Лексична заміна компонентів фразеологізму в мовотворчості Віталія Нечитайла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексична заміна компонентів фразеологізму в мовотворчості Віталія Нечитайла

Ключові слова: фразеологічна одиниця, трансформація фразеологізмів, субституція.

Annotation

The article deals with the structural-semantic transformation of the phraseological units in Vitaliy Nechytaylo's writings. Special attention is paid to the aesthetic functions of such changes of the phraseological units as the change of its components.

Key words: phraseological units, transformation of phraseological units, substitution.

Постановка проблеми у загальному вигляді. З особливостями функціонування фразеологізмів тісно пов'язані процеси трансформації, які у фразеології мають системний характер.

«У сфері фразеологізмів -- специфічних лінгвістичних одиниць, що відзначаються семантичною злютованістю нарізно оформлених компонентів, помітна тенденція до оновлення компонентного складу, до урізноманітнення морфологічного оформлення і синтаксичної організації. Ця тенденція підтримує активний процес видозміни форми фразеологічних одиниць (ФО) найрізноманітніших семантико-структурних типів. Стабільність зовнішньої оболонки багатьох ФО не є абсолютною» [5, с. 120].

Аналіз досліджень і публікацій. Питання трансформації ФО досліджували такі вчені, як О. Потебня, В. Виноградов, Л. Булаховський, С. Ожегов, І. Білодід, Б. Ларін, О. Молотков, О. Бабкін, О. Кунін, В. Жуков, М. Шанський, Л. Ройзензон, В. Мокієнко та інші.

Для позначення досліджуваного процесу найчастіше використовується термін трансформація ФО. Цим терміном послуговуються у своїх роботах такі дослідники, як Л. Авксентьєв, І. Гнатюк, А. Коваль, О. Пономарів, Л. Ройзензон та багато інших. Ми розглядатимемо трансформації ФО як цілеспрямовані зміни, які стосуються і семантики, і структури ФО.

Формування цілей статті. Завдання нашої розвідки -- послуговуючись теоретичними здобутками українських, російських та зарубіжних фразеологів, простежити явище трансформації ФО на матеріалі творів Віталія Нечитайла.

Виклад основного матеріалу. З-поміж структурно-семантичних трансформацій ФО виокремлюємо лексичну заміну компонентів фразеологізму (субституцію) -- «спосіб структурно-семантичної трансформації ФО, який полягає в цілеспрямованій заміні одного, кількох чи усіх її компонентів функціонально схожими елементами» [1, с. 109]. Вибір замінника переважно визначається змістом контексту або мовної ситуації, які сприяють актуалізації значення компонента-замінника в складі фразеологізму.

Заміна одних складників фразеологізму на інші проходить на основі їх семантичної близькості або за принципом тематичної спільності між компонентами. Цей прийом використовують для підвищення експресивності та емоційності висловлення [7, с. 41-45]. Багато утворень, що виникли в результаті заміни окремих компонентів, не зареєстровані словниками і є одиничними та індивідуальними.

Випадки заміни всіх компонентів фразеологізму називають абсолютною або максимальною лексичною субституцією. Структурна модель та фразеологічно цілісне значення ФО зберігаються. Це ще раз свідчить про міцне закріплення того чи іншого фразеологізму суспільною мовною свідомістю, оскільки навіть максимальна мобільність лексичного складу не стоїть на перешкоді розпізнавання загальновідомого фразеологізму [1, с. 113]. фразеологічний нечитайло видозміна естетичний

Повна заміна складників ФО зумовлена системою художньо-виражальних засобів і «диктується як мовними, так і екстралінгвістичними факторами, сюжетом, ситуацією, особливостями індивідуального стилю» [7, с. 43].

Лексична заміна компонентів фразеологізму словами вільного вжитку -- один із найпоширеніших різновидів структурно-семантичного типу трансформацій ФО в досліджуваних творах. Субституція (заміна) компонентів фразеологізму випливає із прагнення письменника до нової образної мотивованості, що викликає асоціативне сприйняття.

Замінниками-конкретизаторами значення ФО виступають слова різних морфологічних класів. У творах Віталія Нечитайла найчастіше це:

1. Замінники-іменники: перетнути небо [4, с. 51] (пор.: перетнути дорогу (шлях, стежку) [6, с. 622]); додати хрону [3, с. 47] (пор.: додати солі (перцю) [6, с. 257]); блудні барани [4, с. 40] (пор.: блудні вівці [6, с. 113]); узяти на висміхи [4, с. 32] (пор.: узяти на глум [6, с. 56]), льосі під хвіст [4, с. 27] (пор.: собаці (кобилі, псу) під хвіст [6, с. 924]).

Заміна складників ФО в творах Віталія Нечитайла сприяє увиразненню оцінних характеристик:

Тепер, тільки забажає коньяку ковтнути, озирнеться, скривить писок:

блошицями чути [3, с. 21] (пор.: кривити рот (уста, губи) [6, с. 396];

Старого Лося Вовк догнав у лузі, та не роздер (хоч і смоктало в пузі) [4, с. 65] (пор.: смоктати під грудьми [6, с. 836].

Письменник добирає замінник-конкретизатор, щоб не відступити від реалій українського сьогодення, а також для підсилення комічного ефекту.

