Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара

УДК 811.161.1'38

Спеціальність 10.02.02 - російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Лінгвістичні параметри кіноанонсу

Панченко Сергій Аркадійович

Дніпропетровськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти й науки України

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Меншиков Ігор Іванович, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, професор кафедри загального та російського мовознавства

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Прадід Юрій Федорович, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, декан факультету української філології і українознавства

кандидат філологічних наук, доцент Гамалі Ольга Ігорівна, Криворізький державний педагогічний університет, завідувач кафедри російської філології та зарубіжної літератури

Захист відбудеться "23" січня 2009 року о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 1, кімн. 48

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (вул. Казакова, 8)

Автореферат розісланий "13" 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, М. C. Ковальчук

Анотації

Панченко С.А. Лінгвістичні параметри кіноанонсу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - російська мова. - Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2008. - 20 с.

Дисертація присвячена аналізу і систематизації лінгвістичних особливостей російськомовних кіноанонсів як особливого виду тексту, визначено їх функції та композицію. У роботі обґрунтовується лінгвістичний статус кіноанонса, пропонується його дефініція, а також подається класифікація цих текстів з урахуванням їх структурних характеристик. У дослідженні запропоновано поняття антиципації в анонсі та проаналізовано засоби її створення. Експериментально досліджено деякі особливості сприйняття анонсу споживачем.

Ключові слова: кіноанонс, кінотекст, антиципація, рекламна функція, інформативна функція, семантичний блок.

Панченко С.А. Лингвистические параметры киноанонса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. ? Днепропетровск, 2008. - 20 с. антиципація лінгвістичний кіноанонс

В настоящее время кинофильм стал предметом широкого спроса в самых массовых системах коммуникации: на телевидении и в сети Интернет, при этом индустрии кинопроизводства и кинопроката сопутствует индустрия рекламирования фильмов. Актуальность исследования киноанонса как речевого произведения продиктована, с одной стороны, востребованностью современной наукой системных исследований в области лингвистики текста, с другой стороны, важностью таких видов искусств, как кинематограф и телевидение, возрастающей ролью рекламы в современном мире, все большим распространением рекламных текстов. Основная цель данного исследования состоит в выявлении комплексной специфики киноанонса как речевого произведения, интегрированной характеристике его вербальных составляющих как средств воздействия на адресата. Материалом исследования послужили около 2000 текстов киноанонсов, отобранных из периодических изданий "Теленеделя", "Артмозаика", "Телемост" за 2005-2008 годы, а также текстового сопровождения видеокассет и компакт-дисков.

Первая глава диссертации посвящена рассмотрению теоретических основ изучения лингвистической специфики киноанонса как сложного речевого произведения, представляющего собой вторичный текст, связанный с фильмом. Киноанонс в большей мере, чем какой-либо иной компонент, лингвистичен и может рассматриваться как та или иная лингвистическая единица. На основе анализа понятий "текст", "сжатый текст", "дискурс", "анонс", "жанр" в работе предложено определение киноанонса: самостоятельное речевое произведение, заключающее в себе фрагментарную (зачастую с элементом интриги) информацию о предлагаемом к показу фильме, оформленное композиционно и синтаксически и имеющее прагматическую установку на привлечение внимания потенциального зрителя к анонсируемому кинофильму. В общелингвистическом плане киноанонс относится к системе сжатых текстов, включая в себя ряд параметров рекламы, аннотации, реферата, и может быть квалифицирован как особый жанр речетворчества.

Основными функциями текстов киноанонсов являются информативная и рекламная, которые тесно между собой взаимодействуют. При их взаимодействии возникают речевые произведения, имеющие лингвистические и экстралингвистические особенности, такие, в частности, как четкая синтаксическая структура, явная прагматическая направленность, для осуществления которой реализуются определенные языковые средства. Прагматика анонса должна удовлетворять двум главным требованиям: 1) включать в свой состав минимальное количество речевых единиц (во-первых, из-за ограниченности места в печатном издании, во-вторых, с целью привлечь и удержать внимание читателя) и 2) создавать максимальный эффект при восприятии его потенциальным зрителем.

Синтаксическая структура анонса рассматривается во второй главе работы. С точки зрения синтаксических особенностей можно говорить о трех видах анонсов: киноанонсы минимальной структуры, состоящие из одного предложения; киноанонсы, представляющие собой сложное синтаксическое целое, включающие в свой состав минимум коммуникативных единиц, то есть только два предложения; киноанонсы расширенной структуры, состоящие более чем из двух предложений. Каждый из этих видов подробно классифицирован в работе. Количество коммуникативных единиц и предикативных зон киноанонса коррелирует со степенью их синтаксической сложности: больше предложений, меньше осложнение и наоборот, - что в общем-то и обусловливает в большинстве случаев вполне сопоставимый объем информации в киноанонсах как минимальной структуры, так и расширенных, включающих в себя до десятка коммуникативных единиц. Завершающий элемент анонса может представлять собой конструкцию, не имеющую формального показателя ее завершенности даже напротив - включающую показатель незавершенности, что создает определенную интригу, способствуя проявлению интереса к анонсируемому фильму.

