Норми вживання числівника в діловому мовленні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» Факультет вчителів початкових класів

Реферат

на тему: Норми вживання числівника в професійному мовленні

Слов'янськ 2014

Числівник - це самостійна частина мова, що позначає кількість предметів чи абстрактне число і виражає своє значення у формах відмінка, обмежено - роду та числа. числівник іменник мовлення відмінювання

Числівник - це своєрідний лексико-граматичний клас слів. Характерною ознакою числівника є відносно сталий, кількісно обмежений лексичний склад.За значенням та граматичними ознаками числівники поділяють на кількісні та порядкові.

Кількісні числівники називають кількість предметів або абстрактне число, відповідають на питання с к і л ь к и? У поєднанні з іменниками на зразок номер, шифр, група тощо ставимо питання який?

Кількісні числівники об'єднують кілька груп: а) власне кількісні, напр.: нуль, один, два; б) збірні, напр.: двоє, обоє, обидві, обидва, троє; в) дробові, напр.: одна третя, дві цілі п 'ять десятих, півтора, півтори; г) неозначено-кількісні, напр.: багато, мало, кілька, кількадесят, кількасот. Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі, відповідають на питання котрий?

Утворюються від основи власне кількісних числівників, за винятком таких, як перший, другий, третій, четвертий. Для числівників, що закінчуються на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, твірними виступають форми родового відмінка, крім сто, напр.: двохсотий, стодвадцятип 'ятитисячний. Числівники три, чотири входять в процес словотворення обома своїми формами, пор.: трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний).

Числівникам не властиві форми числа, оскільки вони своїм значенням виражають поняття кількості, тобто передають його лексично. Числову словозміну має лише числівник один, одна, одне (одно) -- одні (для поєднання з множинними або парними іменниками, напр.: одні штани, одні двері, одні руки).

Рід мають окремі числівники нуль (чол. р.), один (чол. р.), одна (жін. р.), одне (одно) (сер. р.), тисяча (жін. р.), мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон (чол. р.). Про рід говорять стосовно числівників два - дві, обидва - обидві, який виявляється у формах називного та знахідного відмінків, а також невідмінюваного числівника півтора -- півтори. Визначальною морфологічною категорією числівника є відмінок. Порівняно з іменниками і прикметниками числівники мають більш розгалужену систему словозміни. За характером вираження відмінкових закінчень виділяють шість типів словозміни числівників: - перший тип складають числівники одна, одне (одно) -- одні; - другий тип утворюють числівники два, три, чотири та збірні числівники; - третій тип утворюють числівники від п 'ятьох (шість, сім, вісім, дев 'ять) до десятьох, числівники другого десятка, а також назви десятків від двадцятьох (тридцять, п 'ятдесят, шістдесят, сімдесят) до вісімдесятьох. Вони мають паралельні форми словозміни. Домінують тепер вторинні відмінкові форми із закінченнями -ох, -ом, які набувають дедалі більшого поширення під упливом відмінювання числівників два, три, чотири''. У знахідному відмінку вживання форм, тотожних називному чи родовому, регулюється категорією істот/неістот іменника.

Типовою помилкою при словозміні складних числівників цього типу, починаючи від числівника п 'ятдесят, є відмінювання першої частини, подібно до форм числівників російської мови, пор.: укр. п 'ятдесят, п 'ятдесятьох (п 'ятдесяти), п 'ятдесятьом (п 'ятдесяти) і т. д., А НЕ п 'ятидесяти. як в російській мові. Слід пам'ятати про чергування голосних звуків у корені при словозміні числівників шість, сім, вісім, напр.: Н шість Р. шест -и, шість-ох Д. шест -и, шість-ом 3. шість, шість-ох О. шість-ма, шість-ома М. ...на шест -и, шість-ох п ятсот п 'ят-исот п 'ят-ист-ам як Н. п 'ять-маст-ами, п 'ять-омаст-ами ...на п 'ят-ист-ах -- п 'ятий тип утворюють числівники сорок, дев 'яносто (як розмовну допускають форму дев ятдесят), сто. 4. Вихованець І., Городенська К. Зазнач, праця. - С. 176. - четвертий тип утворюють назви сотень, крім сто. Особливістю словозміни числівників цього типу є відмінювання усіх складових частин. При цьому перша частина має форму одиниць першого десятка (з двох паралельних форм вибираємо лише першу, за винятком орудного відмінка), а друга частинами - однакова для усіх числівників, напр.: Н. двіст-і Р. дв-охсот Д. дв-омст-ам 3. як Н. або Р. О. дв-омаст-ами М. ...на дв-охст-ах Вони відрізняються найбільшою однотипністю відмінювання: мають нульову флексію або флексію -о в називному та знахідному відмінках і флексію -а в решті відмінків. -- шостий тип утворюють числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон. Числівники цього типу відмінюються як іменники відповідної відміни і групи.

