Семантичні та функціональні особливості англомовних юридичних термінів-назв злочинів проти людини

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Семантичні та функціональні особливості англомовних юридичних термінів-назв злочинів проти людини

Манжос Ярослава Юріївна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

кандидат філологічних наук, доцент

Фролова Ірина Євгенівна,

Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна,

доцент кафедри теорії та практики

перекладу англійської мови

Офіційні опоненти

доктор філологічних наук, професор

Зацний Юрій Антонович,

Запорізький національний університет, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови

кандидат філологічних наук,

Литвинко Оксана Анатоліївна,

Сумський національний аграрний університет,

доцент кафедри іноземних мов

Захист відбудеться “25” травня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано “15” квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиЛ. В. Солощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена аналізу англомовних юридичних термінів на позначення злочинів проти людини з позицій антропоцентричного підходу, який нерозривно поєднує зміст і функції терміноодиниць з чинниками свідомості та комунікації.

Інтенсивний розвиток термінознавства охоплює розробку загальнотеоретичних понять (Д. С. Лотте, О. О. Реформатський, С. Г. Бархударов, Г. Й. Винокур, Г. Флук, Б. М. Головін, Т. Р. Кияк, В. М. Лейчик, В. Отто, О. В. Суперанська, Е. Ф. Скороходько та ін.) та аналіз конкретних терміносистем (Т. П. Андрієнко, С. Р. Багова, Е. Т. Бєлан, М. Бєляєва, І. Ю. Бережанська, А. Ш. Давлетукаєва, І. М. Зубков, Л. В. Івіна, В. І. Карабан, О. А. Літвінко, Н. О. Назаренко, Л. О. Пекарська, О. Д. Хаютін, В. М. Шевчук та ін.), серед яких і юридична. Значна увага до термінології правової теорії та практики (А. В. Абрегова, К. Бреннан, Ю. А. Гришенкова, К. В. Данилов, Е. Т. Дерді, В. О. Іконнікова, М. В. Лутцева, Ю. О. Мазньова, О. С. Максименко, Т. В. Морщакова, Л. В. Попова, В. М. Савицький, Л. Солан, П. Тирсма, В. Туранін, С. П. Хижняк, А. С. Піголкін та ін.) обумовлена міркуваннями не лише мовознавчого, а й суспільного характеру: «злочинність і боротьба з нею продовжує бути в центрі уваги суспільства» (Ю. А. Зацний).

Розвиненість і чисельність англомовної юридичної термінології вимагає поглибленого вивчення різних груп у її складі. Зважаючи на той факт, що злочин є одним із центральних понять у галузі права (О. Ф. Скакун, О. П. Чирков), а пріоритетним серед протиправних дій є злочин проти людини (Х. Кроел, Р. Бом, П. Андерсон та ін.), вивчення терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual» стає важливим та необхідним.

Суттєві зміни, яких у сучасну добу зазнало мовознавство у зв'язку з загальною тенденцією до антропологізації гуманітарного знання, відкривають нові перспективи термінознавчого аналізу - можливості вивчати терміни як вербалізовані результати розумової діяльності людини (О. О. Залевська, О. С. Кубрякова), ключові одиниці мови для спеціальних цілей (В. М. Лейчик, М. В. Лутцева), що реалізуються в розумово-комунікативній соціальній взаємодії - дискурсі (А. Д. Бєлова, Т. ван Дейк, В. І. Карасик, В. В. Красних, А. П. Мартинюк, О. І. Морозова, І. С. Шевченко, Д. Шиффрин та ін.).

За такого підходу стає цілком зрозумілим, що угрупування термінів слід трактувати як відкриті складні системи, котрі активно взаємодіють із середовищем - культурно й соціально специфічними чинниками розумово-комунікативної діяльності в професійній сфері.

Актуальність роботи визначена її належністю до сучасної антропоцентричної парадигми лінгвістичного знання, у межах якої семантичні та функціональні властивості мовних одиниць нерозривно пов'язані з їхніми когнітивними і дискурсивними ознаками. Комплексний аналіз англомовних юридичних термінів групи «Злочин проти людини» / «Crime against individual», що висвітлює їх змістові та функціональні характеристики, посилює пояснювальний потенціал термінознавства. Науковим запитам і суспільним потребам сьогодення відповідає отримання нових даних про взаємодію мовних і дискурсивних властивостей досліджуваних термінів, що розкриває зв'язки термінологічної підсистеми мови, мислення і соціуму. Актуальність дисертації підсилюється відсутністю належного теоретичного аналізу зазначеної терміногрупи та недосконалістю її лексикографічного опису.

