Лінгвокогнітивні особливості просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій (експериментально-фонетичне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСОДИЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ВИСЛОВЛЕНЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ

(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КРАСОВСЬКА Інна Валеріївна

Київ - 2009

АНОТАЦІЯ

Красовська І.В. Лінгвокогнітивні особливості просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій (експериментально-фонетичне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у лінгвокогнітивному аспекті з урахуванням соціального і культурологічного контекстів мовлення. У роботі обґрунтовано теоретичні засади лінгвокогнітивного напряму сучасних фонетичних досліджень, удосконалено методику проведення експериментально-фонетичного дослідження з метою встановлення просодичних виявів емоційних концептів в англійському мовленні. Розмежування таких концептів на ті, що вербалізуються як клішовані (емоційні кліше) або неклішовані (емоційні сценарії) структури, дозволило експериментально встановити просодичні параметри комунікативної та когнітивної динаміки вираження позитивних емоцій у досліджуваних висловленнях.

Установлено інваріантні інтонаційні моделі англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у координатах "емоція - перцептивні маркери - сприйняття". Визначено аудитивні та акустичні параметри, які відбивають концептуалізацію емоційного й комунікативного досвіду мовця та викликають відповідну реакцію слухача.

Ключові слова: висловлення на позначення позитивних емоцій, емоційні кліше, емоційні сценарії, інваріантна інтонаційна модель, аудитивні та акустичні параметри, лінгвокогнітивні особливості, позитивні емоції.

АННОТАЦИЯ

Красовская И.В. Лингвокогнитивные особенности просодической организации английских высказываний, которые выражают позитивные эмоции (экспериментально-фонетическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению лингвокогнитивных особенностей просодической организации английских высказываний, которые выражают позитивные эмоции, с учетом социального и культурологического аспектов коммуникации. В работе систематизированы теоретические основы лингвокогнитивного подхода современных фонетических исследований, усовершенствована методика организации и проведения фонетического эксперимента для анализа просодической реализаций эмоциональных концептов в речи. Разделение концептов на такие, которые вербализируются как клишированные (клише) и неклишированные (сценарий) структуры, позволило экспериментально установить просодические параметры коммуникативной и когнитивной динамики реализации позитивных эмоций в анализируемых высказываниях.

Установлены инвариантные модели интонационального оформления высказываний, которые выражают позитивные эмоции, в координатах "эмоция - перцептивные маркеры - восприятие". Определены аудитивные и акустические маркеры, которые отображают особенности формирования звукового образа эмоций и могут вызывать определенную реакцию слушателя.

Экспериментально подтверждено, что коммуникативная и когнитивная динамика развития эмоциональных сценариев в процессе коммуникации передается модификацией тональных, динамических и темпоральных параметров, что позволяет структурировать сценарий, выделить его коммуникативный центр и эмоциональные пики. Актуализации эмоциональных клише присуща интонационная модель, в которой преобладают средние показатели темпа и громкости, ровно-нисходящее движение основного тона, что придает таким высказыванием сдержанное звучание.

Результаты акустического анализа показали, что ведущую роль в формировании звукового образа анализируемых позитивных эмоции играют такие акустические параметры: локализация максимума частоты основного тона на разных участках интонационного контура высказывания; вариативность тонального уровня начала интоногрупы; тип и конфигурация терминального тона, а также модификация тонального уровня его начала и окончания; диапазон интенсивности интоногрупы и модификация скорости изменения частоты основного тона на терминальном участке интонационного контура высказывания.

Акустический анализ показал, что инвариантной интонационной модели высказываний, которые передают радость, присуще преобладание ровного передтакта, средне-повышенного тонального уровня начала интоногрупы, изменение тонального диапазона от расширенного до широкого. Доминирование расширенного позитивного тонального интервала на участке "перетдтакт-такт" и широкого на стыке передтерминального отрезка интонационного контура и ядра, широкого диапазона интенсивности, средне-повышенного тонального уровня завершения терминального тона объединяет актуализацию радости и восторга. Однако восторг говорящего декодируется благодаря малой скорости изменения частоты основного тона в терминальной части интоногрупы на фоне средних показателей ее среднезвуковой длительности и восходящего движения тона на такте.

Высокий уровень эмоционального возбуждения говорящего, который характерен для актуализации триумфа и обожания, на перцептивном уровне воспринимается благодаря равновеликим показателям интенсивности на стержневых компонентах интонационного контура, сужению диапазона интенсивности и упрощению мелодического контура высказывания за счет нулевых тональных интервалов и ровного терминального тона. При этом ускорение темпа, повышение громкости, а также высокий тональный уровень начала интоногрупы и окончания терминального тона отличает реализации триумфа от обожания. Высказывания, которые реализуют обожание, характеризуются ритмом легато, сниженной громкостью, медленным темпом и придыхательным тембром. Интонационная модель высказываний, которые передают комплексные позитивные эмоции (радость-удивление), основывается на просодическом контрасте, который помогает слушателю выделить эмоциональную доминанту. Зафиксировано, что локализация максимума интенсивности на ядерном слоге, большая скорость изменения движения частоты основного тона на терминальном участке интоногрупы, а также частотность усеченной шкалы служат базовыми акустическими маркерами, которые помогают слушателю декодировать радость-удивление.

В ходе экспериментально-фонетического анализа были выделены основные акустические маркеры, которые формируют звуковой образ анализированных позитивных эмоций. Статистическая обработка результатов акустического анализа позволила описать инвариантные просодические модели высказываний, которые выражают радость, восторг, обожание и триумф. Установленные интонационные модели отображают особенности концептуализации эмоционального и коммуникативного опыта говорящего на супрасегментном уровне языка.

Ключевые слова: высказывания, которые выражают позитивные эмоции, эмоциональные клише, эмоциональные сценарии, инвариантная интонационная модель, аудитивные и акустические параметры, лингвокогнитивные особенности, позитивные эмоции.

RESUME

Krasovskaya I.V. Linguistic and cognitive Aspects of Prosodic Organization of Utterances Expressing Positive Emotions: An Experimental Phonetic Study. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology in speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv Linguistic University, Kyiv, 2009.

This dissertation focuses on prosodic peculiarities of utterances expressing positive emotions viewed from a cognitive perspective and analyzed through social and cultural communication contexts. The paper determines a theoretical basis of the cognitive approach in present-day phonetics, improves the methodology of perceptional analysis aimed at defining emotional concepts' prosodic realization in English. Defining the difference between the emotional concepts that are verbalized as emotional clichйs or emotional scripts has enabled an experimental analysis of prosodic features that characterize communicative and cognitive dynamics of expressing positive emotions in the analyzed utterances.

Invariant prosodic models of English utterances expressing positive emotions described in terms of the correlation “emotion - acoustic cues - perception” have been established. Perceptional and acoustic parameters which reflect the speaker's emotional and communicative competence and evoke an adequate feedback from the listener have been identified.

Key words: utterances expressing positive emotions, emotional clichйs, emotional scripts, invariant prosodic model, perceptional and acoustic cues, linguistic and cognitive peculiarities, positive emotions.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Спрямованість сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд мовних одиниць у комунікативному й когнітивному аспектах визначає пріоритетність вивчення різноманітних форм репрезентації мисленнєво-мовленнєвої діяльності комунікантів фонетичними засобами мови. Лінгвокогнітивні дослідження фонетичних одиниць у мовленнєвому потоці відбивають проблематику взаємозв'язку елементів мови з ментальними процесами. Звернення до цієї тематики передбачає аналіз співвідношення між звуком та думкою (В. фон Гумбольдт), обґрунтування положення про мовний знак як ментальний конструкт, що маркує взаємозв'язок між поняттям та акустичним образом (Ф. де Соссюр), встановлення принципів співвіднесеності висловлення з психічною сферою мовця як його творця (Ш. Баллі).

Орієнтація лінгвістичних досліджень на моделювання реальних процесів породження та сприйняття зв'язного мовлення (Л. В. Бондарко, О. О. Залевська) і необхідність пояснення еволюції звукової системи мови (Т. М. Ніколаєва, Л. В. Златоустова, D. Bolinger) викликала потребу в нових підходах в лінгвістиці. Осмислення одиниць мови, просодичних зокрема, як невід'ємного складника мисленнєвої діяльності людини, приводить до необхідності вивчення особливостей сприйняття та розуміння і семантичного змісту повідомлення (А. Й. Багмут, І. Г. Торсуєва) і його емоційного потенціалу (О. П. Воробйова, А. А. Калита, Я. Р. Федорів) з урахуванням таких особливостей мовця, як інтелект, культура, освіта, вік, стать тощо (О. І. Стеріополо, О. М. Алексієвець, С. В. Іванова).

Специфіка вивчення фонетичних одиниць у лінгвокогнітивному руслі полягає в пошуку і поясненні співвідношень між знанням про світ і тим, як ця інформація відбита у фонетичних репрезентаціях (A. Cohen, R. Jackendoff, H. McNeely). Сучасні фонетисти акцентують увагу на визначенні інвентарю фонетичних репрезентацій шляхом трансформацій звукової інформації, які базуються на когнітивних операціях декодування диференційних ознак та активуються акустичними ключами (частота основного тона, інтенсивність, тривалість) (N. Cook, S. Mozziconacci, J. Pierrehumbert).

Розглядаючи можливості фонетичних репрезентацій передавати різні емоційні значення (О. О. Котов, N. Cook), виявляючи способи актуалізації емоційних концептів в інтонаційній структурі висловлень (О. М. Вінарська), вчені визначають специфіку формування інтонаційних моделей, що втілюють емоційний та комунікативний досвід мовця (А. А. Калита, Л. О. Кантер). Урахування онтологічного взаємозв'язку емоційного й логічного начал в реальному мовленні дає можливість фонетистам (Р. В. Ольшевська, Е. О. Нушикян, R. Tham, W. Levelt, K. Scherer) описувати властивості елементів надсегментного рівня мови, які пов'язуються з їхньою здатністю передавати інформацію про емоції, соціальний статус комунікантів та гендерні розбіжності.

Проте результати таких багатоаспектних досліджень не отримали досі належного ступеня узагальнення й систематизації теоретичних положень щодо взаємодії інтонаційних засобів оформлення смислу висловлень з емоційними і раціональними аспектами когнітивної сфери людини, які беруть участь у породженні та сприйнятті інтелектуального (А. А. Калита) й модального смислів.

Отже, можна стверджувати, що дослідження просодичних засобів актуалізації смислу англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у площині когнітивних процесів, які забезпечують кодування емоційного досвіду в свідомості мовця, набуло особливої актуальності. Актуальність теми підтверджується також спрямуванням сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення функціонування одиниць мови й мовлення, зокрема фонетичних, як основи породження, сприйняття та декодування смислу й емоційного потенціалу висловлення.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України "Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" № 0103U003178, що розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тему затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 20 січня 2003 р.).

Метою дослідження є виявлення лінгвокогнітивних особливостей просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій шляхом встановлення специфіки функціонування інтонаційних параметрів в процесі їхнього декодування.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

- визначити теоретичні засади лінгвокогнітивного напряму сучасних фонетичних досліджень;

- виокремити й систематизувати лінгвокогнітивні ознаки англійських висловлень на позначення позитивних емоцій;

- уточнити ступінь впливу когнітивної та комунікативної динаміки розгортання емоційних концептів на просодичне оформлення аналізованих висловлень;

- встановити лінгвокогнітивні принципи формування базових інваріантних моделей просодичного оформлення досліджуваних висловлень;

- з'ясувати взаємодію просодичних підсистем із комунікативно-прагматичними, когнітивними аспектами вияву емоційних концептів.

Об'єктом дослідження є висловлення на позначення позитивних емоцій в усному англомовному дискурсі.

Предмет дослідження - лінгвокогнітивні особливості просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій.

Матеріалом дослідження слугує експериментальний корпус висловлень, що виражають позитивні емоції, дібраних з тридцяти двох оригінальних англомовних фільмів. Обсяг матеріалу експериментальної частини дослідження складає 1239 висловлень (3, 5 годин звучання), озвучених 15 дикторами.

Методи дослідження. Досягнення поставленої мети й розв'язання конкретних завдань дослідження ґрунтується на загальних положеннях системного аналізу з використанням елементів загальнонаукових (абстрагування, узагальнення, формалізація) та емпірично-теоретичних (аналіз, синтез, ідеалізація) методів. Визначення особливостей вияву лінгвокогнітивної структури емоційних концептів базується на методах контекстно-ситуативного та інтерпретаційного аналізу. Розробка методологічних основ дослідження спирається на загальнонаукову методологію моделювання та графічну інтерпретацію його результатів. Методика проведення експериментально-фонетичного дослідження й обробка його результатів базується на використанні емпіричних загальнонаукових методів (порівняння, вимірювання, експеримент), а також спеціальних методів встановлення інвентарю просодичних засобів передачі та декодування позитивних емоцій у мовленні (опитування інформантів, асоціативне спостереження, аудитивного й акустичного аналізу - комп'ютерно-осцилографічного, інтонографічного, оцифровка звукозапису, кількісний та елементи статистичного аналізу результатів дослідження).

Наукова новизна дослідження полягає в систематизації теоретичних засад лінгвокогнітивного напряму сучасних фонетичних досліджень. Новою є класифікація англійських висловлень на позначення позитивних емоцій, що розкриває комунікативну та когнітивну динаміку розгортання емоційних концептів, вербалізованих у мовленні як клішовані (кліше) та неклішовані структури (сценарії). Удосконалено процедуру проведення фонетичного експерименту, яка уможливлює дослідження просодичних моделей будь-яких емоційних висловлень у соціальному, культурологічному й лінгвокогнітивному аспектах. Новим у роботі є також виявлення лінгвокогнітивних принципів формування інваріантних просодичних моделей англійських висловлень на позначення позитивних емоцій, що відображають найсуттєвіші параметри концептуалізації та категоризації дійсності в свідомості мовця. Новизною відзначається виокремлення інтонаційних засобів вияву емоційних концептів в англомовному дискурсі.

Теоретичне значення роботи визначається її внеском у загальну фонетику, інтонологію, фоносемантику та фоностилістику в їх традиційному й лінгвокогнітивному ракурсах. Аналіз інтонаційних засобів вияву емоційних концептів розширює знання про особливості концептуалізації звукової інформації. Побудова інваріантних просодичних моделей висловлень на позначення позитивних емоцій у координатах "емоція - перцептивні маркери - сприйняття" сприяє подальшому експериментально-фонетичному вивченню лінгвокогнітивних особливостей інтонаційних одиниць. Теоретично важливим для встановлення типології значень інтонаційних підсистем є також запропоноване в роботі узагальнення і структурування напрямів сучасних фонетичних досліджень у межах когнітивної парадигми.

Практична цінність дослідження вбачається в можливості використання теоретичних положень та експериментального обґрунтування просодичних моделей коректної актуалізації висловлювань на позначення позитивних емоцій у курсі теоретичної фонетики (розділи "Просодична система мови", "Стилістичні особливості засобів фонетичного рівня мови"), у курсах за вибором і при укладанні відповідних методичних матеріалів, що сприяють підвищенню ефективності навчання англійської мовленнєвої інтонації. Одержані в праці результати можуть бути застосовані в практиці професійно орієнтованого викладання фонетики англійської мови (розділи "Інтонація мовлення", "Фоностилістика").

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на 7 конференціях, у тому числі міжнародних: "Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної" (Полтава, 2004), "Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов" (Тернопіль, 2004), "Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної компетенції" (Київ, 2006); науково-практичних: "Мова і культура" (Київ, 2003), "Пріоритети германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2007), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євро інтеграції" (Київ, 2006), "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 2007).

Публікації. Положення дисертаційного дослідження висвітлено в 7 статтях, виданих у фахових наукових виданнях ВАК України (4,5 друк. арк.), а також у 3 тезах виступів на наукових конференціях (0,3 друк. арк). Загальний обсяг публікацій становить 4,8 друк. арк.

Загальний обсяг дисертації. Обсяг тексту дисертації складає 201 сторінка (у тому числі 8 сторінок рисунків, таблиць і схем), загальний обсяг праці разом із бібліографією й додатками становить 263 сторінки. Список використаної літератури включає 328 джерел, у тому числі 32 джерела, з яких було здійснено вибір експериментальних висловлень.

Структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, додатків й списку використаної літератури.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено його мету й завдання, об'єкт і предмет, сформульовано положення, що виносяться на захист, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, описано методи дослідження, подані дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі визначено поняттєвий і термінологічний апарат дослідження; систематизовано основні загальнолінгвістичні принципи сучасних фонетичних досліджень когнітивного напряму, з'ясовано особливості просодичного оформлення англійського емоційного мовлення, розроблено класифікацію лінгвокогнітивних особливостей висловлень на позначення позитивних емоцій.

У другому розділі викладено програму й методику експериментального дослідження просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій з урахуванням лінгвокогнітивних особливостей їхнього сприйняття і декодування.

У третьому розділі подано дані про результати експериментально-фонетичного дослідження аудитивних і акустичних параметрів англійських висловлень на позначення позитивних емоцій та їхнє статистичне опрацювання.

У загальних висновках наведено результати експериментально-фонетичного дослідження, сформульовано основні висновки дисертації, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

Додатки містять узагальнені таблиці результатів аудитивного й акустичного аналізу, статистичні обрахунки даних експериментально-фонетичного дослідження.

2. ОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Інтонаційні засоби реалізації англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у площині лінгвокогнітивного підходу. Встановлення особливостей інтонаційного вияву позитивних емоцій в англомовному дискурсі у реферованій дисертації здійснюється в лінгвокогнітивному ракурсі. Теоретичні засади цього напряму ґрунтуються на положенні про те, що сприйняття і декодування просодичних параметрів усного мовлення є рушійною силою пізнавальної діяльності людини (J. Coleman, S. Mozziconacci, B. Pollermann). Така ідея орієнтує дослідників на вивчення й опис глибинних механізмів формування ієрархічної системи фонетичних репрезентацій, що віддзеркалюють особливості усвідомлення, розуміння і збереження звукової інформації комунікантом (О. Ф. Кривнова, C. Abry).

Поняття фонетичної репрезентації осмислюється як звуковий код, який зберігає інформацію про інтегральні ознаки звуків мовлення (C. Fowler); як ментальне утворення інтеріоризованої системи знань про акустичні властивості звукової будови мови (C. Abry, P. MacNeilage); як смислова структура, що формується внаслідок статистично збалансованого повторення акустичних маркерів, які сприймаються периферійною нервовою системою людини (J. Coleman); як одиниця свідомості, що представляє дихотомію логічної та емоційної сфер мисленнєвої діяльності мовця (N. Chomsky, N. Cook). Під фонетичною репрезентацію у реферованій дисертації розуміємо особливу ментальну структуру, що відображає синергію акустичних ключів, сформовану у процесі комунікації. Загалом, фонетична репрезентація розглядається як інорфмаційне утворення, джерелом якого є певний сенсорний стимул (N. Cook), який активує трансформацію дифузного уявлення про квант звукової інформації до певних моделей на сегментному та надсегментному рівнях мови.

З огляду на специфіку когнітивних операцій, що складають основу процесів декодування звукової інформації, більшість дослідників (С. В. Кодзасов, J. Laver, J. Coleman) вбачає інтонаційну модель як репрезентацію надсегментного рівня. Остання визначається як форма структурної організації звукової будови мовлення, що відображає зміни його інтонаційних параметрів. Моделювання структурної організації інтонаційної моделі ґрунтується на виокремленні прототипних елементів інтонаційної системи мови й таких, що модифікуються під впливом комунікативної ситуації (J. Pierrrehumbert). До прототипних елементів інтонаційної моделі відносять словесний наголос, що задає градації виділення слів, та фразовий наголос, здатний передавати раціональне й емотивне значення (R. Ladd). При цьому в процесі набуття комунікативного досвіду формується інтонаційний тезаурус мовця, який складається з набору комунікативно релевантних інтонаційних моделей (Н. В. Черемісіна, О. А. Бризгунова, А. А. Калита), що виникають унаслідок злиття та адаптації прототипних елементів інтонаційної системи. Важливим при цьому є те, що інтонаційна модель розглядається як засіб втілення думки, вияву емоцій і почуттів у структурі висловлення (О. Ф. Кривнова, D. Bolinger, N. Cook, C. Gussenhoven).

Наявні в лінгвістиці трактування механізмів вияву емоцій (В. І. Шаховський, Е. Л. Носєнко, F. Danes) у комунікації доводять, що емоційне мовлення доцільно описувати як послідовність окремих епізодів збудження емоцій, що породжують у мовця відповідну реакцію, трансформовану в прагматичне завдання комунікації, зокрема позначення того чи іншого емоційного стану (О. М. Вінарська, А. А. Калита, О. О. Котов). Отже, на мовленнєвому рівні основною одиницею розгляду в дисертації є висловлення, що осмислюється як результат процесу породження мовлення (N. Chomsky). Важливим для реферованого дисертаційного дослідження виявилося трактування висловлення як "відбитка" події або стану речей у реальному світі (С. Д. Кацнельсон), що актуалізується у певній ситуації спілкування, яка структурує логіко-змістовий бік комунікації (О. М. Леонтьєв). Поняття "ситуація" інтерпретується як об'єктивне та суб'єктивне явище, різною мірою пов'язане з психікою людини (Дж. Барвайс, Дж. Пері). У межах цього підходу ситуації поділяються на комунікативну й онтологічну (референційну). Перша розглядається як модель взаємодії комунікантів, а друга - як стан речей у світі, описаному засобами мови.

Визначення принципів експлікації емоцій в комунікації пов'язується з вивченням особливостей представлення емоційного досвіду мовця в системі емоційних концептів (Z. Kцvesces, G. Lakoff, А. Вежбицька, Ю. С. Степанов), які розглядаються в реферованій дисертації як базові одиниці концептуального рівня. При цьому комунікативна та когнітивна динаміка розгортання емоційних концептів регулюється динамічним і статичним характером функціонування системи чуттєвих координат у свідомості мовця (К. Ізард). За таких умов їхню комунікативну динаміку у структурі висловлення доцільно, на нашу думку, розглядати у термінах "емоційне кліше" (В. З. Дем'янков) та "емоційний сценарій" (А. Вежбицька, В. З. Дем'янков). Об'єктивація оцінного ракурсу в емоційних кліше здійснюється внаслідок того, що сприйняття мовця фокусується на емоційно забарвленій події (В. З. Дем'янков), інтерпретація якої ґрунтується на стереотипному баченні суспільством позитивного, негативного або нейтрального резонансу, актуалізованого в комунікації засобами всіх рівнів мови. Структура емоційного сценарію, яка втілюється в комунікації компактним блоком висловлень, осмислюється як прототипна модель поведінки мовця (А. Вежбицька, З. Д. Попов), що синтезує впорядковану в часі послідовність його емоційних реакцій на певний стимул (В. З. Дем'янков) і віддзеркалює рухливий, динамічний характер емоційної сфери індивіда.

Диференціація досліджуваних висловлень за різновидом позитивної емоції ґрунтується на розмежуванні простих (радість, захоплення, обожнення, тріумф) та комплексних (радість-здивування, радість-захоплення, радість-тріумф) позитивних емоцій (K. Scherer, К. Ізард). При цьому ідентифікації комплексних позитивних емоцій відбиває чітку причинно-наслідкову логіку (Я. Р. Федорів), відповідно до якої емоція, що визначає вибір конкретного виду висловлення, і є домінантним фактором. У свою чергу, конотація, що є другим компонентом комплексної емоції, коригує емоційну реакцію мовця в процесі комунікації (K. Scherer).

Отже, результати теоретичних та експериментально-фонетичних досліджень емоційного мовлення в площині лінгвокогнітивного напряму показали, що за основу класифікації висловлень на позначення позитивних емоцій (далі ВППЕ) слід прийняти такі параметри: вияв лінгвокогнітивної структури емоційних концептів у ВППЕ (кліше/сценарії), ситуація спілкування (онтологічна, комунікативна), різновид позитивної емоції.

Розділ 2. Програма і методика експериментально-фонетичного дослідження. Програма експериментально-фонетичного дослідження складалася з декількох етапів: 1) добір експериментального матеріалу; 2) аналіз ВППЕ інформантами, що мають професійну психологічну підготовку, та носіями англійської мови з метою визначення різновиду позитивної емоції; 3) переведення відібраних висловлень у звуковому форматі за допомогою програми Sound Forge; 4) аудитивний аналіз просодичних ознак експериментального масиву аудиторами-фонетистами; 5) акустичний аналіз тональних (частота основного тона, інтервал, діапазон і рівень), темпоральних, динамічних характеристик висловлень за допомогою комп'ютерних програм Cool Edit Pro, Speech Analyzer, WaveLAB, Praat.

У другому розділі обґрунтовано послідовність комплексного відбору експериментального матеріалу, його загальну характеристику та етапи аудитивного аналізу, до якого було залучено п'ять груп аудиторів (інформанти, що мають професійну психологічну освіту, дві групи носіїв мови, студенти факультету перекладачів Київського національного лінгвістичного університету, аудитори-фонетисти). Відібраний за результатами цього аналізу матеріал піддається акустичному аналізу за теоретично обґрунтованою програмою (Ю. О. Дубовський, Б. М. Башкіна, Л. В. Бухтілов), що використовувалася в багатьох експериментально-фонетичних роботах (А. А. Калита, О. М. Алексієвець, С. В. Іванова, Т. В. Янчева, Я. Р. Федорів). Дослідження проводилося за допомогою апаратно-програмної системи для обробки акустичних параметрів мовних сигналів на базі комп'ютерних програм Speech Analyzer, WaveLAB, Praat з використанням відносних значень (Л. П. Блохіна, Р. К. Потапова), які дають можливість отримати найточніші дані з малим ступенем варіативності й усувають індивідуальні відмінності дикторів у частоті основного тону, темпі вимовляння, а також рівні звукового тиску (інтенсивність).

Розділ 3. Особливості актуалізації англійських висловлень на позначення позитивних емоцій на аудитивному та акустичному рівнях. Аналізовані висловлення вивчалися з погляду особливостей їхньої інтонаційної структури як такі, що відбивають у мовленнєвій комунікації узагальнення позитивного емоційного досвіду людини. Результати аудитивного аналізу експериментального матеріалу інформантами носіями мови допомогли уточнити лінгвокогнітивну структуру емоційних концептів та встановити різновиди досліджуваних висловлень за вираженими позитивними емоціями.

Аудитивний аналіз показав, що найважливіші інтонаційні параметри, які уможливлюють адекватне декодування комунікативної й когнітивної динаміки розгортання емоційних сценаріїв, є перепади показників темпу, гучності, модифікації інтонаційного малюнку висловлення, паузи різної тривалості, наприклад: _\Date: _\Sunday, No_\vember _|thirteen, _\nineteen _|fifty _|five, ^|seven *zero ^|one _\a._|m.||(1) ^|Last *night`s ^|time *travel expe_?dition was ap^parently a comp^|lete suc^\cess!||(2) ^/Lightning^|struck the ^|clock *tower at ^|ten *zero _\four _|p._|m.^|sending the ^|necessary ^one *twenty ^|one ^|gigawatts into the _\time _|vehicle, which ^|vanished in a _\flash of _|light, ^|leaving a *pair of ^|fire *trails be_\hind.(3)|| (Back to the Future).

У наведеному прикладі мовець аналізує й оцінює події минулої ночі. Незважаючи на подрібнене синтагматичне членування цього блоку висловлень, вони сприймаються як спряжені в одне повідомлення, у якому позитивна емоція "радість" трансформується в захоплення. Зазначимо, що логічна цілісність усіх компонентів сценарію досягається внаслідок складного ритму із сильно-, частково- та слабконаголошеними складами ритмогрупи. Такий ритмічний малюнок властивий емоційно насиченим висловленням, у яких ненаголошені склади групуються навколо наголошених за принципом лексичної зв'язності тексту. Завдяки цьому оформлюються логічні переходи від констатації фактів (_\Date: _\Sunday, No_\vember _|thirteen, _\nineteen _|fifty _|five,^|seven *zero ^|one _\a._|m.) до інформативно найвагомішого висловлення (^|Last *night's ^|time *travel expe_?dition was ap^parently a comp^|lete suc^\cess!), де актуалізується провідна емоція - радість. При цьому, перцептивно визначені прискорення темпу у фінальній частині ситуації, коротка пауза й середній негативний тональний інтервал на стику її емоційного центру та наступного висловлення забезпечують злиття домінантної емоції радості та конотації - захоплення деталями подорожі у минуле.

Установлено, що інтонаційному оформленню висловлень, у яких актуалізуються емоційні кліше, властиві уживаність усіченої шкали, відсутність передтакту, домінування середнього тонального діапазону та помірного темпу. Наприклад, висловлення, за допомогою якого мовець виражає своє захоплення I _\think, it's _\brilliant.|| (Harry Potter), характеризується чіткою вимовою майже всіх складів інтоногрупи. Інтенція мовця висловити своє захоплення кімнатою друга передається чергуванням низького передтакту та середньо-зниженого низхідного ядерного тону, що створює плавний ритм і допомагає слухачеві зосередитися на логічному центрі висловлення. При цьому висловлення сприймається як емоційно насичене, перш за все, внаслідок контрастного прискорення темпу на останньому ненаголошеному складі - liant. Екстранизька передшкала та коротка перцептивна пауза на межі 1-ої та 2-ої синтагм підсилює схвильованість мовця. У свою чергу, позитивний інтервал на межі передтермінальної частини і ядра (_\brilliant), оформленого середньо-підвищеним спадним тоном, дозволяє слухачеві визначити комунікативний центр кліше. Крім того, знижена гучність та помірний темп додають висловленню м'якого, доброзичливого звучання.

На підставі зіставлення узагальнених результатів акустичного аналізу встановлено інваріантні й диференційні акустичні параметри досліджуваних висловлень. Так, під час акустичного аналізу реалізації висловлення на позначення радості зафіксовано тенденцію до локалізації тонального максимуму на ядерному складоносієві, наприклад: ^-Oh, it's ^|nice to ^\see you!|| (Blast from the Past). Таке його розташування у наведеному прикладі слугує індикатором піднесеного стану мовця під час комунікації. Зазначимо, що частота основного тону та інтенсивність у процесі актуалізації радості взаємодіють паралельно: їхні показники на різних ділянках інтонаційного контуру збігаються. Розгляд тонального інтервалу на стику передтермінальної частини та ядра свідчить про домінування його позитивного широкого інтервалу на цій ділянці інтонаційного контуру (^|nice to ^\see). При цьому функціонування такого різновиду інтервалу інтегрує висловлення на позначення радості, захоплення, радості-захоплення та радості-здивування в одну групу.

Крім того, зазначений різновид тонального інтервалу у взаємодії з розширеним тональним діапазоном, за результатами статистичного аналізу, набувають статусу інваріантних ознак просодичного оформлення цього різновиду висловлень. Міра коливання дорівнює 2,37% для широкого позитивного інтервалу на досліджуваній ділянці інтонаційного контуру та 3,79% для розширеного тонального діапазону, що доводить узгодженість емпірично отриманих даних з теоретично прогнозованими. Функціонування вузького позитивного тонального інтервалу на межі передтермінальної частини та ядра (*glad to ^\see) на перцептивному рівні сприймається як розширений на фоні локалізації максимуму інтенсивності на ядрі інтоногрупи, наприклад: ^-I am ^so *glad to ^\see _|you.|| (Green Card). Таким чином, інтенсивність слугує центральним акустичним параметром декодування позитивної емоції радості. Згідно з даними інструментального аналізу, висловленням на позначення радості притаманне превалювання широкого діапазону інтенсивності, що об'єднує їх з висловленнями, які виражають радість-здивування. Результати акустичного аналізу підтверджуються статистичними обрахунками абсолютних величин цього акустичного параметру. Стандартне відхилення для аналізованого акустичного параметру складає 0,82%, водночас довірчий інтервал дорівнює 0,53%, що доводить рекурентність широкого діапазону інтенсивності для висловлень на позначення радості. Зіставлення показників тонального рівня завершення термінального тону демонструє домінування середньо-підвищеної зони актуалізації спадного термінального тону. Така реалізація завершення термінального тону та велика швидкість зміни його руху (28,65 пт/с) надає відвертого й переконливого звучання реалізаціям радості. Про зростання рівня емоційної напруги мовця свідчить середньо-знижений тональний рівень завершення термінального тону у взаємодії із середньою швидкістю зміни його руху (середнє значення складає 10,83 пт/с).

Отримані на підставі інструментального аналізу реалізацій висловлень на позначення захоплення дозволяють зробити певні узагальнення щодо особливостей їхнього просодичного оформлення. Так, наприклад, у висловленні -You were fan_\tastic! (Sabrina), середньо-знижений тональний рівень початку інтоногрупи (-You) можна вважати інваріантною ознакою цього різновиду висловлень. Зазначимо, що відносна похибка вимірювань, яка дорівнює 5,65%, та величина довірчого інтервалу (3,92%) доводять значущість середньо-зниженого тонального рівня початку інтоногрупи для висловлень на позначення радості-здивування. Взаємодія середньо-зниженого тонального рівня початку інтоногрупи з розширеним позитивним інтервалом на стику передтермінальної частини і ядра надає висловленням на позначення захоплення дружнього звучання, наприклад: ^-Your ^|farther is a ^|smart _\guy!|| (Blast from the Past). Проте середньо-підвищений тональний рівень початку інтоногрупи (^-Your) разом з рівним рухом основного тону в передтакті й середнім позитивним інтервалом на межі передтермінальної частини та ядра (^|smart _\guy) сигналізує про стриманість мовця.

Про щиросердність захоплення мовця, його ніжне ставлення до співрозмовника свідчить також велика швидкість зміни частоти основного тону (28 пт/с) й локалізація завершення термінального тону в низький зоні та розширений діапазон інтенсивності. При цьому статистичний обрахунок даних акустичного аналізу демонструє, що істотними параметрами для цього різновиду висловлень є велика швидкість зміни руху частоти основного тону (стандартне відхилення - 1,30%) та розширена зона діапазону інтенсивності (стандартне відхилення - 1,62%). Візуальний аналіз конфігурації спадного термінального тону у висловленнях на позначення захоплення підтвердив, що контраст між висхідним рухом тону на ненаголошеному складі та спадним рухом тону на ядрі можна вважати типовою ознакою для реалізації щирих позитивних емоцій. При цьому ненаголошений склад у наведеному прикладі на рівні сприйняття кваліфікується як наголошений унаслідок локалізації максимуму інтенсивності й сповільнення темпу на термінальній ділянці інтоногрупи. Така конфігурація термінального тону зафіксована також у висловленнях на позначення радості-здивування і радості-захоплення, що свідчить про функціональну значущість цього акустичного параметра для реалізації та декодуванні щиросердності мовця під час спілкування. Проте придиховий тембр мовця, його розчулена посмішка допомагають слухачеві сприйняти захоплення мовця.

За результатами інструментального аналізу англійських висловлень на позначення обожнення, встановлено переважну рекурентність рівного термінального тону, який, по-перше, маркує глибоке почуття любові мовця щодо співрозмовника, по-друге, ідентифікує в сукупності з іншими акустичними засобами надзвичайно сильний рівень його емоційного напруження, наприклад: You've ^|made me *so >happy!|| (Sabrina). Про щиросердність мовця у цьому прикладі свідчить також низький передтакт (You've) на фоні зниженої гучності й сповільненого темпу. Крім того, середньо-знижений або низький тональний рівень початку інтоногрупи у взаємодії з вузьким тональним діапазоном та рівним ядерним тоном є інваріантними ознаками цього різновиду висловлень, про що свідчить міра коливання низького тонального рівня початку інтоногрупи, яка складає 3,32%. Стандартне відхилення для вузького тонального діапазону, яке дорівнює 4,23%, та довірчий інтервал, що становить 2,76%, доводять істотність цього акустичного параметра для аналізованого різновиду висловлень. Візуальний аналіз руху тону в шкалі висловлень на позначення обожнення демонструє незначні модуляції цього акустичного параметра, що на рівні перцепції сприймається як рівна шкала. Ця розбіжність пояснюється, на наш погляд, тим, що встановлені в ході інструментального аналізу майже рівновеликі показники інтенсивності на стрижневих компонентах інтонаційного контуру разом зі звуженим тональним діапазоном та збільшеною середньозвуковою тривалістю інтоногрупи створюють плавний легатоподібний ритм. Зазначимо, що стандартне відхилення вимірювань (4,33%), та величина довірчого інтервалу (2,56%) підтверджують значущість збільшеної середньозвукової тривалості інтоногрупи для висловлень на позначення обожнення.

Порівняння тонального інтервалу на стику передтермінальної частини і ядра у висловленнях на позначення обожнення доводить, що функціонування вузького негативного тонального інтервалу на цій ділянці та локалізація тонального максимуму на ядерному складоносії інтенсифікує глибину почуттів мовця. Дані статистичного аналізу підтверджують стабільність уживання вузького негативного тонального інтервалу на ділянці "передтермінальна частина-ядро" в аналізованому різновиді висловлень, про що свідчить величина довірчого інтервалу, яка дорівнює 0,82%. Про високий рівень емоційного напруження мовця свідчить вузький діапазон інтенсивності, який, за результатами статистичного обрахунку, набуває статусу інваріантної ознаки. Так, стандартне відхилення для цього акустичного параметра дорівнює 0,78%, водночас величина довірчого інтервалу становить 0,48%. Збільшена середньозвукова тривалість інтоногрупи, середнє значення якої складає 1220,27 мсек, та м'який, гортанний тембр, що асоціюється з "радістю крізь сльози", додає зворушливості реалізаціям висловленням на позначення обожнення.

Дані акустичного аналізу реалізацій висловлень, які передають тріумф мовця, в цілому узгоджуються з висновками аудиторів. Зіставлення рівнів початку інтоногрупи дозволило встановити рекурентність високої зони реалізації ознаки, що маркує неконтрольованість позитивної емоції мовцем, наприклад: ^|Desmond *Doyle has >won!!|| (Evelyn). При цьому згідно з даними статистичного аналізу, саме цю зону локалізації тонального рівня початку інтоногрупи можна вважати інваріантною ознакою аналізованого різновиду висловлень. Про значущість цього параметра свідчить міра коливання отриманих абсолютних величин у межах 1 - 3,72%.

Домінування рівного термінального тону можна вважати інваріантною ознакою вияву тріумфу. Проте початок і завершення рівного термінального тону у високій тональній зоні вирізняє цей різновид висловлень від реалізацій обожнення, яким властива низька зона актуалізації цих акустичних параметрів. Крім того, завершення рівного термінального тону у високій тональній зоні у взаємодії з вузьким діапазоном інтенсивності підсилює високий рівень почуття тріумфу. Статистична обробка отриманих у ході акустичного аналізу абсолютних величин доводить стабільність уживання високого тонального рівня початку термінального тону для висловлень на позначення тріумфу, про що свідчить величина стандартного відхилення (5,17%) та довірчого інтервалу (3,58%). У свою чергу, високий тональний рівень завершення термінального тону можна вважати інваріантною ознакою висловлень, що виражають тріумф мовця. Це підтверджується результатом відхилення абсолютних частот від середньої, яке дорівнює 4,59%, та величиною довірчого інтервалу 2,84%.

Коротка середньозвукова тривалість інтоногрупи для цього різновиду висловлень підсилюють надзвичайне високий рівень емоційного збудження мовця. Значущість цього акустичного параметра для реалізації тріумфу підтверджують статистичні обрахунки, згідно з якими межі коливання абсолютних величин вимірюваної ознаки становлять 1 - 2,55% . Водночас статусу інваріантної ознаки набуває локалізація максимуму інтенсивності на ядрі, про що свідчить величина стандартного відхилення 1,13% та довірчого інтервалу 0,74%. Крім того, висока частота функціонування внутрішньосинтагменної паузи перед ядром створює напруження й надає висловленню урочистого звучання. Про надзвичайно високий рівень емоційного напруження мовця в момент, коли він переживає свій тріумф, свідчить звужений діапазон інтенсивності, що об'єднує висловлення на позначення тріумфу з реалізаціями обожнення.

Акустичним й аудитивним аналізом доведено, що взаємодія мелодики, тембру, пауз, модифікація темпу й гучності, ритмічна будова висловлень функціонують як провідні виражальні засоби вияву емоцій. При цьому функціонування інваріантних акустичних маркерів досліджуваних висловлень дозволяє слухачу чітко реагувати на відповідність/невідповідність певних інтонаційних контурів смислу висловлення, експліцитно вираженому елементами лексичного й граматичного рівнів мови.

лінгвокогнітивний фонетичний концепт мовленння

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Інтонаційна організація висловлення віддзеркалює основні принципи формування емоційного досвіду і комунікативної компетенції мовця. Нерозривна єдність емоційного й логічного начал у свідомості людини зумовлює активацію інтонаційних моделей у структурі висловлення, що сприймається як певна змістова одиниця комунікації. Внаслідок такої взаємодії висловлення на позначення позитивних емоцій у сучасній англійській мові виконують роль особливих індикаторів, які завдяки специфічній структурно-семантичній та інтонаційній організації дозволяють мовцеві експліцитно виразити своє ставлення до реальних подій чи явищ, співвідносячи їх з ідеальними або прогнозованими в його свідомості моделями.

Результати обробки та аналізу даних аудитивного та акустичного аналізу експериментального матеріалу підтвердили практичну ефективність класифікації досліджуваних висловлень з урахуванням вияву лінгвокогнітивної структури емоційних концептів, що віддзеркалює статичність (кліше) та динамічність (сценарій) чуттєвих координат у свідомості мовця. Встановлено, що актуалізації емоційних кліше властива інваріантна просодична модель, провідною ознакою якої є функціонування переважно середніх показників усіх підсистем інтонації: рівний тип передтакту, реалізованого в середній тональній зоні; усічений тип шкали; середньо-знижений тональний рівень початку інтоногрупи; спадний термінальний тон вузького різновиду, завершення якого локалізується в середньо-зниженій або низькій тональних зонах; звужений та середній діапазон шкали; середній позитивний інтервал на стику передтермінальної частини та ядра; помірні темп і гучність; простий, регулярний ритм. Типовою ознакою емоційно насичених клішованих структур є відсутність передтакту, усічена шкала, реалізація тонального рівня початку інтоногрупи у високій зоні, звуження тонального діапазону, прискорення темпу і зростання гучності, а також поява внутрішньосинтагменних пауз.

Найвища варіативність інтонаційних засобів притаманна актуалізації емоційних сценаріїв, супроводжуваних ускладненням інтонаційних моделей за допомогою емфатичного подовження фонем у ключових емоційно маркованих словах; модифікації тонального рівня початку й завершення інтоногрупи; наявності внутрішньосинтагменних (із перервою звучання чи заповнених) пауз; специфічного тембрального забарвлення голосу мовця. Спільною характеристикою висловлень, у яких реалізується емоційний сценарій, є чергування сповільненого й помірного або помірного й прискореного темпу, що сигналізує про динамічну зміну емоцій мовця та їхню комплексну природу. Диференційною ознакою англійських висловлень на позначення комплексних позитивних емоцій є створення просодичного контрасту шляхом протиставлення певних елементів їхньої інтонаційної моделі: низький тональний рівень початку інтоногрупи/середньо-підвищений тональний рівень завершення термінального тону; висхідний різновид передтакту/спадний термінальний тон; нульовий інтервал на стику передтакту й такту/розширений позитивний інтервал на межі передтермінальної частини та ядра; спеціальний підйом, що виділяє слова-інтенсифікатори, займенники, заперечні частки/часткове наголошення іменників та дієслів.

Акустичний аналіз підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу й дозволив установити базові інтонаційні моделі, які відображають особливості формування позитивного емоційного досвіду мовця. Встановлено, що висловленням на позначення радості властива інваріантна інтонаційна модель, ознаками якої є переважання рівного передтакту, середньо-підвищена тональна зона початку інтоногрупи, зміна тонального діапазону від розширеного до широкого. Домінування розширеного позитивного тонального інтервалу на ділянках "передтакт-такт" та широкого на стику передтермінальної частини і ядра, широкого діапазону інтенсивності, середньо-підвищеного рівня завершення термінального тону об'єднує цей різновид висловлень з тими, що виражають захоплення. Проте мала швидкість зміни частоти основного тону у термінальній частині інтоногрупи на фоні середніх показників її середньозвукової тривалості та висхідний рух тону на такті є диференційними ознаками висловлень на позначення захоплення. У свою чергу, локалізація максимуму інтенсивності на ядерному складоносієві, велика швидкість зміни частоти основного тону у термінальній ділянці та переважання усіченої шкали маркує радісне здивування мовця у момент спілкування. Бажання мовця поділитися своїми почуттями зі співрозмовником супроводжується стереотипною паралінгвістичною поведінкою: мовець широко розкриває обійми в бік слухача, широко посміхається.

Сприйняття висловлень, які передають обожнення, уможливлюється завдяки низці інваріантних просодичних параметрів. Так, низький тональний рівень початку інтоногрупи, вузький тональний діапазон, нульова швидкість зміни частоти основного тону в термінальній частині, знижена гучність є інваріантними ознаками реалізації зазначеної емоції. Взаємодія вузького негативного інтервалу на ділянці "передтермінальна частина-ядро", рівного ядерного тону, реалізованого в низький тональній зоні, плавного ритму, м'якого тембру сприяє адекватному декодуванню обожнення. Міміка мовця - випнуті, округлі губи, напівзаплющені очі та ніжна посмішка, за допомогою якої мовець намагається стримати сльози радості, маркує його обожнення.