Системно-структурна організація семантичного мікрополя "poswigcenie" у польській мові

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Системно-структурна організація семантичного мікрополя «poswigcenie» у польській мові

Близнюк К. Р.

У статті проаналізовано погляди мовознавців на поняття лексико-семантичного поля і його системно-структурної організації. Визначено лексичний склад семантичного мікрополя «poswigcenie» як частини лексико-семантичного поля «patriotyzm» у польській мові, досліджено його ядерну й периферійну зони, семантичні відношення між елементами поля та зв'язки з іншими семантичними мікрополями.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, семантичне мікрополе, лексема, сема, центр, периферія.

poswigcenie польський семантичний поле

Размещено на http://www.allbest.ru//

Одним із актуальних напрямів сучасного мовознавства є вивчення словникового складу мови у вигляді складних семантичних комплексів - лексико-семантичних полів, адже, як зауважував Фердинанд де Соссюр, властивості того чи того мовного елемента можна визначити лише шляхом зіставлення його з іншими елементами. Так само і слова в мові набувають свого значення у протиставленні з іншими словами.

Лексичний рівень мови є найдинамічнішою її частиною, де постійно утворюють нові слова чи значення, тому виникає потреба регулярного уточнення лексичних значень, простежування семантичних відношень між мовними одиницями, виявлення особливостей структурування словникового складу мови.

Метою статті є дослідження системно-структурної організації мікрополя «poswicenie» як складової частини лексико-семантичного поля «patriotyzm» у польській мові.

З мети випливають такі завдання: розглянути погляди мовознавців на поняття лексико-семантичного поля; визначити складники семантичного мікрополя «poswicenie» у польській мові; проаналізувати його системно-структурну організацію; простежити семантичні зв'язки та відношення між елементами поля; виявити перетинання аналізованого семантичного мікрополя з іншими мікро- полями лексико-семантичного поля «patriotyzm».

Поняття лексико-семантичного поля у сучасному мовознавстві, з одного боку, є усталеним, але, з іншого, єдиного остаточного його визначення не існує. Наприклад, Ю. Караулов називає лексико-семантичним полем групу слів однієї мови, що мають досить тісний смисловий зв'язок [3, с. 57]. Таке тлумачення поняття лексико-семантичного поля є занадто широким, адже згідно з ним полем можна вважати будь-яку групу пов'язаних за змістом слів.

Дещо інше визначення дають автори видання «Encyklopedia j^zykoznawstwa ogolnego»: «Семантичне поле - це упорядкована парадигматично і синтагматично сукупність лексем, поєднаних певним загальним поняттям» [9, s. 406]. У цьому визначенні бачимо додаткову характеристику - впорядкованість елементів поля. Оскільки мова є системою, що має чітку структуру, кожен її фрагмент повинен також мати свою структурну організацію. Відповідно, умовою виокремлення лексико-семантичних полів має бути не лише семантична близькість їхніх складників, а і їхня упорядкованість.

Російська дослідниця І. Кобозєва пропонує таку дефініцію лексико-семантичного поля: «це сукупність мовних одиниць, що поєднані спільністю змісту й відображають понятійну, предметну чи функціональну подібність позначуваних явищ» [4, с. 99]. Тобто на перший план виступають не тільки семантичні зв'язки окремих лексем, а й близькість явищ, які вони позначають у позамовній дійсності. Крім того, І. Кобозєва перелічує найважливіші, на її думку, характеристики лексико-семантичних полів, до яких належать: наявність семантичних відношень між словами, що складають поле (синонімія, гіперо- і гіпонімія, антонімія тощо); системний характер цих відношень у межах поля; взаємозалежність та взаємовизначальність лексичних одиниць, які входять до складу певного лексико-семантичного поля; відносна автономність конкретного поля від інших утворень; а також взаємозв'язок семантичних полів у межах всієї лексичної системи певної мови.

