Компаративні фразеологічні одиниці з гастрономічним компонентом в іспанськомовній картині світу: лінгвокультурний аспект

На матеріалі іспанської мови дослідження гастрономічної лексики проводилося фрагментарно, наприклад, у межах дисертації В.В. Яковлевої було розглянуто структурно- семантичні особливості компаративних конструкцій з гастрономічним компонентом [12]. Н.Г. Мед у своєму дисертаційному дослідженні іспанської оцінної картини світу побічно торкається специфіки втілення гастрономічного компоненту у формуванні естетичної та інтелектуальної оцінки [6]. О. Чесноковою проводилось зіставне порівняння фразеологічних одиниць (далі - ФО) з гастрономічним компонентом на матеріалі іспанської та російської мов [13]. А.Р.Дворнікова та С.П. Лісняк вивчають лінгвокультурні та регіональні особливості фразеологізмів із гастрономічним компонентом у національних варіантах іспанської мови [2].

Що стосується власне іспанських дослідників, вони звертають увагу як на окремі лінгвальні аспекти утворення і функціонування компаративних ФО [15; 17], так і питання, пов'язані з методикою викладання іспанської мови як іноземної [14; 20].

Наведені вище роботи свідчать про стійкий інтерес сучасної лінгвістики до вивчення компаративних ФО під різними кутами зору на матеріалі мов світу. Однак слід зауважити, що лінгвокультурна специфіка компаративних конструкцій з гастрономічним компонентом та особливості їхнього втілення в іспанськомовній картині світу вивчені недостатньо, що зумовлює актуальність цієї статті і визначає предмет нашого дослідження.

Об'єктом дослідження у статті є іспанські компаративні фразеологічні конструкції (далі КФК) з гастрономічним компонентом, а предметом - національно-культурна специфіка утворення цих конструкцій. Для досягнення головної мети статті - виявлення національно-культурної специфіки утворення КФК з гастрономічним компонентом - передбачається виконання таких завдань:

- дібрати методом суцільної вибірки КФК з гастрономічним компонентом зі словників фразеологічних одиниць та інтернет-ресурсів [5; 8; 19];

- виділити в їхньому складі гастрономічний компонент та визначити його національно-культурну маркованість;

- дослідити специфіку утворення відібраних КФК.

Під КФК ми розуміємо, слідом за В.В. Яковлевою [12], фразеологічні конструкції, основою для створення яких слугує стійке порівняння, яке існує у словниковому складі мови у вигляді готових зафіксованих одиниць та відтворюється в мовленні. До КФК, що розглядаються у статті, ми відносимо компаративні дієслівні та ад'єктивні конструкції типу verbo (adjetivo)+mвs+que (como)+sustantivo, наприклад, dulce como el acitrфn - люб'язний, приязний, estar (fresco)como lechuga - свіжий як огірок, mвs chupado que un espвrrago - щуплявий, миршавий. До поняття «гастрономічний компонент» відносяться назви продуктів (овочі, фрукти, ягоди), страв, напоїв, посуду, кухонного приладдя, процесів приготування їжі. Матеріалом послугували 125 КФК, відібрані методом суцільної вибірки з іспансько-російського фразеологічного словника під редакцією Е.І. Левінтової та інших джерел.

Слід пояснити також вибір об'єкта статті, оскільки для розуміння важливості цього компоненту в іспанськомовній картині світу ми маємо звернути увагу на особливість іспанської гастрономічної культури та її місце в житті іспанськомовної спільноти. По- перше, гастрономія Іспанії, за свідченням Королівської гастрономічної академії, є фундаментальним компонентом культури та цивілізації країни, а регіональне розмаїття традиційної та сучасної іспанської кухні має небагато аналогів у світі. Тому гастрономічна спадщина Іспанії є не тільки привабливою для туристів, це ключ до розуміння менталітету іспанської нації та мови, якою послуговуються в іспанськомовному світі [18]. Не випадково в іспанській мові існує достатньо велика кількість КФК з гастрономічним компонентом, які відображають національно-культурні особливості звичаїв, традицій, вподобань іспанців та які використовуються ними для оцінки навколишнього світу та інших людей, наприклад como de masa - крихкий, неміцний; como un espвrrago - довгий як жердина, дуже високий; como una pimienta - прудкий, моторний, кмітливий; como pera en tabaque - бережливо, дбайливо.

