Омонімія в світлі когнітивного оператора норми

Key words: homonyms, homonymic row, homonymic pair, markedness, cognitive operator of norm.

У працях багатьох мовознавців омонімія розглядається як негативне явище, що перешкоджає спілкуванню, ускладнює сприйняття інформації та знижує ефективність мови як засобу комунікації. Так, Р. Бріджес стверджує, що мова, у якій існує багато омонімів, не може бути зручною для мовлення, особливо для наукового вжитку [8, с. 5]. О. Реформатський зазначає: «Омоніми в усіх випадках це нечіткість того, що має бути чітким» [7, с. 89]. Як неприродне явище, що ускладнює процес комунікації, характеризує омонімію Л. Новіков [5, с. 209]. Подібну думку висловлює М. Колесников: «Омонімія стирає формальні відмінності між знаками з різним змістом і спотворює інформацію» [3, с. 7]. Для зняття неоднозначності, спричиненої омонімією, слухачеві необхідно звертатись до контексту, а це означає, що омонімічні форми затримують процес комунікації. Як показують експериментальні дослідження в галузі сприйняття тексту, під час пред'явлення речень, що містять неоднозначні елементи, час реакції реципієнта повідомлення істотно збільшується [10; 14; 16].

Водночас деякі вчені вважають, що омонімія це позитивне явище, яке сприяє компактності мови та дає змогу зекономити одиниці плану вираження [4, с. 13]. На думку Р. Османової, неможливо передати все «багатство думки» декількома десятками звуків, тому омонімія природний процес у мові [6, с. 52]. О. Духачек, досліджуючи взаємовплив форми та значення слова, дійшов висновку, що омонімія не є шкідливою для мови, що підтверджується існуванням омонімів практично в усіх мовах. Більше того, у літературі трапляються випадки використання слів-омонімів із різною метою (наприклад, для створення каламбурів) [12, с. 11].

Проте згадані автори вирішують питання про шкідливість чи позитивність явища омонімії переважно в теоретичному плані з наведенням декількох найбільш яскравих прикладів та без залучення достатнього матеріалу, зокрема й суцільної вибірки омонімів із тлумачних словників. Метою статті є перегляд категоричних тверджень, згідно з якими омонімія є певною перешкодою в процесі комунікації, і виявлення на широкому фактичному матеріалі чинників, що диференціюють значення омонімічних одиниць. Матеріалом дослідження слугує суцільна вибірка омонімів із тлумачного словника сучасної німецької мови «Duden» [13], доповнена й уточнена даними тлумачних словників «Wahrig» [18], «Bьnting» [9] і «Langenscheidt» [17]. маркований омонімія синергетичний

Принципи відбору омонімів детально описано в авторській монографії [2]. Об'єктом дослідження є омонімія іменників сучасної німецької мови, а предметом критерії їх розмежування в мові та мовленні. Загальна кількість досліджуваних іменників-омонімів становить у нашій вибірці 2 128 лексичних одиниць, об'єднаних у 1 018 оморядів. Більшість оморядів омонімів-іменників німецької мови є двокомпонентними, наприклад: die Mutter¹ «мама» die Mutter² «гайка»; die Beute¹ «діжа» die Beute² «здобич» (937 омопар, 1 874 омоніми). Трикомпонентних омонімічних рядів налічується 72 (216 омонімів), наприклад: die Messe¹ «меса» die Messe² «ярмарок» die Messe³ «кают-компанія». Чотирикомпонентних оморядів налічується 8 (32 омоніми), наприклад: die Note¹ «(муз.) нота» die Note² «оцінка» die Note³ «(дипл.) нота» die Note⁴ «відтінок». У вибірці трапився також омонімічний ряд, який містить 6 компонентів: Atlas¹ «титан» der Atlas² «географічний атлас» der Atlas³ «шийний хребець» der Atlas⁴ «матерія» der Atlas⁵ «атлант» der Atlas⁶ «гора в Африці».

