Основні методи перекладу лексичних одиниць з англійської українською та з української англійською мовами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Кафедра германської філології

Реферат

Основні способи перекладу лексичних одиниць з англійської українською та з української англійською мовами

Cтудента

Павленка І.М.

Науковий керівник

Снісаренко І.Є.

Кропивницький - 2016



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕКЛАД ТА ЙОГО ФОРМИ

1.1 Усний переклад

1.2 Письмовий переклад

РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ

2.1 Словникові відповідники

2.2 Переклад неоднозначних слів (вибір варіантного відповідника)

2.3 Транскодування

2.4 Калькування (дослівний переклад)

2.5 Контекстуальна заміна

2.6 Смисловий розвиток

2.7 Антонімічний переклад (формальна негативація)

2.8 Описовий переклад

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Переклад - це надійний спосіб прокладання мостів взаєморозуміння між різними націями і народами. Він постійно служить збагаченню людських потреб у галузі культури і духовності. Коло теоретичних та практичних проблем, пов'язаних з його статусом і роллю в розвитку сучасного суспільства, надзвичайно широке. Досліджуючи мову перекладів, тобто мови оригіналу та мови перекладу в лінгвістичному аспекті, отримуємо можливість краще вивчити не лише словниковий склад кожної мови, але й характер граматичних їхніх систем і можливості та особливості синтаксичного структурування, виявити формально-семантичні співвідношення двох чи більше мов, які мають за мету відтворити той самий денотат. Процес перекладу як перетворення одиниць структури мови оригіналу на одиниці структури мови перекладу встановлює між цими одиницями відношення еквівалентності, адекватності чи варіантності.

Для написання даної роботи було обрано тему «Засоби словотвору в сучасній англійській мові», яка є досить актуальною з огляду на те, що при перекладі абсолютної тотожності між оригіналом і перекладом досягти неможливо. Щоб поглибити знання з теорії перекладу і була обрана тема, яка стосується одного з найактуальніших питань будь-якої мови - методів перекладу лексичних одиниць.

Чимало видатних учених-лінгвістів присвятили свої роботи даній темі. Серед них Алексєєва І.С, Латишев Л.К, Лановик М [2; 4; 5] і чимало інших. Однак, існує ряд питань, які не були вирішені до кінця. Тож, актуальністю даної теми є те, що хоча вона і достатньо опрацьована науковцями, але у мові постійно з'являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні та перекладі.

Об'єктом дослідження роботи є вокабуляр англійської мови. Предметом дослідження є переклад лексичних одиниць з англійської на українську та навпаки..

Мета даної роботи полягає у дослідженні що таке головних методів адекватного перекладу..

Структура: реферат складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.



РОЗДІЛ 1. ПЕРЕКЛАД ТА ЙОГО ФОРМИ

Для того, щоб розглядати види перекладу, насамперед потрібно розібратися із самим поняттям перекладу. Отож, що ж таке переклад? Перемклад -- відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої єдності не лежить через встановлення формальних відповідників. Зіставлення засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом зіставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Звідси точність перекладу полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу [1, с.28].

При перекладі не лише не передається ціннісна картина, а повністю змінюються ціночні сенсорні метафори. Окрім того, текст як відображення концептуальної картини світу автора не може бути цілком адекватним концептуальній картині світу читача. Переклад є однією з важливих форм міжкультурних взаємин. Оскільки знання іноземних мов і в давні часи, і сьогодні не можна назвати масовим, перекладачі виступають посередниками між народами, які спілкуються в найрізноманітніших сферах життя. Окрім посередницької функції, перекладні твори виконують і творчу, продуктивну місію, бо завжди були важливим стимулом розвитку національних мов, літератур, культур [1, с.34].

Спочатку переклад виконувався винятково людиною, але були спроби автоматизувати та комп'ютеризувати переклад текстів природними мовами (машинний переклад). Окрім інтерлінґвістичного перекладу (з однієї національної мови на іншу), Р. Якобсон у праці «Мовознавчі аспекти перекладу» (1958) виділив інтерсеміотичний переклад, який полягає в перекодуванні твору з однієї знакової системи в іншу (наприклад, екранізація літературного твору). До інтерсеміотичного перекладу наближені такі форми адаптації, як прозовий переказ змісту поетичного чи взагалі образного тексту тією самою або іншою мовою, і навпаки -- переклад прози віршами, а також критичне тлумачення літературного твору [1, с.68].

