Оказіональні складнопохідні утворення в англомовному постмодерністському художньому тексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Оказіональні складнопохідні утворення в англомовному постмодерністському художньому тексті

Никитченко К.П.

Анотація

Стаття присвячена науковим розвідкам з оказіонального словотворення у рамках когнітивної парадигми знання. Проаналізовано та підсумовано наукові розвідки щодо тлумачення словоскладання та описано оказіональні складнопохідні утворення в англомовному постмодерністському художньому тексті.

Ключові слова: оказіональне складнопохідне утворення, словоскладання, когнітивна лінгвістика, постмодернізм.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Неослаблий інтерес широкого кола лінгвістів до вивчення проблем неології, зокрема оказіонального словотворення, англійської мови є цілком зрозумілим і закономірним. З одного боку, це пов'язано з тим, що «мова є складною динамічною системою, яка постійно й безперервно розвивається» [7, 15], що знаходить своє відображення на лексичному рівні мови, оскільки лексика реагує на всі події сучасного економічного, політичного та культурного життя соціуму. У зв'язку з цим у центрі уваги сучасного мовознавства знаходяться проблеми неології, зокрема вивчення оказіоналізмів, що дають змогу спостерігати «живі процеси» у мові. З іншого боку, в умовах постмодерну, який є «химерним феноменом сучасності» [1, 3], «естетичним свавіллям» (В. Малухин), своєрідним «абсурдиським мисленням» (Т.К. Гуменюк, О.М. Йосипенко), виникла нагальна потреба в передачі нового знання, нової інформації шляхом використання оказіоналізмів, які вважають «домінантою поетичної мови оказіональні складнопохідні утворення в англомовному постмодерністському художньому тексті сучасності» [6]. Крім того, оказіоналізми виступають тим важелем, через який автор здійснює вплив на читача.

Актуальність наукової розвідки визначається зростаючим інтересом сучасної неології до інноваційного потенціалу мови у царині словотворення. Необхідність переосмислення положень класичної неології в термінах і принципах когнітивної парадигми зумовлює опис лінгво-когнітивної природи способів оказіонального словотворення. Актуальність дослідження полягає також і в тому, що на сьогодні немає праць присвячених лінгвістичним дослідженням романів англомовної письменниці Меріан Кейз - представниці жанру «чикліт» доби постфемінізму.

Метою статті є виявлення основних словотворчих моделей, на основі яких побудовані оказіоналізми. Об'єктом нашого дослідження є способи творення оказіоналізмів в англомовному постмодерністському художньому тексті, а предметом - когнітивні особливості творення оказіональних складнопохідних утворень.

Виклад основного матеріалу дослідження. Словоскладання є одним із магістральних напрямів розвитку словникового складу англійської мови, адже саме в галузі словоскладання особливо експліцитно виступають закони розвитку мови. Залежно від структури, складні слова можна розділити на п'ять груп: складні слова, утворені простим складанням основ; складні слова, в яких основи зрощені з'єднувальним голосним або приголосним; складні слова, в яких основи повнозначних слів зв'язані основою прийменника або іншого службового слова; складно-скорочені слова; складно-похідні слова.

Розглянемо детальніше складнопохідні оказіональні утворення. Поява складнопохідного слова (як і композиту), як результату об'єднання двох або, рідше, трьох основ, що функціонує як одне ціле, завжди відображає прагнення замінити одну сутність іншою таким чином, щоб полегшити цим ментальні або ж розумові процеси у людській свідомості. На цьому слушно зауважує О.С. Кубрякова: «заміщаючи за допомогою мовного знака складні або розгорнуті когнітивні структури, ми отримуємо можливість оперувати ними у нашій свіломості з більшою легкістю, оскільки підставляємо на їхнє місце один-єдиний символ» [4, 421], який передає нове мовне знання.