Як відомо, у плані змісту омонімічна група характеризується відсутністю міжлексемних семантичних зв'язків. Це означає, що омоніми в більшості випадків повинні входити до складу різних лексико-семантичних груп (далі ЛСГ), наприклад таких:

1) назви людей за місцем їх проживання ^ назви страв: Berliner¹ «берлінець» Berliner³ «пончикіз начинкою»; Lyoner¹ «ліонець» Lyoner³ «вид ковбаси»; Wiener¹ «житель м. Відень» Wiener³ «віденська сосиска» тощо;

2) позначення людей за їх віком, статтю, національністю, відносинами ^ назви страв: Pinkel¹ «(розм.) чоловік» Pinkel² «(пн.-нім.) сорт ковбаси»; Kanncker¹ «дідуган» Knacker² «копчена ковбаса»; Tatar¹ «татарин» Tatar² «біфштекс»;

3) назви річок ^ назви країн, земель, штатів, міст: der Senegal¹ «Сенегал (річка на заході Африки)» Senegal² «Сенегал»; der Ohio¹ «Огайо (притока Міссісіпі)» Ohio² «Огайо (штат у США)»;

4) назви держав, штатів, земель ^ назви їх столиць: Singapur, Washington, Mexiko, Monako, Salzburg, Mosambik, Granada;

5) назви тварин ^ позначення хвороб: Krebs¹ «рак» Krebs² «рак»; Star¹ «шпак» Star² «катаракта»; Wolf¹ «вовк» Wolf² «вовчак»;

6) назви тварин ^ позначення деталей: Hahn¹ «півень» Hahn² «водопровідний кран»; Dцbel¹ «короп» Dцbel² «болт»; Hering¹ «оселедець» Hering² «паля»;

7) назви тканин ^ види одягу: Trikot¹ «трикотаж» Trikot² «трико»; Reversible¹ «двостороння тканина» Reversible² «одяг, який можна носити на дві сторони» тощо.

У нашій вибірці належність до різних ЛСГ встановлено для 86% омонімів-іменників (1 830 лексем, 880 оморядів). Це означає, що більше 2/3 омонімів диференціюються семантично за рахунок входження до складу різних ЛСГ. Решта 14% омонімів-іменників (298 омонімів, 138 оморядів) входять до однієї й тієї ж ЛСГ. Їх розмежування відбувається різними способами.

У більшості випадків омоніми розрізняються за допомогою граматичного роду, наприклад: der Assi¹ «асистент» die Assi² «асистентка»; das Band¹ «стрічка» der Band² «том» die Band³ «група». У деяких іменників спостерігаються коливання в роді з поступовою зміною роду (наприклад: der/das Warp¹ «пряжа» der Warp² «якір»; das Juwel «золотце (про людину)» der/das Juwel «коштовність»; der/das Merkur «ртуть» der Merkur «Меркурій»; das Schnitzel «шніцель» das/der Schnitzel «клаптик» тощо), що свідчить про тенденцію до диференціації омонімів за допомогою поступової зміни граматичного роду. Якщо ж іменники належать до одного й того ж граматичного роду, для їх розмежування використовується різна форма множини (5 омопар), наприклад: das Wort¹ «слово» (мн. Wцrter) das Wort² «репліка» (мн. Worte); die Bildung¹ «утворення» (мн. die Bildungen) die Bildung² «освіта» (лише однина) тощо. В інших випадках для розрізнення повних лексичних іменників-омонімів вирішальну роль відіграють соціологічні, ареальні, стилістичні або хронологічні аспекти, тобто омоніми розрізняються приналежністю до різних підсистем лексики. Розглянемо ці аспекти детальніше.

Як відомо, у системі лексики будь-якої мови існують окремі лексичні підсистеми, класифіковані з різних підстав:

1) із соціологічного аспекту: загальновживана, соціально-діалектна та професійна лексика;

2) з огляду на територіальне поширення: загальнонародна та територіально обмежена (діалектна) лексика;

3) зі стилістичного аспекту: літературна та розмовна лексика;

4) з хронологічного аспекту: сучасна, архаїчна лексика й неологізми.

Кожна лексична підсистема взаємодіє з іншою, проникає в іншу, тому розмежувати підсистеми не завжди просто.

