Деякі особливості складання та перекладу англійської та української ділової кореспонденції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Деякі особливості складання та перекладу англійської та української ділової кореспонденції

Радецька С.В.

Стаття висвітлює особливості складання та перекладу англійської та української ділової кореспонденції. В статті проаналізовані основні відмінності, на які необхідно звертати увагу при веденні ділового листування, зазначені останні тенденції щодо змін в правилах оформлення листів англійською та українською мовами, надані практичні рекомендації щодо оформлення основних структурних елементів ділового листа та перекладу з англійської на українську та навпаки.

Ключові слова: ділова кореспонденція, діловий лист, правила оформлення, труднощі перекладу.

Статья освещает особенности составления и перевода английской и украинской деловой документации. В статье проанализированы основные отличия, на которые следует обратить внимание при ведении деловой переписки, указаны основные тенденции относительно изменений в правилах оформления писем на английском и украинском языках, предложены практические рекомендации по оформлению основных структурных элементов делового письма и его перевода с английского языка на украинский и наоборот.

Ключевые слова: деловая корреспонденция, деловое письмо, правила оформления, трудности перевода.

Key words: business correspondence, business letter, document issuance, difficulties of translation.

У зв'язку з інтенсивним розвитком підприємницької діяльності в нашій країні, створенню спільних підприємств невпинно зростає кількість зовнішньоекономічних та науково-технічних зв'язків з фірмами та організаціями зарубіжних країн. Будь яка форма ділового співробітництва передбачає постійний обмін інформацією.

Актуальність статті полягає в тому, що незважаючи на широке використання та розвиток таких засобів комунікації як факс, телекс, електронна пошта лист залишається самим надійним та доступним засобом ділового спілкування. Листування з діловим партнером є важливою частиною ведення будь-якого бізнесу. Необхідність написати листа виникає постійно - при влаштуванні на роботу, оформленні та уточненні угод, у разі необхідності привітати з ювілеєм або підвищенні посади. Оскільки англійська мова загальноприйнята як мова ділового спілкування увагу при навчанні майбутніх перекладачів треба спрямувати на особливості офіційно-ділового стилю, характерну для ділового дискурсу лексику та термінологію, правила та норми складання та перекладу ділових листів різних типів.

Мета нашої статті полягає у ретельному вивченні перелічених вище особливостей, виявленні останніх тенденції, які прийнятті у діловому спілкуванні та формулюванні конкретних вимог, щодо написання та перекладу ділових листів англійською та української мовами з урахуванням національно-культурної специфіки мовної поведінки англомовних та українських громадян.

Офіційно-діловий стиль відноситься до загальноприйнятих стилів писемного мовлення та, у свою чергу, детальніше поділяється на канцелярсько-діловий стиль, стиль юридичних документів, діловий-дипломатичний. Для всіх цих стилів характерні точність та лаконічність, вживання спеціальної термінології у строго визначеному значенні - наказ, установа, адвокат, ратифікація, угода [1, с. 65]. В нашій статті ми звернемо увагу на особливості канцелярсько-ділового стилю і розглянемо ті структурні елементи ділового листа, які потребують особливої уваги при складанні або перекладі.

Діловий дискурс у будь-якій мові являє собою досить стандартизований тип мовлення, що пояснюється стереотипністю ситуацій і самим характером бізнесових стосунків [2, с. 57]. Листи до іноземних ділових партнерів надсилаються, аби заявити про існування своєї фірми (підприємства), проінформувати про продукцію або надання послуг, про вирішення питань, пов'язаних із постачанням, ціноутворенням, підготовкою фахівців тощо. Від якості підготовки і оформлення ділового листа, який є найбільш поширеним видом ділової документації, значною мірою залежить рівень спілкування адресата з автором. Тому надсилаючи лист до іноземного ділового партнера, необхідно врахувати все: від написання конверту та вибору машинописного стилю до складання й оформлення власне тексту.

