Двомовність в Новій Зеландії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГЛУХІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

Повідомлення на тему

Двомовність в Новій Зеландії

Підготувала

Студентка 40-52 А(У) курсу

Квіжинадзе Олександра Олександрівна

Нова Зеландія має три офіційні мови -- англійську, маорі та Ново-Зеландську мову жестів Маорі-мова отримала цей статус з проходженням Закону мови маорі в 1987 році. Більшість урядових відомств і установ мають двомовні назви; наприклад, Департамент внутрішніх справ Ті Тарі Таівхінуі, і такі місця, як публічні бібліотеки відображають двомовні ознаки і використовують двомовну канцелярію. New Zealand Post визнає топоніміку маорі в поштових адресах. Відносини з державними органами можуть бути проведені на маорі-мові, але на практиці майже завжди потрібен перекладач, що обмежує його повсякденне використання в обмежених географічних районах з високою концентрацією мови маорі, і більш формальних випадках, наприклад, під час консультації з громадськістю. Перекладач присутній на сесіях Парламенту, в разі, якщо член бажає говорити мовою маорі. У 2009 році опозиційні партії провели пірату проти законопроекту місцевого самоврядування, і тих, хто міг би записали свої голоси мові у маорі, і все вірно інтерпретувати. Постанова 1994 року Таємної ради у Великобританії відбулася урядом Нової Зеландії, що несе відповідальність відповідно до Догвору Вайтанги (1840) для збереження мови маорі. Відповідно, з березня 2004 року, держава фінансувала Телебачення Маорі, яку транслювали частково мовою маорі. 28 березня 2008 року, Телебачення Маорі запустило свій другий канал, Te Reo, трансляція якого повністю відбувалася мовою маорі, без реклами або субтитрів. У 2008 році, Land Information New Zealand опублікував перший список автохтонних географічних назв, які вказують довгі голосні. Попередні списки географічних назв були запозичені з систем (звичайного відображення і системи GIS) що не могли впоратися із переданням реальних назв.

Новозеландська мова жестів або NZSL (від англ. New Zealand Sign Language) -- головна мова спільноти глухонімих Нової Зеландії. У квітні 2006 року вона стала третьою офіційною мовою після англійської та мови маорі з загальною кількістю мовців близько 7700 осіб.

Новозеландська мова жестів є близькою до британської мови жестів (BSL) та може вважатися її діалектом.

Як і інші мови жестів, NZSL була створена глухонімими, тобто без жодних зв'язків з письмовою або усною мовами, однак, нею можна висловити ті ж самі думки. NZSL використовує спільну з британською чи австралійською мовами жестів абетку. NZSL, як і британська мова жестів, використовує рухи губ в поєднанні з рухами рук та обличчя, однак до лексичного запасу новозеландської мови жестів входять поняття, які характерні виключно для Нової Зеландії.

Першими іммігрантами, що прибули з Європи до Нової Зеландії були вихідцями з Великої Британії. Британські глухонімі використовували для спілкування британську мову жестів, котра стала першою мовою жестів в колонії.

Першим відомим вчителем мови жестів у Новій Зеландії вважають Доркас Мітчел, який навчав дітей однієї родини з Чертеріс Бею, Літелтон Гарбор, протягом 1868--1877 років. В 1877 році вона вже мала 42 учні.

В 1878 році в Самері (на південний схід від Крайстчерча) було відкрито Sumner Deaf and Dumb Institution -- першу школу для учнів з вадами слуху. Доркас Мітчел стала кандидатом на пост директора цього навчального закладу, проте пост керівника обійняла Ґеріт ван Аш. Ван Аш підтримувала рішення Конгресу в Мілані 1880 року, проведеного вчителями дітей з вадами слуху, про те, що навчання повинне бути виключно звуковим, а будь-яка мова жестів має бути заборонена. Школа не приймала учнів, які вміли писати, тому на початку свого існування учнями школи були 14 чоловік. Такої вступної політика й школа дотримувалася аж до 1979 року. В документальному фільмі про школу, знятому в 1950-их роках, не згадується мова жестів. Подібної політики дотримувались й школи Titirangi та Kelston, що відкрилися в 1940 та 1958 роках відповідно.

Впродовж століття NZSL розвивалася завдяки її таємному використанню у дитячому середовищі.

В 1994 році NZSL стала офіційною мовою навчання в країні.

В 1985 році Маріанна Альгрен з Університету королеви Вікторії з Веллінгтону в своїй дисертації довела, що NZSL є самостійною мовою з великим словниковим запасом та граматикою.

В 1992 році було засновано Асоціацію вчителів NZSL (NZSLTA від англ. NZ Sign Language Teachers Association). В наступні роки було створено кілька курсів для дорослих з вивчення NZSL. В 1997 році до навчальної програми Університету королеви Вікторії було додано курс Deaf Studies (курс для глухонімих).