Найбільша кількість омонімів-іменників виявляється за допомогою обмеження у вживанні одного з омонімів певним територіальним діалектом (16 омопар), наприклад: der Beizer¹ «травильник» der Beizer² «(терит.) шинкар»; der Flaum¹ «(терит.) смалець» der Flaum² «пух»; die Butike¹ «(терит.) крамниця» die Butike² «бутик» тощо. Такі омоніми диференціюються в географічному аспекті: один компонент омопари вживається лише на певній частині німецькомовної території, а інший є загальновживаним словом. Так, діалектизми das Heck² «(пн.-нім.) пасовисько» та das Bord² «(швейц.) край (чогось); схил» протистоять загальновідомим das Heck¹ «корма» й das Bord¹ «поличка». Якщо мовець живе на території, де цей омонім не вживається, для нього омонімія типу діалектизм/недіалектизм не існує, оскільки один компонент омопари для нього практично відсутній. Так, для жителів півдня Німеччини омонімія на кшталт die Kote² «(пн.-нім.) хатина» die Kote³ «палатка, юрта» так само не становитиме джерела непорозумінь під час спілкування, як і для мешканців заходу країни випадки типу der Schmiergel¹ «точильний камінь» der Schmiergel² «(сх.-нім.) смолянистий осад (у трубці для паління)». У свою чергу жителі Німеччини практично не відчувають незручностей у спілкуванні через наявність омопар типу der Hascher¹ «(австр., розм.) бідолаха» der Hascher² «(розм.) той, що палить гашиш»; der Magistrat¹ «магістрат» der Magistrat² «(швейц.) муніципальний радник»; die Wegweisung¹ «дороговказ» die Wegweisung² «(швейц.) депортація» тощо, у яких один компонент омопари вживається на території Австрії чи Швейцарії. Якщо ж омонім-діалектизм у певній географічній області вживається, то вирішальним для мовця є сам факт належності омоніма до нелітературної лексики. Це усуває небезпеку зіткнення омонімів у мовленні.

Цікавим є випадок розрізнення омонімів за допомогою маркування, що вказує на країну, звідки запозичено відповідні поняття, наприклад: das College¹ «(у Великобританії) коледж; вища приватна школа» das College² «(у Франції, Бельгії) коледж; вища школа»; das Empire¹ «імперія (у Франції за часів Наполеона)» das Empire² «імперія (британські колонії)». Відмінності між такими омонімами можна вважати територіально зумовленими, хоча насправді при цьому йдеться про псевдоомонімію, аналогічну до міжмовної омонімії.

В 11 випадках (22 омоніми) компоненти однієї й тієї ж омопари входять до різних соціальних підсистем, тобто один омонім є загальновживаним, а інший належить до термінів чи професіоналізмів, наприклад: der Homo¹ «(біол.) представник роду людини» der Homo² «гей»; der Hermelin¹ «горностай» der Hermelin² «(геральд.) зображення горностая на гербах». З погляду непрофесіоналів омонімічні групи такого типу не існують, оскільки неспеціалісти не знають один з омонімів. У професіоналів, які теоретично знають обидва омоніми, до змішування однозвучних слів справа не доходить, оскільки фахівці звичайно співвідносять професіоналізм з одним, звичним для них предметом. Так, математичний термін der Graph¹ «(матем.) граф, риска» чітко відмежовується сферою вживання від терміна мовознавців der Graph² «(мовозн.) граф, буква». Наведемо деякі приклади зі списку омонімів-професіоналізмів:

1) хімічна термінологія: das Chlorit¹ «(хім.) сіль хлористої кислоти» der Chlorit² «хлорит (мінерал)»; das Selenit¹ «(хім.) сіль селенітної кислоти» der Selenit² «гіпс (мінерал)»;

2) морська лексика: der Riemen¹ «пасок» der Riemen² «(мор.) весло»; der Gast¹ «гість» der Gast² «(мор.) матрос» тощо.

Непорозуміння можуть виникати лише в тих випадках, коли обидва омоніми належать до термінології однієї й тієї ж галузі науки, наприклад: die Finne¹ «(зоол.) личинка» die Finne² «(зоол.) плавник». Для уникнення двозначних висловлювань у таких випадках одне зі слів замінюється синонімом. Так, замість іменника die Finne¹ «(зоол.) личинка; лялечка» частіше вживається його синонім die Larve.

Одна пара омонімів показує відмінності в плані загальновживана/соціально-діалектна лексика: der Rex¹ «цар» і der Rex² «(учнівське) директор».

