Специфіка перекладу англомовних реалій в романі Дена Брауна "Втрачений символ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка перекладу англомовних реалій в романі Дена Брауна "Втрачений символ"

Анотація

Стаття присвячена визначенню поняття "реалія" та проблемі перекладу реалій на основі порівняльного аналізу англомовного роману Дена Брауна "Втрачений символ" з його українським перекладом.

Ключові слова: реалія, класифікація реалій, неперекладність, способи перекладу реалій, транскрипція, транслітерація, калька, описовий переклад.

Відтворення національної своєрідності першотвору є однією з центральних проблем у перекладознавстві. Займаючись перекладом художніх текстів, перекладач виступає сполучною ланкою між автором твору і читачем. Окрім високого рівня володіння рідною та іноземною мовами, перекладач має знати закономірності процесу перекладу, вміти розшифрувати закодоване в тексті повідомлення, правильно передати інформацію, що містить специфіку певної культури. Як правило, в цільовому тексті втрачається частина вихідної інформації, зокрема, та частина мовних засобів, яка відповідає за специфічне забарвлення мовної картини світу.

Активізація лінгвокультурологічних та лінгвокогнітивних досліджень в межах інтерпретаційних пошуків та шляхів адаптації в перекладі спостерігається протягом останніх десятиліть і справляє дедалі відчутніший вплив на теорію і практику перекладу. При зіставленні різних національних мовних картин світу стають помітними семантичні лакуни, не заповнені мовними одиницями в мові-компаранті. Протягом останніх десятиліть національно специфічна лексика стала об'єктом вивчення низки робіт, написаних як в Україні, так і закордоном.

У контексті загальної проблематики національно-культурної специфіки мови і мовленнєвої діяльності загалом особливого теоретичного і практичного інтересу в перекладознавстві набуває проблема реалій, що щільно пов'язані з виразом національної форми у перекладі [5; 38].

Актуальність дослідження зумовлена тим, що питання про природу, типи мовних реалій, їх класифікацію, а також засоби, які застосовують для їх перекладу, є відкритими і недостатньо вивченими.

Матеріалом дослідження слугували опублікований в 2009 році роман популярного американського журналіста та письменника Дена Брауна "Втрачений символ" та його український переклад Володимира Горбатька.

Підґрунтя такого аналізу склав доробок праць з перекладознавства таких вітчизняних та зарубіжних дослідників як С.П. Влахова, С.І. Флорина, Р.П. Зорівчак, А.В. Федорова, І.В. Корунця, Л.С. Бархударова, П.Ньюмарка, В.С. Виноградова, В.В. Коптілова та інших.

Слово "realia" за походженням є формою множини жіночого роду пізньолатинського прикметника realis, що перетворився в іменник однини. Це слово у не зовсім точному значенні набуло універсальної чинності у філологічній літературі ХІХ і першої половини ХХ ст. загалом для позначення матеріальних предметів і характерних національних звичаїв [5; 46].

У перекладознавчих працях лексема "реалія" як термін з'явилася у 40-х роках. Його вперше вжив А. Федоров у праці "Про художній переклад" (1941), але для того, щоб позначити не лексему, а національно-специфічний об'єкт. Востанньому виданні книжки "Основи загальної теорії перекладу: Лінгвістичні проблеми" (1983) А. Федоров дещо уточнює дефініцію "реалії": йдеться не просто про "слова, що позначають реалії", а про "слова, що позначають національно-специфічні реалії суспільного життя і матеріального побуту" [8; 145]. переклад реалія англомовний

В українське перекладознавство термін "реалія" вперше вводить О. Кундзіч у праці "Перекладацька мисль і перекладацький недомисел" (1954), підкреслюючи при цьому неперекладність реалій [5; 50].

Значним поступом в опрацюванні реалій в українському перекладознавстві є праці В. Коптілова. У визначенні реалій учений акцентує передусім чинник міжмовного зіставлення. Так, у праці "Актуальні питання українського художнього перекладу" В. Коптілов називає реаліями "слова, що позначають предмети та явища, невідомі мові перекладу" [6; 40].