Слід зазначити, що словоскладання є адитивним засобом передачі мовного знання, коли екстенсивний шлях приєднання елементів вказує на інформаційну потужність новоутворення [2, 245]. Принцип комбінування двох слів походить від природної людської тенденції вбачати річ ідентичну вже існуючій і, водночас відмінну від неї [9, 187], що дає підстави говорити про застосування механізму аналогії при творенні складних слів, та про тенденцію до вираження одного поняття складною конструкцією.

Ми, вслід за В.Д. Бяликом, розглядаємо словоскладання (разом із афіксацією) як агреговані способи словотворення, як своєрідні лінгвокогнітивні механізми репрезентації мовного знання. Під агрегованим способом словотворення розуміємо такий спосіб творення оказіоналізмів, за якого має місце процес додавання (прирощення) смислів, експліцитно репрезентованих елементами структури нової лексичної одиниці [3, 13]. Прирощення смислів безпосередньо пов'язано з лінгвокогнітивною процедурою поєднання (комбінації), що виявляється у складанні смислів, квантів нового знання.

Складнопохідне слово, як таке, що складається щонайменше з двох кореневих морфем та дериваційного афікса, що відноситься до всієї одиниці [8, 36], є досить продуктивним у сучасній англійській мові.

Матеріал дослідження показує, що англомовні постмодерністські художні тексти рясніють складнопохідними оказіоналізмами-номінативами із суфіксом -er, які утворюються за патер- нами: (Num + N) + -er = QnN (ten-denier - «ноги в тонких панчохах, щільність яких 10 ден»), (N + V) + -er = QnN (kerb-crawler - «візник, який повільно їде аби підібрати того, хто стоїть на узбіччі»), причому останнє слово містить елемент дерогативної оцінки: «A car pulled up, the man within leant over and opened the door for her and, feeling mildly like a prostitute being picked up by a kerb-crawler, Lisa got in.» (13, 417).

Як свідчить проведене дослідження, у АПХТ спостерігається активний процес утворення складнопохідних іменників за патерном (N + V) + -er = QnN: ad-placers - «рекламодавці», attention-seeker - «шукач уваги», joy-robber - «грабіжник радості», hairstrocker - «той, хто прилизує своє волосся», water-drinker - «той, хто п 'є воду (замість алкогольних напоїв)».

Складні основи такого типу утворені від різних словосполучень, а тому, перебуваючи у структурі складнопохідних оказіоналізмів, відтворюють, хоча і в зміненому вигляді, структурно-семантичні відношення цих словосполук. Так, це можуть бути відношення дієслова та іменника як складової ідіоми: grudge-holder (to hold a grudge) ; відношення дієслова та іменника (прямого додатка): finger-biter (to bite finger).

Високопродуктивною у романах жанру чикліт виявилася складнопохідна модель утворення прикметників N + N_q2 + -ed = Q_nAdj. Такі складнопохідні оказіональні лексеми імплікують різні значеннєві характеристики: елемент схожості (house-shaped, mutant-shaped, suitcaseshaped), значення розміру (aircraft-hangar-sized, crater-sized, doll-sized, monkey-sized), колір предмета (bile-coloured, biscuit-coloured, face-coloured, mood-coloured, mushroom-coloured, pewter-coloured, toffee-coloured).

Утворення оказіоналізмів у досліджених текстах за допомогою словоскладання відбувається двома шляхами: на нормами побудови складних слів в англійській мові та за оказіональними моделями, причому останні знаходяться на периферії, оскільки «всяке раптове і швидке привнесення в мову нових засобів словотворення містить у собі небезпеку перетворення засобу комунікації на незручний, і, можливо, повністю непридатний засіб для спілкування» [5, 13].

Проте все ж простежується тенденція до використання оказіональних моделей типу Lukeshaped, де перша основа складного слова виступає власним ім'ям: “I hadn't had a holiday in ages. I could do with a rest, some peace and serenity. Somewhere to hide and lick my Luke-shaped wounds” (12, 15), або ж поєднанням власного імені та знижено-розмовного слова: “... a stillwarm seat with a Luke's-arse-shaped indentation in it” (12, 362).

Велика кількість складнопохідних (парасинтетичних) оказіональних ад'єктивних композитів є прикметниками за типом «бахуврихи», тобто складними словами зі значенням посесивності. Першим компонентом таких слів виступають переважно основи якісних прикметників, рідше - відносних. Так, у реченні “They jerkes awake simultaneously, looked at the clock and stared at each other, wild-eyed and sticky-up-haired with fear” (14, 199) новоутворений складнопохідний прикметник sticky-up-haired описує людину, у якої «від жаху волосся дибки встало». Другим компонентом у більшості випадків слугує основа іменника.

Складнопохідні посесивні слова використовуються в «метасеміотичному плані в художньому тексті для набуття стилістичного ефекту як один із засобів утворення яскравого, виразного означення - епітета» [5, 14] та замінюють розгорнені порівняння. Наприклад, “Katherine glanced up and saw a selection of bulbous-nosed faces checking her out'' (10, 500), де bulbousnosed - «із носами, схожими на цибулини (бульби)”.

Створення оказіоналізмів за типом «бахуврихи» відбувається завдяки властивості людини (у даному випадку автора) створювати асоціації, що є наслідком реальної залежності явищ і предметів навколишнього світу та особистісного сприйняття світу різними індивідами. Новоутворені оказіоналізми створюють відповідні асоціації та образи, які оновлюють загальноприйняті засоби літературної мови, що проявляється у наступному прикладі.

“Dylan went to procure a cushion for Molly to sit on, and as Clodagh wrestled a knife out of Molly's hand she caught a glimpse of Dylan chatting persuasively with a waitress - a Bambi-limbed teenager - who flushed at her proximity to such a good-looking man”(13, 57).

У цьому текстовому фрагменті офіціантка зображена як Bambi-limbed teenager, де власне ім' я є прецедентним, що одразу викликає асоціації з кволим оленятком із діснейлендівсько- го мультфільму «Бембі», що дає усі підстави говорити про те, що оказіоналізм має значення «така ж худенька, тендітна як Бембі».

Різноманітність і широта словотворчої бази, безперечно, позитивно впливає на передбаченість утворення значної кількості оказіоналізмів цього типу та їх можливу узуалізацію. Так, низка оказіоналізмів, знайдених у постмодерністському художньому тексті, описують зовнішність та характер персонажів і утворені з полівалентним ітеративним другим компонентом eye (dancing-eyed, starey-eyed), face (glittery-faced, stiff-faced), hair (bouffy-haired, lank-haired, peroxide-haired), skin (dewy-skinned, velvet-skinned). Такі способи словотворення є надзвичайно продуктивними.

Менш продуктивними є складнопохідні ад'єктивні оказіоналізми з другим компонентом -belly (beer-bellied - «з розбитим пивом животом»), -brain (able-brained - «розумний, баш- ковитий»), -cheek (two-cheeked - «в обидві щоки»), -chest (enormous-chested - «з величезним торсом»), -chin (cleft-chinned - «із роздвоєним підборіддям»), -foot (club-footed - «нетверді кроки»), -head (muzzy-headed - «з неясною головою»), -jaw (lean-jawed - «зі щелепою, що аж відвисає»), -leg (curly-legged - «із закрученими ніжками»), -lip (large-lipped - «з великими губами»), -nail (fake-nailed - «з нарощеними нігтями»), neck (boat-necked - «із горловиною човником»), -nose (bulbous-nosed- «із носом-бульбою»), -stomach (flat-stomached- «із плоским животом»), -thigh (big-thighed - «пишнобедрий»), -tongue (swollen-tongued - «з опухлим язиком»), -tooth (black-toothed - «із чорними зубами»), -voice (boomy-voiced - «із басистим голосом»), -waist (tiny-waisted- «із крихітною талією»).