Додаткові ознаки лексико-семантичного поля, що детальніше характеризують його структуру, знаходимо у праці А. Кузнєцова «От компонентного анализа к компонентному синтезу» [5, с. 406]. Мовознавець називає такі властивості полів:

семантичні поля не розділені жорсткими межами і часто взаємодіють між собою; існують сфери притягання і відштовхування полів, зумовлені наявністю спільних і диференційних ознак; у структурі полів виокремлюються центральні й периферійні зони, при цьому центр консолідованіший і втілює сутність усього семантичного комплексу; від центру до периферії значеннєві зв'язки у полі можуть значно ослаблюватися, утворюючи зони семантичного «спротиву», в яких окремі елементи поля або зовсім відриваються від нього, або стають елементом відразу двох чи кількох лексико-семантичних полів.

Отже, лексико-семантичне поле - це сукупність пов'язаних за змістом лексем, що позначають близькі або подібні явища позамовної дійсності, вступають між собою в системні семантичні відношення та утворюють упорядкований комплекс.

У межах цього комплексу виокремлюються центральні й периферійні зони залежно від щільності значеннєвих зв'язків між лексемами. Належність слова до ядра чи периферії поля, так само як і його входження до певного поля, можна вважати відносно умовним, адже зовнішні й внутрішні межі лексичних полів є досить розмитими, на що звертає увагу Д. Ґерартс, зауважуючи, що помилково було б вважати, ніби семантичні поля внутрішньо і зовнішньо є суворо розмежованими, що слова у полях, як шматочки мозаїки, відділяються чіткими лініями, чи що окремі поля перетинаються так само чітко і ясно: «Увесь лексикон тобі був би величезним суперполем, що розпадається на великі, але чітко відмежовані частини, які, у свою чергу, діляться на менші польові структури і так далі, аж поки ми не досягнемо початкового рівня єдиного камінчика мозаїки - слова... Насправді ж часто дуже складно визначити, де саме закінчується поле; дискретність зазвичай проявляється лише у ядрі поля, навколо якого функціонує периферійна перехідна зона, належність слів до якої чітко визначити буде складно» [8, р. 66].

Тобто категорично можна говорити про входження певної лексеми до лексико-семантичного поля тільки тоді, коли вона функціонує у його ядерній зоні, виявляючи тісні значеннєві зв'язки з рештою одиниць. Крім того, «до центру поля входять найуживаніші слова, які є носіями основних значень» [7, с. 305].

На думку польського лінгвіста А. Марковського, центр лексико-семантичного поля формують слова, найбільш типові для позначення певного поняття чи явища: «У лексичних полях вирізняються центри, сформовані найбільш типовими словами, а отже такими, що мають найбільше спільних семантичних ознак, і своєрідні “береги” - слова, слабше пов'язані своїми значеннями з центром» [10, s. 109].

При цьому варто пам'ятати, що лексеми, які перебувають на периферії одного поля, можуть входити до ядра іншого і навпаки. Як зазначає Н. Гешко, периферія є такою самою важливою складовою частиною поля, як і центр: «Периферія поля складена з одиниць, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля. Польовий принцип організації системи мови свідчить про обов'язкову наявність периферії у кожному полі. Жодне мовне явище не може складатися лише з ядра, оскільки периферія є таким же повноправним елементом лексичного значення, як і ядро» [2, с. 76].

Периферійні елементи поля увиразнюють семантику всього лексичного комплексу і забезпечують його перетин з іншими лексико-семантичними полями. Л. Такумбетова наголошує: «По мірі руху від центру до периферії окремі елементи поля вступають у смислові зв'язки з елементами інших полів» [6, с. 39]. Особливо помітна належність до кількох полів одночасно багатозначних лексем, які, крім основного прямого значення, мають одне або декілька непрямих, завдяки яким вони пов'язуються з іншими семантичними полями. Схожим є міркування Ю. Апресяна, який вважає, що «з будь-якого семантичного поля, через більш-менш довгий ланцюжок ланок- посередників, можна потрапити в будь-яке інше поле, так що семантичний простір мови виявляється в цьому сенсі безперервним» [1, с. 252].