2. Замінники - дієслова: діймати язиком [4, с. 23] (пор.: дотинати язиком [6, с. 265]); марнувати вік [4, с. 56] (пор.: загубити вік [6, с. 304]); і пальцем не рухнути [3, с. 33] (пор.: і пальцем не торкати [6, с. 891]); косити_очима [4, с. 8] (пор.: міряти очима [6, с. 494]); стелитися бісером [3, с. 41] (пор.: розсипатися бісером [6, с. 76]; лягати в душу [2, с. 26] (пор.: заходити в душу [6, с. 321]); язик прилип до піднебіння [3, с. 56] (пор.: язик приріс до піднебіння [6, с. 976], наприклад:

А вона лягала в душу, як роса на жито,

І боліла, і млоїла, не давала жити [2, с. 26].

Певні, спеціально дібрані, замінники-дієслова використовуються для підсилення експресії висловлювання чи події:

Ще й затовкла у гній ногами Лежить і хляпає вухами Росте сальце.

Нахрюкать їй на все [2, с. 11] (пор.: плювати на все [6, с. 649];

-- Бараболі -- зась! -- Ілля відковбасив губу. - Триста літ вона несе Україні згубу [4, с. 9] (пор.: дути (відставляти) губу [6, с. 274];

Набивши їдлом ненаситну пельку, воно і маму цупить за петельку, на лапки, на хиткі, встає, під себе все гребе: моє, моє, моє! [3, с. 64] (пор.: брати за петельку [6, с. 50]).

3. Замінники - прикметники:

Олексій пробіг очима жінчине писання і на погляд її косий відповів мовчанням [4, с. 30] (пор.: кривий погляд [6, с. 656]);

Хто право дав минуле шельмувати, підпори рушити, наводити рахубу?

Та ми колись жили на повну губу! [3, с. 56] (пор.: на всю губу жити [6, с. 201].

4. Замінники - прислівники:

І спокійно ловиш кайф, ходиш перевальцем, бо тебе за це ніхто не торкне і пальцем [4, с. 15] (пор.: ходиш козирем [6, с. 931].

5. Замінники - словосполучення:

... доля може в нагороду

скласти подарунок [4, с. 19] (пор.: доля усміхнулася [6, с. 261];

Дає життя тут напуття.

Онисько ж (сам не в тім'я битий)... [4, с. 55] (пор.: життя навчить [6, с. 295].

Для відтворення історичного часу, певних політичних подій життя українського суспільства використовується така заміна:

Взяв лопату. Подивився, чи держак надійний, бо глибоко закопав

документ партійний [4, с. 31] (пор.: закопувати свій талант [6, с. 308].

Оновлюючи фразеологізми, письменники звертаються до заміни не одного або двох, а й усіх компонентів. Цей прийом вдало використано в аналізованих творах:

Зад у мера підходящий -- аж тріщить від лою.

Трохи гірше, видається.

в нього з головою [4, с. с. 34] (пор.: шкура репає [6, с. 965];

До того ж -- аферист і бюрократ, у колективне хобот запуска --

урвати любить зайвого шматка [3, с. 61] (пор.: встромляти носа [6, с. 156].

Заміна всіх складників ФО використовується в мові автора як один із засобів вираження іронії та дає можливість точніше передати відтінки в фізичному і психічному стані героїв, а також і в мовленні персонажів сатирично-гумористичних творів, що надає мовленню виразності, живості, експресивності, визначає його стильову тональність. Саме цей вид трансформацій найбільшою мірою виявляє авторську індивідуальність.

Варто зазначити, що не всі одиниці мовлення можуть виступати замінниками. Майстерність письменника полягає в умінні дібрати такий замінник, який не порушує смислової цілісності ФО, а надає їй нового відтінку.

Висновки

Отже, заміна компонентів як один із засобів контекстуальних перетворень фразеологізмів -- це свідомий цілеспрямований процес, викликаний задумом письменника. Перетворені фразеологізми зазнають різноманітних естетичних переосмислень, служать засобом образності та виразності мови, надають їй яскравості й гостроти, вживаються для конкретизації значення, сприяють більш глибокому розкриттю рис описуваного явища. Спосіб модифікації свідчить про велику гнучкість лексичного складу фразеологізмів щодо заміни компонентів, конкретного зв'язку з контекстом, в якому перетворюється певний фразеологізм.

Список використаних джерел i літератури

1. Білоноженко В. М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. -- К. : Наук. думка, 1989. -- 156 с.

2. Нечитайло В. В. Суниця в кропиві: Байки, притчі, гуморески / В. В. Нечитайло. -- К.: Український письменник, 1994. -- 61 с.

3. Нечитайло В. В. Любасні фокуси / В. В. Нечитайло. -- Сімферополь: Доля, 1997. -- 91 с.

4. Нечитайло В. Золота карета: гумор і сатира / В. Нечитайло. -- Кам'янець-Подільський: Медобори, 2002. - 76 с.

5. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови / Л. Г. Скрипник. -- К.: Наук. думка, 1973. -- 280 с.

6. Фразеологічний словник української мови: в 2 т. / уклад. В. М. Білоноженко. -- К.: Наук. думка, 1993. -- 984 с.

7. Щербань Н. П. Про один із засобів контекстуальних перетворень фразеологізмів / Н. П. Щербань // Мовознавство. -- 1975. -- № 4. -- С. 41--45.

Размещено на Allbest.ru