» зараховуємо лише одну порівняльну конструкцію, яка описує процес пробудження й засинання: Встає і лягає, як тибетський монах, - із сонцем (М. Дочинець «Гра в ляльки та інші невигадані жіночі історії») -- прокидатися й засинати зі сходом та заходом сонця. Приклад побудовано на основі знань про спосіб життя монахів Тибету.

Концептуальний аспект «Фізичний потяг» презентують дев'ять порівнянь:...я нахилився й припав лицем до її лопаток до того місця де мали бути янгольські крила де вони прорізувалися і від того з'являвся солодкий свербіж я теж відчував його губами і всім єством він наростав і розтікався усеньким тілом він як шовкова дощова вода біг рівчачком її спини... (В. Шкляр) -- про сексуальне збудження та ін. Як бачимо, у цьому реченні відсутні розділові знаки. Така манера письма притаманна модерністам. М. Дочинець за допомогою цього прийому передає відчуття втрати часу головним героєм.

Концептуальний аспект «Здоров'я» представлено 14 ідіолектними порівняннями:... чув, як б 'ється її серце - розмірено й заспокоєно, мов соняшник, повертаючись за сонцем, що провисає в дощових небесах (С. Жадан) -- про спокійне серцебиття та ін.

До концептуального аспекту «Фізичні відчуття» зараховуємо порівняння, що характеризує дотик: Доторки її пальців були гарячими, липкими, наче перед тим вона вимастила їх у мед чи в патоку, з якої готують дешеві цукерки (В. Лис «І прибуде суддя») -- про теплий, липкий дотик до тіла.

Мікроконцепт «Дії» презентують більше ніж 80 ідіолектних порівнянь, наприклад: Її голова виглядає із води, густо всипаної чорною сіткою, мов голова професора Доуеля (В. Слапчук «Осінь за щокою») -- про голову жінки, що виглядає з води. Цей приклад формується на літературному ґрунті. «Голова професора Доуеля» -- саме така назва фантастичного пригодницького роману Олександра Бєляєва. За сюжетом хірургу Керну вдається оживити голову професора Доуеля. Зіставлення голови дослідника з твору О. Бєляєва з головою жінки у В. Слапчука й узято за основу порівняння.

Мікроконцепт «Соціальні характеристики» представлено концептуальним аспектом «Реляційні характеристики, що виявляються в ставленні до чоловіка», до якого належить більше ніж 30 ідіолектних порівнянь.

Позитивне ставлення до чоловіка презентують понад 20 порівнянь:.впивалася губами в мій рот, гейби хотіла виссати з мене весь дух (М. Дочинець «Вічник») -- цілувати чоловіка; Ти особливий чоловік. Не такий, як інші. Ти - наче жінка (В. Слапчук «Жінка зі снігу») -- про позитивне ставлення до м'якого за характером чоловіка та ін. Останній приклад нівелює гендерий стереотип. Масова свідомість диктує образ стійкого чоловіка, м'який характер -- це привілей жінок. «Головний принцип маскулінності, - зауважує А. Архангельська, -- чоловік не повинен бути подібним до жінки, він завжди й усюди має залишатися суб'єктом, господарем становища. На відміну від маскулінізованої фемінності, порівняння чоловіка з жінкою в більшості випадків дає негативний оцінний результат...» [2, с. 31-33]. Водночас ідіолектне порівняння, яке вживає жінка, передає позитивне ставлення до фемінних ознак у чоловічому характері. Ми свідомі того, що цю конструкцію вибудовує письменник чоловічої статі, проте й у реальному житті є жінки, які ставляться прихильно до проявів фемінних рис.

Негативне ставлення до чоловіка репрезентує 10 порівнянь: Вона приділяє його приятелеві уваги не більше, як вішакові (В. Слапчук «Осінь за щокою») - не звертати увагу на чоловіка та ін. Лише одне ідіолектне порівняння одночасно описує позитивне та негативне ставлення до чоловіка: Кохала його Тетяна так само рішуче й безоглядно, як і ненавиділа. Ці два почуття були як орел і решка (В. Слапчук «Осінь за щокою») - про одночасність кохання жінки та її ненависті до чоловіка.

Отже, досліджено гендерну специфіку формування індивідуально-авторських порівнянь М. Дочинця, С. Жадана, В. Лиса, В. Слапчука та В. Шкляра як складника концепту «жінка». Схарактеризовано структуру концепту «жінка», вивчено її на рівні мікроконцептів і концептуальних аспектів; вирізнено ідіолектні порівняння та вказано на гендерні особливості їх формування. Виявлено, що письменники використовують гендерно марковані порівняння й ті, що не відповідають гендерним стереотипам. Уважаємо, що ця проблема ще потребує ретельного вивчення, у чому й вбачаємо перспективу дослідження.

гендерний ідіолектний концепт жінка

Список використаної літератури

1. Античная мифология / сост. А. Лактионов. - Мидгард: 2004. - 765 с.

2. Архангельська А. М. Маскулінізоване вираження nomina feminina та фемінізоване вираження nomina masculirn у слов'янських мовах: взаємодія «свого» і «чужого» / А. М. Архангельська // Мовознавство. - 2007. - № 1. - С. 23-36.

3. Ильин Е. П. Пол и гендер / Е. П. Ильин. - Спб.: Питер, 2010. - 688 с.

4. Кримський А. Історія Туреччини / А. Кримський. - 2-е вид., випр. - К. - Л.: Олір, 1996. - 288 с.

5. Синельникова Л. Н. Введение в лингвистическую гендерологию: материалы к спецкурсу / Л. Н. Синельникова, Г. Ю. Богданович. - Симферополь, 2001. - 40 с.

6. Сукаленко Т. М. Метафоричне вираження концепту жінка в українській мові: монографія / Т. М. Сукаленко. - К.: Ін-т укр. мови: Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. - 240 с.

7. Тахо-Годи А. А. Греческая мифология / А. А. Тахо-Годи. - М.: Искусство, 1989. - 304 с.

8. Осіпова Т. Вербалізація маскулінних і фемінних стратегій і тактик невербальної комунікації / Т. Осіпова // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. пр. - 2014. - Вип. 38. - С. 188-194.