Отже, у структурі лексико-семантичного поля виокремлюються центр і периферія. До центральної зони входять лексеми, що виявляють тісні значеннєві зв'язки і максимальну близькість до позначуваного поняття чи явища. Периферію формують слова з менш інтенсивними зв'язками, натомість вони розширюють семантику всього лексичного комплексу і забезпечують перетинання з іншими лексико-семантичними полями.

Завдяки системному характеру мови аналогічну системно-структурну організацію мають і менші утворення - семантичні мікрополя. У них виокремлюються ядро й периферія, між лексемами виникають системні семантичні відношення, а також відбувається перетинання з іншими семантичними мікрополями та лексико-семантичними полями. Так, семантичне мікрополе «poswiqeenie» в пропонованому дослідженні є складовою частиною лексико-семантичного поля «pat- riotyzm» і виявляє всі зазначені характеристики.

Ядро аналізованого мікрополя формують лексеми, поєднані інтегративною семою `poswi^- cenie', а саме: poswiqcenie, ofiarnosc, ofiara, wyr- zeczenie, zaparcie, samozaparcie, oddanie, wiernosc. У певних контекстах ці мовні одиниці можуть ставати синонімами, їхні значення є тісно пов'язаними, саме тому в межах мікрополя «poswiq- cenie» вони виступають ядерними елементами. Але детальний семний аналіз показує, що між зазначеними словами утворюються різноманітні семантичні відношення, а не лише опозиція тотожності, адже їхня семантика є досить широкою.

Мовна одиниця poswiqcenie, яка виступає словом-назвою аналізованого семантичного мікро- поля, вживається у польській мові на позначення жертовного акту, повного героїзму і самовідданості, здатності до самопожертви чи готовності йти на жертви заради кого- або кого-небудь, об'єкт пожертви: Podobnie jak w wielu dotychcza- sowych walkach wykazali oni swoj patriotyzm, poswiqcenie i zaangazowanie, a zlozona przez nich danina krwi winna byc nalezycie doceniona, uznana i uhonorowana (Henryk Zdzislaw Figura).

Інтегративна сема `ofiara' утворює додаткові семантичні зв'язки елементу poswiqcenie з одиницями ofiarnosc, ofiara, wyrzeczenie та zaparcie.

Щодо першої з них лексема poswiqcenie виступає гіперонімом, і між ними утворюється привативна опозиція, оскільки слово ofiarnosc у польській мові має значення відданості кому- або чому-небудь, готовності до пожертви: Mowiqc o trudnych, tragicznych nawet losach ostatnich poko- len, trzeba wskazac z calq silq patriotyzm, ofiarnosc i poswiqcenie ludzi, ktorzy budowali, umacniali, modernizowali, cywilizowali Polskq tu, nad Wislq i Odrq, w cafym okresie PRL (Zdzislaw Morawski). Натомість із одиницею ofiara, у семантиці якої реалізується поняття відданості, жертвування чимось цінним заради когось або через щось, а також сам об'єкт пожертви, лексема poswiqcenie утворює еквіполентну опозицію: Chociaz w dzi- siejszych czasach myslimy raczej o kanonie najzu- pelniej swieckim, to nasza pelna adoracji postawa wymaga pewnej gotowosci do ofiar, co Iqczy siq takze z aktem wiernosci (Jan Tomkowski).

Елемент wyrzeczenie референціює значення відданості, вірності, відмови від чогось або жертвування чимось заради кого- або кого-небудь і перебуває у відношеннях тотожності з мовною одиницею poswiqcenie: Czqsto chwalano Paryz za odwagq, poswiqcenie, wyrzeczenia ipatriotyzm (Andrzej Bobkowski).