Зв'язок із науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в межах наукових тем «Проблеми іноземної філології, перекладознавства та методики в когнітивно-дискурсивній парадигмі» (номер державної реєстрації 0109U007962) та «Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов» (номер державної реєстрації 0106U002233).

Метою дослідження є комплексне вивчення семантичних та функціональних характеристик англомовних юридичних термінів, що позначають злочини проти людини. Поставлена мета досягається розв'язанням таких основних завдань:

уточнити зміст понять терміна, терміносистеми, юридичної терміносистеми;

розробити комплексну модель аналізу терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual», для застосування в термінознавчих студіях та в лексикографічній практиці;

визначити специфіку терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual» у складі англомовної юридичної термінології;

систематизувати англомовні юридичні терміни на позначення злочинів проти людини за семантичним принципом;

розкрити функціональні характеристики досліджуваних одиниць;

виявити взаємозв'язки змістових та функціональних параметрів термінів, що вивчаються. англомовний юридичний термін

Об'єктом дослідження є англомовні (британські та американські) юридичні терміни, що позначають злочини проти людини.

Предметом аналізу виступають семантичні особливості одиниць терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual» та їх потенційні / реалізовані функціональні властивості, розглянуті у взаємозв'язку.

Матеріалом дослідження були 1288 англомовних юридичних термінів на позначення злочинів проти людини, отриманих методом суцільної вибірки з текстів правових документів (обсягом 8500 стoр.), наукових статей, доповідей й науково-навчальних матеріалів (обсягом 4700 стoр.) та сайтів юридичних компаній, призначених для надання консультативних послуг з юридичних питань (обсягом 250 стор.). Під час аналізу було також використано 62 лексикографічних та довідкових джерела для загального і спеціального використання й публіцистичні тексти - газетні статті з USA Today та The Times (за період 2004-2010 рр.), за якими реалізації досліджуваних термінів перевірялися за допомогою функції пошуку ключових слів у базі даних.

Загальнонауковою методологічною основою роботи є антропоцентричний принцип, відповідно до якого визначальну роль у мові відіграє суб'єктний чинник, а зміст і функція мовного знака трактуються з опорою на пізнавальну та комунікативну діяльність людини. Це дозволяє органічно поєднати принципи семантичного й функціонального аналізу з когнітивними й дискурсивними постулатами в розгляді англомовних юридичних термінів - назв злочинів проти людини. Згідно з настановами запровадженого підходу, системність постає як відкритість, нелінійність, нерівноважність; семантика невід'ємна від когніції і функції, а функція - від комунікативних потреб культурно й соціально специфічного колективу.

Мета, завдання й методологічні принципи дослідження зумовили доцільність використання низки методів. Індуктивний метод (від аналізу конкретного мовного матеріалу - до узагальнень і висновків) застосовувався на всіх етапах роботи. Методи аналізу словникових дефініцій, компонентного аналізу та польового моделювання було використано для виявлення особливостей семантичної організації досліджуваної групи термінів. Методи опису, контекстного аналізу, соціолінгвістичного аналізу та аналізу дискурсу виявилися необхідними для вивчення функціональних особливостей термінів, разом із інформаційно-пошуковим методом, який дозволяє обробляти бази даних значного обсягу. Метод кількісного аналізу застосовувався для з'ясування взаємозв'язків семантичних та функціональних параметрів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше у вітчизняній лінгвістиці терміногрупу визначено як структуру і систему, що активно взаємодіє зі свідомістю і практикою культурно-мовного колективу. Новою є розроблена в дослідженні модель комплексного аналізу терміноодиниць. Уперше детально і всебічно вивчена одна з найбільш значущих у складі англомовної юридичної термінології група, що об'єднує терміни - назви злочинів проти людини. У роботі також уточнені принципи польового моделювання та виокремлені підтипи юридичного дискурсу. Наукова новизна одержаних результатів узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:

Терміни є номінативними одиницями, що називають наукові поняття, максимально повно реалізують поняттєвий зміст концептуалізованого знання й системно впорядковуються в терміносистемі й терміногрупі, активно взаємодіючи із соціокультурними чинниками. Мовна одиниця набуває статусу терміна в дискурсивному контексті - типовому (фахові дискурси) / нетиповому (нефахові дискурси) середовищі функціонування.