По-друге, так звана середземноморська тріада - пшениця, оливкова олія та виноград та їх похідні продукти (хліб, вино) - не втратила своєї актуальності і до теперішнього часу. Хліб у цій тріаді посідає почесне місце, пов'язуючись з сакральними для іспанців поняттями: como pan bendito - потроху, невеликими шматочками (букв. як хліб благословенний), однак ser como el pan bendito - бути несповна розуму, простакуватим. Позитивна оцінка людини також пов'язана з хлібом: bueno como el pan (como el pan bueno, mas bueno que el pan, como el pan tierno) - найдобріша, наймиліша у світі людина. Для позначення невеликої кількості говорять como migas de pan - дуже мало, як кіт наплакав, а для того, щоб підкреслити важливість чогось у житті людини - necesitar una cosa como el pan de la vida. З оливковою олією пов'язана КФК mвs caro que el aceite de Aparicio - дуже дорогий, на вагу золота, занадто дорогий. Для того, щоб зрозуміти походження цієї КФК, слід зробити лінгвокультурологічний екскурс в історію: у XVI столітті Апарісіо де Субія винайшов мазь для лікування опіків та ран, до складу якої входила оливкова олія та інгредієнти рослинного походження. Рецепт зберігався у секреті і ці ліки міг виробляти тільки його винахідник. Мазь коштувала дуже дорого і була не співвідносною з продуктом. Тому для того, щоб сказати, що ціна зависока і невиправдана, використовують цю КФК.

Говорячи про національно-культурну специфіку ФО, ми спираємось на твердження В.М. Телії про їхню внутрішню форму, що є носієм вмотивованості, оскільки ФО виникають на основі образного переосмислення дійсності певним етносом. Тому компаративні ФО виступають як «шаблони національно-культурного розуміння світу, як надбання групової свідомості» [10, с. 239]. За ступенем вмотивованості образної структури КФК їх умовно можна розділити на вмотивовані та невмотивовані. У першому типі еталон порівняння має прозорий зміст, наприклад, Colorado como una manzana (una fresa), rojo como un tomate - червоний як рак; blanco como la leche - білосніжний, молочно- білий. Колір предмета, який використовується як еталона порівняння, є його постійною ознакою, що дозволяє безпомилково розуміти значення КФК і механізм її утворення. У деяких КФК значення стає прозорим також завдяки першому компоненту, який вже містить ознаку порівняння, часто інтенсифікуючи її, наприклад, mвs dulce que el almibar (azucar, miel) - дуже солодкий, нудно-солодкий. КФК цієї групи позначають: фізичні властивості предметів чи істот (como sopas - густий як кисіль, cundir como el arroz - рости дуже швидко, швидко розповсюджуватися, mвs pequenito que una almendra - дуже маленький, невеликий за розміром), фізичні та психологічні характеристики людини (como ciruelapasa - міцний, жилавий (про старого чоловіка), solo como el espвrrago - один як палець, sano como una manzana - рум'яний немов яблуко).

У невмотивованих КФК еталон порівняння часто виступає не таким, яким він є в реальному світі, а пов'язується з його переосмисленим та закріпленим образом в іспанськомовній культурній спільноті. Інтерпретація таких КФК вимагає звернення до різноманітних джерел культурної інформації, використання прийому пресупозиції для пошуку зв'язків між мовою та закарбованими в ній образними еталонами певної спільноти. Так, у КФК ser mвs fresco que una lechuga - бути нахабою, estar mвs triste que una lechuga - бути дуже засмученим, еталоном порівняння виступає салат-латук, який не може володіти людськими характеристиками. Очевидно, що таке образне уявлення виникає у носіїв мови, які еталонізують властивості овоча, переносячи оцінку на людину. Перший компонент КФК такого типу дозволяє зрозуміти загальне значення завдяки своїй прозорості ser fresco - бути нахабою, estar triste - бути засмученим. До цього типу можна також віднести наступні КФК: mвs serio que un ajo - поважний, манірний, escojer uno como entre peras - обирати дуже прискіпливо, обирати найкраще, como la sartйn - дуже брудний, немов чорт.