В 1998 році Університет королеви Вікторії спільно з Асоціацією людей з вадами слуху Нової Зеландії видав словник NZSL, що нараховує близько 4000 знаків, класифікованих за формою рук, а не за їхнім сенсом англійською мовою, та закодованих візуально в Hamburg Notational System.

Впродовж кількох років TVNZ випускає щотижневу програму News Review новозеландською мовою жестів. Проте, в 1993 році згідно з побажаннями новозеландських глухонімих програму закрили, оскільки люди з вадами слуху віддали перевагу програмам з субтитрами. З того часу на новозеландському телебаченні більше не існувало програм на NZSL.

Англійська мова (English, the English language) -- мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та мова міжнародного спілкування. Це офіційна мова у більш ніж 60 суверенних держав,таких як Велика Британія, США, Канада, Австралія, Ірландія і Нова Зеландія, також поширена в карибських країнах, Африці та у Південно-Східній Азії.

Англійська мова є основною мовою спілкування, і 96 % населення країни вживають її як таку. Більшість книг, газет і журналів видається нею, вона ж переважає в радіомовленні та на телебаченні. Новозеландський діалект англійської мови близький до австралійського, але зберіг у собі набагато більший вплив англійської мови південних регіонів Англії. Разом з тим, він набув деякі характерні особливості шотландського та ірландського акценту. Певний вплив на вимову надала мова маорі й деякі слова цієї мови увійшли до повсякденного спілкування багатонаціональної спільноти країни.

Маморі або маорімйська мова (Te reo Mвori) -- мова маорі -- корінного народу Нової Зеландії. Оголошена другою офіційною мовою Нової Зеландії в прийнятому в 1987 році «Акті про маорійську мову».

Нею, як рідною мовою, говорить лише 14% маорі, тоді як 41% дорослого маорійського населення не володіє мовою маорі взагалі. В цілому, за приблизними підрахунками, маорійською добре говорить 10 тисяч осіб у всій Новій Зеландії. Національний перепис проведений у 2006 році, проте, припустив, що відсоток носіїв тоді був близький 4% від усього населення Нової Зеландії, або 23,7% від усього населення маорі.

Відноситься до східнополінезійської групи мов, до якої також належать мови Таїті, рапануйська, гавайська, діалекти островів Кука і деякі інші.

Загальноприйнятна назва походить від англійської інтерпретації мови маорі, де воно прописана як «маорі» і виражене [?ma?.?.?i]. Але у Новій Зеландії мову маорі зазвичай називають Ті Рео [t? ???.?] «Мова», скорочення від Ті Рео маорі.

Написання «Маорі» (без Макрон) -- стандартне для англійської (і більшості) мови за межами Нової Зеландії і в обох її частинах у цілому і мовного використання. Правопис мови «Маорі» (Макрон) став звичайним в Ново-Зеландська Англійська в останні роки, особливо у специфіці контекстів маорі-культури, хоча традиційна англійська орфографія і раніше поширена в загальних засобах масової інформації та державних установах.

Переважні і альтернативні вимови в англійській мові залежить від слів, з [?ma??ri] будучи найбільш часто використовувані сьогодні, і [m????ri], [?m?ri], та також враховуючи [?m?ri]. Правопис вимови як [me????ri] зустрічаються також у повсякденному мовленні в Сполучених Штатах зокрема.

Статус офіційної мови мові маорі (самоназва Te Reo Mвori, те-рео-маорі) надано 1987 року. Її використання стало обов'язковим у назвах державних департаментів та установ, а вживання її без обмежень стало можливим для співробітників і відвідувачів усіх державних служб, у судах, у громадських лікарнях, а також у підрозділах збройних сил. Вивчення основ мови маорі є обов'язковим курсом шкільних програм, а деякі навчальні заклади ведуть навчання двома мовами. Багато географічних назв у Новій Зеландії зберегли свої корені мовою маорі.

Мова належить до східнополінезійської групи мов. Рідною для себе її вважають близько 150 тисяч осіб.

Згідно з легендою, маорі прийшли до Нової Зеландії з міфічного Гавайка. Поточні антропологічні дослідження показують їх походження в тропічної східної Полінезії, в основному в результаті розселення у сторони південних островів Кука або область Островів Товариства, і те, що вони прибули навмисно рейсами на морських каное -- можливо двокорпусними і, ймовірно, пливли гуртом, з'єднавши усі каное разом. Ці поселенці, ймовірно, прибули на місце приблизно у 1280 році Нашої Єри. Їх мова і її діалекти не розвивалися в ізоляції до 19-го століття. Приблизно з 1800 року, на мову маорі мала вплив бурхлива історія, пов'язана із напливом колоністів і виникненням нових понять. У цей період мова маорі була основною мовою в Новій Зеландії. В 1860-х роках, вона стала мовою меншин в тіні англійської, якою говорило більшість поселенців, місіонерів, золотошукачів, і торговців. Наприкінці 19 століття, колоніальні уряди Нової Зеландії та її провінцій ввели шкільну систему в англійському стилі для всіх новозеландців, незалежно від первинної національності. Від 1880 року, за наполяганням депутатів маорі, уряд заборонив використання мови маорі у школах. Усе більше число маорі вивчало англійську мову.

