Уживання росіянізмів в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Рівненське територіальне відділення МАН України

Всеукраїнський інтерактивний конкурс «МАН-Юніор»

Відділення літературознавства, фольклористики, мистецтвознавства

Секція «Українська мова»

Уживання росіянізмів в українській мові

Роботу виконали:

Сиротюк Анастасія Ігорівна,

Лозюк Софія Андріївна ,

учениці 7-А класу

Острозької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

науковий керівник Корж Тетяна Сергіївна, вчитель української мови і літератури

Острозької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Острог - 2016



Зміст

Вступ

1. Суржик як порушення чистоти сучасної української мови

1.1 Що таке суржик

1.2 З історії виникнення суржику

2. Росіянізми у повсякденному житті

2.1 Найпоширеніші росіянізми. Характерні прояви суржику

2.2 Росіянізми у писемному мовленні школярів

2.3 Мовні бур'яни у ЗМІ, рекламі та оголошеннях

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Проблема мовної культури сучасної молоді є актуальною, і це незаперечний факт, оскільки вона є показником рівня загальної культури особистості. Особливого значення набуває культура спілкування. Поява у мовленні сучасної молоді значної кількості сленгів, жаргонів, змушує серйозно замислитися над проблемою чистоти мови. Адже українська мова - скарбниця духовних надбань народу, досвіду, праці, творчості і співжиття багатьох поколінь, оберіг народу, його звичаїв, традицій, запорука інтелектуального зростання, розвитку, першооснова існування нації.

Мовний імідж особистості формується протягом усього життя. Підтвердженням цього можуть бути слова Вольтера, що найбільш поширені іноземні мови можна вивчити за шість років, але для вивчення своєї недостатньо цілого життя.

Людина, яка не намагається удосконалювати свої знання та вміння якісно користуватися мовою, створює своєрідний мовний антиімідж. Він, на нашу думку, найбільше шкодить людині, яка порушує точність, логічність, правильність, чистоту у висловлюванні, що є основними комунікативними ознаками мовлення.

Великою проблемою порушення чистоти мовлення є явище, що дістало назву суржик.

Темою нашого дослідження є причини виникнення суржику; використання у повсякденному мовленні українців росіянізмів та їх вплив на культуру мовлення особистості.

Метою дослідження стало вивчити причини виникнення суржику та проаналізувати, у яких сферах найбільш поширене вживання росіянізмів.

Актуальність творчої роботи полягає в тому, що використання суржику є проблемою українського суспільства, використання росіянізмів засмічує нашу мову, тому слід чітко відрізняти власне українські слова від російських.

1. Суржик як порушення чистоти сучасної української мови

1.1 Що таке суржик

Великою проблемою порушення чистоти мовлення є явище, що дістало назву суржик. Що ж таке суржик?

Мовне явище, що дістало назву суржик, належить до специфічної форми побутування мови в Україні. Його національну й соціальну природу відображає сам термін, запозичений із сільськогосподарської лексики. Тлумачний словник української мови фіксує слово суржик у двох значеннях: 1.Суміш пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса; борошно з такої суміші; 2. Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова. Отже, значення слова суржик поєднує два елементи - змішування двох різних субстанцій і пониження якості утвореного внаслідок змішування продукту.

Суржик існує у різноманітних формах. Деякі дослідники виділяють його «слабку» та «сильну» форми, залежно від концентрації порушень лексичного стандарту української або російської мови.

Письменник Борис Антоненко-Давидович у праці «Як ми говоримо» зазначав: «Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови, плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, в Україні, суржик».

1.2 З історії виникнення суржику

Суржик - не нове явище: з'явився він не тоді, коли українська мова зустрілася з російською. Можна сказати, що суржик був ще за часів скіфів. Про це свідчать численні запозичення з різноманітних мов: від латиниці та грецької до арабської й німецької. До сьогодні є польсько-український суржик, української й німецький, навіть українсько-канадський. Яскравий приклад канадського суржику - таке речення: „Зачиніть віндовку, щоб чилдренята не околденіли!”