Мистецький (художній) переклад -- це відтворення літературного тексту засобами іншої мови з якомога повнішим збереженням його мистецьких якостей. За тематичним змістом текстів переклад може поділятися на літературний, технічний, юридичний, економічний та інше. Найбільш давнім у історії людства вважається письмовий переклад релігійних текстів, перш за все книг Старого заповіту та Нового заповіту Біблії. У наш час дуже поширеним є переклад та локалізація веб-контенту та програмного забезпечення [1, с.57].

Щодо форм перекладу то вони бувають різними, кожна з них виконую свою роль та фунції, без чого взагалі переклад був би неможливим. Розрізняють такі форми перекладу:

· усний (послідовний і синхронний, з аркуша),

· письмовий,

· опосередкований (здійснений не з оригіналу, мовою якого перекладач не володіє, а з посередника -- перекладу цього тексту на третю мову),

· авторизований -- переклад, переглянутий і схвалений автором або зроблений за згодою автора,

· автоматичний (машинний) [1, с.75].

1.1 Усний переклад

Усний переклад - це поняття, що поєднує усі види перекладу, що припускають усне оформлення, у тому числі такі самостійні види перекладу, як послідовний, синхронний та переклад з листа [2, с.36].

Чим же відрізняються усний та письмовий перекладачі? «Interpreter» = «Усний», «translator» = «письмовий» (традиційно). Тобто усний перекладач «Тлумачить» те, що говорить іноземець. А письмовий «переносить» в іншу мову, перетворює в інший письмовий текст. Дуже популярна думка, що це два принципово різні види діяльності з різними задачами і різними вимогами до перекладача. Що ж у них тоді спільне? Обидва - процеси перекодування, перевисловлювання. Тільки усний переклад - це перекодування звучного, усного мовлення в звучну мову, без письмової фіксації і до того ж спонтанне. В сучасних умовах письмовий переклад також робиться звичайно в умовах дефіциту часу, однак вимоги точності, еквівалентності перекладу оригіналу при письмовому перекладі залишаються більш високими, чим при усному [2, с.48].

Усний переклад завжди здійснюється в ситуації мовного спілкування - прямого (усний послідовний переклад) і звукового - через навушники (синхронний переклад). Усний переклад вимагає додаткових навичок психічної стійкості і фізичної витривалості. Багато перекладачів сполучають обидва види діяльності, але в навчанні необхідні розходження. Усному перекладачу необхідний тренінг усного сприйняття, тобто аудіювання, тренінг пам'яті, активне володіння ораторським мистецтвом. Письмовому перекладачу необхідно в процесі навчання познайомитися з максимально великою кількістю різновидів письмових текстів, включаючи дуже складні: юридичний, патентний, музикознавчий, філософський. Прийоми, які використовуються в усному перекладі [2, с.59].

1. Мовна компресія - тобто подача вихідного тексту в більш компактній формі, спрощення синтаксичної структури тексту і виключення слів, що містять другорядну інформацію.

Звичайно, мовна компресія використовується значно ширше при синхронному перекладі через його специфіку - тут не такі високі вимоги до збереження стилю оратора і повноти передачі інформації, як при послідовному, але звичайно усні перекладачі-професіонали говорять у середньому швидше, ніж оратори і тут може виникнути інша проблема - заповнювання ефіру: наприклад, оратор говорить дуже повільно, а перекладач - швидко, так ще і з компресіями. Створюється враження «рваного» тексту, чи неповного, тому важливо «йти в ногу» з оратором і заповнювати виникаючі паузи, використовуючи прийом описового перекладу, що подовжує текст: наприклад, замість " обставини, що ускладнюють," можна сказати «обставини, що ускладнили ситуацію». Чи: геноцид - винищування людей; тонометр - прилад для виміру тиску і т.і.

2. Генералізація - тобто узагальнення. Часто, наприклад, конкретне поняття вже кілька разів вживалося в мові, і для скорочення обсягу тексту, з метою мовної компресії.

Генералізація використовується тоді, коли перекладач починає відчувати перевантаженість мови экзотизмами, «що затьмарюють» зміст та ускладнюють його сприйняття.

3. Антонімічний переклад:

ніхто не любить = усі ненавидять;

ніхто не відмовиться = усі погодяться - він розширює межі волі мови і підсилює смислові акценти.

4. Компенсація - різноманітні випадки відшкодування втраченого в перекладі, наприклад, за допомогою емоційно пофарбованої лексики:

"Не може він упокоритися з цією ситуацією" = "З цією ситуацією він ніяк не може упокоритися" [2, с.69].

Текстові жанри в усному перекладі.

1. Інформаційне повідомлення - короткий текст, що містить загальнозначущу нову інформацію з області політики, культури, мистецтва, громадського життя, спорту.