Третья глава диссертации посвящена проблеме реализации прагматической ориентации киноанонса. Прагматическая направленность текста киноанонса находит свое проявление на всех уровнях его структуры. Необходимость привлечения внимания потенциального зрителя заставляет использовать все имеющиеся возможности интересного графического оформления текста. Ярко экспрессивная лексика и простые грамматические формы вносят свой вклад в создание привлекательного анонса. Специфической чертой киноанонса является антиципация, то есть предварительное знакомство потенциального зрителя фильма с его особенностями с целью вызвать интерес и желание данный фильм посмотреть. Антиципация создается с помощью ряда грамматических и лексических средств. В киноанонсах наблюдается использование некоторых тропов, но они применяются ограниченно. Таким образом, киноанонс - это особый вид рекламного текста, специфический жанр массовой коммуникации, который имеет свои особенности на всех уровнях языка, позволяющие четко выделить его среди других видов текста.

Ключевые слова: киноанонс, кинотекст, антиципация, рекламная функция, информативная функция, семантичний блок

Panchenko S.A. Linguistic Parameters of Blurb. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the Candidate of Sciences (Philology) in speciality 10.02.02 - the Russian language. - Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar, Dnipropetrovsk, 2008. - 20 p.

The dissertation presents the analysis and systematization of linguistic features of Russian-language cinema announcements (blurbs) as a special type of text. The functions and composition of blurbs are considered. The linguisticsStatus of a blurb is grounded in the paper, its definition is suggested, aasw ell as the classification of these texts taking into account their structural descriptions. In the research the concept of anticipation is suggested and the means of its creation are enumerated. Experimental investigation of some features of the blurb perception by users has been carried on.

Keywords: blurb, cinema text, anticipation, advertising function, cognitive function, semantic block.

Загальна характеристика роботи

В даний час кіноанонс як свого роду реклама запропонованих для перегляду фільмів займає все більше і більше місця у спеціалізованих виданнях, тижневиках, зокрема "Артмозаика" (АМ), "Теледом" (ТД), "Теленеделя" (ТН), і не тільки в них. І це цілком закономірно, оскільки кінофільм як продукт певної творчої діяльності вийшов далеко за межі свого традиційного місця збуту, якими були головним чином кінотеатри з їх обмеженими можливостями технічного характеру, і став предметом широкого попиту в найбільш масових системах комунікації: на телебаченні і в мережі Інтернет, - в системах, що мають не тільки величезний технічний потенціал, але і потенціал плану інформативного і плану рекламного.

Ще яких-небудь чверть століття тому навіть міському жителеві щодня пропонувалося небагато більше десятка фільмів (приблизно п'ять-шість, а в сільській місцевості, як правило, один в кінотеатрах і клубах; стільки ж по телебаченню). У останні ж роки - на порядок, щонайменше, більше: ті ж, скажімо, п'ять-шість в кінотеатрах і сотня, а то і не одна, по багатоканальному телебаченню, не кажучи про мережу Інтернет з її наповненням, що нічим не регламентується.

Природно, що індустрію кіновиробництва і кінопрокату супроводить індустрія рекламування фільмів. І тут можна говорити про два основні аспекти останньої: 1) рекламу повномасштабну, яку організують творці, а також власники кінострічок і яка має свою екстралінгвістичну специфіку; 2) рекламу, яку ми назвали б поточною, рекламу вже створених раніше фільмів, що навіть демонструвалися, запропонованих для привертання уваги глядача до того або іншого фільму, таку, що дозволяє глядачеві, і зокрема телеглядачеві або користувачеві мережі Інтернет, орієнтуватися в номенклатурі відповідного товару і зробити той або інший вибір, причому неважливо, який.

Головною формою поточної, за нашою термінологією, реклами фільмів є кіноанонс як дешевий і найдоступніший рекламний продукт і як певний суто мовний твір зі своїми лінгвістичними параметрами, що вимагають свого вивчення і опису як через специфічність його прагматики, так і внаслідок значної поширеності і великої різноманітності лінгвістичних структур, за допомогою яких цей текст створюється.

Проблематика кіноанонса - це одна з складових проблеми кінотексту, а відповідно, дискурсу і тексту в цілому, яка не раз розглядалася і лінгвістами, і представниками інших наук. Так, наприклад, кінотекст як особливе явище в цілому викликає стійкий інтерес дослідників в області філософії, семіотики, літературознавства і мистецтвознавства (Р. Барт, А.А. Горних, Ю.М. Лотман, М.Б. Ямпольський і ін.). Помітний внесок в лінгвістичне дослідження кінотексту і кіносценарію внесений О.Б. Івановою, Г.Г. Слишкіним і ін.

Значна увага в сучасній лінгвістичній літературі приділена вивченню різних видів тексту і дискурсу. Побудовано безліч визначень поняття тексту і різні класифікації видів і жанрів текстів, зокрема, багато цікавих ідей запропонували такі автори, як І.Р. Арнольд, Л.С. Бархударов, І.Р.Гальперін, Л.І. Зільберман, Ю.М. Лотман, І.П. Севбо, З.Я. Тураєва, М. Холлідей і багато інших. Проте, наскільки нам відомо, комплексне лінгвістичне дослідження тексту кіноанонса ще не було здійснене. Вивчення анонсів і їх окремих компонентів було проведене на матеріалі німецької мови (М.Б. Ворошилова, О.В. Голованова, Ю.В. Колодна, В.Б. Самбуєва), проте російськомовні анонси ще не отримали достатнього освітлення в теоретичних роботах.

Таким чином, актуальність дослідження кіноанонсу як мовного твору зумовлена, з одного боку, затребуваністю сучасною наукою системних досліджень в області лінгвістики тексту, з іншого боку, важливістю таких видів мистецтва, як кінематограф і телебачення, зростаючою роллю реклами в сучасному світі, все більшим розповсюдженням рекламних текстів. Істотні при цьому когнітивна значущість досліджуваного жанру і неповнота його висвітлення в теоретичній літературі.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація орієнтована на вивчення проблем побудови тексту, розробкою яких активно займаються викладачі кафедри загального і російського мовознавства Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара в рамках наукової теми "Мова і час: актуальні процеси в сучасних слов'янських мовах".