У масиві англомовної юридичної термінології одне з провідних місць належить терміногрупі «Злочин» / «Crime», у складі якої пріоритетну з правової та суспільної точки зору позицію посідає група термінів «Злочин проти людини» / «Crime against individual». Специфіка цих англомовних юридичних термінів полягає в тому, що вони, поєднуючи гносеологічну, номінативну, дефінітивну й комунікативну функції, складають основу двох сфер фахової діяльності правників - правознавства та правозастосування. Це зумовлює лінійність зв'язку між їх функцією-потенцією та функцією-реалізацією.

Структурно-системну організацію терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual» представляє лексико-семантичне поле, побудоване за принципом вертикальної / горизонтальної диференціації на основі наявності інтегральних / диференційних сем.

3.1. Вертикальні - ієрархічні - відносини є основою розшарування трьох основних рівнів поля - субполів, макрополів, мікрополів; за наявності нижчих рівнів диференціації також можливе виокремлення одно-/ різнорівневих гіпонімічних мікрополів.

3.2. Горизонтальні відносини - наявність / відсутність диверсифікації однорівневих одиниць - визначають кожний елемент структури як дискретний / недискретний. Дискретність більшою мірою властива елементам нижчих щаблів - мікрополям, гіпонімічним мікрополям.

3.3. Деякі елементи структури чітко відокремлені, інші - не мають межі, демонструючи взаємонакладання й утворюючи зони перетину.

Взаємодію системи й середовища виявляють потенційні / реалізовані функціональні властивості терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual».

4.1. Стабільність системи засвідчує фіксація термінів у лексикографічних / нелексикографічних джерелах; наявність та комунікативна значущість загальних термінів, вживаних у Великій Британії та США; реалізація досліджених термінів у юридичному дискурсі (офіційно-діловому, науковому та науково-навчальному, інформаційно-популярному).

4.2. Динаміку системи виявляє фіксація значної частини термінів у неспеціальних лексикографічних джерелах; наявність значної кількості регіональних термінів, які використовуються тільки у Великій Британії / її окремих частинах / США / окремих штатах; реалізація досліджуваних одиниць у публіцистичному дискурсі.

5. Системну нерівноважність терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual» засвідчують семантико-функціональні кореляції - схожість / відмінність взаємодії елементів структури (лексико-семантичних груп) із чинниками середовища, результатом чого є наявність / відсутність дефініції, джерело її фіксації, соціокультурне розшарування, реалізація в різних типах / підтипах дискурсу.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначено тим, що звернення до постулатів антропоцентрично зорієнтованої лінгвістики дозволило запропонувати нові рішення низці важливих проблем термінознавства. Трактування терміна як вербального об'єктиватора наукового поняття - частини концептуалізованого знання - й польове моделювання терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual» сприяє розбудові семантико-когнітивного підходу в термінознавстві. Виявлення та аналіз функціональних параметрів досліджуваних термінів, розробка їх класифікацій розширює наукові уявлення про номінативну, дефінітивну, гносеологічну й комунікативну функції терміна, пов'язуючи їх із чинниками свідомості, культури, соціуму. Аналіз як загальних, так і регіональних термінів збагачує соціолінгвістичний напрям термінознавства. Виокремлення підтипів юридичного дискурсу є внеском у дискурсологію. Погляд на терміногрупу як на систему, що перебуває у взаємодії з соціокультурним середовищем, удосконалює термінознавчу евристику.

Практична цінність роботи вбачається у двох площинах: з одного боку, її результати та висновки можуть бути використані в курсі лексикології англійської мови (розділ «Семасіологія»), у курсі стилістики англійської мови (розділ «Функціональні стилі»), у курсі загального мовознавства (розділи «Мова і свідомість», «Мова і суспільство»), у спецкурсах з термінознавства, соціолінгвістики, дискурсології, у практиці викладання англійської мови студентам юридичних спеціальностей та в практиці викладання юридичного перекладу, у наукових дослідженнях студентів і аспірантів; а з другого боку, як матеріал, так і розроблена модель опису термінів можуть бути плідно використані в лексикографічній практиці.