2. Інтерв'ю - публічний діалог, що складається з питань і відповідей, або присвяченій якій-небудь темі. Особливості перекладу - передати емоційно-оцінну зафарбованність, індивідуальний стиль.

3. Переговори, дискусія - офіційна бесіда за участю двох чи більш сторін, ціль якої - з'ясування будь-яких заздалегідь відомих питань або вироблення будь-якого рішення.

4. Публічна мова - привітальна, заключна, політична, святкова, жалобна...

5. Декларація і маніфест.

Декларація - це колективна, спільно вироблена заява, підсумок переговорів.

Маніфест - публічна колективна заява своєї позиції [2, с.84].

1.2 Письмовий переклад

Переклад традиційно трактується як один із найважливіших шляхів взаємодії національних культур, як дієвий спосіб міжкультурної комунікації. Перекладні твори стають частиною національної літератури, сприяють її збагаченню й розвитку, а з іншого боку, завдяки перекладам значно розповсюджуються літературні жанри й стилі, художні прийоми. Отже, як би не прагнули національні літератури самоіндетифікуватися та зберегти свою самобутність, їх зближення відбувається постійно, що дає змогу визнати уніфікацію літературного процесу в країнах, культурні контакти між якими зберегли давню традицію [2, с.113].

У сучасних умовах глобалізації, коли відкриваються й розширюються ринки, виникають нові ділові й культурні зв'язки між народами та державами, діяльність перекладача як посередника між культурами набула особливого значення. Кожна організація, фірма або агентство має свій неповторний напрямок роботи і бізнесу. Тому у кожного замовника відмінні один від одного тексти, документи і матеріали, які необхідно перекладати. За багато років роботи команда перекладачів нашого бюро перекладів освоїла різні текстові напрямки й теми. Найбільш поширені текстові напрямки й теми, що перекладаються у бюро перекладів:

- Технічні тексти

- Медичні тексти

- Установчі документи

- Юридична документація

- Художні переклади

- Переклади літературних текстів

- Переклади особистих документів (довідок з РАГСу, довідок з місця роботи, з медичних закладів, паспортів, дипломів, атестатів тощо).

- Переклади особистої переписки, як у паперовому, так і в on-line вигляді.

- Переклади ділової переписки, як у паперовому, так і в on-line вигляді.

- Переклади слайдів

- Переклади етикеток

- Переклади сайтів

- Переклади газетних і журнальних статей.

При необхідності письмовий перекладач залучає різні допоміжні джерела інформації. які забезпечують йому фонові знання про текст: словники. довідники, консультації з фахівцями [2, с.132].

Письмовий переклад - це вид перекладу, в якому першотвір і друготвір у процесі перекладу виступають у вигляді письмово зафіксованих текстів, тобто це перевираження письмового тексту, створеного однією мовою, у письмовий текст іншою мовою. Адже переклад - не тільки нова інтерпретація оригіналу; він представляє оригінальний текст по-новому, вводить його в іншу культурну систему, якій властиві інші орієнтири й точки відліку на осях координат. Тай самий переклад живе в цій новій системі координат абсолютно самостійним життям, яке не завжди схоже на життя оригіналу [2, с.210].

Письмовий переклад має свої особливості:

По-перше він жорстко не прив'язаний до трансформаційної або денотативної моделі. Скажімо, не такою ж мірою, як усний послідовний, де чітко вимальовується денотативна модель, чи синхронний, в якому переважають трансформації. Перекладаючи письмово, перекладач користується як прямими міжмовними трансформаціями, так і застосовує вільну інтерпретацію смислу вихідного тексту. По-друге, переважання тієї чи іншої моделі перекладу пов'язане з жанром тексту оригіналу і його стилем чи, радше, з тим, в якій мірі можливі прямі відповідності між мовним оформленням смислу у вихідній мові і мові перекладу. Очевидно, що, наприклад, у поезії можливість прямих відповідностей мінімальна, а перекладаючи технічний чи науковий текст (технічний переклад), інтерпретатор, навпаки, нерідко вдається до прямих відповідників. Переклад художньої прози посідає в цьому випадку проміжне місце: там, де можливо, -- трансформації, і перехід до інтерпретації в тому разі, коли прямі трансформації неприпустимі з погляду вірності оригіналу [3, с.19].

