Мовна і позамовна зумовленість терміносистеми аутсорсінгу й аутстафінгу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовна і позамовна зумовленість терміносистеми аутсорсінгу й аутстафінгу

Кінаш О.О.

В статті аналізуються існуючі визначення слова «термін». Розглядається сучасний стан термінології аутсорсінгу й аутстафінгу, а також мовні і позамовні фактори, які впливають на формування цих термінів та вимоги, які висуваються до них. Наводяться приклади помилкового тлумачення деяких термінів у цій галузі. Обґрунтовано необхідність здійснення відбору спеціальної лексики для складання уніфікованого глосарію з аутсорсінгу й аутстафінгу.

Ключові слова: аутсорсінг, аутстафінг, лізинг.

Постановка проблеми. Найвеличнішим відкриттям бізнесу останніх десятиліть, феноменом XX століття називають аутсорсінг. Аутсорсінг є технологією сучасного менеджменту, що дозволяє досягти необхідного рівня виробничих показників, конкуретноспроможності та зменшення витрат компанії за рахунок залучення та передачі непрофільних процесів зовнішній сторонній організації. В процесі становлення таких стосунків виникає велика кількість нових термінів, але деякі з них трактуються неоднозначно або навіть помилково. Тому існує необхідність в систематизації та точності термінології аутсор- сінгу. Ми вважаємо доцільним створення систематизуючого глосарію з аутсорсінгу та аутста- фінгу, який допоможе спеціалістам, підрядникам та замовникам, а також перекладачам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні десять років було зроблено чимало спроб як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями, створити галузеві словники та глосарії: «Моделювання терміносистеми «екологічний аудит» та її описання в систематизуючому словнику Н.Г. Кантишева (2011), «Функціональна модель двомовного екологічного словника-тезаурусу» М.А. Ковязіна (2006), «Термінологія індустрії програмного забезпечення та її систематизація на основі емпіричних даних» Шмідт та ін. (2014), які зближують та полегшують спілкування спеціалістів тієї чи іншої галузі науки [8, 12, 23].

Проте, досі немає єдиного уніфікованого словника в галузі аутсорсінгу, а тому ця проблема є новою та актуальною. Відтак, нашою метою є дослідження термінології аутсорсінгу та створення систематизуючого словнику, який, як очікується, зробить свій внесок у подальший розвиток досліджень в цій галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проблема визначення термінів отримала широкого висвітлення в працях вітчизняних та зарубіжних мовознавців: О.О. Реформатського, Д.С. Лотте, Г.О. Винокура, В.В. Виноградова, О.С. Ахманова, Б.М. Головіна, В.М. Лейчи- ка, С.В. Гриньова, В.П. Даніленко, В.І. Карабана, І.С. Квітко, Т.Р. Кияка, Т.Л. Канделакі, О.В. Су- перанської, О.С. Герда, М.М. Володіної, В.А. Та- тарінова, К. Бейкер, Г. Пауля та ін.

Наведемо та проаналізуємо деякі існуючі визначення слова «термін».

О.О. Реформатський визначає терміни «як слова спеціальні, обмежені своїм особливим призначенням; слова, які прагнуть бути однозначними як влучний вислів понять і називання речей» [18, с. 115].

Більш конкретне визначення знаходимо у словнику Д.Е. Розенталя: «Термін -- це слово чи словосполучення, що точно позначає певне поняття, застосовуване в науці, техніці, мистецтві» [19, с. 556].

На думку В.І. Карабана «термін -- це мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки» [9, с. 54].

І.В. Арнольд під терміном розуміє «слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для будь-якої галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [2, с. 85].

На нашу думку, досить вдале визначення дає

О.С. Ахманова: «Термін -- це слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, що створюється (приймається, запозичується і т.п.) для точної передачі спеціальних понять та визначення спеціальних предметів» [3, с. 474]. аутсорсінг аутстафінг термінологія мовний

Отже, визначень слова «термін» багато, однак всі вони більш-менш схожі, і їх об'єднує кратність, однозначність, вмотивованість, простота, узгодження з іншими термінами, які є в терміно- системі, тобто системність, а також їх перевага над новими та іншомовними термінами [16, с. 57].

Таким чином, можна сказати, що термін -- це слово або словосполучення, яке передає спеціальні поняття в різних галузях науки та техніки.