У складених власне кількісних числівниках відмінюється кожне слово, тобто всі складові частини, відповідно до виділених типів словозміни. Відмінкові форми відповідних власне кількісних числівників мають утворені від них збірні числівники, до того ж у варіантах із флексіями -ох, -ом (в орудному відмінку вживані обидва варіанти).

Запам'ятайте! Збірні числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках, крім знахідного, втрачають ознаку родової належності й змінюються за зразком числівника два (дві), напр.: обох, обом, обома, (на, в) обох.

Як числівники другого типу відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, (не)багато; числівники кільканадцять, стонадцять, кількадесят - як числівники третього типу. Дробові числівники відмінюються в обох частинах: перший компонент (чисельник) відмінюється за відповідним типом власне кількісних числівників, а другий (знаменник) - за прикметниковою парадигмою, напр.: Н. дві п 'яті п 'ять десят-их Р. дв-ох п 'ят-их п 'ять-ох (п 'ят-и) десят-их Д. дв-ом п 'ят-им п 'ять-ом (п 'ят-и) десят-им 3. як Н. як Н. О. дв-ома п 'ят-ими п 'ять-ма (п ять-ома) десят-ими М. на дв-ох п 'ят-их на п 'ять-ох (п яти) десят-их

Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Ін-тукраїнської мови. - 4-те вид., випр. й доповн. - К., 1993. - С. 86. Запам'ятайте! Дробові числівники читають так: дві треті, три четверті, чотири треті, три п 'яті, дві сьомі, дев 'ять десятих5. Знаменник має форму називного відмінка множини, якщо чисельник два, три, чотири. Закономірність такої співвіднесеності граматичних форм відповідає правилам поєднання прикметників з іменниками жіночого роду, які вживаються з цими числівниками, напр.: дві рівні частини, три цікаві жінки, чотири свіжі газети, але п 'ять цікавих книг, сім нових купюр. У дробових числівниках приховано виступає іменник жіночого роду частина, який і визначає граматичну форму знаменника. Свідченням цього є дробові числівники одна друга, дві п 'яті з формами жіночого роду в чисельнику. Пропонована в більшості посібниках форма родового відмінка множини для компонентів прикметникової словозміни в межах кількісно-іменникового словосполучення не суперечить чинній літературній нормі, напр.: дві рівних частини, три цікавих жінки, чотири свіжих газети.

Змішаним дробовим числівникам притаманне відмінювання всіх складових частин, напр.: Н. дві цілі п 'ять десятих Р. дв-ох ціл-их п 'ять-ох (п 'яти) десят-их Д. дв-ом ціл-им п 'ять-ом (п 'яти) десят-им 3. якН. О. дв-ома ціл-ими п 'ять-ма (п ять-ома) десят-ими М. на дв-ох ціл-их п 'ять-ох (п 'яти) десят-их

Незмінними в українській мові є числівники мало (немало, чимало), півтора, півтори, півтораста, а також збірні числівники типу двійко, трійко, четвірко, які здебільшого вживають у розмовному стилі.

Числівники можуть утрачати словозміну в певних синтаксичних позиціях. Втратили відмінкові форми числівники, які використовують у сполуках на зразок Бієнале-2001, Ярмарок-2005, АН-140, Експо-2001. Кількість таких сполук у сучасній українській діловій мові постійно збільшується, оскільки вони відзначаються сконденсованістю і дають змогу називати предмети, явища коротко, лаконічно, уникаючи використання прикметників чи порядкових числівників.

У фаховому мовленні математиків трапляються випадки невідмі-нювання числівників у реченнях на зразок Два плюс два дорівнює чотири замість Два плюс два дорівнює чотирьом.

Порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи, за винятком числівника третій (третя, третє).

Подібно до прикметників порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку, напр.: перший день, перша година, перше слово, перші успіхи.

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. Тому неправильно сказати У перші дні тисячу дев 'ятсот де-в 'яносто дев 'ятого року замість У перші дні тисяча дев 'ятсот де-в 'яносто дев 'ятого року.

У назвах дат типу перше лютого, п 'яте квітня форму порядкового числівника визначає іменник число, яке опускається як зайве. В давнину в словосполученнях, що означали дату, виступало слово день, яке згодом теж почали свідомо пропускати6. У мовленні доречно використовувати його хіба що для визначення порядковості, напр.: Другий день іде дощ! У назвах святкових дат обидва слова сприймаються як своєрідне неподільне утворення - слово, що називає місяць, поєднується тільки з порядковим числівником, що має форму називного відмінка, напр.: Перше травня, Дев'яте травня. Коли ж ці словосполучення виступають у функції власне дати, вони можуть мати компонентом порядковий числівник у називному або родовому відмінку, пор.: Перше травня - вихідний день або Першого травня буде тепло. Запалі 'ятайте! У датах назви місяців вживають у формі родового відмінка постійно: перше лютого, першого лютого, першому лютого, першим лютого.