Апробація роботи. Основні положення дисертації було обговорено на засіданнях кафедри ділової іноземної мови та перекладу (2005-2011рр.), на лінгвістичному семінарі факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2010 р.), на Другій міжнародній науковій конференції «Когнітивно-прагматичні дослідження професійних дискурсів» (21 березня 2009 р.), ІІ Міжнародному кримському лінгвістичному конгресі «Язык и мир» (4-7 жовтня 2010), на V Всеукраїнській науковій конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (11 листопада 2005 р.), IV Міжвузівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (1-3 лютого 2006 р. (Донецьк)), Другому всеукраїнському науковому форумі «Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст» (4 грудня 2007 р.), Четвертій Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу» (19-20 квітня 2007 р.), VIII Всеукраїнській науковій конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (5 лютого 2009 р.), І Міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми філології: мовознавство, перекладознавство та методика викладання філологічних дисциплін» (28-29 травня 2010 р. (Маріуполь)).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в п'ятьох одноосібних статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та сімох тезах доповідей на наукових конференціях (загальним обсягом 3,19 друкованих аркушів).

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списків джерел наукової літератури, лексикографічних і довідкових, ілюстративних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 328 стор., обсяг основного тексту - 200 стор., бібліографія містить 258 наукових джерел, 62 лексикографічних і довідкових джерела, 274 джерела ілюстративного матеріалу; додатки включають 32 таблиці, 8 рисунків та зразок тематичного словника.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету й завдання, об'єкт і предмет, описано фактологічний матеріал і методи його аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про зв'язок роботи з науковими темами та про апробацію роботи і публікації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи аналізу англомовних юридичних термінів - назв злочинів проти людини» критично узагальнено наявний досвід термінознавчих студій та набутків вивчення юридичної термінології, викладено запроваджені в роботі принципи аналізу, визначено специфіку терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual» й розроблено інтегральну модель її аналізу.

Термінознавство - вчення про утворення, функціонування та склад термінів (Д. С. Лотте, О. В. Суперанська) - є відносно новим напрямом у лінгвістиці, що на сьогодні вже пройшло декілька етапів розвитку (В. М. Лейчик). Але оскільки бум термінознавчих студій припав на 80-ті рр. ХХ ст., коли антропоцентричний підхід ще остаточно не утвердився, розгляд досліджуваних об'єктів - термінів, терміногруп, терміносистем - є переважно традиційним (С. П. Хижняк).

Системний та функціональний підходи дозволили з'ясувати чимало важливих типологічних рис термінів, проте водночас залишили нерозв'язаними багато проблем. Підстави визначення терміна є дискусійними (Л. А. Важева, Т. Л. Канделакі, Н. П. Кузькин, В. М. Прохорова); вимоги до терміна (Д. С. Лотте, О. О. Реформатський, О. Д. Хаютін та ін.) виявляються лише бажаними властивостями ідеального терміна (Т. Р. Кияк), що в реальності стикаються зі «супротивом того специфічного матеріалу, котрим є мова, мовний знак, слово» (Л. Л. Кутіна). Специфіка терміна вбачається не у сфері властивостей, а у сфері функції (В. Г. Гак, Г. Й. Винокур, О. Д. Митрофанова та ін.). Функціонування терміна в професійно замкненій сфері (Л. Гоффман) не заперечується як провідна тенденція, проте з'ясовано, що терміни реалізуються й поза межами фахових сфер (С. В. Гриньов, В. П. Даниленко та ін.).

Антропоцентричний підхід надає нових можливостей, зокрема в термінознавчому аналізі: зв'язок терміна з певним спеціальним (фаховим) поняттям (С. Г. Бархударов, Б. М. Головін, Ч. Крейдлер, Ф. А. Циткіна та ін.) дістає обґрунтування на основі тлумачення останнього не як онтологічної, а як розумової сутності - базового концепту (О. С. Кубрякова), точніше тієї його частини, що кореспондує з науковим поняттям (М. В. Нікітін), яке й називає мовна одиниця - термін. Мовний знак набуває статусу терміна в дискурсі, де чинники контексту дозволяють слухачеві створювати інформацію шляхом взаємодії в когнітивній площині (У. Матурана).

