Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

УДК 811.112.2(043)

ПРИКМЕТНИКИ

ЗІ ЗНАЧЕННЯМ “СТАРАННИЙ, ПРАЦЬОВИТИЙ”

У НІМЕЦЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

МЕЛЬНИК РУСЛАНА МИКОЛАЇВНА

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор ОГУЙ Олександр Дмитрович,

завідувач кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ПРИХОДЬКО Анатолій Миколайович, завідувач кафедри теорії та практики перекладу Київського міжнародного університету

кандидат філологічних наук, доцент ПАСЛАВСЬКА Алла Йосипівна, доцент кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра германської філології

Захист відбудеться 16 травня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 14 квітня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.філол.н., доцент О.А.Шпак

АНОТАЦІЇ

Мельник Р.М. Прикметники зі значенням „старанний, працьовитий” у німецькомовній картині світу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2007.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників зі значенням „старанний, працьовитий” у межах виділеної індуктивним шляхом концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ. В дослідженні, що ґрунтується на статистичних методиках опрацювання отриманих даних, методиці контекстуального аналізу, спрямованого на виявлення номінативних одиниць на позначення “старанності, працьовитості”, методиці компонентного аналізу при інвентаризації прикметників, виявлено та проаналізовано різночастиномовні лексичні одиниці на позначення концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ у ключових текстах художньої літератури Німеччини ХІV - ХХ ст.; розглянуто вплив морально-ідеологічних настанов суспільства на вербалізацію концептосистеми у різні періоди розвитку соціуму. На основі кількісних параметрів прикметників (за творами художньої літератури Німеччини ХХ століття та текстів газетної публіцистики (1997 - 2002 рр.) виявлено синтагматичні зв'язки прикметників та досліджено лексичну, семантичну та синтаксичну сполучуваність досліджуваної ЛСГ. Встановлено парадигматичні відношення між словами зазначеної мікросистеми.

Ключові слова: мовна картина світу (МКС), концепт, концептосистема, вербалізація, лексико-семантична група (ЛСГ), синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення, епідигматичні характеристики, сполучуваність.

Мельник Р.М. Прилагательные со значением “старательный, трудолюбивый” в немецкоязычной картине мира. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2007.

Диссертация посвящена комплексному изучению лексико-семантической группы прилагательных со значением “старательный, трудолюбивый” в пределах выделенной индуктивным путем концептосистемы СТАРАНИЕ, ТРУДОЛЮБИЕ. В исследовании, основанном на статистических методиках обработки полученных данных, методике контекстуального анализа, направленного на определение номинативных единиц, обозначающих “старание, трудолюбие”, методике компонентного анализа при инвентаризации прилагательных, установлены и проанализированы разночастиречные лексические единицы на обозначение концептосистемы СТАРАНИЕ, ТРУДОЛЮБИЕ в ключевых произведениях художественной литературы Германии ХIV-ХХ вв.; рассмотрено влияние морально-идеологических установок общества на вербализацию концептосистемы в разные периоды развития социума.

На основе количественных параметров прилагательных (по произведениям художественной литературы Германии ХХ в. и текстам газетной публицистики (1997-2002 гг.) установлены синтагматические связи прилагательных и изучена лексическая, семантическая и синтаксическая сочетаемость исследуемой ЛСГ. Установлены парадигматические отношения между словами указанной микросистемы.

Ключевые слова: языковая картина мира (ЯКМ), концепт, концептосистема, вербализация, лексико-семантическая группа (ЛСГ), синтагматические связи, парадигматические отношения, эпидигматические характеристики, сочетаемость.

Melnyk R.M. Adjectives with the meaning "diligent, industrious" in the German-speaking world picture. - Manuscript.

Dissertation for the Degree of the Candidate of Philological Sciences on specialty 10.02.04 - German languages. - The Ivan Franko L'viv National University. - L'viv, 2007.

The dissertation deals with the complex research of the lexical-semantic group of the adjectives with the meaning “diligent, industrious” within the boundaries of the concept system “diligence, industry” defined by the inductive method.

Recently we denote the increasing number of the linguistic researches devoted to the language picture of the world formation and functioning. Language picture of the world means the way of surrounding reality reflection in the language context. The research of the language picture of the world allows to unite two alternate aspects: onomasiological (analysis from the notion to the means of its expression) and semasiological (analysis from the means of the expression to its meanings) for complex study of the field concept system “diligence, industry” that was exarticulated in the language picture of the world from the protoconcept “work”.

The objective development of any society causes changes in its life and transforms language pictures of the world, causing the necessity of their studying and comparison some time later. Therefore for complete understanding of the concept system “diligence, industry” (the main component of which is the lexical-semantic group of the adjectives with the meaning “diligent, industrious”) in modern German-speaking picture of the world it was necessary to carry out the complex research of this concept system in diachronism. Lexicographic sources, key literary works, texts from newspaper publicism and the titles of the works concerning German language of the 14-20^th centuries were used as a material for this research. As a result it was defined, that the concept system verbal registration was promoted by various factors, the most important of which were the development of the society as well as its moral-ideological views.

Both onomasiological concept system research and semasiological research of the group of the adjectives testify to certain "prosperity" of diligence from the 14^th century when the concept system “diligence, industry” was precisely allocated at G. fon Trimberg's. Under the influence of the “WORK” concept of M. Luter the use of the components of the researched concept system grows greatly in the 17-19^th centuries that is proved with the numerous examples from the fiction prose texts. "Reassessment" of diligence which ceases to be a typically German feature peculiar to the new "generation of pleasure” is traced after 1968 and especially at the end of the 20^th century. It is also proved with 25 times less reduction in quantity of the adjectives under investigation in the fiction texts in comparison with the texts from newspaper publicism.

Studying of the concept system mental development through the semantic field of various parts of speech as well as through the separate components - one part of speech lexical-semantic groups - allowed to research the language as a system. In our research we considered the lexical-semantic group of the adjectives with the meaning “diligent, industrious” because on the boundary of the 20-21^th centuries it appeared that the nominative space of the researched fragment of the language picture of the world was structured by adjectives. As a result of the formalized procedure of inventory we defined the dominant, the nucleus, the central structure and the periphery of the lexical-semantic group under investigation.