Найвагоміший вклад в опрацювання реалій внесли болгарські перекладачі і перекладознавці С. Влахов і С. Флорін. Вони зробили великий крок в осмисленні лінгвістичної та лінгвостилістичної суті реалій і способів їх відтворення у перекладі й дали найточніше визначення: "Реалії - це слова (і словосполучення), що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі іншому, будучи носіями національного і історичного колориту, вони, як правило, не мають точних відповідностей (еквівалентів) в інших мовах, і, отже, не піддаються перекладу на загальних підставах, вимагаючи особливого підходу" [4; 55].

На думку Р.П. Зорівчак, при розгляді реалій деякі дослідники не враховують чинника бінарного зіставлення, вважаючи, що усі лексеми, що позначають національно-специфічні об'єкти дійсності, - реалії. Насправді ж поняття "реалія" в перекладознавстві виникає лише при зіставленні мов і, відповідно, культур. Поза цим зіставленням реалія не може існувати [5; 52].

Отже, за дефініцією Р.П. Зорівчак, реалії - це монолексемні і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких уміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для об'єктивної дійсності мови-сприймача [5; 58].

Для позначення слів-реалій у перекладознавстві дослідниками були введені такі поняття, як: "безеквівалентна лексика" - лексичні (та фразеологічні) одиниці, що не мають еквівалентів за межами мови, до якої вони належать (Г.В. Чернов, А.В. Федоров); "екзотична лексика", "екзотизми" - слова й вислови, запозичені з маловідомих мов, звичайно неіндоєвропейських, і вживані, щоб надати мовленню спеціального колориту (А.Є. Супрун); "прогалини" (лакуни) - у випадках, коли ситуації, звичайні для культури одного народу, не спостерігаються в іншій культурі (І.І. Ревзін, В.Ю. Розенцвейг); "варваризми" - слова, за допомогою яких стає можливим опис чужоземних звичаїв, особливостей життя та побуту, створення місцевого колориту (А.А. Реформатський); "етнокультурна лексика", "етнолексеми" - лексичні одиниці, що характеризують систему знань про специфічну культуру певного народу як історико-етнічної спільності людей (Л.А. Шейман); "аліенізми" - слова з маловідомих мов, що підкреслюють стилістичну функцію екзотизмів (В.П. Берков) [4, 5].

Англійські дослідники для позначення реалій вживають терміни "cultural terms" та "cultural words". Інші дослідники використовують вирази "culture-bound words", "culture words" або "culture-specific items" [10; 94]. Український перекладознавець І.В. Корунець в підручнику "Теорія і практика перекладу" (англійською мовою) вживає замість терміна "реалія" дескриптивну полісемантичну фразу "the unit of specific national lexicon" [7; 151].

В даний час у науковій лінгвістичній літературі представлені різні класифікації реалій за тимчасовими, семантичним, граматичним, місцевим, фонетичним та іншими ознаками.

Найповнішою і найбільш розгорнутою є класифікація С. Влахова та С. Флорина, які поділяють реалії за предметною, місцевою, часовою та перекладацькою ознаками.

За твердженням самих авторів, їхній поділ реалій в значній мірі умовний, оскільки багато з них можна віднести одночасно до декількох рубрик кожної класифікації, до різних їх поділів або до інших класів перекладознавчих одиниць [4].

Хоча переклад - є справою творчою та індивідуальною і кожен перекладач може за допомогою своєї майстерності формувати власні шляхи донесення до читача змісту того, що більшість дослідників назвала неперекладним, а саме реалії - та все ж існують загальноприйняті способи перекладу слів-реалій для запобігання втрати колориту, які рекомендують.

Слід відзначити, що поняття перекладу реалій дещо неточне. Перекласти - це знайти відповідник у цільовій мові, але цього важко досягти, якщо в етнокультурі, матеріальній чи духовній, в історії носіїв мови оригіналу немає співвідносного поняття, явища або об'єкта. У випадку реалій треба говорити не про переклад у буквальному розумінні, а про вибір семантико-стилістичного відповідника або трансляційне перейменування реалій [5; 92].

Адекватно перекласти реалію досить складно, саме тому перекладач стикається з двома основними труднощами: відсутність у мові перекладу відповідника (еквівалента, аналога) через відсутність у носіїв цієї мови об'єкта (референта), який позначає реалія; необхідність, разом з предметним значенням (семантикою) реалії, передати колорит, національне та історичне забарвлення [4; 80].

Перекладач повинен знати не тільки особливості мови, але й життя, побут, історію, географію, культуру, державний та політичний устрій тих країн, з мови яких відбувається переклад. Незнання реальної дійсності, яка стоїть за словами, нерозуміння реалій часто призводить до грубих помилок у перекладі.

Проте відсутність точних або постійних лексичних відповідників тому чи іншому поняттю не означає неможливості передати його смисл у контексті, хоча б описово. Таким чином вважаємо, що питання зводиться не до того, чи можливо, чи неможливо перекласти реалію, а до того, як її перекласти.

Чимало перекладознавців розглядало питання перекладу реалій і часто доходило при цьому не зовсім однакових висновків.

Л.С. Бархударов визнає п'ять способів відтворення реалій засобами цільової мови - транскрипцію (транслітерацію), калькування, описову перефразу, приблизний і трансформаційний переклад [1].

А. Федоров обґрунтовує чотири способи передачі реалій: транслітерацію (транскрипцію), калькування, уподібнення, гіпонімічний переклад [8].

На основі своєї перекладацької практики В.С. Виноградов визначив чотири основні способи перекладу реалій: транскрипцію (транслітерацію), гіпонімічний переклад, уподібнення, дескриптивну перефразу. Він зовсім не визнає калькування, стверджуючи, що в практиці художнього перекладу взагалі не застосовують калькування ні реалій, ні фразеологічних одиниць [3].

На основі зіставлення англомовних перекладів української прози з їхніми оригіналами Р.П. Зорівчак дійшла висновку про такі способи трансляційного перейменування реалій: транскрипцію (транслітерацію); гіперонімічне перейменування; дескриптивну перефразу; комбіновану реномінацію; калькування, повне і часткове; міжмовну транспозицію на конотативному рівні; метод уподібнення (субституцію); віднайдення ситуативного відповідника (контекстуальний переклад); контекстуальне розтлумачення (інтерпретацію) [5; 93].

Проблему перекладу реалій дуже глибоко опрацювали С. Влахов і С. Флорин, звівши їх в загальному до двох способів - транскрипції та перекладу. В свою чергу, при перекладі вони виділяють наступні прийоми передачі реалій: введення неологізму - калька, півкалька, освоєння, семантичний неологізм; приблизний переклад - відповідність за родом та видом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення; та контекстуальний переклад [4; 87].

Розглянемо засоби та прийоми перекладу більш детально на прикладі перекладу англомовних реалій українською мовою в романі Дена Брауна "Втрачений символ".

Реалії в романі Дена Брауна відтворюють етнографічні особливості часового та просторового колориту. Письменник використовує іншомовні вкраплювання з інших мов, зокрема латини: "Lux Aeterna" - "Вічне світло"; "Dies irae" - "Судний день" [9, 2] тощо, що відіграє важливу роль у відтворенні атмосфери країни, певного прошарку людей. Такі відомості не завжди зрозумілі читачу, тому перекладач має передати зміст подібних вкраплювань у тексті або у виносці.

Реалії в романі Дена Брауна "Втрачений символ" відіграють дуже важливу роль, і саме завдяки їм читач переноситься в атмосферу країни, де відбувається дія твору, в саме серце Сполучених Штатів Америки, столицю Вашингтон; тому переклад реалій вимагає особливого підходу.

Транскрипція та транслітерація є переважними засобами для перекладу ономастичних реалій: імен, прізвищ, прізвиськ, імен літературних героїв, назв творів, імен відомих людей, письменників, видатних осіб, топонімів, назв компаній, музеїв, ресторанів, магазинів, аеропортів та ін.: foot - фут; Mr. Langdon - містер Ленґдон; Peter Solomon - Пітер Соломон; dollar - долар; Mal'akh - Малах; the Maori - маорі; Katherine - Кетрін; sphinxe - сфінкс; professor - професор [9, 2].

Доцільність, а часто і необхідність застосування транскрипції при передачі реалій зумовлена тим, що, таким чином, перекладач може відразу перебороти дві зазначені вище труднощі, але, якщо вибір між транскрипцією і перекладом зроблений невдало, може виникнути ускладнення розуміння перекладу читачем.

В окремих випадках транслітерована або транскрибована форма реалії не може розкрити її повного лексичного значення і тому виникає необхідність в додатковому поясненні, що подається як в самому тексті перекладу, так і в примітках до нього [7; 161]: Washington, D.C. - Вашингтон, округ Колумбія; Phillips Exeter Academy - спецшкола "Філіпс Ексетер"; Lincoln Town Car - авто "Лінкольн Таун Кар"; Beltway Limousine - компанія "Белтвей лімузин"; Windsock Drive - проїзд Віндсок-драйв; Boaz and Jachin - Воаз та Яхін, дві колони в храмі Соломона; the Potomac - річка Потомак; Bookspan TV - канал "Букспен-Тіві" [9, 2].

Переклад реалії (або заміна, субституція) як засіб передачі її на мову перекладу вживають у тих випадках, коли транскрипція (транслітерація) за тих чи інших умов неможлива або небажана. Введення неологізму - найприйнятніший після транскрипції спосіб збереження змісту й колориту оригінальної реалії. Такими новими словами, в першу чергу, можуть бути кальки - запозичення шляхом буквального перекладу (дуже часто частинами) слова або звороту з подальшим складенням перекладених частин без будь-яких змін [4; 88]: a "cable-tow" - буксирний трос; block - квартал; The Supreme Worshipful Master - Вельмишановний Верховний магістр; the Nubian priests - нубійські священники; a Piranesi etching - піранезійська гравюра; a Savonarola chair - "крісло Савонароли"; a silver Bugarini oil lamp - срібна олійна лампа Буґаріні; the forefathers - батьки-засновники; sealed vaults - ізольовані склепи; the silk fascalia - шовкові фаскії; office warriors - воїни-клерки; the Cybele cult of ancient Rome - культ Кібели у Давньому Римі; the temple of King Mausolus - храм царя Мавсола; Sixteenth Street NW - Північно-західна шістнадцята вулиця; the Invisible College - Невидимий коледж; the Institute of Noetic Sciences - Інститут ноетичних наук; the Tidal Basin - Припливний басейн [9, 2].

При калькуванні існує небезпека появи в перекладі небажаного буквалізму і перекладач повинен використовувати цей засіб перекладу лише тоді, коли в українській мові дійсно відсутнє відповідне слово або словосполучення.

Приблизний переклад реалій застосовується частіше, ніж будь-який інший спосіб. Цим способом вдається, хоча і не досить точно, передати предметний зміст реалії, але колорит досить часто втрачається, оскільки відбувається заміна очікуваного конотативного еквіваленту на нейтральний за стилем, тобто на слово або словосполучення з нульовою конотацією. Можливі кілька випадків приблизного перекладу:

а) принцип заміни одиницею відповідно роду та виду дозволяє передати зміст реалії одиницею з більш ширшим (вкрай рідко - більш вузьким) значенням, підставляючи родове поняття замість видового [4; 90]: dark Russian walnut - горіхове дерево; pipe organ - орган; dagger - меч; clipboard - планшет; dressing area - туалетний столик; a hoodwink - хустка [9, 2].