Системність як аксіоматична властивість терміна, традиційно трактована як належність до певної галузевої термінології (С. Г. Бархударов, Г. Й. Винокур, Д. С. Лотте, Т. Л. Канделакі, О. Д. Хаютін та ін.), з позицій антропоцентричного підходу постає як синергетична єдність відкритої адаптивної нерівноважної системи та чинників середовища. В аналізі термінів - мовних одиниць - статус системи має їх зміст, чинниками середовища виступають культурно-соціальні фактори, а взаємодія системи та середовища виявляється у функціонуванні термінів.

Англомовні юридичні терміни на позначення злочинів проти людини (АЮТ ЗПЛ) мають загальні ознаки термінів; ознаки термінів суспільно-політичних наук; риси, властиві юридичній термінології взагалі та англійській юридичній термінології зокрема (А. Ш. Давлетукаєва, А. С. Піголкін). Специфіка АЮТ визначена відмінностями англо-саксонської правової традиції від континентальної (О. Ф. Скакун) та їх належністю до правознавства (теорії права) і правозастосування (правової практики) (Е. Т. Дерді).

Наукове поняття ЗЛОЧИН має важливе значення для всіх галузей права та законодавства (О. П. Чирков), воно еволюціонує разом із розвитком людства (Ю. А. Зацний, О. С. Максименко), охоплює універсальні й культурно-соціальні складники (О. П. Лисицька) та належить правовій і повсякденній свідомості (М. В. Лутцева). Результатом осмислення злочину є його чисельні класифікації, у яких виокремлено ЗПЛ (Ф. Адлер, Р. Бом, Д. Гібсон, Е. Т. Дерді та ін.).

Терміногрупа АЮТ ЗПЛ є системою, структуру якої репрезентує лексико-семантичне поле (ЛСП), основою якого є модель гіллястої ієрархії (А. Круз, Дж. Олвуд, Е. Лерер та ін.). З опорою на дані досліджень Е. Рош, у ЛСП можна виокремити три основних рівні семантичної диференціації - суб-, макро-, та мікрополя. За наявності подальшої диверсифікації можлива наявність гіпонімічних мікрополів різних рівнів (першого, другого тощо - МГР1, МГР2 тощо). Урахування окрім вертикальної диференціації також горизонтальної надає можливість схарактеризувати елемент поля як дискретний / недискретний. Основою виокремлення елементів / одиниць поля є їхній семний склад - наявність інтегральних / диференційних сем. Одиниця, що започатковує певний рівень семантичної диверсифікації (гіперонімічна одиниця, bеginner у термінах А. Круза) може бути наявна / відсутня.

Дискурс є середовищем, де АЮТ ЗПЛ функціонують як система. Юридичний дискурс (ЮД), зокрема такі його підтипи як офіційно-діловий (ОДЮД), науковий та науково-навчальний (ННЮД), інформаційно-популярний (ІПЮД) є типовим, а публіцистичний дискурс (ПД) - нетиповим середовищем для АЮТ ЗПЛ.

Лексикографічна практика надає дані про потенційні функціональні властивості АЮТ ЗПЛ: наявність / відсутність дефініцій термінів у словниках свідчить про їх визначеність / невизначеність (Л. А. Важева); джерело фіксації характеризує їх як загальновживані, спеціально-юридичні та технічні (В. П. Даниленко). Нормативно-правові акти вказують на загальність терміна - його здатність функціонувати в усьому правовому просторі Великої Британії та США, або на його регіональну закріпленість. Реалізації АЮТ ЗПЛ у підтипах ЮД демонструють їх релевантність одній чи більше сфер фахової діяльності правників. Частотність функціонування тих АЮТ ЗПЛ, що реалізуються в ПД, свідчить про суспільну актуальність позначуваних ними понять. Тенденції функціонування системи в цілому - усієї терміногрупи АЮТ ЗПЛ - можуть мати різні прояви в її елементах - лексико-семантичних групах (ЛСГ).

Аналіз семантичних і функціональних особливостей та їх кореляцій має бути врахований у лексикографічному описі АЮТ ЗПЛ, з огляду на недосконалість лексикографічної практики в юридичній сфері.

Другий розділ «Семантичні особливості англомовних юридичних термінів - назв злочинів проти людини» присвячено польовому моделюванню терміногрупи «Злочин проти людини» / «Crime against individual», що склало основу змістової класифікації термінів.

