Фразеологічні одиниці з компонентами-назвами одягу та взуття (на матеріалі французької мови)

Ключевые слова: фразеологизм, компонент-название, экспрессивность высказывания.

Key words: phraseological unit, component-name, expressivity of utterance.

Щоб опанувати французьку мову, недостатньо просто вивчити слова, необхідно також вивчити фразеологічні звороти, які є важливими експресивними мовними засобами. Саме завдяки їм можна краще зрозуміти історію, культуру, звичаї та традиції французького народу. Фразеологізми характеризують усі сторони життя людини, її зовнішність, духовні якості, вчинки, звички, суспільну мораль, явища природи та ін. Фразеологізми використовуються в повсякденній мові, художніх творах, у публіцистиці. Вони надають висловлюванню виразності, слугують засобом творення образності.

В області фразеології французької мови вагомими є праці Ш. Балі, Ж. Марузо, А. Сеше, А. Греймаса, П. Гіро, В. Виноградова, В. Гака, А. Назаряна. Багато праць у цій галузі свідчать про підвищений інтерес мовознавців до поглибленого вивчення фразеології у структурно-семантичному, лінгвокультурологічному аспектах. Фразеологія відображає ужитково-емпіричний, історичний чи духовний досвід мовного колективу, який пов'язаний із його культурними традиціями [3, с. 13].

У творенні фразеологічного виразу важливу роль відіграють слова-компоненти, які впливають на цілісне значення фразеологічної одиниці. Такими компонентами можуть бути слова на позначення кольору, частин тіла, назви тварин чи птахів, етноніми, предмети одягу чи взуття.

У контексті означеної проблеми на матеріалі сучасної французької мови маємо на меті проаналізувати семантичні особливості фразеологізмів з елементами одягу та взуття.

Номінація одягу та взуття належить до найдавнішого прошарку лексики будь-якої мови, оскільки вона супроводжує людину з моменту її вступу в соціум. Відповідно, вона є активною складовою частиною і у фразеологічній фундації мови.

Згідно з тематичною віднесеністю компонента-назви виділено фразеологізми з назвами одягу та його частин, аксесуарів (штани, куртка, сорочка, рукав, спідниця, шкарпетки, рукавиця, кишеня, краватка, ремінь); фразеологізми з назвами головних уборів (капелюх, кашкет); фразеологізми з назвами взуття та його частин (чоботи, підошва).

Найуживанішими компонентами на позначення одягу чи аксесуарів є:

veste: 1) retourner sa veste = changer d'avis: Le maire de la commune avait dit qu'il ne ferait jamais alliance avec la gauche. Mais juste avant les йlections, il a retournй sa veste (Net); 2) se prendre une veste = subir un йchec; 3) tailler une veste а quelqu'un = nuire а la rйputation de quelqu'un, en dire du mal.

culotte: 1) porter la culotte = assumer le rфle de l'homme dans un couple; 2) y laisser sa culotte = se ruiner. В українському варіанті також наявний елемент одягу «залишитися без штанів», тобто опинитися без засобів існування.

jupe: 1) porter la jupe = assumer le rфle de la femme dans un couple (pour un home).

paletot: 1) tomber sur le paletot de qn = intercepter brutalement quelqu'un par la veste pour le malmener, le critiquer.

manteau: vendre sous le manteau = vendre clandestinement. В українській мові також є подібний вираз, де використовується лише елемент одягу (пола: край кожної з половин одягу (пальта, піджака і т. ін.), що розгортається спереду): продавати з-під поли (таємно, крадькома).

chemise: 1) comme cul et chemise = trиs liйes, pour des personnes (нерозлийвода); 2) mouiller

sa chemise = se donner du mal pour faire qch; 3) changer (de qqch) comme de chemise = changer trиs facilement (d'habitude, d'opinions), remplacer frйquemment (міняти як рукавички); 4) donner sa chemise = кtre trиs gйnйreux (віддати останню сорочку); 5) lever la chemise pour quelqu'un = se priver pour qn.

col: se pousser du col = 1) chercher а se mettre en valeur; 2) se vanter, кtre prйtentieux.

costume/costard: 1) dans le costume d'Adam, d'Eve = nu (в костюмі Адама та Єви); 2) tailler un costume (un costard) а quelqu'un = lui faire une mauvaise rйputation; se moquer de qqn, dire du mal de qqn.