До Другої світової війни (1939-1945), більшість маорі не говорили мовою маорі як їх першою мовою. Сформувалося покоління маорі, у яких їхня мова функціонувала як мова для спілкування вдома; хоча політики-Маорі проводили політичні мітинги у захист мови маорі; і деякі літератори та багато газет з'явилися мовою маорі.

До 1880 року, деякі парламентарії маорі страждали від непорозуміння, оскільки Парламент розглядав усі справи лише в англійському варіанті. Тим не менш, до 1900 року, усі депутати маорі, такі як Нгата, були випускниками університетів, і говорили вільно англійською мовою. З цього періоду, число носіїв мови маорі почало стрімко знижуватися, оскільки англійська мова надавала більше можливостей, а мову маорі розуміли лише родичі та інші маорі. До 1980 року менше 20% маорі говорили власною мовою досить добре, щоб бути класифіковані носіями мови. І більшість з тих людей, більше не говорив мовою маорі в будинку. В результаті, багато дітей маорі вдалося впізнати мову своїх предків, попри це, покоління не автохтонних-маорі, що говорить мовою маорі змогло з'явитися.

Ґрунтуючись на принципах партнерства, маорі-мовний уряд, загально пожвавився і почав виробляти захисну політику, і виділення достатніх ресурсів, коли Вайтанго порекомендував «чотири фундаментальні зміни

Te Taura Whiri повинна стати провідною мовою маорі сектору агентств. Це буде вирішувати проблеми, пов'язані з відсутністю відповідальності і керівництва, ідентифікованого OAG.

Te Taura Whiri повинні функціонувати як партнерства Корони-маорі через рівні призначені Корони і маорі призначенців до його управління. Це відображає нашу заклопотаність тим, що Ті Рео відродження не працюватиме, якщо відповідальність за встановлення напрямку не є спільним для маорі. маорі мова новий зеландія

Te Taura Whiri також необхідні більш широкі повноваження. Це гарантуватиме, що державні органи змушені внести свій вклад у відродження Ті Рео і що ключові установи проведуть себе належним чином, щоб відповідати за стратегії, які вони приймають. Наприклад, завдання з підготовки вчителів Ті Рео повинні бути виконані, освітніми програмами за участю схвалення Ті Рео-мовців, і державні органи на районах з достатньою кількістю та/або частками мовлення Ті Рео і шкіл у певній пропорції до студентів маорі повинні представити плани мовою маорі для затвердження.

Ці регіональні державні органи і школи повинні також проконсультуватися Іві на підготовці їх планів. Таким чином, Іві матиме центральну роль для активізації Ті Рео на своїх областях. Це повинно стимулювати зусилля щодо сприяння мові з низу.

Майже усі етнічні маорі, що проживають у Новій Зеландії володіють свою мовою. Оцінки числа мовців змінювалися: перепис 1996 року повідомляв про цифру 160 000, в той час як за іншими оцінками повідомлялося всього лише 10 000 людей, що вільно спілкуються мовою маорі у 1995 відповідно до Мовної Комісії маорі. За даними перепису 2006 року, 131 613 маорі (23,7%) «може [принаймні] провести бесіду про повсякденні речі в Ті Рео маорі». У тому ж переписі, маорі-мовцями виступили 4,2% населення Нової Зеландії.

Рівень компетенції самостійного мовлення маорі варіюється від мінімальної до усебічної. Статистика не збиралася, стосовно поширеності різних рівнів компетенції знання мови, оскільки немає жодного екзамену з мови маорі. Тільки меншість самоучок-мовців використовує маорі-мову як основну мову в домашніх умовах. Використання інших кількох слів або фраз, свідчить про пасивну двомовність.

Існують мовні-маорі громади в деяких населених пунктах переважно у яких живуть маорі в Північному регіоні, Уревера і області Східний Кейп. У маорійському Коханга рео та дитячих садочках по всій Новій Зеландії використовують маорі-мову лише як виняток. Усе більше число маорі виховують своїх дітей на двох мовах.

Урбанізація після Другої світової війни привела до широкого поширення змін мови від переважанням мови-маорі (маорі була основною мовою сільської місцевості у вханау -- родин маорі) до англійського переважанням (англійська була основною мовою в місті Пакеха). Тому маорі майже завжди спілкуватися на двох мовах, ново-зеладською-англійською як їх першою або другою мовою.

Відсоток поширеності мови маорі в діаспорі маорі значно нижчий, ніж у Новій Зеландії. Дані перепису Австралії показали її як домашню мову для 5504 чоловік у 2001 році, або 7,5% від спільноти чисельності маорі в Австралії. Це було збільшенням на 32,5% порівняно з 1996 роком.

Размещено на Allbest.ru