Studying of syntagmatic and paradigmatic features of the lexemes under investigation (regarding their quantity indicators and statistical criteria) allows to characterize objectively enough the relations between separate elements of the lexical-semantic structure on the material from the fiction texts and on the texts from the newspaper publicism.

Paradigmatic relations were researched regarding the data on compatibility of the adjectives with subclasses of nouns with the use of the correlation analysis and on the basis of consociatives (pair word usages). In the first case strong, medium and weak semantic relations were discovered. They prove the interchangeable ability of the adjectives while filling the certain paradigmatic position. In the second case consociatives show the features of development of semantic structure of the adjectives under investigation. Crossing of the syntagmatic links and paradigmatic relations optimally show epidigmatic characteristics of the adjectives with the meaning “diligent, industrious” which for the first time were studied on the basis of the seme complexes mainly on the texts from newspaper publicism. The qualitative - quantitative analysis proves the presence of the certain, frequently varying hierarchy of these seme complexes in semantic structure of the word which is based on the specific realization of the semantic derivation (epidigmatic) under the influence of moral - ideological views of the society.

Key words: language picture of the world, concept, concept system, verbalization, lexical-semantic group, syntagmatic links, paradigmatic relations, epidigmatic characteristics, compatibility.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У традиційній лінгвістиці, розглядаючи слово як єдність позначення та позначуваного, дослідники звично диференціюють об'єкт дослідження через його ономасіологічний та cемасіологічний аспекти. Нині все актуальнішим стає цілісний розгляд позначення та значення, який знаходить своє оптимальне вирішення через динамічну категорію “мовної картини світу” (МКС) як систематизацію плану змісту мови засобами її мовного вираження.

Мовна картина світу репрезентує більш широку - понятійну (за Й.Тріром та Л.Вайсгербером) чи концептуальну картину світу (ККС) - феномен, що відображається в мовній свідомості у вигляді ціннісно-орієнтованої матриці світу і є результатом абстрагуючої діяльності людини-мовця. МКС та ККС інтегрує вербальний фактор, причому ключовим елементом першої є слово, а друга оперує образами та концептами (А.М.Приходько), що співвідносяться з поняттями логіки. Оскільки концептуальна картина світу, на думку дослідників, є основою для формування мовної картини світу, то певним підґрунтям для МКС виступають концепти та їх поєднання - концептосистеми, на вивчення яких спрямовано такий актуальний напрямок сучасної когнітивної лінгвістики, як концептологія (А.Д.Бєлова, С.А.Жаботинська, В.І.Карасик, В.В.Козловський, О.С.Кубрякова, А.М.Приходько, Ж.П. Соколовська, І.А.Стернін, Р.М.Фрумкіна; G.Lakoff, R.Langacker, A.Wierzbicka та ін.). Ми дотримуємось польового розуміння концепту як певної поняттєвої сфери, що покривається відповідними лексичними угрупованнями, зокрема, різночастиномовними семантичними полями та їх складовими - одночастиномовними лексико-семантичними групами (ЛСГ). ЛСГ виступає найбільш адекватною моделлю як для заповнення фрагменту МКС, так і для реконструкції лексико-семантичної системи мови (А.А.Уфімцева).

Основна увага в нашій роботі звертається на дослідження саме ЛСГ прикметників у межах концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, оскільки ця частина мови, що оптимально виражає сигніфікативний аспект семантики, залишається однією з найменш вивчених. Слід зазначити, що іменники зі значенням Arbeit поставали предметом лексикографічно-типологічного аналізу в працях Б.І.Гінки, Т.О.Дегтярьової, В.В.Левицького, К.Раковіце, K.Ehrismann, M.Krupp та частково Г.Шнайдевінд, яка вивчала ще й двн. дієслова, а сам концепт ПРАЦЯ проаналізувала Т.В.Гоннова, щоправда, для російської мови. Проте ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”, зокрема, сполучуваність зазначених прикметників, парадигматичні відношення, епідигматичні характеристики, особливості функціонування групи в межах концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, залишились поза увагою дослідників. Проведення наукового дослідження саме в цьому напрямі додасть нових штрихів до вивчення мовної та концептуальної картин світу, що і зумовлює актуальність обраної нами теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми наукового дослідження кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; тему затверджено на засіданні вченої ради Чернівецького університету в 2002 році (протокол № 2 від 28 лютого 2002 р.; № 0199U001872).

Мета дисертаційного дослідження полягає у цілісному вивченні та описі сучасних німецьких прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” (у межах концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, попередньо розглянутої в розвитку) і виявленні мовних та позамовних чинників, що впливають на вживання прикметників зазначеної ЛСГ.

Основні завдання дослідження становлять:

· виділення концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ як ономасіологічної категорії, яка відповідає в семасіології різночастиномовному полю та його одночастиномовним складовим - ЛСГ (у т.ч. ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”), що проводиться на основі лексикографічних джерел і публіцистичних та ключових літературних текстів;

· вивчення вербалізації, об'єктивації та профілізації концептосистеми в процесі її становлення через специфіку актуалізації різночастиномовними компонентами;

· визначення корпусу номінативних одиниць на позначення “старанності, працьовитості” в німецькій мові та принципів їх розвитку, особливо протягом ХІV-ХХ ст.;

· семасіологічна інвентаризація та виокремлення ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” в сучасній німецькій мові;

· встановлення синтагматичних зв'язків для вивчення лексичної, семантичної та синтаксичної сполучуваності досліджуваних прикметників на основі статистичного прийому хі-квадрат; дослідження парадигматичних відношень між прикметниками ЛСГ за допомогою кореляційного аналізу;

· розгляд епідигматичних характеристик досліджуваної ЛСГ та з'ясування принципів і закономірностей функціонування прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” у німецькомовній картині світу.

Об'єктом дослідження є сучасні німецькі прикметники зі значенням “старанний, працьовитий” (15) у межах різночастиномовної концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ (ХІV-ХХ ст.).