Мета роботи полягає у виявленні комплексної специфіки кіноанонсу як мовного твору, інтегрованій характеристиці його вербальних складових як засобів дії на адресата і описі основних видів російськомовних кіноанонсів шляхом розгляду їх когнітивного, структурного, семантичного, граматичного і функціонального аспектів.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач:

- простежити за еволюцією теоретичних поглядів на поняття кінотексту і кіноанонсу;

- встановити загальнотеоретичні критерії виділення такого лінгвістичного феномена, як кіноанонс, і визначити його жанрову приналежність;

- визначити основні функції даного типу текстів;

- розглянути лінгвістичні прийоми побудови кіноанонсів і представити класифікацію існуючих видів кіноанонсів;

- проаналізувати способи здійснення прагматичної спрямованості анонсу;

- експериментально з'ясувати особливості сприйняття кіноанонсу споживачем.

Об'єктом дослідження є друкований російськомовний кіноанонс як специфічний різновид рекламного тексту, тобто безпосередньо тексти анотацій до фільмів, опубліковані як супровід до телепрограм, до відеокасет тощо.

Предметом дослідження є когнітивно-лінгвістичні особливості кіноанонсів, їх конструктивне наповнення.

Матеріалом дослідження стали близько 2000 текстів кіноанонсів, відібраних з періодичних видань "Теленеделя", "Артмозаика", "Телеміст" за 2005-2008 роки, а також текстове супроводження до відеокасет і компакт-дисків.

Методологія і методи роботи. Характер об'єкту, мета, завдання і загальний напрям пропонованого дослідження зумовили використання відповідних методів лінгвістичного аналізу, основним з яких є описовий метод з усім комплексом його прийомів. Використовувалися також прийоми кількісного аналізу і лінгвістичного експерименту.

Основним методологічним принципом дослідження прийнято вчення вітчизняних і зарубіжних лінгвістів про комунікативні структури і рівні структури мови, положення про єдність форми і зміст мовного знаку, згідно якому зв'язний текст повинен описуватися вичерпним чином: з одного боку, будь-яка інформація, що міститься в словесному матеріалі, повинна знаходити собі місце на тому або іншому з рівнів опису; з іншого боку, безліч цих рівнів повинна бути поєднана в безперервну послідовність так, щоб, по формулюванню Е. Бенвеніста, одиниці кожного рівня отримували своє значення тільки через співвіднесеність з одиницями безпосередньо наступного, більш високого рівня.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дана робота є однією з перших спроб комплексної характеристики кіноанонсу як цілісної системи, що сформувалася, в якій відбиваються в сукупності екстра- та інтралінгвістичні чинники, і вивчення їх впливу на лінгвістичні характеристики тексту кіноанонсу шляхом з'ясування когнітивних, лексико-семантичних, граматичних і інших особливостей його організації. Сформульовано і визначено саме поняття кіноанонсу і антиципації в ньому. Вперше описані основні структурні типи кіноанонсів, засоби досягнення антиципації в анонсі.

Теоретичне значення дисертації полягає в її спрямованості на вирішення сучасних проблем природи тексту в цілому, і кіноанонсу як стислого рекламного тексту зокрема. Отримані результати сприятимуть подальшій розробці теорії тексту, глибшому осмисленню відносин між його компонентами; вони також вносять певний внесок до розвитку теорії стилістики в цілому.

Практичне значення роботи. Теоретичні положення, висновки і матеріали дисертації можуть бути використані в процесі підготовки вишівських курсів лінгвістики тексту, стилістики і граматики російської мови, спецкурсів по стилістиці, при написанні студентами дипломних і курсових робіт, а також в практиці анонсування творчого продукту самого різного призначення.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на ІІ і ІІІ Міжнародних конференціях "Лексико-граматичні інновації в сучасних східнослов'янських мовах" (Дніпропетровськ, 2005, 2007), VII Міжнародному науковому семінарі "Пред'явлення світу в гуманітарних дискурсах XXI століття" (Луганськ, 2008), Всеукраїнській конференції "Лінгвістичні та лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземців у вищих навчальних закладах України" (Дніпропетровськ, 2008), а також на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Дніпропетровського національного університету (2006-2008).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено в п'яти статтях, чотири з яких надруковані в провідних наукових виданнях, що входять до затвердженого ВАК України списку спеціалізованих видань.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (293 позиції) і двох додатків. Основний зміст дисертації викладений на 169 сторінках, загальний обсяг роботи - 205 сторінок. Основний зміст доповнюється однією таблицею.

Основний зміст дисертаційної роботи

У Вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, сформульовано мету й завдання дисертації, окреслено теоретико-методологічні засади дослідження, визначається об'єкт та предмет роботи, її джерельна база, вказується її зв'язок з науковими програмами, планами, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.

У першому розділі дисертації "Лінгвістичні аспекти дослідження кіноанонсу" розглянуто теоретичні основи вивчення лінгвальної специфіки кіноанонсу, тут аналізуються кінотекст як складний мовний твір і анонс фільму як особливий вид тексту.

