Семантика позитивної емотивної лексики: лінгвокогнітивний та лексикографічний аспекти (на матеріалі англійської, української та новогрецької мов)

новогр.

укр.

1.

NE

15

20

42

2.

I + NE

61

41

27

3.

NE + C

10

12

7

4.

I + NE + C

9

20

15

5.

NE + Ex

5

4

3

6.

Інші

1

3

6

Всього

100

100

100

В англійській та новогрецькій мовах найчастіше використовується модель I+NE, а в українській - модель NE (зазначення одного або кількох синонімів без конкретизації). Стосовно периферійних моделей мови набору демонструють збіг - найменш представлена модель NE+Ex, оскільки об'єктивно зовнішній вияв емоції, зважаючи на його суб'єктивність, не є надійним параметром для її ідентифікації.

3.2. Додатковим засобом семантизації експресивно-емотивної лексики є словникові ремарки, застосування яких дозволяє зняти навантаження із дефініції та сприяє економічності опису, проте їх арсенал для відображення позитивної емотивності не можна вважати задовільним. Виявлені у сучасних словниках ремарки представлені чотирма групами: 1) емоційні вказують на загальне емоційне значення одиниці, без конкретизації емоції (англ. emotive or emotional, emph. - emphatic або emphasis; новогр. ухнбйуизмбфйкь `емоційне', ерйф. - ерйфбфйкьт `підсилювальне', екцсбуфйкь `виразне'); 2) емоційно-оцінні маркують конкретний різновид емоційного ставлення (англ. аffectionate; новогр. кбъдехфйкЮ мпсцЮ, хрпкпс. - хрпкпсйуфйкЮ мпсцЮ, хрпкпс. - хрпкпсйуфйкЮ мпсцЮ, укр. пестливо, зменшено-пестливо); 3) оцінні відображають знак оцінного ставлення мовця (англ. approving, appreciative); 4) ситуативно-емоційні фіксують певне емоційне ставлення мовця, яке обумовлене ситуацією спілкування (англ. jocular, humorous, playful, новогр. пЯкейп `дружнє, фамільярне', укр. жартівливе). Використання певних ремарок, їх класифікація спирається на усталену традицію лексикографічної школи. Найбільш розгалужена система ремарок в словниках англійської мови, де виявлені ремарки усіх типів, оскільки англомовна лексикографія представлена значною кількістю лексикографічних шкіл. В новогрецькій лексикографії не представлені оцінні ремарки, в українських словниках практично відсутні емоційні та оцінні ремарки. Відсутність таких ремарок свідчить про збільшене змістове навантаження на дефініцію.

Лише емоційно-оцінні ремарки, які експліковано вказують на емоцію мовця, можуть слугувати самостійним та достатнім засобом відображення емотивності одиниці, інші групи ремарок слугують додатковими маркерами емотивності та потребують деталізації у дефініції.

ВИСНОВКИ

Узагальнюються результати та підбиваються підсумки проведеного дослідження, окреслюються перспективи подальшої роботи.

4.1. Позитивна емотивна лексика репрезентує у мові концептосферу позитивних емоцій, яка представлена у свідомості трьома базовими емоційними концептами: ЛЮБОВ, ЗАМИЛУВАННЯ та ЗАДОВОЛЕННЯ. Зміст концептів відображає спосіб категоризації свідомістю людини досвіду у відповідній позамовній сфері. Досліджувана категорія “позитивні емоції” є частиною більш абстрактної категорії “емоційна сфера людини” і, в свою чергу, поділяється на категорії нижчого ступеня абстракції “позитивне емоційне ставлення” та “позитивний емоційний стан”.

4.2. Типологія емотивної лексики включає три групи емотивів: емотиви-номінативи - одиниці, що називають емоції, емотиви-експресиви, які виражають емоції у мовленні, та емотиви-дескриптиви, що описують зовнішній вияв емоцій. Їхнє кількісне співвідношення у мові є універсальним - найбільш представлена в мовах набору номінативно-емотивна лексика (приблизно 70 % від загального фонду позитивної емотивної лексики), а найменш представленими на лексичному рівні є емотивно-дескриптивні одиниці (5 %). Таке співвідношення зумовлене принциповою різницею мовних механізмів позначення та вираження емоцій. Семантична категоризація емоцій здійснюється за допомогою номінативної лексики, чим пояснюється така значна її перевага. Емотивні смисли в номінативно-емотивних одиницях представлені більш експліцитно, є стійкими та стабільними.

4.3. Загальна структура поняттєвого простору, реконструйована за допомогою дефініційного аналізу номінативно-емотивної лексики в англійській, українській та новогрецькій мовах, виявилася подібною. Встановлені схожі моделі організації семантичного простору кожного з трьох базових позитивних емоційних концептів, що демонструють збіг у ядерній частині, та відмінні риси у периферійній. На тлі загальної смислової подібності були виявлені специфічні риси в характері лексичної вербалізації концептів у досліджуваних мовах. Мови демонструють різний ступінь диференціації виділених емотивних смислів та семантичної щільності концептів (див. 2.2.).

4.4. Дані семантичного аналізу номінативно-емотивної лексики свідчать про загальну подібність її семантичної структури. У досліджуваних мовах виділені семантичні типи емотивів-номінативів збігаються (див. 2.3.). Подібність семантичної структури номінативно-емотивних одиниць свідчить про універсальний характер процесів відображення реальності та номінації. Різниця у кількісній репрезентації окремих семантичних типів в досліджуваних мовах (див. 2.3.2., 2.3.3.) обумовлена внутрішньомовними факторами, такими як продуктивність певних морфологічних моделей.