chaussette: 1) laisser tomber quelqu'un comme une vieille chaussette = considйrer qu'une personne n'a plus d'intйrкt, l'abandonner; 2) c'est du jus de chaussette = un mauvais cafй, peu colorй, sans goыt (Ex.: Agatha se gara devant un fast-food et fit un grand sourire а sa voisine/Une bonne gaufre et un jus de chaussette, зa te dit ? [8, c. 173]; 3) avoir le moral dans les chaussettes = l'avoir bas (занепасти духом).

manche: 1) faire la manche = mendier; 2) se retrousser les manches = se mettre au travail); 3) avoir un atout dans la manche = garder une possibilitй d'agir supplйmentaire; avoir un йlйment non encore dйvoilй en rйserve (information, argument par exemple). Подібний фразеологічний вираз є і в українській мові: мати козир у рукаві [4].

gant: 1) aller comme un gant = convenir

parfaitement; 2) prendre des gants avec qn = parler ou agir avec prйcaution pour ne pas vexer; 3) relever le gant = accepter le combat; кtre prкt а riposter (кинути рукавичку); 4) retourner (qqn) comme un gant = lui faire complиtement changer d'avis; 5) se donner les gants de (qqch) = s'attribuer le mйrite de qqch, se flater de qqch [9].

poche: 1) ne pas avoir les yeux dans sa poche = кtre attentif, vigilant, avoir l'oeil vif, saisir tout ce qui se passe autour de soi, voir ce qui est parfois cachй; 2) sans un sou en poche = sans argent (вітер у кишенях свистить); 3) mettre (avoir) qqn dans sa poche = dominer qn; Gagner la confiance de quelqu'un (заткнути когось за пояс); 4) ne pas avoir sa langue dans sa poche = parler beaucoup et avec vivacitй (Ex.: Isabelle n'avait pas la langue dans sa poche. Mкme le directeur hйsitait а lui faire une remarque car il craignait presque toujours une rйponse dйsagrйable) [9]. У цьому прикладі, крім компонента «одяг (його частина)», використано також компонент на позначення частини тіла людини langue (за словом у кишеню не лізти); 5) se remplir les poches = gagner beaucoup d'argent (le plus souvent une acquisition malhonnкte) (набити кишені; у кишені бряжчить).

cravate: se jeter un verre derriиre la cravate = boire un verre (d'alcool), у цьому прикладі la cravate має значення le gosier. В українському варіанті використовується слово «комір» («залити за комір»).

bretelle: se faire remonter les bretelles = se faire rappeler а l'ordre, plutфt vivement («отримати на горіхи»).

ceinture: se serrer la ceinture = faire des йconomies («затягти пасок»).

йcharpe: 1) ceindre l'йcharpe tricolore = devenir maire; 2) tenir ses bras en йcharpe = кtre inactif, paresseux (застаріла конструкція).

tablier: 1) aller а qqn comme un tablier а une vache = lui aller trиs mal («як корові сідло»).

chapeau: 1) Chapeau bas! Tirer son chapeau! = marque la dйfйrence, le respect ou l'admiration (скинути капелюха) (Ex.: -Alors lа, chapeau! souffra Agatha. Mais Milly n'avait pas le temps d'apprйcier le compliment <...> [8, с. 189]; 2) sur les chapeaux de rouйs = de maniиre trиs rapide; 3) porter le chapeau = avoir mauvaise rйputation; кtre considйrй comme responsable d'une faute, coupable d'un dйlit; 4) enfoncer son chapeau = prendre une rйsolution courageuse, hardie, dans quelque circonstance difficile, pйrilleuse; 5) manger son chapeau = se dйjuger, se renier; convenir de s'кtre trompй; 6) travailler du chapeau = souffrir de troubles psychiques, кtre un peu fou, ne plus avoir toute sa tкte (цей фразеологізм має походження з ХІХ ст., коли робітники, що виготовляли капелюхи з фетру (матеріал оброблявся за допомогою ртуті), страждали від психічних розладів); 7) кtre collet montй = кtre raide, guindй, pйdant; кtre rigide sur les maniиres et les principes; affecter l'austйritй, la pruderie.

bonnet: 1) mettre son bonnet de travers = dйsigne une personne de mauvaise humeur (в українському варіанті використовується компонент-частина тіла: встати з лівої ноги); 2) se monter le bonnet = s'exciter, s'exalter; 3) avoir la tкte prиs du bonnet = se mettre facilement en colиre; 4) gros bonnet = personnage important; 5) c'est bonnet blanc et blanc bonnet = se dit de choses prйsentйes comme diffйrentes mais en rйalitй trиs similaires. Український фразеологізм, що позначає одне і те саме: «Хоч верть-круть, хоч круть-верть» або ж «Не вмер Данило, так болячка вдавила». Зустрічається також вираз із компонентом «взуття»: «Два чоботи - пара».

casquette: 1) en avoir sous la casquette = кtre intelligent; 2) avoir plusieurs casquettes = avoir plusieurs fonctions.

coiffe: 1) кtre nй coiffй = avoir de la chance. У цьому прикладі coiffe позначає головний убір, «оболонка навколо голови у новонародженого», яка його захищає. В українській мові аналогом такого фразеологізму є вираз «народитися у сорочці», тобто мати щастя, шанс.