На відміну від усного, письмовий переклад як комунікативний акт не спрямований на конкретного адресата і необмежений вимогами конкретної особи чи групи. Він виконується відповідно до загальноприйнятих термінологічних та інших стандартів художньої, наукової і технічної прози. Саме тому до письмового перекладу висуваються вищі вимоги -- це письмове джерело і воно повинне задовольняти всі норми граматики, стилістики й орфографії цільової мови. Перекладаючи усно, інтерпретатор може дещо випустити і вибрати не зовсім відповідний синонім -- його зрозуміють (і в цій ситуації -- це головне для слухача) і відразу забудуть все несуттєве для розуміння. З письмовим перекладом все по-іншому, адже його буде читати не одна людина. До нього, якщо він містить важливу інформацію, будуть не раз звертатися, переказувати його, цитувати у своїх працях. А переклади роману, оповідання, вірша стануть невід'ємною частиною (української, німецької тощо) літератури, хоча написані вони, скажімо, англійською чи китайською. Випливає висновок, що перекладати письмово потрібно по-іншому, ніж усно. І справа тут не тільки в жорсткіших вимогах, а передусім, у тому, що у процесі письмового перекладу слід врахувати всі чинники, які визначають вибір перекладного еквівалента [2, с.45].

Переклад - один із найважливіших шляхів взаємодії національних культур, дієвий спосіб міжкультурної комунікації. Мета будь-якого перекладу - донести до читача, який не володіє мовою оригіналу, і ближче ознайомити його з відповідним текстом. Перекласти означає точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови у нерозривній єдності змісту і форми.

Розвиток науки у наш час неможливий без обміну спеціальною інформацією, що з'являється в різних країнах у наукових періодичних виданнях, спеціальних бюлетенях, монографіях тощо.

Оскільки переклад - це передавання змісту того, що було висловлено, то перекладаються не слова, граматичні конструкції чи інші засоби мови оригіналу, а думки, зміст оригіналу. Згідно з теорією перекладу немає неперекладних матеріалів, є складні для перекладу тексти. Труднощі під час перекладання пов'язані з недостатнім знанням мови оригіналу, мови, якою перекладають, або з відсутністю в цій мові готових відповідників.

За формою переклад переділяють на усний і письмовий.

Усний переклад використовують для обміну інформацією під час особистого контакту фахівців під час укладання контрактів, на виставках, міжнародних науково-технічних конференціях, симпозіумах, на лекціях, під час доповідей тощо. На відміну від письмового перекладу усний роблять негайно, не маючи можливості послуговуватися довідковою літературою.

Усний переклад може бути послідовним або синхронним.

Послідовний переклад - це усний переклад повідомлення з однієї мови іншою після його прослуховування. Важливо, щоб переклад здійснювався у паузах після логічно завершених частин, щоб був зрозумілий контекст.

Синхронний переклад робить перекладач-професіонал одночасно з отриманням усного повідомлення.

Буквальний переклад називають також дослівним, у такому перекладі можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві мові, якою перекладають.

Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, і відповідає усім нормам літературної мови.

РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ

2.1 Словникові відповідники

З точки зору практики перекладу всі елементи денотативної системи вихідної мови (лексичні та фразеологічні одиниці) поділяються на дві групи: 1) ті, що вже мають відповідники ("перекладні еквіваленти") в цільовій мові (наприклад, bleep - короткий звуковий сигнал високого тону, blas-thole drill - бурильна машина) та 2) ті, що (ще) не мають відповідників в цільовій мові (наприклад, flaming у термінології Інтернету). Перші називаються одиницями, що мають перекладні еквіваленти у мові перекладу, а другі - безеквівалентними одиницями [4, с.22].

Еквівалентні одиниці поділяються на одноеквівалентні (тобто, такі, що мають тільки один перекладний відповідник, наприклад, logarithm -логарифм, kinestatics - кінестатика) і багатоеквівалентні, тобто такі, що мають два або більше перекладних відповідники, наприклад, effect - ефект, явище, вплив, наслідок, трикотажне переплетіння; gaging - вимірювання, замір, контроль, перевірка, калібрування, градуювання (слід мати на увазі, що маються на увазі словникові відповідники, тоді як відповідник певного слова чи фрази оригіналу в тексті може бути тільки один з кількох). Еквівалентні лексичні та фразеологічні одиниці (не повністю) представлені в перекладних словниках та в текстах (тобто, поки що не зафіксовані в словниках), але існують в мові перекладу як перекладні еквіваленти [4, с.53].

2.2 Переклад неоднозначних слів (вибір варіантного відповідника)

Неоднозначні слова мають кілька перекладних відповідників у відповідності із кількістю їхніх значень (лексико-семантичних варіантів). Відповідники неоднозначного слова називаються варіантними відповідниками. Під варіантним відповідником розуміється один із можливих варіантів перекладу слова (терміну). Варіативний відповідник передає, як правило, якесь одне значення слова вихідної мови, тобто кожний варіантнії відповідник є перекладним еквівалентом якогось одного лексико семантичного варіанта (ЛСВ) багатозначного слова. Наприклад, термін insulator має такі лексико-семантичні варіанти (значення); l) that which insulates, 2) dielectric, insulating material. Відповідно, кожний з цих ЛСB має свій перекладний еквівалент, і тому можна говорити, що термін insulator має такі варіантні перекладні відповідники: 1) ізолятор, 2) діелектрик, 3) ізоляційний матеріал [5, с.13].