Особливості сполучуваності числівників з іменниками

Характер сполучуваності числівників з іменниками залежить від семантичного розряду самих числівників та поєднуваних з ними іменників. 1. Числівник один (одна, одно / одне) узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку чи тільки числі та відмінку для форми одні, напр.: один день, одна година, одне (одно) слово, одні двері.

Власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками в формі називного відмінка множини, що мають наголос родового відмінка однини, напр.: два томи, три роки, чотири місяці. 6 Чак Є.Д. Відмінок порядкового числівника в датах // Складні питання граматики та орфографії. - К., 1978.- С. 33-35.

Форму родового відмінка однини мають іменники, структура основи яких у називному відмінку однини та множини різна, пор.: дівчина - дівчата, ім 'я - імена, громадянин - громадяни, болгарин - болгари. Отже, правильно сказати дві дівчини, два імені, три громадянина, чотири болгарина. Забезпечуючи граматичну правильність кількісно-іменникових словосполучень, варто одночасно подбати про їх смислову точність.

Наприклад, вислів Зустрілися два Президенти можна зрозуміти по-різному: два Президенти однієї країни чи Президенти двох різних країн. Тому краще було б сказати: „ Зустрілися Президенти двох країн ". 3. Числівники від п 'яти до двадцяти, а також назви десятків, сотень та неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, напр.: п 'ять годин, сто днів, кілька хвилин..

Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини, напр.: одна друга площі, три четверті гектара.

Такий же характер сполучуваності зберігають змішані дробові числівники, напр.: одна ціла одна друга площі, дві цілі три четверті гектара, п 'ять цілих сім десятих тонни. Особливістю форми залежного від числівника іменника є її незмінність у непрямих відмінках, напр.: Н. одна друга площі Р. однієї (одної) другої площі Д. одній другій площі 3. одну другу площі О. однією (одною) другою площі М. (на) одній другій площі Якщо до складених числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає числівник, який називає кількість цілих одиниць, напр.: два з половиною вагони, п'ять з половиною вагонів, чотири з чвертю години, шість з чвертю годин.

Невідмінювані дробові числівники півтора, півтори вимагають форми родового відмінка однини, напр.: півтора року, півтора відра, півтори гривні. У синтаксичних позиціях непрямих відмінків, крім родового і знахідного, іменники виступають у формі множини відпо- відного відмінка, напр.: Н. півтора гектара півтори тонни Р. півтора гектара півтори тонни Д. півтора гектарам півтори тоннам 3. як Н. як Н. О. півтора гектарами півтори тоннами М. (на) півтора гектарах (на) півтори тоннах 7 5-354

У поєднанні з незмінним числівником півтораста (сто п'ятдесят) іменник має форму родового відмінка множини і змінює її відповідно у непрямих відмінках, напр.: Н. півтораста гривень Р. півтораста гривень Д. півтораста гривням 3. півтораста гривень О. півтораста гривнями М. (на) півтораста гривнях

Збірні числівники виявляють особливість сполучуваності з іменниками на рівні не лише граматичної форми, а й лексичного значення. Для збірних числівників характерне поєднання з іменниками, що є назвами істот, множинними іменниками та іменниками середнього роду (IV відміна) у формі родового відмінка множини, за винятком числівників обидва, обидві, для поєднання з якими використовують форму називного відмінка множини, напр.: двоє львів 'ян, четверо дверей, семеро козенят але обидва студенти, обидві студентки.

У непрямих відмінках числівник та іменник узгоджуються у відмінку, напр.: Н. двоє львів 'ян обидві студентки Р. двох львів 'ян обох студенток Д. двом львів 'янам обом студенткам 3. якР. О. двома львів 'янами М. (на) двох львів 'янах як Р. обома студентками (на) обох студентках 7. Неозначено-кількісні числівники багато, мало (небагато, немало, чимало) поєднуються з іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі, та нерахованих предметів і понять. Перші мають форму родового відмінка множини, напр.: багато книжок, мало студентів, а другі - родового відмінка однини, напр.: мало досвіду, багато критики. 8. У складених кількісних числівниках форму іменника визначає останнє слово, напр.: сто двадцять одна гривня, чотириста дві гривні, п 'ятсот сімдесят вісім гривень.

При поєднанні складених числівників, які закінчуються на два, три, чотири і не можуть мати у своєму складі збірних числівників, з множинними іменниками, іменниками четвертої відміни чи назвами нерахованих предметів використовують лічильні слова {пара, одиниця, примірник, штука, голова тощо), напр.: двадцять дві пари окулярів, двадцять п 'ять одиниць техніки.