Аналіз досліджуваного матеріалу дав змогу виділити такі фразеологізми з компонентом «взуття»:

bottes: 1) se tenir (кtre) droit dans ses bottes = garder une attitude ferme et dйterminйe, sans plier; avoir la conscience tranquille (mкme а tort); 2) avoir du foin dans ses bottes = кtre riche; 3) se fвcher а propos de bottes = se mettre rapidement en colиre sans raison; 4) cirer, chausser, lйcher les bottes de quelqu'un = flatter bassement quelqu'un pour obtenir ses faveurs. В українській мові подібним фразеологізмом буде вираз «лизати чоботи» (підлабузнюватися до когось, догоджати комусь). Можна також зустріти вираз із компонентом «шапка»: ламати шапку (запобігливо низько кланятися; принижувати себе); 5) кtre а la botte de quelqu'un = кtre totalement dйvouй а quelqu'un, кtre prкt а obйir («під чоботом» - бути у цілковитій залежності від когось); 6) prendre ses bottes de sept lieues = agir, aller rapidement.

baskets: 1) кtre а l'aise dans ses baskets = une sensation d'кtre bien; 2) lвche-moi les baskets = laisse-moi tranquille!.

pantoufle: 1) raisonner comme une pantoufle = raisonner sottement; 2) кtre sous la pantoufle de sa femme = pour dйsigner un mari que sa femme gouverne.

souliers: 1) кtre dans ses petits souliers = avoir une sensation d'inconfort; кre mal а l'aise.

escarpin (туфлі-лодочки): 1) lever, jouer de l'escarpin = s'enfuire.

chaussure: 1) trouver chaussure а son pied = trouver ce dont on a besoin; rencontrer la personne qui convient; 2) avoir un clou dans sa chaussure = avoir vйcu, avoir de l'expйrience.

souliers: 1) Ne pas mettre les deux pieds dans le mкme soulier = Se dit gйnйralement d'une personne йnergique et sachant prendre des dйcisions rapides (Ex.: Juliette sait parfaitement s'organiser et ne perd pas son temps en discussions inutiles: il faut dire qu'elle n'a pas l'habitude de mettre les deux pieds dans le mкme soulier).

pompe (туфлі): 1) Marcher а cфtй de ses pompes: = Faire du n'importe quoi.

talons (може позначати каблук, а також п'яту):

1) avoir l'estomac dans les talons = avoir trиs faim;

2) jouer de l'йpйe а deux talons = s'enfuir (аналог є і в українській мові - «накивати п'ятами»); 3) tourner les talons = se retirer, s'en aller, quitter (Ex.: Depuis que Pascal m'a endommagй ma voiture, il n'ose plus me dire bonjour et quand il m'aperзoit, il prйfиre tourner les talons).

sabot: 1) avoir les deux pieds dans le mкme sabot = кtre embarrassй, incapable d'agir; кtre passif, sans initiative.

semelle (підошва): 1) ne pas lвcher d'une semelle = suivre quelqu'un de prиs; кtre toujours derriиre quelqu'un; 2) battre la semelle = attendre en marchant (ou faire les cent pas) («ходити, чекаючи когось»). Український фразеологізм «бити чоботи (ноги)» має дещо інше значення: «іти, ходити кудись, переважно даремно»).

У виразі: L'habit ne fait pas le moine (L'apparence peut кtre trompeuse. Il faut s'abstenir de ne juger les gens qu'а leur apparence) зазначається, що одяг не є показником, за яким можна судити про людину, тобто «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму».

Таким чином, під час аналізу досліджуваного матеріалу виявлено, що труднощі перекладу фразеологізмів розпочинаються з їх розпізнавання в тексті, а також в умінні аналізувати їх мовні функції. Для вдалого перекладу фразеологічної одиниці необхідно добре знати не лише дві мови, але й бути здатним аналізувати культурно-історичні і стилістичні аспекти оригінального тексту, зіставляючи їх із можливостями мови і культури.