5 омопар мають свої кореляти серед архаїчної лексики, тобто диференціюються в хронологічному аспекті. Такі омоніми мають у системі мови більш сучасні синоніми, а тому стають застарілою лексикою, наприклад: die Base die Cousine «двоюрідна сестра»; die Schnur die Schwiegertochter «невістка»; der StrauЯ der Kampf «боротьба» тощо. Деякі омоніми застаріли тому, що поняття, які вони виражали, перестали відігравати яку-небудь роль у житті сучасного суспільства, наприклад: der Real¹ «реал (давня іспанська й португальська монета)», die Lira¹ «ліра (колишня італійська валюта)». Такі омоніми обмежуються у своєму вживанні сферою історичних романів і досліджень з історії й країнознавства, при цьому вони мають свої однозвучні відповідності в живій сучасній лексиці, наприклад: der Real² «реал (валюта Бразилії)», die Lira² «ліра (турецька валюта)». Архаїчні омоніми відмежовані від своїх однозвучних корелятів тим, що перебувають в окремій підсистемі лексики, наприклад: der Gode¹ «(іст.) священик у давній Ісландії» der Gode² (варіант der Gote) «гот»; die Schelle¹ «скоба; (заст.) наручник» die Schelle² «(терит.) дзвоник».

Декілька омонімів відрізняються від своїх однозвучних корелятів у стилістичному аспекті: один член оморяду перебуває в підсистемі розмовної лексики, а другий літературної (наприклад: der Skater¹ «(розм.) гравець у скейт» der Skater² «скейтист»). Опозиція розмовного слова до літературного, очевидно, достатньо їх диференціює, наприклад: die Domina¹ «канонниця; настоятелька» die Domina² «(розм., завуальов.) проститутка». Одне слово-омонім позбавлене в мовній системі будь-якого забарвлення, тобто є стилістично нейтральним, а інше має негативне стилістичне забарвлення, що фактично унеможливлює в живій мові їх змішування. Стилістично відрізняються однозвучні слова також тоді, коли одне з них має позитивне стилістичне забарвлення, належить до високого стилю, будучи, наприклад, поетизмом. Омонімічний корелят такого слова зазвичай не має стилістичного забарвлення, наприклад: das Heft¹ «(вис.) рукоятка» das Heft² «зошит»; der Fels¹ «скала» der Fels² «(вис.) бескид». Обидва види стилістично забарвлених слів диференціюються від нейтральної лексики тим, що вживаються в різних сферах мовленнєвої діяльності: омоніми з маркуванням «розмовні» переважно в усному мовленні, поетизми у віршах, поемах, баладах тощо, тоді як стилістично нейтральні омоніми вживаються в усіх видах текстів. У системі мови вони відмежовані один від одного межами лексичних підсистем.

Деякі повні омоніми розрізняються за рахунок виключного вживання одного з компонентів оморяду в сталих виразах, наприклад: das Geschдft¹ «справа; фірма, магазин» das Geschдft² «(евфем.) нужда» (вживається у вислові sein Geschдft verrichten «справляти нужду»); der Plan¹ «акція; діяльність» (лише в сталих висловах jmdn., etw. auf den Plan rufen «спонукати до дії», auf den Plan treten «вступити в дію, настати») der Plan² «план»; der Einstand¹ «свято, вечірка» (у вислові seinen Einstand geben «обмити посаду») der Einstand² «рівний рахунок; тайм-брейк».

Згадані критерії розмежування омонімів наведено для більшої наочності в таблиці 1.

Решта 17 оморядів (34 омоніми) за повного збігу граматичних форм не мають стилістичних маркувань, які б їх розрізняли. Це, зокрема, топоніми (7 омопар), один із яких позначає країну, а інший столицю цієї країни: Mexiko «Мексика» Mexiko «Мехіко»; Salzburg «Зальцбург (земля)» Salzburg «Зальцбург (столиця землі Зальцбург)» тощо. Розмежування таких іменників відбувається, як показав аналіз публіцистичних текстів із Маннгеймського текстового масиву COSMAS II, на основі сполучуваності омонімів на позначення міст із прийменниками bei, bis або ьber, які не трапляються з назвами країн і земель, наприклад: Aus dem 30. Stock lдsst sich der Blick ьber Singapur genieЯen. Anreise: Pkw Autobahn bis Salzburg тощо. Інколи спостерігається також лексикалізація одного з омонімів (Mexiko-Stadt «Мехіко» на противагу Mexiko «Мексика») або вживання власних назв міст і країн з уточненнями, наприклад: Rechtzeitig zum Mozart-Jahr will die Stadt Salzburg das ewige Rдtsel um den Schдdel Mozarts lцsen. Etwa 70 Prozent der Aktien sind im Besitz des Staates Monaco. В інших випадках основним критерієм розмежування омонімів власних назв слугує контекст, наприклад, вживання власних назв серед низки назв міст або держав: Weitere 60 vertreten das Unternehmen in Taiwan, Korea, Singapur und den USA (ідеться про державу); Die Redaktion sitzt nicht in Bangkok, Singapur oder Hongkong sondern in Hanoi (ідеться про місто).

Решта 10 омопар повних лексичних омонімів не мають жодних граматичних, соціологічних, ареальних, стилістичних або хронологічних маркувань, які дали б змогу їх розмежувати. Вони також належать до одних і тих же ЛСГ, наприклад: der Paprika¹ «паприка» der Paprika² «стручковий перець» (ЛСГ «Рослини»); der Bauer¹ «селянин» der Bauer³ «будівельник» (ЛСГ «Соціальний статус людини»); die Burka¹ «бурка; пальто» die Burka² «паранджа» (ЛСГ «Атрибути людини»); die Kassette¹ «касета» die Kassette² «шкатулка, ларчик», das Bдndchen¹ «стрічка» das Bдndchen² «томик» (ЛСГ «Штучні речі»); die Lцschung¹ «ануляція» die Lцschung² «розвантажування», die Einladung¹ «завантажування» die Einladung² «запрошення», die Ausfьtterung¹ «підшивання» die Ausfьtterung² «відгодівля», die Abfьtterung¹ «відгодівля» die Abfьtterung² «підшивка» (ЛСГ «Дії»); die Folge¹ «серія, випуск» die Folge² «наслідок» (ЛСГ «Абстрактні поняття»). Їх кількість є занадто малою, щоб стати перешкодою для комунікації (0,01% оморядів іменників). Очевидно, єдиним критерієм розмежування таких омонімів є контекст (як мовний, так і позамовний).

Як бачимо, належність більшості іменників-омонімів до різних ЛСГ та диференціація слів, що належать до однієї ЛСГ, за допомогою різних граматичних показників і стилістичних маркувань дає можливість досить чітко розмежувати їх значення. З огляду на це компоненти оморяду можна протиставити на основі категорії маркованості, що корелює з когнітивним оператором норми/ відхилення від норми. Як відомо, лінгвістичне поняття маркованості застосовують до різних компонентів мовної структури, воно має велику пояснювальну силу й когнітивну значимість. Поняття маркованості прийшло в лінгвістику з фонології та набуло особливого значення в типологічному описі асиметрії граматичних параметрів у працях Дж.Грінбергаі його послідовників [11,с. 87--100; 15]. У граматиці маркований (сильний) член опозиції має формально виражену ознаку (наприклад, закінчення множини в іменниках) і вужче й чіткіше граматичне значення, ніж немаркований (слабкий) член.

З компонентів оморяду омонім, вказаний у словнику під номером «1», як правило, є немаркованим, а інші маркованими, тобто обмеженими у вживанні стилістично, хронологічно, територіально чи соціально. Це означає, що оморяд складається зі слабкого й сильного членів. Сильні члени оморядів можна охарактеризувати як лексику, обмежену у функціонуванні та протиставлену своїми диференційними ознаками активному, загальновживаному, нейтральному номінативному складу мови. При цьому поняття «маркована лексика» є набагато ширшим, ніж «стилістично маркована лексика»: марковані лексеми несуть будь-яку супровідну, додаткову (до лексичного значення) інформацію про граматичне значення, сфери вживання, часову віднесеність, емоційно-експресивне забарвлення чи функціонально-стильове використання лексичних одиниць.

Таблиця 1 Критерії розмежування імєнників-омонімів