Семантичний компонент `samozaparcie' засвідчує зв'язок між лексемами poswiqcenie, zaparcie та samozaparcie. Слово zaparcie у польській мові називає жертовну, стійку, повну зусиль діяльність, відданість та самозречення: Jako lekarz- praktyk stwierdzam, ze, zgodnie z etykq mego zawo- du, przystqpilbym do leczenia jakich bqdz abdo- menowcow z tym samym poswiqceniem i zaparciem siq siebie, z jakim zmierzam teraz do palacu pary krolewskiej (Stefan Themerson). Одиниця samo- zaparcie співвідноситься зі значенням наполегливості й відданості у досягненні певної власної мети, відданості вищій меті: Prawdziwa wie- dza wymaga poswiqcen, samozaparcia, a placi siq za niq pelnq cenq zycia (Leon Gomolicki).

Поняття повної відданості кому- або чому- небудь, завзяття, ентузіазму у виконанні чогось, покірності, глибокої прихильності до когось або чогось реалізується в лексемі oddanie: W czasie Wiosny Ludow Ludwik Mieroslawski przejezdzal ulicami Berlina w stroju narodowym, podkreslajqc w ten sposob swoje oddanie sprawie polskiej (Andrzej Chwalba). Інтегративні семи `oddanie'та przy- wiqzanie' утворюють еквіполентну опозицію між лексемами wiernosc і oddanie, оскільки слово wiernosc у польській мові використовується на позначення вірності, вияву віри кому або чому- небудь, відданості, прихильності: Korona i miecz, ktore zolnierze tatuowali sobie na nadgarstkach nie byly tylko proznymi znakami, wyrazaly prawdziwq wiernosc i gotowosc do poswiqcen (Iwona Surmik).

Отже, попри близькість значень та інтегративну сему `poswiqcenie', що входить до словникових тлумачень усіх аналізованих лексем, вони репрезентують різні за інтенсивністю та характером прояви відданості. Утім, вони є тісно пов'язаними між собою різними типами семантичних відношень і позначають єдине поняття, тому саме ці лексеми формують центральну зону мікрополя «poswiqcenie».

Ширший діапазон компонентів значень простежується у складі дефініцій слів, які функціонують на периферії мікрополя. їхня семантика відображає не лише додаткові характеристики почуття відданості, а й забезпечує зв'язки з іншими семантичними мікрополями у складі лекси- ко-семантичного поля «patriotyzm».

На периферії аналізованого мікрополя перебуває лексема bohaterstwo, що засвідчує інтегративна сема `bohaterstwo' у складі тлумачення лексеми poswiqcenie. При цьому одиниця bohaterstwo називає відвагу, мужність, дії або ставлення, характерні для героя: Wielu z uczestnikow zjazdu oddalo zycie w obronie ojczyzny, potwierdzajqc czynami swe bohaterstwo (Waclaw Sajdak).

Семантичні компоненти `poswiqcenie' та `ofiara' забезпечують зв'язок слова poswiqcenie з одиницями danina і trybut, які виступають щодо нього гіпонімами і утворюють із ним привативну опозицію, а між собою - опозицію тотожності. Обидві лексеми називають об'єкт пожертви, те, що віддається заради досягнення певної мети:

W Dniach listopadowych nie pojawia siq laknqcy daniny krwi kolejnego pokolenia Polakow Biafy Orze! z Krwawych drog , ale nie ulega wqtpliwosci, ze to danina, ktorq zlozyc trzeba, by odzyskac nie- podleglq ojczyznq (Mariusz Urbanek). W obrqbie me- rowinskiego i karolinskiego wladztwa trybut polityczny oraz wywodzqcq siq z niego publicznq daninq spoty- kamy tylko na wschodzie (Karol Modzelewski).