Варто зазначити, що невільна (фразеологічна) сполучуваність компонентів фраземи не допускає їх довільної заміни (тобто їх компоненти не можуть замінюватися словами-синонімами), оскільки внутрішня фразеологічна сполучуваність визначається не лише лексико-семантичними властивостями словесного знака, а й різними психолінгвістичними факторами, в основі яких найчастіше лежать певні асоціативні процеси у мисленні людини, викликані актуалізацією тих чи інших сем у смисловій структурі слів-компонентів. Таким чином, фразеологічні єдності є семантично неподільними одиницями, цілісне значення яких умотивоване значенням компонентів. Тому, навіть знаючи звичайне значення кожного слова, ми не можемо завжди легко зрозуміти значення фразеологізму. Наприклад, якщо сказати: “il porte le chapeau”, це не означає буквально людину з капелюхом, але відповідно до контексту позначає людину, яка винна у чомусь.

Фразеологічні одиниці мають прихований сенс. Носії мови знають, розуміють його, а для іноземців він часто стає лінгвістичною загадкою. Саме тому фразеологічні звороти є найскладнішою в семантичному плані групою мовних одиниць для тих, хто вивчає іноземну мову. Ось чому фразеологізми викликають труднощі у читанні художніх текстів, а також газет, журналів, у розумінні розмовної мови.

Фразеологізми відіграють важливу роль у поповненні словникового складу мови, а також у способах вираження людської думки в різних контекстах або стилях. Фразеологізми мають складну лексико-граматичну структуру, в утворенні якої грають роль екстралінгвістичні й інтралінгвістич- ні чинники, які зумовлюють «національний характер» фразеологічних одиниць [2, с. 184].

Недостатньо лише добре знати значення певного фразеологічного виразу, необхідно також вдало використати його у мовленні відповідно до контексту, беручи до уваги ситуацію висловлювання та цільову установку. Такі вирази мають прагматичне значення: виразити почуття, продемонструвати своє ставлення до певної події або ж спровокувати якусь реакцію у співрозмовника. Слухач або читач сприймає почуте або прочитане зовсім інакше, підключаючи свою уяву і вловлюючи весь спектр образів і емоційних одиниць, що закладені у виразі. А це сприяє сильнішому співпереживанню. Тому правильне і влучне використання фразеологічних зворотів дає змогу проявити свій розум, вміння дотепно і точно висловлюватися, уникати штампів і обирати серед багатьох стійких виразів один, найбільш доцільний.

Отже, на основі проведеного аналізу ми прийшли до висновку, що у французькій мові є значна кількість фразеологізмів, що містять назви предметів одягу та взуття, які сприяють збагаченню словникового складу французької мови.

Використання фразеологізмів дає адресату можливість економії мовних одиниць та зусиль, одночасно сприяє наданню інформативності й експресивності висловлюванню, вираженню ідеї без додаткових пояснень та використанню додаткових мовних засобів комунікативного простору. Без фразеологізмів (як і без інших засобів мовлення) мова була би сухою та занадто офіційною.

Перспективи подальшого дослідження полягають в аналізі професійних фразеологічних одиниць, які належать до різних сфер людської діяльності.

фразеологічна одиниця одяг взуття

Література

1. Назарян А. Фразеология современного французского языка / А. Назарян. - М.: Высшая школа, 1987. - 288 с.

2. Потреба Н. Фразеологічні одиниці з компонентом кольору у французькій мові / Н. Потреба // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. - 2012. - Вип. 65. - С. 182-184.

3. Телия В. Типы языковых значений: Связанные значения слова в языке / В. Телия. - М.: Наука, 1981. - 269 с.

4. Словник фразеологізмів української мови / уклад.: В. Білоноженко, І. Гнатюк, В. Детчук, Н. Неровня, Т. Федоренко. - К.: Наукова думка, 2003. - 1096 с.

5. Gonzalez I. La phrasйologie du franзais / I. Gonzalez, A. Rey. - Toulouse: Presses Universitaires du Mirail, 2002. - 231 p.

6. Hausmann F.-J. Tout est idiomatique dans les langues / F.-J. Hausmann // La locution entre langues et usages. - Fontenay Saint- Cloud: ENS, 1997. - P. 277-290.

7. Grossmann F. Quelques pistes pour le traitement des collocations / F. Grossmann, A. Tutin // Les collocations: analyse et traitement. - Amsterdam: Travaux et recherches en linguistique appliquйe de Werelt, 2003. - P. 5-21.

8. Levy M. Une autre idйe du bonheur / M. Levy. - Paris: Robert Laffont, 2014. - 401 p.

9. Locutions phrasйologiques [Ressource йlectronique]. - Accиs: http://www. linternaute.com/expression/langue-franзaise.

Размещено на Allbest.ru