Предметом дослідження є системно-квантитативні характеристики 2182 слововживань 6 найбільш уживаних прикметників (у межах дослідженої концептосистеми із понад 2000 слововживань 30 різночастиномовних компонентів, виділених у ключових текстах ХІV-ХХ ст. 12-млн. вибірки).

Матеріалом дослідження слугували 19 лексикографічних джерел та 7 ключових творів художньої літератури Німеччини ХІV-ХІХ ст. (4 млн. слів), понад 20 прозових творів (1920-1990 рр.) загальним обсягом 4 млн. слововживань і тексти газетної публіцистики (1997-2002 рр.) загальним обсягом 4 млн. слововживань, а також заголовки художніх і наукових творів.

Мета та завдання дисертації визначили вибір методів дослідження: метод аналізу словникових дефініцій, компонентний аналіз, контекстуальний аналіз, статистичний метод (критерій хі-квадрат, коефіцієнт спряженості, кореляційний аналіз), елементи концепт-аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше:

· зроблено спробу поєднати ономасіологічний та семасіологічний аспекти дослідження для цілісного охоплення не дослідженого раніше актуального фрагменту МКС; індуктивним шляхом визначено та проаналізовано особливості вербалізації концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ різночастиномовними одиницями німецької мови в процесі її становлення;

· досліджено лексичну, семантичну і синтаксичну сполучуваність та парадигматичні відношення прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” і представлено їх кількісні характеристики для публіцистичного та художнього стилів німецької мови;

· досліджено епідигматичні характеристики прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” на основі опису семних комплексів та семем і описано семантику компонентів дослідженої ЛСГ.

Особистий внесок дисертантки полягає у формулюванні вихідних гіпотез, зборі різнобічного фактичного матеріалу, що склав основу дослідження, здійсненні кількісної та статистичної обробки даних.

Теоретичне значення роботи полягає в поєднанні елементів структурної та когнітивної лінгвістики; у індуктивному дослідженні концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ як поля, до складу якого належить група прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”; у виявленні особливостей функціонування окремого лексико-семантичного угруповання прикметників як елемента цілісної прикметникової системи німецької мови на основі аналізу синтагматичних зв'язків, парадигматичних відношень та епідигматичних характеристик лексем, що входять до досліджуваної мікросистеми.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання результатів дослідження в нормативних курсах з лексикології (розділи “Слово; Значення; Концепт”), загального мовознавства, стилістики та історії німецької мови, теорії та практики перекладу, а також для укладання тлумачних та синонімічних словників.

Положення, які виносяться на захист:

1. Вивчення мовної картини світу (як мовного вираження об'єднання суміжних концептів) дозволяє поєднати два різнонаправлені аспекти: ономасіологічний (розгляд позначень) та семасіологічний (аналіз значень) для цілісного дослідження виділеної індуктивним шляхом польової концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, що виокремилася з протоконцепту ПРАЦЯ.

2. Ця концептосистема специфічно структурується різночастиномовними компонентами залежно від особливостей своєї вербалізації. Вербалізація концептосистеми змінюється в часі, зазнаючи впливу морально-ідеологічних настанов суспільства.

3. Лексико-семантична група прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”, які виступають основним засобом актуалізації концептосистеми, структурується домінантою, представленою лексемою fleiЯig, компонентами ядра (arbeitsam, strebsam, emsig, schaffig) та центрального складу (eifrig, unermьdlich, lerneifrig, tьchtig), відмінними за своєю семантикою, яка має останнім часом схильність до пейорації.

4. Усі елементи досліджуваної ЛСГ прикметників поєднуються між собою синтагматичними та парадигматичними зв'язками різної міри, визначення яких може отримати в перспективі лексикографічне застосування.

5. Вживання компонентів ЛСГ у текстах газетної публіцистики та в художніх творах розподіляється нерівномірно: аналізовані прикметники в художній літературі поступаються в 25 раз їх появі у публіцистиці.

6. Комплекс синтагматичних та парадигматичних зв'язків між компонентами досліджуваної ЛСГ прикметників зумовлює епідигматичні характеристики зазначеної групи. Епідигматика досліджуваної групи прикметників репрезентується на основі опису семних комплексів, виділених у результаті аналізу словникового та текстового матеріалу.

Апробація роботи. Основні результати дослідження було представлено та обговорено на засіданнях кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, на наукових конференціях: “Наука і освіта - 2004” (Дніпропетровськ, 2004), “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004), “Етнокультурні цінності та сучасна філологія” (Рівне, 2006), “Мова і культура” (Київ, 2004, 2005, 2006).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 8-ми статтях (7 - одноосібних та 1 - у співавторстві) та матеріалах зазначених науково-практичних конференцій. У сумісній публікації особистий внесок дисертантки (70%) полягає у зборі фактичного матеріалу для отримання даних, здійсненні кількісної обробки та інтерпретації результатів дослідження.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, 4-х розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, бібліографічного покажчика (250 позицій), списку лексикографічних джерел (25 позицій), списку джерел фактичного та ілюстративного матеріалу (89 позицій) та додатків (11). Загальний обсяг роботи становить 227 сторінок, обсяг основного тексту - 178 сторінок. Дисертація містить 14 таблиць і 4 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначається основна мета й завдання роботи, її теоретичне та практичне значення, вказуються методи дослідження, схарактеризовано матеріал дослідження, сформульовано наукову новизну, представлено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Теоретичні проблеми слова та групи слів у лінгвістиці” розглядаються загальнотеоретичні питання, пов'язані з проблемою слова та лексичного значення, уточнюється поняття “концепт”, його місце в складі концептуальної та мовної картин світу (МКС); викладаються основні положення теорії семантичного поля та лексико-семантичної групи, контексту та сполучуваності, обґрунтовується вибір прикметників як об'єкта дослідження.

Сучасні МКС є багатошаровими і багатомірними утвореннями, що містять знання різного роду про оточуючий світ. Вивчення МКС передбачає, передусім, аналіз номінативно-когнітивної діяльності людини і, відповідно, одиниць лексичного рівня мови, що її виражають. Важливою складовою МКС є концепт, до визначення якого в сучасній лінгвістиці існують різні підходи (А.П.Бабушкін, С.О.Жаботинська, В.І.Карасик, О.С.Кубрякова, З.Д.Попова, А.М.Приходько, Ю.С.Степанов, І.А.Стернін та ін.). У нашому дослідженні за основу було взято підхід до концепту як мовно-ментальної одиниці узагальненого характеру, збагаченої понятійно-ціннісними, образними та етнозначеннєвими ознаками. Концепти поєднуються один з одним, а їх сукупність, завершена в межах свого протоконцепту (у нашому випадку протоконцепт ПРАЦЯ), становить концептосистему СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, яка має певною мірою підлягати лінгвістичному опису.

Оптимальним способом опису та визначення природи концепту/ концептосистеми видається “польовий” принцип, що дозволяє розглядати ці утворення як польову систему. Системність концепту репрезентується різного типу лексичними угрупованнями, вивчення яких здійснюється через їх опис. У нашому дослідженні - це різночастиномовне поле на позначення СТАРАННОСТІ, ПРАЦЬОВИТОСТІ та лексико-семантична група прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”. Вивчення ЛСГ як групи слів, що належать до однієї частини мови, синонімічно пов'язаних із основним значенням домінанти або з одним із значень домінанти, що мають сильний семантичний зв'язок з її основним значенням (М.Д.Капатрук), є перспективним напрямом семасіологічного дослідження, оскільки системні відношення між компонентами ЛСГ відповідають системним відношенням усієї лексико-семантичної системи мови. Слово як основна одиниця МКС в цілому і ЛСГ зокрема співвідноситься з концептом, як із оперативною одиницею концептуальної картини світу. Свою конкретну реалізацію лексична одиниця отримує в контексті, тому вивчення сполучуваності (як і звернення до парадигматичних характеристик) слова допоможе розкрити його семантику через епідигматичні характеристики.

У другому розділі “Формування концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ у німецькомовній картині світу” на основі лексикографічних джерел та опрацьованих ключових текстів, що оптимально виражають формування морально-ідеологічних настанов суспільства, визначаються основні різночастиномовні складові цієї концептосистеми, до якої належать прикметники зі значенням “старанний, працьовитий”, а також аналізуються особливості їх становлення від часу формування протоконцепту ПРАЦЯ у ІХ-ХІ ст.

Проблемам відношень мови та світу, мови та мислення, що виражаються через відношення лексичної системи в мовній картині світу, закладеним у роботах Й.Тріра та Л.Вайсгербера, приділяється все більше уваги у працях провідних лінгвістів (Ю.Д.Апресян, А.Д.Бєлова, О.Л.Бєссонова, Ю.М.Караулов, О.С.Кубрякова, З.Д.Попова, Ж.П.Соколовська, І.А.Стернін, P.Kьhn, J.Trier, L.Weisgerber та ін.). Традиційно вивчення формування та функціонування МКС, як і її складових - концептів, проводиться на основі дедуктивного аналізу певного типу лексикографічних джерел (L.Weisgerber та ін.) чи інтуїтивно - за допомогою інтроспекції (Є.Бартміньский, О.С.Кубрякова, Ж.П.Соколовська та ін.). Не менш перспективним, хоча суттєво іншим підходом, з нашої точки зору, є, з урахуванням праць Й.Тріра, індуктивне дослідження МКС стародавніх текстів, віддалених у часовому відношенні та достатньо великих за обсягом для охоплення досліджуваних концептів у повному об'ємі. Адже саме концепти у вигляді полів, за нашим підходом, включають семантично поєднані різночастиномовні компоненти (типу “Пісня про Нібелунгів”, казки братів Грімм тощо). При індуктивному виділенні концепту в історикомовних текстах доводиться відмовлятися від суто когнітивно-дискурсного членування концепту на слоти та термінали, оскільки у давніх текстах важко реконструювати зв'язки з живим життям, яке властиве дискурсу (Н.Д.Арутюнова, К.Я.Кусько).

Отже, нашим завданням є дослідження процесу становлення актуальних взаємопов'язаних концептів ПРАЦЯ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, СТАРАННІСТЬ, виділених як семантичні поля індуктивним шляхом на лексикографічному та текстовому матеріалі. На основі врахування літературознавчих праць з метою охоплення досліджуваних концептів у повному обсязі нами розглянуто низку визначальних літературних пам'яток ХІІ-ХІV, XVI, середини ХІХ ст., середини XX ст., оскільки саме в ці періоди вживання зазначених концептів ставало особливо актуальним. Проміжні етапи схарактеризовано переважно за допомогою літературознавчих праць та доповнено ілюстративними прикладами з лексикографічних джерел. До дослідження долучено також комп'ютерні та інтернетівські носії інформації (словник Я.Грімма; Лейпцизький словник).

Як ономасіологічне вивчення концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, так і семасіологічне дослідження її складової - групи прикметників, засвідчує, що в основі формування досліджуваної концептосисистеми лежить протоконцепт ПРАЦЯ. Поява складових цього вихідного протоконцепту сягає ще двн. періоду та репрезентується лексемами wirken, werk та ін., а згодом arbeiten, аrbeit. У СВН спостерігається слаборозвиненість концептосистеми, складові якої в лицарській літературі були переважно задіяні в значенні “спрямований на лицарське зусилля”: mit flоze tвten; mit hфhem flоze. Однак на початку ХІV ст. з'явився дидактичний вірш “Бігун” („Renner“) письменника, ректора духовної школи у Бамберзі Гуго фон Трімберга (1230-1313). Це найбільший середньовічний дидактичний вірш (24600 куплетів), який присвячено проблемам виховання німецької молоді, завдяки чому елементи суміжних концептів реалізують себе, на нашу думку, повнішою мірою, що підтверджується численними прикладами. Так, реалізація концепту ПРАЦЯ забезпечується суміжним концептом СТАРАННОСТІ, який вербалізується іменником Vlоze та прикметником vlоzic. У вірші автором висловлюється думка, що старанність в роботі та чесноти є запорукою багатства людини: wоs vlizick diner arbeit, … tugende wоse, so bist du rоch (будь старанний в роботі, мудрий у доброчинності - тоді будеш багатим) (Renner). Ревна старанність репрезентується Трімбергом лексемами emzikeit та еmzec: tegelicher emzikeit (Renner); lernunge muoter ist emzikeit (старанність - мати вчення) (Renner). Проте бюргер повинен пам'ятати і про ревну старанність у ставленні до Бога, оскільки вона є найкращим виявом тілесної праці і завдяки їй можна отримати милість Господа: Verdien genade mit frumecheit, das ist des libes arbeit (Renner).