Варіантні відповідники можуть бути зафіксовані в перекладних словниках і тоді вони називаються словниковими варіантними відповідниками. Але перекладачі не завжди мають справу тільки із словниковими варіантними відповідниками - трапляється так, що словники не містять деяких відповідників неоднозначного слова або ж словникові варіантні відповідники певного слова взагалі не зафіксовані в словниках. З точки зору практики перекладу доцільно розрізняти випадки, коли варіантні відповідники слова подано в словнику та коли вони в словниках відсутні частково або повністю. У першому випадку перекладач вирішує завдання вибору одного адекватного в даному контексті варіантного відповідника слова оригінала з кількох, поданих в словнику. Для цього перекладач повинний точно визначити ЛСВ слова (тобто, в якому значенні вжито дане слово), після чого підібрати належний варіантний відповідник з тих, що наведені в словнику [5, с.28].

Наприклад, потрібно перекласти термін geometry в наступному реченні: Variable geometry wings constituted the main feature of the MiG-23, which appeared in 1967 and could attain Mach 3. Цей термін має такі словникові варіантні відповідники: 1) геометрія, 2) конфігурація, форма, 3) формат, 4) (геометричні) розміри, 5) параметри технології. Для правильного перекладу терміну, що розглядається, потрібно точно визначити, в якому із зазначених значень він вжитий. Це робиться на підставі інформації про тематику (предметну сферу) тексту, речення з якого перекладається, характеру відповідності змісту речення, в якому вжито даний термін, змісту всього тексту та семантичної узгодженості лексичних елементів даного речення. Тематика тексту - будова літака МІГ-23, зміст речення стосується побудови крила літака, аналіз семантики лексичних елементів речення свідчить про те, що йдеться про особливості побудови крила літака МІГ-23, а остаточно допомагає визначити значення цього терміну його лівостороння сполучуваність з терміном variable «змінний». Отже, спираючись на аналіз контекстуальних покажчиків значення терміну geometry, доходимо висновку, що він має значення "конфігурація", і тоді переклад цього речення буде таким: Головною особливістю літака МІГ-23, що з'явився у 1967 році і міг досягати швидкості З махи, були крила змінної конфігурації [6, с.54].

Варіантні відповідники - це найпоширеніший вид перекладних відповідників, оскільки більшість слів (в тому числі значна кількість термінів) є неоднозначними, отже потребують при перекладі вибору або утворення відповідника лексико-семантичного варіанту слова (терміну) [6, с.74].

2.3 Транскодування

Транскодування - це такий спосіб перекладу, коли звукова та графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу, наприклад, management - менеджмент, emitter - емітер, periscope - перископ, perforator - перфоратор, piperitone - піперитон. Розрізняють чотири види транскодування:

1) транскрибування (коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова вихідної мови, наприклад, peak - пік, resistor - резистор);

2) транслітерування (слово вихідної мови передається по літерах, наприклад, marketing - маркетинг, ping-pong - пінг-понг, ort - орт);

3) змішане транскодування (переважне застосування транскрибування із елементами транслітерування, наприклад, over-lock - оверлок, altimeter - альтиметр); лексичний словниковий переклад трактування

4) адаптивне транскодування (коли форма слова в вихідній мові дещо адаптується до фонетичної та/або граматичної структури мови перекладу, наприклад, middle - мідель, nipple - ніпель, occlusion - оклюзія, platform - платформа, pallet - палета) [7, с.92].

При транскодуванні, як можна бачити, літерами мови може передаватися вся форма, або більша її частина (в такому випадку говорять про адаптивне транскодування). Іноді застосовується змішане транскодування, коли більша частина транскодованого слова відбиває його звучання в вихідній мові, але разом з тим передаються й деякі елементи його графічної форми. Зокрема, це досить часто застосовується у випадку передачі власних імен, наприклад, Mansell - Манселл (а не «Менселл», як вимовляється це власне ім'я англійською мовою). При перекладі неологізмів транскодування звичайно супроводжується описовим перекладом, що подається в дужках: maceral - мацерал (органічна складова вугілля), Ni-hard - нігард (білий чавун, легований хромом та нікелем), pace - пейс (позасистемна одиниця довжини). Саме так подаються в перекладних словниках ті транскодовані терміни, що лише недавно увійшли в мову перекладу, наприклад: marker - маркер (маркувальний олівець або маркувальна ручка чи фломастер), pager - пейджер (абонентський радіоприймач системи персонального виклику з невеличким дисплеєм для текстових повідомлень) [7, с.129].