Фактично, замінюючи вид родом, більш часткове загальнішим, перекладач застосовує відомий в теорії перекладу прийом генералізації, але такий переклад можливий, якщо дозволяє контекст.

б) функціональний аналог використовується в тому випадку, коли в мові перекладу існує подібна за змістом і функціями реалія, і яка викликає схожу до оригіналу реакцію читача перекладу [4; 91]: ton - тонна; sir - пан; turtleneck - "водолазка"; muffins - булочки; concealer makeup - грим; a sophomore - студент-другокурсник; Leviticus - Левит; the Freemasons - франкмасони; the Temple Room - Храмова зала; the Signature terminal - Іменний термінал [9, 2].

в) опис, пояснення, тлумачення, як спосіб приблизного перекладу застосовується в тих випадках, коли поняття, яке не може бути передане транскрипцією, доводиться просто пояснювати [4; 91]: House of the Temple - Масонський храм у Вашингтоні; Harris Tweed jacket - куртка з шотландського твіду; khakis - брюки кольору хакі; collegiate cordovan loafers - дублені туфлі-мокасини, що їх зазвичай взувають студенти; the U.S. Capitol - Капітолійський пагорб.

Вибір засобів перекладу залежить від певних передумов, а саме від характеру тексту; від важливості реалії в контексті твору; від характеру самої реалії, її місця в лексичних системах вихідної та цільової мов; від самих мови оригіналу і мови перекладу, їх словотворчих можливостей, літературної й мовної традицій; та від читача перекладу (по відношенню до читача оригіналу) [4].

Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що виняткове використання тільки одного прийому при перекладі реалій може бути причиною неправильного сприйняття, перевантаження іншомовними словами, втрати національного колориту чи збіднення смислу; отже, доцільно використовувати декілька засобів для адекватного перекладу, тобто комбінувати ці засобів. Наприклад, можливе комбінування транскрипції або транслітерації та описового перекладу; транскодування та переклад одного компонента реалії: the Pratt & Whitney engines - двигуни "Пратт-енд-Вітні"; a Falcon 2000EX corporate jet - адміністративний реактивний літак "Фалькон 2000EX"; the Harvard Pool - плавальний басейн Гарварду [9, 2]. Також в окремих випадках можна використовувати переклад одного компоненту реалії з додатковим поясненням: Foggy Bottom - Туманна долина; the moko scars - татуювання-шрами "моко"; the Kiryu silk robe - японський шовковий халат; Memorial Bridge - Арлінгтонський меморіальний місток; the Office of Security - відділ безпеки ЦРУ; Dulles International Airport - міжнародний аеропорт іменні Даллеса [9, 2].

Таким чином, під час дослідження було відмічено, що переважними засобами перекладу реалій у романі Дена Брауна "Втрачений символ" є транскрипція, транслітерація та калькування, які були використані для перекладу ономастичних реалій, які найчастіше зустрічаються в романі. Часто перекладач застосовує функціональний аналог, якщо в житті нашого народу є подібні за змістом реалії. Досить вдало були підібрані аналоги при приблизному перекладі. У цілому, реалії в романі перекладені без утрат для змісту.

Список використаної літератури

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М.: Международные отношения, 1975. - 240с.

2. Браун Д. Втрачений символ / пер. з англ.: В. Горбатько - Харків: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2011. - 608 с.

3. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, - 224 с.

4. Влахов С. Флорин С. Непереводимое в переводе. - М.: Международные отношения, 1986. - 416 с.

5. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) - Львів: Вид-во при Львівському державному університеті, 1989. - 216с.

6. Коптілов В.В. Актуальні питання українського художнього перекладу. - К.: Дніпро, 1971. - 132 с.

7. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. -Вінниця. "Нова Книга", 2001 - 448 с.

8. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1983. - 303 с.

9. Brown D. The Lost Symbol. - London: Corgi Books., 2009. - 669 p.

10. Newmark P. A Textbook of Translation. - Harlow, Essex: Longman, 2003. - 292 p.

Размещено на Allbest.ru