Згодом, за літературознавчим аналізом творів ХVІ ст., хвала працелюбству та ревності, професійній майстерності звучить у творчості багатьох літераторів того часу (Й.Вікрам, Г.Сакс, Й.Фішарт та ін.). Проте найбільш репрезентативною в цьому столітті виступає, на нашу думку, творчість Мартіна Лютера - доктора теології та філософії, який зумів надати завершеного вигляду національним перекладам німецькою мовою Біблії - геніального історико-культурного пам'ятника людства. Враховуючи значний обсяг тексту (близько 2,5 млн. слів), можна припустити, що лютерівський переклад Біблії відобразив новий етап становлення концептосистеми, що й засвідчує проведена нами суцільна вибірка видання Біблії 1545 р. Хоча текст, враховуючи його релігійну спрямованість, прямо не пропагував досліджуваних концептів, проте, за нашими матеріалами, через рнвн. мову Біблії чітко простежується формування дослідженої концептосистеми (у т. ч. її протоконцепту ПРАЦЯ та концепту ПРАЦЬОВИТІСТЬ), що стала фундаментальною для ХVІ та наступних століть. Лютер підкреслив розуміння праці як “служби Богу”: “Tut eure Arbeit gern, als wдre sie fьr den Herrn und nicht fьr Mensch”, - зазначено у Біблії.

Суміжний концепт ПРАЦЬОВИТОСТІ та СТАРАННОСТІ, яким забезпечується реалізація концепту ПРАЦЯ, ґрунтується на притчі Ісуса про таланти, які не слід “закопувати в землю”. Рнвн. концепт СТАРАННІСТЬ вербалізують: іменник FleiЯ, який у ДВН та СВН був семантично пов'язаний з іменниками Eifer та Sorgfalt і мав значення “старанність, ретельність, турбота”, іменник der FleiЯige, прикметник fleiЯig (12 СВ), прислівник fleiЯig (5 СВ) та дієслово sich fleiЯigen. Прикладом подібної реалізації є: Und sie stunden auff, vnd beten beide vleissig, das sie Gott behьten wolz: Sie standen auf und beteten beide fleiЯig, dass sie Gott behьten wolle (Tobias 8,6).

Вищий ступінь релігійної старанності передається Лютером за допомогою fromm (Adv. 40 СВ, Adj. 89 СВ), етимологічно сумісним з давньоєвр. tam - „такий, яким слід бути” (О.Д.Огуй); іменниками die Frцmmigkeit та der Fromme, дієсловом frommen.

Концепт НАПОЛЕГЛИВІСТЬ, РЕВНІСТЬ У ПРАЦІ підкреслюється ключовими словами: Eifer, на основі якого з'явились відповідні похідні eifrig (Adv. 2 СВ, Adj. 5 СВ) вживане спершу лише в значенні “ревнивий”, хоча згодом “ревність до праці” викликала деривацію нового похідного значення “завзятий, ревний, старанний”; а також Eiferer та Eifergeist: ich bin aber hцchlich erfrewet, in dem herrn, dass jr wider (wacker) eifrig worden seid, fur mich zu sorgen (Phil. 4,10).

Концепт ПРАЦЕЛЮБНА ДІЯЛЬНІСТЬ, РЕВНІСТЬ ДО ПРАЦІ виражається Лютером за допомогою tьchtig (Adv. 6 СВ, Adj. 17 СВ), вихідними значеннями якого були в ДВН “beschwerlich, mьhsehlig”, та іменника Tьchtigkeit. Наочним прикладом послужить: ich bitte aber Gott, das jr nichts vbels thut, nicht auff das wir tьchtig gesehen werden: Wir bitten aber Gott, dass ihr nichts Bцses tut: nicht damit wir als tьchtig angesehen werden ... (2 Kor. 13,7).

Слід зазначити, що група досліджуваних нами суміжних концептів перебуває для РНВН у процесі становлення. Основний акцент у релігійному творі зроблено на праці та старанності у ставленні до Бога (41 % СВ та 25 % СВ). Кількісний та контекстуальний аналізи засвідчують тяжіння концептів до іменно-прикметникової оцінки, причому досліджувана нами ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” ще чітко не визначилась.

Згодом, у XVII-XIX ст., етапі активного становлення бюргерства, вживання компонентів концептосистеми (у т.ч. і зазначеної ЛСГ) суттєво зростає під впливом пієтизму. Це підтверджується численними прикладами з текстів художньої прози та казок братів Грімм, де ці компоненти окреслюють бажані риси бюргерського ідеалу.

У ХХ ст. спостерігається перепрофілізація концептосистеми. Спочатку, в період панування нацизму, його компоненти отримують, за новими настановами, особливий відтінок, акцентуючи вірність та відданість і підвищену працездатність “на благо фюрера”. Ця працездатність проявлялась у максимальній старанності при виконанні своїх обов'язків (у т. ч. і при побудові концтаборів). Згодом, у 50-60-х рр. ХХ ст., у період відбудови та розбудови ФРН з одного боку, та панування соціалістичного ладу на території НДР з іншого, ужиток компонентів концептосистеми (у т.ч. і ЛСГ прикметників зі значенням „старанний, працьовитий”) нормалізується. Проте після “студентської революції” 1968 року їх вживання (особливо прикметників) різко знижується, що було пов'язано з переоцінкою “старих” цінностей на той період.