4.5. Експресивно-емотивні одиниці безпосередньо виражають позитивне ставлення мовця до об'єкта. Їхня семантика відрізняється ступенем конкретизації оцінного значення. Встановлена універсальна тенденція до вираження позитивних емоцій за допомогою експресивно-емотивних прикметників із загальним (загальнооцінним або загально емотивним) значенням, що містять потенціал для конкретизації параметру оцінки в конкретній емоційній ситуації. Іншою універсальною рисою, характерною для експресивно-емотивної лексики, є залежність характеру оцінки від інтенсивності. Відмінні риси спостерігаються у вираженні позитивного емоційного ставлення до об'єкта за допомогою експресивно-емотивних іменників. Для новогрецької мови, на відміну від англійської та української, характерна перевага іменників із конкретизованими оцінним значенням, зокрема оцінкою за зовнішнім виглядом.

4.6. Дескриптивно-емотивна лексика фіксує прототипні фізичні вияви позитивних емоцій. Ступінь мовної деталізації емотивів-дескриптивів дозволяє зробити висновок про закріплене у соціумі культурне та соціальне відношення до вияву емоційних переживань. Культурні норми грецької та української спільнот заохочують відверте вираження емоцій, тоді як в англомовному соціумі традиційно прийнято приховувати та стримувати внутрішні переживання.

4.7. Вирішення проблеми адекватного лексикографування емотивних одиниць передбачає дотримання та узгодження певних вимог, які традиційно висуваються до словникової статті: з одного боку, повноти та вичерпності, з іншого, економності. Емотивний компонент значення, залежно від типу емотивної одиниці, отримує відображення в таких компонентах словникової статті, як словникова дефініція, ремарка, ілюстративний матеріал.

4.8. Словникова дефініція є основним способом семантизації номінативно-емотивної лексики. Спільною тенденцією, виявленою в усіх мовах дослідження є переважне використання релятивного типу тлумачення, що поєднує тенденції повноти та економічності. Описовий спосіб тлумачення, який реалізує тенденцію повноти опису та дозволяє відобразити ієрархічну структуру організації досліджуваного фрагменту мовної картини світу, виявився найбільш продуктивним в англомовній лексикографії. Найвища частотність використання дериваційного способу тлумачення зафіксована в українській мові, що зумовлено її морфологічною структурою.

4.9. Оптимізувати тлумачення експресивно-емотивної лексики дозволяє використання лексикографічних ремарок. Найбільш розгалужена система ремарок наявна в англомовній лексикографії, що представлена великою кількістю шкіл. Розробка адекватної системи ремарок для відображення емотивності лексичних одиниць є перспективою розвитку української та новогрецької лексикографії.

Подальшою перспективою дослідження позитивної емотивності є вивчення асоціативного та образного складників позитивних емоційних концептів, функціонування позитивної емотивної лексики в тексті, а також зіставлення невербального вияву позитивних емоцій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Сарбаш О.С. Семантичні особливості емотивних іменників в сучасній англійській мові// Мовні та концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2002. - № 7. - С. 447 - 454.

2. Сарбаш О.С. Семантична структура лексичних одиниць із загальним значенням „позитивне емоційне ставлення” в англійській та новогрецькій мовах// Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - Вип. 8. - С. 171 - 177.

3. Сарбаш О.С. Емотивні прикметники в англійській мові у зіставленні з новогрецькою// Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - Вип. 9. - С. 174 - 184

4. Сарбаш О.С. Вербалізація позитивних емоцій// Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - Т. I. - №. 3. - С. 42 - 52.

5. Сарбаш О.С. Емотивні прикметники: семантична структура та внутрішня форма// Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - Вип. 11. - С. 35 - 46.

6. Сарбаш О.С. Лексикографічна інтерпретація позитивно-емотивної лексики (на матеріалі англійської, новогрецької та української мов)// Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. - № 726. - Вип. 49. - Харків: Константа, 2006. - С. 196 - 200.

7. Сарбаш Е.С. Словарные пометы как способ фиксации эмотивного компонента значения слова // Матеріали ІV підсумкової (2001р.) конференції викладачів МГІ: Зб. наук. праць. - Маріуполь: МГІ, 2002. - С. 76 -78.

8. Сарбаш Е.С. Проблемы отражения эмотивного компонента значения слова в словарях// Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної наукової конференції 1-9 травня 2002 р. - Ужгород-Харків: Укр. Асоціація „Жінки в науці та освіті”, 2002. - С. 21.

9. Сарбаш Е.С. Соотношение эмотивного и оценочного компонентов в семантике английских прилагательных// Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених (13-14 лютого 2003 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 268 - 270.

10. Сарбаш О.С. Номінації позитивних емоцій в тлумачних словниках англійської та новогрецької мов// Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали Другої міжвузівської конференції молодих учених (12-13 лютого 2004 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 277 - 279.

11. Сарбаш О.С. Лексикографічна метамова опису номінантів позитивних емоцій (на матеріалі англійської та новогрецької мов)// Матеріали ІІІ Міжнародного лінгвістичного семінару „Компаративістика та типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки та проблеми” 11-14 червня 2004 р. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 54 - 56.

12. Сарбаш О.С. Дієслова зі значенням позитивних емоцій в англійській та українській мовах// Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали Третьої міжвузівської конференції молодих учених (15-16 лютого 2005 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 133 - 134.

13. Сарбаш О.С. Номінативний простір концепту ЛЮБОВ в англійській, новогрецькій та українській мовах// Актуальні проблеми германської філології: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю від дня народження професора, доктора філологічних наук В.В. Левицького (10-12 квітня 2008 року). - Чернівці: Книги-ХХІ, 2008. - С. 296 - 299.

Размещено на Allbest.ru