Для надання транскодованому терміну певної вмотивованості внутрішньої структури іноді додаються пояснювальні слова: nabla - набла-оператор, оператор Гамільтона; nerve - нерв (резинової суміші), nicol - призма Ніколя. Транскодовані терміни, що вже міцно закріпилися в мові перекладу, в словниках можуть подаватися без додаткового описового перекладу: server - сервер, newton - ньютон, bulldozer - бульдозер. Транскодування неологізмів відбувається при перекладі в тих випадках, коли в культурі і, зокрема, науці країни мови перекладу відсутнє відповідне поняття і відповідний перекладний еквівалент, а перекладач не може підібрати слово або слова в мові перекладу, які б адекватно передавали зміст поняття і задовольняли вимогам до термінотворення. Оскільки при транскодуванні транскодоване слово має одне значення, то такий спосіб перекладу доцільно застосовувати в тих випадках, коли в мові перекладу необхідно створити чітко однозначний термін [8, с.82].

Особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли термін в мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького проходження: percolator - перколатор, obturator - обтюратор, optron - оптрон, bigamy - бігамія, perlocution - перлокуція, macroassembler - макроасемблер. Перш ніж застосовувати цей спосіб перекладу, перекладач повинний переконатися, що в мові перекладу відсутній перекладний відповідник слова, що перекладається, інакше через транскодування в мові перекладу можуть виникнути дублетні (синонімічні) терміни, а це порушує чіткість та стрункість певної терміносистеми: massicot - масікот, гльот, жовтий окис свинцю; pagination - пагінація, нумерація сторінок [8, с.16].

2.4 Калькування (дослівний переклад)

Калькування (дослівний або буквальний переклад) - це прийом перекладу нових слів (термінів), коли відповідником простого чи (частіше) складного слова (терміну) вихідної мови в цільовій мові вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику, наприклад: ore yard - рудний двір, movable table - рухомій стіл, self-cooling - самоохолодження, line service - лінійна служба, toxic shock syndrome - токсичний шоковий синдром, Big Bang - Великий вибух, floating zero - плаваючий нуль. В цих прикладах українські відповідники англійських термінів утворені шляхом вибору першого словникового відповідника кожного з компонентів [9, с.110].

Калькування як прийом перекладу частіше застосовується при перекладі складних слів (термінів). Воно може застосовуватися також стосовно тільки одного з компонентів складного слова (терміну): charmed quark - зачарований кварк, slag yard - шлаковий двір. Досить часто калькування застосовується при перекладі до тих складних термінів, що утворені за допомогою поширених загальнонародних слів: worm shaft - черв'ячний вал, target search - по шук цілі, drafting table - крелярський стіл, self-loading - самоавантаження. Калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений та-ким чином перекладний відповіднику не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові [9, с.154].

2.5 Контекстуальна заміна

Контекстуальна заміна -- це така лексична перекладацька трансформація, внаслідок якої перекладним відповідником стає слово або словосполучення, що не є словниковим відповідником і що підібрано із врахуванням контекстуального значення слова, яке перекладається, його контексту вживання та мовленнєвих норм і традицій мови перекладу:

Materials are anything from which products can be made. Матеріали -- це все те, з чого можна виробити вироби.

The strongest limits on the variability of what are presumed to be fundamental constants come from measurements made in the Oklo uranium mine in Gabon. Найбільші обмеження на варіювання того, що вважається фундаментальними константами, отриманими внаслідок вимірювань, що зроблені на урановій копальні в Окло (Габон). Decision theory shares characteristics with game theory. Теорія прийняття рішень базується на положеннях, подібних до положень теорії ігор [10, с.68].

В наведених прикладах слово anything перекладено словосполученням все те, а слово strongest -- словом найбільші, що не є словниковими відповідниками, але разом з тим адекватно передають смисл означених англійських речень. Слід зазначити, що не існує точних правил створення контекстуальних замін, оскільки переклад слів в таких випадках залежить від контексту їхнього вживання. Існують, однак, чотири основних прийоми створення контекстуальних замін: смислова диференціація, конкретизація та генералізація значення і «антонімічний» переклад (формальна негативація), які розглядаються в наступних параграфах [10, с. 79].