Особливості вживання числівників у діловому мовленні зумовлені специфікою наукового та офіційно-ділового стилю, а саме: 1. Обмежено використовують збірні числівники, напр.: обидві (жін- ки), троє (друзів), четверо (нас).

Не використовують збірні числівники для поєднання з іменниками на позначення офіційних осіб, а тільки власне кількісні, напр.: п'ять (директорів, ректорів, професорів, банкірів) замість п 'ятеро (директорів, ректорів, професорів, банкірів).

Відсутні також збірні числівники типу двійко, четвірко, напр.: двійко (дітей), четвірко (коней), які мають виразно розмовний характер.

Для позначення часу, звичайно, використовують порядкові чис- лівники.

Для відповіді на запитання котра година? послуговуються сполученнями, до складу яких входять прийменники на, за та еліпсований іменник година або хвилина. Слід пам'ятати, що для називання часу до ЗО хвилин вживають прийменник на, а після ЗО хвилин - прийменник за, напр.: п 'ятнадцять на шосту (годину), nie на восьму (годину), за п 'ятнадцять (хвилин) сьома (година).

Запам'ятайте! Допускають також вживання конструкцій чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять (хвилин залишилося) до сьомої.

Визначаючи точно час і відповідаючи на питання о котрій годині?, вживають прийменник о (об), напр.: засідання відбудеться о п 'ятнад-цятій годині; збори закінчилися об одинадцятій годині. Існують деякі технічні правила позначення числівників у текстах ділового мовлення.

При оформленні ділової документації слід керуватися такими правилами щодо запису числівників7:

Див.: Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібн. - К., 1999. - С. 124; Український правопис. - С. 34, 59.

Словом відтворюють прості кількісні числівники, що позначають число без вказівки на одиницю виміру або окреслюють часові межі, напр.: таких клієнтів є більше, ніж два; реконструкція триватиме три-чотири місяці. Цифрою відповідно пишемо складні та складені числівники у поєднанні з одиницею виміру кількості, напр.: 15 гривень, 135 тонн. їх дублюють словами і подають у дужках відразу після цифрового позначення у різних документах (розписка, доручення, довідка тощо).

Складні слова із цифровим позначенням можна писати комбіновано, напр.: 20-процентний, 3-поверховий. Неприпустимим є цифрово-знаково-літерний варіант комбінації, напр.: 5%-ний.

У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам, напр.: 20.04.05 (у даті), 4-го, 10-му, 2-й, '7-і'(у тексті з літерами відмінкових закінчень. До речі, при перерахуванні кількох числівників літери відмінкових закінчень пишуть один раз, напр.: 1, 2, 3-му поверхах). Деякі порядкові числівники без відмінкових закінчень для розрізнення позначають римськими цифрами, напр.: III квартал, II півріччя.

Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків, напр.: 345 457 гривень, 100 000 тонн. У числах, що позна- чають номери (марки машин, механізмів), цифри на класи не розбива- ють, напр.: р/р№ 1234567890.

Окремі види інформації передають у вигляді змішаного запису, який складається з цифр і слів, напр.: 754 тис. грн., що значно полегшує сприйняття великих цифр.

У низці однотипної інформації ступінь точності (кількість цифр після коми) має бути однаковий, напр.: 1,5 км; 2,3 га; 2,0 т; 2,3%.

Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так, однозначні числа, що не мають посилань на одиниці виміру, в ділових паперах записуються словами. Наприклад: Акціонерне товариство «Нікос» планує закупити не більше двадцяти автомобілів. Коли ж число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами. Наприклад: До магазину терміново завезли 150 центнерів картоплі, 40 центнерів яблук.

Складні чи складені числівники записуються цифрами. Наприклад: На історичний факультет прийнято 156 студентів.

Порядкові числівники вводяться в документи з відповідним відмінковим закінченням.

Список використаних джерел

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. - К.: Либідь, 1991. - 253 с.

2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990.

3. Винник В.О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. - К.: Наукова думка, 1966. - 150 с.

4. Ділова українська мова: Навч. посібник / За ред. проф. О.Д. Гор була. - К., 2000.

5. Ділова українська мова: Програма, методичні рекомендації та контрольні зав дання з ділової української мови. Серія “Дистанційне видання”. - Львів: 2003. - 104 с.

6. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Частина I. - К.: Радянська школа, 1965. - 423 c.

7. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. - Харків, 2004.

8. Івченко М.П. Числівники української мови. - К.: Видавництво Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, 1955. - 143 с.

9. Коваль А.П. Культура української мови. - К.: Наукова думка, 1966. - 191 с.

10. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів. - К.: Вища школа, 2001. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru