Лексичні та граматичні особливості тексту німецької народної казки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексичні та граматичні особливості тексту народної казки

Студентка 236 групи: В.С. Васильєва

Науковий керівник: С.В. Кирилюк

Анотація: в статті розглядаються лексичні особливості та граматична структура німецької народної казки.

Ключові слова: народна казка, архаїзм, сімейна лексика.

Annotation: The lexical specifics and grammatical structure of the German folk tales are highlighted in the article.

Key words: the folk tale, archaism, family lexic.

Казка, як один з основних жанрів народної творчості, відображає світогляд народу, його помисли і бажання на різних етапах його розвитку. Живучи у вічних століттях і передаючись з вуст у вуста, казка змінюється та разом зі зміною породжує свою дійсність, пристосовуючись до неї і відбиваючи її в собі [1]. У казках народів світу багато спільного, що пояснюється подібними культурно-історичними умовами життя різних народів. Разом з тим казки мають і свій особливий, неповторний національний характер, відображають спосіб життя того чи іншого народу, географічні умови, працю в цих умовах, побутові особливості середовища. В нашому дослідженні ми вважаємо за необхідне звернути увагу на мовну специфіку німецьких народних казок.

Об'єктом нашого дослідження є мова німецьких народних казок.

Предметом дослідження - специфіка лексичних та граматичних засобів у текстах казок видатних німецьких письменників - братів Грімм.

Історія доводить, що лексика є такою частиною мови, що змінюється найчастіше за інші. Але сама лексика здійснює "зв'язок часів", в ній можна знайти інформацію про колишню матеріальну та духовну культуру суспільства - більш чи менш віддалену, навіть найдавнішу.

Слід зазначити, що переважна більшість слів у німецькій народній казці походить від індоєвропейської мовної спільності. До цих слів належить лексика, що позначає родинно-суспільні відносини:

Familie und Freunde: das Kind, die Tochter, das Mдdchen, der Sohn, der GroЯvater, die Verwandten. Іноді ці слова входять до складу інших, що позначають певний соціальний статус: die Konigstochter, der Konigssohn, der Pflegevater. Наприклад:

"Er ladete nicht bloЯ seine Verwandten, Freunde und Bekannten, sondern auch die weisen Frauen dazu ein".[2,c.281]

"Dein Wunsch wird erfьllt warden ehe ein Jahr vergeht, wirst du eine Tochter zur Welt bringen[2,c.281]."".

Окремо слід виділити такі лексичні групи, як архаїзми (die Stube, die Kammer, die Spindel) та зменшувально-пестливі слова (das Bдumchen, das Tцpfchen, das GeiЯlein), які характеризуються специфікою словотвірної структури, а також особливостями функціонування у текстах народної казки. Наприклад: "Da ging es allerorten herum, besah Stuben und Kammern, wie es Lust hatte, und kam endlich auch an einen alten Turm[2,c.282].""

"Die GeiЯlein sagten: "Liebe Mutter, wir wollen uns schon in acht nehmen, du kannst ohne Sorge fortgehen[2,c.63].""

Для народних казок братів Грімм характерною є також етнографічно-побутова лексика: назви одягу, продуктів харчування, житла, хатнього інтер'єру, тварин (das Pott, die Kьche, das Brot, der Zucker, der Esel, der Wolf, die Kuh). Наприклад: "Es dauerte nicht lange, da sahen sie eine Katze am Wege sitzen, die machte ein Gesicht wie drei Tage Regenwetter[2,c.182]."

"Eine Katze hatte Bekanntschaft mit einer Maus gemacht…[2,c.44]."

Оригінальності та динамізму, на нащ погляд, додає звукова лексика. Звуковий бік слова іноді пов'язаний особливим чином з його значенням. Мова йде про слова, значення яких вмотивоване звуконаслідуванням. Зустрічаємо слова, що відтворюють голоси звірів, різноманітні шуми, тріскіт, механічні стуки: platschen, brausen, zaudern, summen, knuspern, tucken.

З наведених вище прикладів бачимо, що досить типовими для казкових розповідей є переважна кількість дієслів руху, які позначають пересування або зміну стану героя у просторі. Оскільки казка прийшла до нас з давніх-давен та формою її існування є переказ або читання вголос для колективу, аудиторії у вигляді монологу, то цілком очевидним є те, що казкове оповідання приймає форму претерита (Prдteritum) - минулого розповідного часу. Дослідження фактичного матеріалу показало, що одне із значень цієї темпоральної форми пов'язано саме з основним планом оповіді в казці. Претерит тут відтворює хронологічну послідовність подій, зображує їх не як окремі моменти з життя героя, а як ланки однієї низки подій, і формує тим самим єдиний тематичний фрагмент. Наприклад: "Und dieser Schlaf verbreitete sich ьber das ganze Schloss, der Kцnig und die Kцnigin, die eben heimgekommen waren und in den Saal getreten waren, fingen an einzuschlafen und der ganze Hofstaat mit ihnen. Da schliefen auch die Pferde im Stall, die Hunde im Hof, die Tauben auf dem Dache, die Fliegen an der Wand, ja, das Feuer, das auf dem Herde flackerte, ward still und schlief ein und der Braten hцrte auf zu brutzeln, und der Koch, der den Kьchenjungen, weil er etwas versehen hatte, an den Haaren ziehen wollte lieЯ ihn los und schlief [2,c.282]."

Як зазначають наступні приклади, казка утримує монологічну форму мовлення, стрижневою основою якого виступає претерит з постійним включенням діалогу:"Danach ging es weiter und kam zu einem Baume, der hing voll Дpfel und rief ihm zu: "Ach, schьttle mich, schьttle mich, wir Дpfel sind alle miteinander reif! "[2,c.169]."

"Da ging er ein Weilchen neben Rotkдppchen her, dann sprach er: "Rotkдppchen, sieh einmal die schцnen Blumen, die ringsumher stehen" [2,c.176]." казка німецький творчість граматичний

Внаслідок накладання двох часових планів - претерита та презенса - створюється той особливий, умовний час, що забезпечує сприйняття минулих подій на рівні часу оповіді. Таким чином, здійснюється спроба вийти із внутрішнього замкнутого світу казки та пов'язати її з дійсністю, переконати слухача в правдивості подій.

Список використаних джерел

1. http://kazki.org/

2. Brьder Grimm. Kinder- und Hausmдrchen. Artemis. 1995. S. 846

3. Вивчення фольклорних формул. Л.Г. Бараг, Н.М. Герасимова, О.А. Давидова, Т.Г. Дмитрієва, М.В. Новіков.

Размещено на Allbest.ru