Іншим елементом периферійної зони мікро- поля є лексема wytrwalosc, що утворює еквіполентну опозицію з компонентами zaparcie та samozaparcie, поєднуючись із ними через спільну сему `wytrwalosc'. Крім того, зазначена лексема вступає у привативну опозицію з елементами konsekwencja та upor, відображаючи поняття наполегливості та послідовності: Juljan Sta- chiewicz chcial wychowac mlode pokolenie odro- dzonej Ojczyzny na historji najnowszych dziejow ojczystych, na niezliczonych przykladach ofiarnosci, wytrwalosci i poswiqcenia wielkich bojownikow o niepodleglosc (Tadeusz Rozycki). Мовна одиниця konsekwencja містить у своїй семантиці вказівки на поступ у якійсь справі згідно зі складеним планом та визначеними умовами, логічну послідовність дій, наполегливість у досягненні чогось: Nagrodq bez wqtpienia jest dla mlodego czlowieka zwyciqstwo odniesione silq wlasnego umyslu, gdzie konsekwencja i wytrwalosc w dzialaniu przynoszq okreslone korzysci (Piotr Skowronski). Наполягання на своїй позиції, прийнятому рішенні, часто не зважаючи на очевидну його помилковість, непоступливість, затятість, завзятість, наполегливість, позначає лексема upor. To bylo tego dnia, gdys pojechal do tego portu, ktorego, byc moze, nie byloby nigdy gdyby nie twoj patriotyczny niemiecki upor (Ksawery Pruszynski).

Також семантичний компонент `wytrwalosc' виступає інтегратором одиниць wytrwalosc, za- parcie і samozaparcie із лексемою gorliwosc, значення якої репрезентує велику наполегливість, палкість, чесність та сумлінність у чомусь. W przypadku Michnika zdystansowanie siq wobec polskosci w rozumieniu etnicznym oraz neoficka gorliwosc wobec polskosci w rozumieniu etycznym stworzyly fenomen patriotyzmu trudnego i wyma- gajqcego, wyobrazalnego moze wylqcznie na po- graniczach slynnych z tego, ze sq w gruncie rzeczy najbardziej polskie (Andrzej Romanowski).

Лексема upor вступає в еквіполентну опозицію з одиницею nieustqpliwosc, що засвідчує інтегративна сема `zaciqtosc', зафіксована в лексикографічних тлумаченнях обох елементів мікро- поля. Лексема nieustqpliwosc використовується у польській мові на позначення опору, непоступливості, затятості, безкомпромісності, непохитності та непорушності. Sila duchowa powstancow, ich determinacja, meustqpliwosc zaslugujq na uwagq i szacunek (Jaroslaw Dudycz).

Відчуття симпатії, відданості, сильної емоційної прив'язаності репрезентує лексема przy- wiqzanie, поєднана інтегративними семами `od- danie' та przywiqzanie' з одиницями wiernosc і oddanie. Myslq, ze jestem solidarna z wlasnym narodem i przywiqzana do swojej Ojczyzny, ale nie poswiqcilabym spraw osobistych, tym bardziej zycia dla narodu (Janina Mazur).

Сема `wiernosc' забезпечує зв'язок лексеми wiernosc з одиницями lojalnosc і wiara та утворює між ними еквіполентні опозиції. Семантика першої одиниці охоплює поняття вірності, чесності у стосунках із людьми, дій відповідно до закону й визнання його верховенства, лояльності. Wielu Rosjan uczy siq estonskiego i wbrew oskarzeniom formulowanym przez estonskich ultra- nacjonalistow zachowuje pelnq lojalnosc wobec nowej ojczyzny (Piotr Cegielski). Щодо лексеми wiara, то вона містить у своєму тлумаченні компоненти на позначення вірності кому- або чому- небудь, надійності та чесності, а також впевненості, що щось є правдивим, слушним, цінним тощо, крім того, це слово може називати релігію або віросповідання, переконання в існуванні Бога. Polski patriotyzm - wiara, ze jest siq Narodem Obiecanym Europie, Swiatu (Manuela Gretkowska).

Периферія семантичного мікрополя «poswiq;- cenie» виявляє додаткові характеристики відданості, що не репрезентовані значеннєвими компонентами на рівні ядра. Зокрема, поняття відданості у польській мові повязане з такими почуттями, рисами, ставленнями, як мужність, наполегливість, стійкість, непоступливість, затятість, послідовність і логічність у діях, палкість, чесність, сумлінність, а також симпатія.