2.6 Смисловий розвиток

Найтиповішим прикладом смислового розвитку є семантичне від-ношення наслідку, тобто причинно-наслідкове відношення: так, дієслова to drop «випустити (щось з рук)» to fall down «впасти (додолу)» пов'язані саме таким відношенням: He dropped his watch "Він випустив годинника" > His watch fell down "Його годинник впав".

Смисловий розвиток є таким прийомом контекстуальної заміни, коли в перекладі використовується слово, значення якого є логічним розвитком значення слова, що перекладається. Іноді відхилення в перекладі від "букви" оригіналу необхідно для досягнення адекватності перекладу, оскільки в мовах оригіналу та перекладу можуть діяти різні мовленнєві норми та існувати різні традиції мовлення. Наприклад, Additional evidence comes from comparative studies of living animals and plants. Додаткові докази можна отримати через порівняльні дослідження існуючих тварин та рослин. Only when quantum theory became available in the 1920s was it possible to understand more complicated problems. Лише коли в 1920-х роках було опрацьовано квантову теорію, стало можливим розуміння складніших проблем. Зрозуміло, користуватися цим прийомом перекладу лексичних елементів необхідно обачно і тільки там, де це доцільно, оскільки значний семантичний розвиток значення слова, що перекладається, може призвести до викривлення змісту оригіналу і порушення адекватності перекладу [11, с.33].

2.7 Антонімічний переклад (формальна негативація)

Крайнім випадком такого способу перекладу, як семантичний розвиток, при перекладі слів і словосполучень є так званий "антонімічний" переклад, коли форма слова або словосполучення замінюється на протилежну (позитивна - на негативну і навпаки), а зміст одиниці, що перекладається, залишається в основному подібним. По суті, термін «антонімічний переклад», який зустрічається в перекладознавчій літературі, є неточним, оскільки слово, що перекладається, не замінюється на антонім у мові перекладу, а змінює лише форму на протилежну, тоді як його зміст, значення залишається без особливих змін. Тому для позначення означеного способу перекладу краще використовувати термін «формальна негативація», в якому підкреслюється саме зміна форми слова або словосполучення і не йдеться про антонімічність як таку, що пов'язана із зміною змісту на протилежний [11, с.96].

Означена трансформація представлена трьома видами:

1) негативація (слово або словосполучення без формально вираженої суфіксом або часткою заперечувальної семи замінюється в перекладі на слово з префіксом не- або словосполученням з часткою не, наприклад, to continue - не зупинятися, small - невеликий, to ignore - не помічати),

2) позитивація (слово або словосполучення з формально вираженою заперечувальною семою замінюється в перекладі на слово або словосполучення, яке не містить формально вираженого негативного компонента, наприклад, unabbreviated - повний, unabolished - такий, що залишається чинним, unallowed - заборонений, to disable - блокувати, закривати),

3) анулювання двох наявних у реченні негативних семантичних компонентів (наприклад, to not defuse - залишати із запальником (бомбу), not impossible - можливий, not disaggregative - цільний, to disappear never - завжди залишатися). В певних контекстах деякі англійські слова, що не мають у своєму складі заперечувальних морфем, але містять, як правило, заперечувальний семантичний компонент, можуть перекладатися подібними за значеннями словами з префіксом «не-« або сполученнями частки «не» з антонімічним відповідником слова, що перекладається, наприклад, to fail «не вдатися», to hate «не полюбляти», to be ignorant «бути несвідомим (чогось)», avoidable «не неминучий». Тому формальна негативація є одним з прийомів реалізації контекстуальної заміни, тобто такої лексичної заміни, що можлива лише в певному контексті [12, с.112].

Одними з таких слів, при перекладі яких найчастіше застосовується даний прийом, є дієслово to fail та похідний від нього іменник failure:

Moreover, a gas chromatograph failed to detect the presence of organic molecules. Більше того, газовий хроматограф не зміг виявити присутність органічних молекул.

Whitney, however, failed to profit from his invention. Однак Вітні нічого не заробив на своєму винаході.

Debtors might be put to death if their failure to pay their creditors was due to fraudulent practices. Боржників могли стратити, якщо вони були нездатні сплатити борги через свої махінації.

Thought disorders may be observed as a failure to make logical connec-tions. Порушення мислення можуть виявлятися у нездатності встановлю-вати логічні зв'язки. Часто прийом формальної негативації застосовується при перекладі складних речень, що містять заперечувальну частку not і сполучник until або unless:

Recessive genetic diseases do not show up in children unless both parents are carrying a gene for that particular disease. Рецесивні генетичні хвороби виявляються у дітей, батьки яких є носіями гену тієї чи іншої хвороби.