При надписані конверту в лівій верхній частині лицьового блоку конверта зазначають адресу відправника, а в правій нижній - адресу одержувача. Адресу одержувача наводять у такому порядку: спочатку зазначають власне одержувача (це може бути назва фірми, підприємства), ім'я та прізвище адресата, його посаду; з нового рідка номер будинку, назву вулиці; в наступному рядкові - назву міста, штату (для США), графства (для Великої Британії) (загальноприйняте використання скорочених назв штатів та графств); рядком нижче - назву країни. Якщо лист надсилається до Лондону, то скорочено зазначають також поштовий район: E.C. (East Central), N.W. (North West), W.C. (West Central) і т.д. На конверті, вище від адреси одержувача, може зазначатися спосіб відправлення, наприклад: "EXPRESS DELIVERY" (з терміновою доставкою), "TO BE CALLED FOR" (до запитання) тощо. Якщо адреса особи, котрій хочуть надіслати листа, точно не відома, то його адресують фірмі, що підтримує стосунки з цією особою й може передати або переслати їй листа. В такому разі перед назвою фірми друкують: "In care of" чи "Care of' або скорочено "C/o" , що перекладається як "на піклування" і вживається в значенні "на адресу".

Вважаємо за потрібне зазначити, що останнім часом існує тенденція до нульового перекладу всієї адреси або її частин, що мотивується тим фактором, що лист повинен надходити до адресата, а переклад може зашкодити його доставці. Іноді перекладачі вдаються до так званого комбінованого перекладу адреси, де частина адреси, яка мітить географічні назви (країни, штати, міста), що є широковідомими перекладаються, а та частина адреси, що містить назви, які невідомі реципієнту перекладу, але мають дуже важливе смислове навантаження (назви вулиць та інше) - не перекладаються аби виключити помилку при доставці або пере- адресації листа. Наприклад:

John G. Holloway 78703, штат Техас, м. Остін

Brackenridge Hospital 4505 W. Tom Thumb Ave

4504 W. Tom Thumb Ave. Лікарня Брекенрідж

Austin, TX 78703 Джону Г. Головею

Корисною щодо оформлення такого реквізиту листа як дата, можна зазначити інформацію про друкування в листах до Великої Британії чисел із відповідними нарощеннями "st", "nd", "rd", "th", наприклад 1st, 2^nd, 3^rd, 4^th, а листах до США без нарощення до числа, наприклад: January 20, 2016. Назви місяців можна скорочувати, але написання суто цифрами дати в листах до іноземних партнерів неможливо через різну послідовність оформлення компонентів дати в англійському та американському варіантах.

До стилістично значущих композиційних елементів англомовного та україномовного ділового листа належать привітання (salutation), вступні фрази (opening lines) та формули прощання (complimentary close).

Загальноприйнятими формами привітання в діловій кореспонденції були та залишаються Dear Sir(s) // Gentlemen //Шановне панство, для листів, в яких адресат є невідомим, та Mr., Mrs., Ms., Smith // Шановний (на) пан (пані) Несторенко при надсиланні листів конкретній особі. Тут треба особливо зазначити той факт, що специфічною рисою англомовного ділового спілкування, в останні часи, є чітко виражена тенденція до ослаблення офіційного стилістичного тону бізнесової кореспонденції, що позначається на всіх формульних елементах в структурі ділового листа. Так, все частіше у звертаннях до адресата не використовується титул Mr., Mrs., Ms., і воно має вигляд Dear Jessica Thompson або Dear Jack Milts, що за новими етикетними приписами, слугує якби передвісником надійних та довірливий бізнесових стосунків. Але перекладачу або укладачу ділового листа слід бути обережним у послугуванні цим звертанням, особливо на початку листування. В українському діловому листуванні звертання до високих посадовців має більш уніфікований характер - назві посади передує титул Високодостойний. Еквівалентами цього титулу у Великій Британії та США є цілий ряд форм, вибір якої залежить від походження, посади, духовного сану тощо. Після вступного звертання в листах до Великої Британії ставлять кому, в листах до США - двокрапку, до України - знак оклику.

Щодо безпосередньо тексту листа, то його виклад має бути ввічливим, коректним, стислим та зрозумілим. Мова англо-американської та української ділової кореспонденції характеризується значною кількістю майже ідентичних кліше, що є наслідком стереотипності ситуацій, які виникають при діловому спілкуванні. Написання листа, орієнтованого на інтереси клієнта, вимагає від його укладача, щоб він став у становище одержувача. Загальні вимоги до написання ефективного ділового листа можна сформулювати наступним чином:

- поділ листа на вступну (у першому абзаці наводять комплімент адресатові навіть тоді коли автор сповіщатиме про щось неприємне), головну (у другому абзаці викладають суть питання) та завершальну частину (висловлюють надію на дальшу співпрацю), відповідно розділені абзацами;

- уникання початкових "Я", "ми", заміна "ми" на "Ви", так як згідно з дослідженнями, клієнт краще розуміє лист з використанням "Ви", наприклад: замість "Ми надаємо Вам знижку у розмірі 5 відсотків" краще "Ви одержуєте знижку у 5 відсотків";

- уникання канцеляризмів, складних речень з кількома підрядними та негативних формулювань;

- використання деземфазуючих евфемістичних стратегій у листах з негативним емоційним забарвлення за рахунок вживання пасивного стану замість активного, складних речень замість коротких, уникання персоналізованих займенників "you", "your", "Ви не надали", "Ваша помилка";

- ствердження доброзичливого ставлення до партнера, що полягає у використанні сталого, обмеженого рамками стилю набору епітетів (warm/gracious letter, sincerely/greatly appreciate, щиро дякувати, приємно проводити час та інші);

- уникання будь-яких скорочень don't, т.к., т.д., окрім загальноприйнятих у діловому листуванні абревіатур і скорочень (СУ - curriculum vitae, VAT - value added tax, fig - figure, до н.е - до нашої ери., НДІ -науково дослідний інститут та інші);

- дотримання більш сучасного "відкритого" стилю пунктуації, де розділові знаки є відсутніми при написанні дати, внутрішньої адреси, звертання до адресата, заголовка до тексту та формули прощання, а вживаються лише в основному тексті.

Серед загальноприйнятих формул прощання, прийнятих в англомовних та україномовних ділових листах, спостерігається певна стилістична диференціація, яка залежить від формальності тону листа, і обов'язково повинна співвідноситися з формулою привітання. В англо-американській діловій кореспонденції найбільш формальна за тоном є група формул прощання з ключовим словом "respectfully”, українським відповідником якої є формули: "З глибокою повагою і шаною", "Щиро відданий Вам", які використовуються переважно у листах до високо посадовців, дипломатичних і урядових постанов. Листи, що починаються з офіційного привітання: Dear Sir(s)//Gentlemen// Шановне панство, необхідно закінчувати формулами: "Yours faithfully", "Yours truly", "З вдячністю і повагою", "З пошаною". До нейтрально-ввічливих формул прощання, що здебільшого наразі використовуються при діловому листуванні відносяться: "Yours Sincerely"//"3 найкращими побажаннями". Тут треба зауважити, що останнього часу в англомовній діловій кореспонденції все частіше трапляються формули-прощання: "Best regards" "Best wishes", які раніше використовувалися у приватному, неофіційному листуванні.

Ще декілька порад стосуються суто технічної сторони оформлення ділового листа, але також потребують ретельного дотримання та уваги при складанні та перекладі ділової кореспонденції.

- Вибір добре читає мого, не занадто екзотичного шрифту (зазвичай Times New Roman, Arial).

- Розмір шрифту повинен бути не менше 10 і не більше 12, відстань між рядками по можливості не більше одного рядка.

- Важливу інформацію можна підкреслити, виділити іншим шрифтом або жирним шрифтом, але в межах одного листа використовується тільки один варіант.

- Використання цільноблочного стилю листа (Fully-blocked Letter Style) специфіка якого зводиться до відміни абзацного відступу на 5 знаків та поділення на абзаци за рахунок друкування абзаців через 3-4 інтервали, замість напіввтягнотого стилю (Semi-indented Letter Style).

За функціональними ознаками види англомовної та україномовної ділової кореспонденції здебільшого збігаються, тому що, як вже зазначалося, універсальними є цілі написання листів. Тому при складанні листів не повинно виникати великих проблем за умови дотримання міжнародних стандартів (ISO) на основні документи, в тому числі і на комерційні листи. Зі стилістичної ж точки зору, незважаючи на безособовість офіційно-ділового стилю, діловий лист в залежності від прагматичної мети адресанта може відзначатися певною компліментарністю, містити вияви позитивного, нейтрально-доброзичливого або дещо негативного забарвлення [2, с. 63]. Тому певну увагу при навчанні складання та особливо перекладу ділової кореспонденції треба спрямувати на функціонально стильові особливості ділової кореспонденції та формування відповідних лексичний та граматичних навичок.

Треба зазначити, що при перекладі текстів, які відносяться до офіційно-ділового стилю, а саме листів, перекладач практично не стикається з основними факторами, які викликають труднощі при перекладі. По-перше, відсутні "чужі" образи, які неможливо перекласти за рахунок направленості тексту на іншомовну аудиторію, тому що ситуації, які обговорюються в листах є стандартними і добре відомими як адресату, так і адресанту. По-друге, в теках листів відсутня інформація, яка б потребувала використання метафор або неологізмів. Доречи, використання емоційно забарвленої лексики є недоречним при діловому спілкуванні. По-третє, за рахунок використання стійких граматичних конструкцій та здебільшого сталих словосполучень, як в мові оригіналу так і у мові перекладу, перекладач не стикається з проблемою семантичної неповноти словосполучень та незрозумілих семантичних відношень між іменниками у безприйменникових іменникових групах. переклад ділове листування англійський

До основних труднощей, з якими може стикатися перекладач при роботі з діловою кореспонденцією, можуть належати наявність декількох рівно можливих варіантів перекладу та необхідність стилістичної та лексичної відповідності в мовах, які використовуються при перекладі. Дослідники зазначають, що проблема наявності декількох варіантів перекладу, стоїть на другому місті, за рівнем частотності, після проблеми недостатності інформації [3, с. 27]. Ця проблема часто буває причиною необ'єктивної критики перекладів з боку замовників та керівництва.

Висновуючи з вищезазначеного, треба підкреслити, що зважаючи на той факт, що головна мета написання ділових листів є чітке, лаконічне та максимально зрозуміле (з граматичної та лексичної точок зору) викладення певної інформації, перекладач, керуючись відповідною метою, повинен обирати найбільш усталений та стилістично відповідний варіант перекладу. Подолання ж проблеми досягнення стилістичної та лексичної відповідності потребує, на наш погляд, знання та врахування всіх перелічених у статті особливостей складання ділової кореспонденції, та, як зазначає відомий перекладач і викладач Г. Мірам, приділення уваги вивченню рідної мови не менш ніж іноземної при навчанні перекладу.

Важливим чинником успішного ділового співробітництва є спроможність партнерів до максимально лаконічного, повного, точного та коректного викладу інформації. При вивченні іноземної мови та навчанні перекладу особливу увагу необхідно приділяти ознайомленню студентів з правилами та особливостями складання ділової кореспонденції, формуванню бази лексичних та граматичних навичок, які б відповідали вимогам офіційно-ділового стилю.

Література

1. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. [Посібник для викладацьких відділень вузів] / Л. Г. Верба. - Вінниця : НОВА КНИГА, 2003. - 153 с.

2. Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов. [Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів] / О. Ю. Дубенко. - Вінниця : Нова книга, 2005. - 224 с.

3. Мирам Г.Е. Практический перевод: Заметки к лекциям / Г. Е. Мирам. - К. : Ника-Центр, Эльга, 2005. - 184 с.

Размещено на Allbest.ru