До речі, деякі запозичення пересічний громадянин навряд чи зможе відрізнити як такі, адже вони ховаються за нібито чисто українськими словами. Так, начебто рідне нам слово „борщ” виявляється запозичення з перської мови. З литовської мови до нас прийшли такі слова як „вовкулака”, „ґринджоли”, „зозуля”, „калюжа”, „садиба” і багато інших.

Ці запозичення настільки давно потрапили в нашу мову і так прижилися, що неозброєним оком їх і не відрізниш. Проте, розглядаючи українсько-російський суржик, доходимо висновку, що це надзвичайно згубне явище саме для нашої мови, в якій воно вкорінилося.

Перші наукові роботи, присвячені дослідженню суржику з'явилися у 1990-х роках. Проблематика суржику розглядалася в працях Т. Возняка, Т. Кознарського, Л. Масенко, Я. Поліщук, В. Радчук, О. Рудой, Л. Ставицької, М. Стріхи, В. Товстенко, В. Труба, М. Феллера, О. Шумілова, Л. Біланюк, М. Флаєра, А. Окари та інших вчених-мовознавців.

Ми згодні з авторами, які переконані, що головною причиною появи цього мовного явища були тривалі заборони та обмеження вживання української мови. Наведемо тільки деякі документальні факти з великого переліку хронології заборони української мови:

* 1709 рік. Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою

* 1763 рік. Указ Катерини ІІ про заборону викладати українською мовою у Києво-Могилянській академії.

* 1863 рік. Валуєвський циркуляр (заборона видання українською мовою будь-якої літератури): «Української мови не було, немає і бути не може, а хто цього не розуміє - ворог Росії».

* 1903 рік. На відкритті пам'ятника Івану Петровичу Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою.

* 1914 рік. Указ Миколи І про заборону української преси.

* 1938 рік. Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.

Зрозуміло, що кількасотрічне приниження української мови і водночас насаджування іншої не могло не позначитися на мовленні її носіїв. Українська мова навіть там, де вона активно функціонувала, зазнала такого негативного впливу російської, що перетворилася на суржик, «язичіє», на мішанину українських та російських слів, кальок, а частіше всього - мовних покручів. Звичайно, взаємопроникнення слів із однієї мови в іншу - закономірний процес. В українській мові є немало унормованих запозичень. Однак, коли слова з іншої мови вживаються бездумно, коли перекручується їх зміст і спотворюється звукове оформлення, - це засмічує мову.

«Сьогодні слово “суржик”, - пише Олександра Сербенська, - почали вживати і в ширшому розумінні - як назву здеградованого, убогого духовного світу людини, її відірваності від рідного, як назву для мішанини залишків давнього, батьківського, з тим чужим, що нівелює особистість, національно-мовну свідомість. Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітиву, адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалась упродовж віків, загрожує змінити мову…»



2. Росіянізми у повсякденному житті

2.1 Найпоширеніші росіянізми. Характерні прояви суржику

Нерідко доводиться чути: «Я рахую, що це незначна проблема». Але, якщо людина так каже, то, на наш погляд, це проблема значна. Як відомо, мовна малограмотність є ознакою низької культури! Вважається, що близько десяти відсотків слів нашої мови є іншомовними запозиченнями. Однак, коли слова з чужо їмови вживаються бездумно, безсистемно, коли перекручується їх зміст і спотворюється звуковео формлення, це засмічує мову, перетворює її на мішанину власних слів.

Таких слів, що ввійшли до нашої мови непроханими гостями, є багато. Ми настільки звиклися з ними, що часто й не помічаємо, як вони зриваються з уст. Правда, людина, яка стежить за своїм мовленням, за його культурою і чистотою, вживає русизмів менше, рідко хто не вживає зовсім, але більшість мовців, на жаль, не задумуються над своїм мовленням, не прислухаються до себе, внаслідок чого й виходить макаронічна мова.

Характерні прояви суржику (Додаток 1)

1. Вживання росіянізмів замість українських відповідників

Даже (навіть), да (так), нє (ні), нєнада (не потрібно), єлє (ледве), щас/січас (зараз), всєгда (завжди), чуть-чуть (трішки), конєшно (звичайно, звісно), навєрно (мабуть), напрімєр (наприклад), допустім (припустимо), мєжду (між), вмєсто (замість), вродє/будто (наче, начебто), імєнно (саме), рядом (поруч), язик (мова)

2. «Українізовані» форми російських дієслів

Уїхав (поїхав), уволився (звільнився), дівся (подівся), поняв (зрозумів), получав (отримував), щитав ("вважав" або "рахував" залежно від контексту), отдав (віддав), включив (ввімкнув)

3."Українізовані" форми російських числівників - первий/перва (перший/перша), вторий/втора (другий/друга);

4. Утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови

Самий головний (найголовніший), саме важне (найважливіше)

5. Утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком

Відробивший, прийшовший, зробивший (в українській мові ця граматична форма відсутня)

6. Слова і вирази, кальковані з російської

Міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, до цих пір, так як, бувший у користуванні, на протязі

7. Порушення дієслівного керування

Вживання прийменників і відмінків за російським зразком -- по вулицям замість вулицями, на російській мові замість російською мовою;

8. У вимові -- редукція ненаголошених голосних, оглушення дзвінких приголосних, заміна «дж» і «дз» на «ж» і «з», також відсутність чергування «к/ц», зсув наголосу за російським зразком відсутність чергування «о/і» або «е/і»

Када, розгаварювать, росписуваться, звонять, нахожуся, жінкє, в восьмирічкі, говорямть;корова/коров, голова/голов замість корів, голів;

9. Змішування українських і російських форм займенників - хто-то (хтось), шо-то (щось), як-то (якось), кой-шо (щось), кой-які (якісь);

10. Активне використання "є" в позиції після приголосної (архітєктор, студєнт, лєкція, тєма) і т.д.

2.2 Росіянізми у писемному мовленні школярів

Вживання росіянізмів є значною проблемою школярів при написанні творчих робіт. Проаналізувавши роботи учнів 6,7 класів, ми виявили найбільш уживані випадки суржику.

Росіянізми, використані учнями

Пару - кілька

Енергічне - енергійне

Не хватає - не вистачає

Но - але

Смисл - сенс

Друга - інша

Потом - потім

Вкусне - смачне

Понятно - зрозуміло

Появлялися - з'являлися

Роздівальна - роздягальня

Лагерь - табір

Оранджеві - помаранчеві

Надіюся - сподіваюся

Найде - знайде

По чучуть - по-трохи

Осталось - залишилось

Дарять - дарують

Хватить - вистачить

Спічкі - сірники

Настоящі - справжні

Устройство - прилад

Сєйчас - зараз

Скікі - скільки

Должні - повинні

Не получається - не виходить

Болєзнь - хвороба

Мєчта - мрія



2.3 Мовні бур'яни у ЗМІ, рекламі та оголошеннях

Було б дуже добре, аби засоби масової інформації: телебачення, радіо, преса, Інтернет були взірцем для наслідування для всіх, хто хоче говорити українською правильно. Але, на жаль, сьогодні ЗМІ не можуть похвалитись бездоганним володінням державною мовою. І ми чуємо, читаємо: "Скількома язиками володієш ти", "Запрошуємо на роботу. Висока заробітня платня та гнучкий графік робот", "Закон перетерпів багато змін", "Будівництво плотини", "Ігорний бізнес", "Гладке гоління", "Захід намічено", "Біжучий рядок", "Бувший президент", "Нова мебель", "Розіграш щонеділі у понеділок і п'ятницю" тощо. росіянізм суржик український

У рекламі теж часто можна зустріти помилки, що нас дуже дивує. Бо з однієї сторонни замовник платить немалі гроші за рекламу, яку будуть чути чи не всі глядачі телебачення і щоразу бачити цю помилку. А з іншої - виконавець за ці гроші робить неякісний продукт. Ми провели дослідження і знайшли чимало оголошень, реклами, білбордів, у яких вжито росіянізми. (Додаток 2)



Висновки

Українська мова - одна з наймелодійніших мов у світі! Мова - обличчя людини, показник її культури. Рідна мова - це не просто засіб спілкування, а значно більше - це джерело патріотичних почуттів, рецептор духовної сфери людини.

Людина, народ у цілому, творячи свою духовну культуру, реалізується головним чином у мові. Тому ми повинні дбати про свою рідну мову, оберігати українське слово й оголосити війну суржику. Особливо, це стосується публічних людей, адже саме вони постійн оспілкуються з великою кількістю громадян.

Ми повинні плекати свою мову, не бути байдужими, боротися з суржиком і пам'ятати, що українська мова за мелодійністю і милозвучністю посідає друге місце у світі після італійської! (російська - сьоме).
Тоді для чого її засмічувати і зневажати? Яка вона ніжна і принадна, скільки в ній пестливих слів і мелодійних звуків! Деякі нам відверто заздрять, а ми не розуміємо, не усвідомлюємо свого щастя, того, що народилисяукраїнцями і маємо таку золоту душу - свою рідну мову.

Будемо сподіватися, що наші спостереження над шляхами і засобами проникнення в нашу мову росіянізмів, над формами неблаготворного впливу російського мовлення на українське стануть у пригоді усім, хто не байдужий до своєї рідної мови, хто дбає про красу і силу рідного українського слова.

Виховувати в собі повагу до мови, якою спілкуємося - це, передовсім, шанувати себе, виявляти повагу до народу, його історії, культури. Адже мова, як ї українська народна музика - своєрідний генетичний код нації, а не лише засіб спілкування.

Спілкуватись суржиком - це однаково, що їсти суп з концентрату. Звичайно, і ним можна втамувати голод, але від якісної і здорової їжі користі організму значно більше.

Тож, будьте гурманами! І нехай вам смакують українські слова!

Список використаної літератури

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Борис Антоненко-Давидович. - К.: Вид. дім «КМ Akademia», 1994. - 254 с.

2. Культура фахового мовлення : навчальний посібник / за ред. Н.Д. Бабич. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2006. - 496 с.

3. Мацько А Формування культури мовлення / А. Мацько // Урок української. - 2004. - №8 - 9. - С. 34 - 35.

4. Сербенська О. Антисуржик: вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: навч. посіб. / О. Сербенська, М. Білоус, Х. Дацишин, Ю. Редько, Н. Станкевич [та ін.]. - 2-ге вид., доповн. і переробл. - Львів: нац. ун-т ім. І. Франка, 2011. - 257 с.

5. Степаненко, М. І. Мова - скарбниця знань, доступ до якої вільний для кожного / Микола Іванович Степаненко // Рідне українське слово. - Полтава : АСМІ, 2005. - 392 с.

6. К. В. Ленець. Суржик. Українськамова: Енциклопедія. -- Київ, 2000, с. 616.

7. Закономірності розвитку українського усного літературного мовлення. -- Київ, 1965.

8. В. В. Німчук. Проблеми українського правопису в XX ст.

9. Лариса Масенко. Суржик як соціолінгвістичний феномен. «Ї» №35, 2004.

10. Вахтин Н., Жиронкина О., Лисковец И., Романова Е. Новые языки новых государств: явления на стыке близкородственных языков на постсоветском пространстве. Отчёт ЕУСПб, 2003



Додатки

Додаток 1



Додаток 2

Участок - ділянка

Размещено на Allbest.ru