Інтегральними семами ЛСП ЗПЛ є [offender] + [act] + [harm] + [punishable] + [against human being(s)], диференціація та виокремлення субполів здійснюється на основі додавання сем [physical] (субполе НАСИЛЬНИЦЬКИЙ ЗЛОЧИН) або [material] (субполе МАЙНОВИЙ ЗЛОЧИН) до семи [harm], крім того, формується зона їх перетину із термінами на позначення нанесення як фізичної, так і матеріальної шкоди. Субполе НАСИЛЬНИЦЬКИЙ ЗЛОЧИН складається з макрополів ВБИВСТВО та ПРОЯВИ НАСИЛЬСТВА; субполе МАЙНОВИЙ ЗЛОЧИН - з макрополів КРАДІЖКА, НАНЕСЕННЯ ШКОДИ МАЙНУ та ПОРУШЕННЯ ВОЛОДІНЬ; зона перетину - з макрополів ТЕРОРИЗМ та ПОГРАБУВАННЯ.

Макрополе ВБИВСТВО (сема [death]) із гіперонімом homicide структуроване мікрополями ненавмисне вбивство та навмисне вбивство.

Мікрополе ненавмисне вбивство (сема [without intention]) охоплює терміни constructive manslaughter, unlawful act manslaughter, criminally negligent manslaughter, manslaughter1, involuntary manslaughter.

Мікрополе навмисне вбивство (сема [with intention]) із гіперонімом murder складається з п'ятьох МГР 1: МГР 1.1. (сема [under circumstances] - confrontational homicide, manslaughter2, voluntary manslaughter, vehicular manslaughter, contract killing, ritual murder, lust murder, torture murder); МГР 1.2. (сема [government] - democide); МГР 1.3. (сема [bеcause of wrong doing] - revenge homicide); МГР 1.4. (сема [many]); МГР 1.5. (сема [position]). МГР 1.4. містить чотири МГР 2: МГР 2.1. (сема [two] - double murder); МГР 2.2. (сема [group] - genocide); МГР 2.3. (сема [three or more] - multiple murder, mass murder, spree murder, serial murder); МГР 2.4. (сема [sex] - gendercide, femicide, viricide). МГР 1.5. утворене трьома МГР 2: МГР 2.1. (сема [public figure] - assassination, regicide, tyrannicide); МГР 2.2. (сема [child] - child murder); МГР 2.3. (сема [relative] - parricide, avunculicide, nepoticide, sororicide, filicide, prolicide, matricide, patricide, fratricide, spousal homicide) із МГР 3.1. (сема [husband or wife] - spousal homicide, mariticide, uxoricide) та МГР 3.2. (сема [child] - filicide, prolicide, infanticide, neonaticide, maternal filicide, paternal filicide).

Макрополе ПРОЯВИ НАСИЛЬСТВА (сема [injury]) складається з мікрополів жорстоке поводження, напад та спричинення занепокоєння.

Мікрополе жорстоке поводження (сема [bad treatment]) із гіперонімом abuse охоплює МГР 1 (сема [position] - child abuse, elder abuse, spousal abuse), яке структуроване МГР 2.1. (сема [child] - child abuse, child neglect) та МГР 2.2. (сема [old] - elder abuse, King Lear syndrome, granny dumping).

Мікрополе напад (сема [attack]) із гіперонімічною одиницею assault утворене двома МГР 1. МГР 1.1. (сема [more serious]) із гіперонімом aggravated assault сформоване двома МГР 2: МГР 2.1. (сема [serious] - aggravated battery, mayhem) та МГР 2.2. (семи [sexual act: by force] - rape). МГР 2.2. складається з МГР 3.1. (сема [using object] - rape by instrumentation) та МГР 3.2. (сема [position] - stranger rape, acquaintance rape, marital rape, gang rape), яке містить МГР 4 (сема [not stranger] - acquaintance rape, date rape). МГР 1.2. (сема [less serious]) із гіперонімом common assault має у структурі МГР 2.1. (сема [by word] - verbal assault) та МГР 2.2. (сема [by force] - physical assault), яке охоплює п'ять МГР 3: МГР 3.1. (сема [position] - granny bashing, gay bashing); МГР 3.2. (сема [taking away freedom] - false imprisonment); МГР 3.3. (сема [striking] - battery); МГР 3.4. (сема [taking person away] - kidnapping, abduction, child abduction); МГР 3.5. (сема [by sexual touching] - sexual abuse1, sexual abuse2, sexual assault, child molestation). У межах МГР 3.3. виокремлюються два МГР 4: МГР 4.1. (семи [police officer: making arrest] - resisting arrest) та МГР 4.2. (сема [family member] - domestic battery, domestic violence, male battering, female battering, wife battering, husband battering); у межах МГР 3.4. - МГР 4 (семи [child] та [adult] - parental kidnapping, child abduction); у межах МГР 3.5. - МГР 4 (сема [child] - sexual assault, child molestation, statutory rape).

Мікрополе спричинення занепокоєння (сема [annoyance]) із гіперонімічною одиницею harassment утворене двома МГР 1: МГР 1.1. (сема [because of] - racial harassment, religious harassment, sexual harassment) та МГР 1.2. (сема [by following] - stalking, cyberstalking).

Макрополе КРАДІЖКА (сема [taking property]) із гіперонімічною одиницею theft сформоване мікрополями викрадення майна та шахрайство.

Мікрополе викрадення майна (сема [without deceit]) із гіперонімічною одиницею larceny складається з чотирьох МГР 1: МГР 1.1. (сема [from] - theft from vehicle, household theft, personal theft та shoplifting); МГР 1.2. (сема [value] - grand larceny, petty larceny); МГР 1.3. (сема [under circumstances] - mixed larceny, compound larceny, simple larceny); МГР 1.4. (сема [object] - motor vehicle theft, bicycle theft, pilferage, art theft, metal theft, street sign theft, medal theft, data theft, theft of services). У межах МГР 1.1. виокремлюється МГР 2 (сема [person] - personal theft, pickpocketing); у межах МГР 1.4. - МГР 2.1. (сема [information] - data theft, podslurping, bluebugging, bluesnarfing) та МГР 2.2. (сема [car] - motor vehicle theft, joyriding).

Мікрополе шахрайство (сема [with deceit]) із гіперонімічною одиницею fraud містить три МГР 1. МГР 1.1. (сема [using instrument] - mass marketing fraud, telemarketing fraud, internet fraud, credit card fraud, mail fraud, wire fraud, check fraud, computer fraud, identity fraud, extortion); МГР 1.2. (сема [making]); МГР 1.3. (сема [in business setting] - white-collar crime). МГР 1.1. має чотири МГР 2: МГР 2.1.(сема [check] - check kiting, check fraud); МГР 2.2. (сема [threat] - extortion, blackmail); МГР 2.3. (сема [world computer network] - pharming, phishing, internet fraud); МГР 2.4. (сема [computer] - computer fraud, data diddling, the salami technique, data leakage). МГР 1.2. охоплює два МГР 2: МГР 2.1. (сема [film copy] - film piracy) та МГР 2.2. (сема [false document] - forgery, counterfeiting, check forgery). МГР 1.3. структуроване чотирма МГР 2: МГР 2.1. (сема [worker] - employment fraud); МГР 2.2. (сема [company] - business fraud, fraudulent reporting, price fixing, product fraud, bankruptcy fraud, false advertising, money laundering); МГР 2.3. (сема [industry] - health care fraud, securities fraud); МГР 2.4. (сема [intention]- mortgage fraud, insurance fraud). МГР 2.1. утворене МГР 3.1. (сема [giving or receiving advantage] - corruption, bribery, commercial bribery) та МГР 3.2. (сема [object] - intellectual property theft, supply and equipment pilferage, embezzlement, accounting embezzlement,travel expense abuse), які включають по одному МГР 4 (семи [paying for influencing] та [property in trust]). У МГР 2.3. відмежовується МГР 3 (сема [share market] (insider trading, stock manipulation, boiler rooms, churning, securities fraud); у межах МГР 2.4. - МГР 3.1. (сема [insuring money lending] - mortgage fraud, valuation fraud) та МГР 3.2. (сема [receiving insurance payment] - insurance fraud, auto insurance fraud, home insurance fraud, life insurance fraud, health care insurance fraud, workers` compensation insurance fraud), у якому виокремлюється МГР 4 (сема [car insurance] - (auto insurance fraud, hard insurance fraud, soft insurance fraud).