У параграфі "Кіноанонс як складова кінотексту" йдеться про те, що існує така лінгвістична реалія, як кінотекст, і як змістовна система ця реалія є свого роду первинним документом, на основі якого формуються фрагменти і вторинні документи і тексти: назва фільму, рецензія, реклама, а також безпосередній предмет нашого дослідження - кіноанонс. За відсутності в русистиці чіткого визначення кінотексту, якої-небудь вказівки на власне лінгвістичний статус подібної мовної побудови і його термінологічного позначення, ми розуміємо кінотекст як складний мовний твір, що є комплексом текстів, пов'язаних з фільмом. У цей комплекс можна включити наступні компоненти.

1. Текст, який виноситься на огляд до перегляду фільму:

- назва фільму, яка може функціонувати як своєрідний самостійний твір, представлений, наприклад, на афіші;

- місце випуску фільму;

- жанр;

- відомості про творців фільму (режисер, сценарист і т. п.);

- анотація до фільму, яка призначена для короткого викладу змісту фільму і його особливостей в рекламних цілях або для інформування глядачів про характер кінопродукту;

2. Безпосередньо сам фільм:

- мова героїв фільму;

- мова коментатора (закадровий текст);

- титри;

- сукупність мовних і культурологічних характеристик, присутніх в кінофільмі, певні фонові знання, пов'язані з ним.

3. Створена після перегляду фільму документально оформлена реакція громадськості на фільм.

У нашому дослідженні ми говоримо головним чином про анотацію до кінофільму, частково, де це необхідно для лінгвістичного аналізу, розглянуто зв'язок назви з анонсом. Саме кіноанонс більшою мірою, ніж будь-який інший компонент, умовно кажучи, можна вважати лінгвістичним, і він може розглядатися як та або інша лінгвістична одиниця.

У підрозділі "Кіноанонс у системі стислих текстів" аналізуються різні підходи до визначення поняття "текст" та "стислий текст". На основі аналізу понять "текст", "стислий текст", "дискурс", "анонс", "жанр" ми пропонуємо наступне визначення кіноанонсу: це самостійний мовний твір, що містить у собі фрагментарну (часто з елементом інтриги) інформацію про запропонований до показу фільм, оформлений композиційно і синтаксично, і який має прагматичну установку на залучення уваги потенційного глядача до кінофільму, що анонсується. В лінгвістичному плані кіноанонс відноситься до системи стислих текстів, має ряд параметрів реклами, анотації, реферата і може бути кваліфікований як особливий жанр мовної творчості. Наведемо приклад типового кіноанонсу.

Известный мотогонщик Федор Ермолаев приглашен в цирк для выступления в смертельном номере - прыжке на мотоцикле под куполом. Он берет себе в ассистентки Леночку Воронцову, убирающую клетки и мечтающую стать укротительницей тигров. Номер имеет грандиозный успех, и, естественно, молодые люди влюбляются друг в друга… [Укротительница тигров].

"Кіноанонс як особливий жанр масової комунікації" розглядається у наступному підрозділі першого розділу. Аналіз понять жанру та лексикографічна обробка цього терміну, схожість та відмінність кіноанонсу від інших стислих текстів (реферат, рецензія тощо) приводять до висновку, що кіноанонс можна вважати специфічним жанром.

Наступний підрозділ першого розділу присвячено визначенню основних функцій текстів кіноанонсів. Ними є інформативна (когнітивна) і рекламна функції, які тісно між собою взаємодіють. При їх взаємодії виникають мовні твори, які мають певні лінгвістичні і екстралінгвістичні особливості, такі, зокрема, як чітка синтаксична структура, явна прагматична спрямованість, для здійснення якої реалізуються певні мовні засоби.

"Прагматика і інформативна насиченість кіноанонса" є проблемою останнього підрозділу першого розділу. При функціонуванні кіноанонсу відбувається своєрідний перерозподіл інформації між назвою і анотацією. Назва передає імпліцитну максимально стислу змістовно-концептуальну інформацію, що має тенденцію до розгортання. Сильна позиція заголовкового комплексу по відношенню до основного тексту зумовлює його вторинну проекцію в іменований текст.

Анотація, або основний текст кіноанонсу, є сукупністю аргументів, що підтверджують назву. Головним критерієм оцінки вдало написаного анонса можна вважати його вплив на потенційного глядача. Інформація, присутня в анотаціях до творів кінематографії, складається з суми відомостей, які несуть компоненти, що створюють змістовну структуру анонсу, а типова структура тексту, пов'язаного з анотуванням фільму, має такий вигляд:

1) місце випуску фільму;

2) рік виходу фільму;

3) відомості про режисера і/або акторів;

4) безпосередньо анонсуючий текст;

5) можлива технічна специфікація і економічні умови показу фільму, яка розміщується до або після тексту.

Особливу увагу привертають до себе стандартні короткі кіноанонси, що складаються з 2-4 речень, які читаються частіше і складання яких вимагає використання максимально можливого арсеналу лінгвістичних засобів і в плані змісту, і в плані виразу. Наведемо приклад типового анонсу.

Отважная команда друзей отправляется на шхуне "Дункан" на поиски капитана Гранта, потерпевшего крушение где-то в южном полушарии. Смелые путешественники пересекают Южную Америку и Австралию, достигают берегов Новой Зеландии и доказывают, что "кто ищет, тот всегда найдет"! [Дети капитана Гранта].

Прагматика анонсу повинна задовольняти двом головним вимогам: 1) включати в свій склад мінімальну кількість мовних одиниць (по-перше, через обмеженість місця в засобах масової інформації, по-друге, з метою привернути і утримати увагу читача) і 2) створювати максимальний ефект при сприйнятті його потенційним глядачем.

Синтаксична структура анонсу розглядається в другому розділі роботи, який має назву "Специфіка мовної тканини кіноанонсу". Анонс, як визначається у підрозділі "Структура кіноанонсу як мовного ланцюга", повинен бути розміщений на обмеженій друкарській площі і не затримувати надовго увагу читача. Кіноанонс регламентований, як правило, певними вимогами і структурного плану. Цей текст в загальному випадку включає такі компоненти, як 1) власне заголовок (назва фільму); 2) додаткова інформація (відомості про режисера, акторів, рік виходу фільму в прокат), 3) основний текст (опис сюжету фільму, його оцінка, інформація про акторів); 4) креолізований оцінний компонент, умовне позначення жанру фільму; 5) у незначній кількості випадків - кадр з фільму. Типовий кіноанонс має такий вигляд:

Власне текст кіноанонсу, не зважаючи на його обмежений об'єм, відрізняється значною різноманітністю своєї синтаксичної структури в рамках двох синтаксичних одиниць: речення і надфразової єдності (НФЄ), або складного синтаксичного цілого (ССЦ), представлених відповідно кіноанонсами мінімальної конфігурації і кіноанонсами - надфразовою єдністю.

З погляду синтаксичних особливостей можна говорити про три види анонсів:

· кіноанонси мінімальної структури, що складаються з одного речення:

Фильм о сложности семейной жизни трех немолодых подруг [Все или ничего];

Сергей Алябьев, артист-неудачник, уставший от тягот жизни, выбрасывается из окна и …попадает вместе со своим школьным приятелем Олегом Бархановым в водоворот головокружительных приключений: мафия, рэкет, рестораны… [Барханов и его телохранитель].

· кіноанонси, які є складним синтаксичним цілим і включають в свій склад мінімум комунікативних одиниць, тобто тільки два речення:

Маленький городок. Пожилой участковый и молодой следователь районной прокуратуры расследуют два дела, вроде бы не зависимые одно от другого - исчезновение девушки, дочери телеведущей областного канала, и заказное убийство… [Сыщики районного масштаба];

Капитан Чайка обнаруживает в советских территориальных водах установленные западными разведслужбами радиобуи и подвергается нападению. Отразив врага, экипаж благополучно доставляет радиобуй на борт корабля… [Проект "Альфа"];

· кіноанонси розширеної структури, що складаються більш ніж з двох речень. Кожен з цих видів детально класифікований в роботі.

Найкоротші кіноанонси проаналізовано у підрозділі "Кіноанонси мінімальної синтаксичної структури", де вони класифіковані наступним чином:

1) односкладні (як правило, номінативні) речення;

2) двоскладні речення.

Односкладні речення можна підрозділити таким чином:

а) неускладнені конструкції (одна предикативна зона) (0,3 %):

б) конструкції, ускладнені другорядними членами речення без вторинної предикації (одна предикативна зона) (0,6 %):

в) конструкції, ускладнені одним або декількома відособленими оборотами (дві і більш предикативні зони) (0,5 %):

г) складнопідрядні речення без ускладнення їх частин (дві і більш предикативні зони) (0,5 %):

д) складнопідрядні речення з ускладненням їх частин (три і більш предикативні зони) (0,5 %):

Двоскладні речення кіноанонсів мінімальної конструкції ми класифікуємо аналогічним чином:

а) неускладнені конструкції (одна предикативна зона) (0,9 %):

б) ускладнені конструкції без вторинної предикації (одна предикативна зона) (0,8 %):

в) речення, ускладнені відособленими оборотами (дві і більш предикативних зони) (1,3 %):

г) складносурядні речення, не ускладнені іншими елементами (дві і більш предикативні зони) (0,9 %):

д) складнопідрядні речення, не ускладнені іншими елементами (дві і більш предикативні зони) (0,9 %):

е) безсполучникові складні речення, не ускладнені іншими елементами (дві і більш предикативні зони) (0,8 %):

ж) складні речення з ускладненням в їх частинах (три і більш предикативні зони) (2 %):

У наступному підрозділі "Надфразова єдність у функції кіноанонсу" розглянуто складне синтаксичне ціле мінімальної структури, яке складається з двох речень. Тут наявні усі можливі варіанти поєднання речень, а саме:

1. Просте + просте речення:

Капитан Чайка обнаруживает в советских территориальных водах установленные западными разведслужбами радиобуи и подвергается нападению. Отразив врага, экипаж благополучно доставляет радиобуй на борт корабля… [Проект "Альфа"].

2. Складне + складне речення (найменш поширене):

"Новая русская" девочка задумала ограбить банк своей "новой русской" мамы для того, чтобы та перестала быть банкиршей и проводила больше времени дома. Ей помогает настоящий мужчина, который должен защитить этих нежных и трогательных женщин… [Бедная Саша].

3. Просте + складне речення:

Землепроходец Михайло Волков отправляется на поиски залежей драгоценных камней в компании с немецким ученым-геологом Нагелем и сибиряками Харитоном и Корнеем. Он не знает, что в его маленький отряд местным богатеем заслан шпион… [Тайна золотой горы].

4. Складне + просте речення:

Француз Франсуа Перрен, беспутный картежник, волею случая оказывается в дебрях Амазонки, где должен отыскать и спасти душу вождя индейского племени Вану, от которого зависит итог важных межправительственных переговоров. На карте - престиж Франции и его собственная жизнь… [Ягуар].

"Розширені синтаксичні структури в кіноанонсах", що складаються з трьох чи більше речень, розглядаються у наступному підрозділі другого розділу. Відповідно до початкового речення, вони поділяються на:

А. Кіноанонси з односкладним (зазвичай номінативним) початком (близько 15%);

Б. Кіноанонси з двоскладним речення як зачин (30 %).

У групі А можна виділити наступні типи конструкцій, де перше речення позначає:

· місце дії;

· час дії з різним ступенем деталізації цього часу;

· вказівка на певний час + позначення місця або навпаки;

· вказівка на місце і час + додаткова історична або географічна інформація;

· позначення історичної події без вказівки на її дату або з такою вказівкою;

· жанр кінострічки.

Кіноанонс може починатися двома номінативними реченнями, одне з яких позначає жанр фільму, а інше - час і/або місце дії.

Прикладом анонсу розширеної структури може бути наступний текст:

Испания, XVII век, эпоха правления Филиппа Четвертого. Этим слабым, подверженным чужому влиянию монархом с легкостью манипулирует его развращенный, полный интриг двор, где всем заправляет влиятельный граф Альварес. В этой империи, которая движется к своему закату, и разворачиваются приключения… [Капитан Алатристе].

На наш погляд, найбільш важливими особливостями синтаксичної структури анонсу, що відрізняють його від інших жанрів, є наступні:

1) характер зачину (першого речення або перших слів в одному реченні) - можливість включення як першого компонента речення, яке позначає жанр фільму, час і місце дії або якісь інші параметри і за змістом і формою не пов'язане з подальшим текстом;

2) в основній частині тексту анонсу має місце наступна закономірність: чим менше компонентів входить у мовний ланцюг кіноанонсу, тим складнішою є внутрішня структура кожного з них, і навпаки. Іншими словами, кількість комунікативних одиниць і предикативних зон кіноанонсу співвідноситься зі ступенем їх синтаксичної складності: більше речень, менше ускладнення, і навпаки, - що загалом і зумовлює в більшості випадків цілком зіставний об'єм інформації в кіноанонсах як мінімальної структури, так і розширених, таких, що включають до десятка комунікативних одиниць. Сказане підтверджується прикладами Стены, кругом стены. Красные, синие, зеленые, оранжевые. И двери. Маленькие квадраты, ведущие … куда? К смерти или спасению? Кто создатель этого адского лабиринта? Кто эти люди, оказавшиеся внутри чудовищной головоломки? И как они здесь оказались? Они не помнят… [Куб Зеро].

3) завершуючий елемент анонсу також має свої особливості і може бути конструкцією без формального показника її завершеності і навіть навпаки, - конструкцією, що включає показник незавершеності. Це створює певну інтригу, сприяючи зацікавленості у фільмі, який анонсується.

Кіноанонси до одного і того ж фільму, опубліковані в різний час або в різних джерелах, можуть варіюватися, що найчастіше зводиться до редукції об'ємніших текстів, до перетворення їх у тексти меншого об'єму. Це питання розглядається у підрозділі "Варіантні структури кіноанонсів". З початкового тексту вилучаються якісь його фрагменти, а те, що залишається, коректується стилістично. Специфіка ж жанру зберігається (див. приклад).

"Соблазн".

Старшекласснице Жене Родимцевой трудно устоять перед соблазном оказаться в элите класса, тем более что там - герой ее девичьих грез. Ей, как и многим ее одноклассникам, хочется ездить на машине, быть в центре внимания, но приходится дорого платить за поруганную любовь…

Старшеклассница Женя Родимцева не удерживается от соблазна оказаться в элите класса. Но потом приходится дорого платить за поруганную любовь и за то, что предала мать…

Специфіка мовної тканини кіноанонса проявляє себе переважно на синтаксичному рівні структури мови. І в загальному випадку кіноанонс є особливий мовний твір зі специфічною синтаксичною структурою.

Третій розділ дисертації "Засоби реалізації прагматичної спрямованості кіноанонсу" присвячений проблемі лінгвістичного втілення прагматики тексту анонсу. Про різноманітність засобів його досягнення йдеться у підрозділі "Різнорівневі можливості створення прагматичної орієнтації анонсу". Прагматична спрямованість тексту кіноанонсу знаходить свій прояв на всіх рівнях його структури. Необхідність залучення уваги потенційного глядача примушує використовувати всі наявні можливості цікавого графічного оформлення тексту. Яскрава експресивна лексика, використання історичного теперішнього часу та інші засоби роблять свій внесок у створення привабливого анонсу. Кіноанонс, як правило, включає в себе від двох до п'яти-шести семантичних блоків, що мають стандартне лексико-граматичне наповнення, частина з яких призначена для виконання рекламної функції, а інші - функції інформативної.

Наступний підрозділ має назву "Антіципация як специфічна ознака кіноанонсу". Специфічною рисою кіноанонсу є антиципація, тобто попереднє знайомство потенційного глядача фільму з його особливостями з метою викликати інтерес і бажання даний фільм подивитися. Антиципація створюється за допомогою ряду граматичних і лексичних засобів, наприклад, це може бути специфічне використання розділових знаків (в першу чергу багатокрапка та тире), використання підсилювальних часток (лише, адже), слів, що підкреслюють початок дії, яка обіцяє бути дуже цікавою, або її завершення (втягувати, готуватися, починатися, нарешті, завершитися і т.п.), та інших. Так, у наступному прикладі є такі засоби антиципації, як вживання тире і багато крапки, завдяки яким читач може сам домислити, що буде далі, слова з оцінним значенням, але слова-"пустушки" (прекрасний, украй привабливий), події по драматизму і емоційності переплюнули будь-яку кінодраму), слова, що підкреслюють початок цікавої дії (і ось, починаються події) і інші засоби.

Сюжет прекрасен. В нем нет нашествий зеленокожих пришельцев, нет мутантов, нет мегазлобных злодеев. Маленький и крайне обаятельный робот по имени ВАЛЛ-И (на самом деле это не имя, а аббревиатура названия его модели) изо дня в день в совершенном одиночестве (если друга-таракана не считать) перерабатывает мусор, заполонивший нашу Землю. Людей на ней не осталось: тотальное загрязнение окружающей среды вынудило их отправиться в космические скитания. И вот в один из совершенно обычных для ВАЛЛ-И дней на планету прибывает робот-разведчик-поисковик ЕвА. Наш робот влюбляется в нее и - дальше начинаются события, по драматизму и эмоциональности переплюнувшие любую кинодраму…ВАЛЛ-И].

"Стилістичний ефект в кіноанонсі як спосіб впливу на споживача" розглядається у третьому підрозділі. У нашій ситуації, коли перед читачем періодичного видання знаходиться значна кількість анонсів, стилістичні прийоми можуть допомогти привернути його увагу до того або іншого фільму. Проте, як показують наші спостереження, в анонсах, не дивлячись на їх яскраво виражену прагматичну спрямованість, різні стилістичні прийоми використовуються порівняно обмежено, вони є в наявності не в кожному тексті. Серед них звертають на себе увагу такі тропи, як метафора, метонімія, повтор, порівняння, оксюморон, антономасія, епітет, паронімічна атракція і деякі інші.

Найбільш важливе місце в стилістичній системі анонсів займають метафори. У ряді випадків вони не служать для створення стилістичного ефекту, а є частиною лексичної системи даного виду текстів. За нашими спостереженнями, близько половини текстів кіноанонсів включає в свій склад принаймні одну, частіше декілька метафор різних типів, наприиклад:

Сквозь прореху во времени Лео, герцог Олбанский, попадает в современный Нью-Йорк. Обаятельный джентльмен ХIХ столетия неожиданно оказывается в стремительном мире, где успешно завоевывает высоты деловая Кейт Маккей. Невероятное случается, и они встречаются! [Кейт и Лео].

Посилення виразності мові в анонсах досягається в переважній більшості випадків за рахунок такого найбільш поширеного тропу, як епітет:

Девушке из низов представился шанс полностью изменить свою жизнь: стать блистательной светской дамой [Пигмалион].

Підвищення виразності мови в стислих текстах у ряді випадків досягається за допомогою особливих синтаксичних побудов. Певнасинтаксична побудова може використоватися не в прямому, а в переносному значенні. Прикладом є риторичне питання. Питання і твердження або заперечення своєрідно переплітаються, що створює стилістичний ефект.

Вам никогда не приходило в голову, что быть отцом это не так-то и просто? Главному герою приходится пересмотреть свои жизненные идеалы, когда его бывшая девушка оставляет с ним на месяц свою шестилетнюю дочь. И вот молодой писатель-фантаст оказывается один на один с реальностью, которая пока мило улыбается и играет в куклы... но это только "пока"! [Ангел-хранитель].

Важливим засобом експресивного синтаксису в кіноанонсі є парцеляція. яка передбачає побудову повідомлення шляхом розділення на декілька самостійних висловів, інтонаційно або графічно виділених, але єдиних за змістом, наприклад:

История простой, милой, русской девушки, которую зовут Варя. Обыкновенной, каждодневной. С пустыми прилавками магазина, с тяжелой выматывающей работой доярки, с цветным телевизором, в котором мелькает какая-то марсианская, красочная жизнь звезд эстрады, с работягой мужем, рвущим свои и ее жилы на строительстве нового дома, с ночной - наскоро, наспех, постоянно прислушиваясь к вздохам свекрови за шкафом - "любовью". А с утра все сначала, и дольше века длится день... [Трудно первые сто лет].

Останній підрозділ озаглавлено "Проблема сприйняття кіноанонса". При вивченні кіноанонсів нами було проведено невелике експериментальне дослідження серед студентів ДНУ, метою якого було виявити, що є для потенційних глядачів найпривабливішим в анонсі, чому вони обрали б для перегляду той або інший фільм. Такими виявилися анонси, що апелюють до романтичних почуттів, почуття страху, здивування. Найбільш атрактивні слова і фрази, що формують образ кіноанонсу, утворюють наступні семантичні поля, які виявилися найбільш затребуваними: значення, пов'язані з пригодою, з небезпекою, з боротьбою, з відносинами між людьми.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що кіноанонс - це дійсно особливий вид рекламного тексту, специфічний жанр масової комунікації, який має свої особливості на всіх рівнях мови, що дозволяють чітко виділити його серед інших видів тексту.

Висновки

Існує колосальна різноманітність текстів, у функціональну безліч яких входить і кінотекст. На основі цієї реалії, яка є первинним документом, виникають фрагменти кінотексту і вторинні документи: назва фільму, рецензія, реклама, а також такий комерційний продукт, як безпосередній предмет нашого дослідження - кіноанонс. Еволюція самого кінематографа стала причиною еволюції теоретичних поглядів на поняття кінотексту і кіноанонсу, в результаті якої кінотекст можна охарактеризувати як повідомлення, засноване на зоровому, лінгвістичному і звуковому кодах.

Кіноанонс - це самостійний мовний твір, що містить в собі фрагментарну (часто з елементом інтриги) інформацію про запропонований до показу фільм, оформлений композиційно і синтаксично, який має прагматичну установку на залучення уваги потенційного глядача до кінофільму, що анонсується.

Кіноанонс є особливим жанром масової комунікації, основними функціями якого є інформативна (когнітивна) і рекламна. Його специфіка - стислість, анонімність і вторинність як документа, що обмежує творчість творців вже заданим змістом і сюжетом. У завдання кіноанонсу входить, в першу чергу, інформування про фільм, його рекламування і навіть якоюсь мірою його нав'язування потенційному глядачеві.

Власне текст кіноанонсу, не зважаючи на його обмежений об'єм, відрізняється значною різноманітністю своєї синтаксичної структури в рамках двох синтаксичних одиниць: речення і надфразової єдності, або складного синтаксичного цілого, представлених відповідно кіноанонсами мінімальної конфігурації і кіноанонсами - надфразовою єдностями.

Прагматично орієнтуючи той або інший анонс, його укладачі використовують різноманітні лінгвістичні і екстралінгвістичні засоби, що відносяться до різних рівнів мови, і зокрема засоби графічні, такі, що дозволяють поєднувати шрифти різних розмірів, виділяючи або найбільш значущі або несподівані частини повідомлення. Типовим є також широке використання яскравої, образної лексики, прикметників з оцінюючим значенням, власних назв, іменників, дієслів, що виражають активні, швидкі, вражаючі дії, характеризують героїв фільмів по їх соціальному статусу або суспільному положенню, часто в теперішньому часі, числівників, що дають фактологічну інформацію про час створення фільму і час подій, що відбуваються в ньому, і т.п.

На прагматику кіноанонса орієнтовані і семантичні блоки, що включаються в нього, містять відомості про заслуги виконавців і творців фільму, оцінну частину, що базується на хвалебних епітетах; цитування відомих осіб, що є авторитетами в різних областях діяльності, що позитивно оцінюють даний фільм тощо.

Важливою рисою кіноанонсу є антиципація - попереднє знайомство потенційного глядача фільму з його особливостями з метою викликати інтерес і бажання даний фільм подивитися. Засоби створення антиципации можуть бути граматичними і лексичними.

У анонсах, не зважаючи на їх яскраво виражену прагматичну спрямованість, порівняно рідко використовуються тропи, і лише в окремих текстах можна зустріти метафори, метонімію, повтор, порівняння, оксюморон, антономасiю, епітет.

В результаті експерименту були отримані списки атрактивних слів, які складають основу для виникнення "позитивного" відношення читача, тобто таких асоціацій, які зрештою приведуть до формування інтересу до фільму і його перегляду. Певні лексичні групи і особливості основного тексту кіноанонсу формують його образ, будучи основою складного комплексу асоціацій, що виникають в свідомості адресата. Найпоширенішими є асоціації, пов'язані з сім'єю, взаєминами чоловіка і жінки, смертю, страхом і т.п.

Подальша розробка проблем лінгвістичної специфіки кіноанонсу і пов'язаних з ним інших складових кінотексту може бути здійснена не тільки в руслі русистики і реклами, але і у зв'язку з загальнолінгвістичними проблемами, такими, зокрема, як мовна картина світу, прагматика тексту, мовні засоби впливу на суспільну свідомість тощо.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Панченко С.А. Киноанонс как специфический лингвистический феномен / С.А. Панченко // Англістика та американістика. Зб. наук. праць. - Вип.3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С.58 - 61.

2. Панченко С.А. Киноанонс и его составные части / С.А Панченко // Вісник ДНУ. Серія Мовознавство. - 2007. - № 4/2. - С. 178 - 183.

3. Панченко С.А. Антиципация как специфический признак киноанонса / С.А. Панченко // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (Мовознавство). - Вип. 75 (3). - Кіровоград, 2008. - С. 166 - 168.

4. Панченко С.А. О некоторых лингвистических параметрах анонса как речевого произведения / С.А. Панченко // Наукові записки Луганського національного університету. Зб. наук. праць. - Випуск УІІІ. - Луганськ, 2008. - Том 1. - С.101 - 111.

5. Панченко С.А. Проблема восприятия киноанонса потребителем (экспериментальный аспект) / С.А. Панченко // Лингвистика. Лингвокультурология. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С.106 - 114.

6. Панченко С.А. Кинотекст как когнитивный феномен / С.А. Панченко // Лексико-грамматические инновации в современных восточнославянских языках. Материалы ІІ Международной научной конференции. Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С. 327-328.

7. Панченко С.А. Аннотации к фильму и их классификация / С.А. Панченко // М-ли підсумкової наукової конференції викладачів ДНУ "Філологічні науки" - Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - С.45-46

8. Панченко С.А. Особенности построения киноанонса / С.А. Панченко // Лексико-грамматические инновации в современных восточнославянских языках. Материалы ІІІ Международной научной конференции. Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - С. 45-47.

9. Панченко С.А. Текстовые признаки кинокомплекса / С.А. Панченко // М-ли підсумкової наукової конференції викладачів ДНУ "Філологічні науки" - Дніпропетровськ: Пороги, 2006. - С. 88 - 90.

10. Панченко С.А. Киноанонс как лингвометодическая проблема / С.А. Панченко // Актуальные проблемы обучения иностранных студентов. Материалы 10-й межвуз. конф. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 121 - 122.

Размещено на Allbest.ru