Інноваційні мовні явища в німецькомовних шантажних листах

Стаття присвячена дослідженню оказіоналізмів та неологізмів як інноваційних лексичних одиниць у німецькомовних шантажних листах. Окреслені основні характеристики, роль та функції новотворів, виокремлено принципи їх розмежування.

Ключові слова: оказіоналізм, неологізм, шантажний лист, аналіз тексту, деліктна комунікація, судова лінгвістика.

Сучасний етап розвитку мовознавчої думки характеризується антропологічною спрямованістю, що передбачає актуалізацію наукових розвідок, пов'язаних з питаннями взаємодії мови і мислення. Динаміка лексичного складу мови, який є відкритою системою, що знаходиться у постійному процесі змін, ґрунтується на досвіді мовців, які володіють достатньою компетенцією реагувати на позамовну дійсність та водночас на змінні комунікативні потреби креативно та новаторські, послуговуючись не тільки узуальною лексикою. Для реалізації комунікативних потреб та намірів мовців виникають нові лексичні утворення, неабиякий вплив на котрі здійснюють екстралінгвальні чинники, зокрема, мовні феномени, соціокультурні явища та невпинний розвиток мовної спільноти. Опис численних реалій сьогодення супроводжується модифікаціями стандартних засобів висловлювання, поруч із традиційними, виникають новотвори лексичного рівня, що характеризуються своєрідністю форм та семантики їх вираження. Цей факт і визначає актуальність даного дослідження.

Об'єктом дослідження є неологізми та оказіоналізми, як індивідуально-авторські новотвори, в німецькомовних шантажних листах, предметом - прагмалінгвістичні характеристики нових одиниць лексичного рівня. Матеріалом слугують автентичні німецькомовні шантажні листи.

Загальна проблема полягає у відсутності комплексного дослідження одиниць лексичного рівня та їх характеристик в німецькомовних шантажних листах, що передбачає розв'язання таких завдань:

- уточнити поняття «оказіоналізм» і «неологізм»;

- визначити роль таких лексичних новотворів у шантажних листах;

- розглянути та проаналізувати оказіоналізми та неологізми;

- окреслити перспективи подальших досліджень.

Серед новотворів лексичного рівня виокремлюють неологізми та оказіоналізми, як мовні явища, що виникають під впливом контексту, комунікативної ситуації на основі наявної структури мови. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких розглядається окреслена проблема, свідчить про те, що попри чисельні наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених О. І. Александрової, Х. Ельсен, О. А. Земської, Ж. В. Колоїз, О. С. Кубрякової, А. Е. Левицького, А. Г. Ликова, В. В. Лопатіна, О. М. Турчак, Е. І. Ханпіри, Г. Харрас, Д. Херберг, Т. Шіппан тощо, присвячених дослідженню неоодиниць, розмежування понять «оказіоналізм» та «неологізм» і досі залишається предметом наукових дискусій. Серед позначень лексичних новотворів В. В. Лопатін виокремлює «індивідуальні слова», «індивідуально-авторські неологізми», «одноразові неологізми», «слова-експромти», «слова-метеори», «індивідуально-стилістичні неологізми», «літературні неологізми», «неологізми поета», «егологізм» тощо [4, 64-65].

Відсутність єдиної загальноприйнятої дефініції ускладнює відокремлення лексичних новотворів. Всупереч наявності спільних ознак усіх новотворів лексичного рівня, їх не можна розглядати як однорідні явища. Оказіоналізми є індивідуальними, одноразовими утвореннями, які виникають в рамках певної комунікативної ситуації, відтак не вживаються. «Мовні утворення, які ми ідентифікуємо як слова, хоча вони не є складником лексики німецької мови, а виступають у певному тексті лише раз, є оказіональними» [11, 95].

Попри те, що основною функцією слова є номінативна, для оказіоналізму, як лексичного явища, номінативна функція є вторинною, а основною - функція розкриття додаткових ознак певного явища та реалізація суб'єктивного ставлення мовця до певних фактів або обставин дійсності, а також суб'єктивна оцінка подій, діянь. Уживання оказіональних номінацій увиразнює мовлення, що виявляє їхню роль у посиленні експресивності висловлювання. Таких новотворів уживають, як правило, з певною інтенцією, наприклад, з метою афектації або досягнення експресивного ефекту, і, як наслідок, оказіоналізми виникають та функціонують відповідно до комунікативної потреби мовця оновити засоби увиразнення.

Найбільш детально характеристики оказіоналізмів описані О.Г. Ликовим, серед яких він виокремлює: належність до мовлення, функціональна одноразовість, невідтворюваність, експресивність, синхронно-діахронна дифузність, індивідуальна належність [5, 35].

Питомою рисою оказіоналізмів є ненормативність, тобто, відхилення від мовних норм у процесі творення цих одиниць. Заплановані відхилення від нейтральності відбуваються з інтенцією справити ефективний емоційний вплив на реципієнта, отже, оказіоналізми є засобом реалізації індивідуальних намірів мовця.

Оказіональні утворення характеризуються стійкою залежністю від контексту: такі неоодиниці формуються виключно під певний контекст та інтерпретуються в межах цього контексту. Вони не призначені для масової комунікації та не розраховані на широке поширення в узусі, а мають передавати індивідуальну інформацію. Проте правильна інтерпретація оказіоналізмів поза контекстом можлива завдяки високій продуктивності деяких моделей словотвору німецької мови, а також є наслідком активності певних лексем.

«Вони завжди експресивні, створюються конкретним автором, породжуються цілями висловлювання і контекстом, з яким пов'язані і поза яким не відтворюються. Основна їх функція не номінативна, як у звичайних неологізмів, а характеристична. Ці слова іноді стають загальновживаними, тобто входять в лексичну систему мови, проте така метаморфоза відбувається рідко і, головне, вони на неї не претендують, тому що це не просто слова, а особливі слова, спеціально призначені для експресивних та художніх цілей»

З погляду шантажного процесу оказіоналізми є інтенційними компонентами комунікації, оскільки виконують характеристичну функцію, а також підносять експресивність та впливають на зміст тексту. Завдяки оказіоналізмам укладач шантажного листа прагне підвищити емоційну напругу, збудити негативні або позитивні почуття, адже маючи на меті успішний результат шантажного процесу, він застосовує усі можливі методи комунікативного впливу.

Отже, оказіоналізм є експресивним авторським новотвором індивідуального характеру, який не кодифікується словниками, а постає шляхом застосування стандартних і нестандартних способів словотвору.

Шантажні листи репрезентують чималу кількість оказіональних утворень, що пояснюється високим степенем експресивності тексту і прагненням укладача такого листа мати успішне завершення шантажного процесу, уживши усіх можливих методів комунікативного впливу. Ми пропонуємо умовний поділ оказіоналізмів, що їх репрезентовано у шантажних листах, на такі групи:

1) оказіоналізми, які позначають суб'єктивне ставлення мовця до фактів, явищ та обставин дійсності. Їх ілюструють такі приклади:

• Du fдhrst von der SName StraЯe (Ecke SName) rechts hoch in den Grьneburgpark Richtung Schwulenwдldchen/ SName;