Large-scale structures of the universe did not become a preoccupation of cosmology until the mid-1980s. Великі структури всесвіту стали об'єктом докладного дослідження лише в 1980-і роки.

Слід зауважити, що в таких випадках в переклад нерідко вводиться частка лише, як в останньому прикладі [12, с.58].

2.8 Описовий переклад

Описовий переклад - це такий прийом перекладу нових лексичних елементів вихідної мови, коли слово, словосполучення, термін чи фразеологізм замінюється в мові перекладу словосполученням (або більшим за кількістю компонентів словосполученням), яке адекватно передає зміст цього слова або словосполучення (терміна), наприклад: maisonette - квартира (помешкання) в двох рівнях (на двох поверхах), rabbit - газодифузійне розділення ізотопів з частковою рециркуляцією, wail - автомобіль з високими динамічними якостями. До описового перекладу висуваються такі вимоги: 1) переклад повинний точно відбивати основний зміст позначеного неологізмом поняття, 2) опис не повинний бути надто докладним, 3) синтаксична структура словосполучення не повинна бути складною [12, с.99].

При застосуванні описового перекладу важливо слідкувати за тим, щоб словосполучення в мові перекладу точно і повно передавало всі основні ознаки поняття, позначеного словом оригіналу. Наприклад, термін outscriber має такі основні ознаки: [вихід], [записування] та [пристрій], а тому при перекладі описовим способом слід зберегти всі ці головні ознаки: outscriber - вихідний пристрій відтворення даних. Перед застосуванням цього прийому перекладу неологізмів необхідно виконати попередню умову правильності перекладу неологізмів - переконатися, що в мові перекладу відсутній перекладний відповідник (зрозуміло, що перекладні словники ще не могли його зафіксувати, проте він може бути зафіксований, зокрема, у вже перекладеній нещодавно літературі), щоб не створювати термінологічні дублети в мові перекладу [12, с.148].

Для того, щоб правильно застосувати такий прийом перекладу, необхідно добре знати предметну сферу тексту, що перекладається, щоб правильно розкрити зміст позначеного неологізмом поняття. У порівнянні з транскодуванням описовий переклад має ту перевагу, що завдяки ньому досягається більша прозорість змісту поняття, позначеного відповідником неологізму. Разом з тим, описовий переклад характеризується такими недоліками: 1) при його застосуванні можливо неточно або нечітке тлумачення змісту поняття, позначеного неологізмом, 2) описове словосполучення порушує таку вимогу до термінів, як стислість (а тому такі багатослівні терміни не мають дериваційного потенціалу, тобто, від них важко, якщо взагалі можливо, утворювати похідні терміни) [12, с.143].



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Міньяр-Белоручев Р.К. Теорія і методи переклад/ Р. К. Міньяр-Белоручев. - М.: ІМО, 1980. - 204с.

2. Алексєєва И.С. Профессиональный тренинг переводчика/ І. С. Алексєєва. - С-П.:Союз, 2001. - 287с.

3. Міньяр-Белоручев Р.К. "Записи в устном последовательном переводе"/ Р.К. Міньяр-Белоручев. - М.: Просвещение, 1997. - 313с.

4. Латишев Л.К., Провоторов В.І. "Структура и содержание подготовки переводчиков в языковом вузе"/Л.К. Латишев, В.І. Провоторов. - М.: НВЧ-Тезаурус, 2001. - 254с.

5. Лановик 3. Художній переклад як проблема компаративістики/ З. Лановик // Літературознавча компаративістика. -- Тернопіль, 2002. -- С. 256-271.

6. Лановик М. Перекладознавчі проблеми компаративістики крізь призму літературознавчих теорій/ М. Лановик // Літературознавча компаративістика. -- Тернопіль, 2002. -- С. 272-309.

7. Мешков О. Лемберт М. "Практикум по переводу"/ О. Мешков, М. Лемберт. - М.:Янус-К, 1997. - 274с.

8. Карабан В. "Переклад англіїської наукової технічної літератури"/ В. Карабан. - Вінниця:Нова книга, 2001. - 291с.

9. Дудник С.И. Образование. Коммуникация. Ценности. (Проблемы, дискуссии, перспективы). По материалам круглого стола «Коммуникативные практики в образовании»./ С. І. Дудник. - СП.: Санкт-Петербургское философское общество, 2004.- 465с.

10. Реформатский А. А. Введение в языкознание. Учебное пособие для пер-х институтов / А. А. Реформатський. - М.: Аспект Пресс, 1960. - 431с.

11. Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики: Научный симпозиум. - М.: Изд-во Моск. ун-та. - 1971.- Ч.1. - 308с.

Размещено на Allbest.ru