Найяскравіше національно-культурна специфіка проявляється у невмотивованих КФК, де присутній лише еталон порівняння, пов'язаний з народними звичаями та культурою, як, наприклад, como un melon de invierno - тупуватий, дурнуватий, малоосвічений. Іспанія є одним з найбільших у світі виробників сільгосппродукції, у тому числі дині, яка налічує безліч сортів: літні, осінні та зимові. Для кожного сорту є свої строки збору та споживання. Невипадково діяльність з вирощування дині знаходить своє втілення у мовних одиницях, наприклад, в іспанській мові налічується близько 30 приказок, пов'язаних з динею [19]. Що стосується зимової дині, її слід споживати до середини зими (17 січня, день Святого Антонія) і зазвичай вона має непривабливий зовнішній вигляд. Можливо тому вона послугувала образним еталоном для характеристики неосвіченої та тупуватої людини. Слід зазначити, що для негативної оцінки розумових здібностей людини іспанці часто використовують фітонімний компонент, наприклад, ser un berzas / un mastuerzo (букв. бути капустою / кресс-салатом); poner / tener / quedarse con / cara de haba (букв. мати обличчя, як у боба); tonto del haba (букв. бобовий дурень); mвs simple que /ser como / una calabaza (букв. простіше, ніж гарбуз); calabaza hueca (букв. порожній гарбуз); ser alguien buena tierra para sembrar / plantar nabos (букв. бути хорошим ґрунтом); no saber / entender / ni papa ni patata (букв. не розуміти, що таке картопля). Капуста, ріпа, гарбуз, картопля, боби, пучок салату за формою нагадують голову, проте позбавлену інтелектуальної начинки, відтак наведені ФО вживаються на позначення дурної, пустоголової людини. Оскільки овочі в іспанському менталітеті асоціюються з грубою сільською працею, що не вимагає розумових зусиль, ФО з цим компонентом мають негативну інтелектуальну оцінку.

У наступній КФК como el azafrвn a los loros - як корові сідло очевидно простежується зв'язок з іспанською гастрономічною традицією, для якої є характерним вживання шафрану, однієї з найдорожчих спецій у світі. Несумісність двох компонентів - шафрану та папуги, для якого він насправді не потрібний, у межах КФК передає думку про непотрібність, незначущість чогось для когось.

Отже, лінгвокультурологічний аналіз КФК з гастрономічним компонентом дозволив виявити такі особливості їхнього утворення:

- КФК з гастрономічним компонентом містять оцінні еталони іспанської лінгвокультури, пов'язані зі специфікою національної картини світу, у якій відображаються особливості гастрономічних звичаїв, традицій, вподобань іспанців та які використовуються ними для оцінки навколишнього світу та інших людей;

- у вмотивованих КФК еталон порівняння має прозорий зміст, що дозволяє безпомилково розуміти її значення та механізм утворення. У невмотивованих КФК еталон порівняння часто виступає не таким, яким він є в реальному світі, а пов'язується з його переосмисленим та закріпленим образом в іспанськомовній культурній спільноті;

- система образів, закріплених у внутрішній формі КФК, є певною кумуляцією світобачення й пов'язана з матеріальною, соціальною чи духовною культурою іспанськомовної спільноти, тому інтерпретація та аналіз цих одиниць спирається на різноманітні джерела культурної інформації.

Перспективу цього дослідження ми вбачаємо у вивченні КФК на матеріалі української, російської та французької мов у компаративному аспекті.

Література

1. Г оловницкая Н. П. Лингвокультурные характеристики немецкоязычного гастрономического дискурса : дисс. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Головницкая Наталья Петровна. -- Волгоград, 2007. -- 304 с.

2. Дворнікова А. Р. Фразеологізми із гастрономічним компонентом в національних варіантах іспанської мови / А. Р. Дворнікова, С. П. Лісняк // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. -- 2013. -- Вип. 23. -- С. 120-129.

- Дормидонтова О. А. Гастрономическая метафора как средство концептуализации мира : дисс. ... кандидата филол. наук : 10.02.19 / Дормидонтова Ольга Алексеевна.Тамбов, 2011. -- 250 с.

3. Земскова А. Ю. Лингвосемиотические характеристики англоязычного гастрономического дискурса : дисс. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Земскова Анастасия Юрьевна. -- Волгоград, 2009. -- 338 с.