Формування термінів як одиниць фахової лексики є дуже складним процесом, на який впливає ряд факторів. О.В. Суперанська вважає, що це такі фактори як етнічний (національний), територіальний, культурний, професійний [21, с. 10].

Т.Р. Кияк та А.С. Дьяков наводять такі шляхи утворення термінів: 1) надання статусу термінів загальновживаним лексичним одиницям рідної мови; 2) запозичення термінів з інших мов; 3) особливий тип запозичень -- вживання слів і словотворчих моделей грецької та латинської мов; 4) окремий випадок термінотворення -- запозичення одиниць з інших наукових сфер. Цілком нові терміни, як правило, не «вигадуються» [6, с. 9].

Д.С. Лотте запропонував такі способи творення термінів:

словотворення похідних слів; відсічених та складноскорочуваних слів; словосполучень та складних слів; абревіатурних слів, складених з початкових літер словосполучень;

зміна значення слів;

іншомовні запозичення термінів (безпосередній перенос терміна «в готовому вигляді»; буквальний переклад іноземного терміна) [7, с. 47].

О.О. Реформатський зазначає, що «для утворення термінів, окрім своємовства та чужомовства (запозичень), існує, починаючи з часів Відродження, і третій шлях -- шлях використання «античного» спадку, тобто слів та словотворчих моделей та елементів грецької та латинської мов» [18, с. 122].

Досить загально викладає свою думку Б.М. Го- ловін, наголошуючи на тому, що «терміни виникають як на основі «своїх» слів, так і на основі слів, запозичених з інших мов» [5, с. 72].

При утворенні термінів необхідно враховувати різні чинники та вимоги, які висуваються до них.

На думку А.А. Реформатського «хороші терміни повинні бути «відмежовані» від полісемії, від експресивності і тим самим від звичайних не- термінологічних слів, які здебільшого є багатозначними та експресивними» [18, с. 116].

Е.Ф. Скороходько надає термінам такі ознаки:

співвіднесеність зі спеціальним поняттям;

відтворюваність (адже термін вважаємо за мовну одиницю);

наявність дефініції, яка вміщує термін у відповідну термінологічну систему [20, с. 7].

Ми вважаємо, що найповнішу характеристику і вимоги до терміна надав А.В. Лемов:

«спроможність бути об'єктом логічної дефініції»;

дефініція терміна;

системність;

точність та однозначність;

загальноприйнятність;

нормативність;

«інтелектуальна частота» наукового терміна [14, с. 41].

Для будь-якої галузі знань важливо, аби термін був у міру можливості моносемічним, коротким, точним, та зміг виражати відповідне поняття [І0, с. 72].

Термін «аутсорсінг» («outsourcing») походить від англійських слів «outside resource using» -- «використання зовнішніх ресурсів» та був введений для визначення нової концепції управління в 1989 році, коли компанія Eastman Kodak найняла сторонні організації для придбання, запуску та супроводження своїх систем обробки інформації [1, с. 7].

Нерідко під терміном «аутсорсінг» розуміється будь-яке використання замовником зовнішніх ресурсів. Однак класичний аутсорсінг має на увазі лише послуги, пов'язані з реалізацією постійних функцій і бізнес-процесів підприємства на довгостроковій основі, сюди не входять разові проекти або завдання [11, с. 8-9].

Компанія, що надає послуги аутсорсінгу, може бути названа оператором, аутсорсером, а в окремих випадках -- підрядником. Компанія, що передає функції на виконання зовнішньому оператору, спеціального позначення не має і називається, як правило, просто замовником. На думку І.Д. Котлярова, постачальника послуг аутсорсингу слід називати аутсорсером; також допустимо термін «оператор». У свою чергу, за компанією, яка замовляє послуги аутсорсингу, за доцільне закріпити позначення «аутсорс» [13].

Іншою, значною технологією сучасного менеджменту є аутстафінг. На сьогоднішній день україномовна термінологія аутстафінгу, так як і аутсорсінгу, недостатньо уніфікована. Термін «аутстафінг» («outstaffing») походить від англійських слів (out «зовні» та staff «штат») -- «поза штатом» або «виведення за штат».

Аутстафінг може сприйматися як надання персоналу замовнику, тоді як насправді це прийняття до штату працівників замовника, тобто виведення працівників зі штату компанії. У межах договору аутстафінгу працівник виводиться за штат (або не перебуває у штаті) компанії-замовника й оформляється до штату компанії-підрядника [4]. При виведенні співробітників за штат, оператор оформляє працівників компанії-замовника в свій штат. Люди офіційно оформлені в компанії оператора, але залишаються та працюють на колишньому місці. Ця послуга називається аутстафінг персоналу компанії. Якщо персонал підбирається та надається клієнту виконавцем, такі відносини називаються лізингом персоналу.

Види лізингу персоналу:

Staff leasing -- оренда персоналу на довготривалій основі. Компанія-роботодавець оплачує лише послуги агенції-рекрутера, не пов'язуючи себе із працівником юридичними зобов'язаннями. Спеціаліст числиться в штаті компанії-лізингодавця.

Temporary staffing -- підбір персоналу на короткотривалий період (як правило до 3-х місяців). Частіше за все ця послуга необхідна під час проведеня маркетингових дослідень або виконанні невеликих проектів. Підбір здійснює агенція- рекрутер, і вона ж несе відповідальність за працівника [15].

На формування та розвиток термінології аут- сорсінгу й аутстафінгу впливають позамовні та внутрішньомовні чинники. З-поміж позамовних чинників відзначимо розвиток аутсорсінгу як технологію сучасного менеджменту. Разом з позамовними чинниками, що впливають на формування досліджуваної терміносистеми, необхідно відзначити й мовні фактори впливу, серед яких:

Лінгвокультурологічні фактори. В.А. Маслова визначає лінгвокультурологію як лінгвістичну галузь, що виникла наприкінці ХХ століття, на стику лінгвістики та культурології і досліджує прояви культури народу, які відобразились та закріпились в мові. Якщо культурологія досліджує самосвідомість людини по відношенню до природи, суспільства, історії, мистецтва та інших сфер її соціального та культурного буття, а мовознавство досліджує світогляд, який відображається і фіксується у мові у вигляді ментальних моделей мовної картини світу, то лінгвокульту- рологія має своїм предметом мову й культуру у взаємодії [17, с. 8].

На думку О.І. Чередниченка, мовна картина, яка є наслідком уявлень про навколишній світ у мовній спільноті, членує за допомогою мови позамовну дійсність, так чи інакше перешкоджає процесові сприйняття терміна, хоча складність перешкоди не варто переоцінювати. Власне, специфіка мовних картин світу може виявлятися і в межах однієї і тієї самої мови, коли йдеться, зокрема, про її варіанти. Втім, відмінність мовних картин передбачає також і їхню спільність, що в сумі спричинює багатоваріантність термінів [22, с. 172].

Тому важливо пам'ятати, що будь-який текст несе в собі соціокультурну інформацію, і, вивчаючи мову, необхідно вивчати культуру її носіїв через мову і оперувати цими знаннями на практиці. Оскільки розвиток і збереження культурного компоненту є невід'ємною частиною мови, визначення і виокремлення культурного компоненту дозволяє виявити особливості виникнення і розвитку культурно зумовлених територіально маркованих термінів.

Лексикографічні фактори. Постійний розвиток і розширення міжнародних контактів в області ведення бізнесу, а також обмін інформацією надає все більшого значення формуванню терміносистеми аутсорсінгу й аутстафінгу, що сприяє практичному застосуванню при укладанні нових словників.

«Будь-які семантичні дослідження вимагають залучення екстралінгвістичних даних. Але при вивченні загальної лексики -- це культурно-історичні, етнографічні та інші особливості, а при вивченні спеціальної лексики -- понятійна організація термінологічних полів» [21, с. 117].

Термінологічна лексика аутсорсінгу й аутста- фінгу є неоднорідною і представлена невпоряд- кованою сукупністю загальних та різногалузевих термінів, взаємозв'язку та взаємопроникненню терміносистем.

Упорядкування термінології аутсорсінгу й аут- стафінгу можливо лише на базі систематизації понять і термінів, встановлення взаємозв'язків та взаємовідносин між ними, й створення термі- носистеми, що відповідає структурі понять в цій галузі. Перш за все, необхідно розробити принципи побудови галузевого словника.

Для встановлення загальних принципів створення словників (глосаріїв) необхідно визначити і зробити аналіз існуючих типів словників, визначити особливості реалізації цих принципів при підготовці окремих різновидів словників і виробити однаковий підхід до опису спеціальної лексики в однотипних словниках. Що в свою чергу передбачає виділення певних лексикографічних характеристик, параметрів, які необхідні для класифікації, опису та оцінки словників. Виділення таких параметрів дає можливість формалізації і визначення технології створення словників, а також уніфікації їх композиційних засобів. Така уніфікація полегшує користувачам перехід від одного словника до іншого, є однією з умов автоматизації процесу підготовки та видання словників, дозволяє автору -- вченому, фахівцеві -- полегшити процес підготовки словника і підвищити його якість.

Застосування системного підходу є важливим фактором при створенні (формуванні) термінологічних словників.

Структурно-семантичні фактори. Повне уявлення про структуру будь-якої терміносистеми, джерела формування та взаємодію з іншими терміносистеми можна отримати за допомогою комплексного підходу. Комплексне дослідження термінології включає в себе такі аспекти: встановлення походження термінології, її зв'язок з іншою спеціальною термінологією, визначення процесу розвитку і становлення, встановлення чіткості кордонів і динаміки зміни статусу одиниць, що входять в терміносистему. Всі ці аспекти дозволяють виявити тенденції розвитку спеціальної термінології.

Одним з лексико-семантичних способів термінотворення є термінологізація -- перехід загальновживаних слів і професійної і жаргонної лексики до складу термінів. Термінологізація, як мовне явище, обумовлена як факторами екстралінгвістичні (породження нових понять в результаті інтенсифікації технічного прогресу), так і внутріш- ньомовного характеру (необхідність використання слів спільного вживання у функції термінів).

За структурою термінологія аутсорсінгу та аутстафінгу складається з ядра та периферії. Ядро представлене базовими термінами на позначення учасників комунікативної ситуації аутсорсінгу та аустафінгу: customer - замовник, audit - аудит, archiving - архівація/ведення архіву, а також термінами, що означають основні процеси та види послуг аутсорсінгу та аутста- фінгу: grosspay - заробітна плата до вирахування податків, netpay - заробітна плата після вирахування податків, recruitment - пошук та підбір персоналу.

Термінологія аутсорсінгу та аутстафінгу тісно взаємодіє з термінологією суміжних галузей, одиниці яких увійшли до її складу та стали невід'ємною частиною. Внаслідок чого, терміни аутсорсінгу та аутстафінгу співіснують з термінами суміжних терміносистем, більш того -- чітких меж між цими терміносистемами не існує.

Термінологія бухгалтерського обліку: GAAP (Generally accepted Accounting Principles) - загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку, payslip - розрахунковий листок, grosspay - заробітна плата до вирахування податків;

Термінологія кадрового діловодства: firing - звільнення, personal data - персональні дані, personal leasing - лізинг персоналу;

Банківська термінологія: cash - готівка, account - рахунок;

Комп'ютерна термінологія: helpdesk - служба підтримки, electronic data interchange - електронний обмін даними, backup - резервне копіювання;

Юридична термінологія: joint stock

company - акціонерне товариство,employee - співробітник (працівник).

Структура термінології аутсорсінгу й аутста- фінгу представлена на рис. 1

Рис. 1. Структура термінології аутсорсінгу й аутстафінгу

Розрізняють основні морфологічні та немор- фологічні способи творення термінів аутсорсінгу й аутстафінгу.

Морфологічний спосіб словотворення є найпродуктивнішим, включаючи утворення нових слів на базі існуючих основ слів і словотворчих афіксів, абревіацію.

Основні типи морфологічного словотворення:

Основоскладання (являє собою утворення нового слова шляхом об'єднання в одне ціле двох і більше основ): netpay - заробітна плата після вирахування податків, Offshore - оффшор;

Афіксація (творення нового слова за допомогою приєднання до основи афіксів): суфіксальний спосіб: Recruitment - пошук та підбір персоналу, employer - роботодавець, префіксальний спосіб: superprofit - надприбуток, default - несплата, префіксально-суфіксальний: outsourcing - аут- сорсінг, benchmarking - бенчмаркінг (аналіз окремих показників).

Абревіація (утворення слів у результаті скорочень): ініціальні скорочення: BPO (Bisiness Process Outsourcing) - аутсорсінг бізнес-про- цесів, GAAP (Generally accepted Accounting Principles) - загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку; часткові: auto

backup - автоматичне резервне копіювання; змішані: E-reporting (electronic reporting) - електронна звітність.

Висновки і перспективи

Проаналізувавши існуючі визначення слова «термін», ми дійшли висновку, що головною причиною такого різноманіття дефініцій терміна та вимог до нього є існування великої кількості термінологічних систем, поглядів та визначень, як спільних, так і відмінних один від одного. Наведені приклади демонструють, що на термінологію аутсорсінгу та аутстафінгу впливають як мовні, так і позамовні фактори. Ця терміносистема не досліджена, потребує наукового обґрунтування. Тому, в перспективі є розробка універсальних критеріїв відбору спеціальної лексики для складання уніфікованого глосарію з аутсорсінгу й аутста- фінгу, орієнтованого на фахівців, які працюють в цій галузі, мовознавців та перекладачів. Це сприятиме однозначному сприйняттю та розумінню структурування термінів.

Список літератури

Аникин Б. А., Рудая И. Л. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента: Учебн. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М. - 2009. - 320 с. - (Высшее образование). С. 7.

Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике. - М.: Высшая школа, 1991. - 140 с.

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. - 2-е изд., стер. - М: УРСС: Едиториал УРСС, 2004. - 571 с.

Бикова Г. Аутстафінг - оренда працівників / Г. Бикова // Дебет-Кредит. - 2013. - № 19. - https://online. dtkt.ua/Book/%C2%AB%D0%94%D0%9A%C2%BB%20%E2%84%9619-2013.epub/navPoint-10

Головин Б. Н. Введение в языкознание: учеб. пособие для студ. филол. спец. вузов. - Изд. 6-е, стер. - М.: USSA. КомКнига, 2007. - 231 с.

Дьяков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. - 216 c.

Как работать над терминологией. Основы и методы. Пособие сост. по трудам Лотте. - М., 1968. - 76 с.

Кантышева Н. Г. Моделирование терминосистемы экологический аудит и её описание в систематизирующем глоссарии: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук / Н. Г. Кантышева. Тюменский государственный университет. - Тюмень. - 2011. - 26 с.

Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури (Частина 2). - Вінниця: Нова книга, 2001. - 303 с.

Картавенко В. С. О развитии ономастической терминологии / В. С. Картавенко // Филологические науки. - М., 2009. - № 2. - 128 с.

Кель О. Рынку аутсорсинга не хватает глоссария / О. Кель // Новости информационных технологий «IT-News». - 2011. - № 15. - С. 8-9.

Ковязина М. А. Функциональная модель двуязычного экологического словаря-тезауруса: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук / М. А. Ковязина. - Тюмень. - 2006. - 21 с.

Котляров И. Д. Аутсорсинг: опыт теоретического описания Санкт-Петербургский филиал Государственного университета - Высшей школы экономики, кафедра экономики фирмы менеджмента: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М. - 2009. - 320 с.

Лемов А. В. Система, структура и функционирование научного термина. - Саранск: Издательство Мордовского ун-та, 2000. - 192 с.

Лізинг персоналу / Центр управління персоналом [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://center- personal.info/leasing.html

Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. - М.: Наука, 1982. - 149 с.

Маслова В. А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 208 с.

Реформатский А. А. Введение в языковедение: Учебник для вузов / А. А. Реформатский / Под ред. В. А. Виноградова. 5-е изд., испр. - М.: Аспект Пресс, 2008. - 536 с.

Розенталь Д. Э. Справочник по русскому языку. Словарь лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. - М.: ООО «Изд. дом «ОНИКС 21 век»: ООО «Изд-во «Мир и образование», 2003. - 623 с.

Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті (до створення терміноцентричної теорії наукового дискурсу): Монографія. - К.: Логос, 2006. - 100 с.

Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: Терминологическая деятельность. - Изд. 3-е. - М.: USSA, 2008. - 288 с.

Чередниченко О. І. Про мову і переклад. - К.: Либідь, 2007. - 248 с.

Smite D., Wohlin C., Galvina Z. et al. An empirically based terminology and taxonomy for global software engineering // Empirical Software Engineering. 1382-3256. Vol. 19, № 1 (2014), p. 105-153, DOI: 10.1007/s10664- 012-9217-9.

Размещено на Allbest.ru