Ознайомлення зі змістом текстів пізнішої газетної публіцистики (1997-2002 рр.) показує, що наприкінці століття знову відбулася перепрофілізація концептосистеми. СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ набула нової оцінки як “індивідуально зумовлений когнітивний фактор”, властивий нині німцям уже меншою мірою. У німецькій пресі із сумом визнається значна втрата німецької шкали цінностей (deutsche Werte) через нову мораль “покоління насолоди” (Genussgeneration): старання, діяльність, чистота, порядок більш властиві переселенцям, ніж німецькому суспільству: Lockere Moral der deutschen Werte wie FleiЯ, Tьchtigkeit, Sauberkeit, Ordnung und Disziplin haben weitaus zentralere Bedeutung im Leben der Aussiedler als im Alltag der deutschen Gesellschaft. Такі традиційні “чесноти німецької домогосподарки”, як самодисципліна, старання (Fleiss) та любов до порядку, що становлять моральні уявлення західної цивілізації (Moralvorstellungen westlicher Zivilisationen), продовжують зберігати в Америці релігійні спільноти, “транспортуючи” їх назад до Європи. Після цього в іншій статті формулюється риторичне запитання: Sind die Deutschen arbeitsam genug oder sitzen sie lieber dem Sozialstaat auf der Pelle, um die Arbeit von Zuwanderern erledigen zu lassen, die dann die Rentenkassen fьllen sollen?, відповідь на яке дозволяє зрозуміти значно менше вживання та певне іронічне переосмислення “поколінням насолоди” досліджуваної концептосистеми нині.

У результаті кількісного опрацювання складових концептосистеми на нинішньому рубежі сторіч виявилося, що її номінативний простір вербалізується різночастиномовними компонентами: іменниками, прикметниками та прислівниками. Проте, на відміну від попередніх періодів, кінець ХХ- початок ХХІ ст. засвідчив переважне тяжіння зазначеної концептосистеми до прикметникової оцінки. Так, із усіх слововживань (2725 СВ), зафіксованих нами в процесі аналізу публіцистичних текстів (вибірка в 4-млн. слів), 2100 СВ припадає на прикметники, 179 СВ - на іменники, 315 СВ - на прислівники, 131 СВ - на дієслова. Тому основний акцент дослідження зроблено в наступних розділах на вивченні саме прикметників зі значенням “старанний, працьовитй”, як основної складової концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ.

У третьому розділі “Синтагматичні зв'язки та парадигматичні відношення лексико-семантичної групи прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” проведено інвентаризацію (встановлення складу) досліджуваної лексико-семантичної групи; досліджено сполучуваність прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” на рівні лексеми та класу / підкласу іменників і на основі цих досліджень вивчено синтагматичні зв'язки та парадигматичні відношення зазначених прикметників.

У першому підрозділі “Інвентаризація ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” розглядаються певні методи визначення складу лексичних угруповань. За допомогою формалізованої методики Л.В.Бистрової, М.Д.Капатрука та В.В.Левицького, в основі якої лежить ідея про нерівноправність семантичних компонентів у смисловій структурі слова, була проведена інвентаризація досліджуваної мікросистеми. Ця методика, об'єднуючи елементи компонентного та статистичного методів, дозволяє зберегти високий рівень формалізації і уникнути розпливчастості меж ЛСГ. Отже, в результаті формалізованої процедури інвентаризації, проведеної за допомогою статистичних методів з опорою на декілька словників, визначено склад ЛСГ зі значенням “старанний, працьовитий”:

домінанта - “fleiвig”;

ядро - arbeitsam, strebsam, emsig, schaffig (W > 0,6);

центральний склад - eifrig, tьchtig, lerneifrig, unermьdlich (W=0,25-0,59);

периферія - schaffensfreudig, tдtig, tatkдftig, rastlos, geschдftig, betriebsam (W < 0,25).

У другому підрозділі “Синтагматичні зв'язки ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” описуються особливості синтагматики досліджуваних прикметників, а саме: наскільки їхній синтагматичний зв'язок з іменниками носить стандартний, закономірний, а не випадковий характер. У зв'язку з цим, за допомогою відомих статистичних методик (критерію ч² та коефіцієнта взаємної спряженості К), на основі частотних характеристик сполучуваності прикметників у тексті було проведено синтагматичний аналіз прикметників досліджуваної ЛСГ у німецькій мові, який включав визначення лексичної сполучуваності на рівні окремого слова, дослідження семантичної сполучуваності на рівні семантичних підкласів слів, визначення синтаксичної сполучуваності (граматичної сполучуваності класів слів).

Для дослідження синтагматичних зв'язків прикметників з підкласами іменників було укладено реєстр прикметників у сполученні із зафіксованими в тексті іменниками та визначено 18 тематичних підкласів, до яких увійшов саме той контекстуальний набір, у якому відбувається реалізація типової семантики прикметників. У ході дослідження для повної частотної характеристики іменників було використано кількісні параметри сполучуваності, зокрема: широту сполучуваності, обсяг підкласу та частоту його вживання. Так, найчастотнішими підкласами синтагматичних партнерів виявились підкласи іменників: люди за професією, посадою, родом занять тощо - 956 випадків слововживання (далі СВ) у публіцистиці та 13 СВ у художніх творах; люди взагалі, за віковою, статевою та родинною ознакою - 367 СВ (публіцистика) та 33 СВ (художні твори); люди, пов'язані певними взаємовідносинами - 200 випадків СВ (публіцистика) та 10 випадків СВ (художні твори). У цих підкласів іменників спостерігається і найбільша широта сполучуваності. Найменшу широту сполучуваності з досліджуваними прикметниками при найнижчій частоті вживання встановлено для іменників на позначення часових понять.

Лексична сполучуваність засвідчує, що стандартними елементами словосполучень з високочастотним прикметником fleiЯig виявились іменники Arbeiter, Mensch, Frau, Mann; зі словом eifrig - Leser, Sammler, Tдnzer; зі словом tьchtig - Mensch, Frau, Mann, Deutsche.

При дослідженні семантичної сполучуваності було спостережено, що найбільшу кількість стандартних синтагматичних зв'язків з підкласами іменників мають прикметники fleiЯig, eifrig, emsig. Слід зазначити, що уживаність fleiЯig з іменниками, що позначають людей за професією, посадою, родом занять тощо, будучи найбільш частотною, дає незначну суму ч² (ч² = 4,67; К = 0,1) і, навпаки, для прикметника emsig, при невеликій частоті зустріваності, характерний найбільш інтенсивний зв'язок (ч² = 133,54; К = 0,25) з підкласом іменників, що позначають дії, процеси, перетворення. Очевидно, що висока частота сполучуваності ще не є фактором, який зумовлює тісний синтагматичний зв'язок між ознаками, а пояснюється особливими відношеннями між сполучуваними словами.

Прикметники досліджуваної ЛСГ вживаються в текстах газетної публіцистики найчастіше в синтаксичній функції означення іменника (2060 випадків уживаності), тобто знаходяться безпосередньо перед означуваним словом. Використання цих прикметників у предикативній функції значно нижче (41 випадок уживаності). Непоодинокими є випадки вживання дериватів досліджуваних прикметників, представлених іменниками та дієсловами (53 випадки уживаності).

У третьому підрозділі “Парадигматичні відношення в ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” подаються та описуються основні результати кореляційного аналізу, на основі якого визначаються парадигматичні зв'язки між елементами досліджуваної мікросистеми. Головним джерелом семантичних кореляцій слугувала тут спільність синтагматичних зв'язків. При числі корелюючих пар, рівному 18, число ступенів свободи складає 18 - 2 = 16. Мінімально значущий коефіцієнт при d_f = 16 дорівнює 0,497 (Р = 0,05) або 0,623 (Р = 0,01). Таким чином, зв'язки з коефіцієнтом кореляції від 0,623 вважатимемо сильними (суцільна жирна лінія), від 0,497 до 0,623 - середніми (суцільна лінія), нижче 0,497 - слабкими (пунктир). На основі отриманих коефіцієнтів кореляції будується схема зв'язків між прикметниками.

Найбільшу силу зв'язків, а отже, й подібність дистрибуції, виявлено між такими парами: tьchtig - strebsam (0,831), tьchtig - fleiвig (0,743), fleiвig - arbeitsam (0,669); strebsam - tьchtig (0,801), strebsam - eifrig (0,521), arbeitsam - strebsam (0,689), arbeitsam - tьchtig (0,525), emsig - eifrig (0,732). Найменшою кількістю значущих парадигматичних відношень характеризується прикметник emsig.

Проведена нами процедура дослідження парадигматичних відношень з опорою на консоціативи показала особливості розвитку епідигматики (семантичної структури слова), дослідження якої постало предметом розділу 4.

У четвертому розділі “Епідигматичні характеристики прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” проводиться дослідження епідигматичної структури прикметників зі значенням “старанний, працьовитий” (на основі лексикографічного та текстового матеріалу), вперше здійснюється опис комплексів сем та семем, до яких ті належать. Пропонується форма опису, яка дозволяє в перспективі застосувати отримані матеріали для побудови шпальти тлумачного словника нового типу.

Проблема об'єктивного опису семантичної структури слова складає виключний інтерес як для семасіології, так і для лексикографії. І в практичному, і в теоретичному плані смислова структура слова є надзвичайно складним феноменом, елементи якого тісно переплетені та взаємопов'язані. Відомо, що семантику слів, як правило, найбільш повно та об'єктивно характеризують і розкривають парадигматичні відношення в мові та синтагматичні зв'язки в мовленні, які достатньо досліджені у працях І.В.Арнольд, Ю.М.Караулова, М.П.Кочергана, В.В.Левицького, А.А.Уфімцевої, Д.М.Шмельова та ін. Синтагматичні та парадигматичні зв'язки впливають на структуру мовного знака і являють собою дві осі його структурної організації (А.А.Уфімцева). В очевидній взаємодії з зазначеними знаходяться, на думку лінгвістів (І.В.Арнольд, О.Д.Огуй, А.А.Уфімцева, Д.М.Шмельов та ін.), дериваційні або епідигматичні внутрішньоструктурні відношення. Якщо дериваційними відношеннями та пов'язаними з ними етимологічними паралелями займалися різні школи (Л.Мурзін та ін.), то епідигматичні характеристики слів вивчали в основному І.В.Арнольд, О.Д.Огуй, Д.М.Шмельов та їх учні. Попри те, епідигматичні характеристики певних лексико-семантичних угруповань, зокрема, ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”, ніколи ще не поставали предметом окремих досліджень.

Для характеристики епідигматичних аспектів досліджуваної групи було проаналізовано дефініції у тлумачних словниках німецької мови, оскільки епідигматичні відношення, які характеризують внутрішні ознаки денотата, оптимально фіксуються саме у словниках. Опрацювання словників та перегляд сучасних семантичних досліджень засвідчили, що в німецькій лексикографії спостерігаються певні розбіжності щодо розмежування та опису лексичних значень, підпорядкованих одній звуковій оболонці (як семеми полісеманта) (пор. DUDEN 1989; WAHRIG 2001; PAUL 1982), і тому застосування великої кількості словників частково дозволяє зняти їх суб'єктивність.

У процесі лексикографічного опрацювання епідигматики було застосовано операційний підхід, за яким семемою виступала шпальта тлумачного словника, виокремлена певною арабською цифрою (1,2, 3 тощо), семою окреме слово з цієї рубрики (Ю.М.Караулов), римська цифра наочно засвідчувала омонімію, а буквені позначення (DUDEN: a, b, c etc.) вказували на сполучення сем (семні комплекси) того ж полісемічного слова. На цій основі було вироблено алгоритм опису семантичної структури (системи) слова, яка включає семеми та семи різного рівня узагальнення. Для уникнення авторського суб'єктивізму, що пояснюється відсутністю прямої кореляції одиниць плану змісту та плану вираження, було максимально враховано всі компоненти тлумачення (у т.ч. іменникового характеру) за максимальною кількістю тлумачних словників (у даному випадку, п'яти). У такий спосіб у таблицю-матрицю було виписано всі можливі визначення досліджуваних прикметників, які містять у лексикографічних описах різнотипні варіанти характеристик.

Так, парадигматичні характеристики до опису eifrig включали: 1) синоніми чи квазисиноніми (emsig, fleiЯig, leidenschaftlich); 2) частини одного значеннєвого поля (eifrig als 1. supereifrig usw.); 3) частини словесного поля (bemьht; strebend; mit FleiЯ und Ausdauer); 4) антонім чи іншу опозицію (nicht beflissen). Синтагматичні характеристики містили: 5) стереотипні колокації (іменники, з якими цей прикметник поєднується) (Arbeiter, Schьler, Anhдnger); 6) складові предикативного поля (e. arbeiten, lernen, studieren usw.); 7) ідіоми (Blinder [=unbesonnener, zielloser] Eifer schadet nur usw.); 8) вільні метафоричні поєднання (Fьlle; Ruhe; Geschlossenheit usw.); 9) індивідуальний досвід як компонент асоціативного поля (Mutter; Erdhaftigkeit usw.). Епідигматичні характеристики охоплювали: гіперо-гіпонімію, часто виражену через компоненти cловесного гнізда (FleiЯ, -(ig)lich, sich be- -en), та функціональну ідентифікацію (e. Charaktereigenschaft). Врахувавши подібні компоненти при описі семних комплексів та для визначення їх ієрархії, для прикметника eifrig було отримано ієрархію щонайменше п'яти взаємопереплетених комплексів сем, які ще не стали окремими значеннями:

1) ‚emsig, mit grцЯtem FleiЯ': „старанний”;

2) ‚leidenschaftlich: in Aufregung, glьhend, ьbertrieben, fanatisch': „пристрасний“;

3) ‚Streben, Bemьhen, aktiv bestrebt' : „спрямований”;

4) ‚mit Tatendrang bemьht, mit Energie, schwungvoll, aktiv, nie ermьdend': „діяльно активний”;

5) ‚ernstlich, ernsthaft': „серйозний”.

Вивчення епідигматичних характеристик інших прикметників зі значенням „старанний, працьовитий” за тлумачними словниками також виявило наявність розбіжностей між словниковими дефініціями, що пов'язано, на нашу думку, з суб'єктивним підходом різних авторів до трактування семантики досліджуваних лексем. Попри це, детальне вивчення епідигматики лексичного складу мови допомогло уникнути певних невідповідностей у тлумаченні лексичних одиниць різних часин мови та прикметників зокрема. Подальша кількісна обробка результатів досліджень за текстами газетної публіцистики та їх порівняння з даними проаналізованих тлумачних словників засвідчила наявність певної ієрархії в семантичній структурі досліджуваних прикметників, що базується на семантичній деривації (епідигматиці).

Як бачимо, вивчення внутрішньоструктурних відношень у синхронії за допомогою опису семних комплексів стає одним із ефективних засобів утворення цілісного уявлення про семантичну структуру слова.

ВИСНОВКИ

Останнім часом зростає кількість лінгвістичних досліджень, присвячених формуванню та функціонуванню мовної картини світу (МКС), яку розуміємо як спосіб відображення оточуючої дійсності в змістовій стороні мови. Важливим фрагментом будь-якої мовної картини світу (як складової більш широкої - концептуальної картини світу: ККС) є вербально оформлені концепти та їх поєднання - концептосистеми, що відображають процеси світосприйняття та його усвідомлення людиною-мовцем. Будучи певним підґрунтям МКС, концепти належать до ономасіологічних категорій, які у семасіології, за нашими спостереженнями, відповідають різним лексико-семантичним угрупованням (полям та ЛСГ).

Об'єктивний розвиток будь-якого соціуму як соціально-політичного та мовно-культурного середовища викликає, з огляду на певні переосмислення, трансформації в мовній картині світу, що зумовлює необхідність її вивчення і порівняння через певний час. Тому для повноцінного розуміння концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ (до якої належить її основна складова - ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”) у сучасній німецькомовній картині світу було доцільно здійснити її комплексне дослідження в діахронному аспекті. Об'єктивність дослідження забезпечили його матеріали: лексикографічні джерела, ключові літературні твори, тексти газетної публіцистики та заголовки творів, які стосувалися німецької мови ХIV-XX ст.

Як показує дослідження, в німецькій мові ономасіологічна концептосистема СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, що виокремилася з протоконцепту ПРАЦЯ, вербалізується різночастиномовними компонентами, які безпосередньо виражають вказаний концепт. Чисельність та склад корпусу одиниць на позначення “старанності, працьовитості” зумовлюється тією соціокультурною значущістю, якою відзначається розвиток зазначеного концепту на той чи інший період часу в життєдіяльності соціуму. На вербальне оформлення концептосистеми впливають різноманітні фактори, найвагомішими серед яких вважаємо розвиток суспільства та його морально-ідеологічних настанов тощо. Це й зумовлює зміну позицій окремих складових суміжних концептів зазначеної концептосистеми.

Як ономасіологічне вивчення всієї концептосистеми (на матеріалі ключових творів), так і семасіологічне дослідження групи прикметників (на матеріалі публіцистики та художніх творів) засвідчує певний “розквіт” старанності, починаючи з ХIVст., коли концептосистема СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ (щодо ревної задіяності в духовній сфері) чітко виокремилася в Г. фон Трімберга. Під впливом позитивно переоціненої концепції ПРАЦІ (як служіння Богові) у М.Лютера концептосистема набуває вжитку в творчості пієтистів (у т.ч. у Канта) та в казках братів Грімм. “Занепад” старанності, яка перестає бути типовою німецькою рисою та зазнає пейоративної переоцінки в ментальності нового “покоління насолоди”, стає очевидною після “студентської революції” 1968 р., а особливо наприкінці ХХ ст. Це підтверджується й 25-кратним зниженням кількості досліджуваних прикметників у художніх текстах, певною мірою через їх діалогічний характер, на противагу оцінним публіцистичним текстам, де особливо чітко спостерігається переоцінка їх семантики.