Крім того, аналіз компонентів периферійної зони мікрополя «poswi^cenie» підтверджує тезу про те, що «межі семантичних полів розмиті, це виявляється у взаємному прониканні слів з одного поля в інше» [11, s. 153]. Так, лексема boha- terstwo забезпечує перетинання з семантичним мікрополем «m^stwo», яке також є структурною частиною лексико-семантичного поля «patriotyzm». Одиниці upor та nieustqpliwosc утворюють зв'язок із семантичним мікрополем «nieugiqtosc». Елемент gorliwosc реалізує накладання з мікрополем «zapal», а przywiqzanie - з мікрополем «sympatia».

Отже, аналіз семантичного мікрополя «poswi§- cenie» засвідчує, що воно, як і будь-яке лексико- семантичне поле, має чітку структуру, в якій виокремлюються центральна й периферійна зони. Лексеми, що входять до складу мікрополя, вступають у різного типу семантичні відношення між собою, виявляючи тісніші значеннєві зв'язки на рівні ядра і меншу інтеграцію на периферії. До ядерних лексем належать poswiqcenie, ofiarnosc, ofiara, wyrzeczenie, zaparcie, samozaparcie, oddanie та wiernosc. Периферію мікрополя формують одиниці bohaterstwo, danina, trybut, wytrwalosc, konsekwencja, upor, gorliwosc, nieustqpliwosc, przy- wiqzanie, lojalnosc і wiara. Семантика елементів мікрополя «poswiqcenie» показує, що у польській мові почуття відданості описується як переживання прихильності до певного об'єкта, дотримання вірності йому, діяльність заради нього, пов'язана з жертовністю та мужністю, що супроводжується ентузіазмом і потребує наполегливості, рішучості й стійкості. Крім того, компоненти периферії аналізованого мікрополя забезпечують його перетинання з іншими семантичними мікрополями лексико-семантичного поля «patriotyzm», а саме: «mqstwo», «nieugiqtosc», «zapal» та «sympatia».

Подальше дослідження лексико-семантично- го поля «patriotyzm» має висвітлювати специфіку системно-структурної організації мікрополів, що виокремлюються в ньому, звертати увагу на функціонування лексем на рівні ядра й периферії у різних мікрополях і входження тих самих одиниць до складу кількох утворень. Також варто простежити не тільки перетинання мікро- полів усередині лексико-семантичного поля «pat- riotyzm», а й зв'язки з іншими лексико-семантичними полями, що формують лексичну систему польської мови.Список літератури

Апресян Ю. Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка / Ю. Д. Апресян. - М. : Наука, 1974. - 366 с.

Гешко Н. Лексико-семантичне поле як системно структурне утворення та методи його дослідження / Н. Гешко // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини / Буков. держ. мед. ун-т, Сучас. ун-т ім. Штефана Великого. - Чернівці : БДМУ, 2014. - № 2 (2). - С. 73-78.

Караулов Ю. Н. Структура лексико-семантического поля / Ю. Н. Караулов // Филологические науки. - 1972. - № 1. - С. 57-68.

Кобозева И. М. Лингвистическая семантика / И. М. Кобозева. - М. : Эдиториал УРСС, 2000. - 352 с.

Кузнецов А. М. От компонентного анализа к компонентному синтезу / А. М. Кузнецов ; отв. ред. В. Н. Ярцева ; Академия наук СССР, Научный совет «Теория советского языкознания», Институт языкознания. - М. : Наука, 1986. - 123, [2] с. poswigcenie польський семантичний мікрополе

Такумбетова Л. М. Межполевые связи / Л. М. Такумбетова // Теория поля в современном языкознании. Тезисы докладов. - Уфа : Башкирский ун-т, 1994. - С. 39-540.

Українська мова : енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. - К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. - 824 с.

Размещено на Allbest.ru