Макрополе НАНЕСЕННЯ ШКОДИ МАЙНУ (сема [damaging]) із гіперонімом criminal damage утворене мікрополями вандалізм (сема [because of wishing evil] - vandalism) та підпал (сема [burning] - arson), останнє сформоване трьома МГР 1: МГР 1.1. (сема [because of] - revenge-motivated arson, vandalism-motivated arson, excitement-motivated arson); МГР 1.2. (сема [with purpose] - extremist-motivated arson, crime-concealment arson, profit motivated arson); МГР 1.3. (сема [three or more buildings] - multiple arson, mass arson, serial arson, spree arson).

Макрополе ПОРУШЕННЯ ВОЛОДІНЬ (сема [entering]) із гіперонімом trespass складається з мікрополя проникнення зі злочинною метою (семи [with intention: crime] - burglary), до складу якого входять МГР 1.1. (сема [under circumstances] - distraction burglary, aggravated burglary) та МГР 1.2. (сема [place] - commercial burglary, residential burglary, household burglary).

Макрополе ТЕРОРИЗМ (семи [intention: frightening / forcing]) із гіперонімічною одиницею terrorism містить чотири мікрополя: мікрополе 1 (сема [with purpose]); мікрополе 2 (сема [under circumstances]); мікрополе 3 (сема [using instrument] - nuclear terrorism, bioterrorism, chemical terrorism, electromagnetic terrorism, radiological terrorism) та мікрополе 4 (сема [by damaging] - ecoterrorism1, cyberterrorism). Мікрополе 1 охоплює МГР 1.1. (сема [political] - political terrorism, nationalist terrorism, left wing terrorism, right wing terrorism) та МГР 1.2. (сема [not political] - non-political terrorism, psychic terrorism, criminal terrorism, ethnic terrorism, religious terrorism, ecoterrorism2). Мікрополе 2 утворене МГР 1.1. (сема [connection with drug trade] - narcoterrorism) та МГР 1.2. (сема [international element] - international terrorism, domestic terrorism).

Макрополе ПОГРАБУВАННЯ (семи [taking property: by violence or threat]) із гіперонімом robbery сформоване мікрополями тяжке пограбування (сема [under severe circumstances] - aggravated robbery, armed robbery, strong-arm robbery, gang-related robbery) та нетяжке пограбування (сема [without severe circumstances] - simple robbery), у якому виокремлюються МГР 1.1. (сема [from financial institution] - commercial robbery, store robbery, bank robbery) та МГР 1.2. (сема [from person] - street robbery). МГР 1.2. складається з МГР 2.1. (сема [place] - highway robbery, ATM robbery, train robbery ); МГР 2.3. (сема [position] - domestic robbery, acquaintance robbery, homeless robbery) й МГР 2.2. (сема [object] - carjacking, bikejacking, hijacking), яке містить МГР 3 (сема [public transport] - hijacking, skyjacking).

Третій розділ «Функціональні особливості англомовних юридичних термінів - назв злочинів проти людини» містить аналіз потенційних функціональних особливостей досліджуваних термінів; розгляд регіональних термінів; встановлення кількісних і частотних показників реалізацій термінів у різних підтипах ЮД та в ПД; виявлення семантико-функціональних кореляцій.

В аспекті потенційного функціонального варіювання АЮТ ЗПЛ їх першою особливістю є наявність стандартно-визначених (дефініції наявні в словниках) та специфічно-визначених одиниць (дефініції містяться в текстах фахового характеру). Для АЮТ ЗПЛ характерна перевага стандартно-визначених одиниць над специфічно-визначеними як у цілому (78%), так і у більшості ЛСГ (нанесення шкоди майну - 92%, вбивство - 87%, тероризм - 87%, прояви насильства - 85%, крадіжка - 74%, пограбування - 55%), проте в ЛСГ порушення володінь вони складають лише 20 %, а решта (80 %) є специфічно-визначеними.

Другою особливою рисою АЮТ ЗПЛ є значна перевага загальновживаних (86%) над спеціальними юридичними (9%) та технічними термінами (5%), характерна для стандартно-визначених одиниць. Загальновживані терміни домінують в усіх ЛСГ (порушення володінь - 100%, тероризм - 100%, вбивство - 80%, прояви насильства - 81%, пограбування - 51%), лише в ЛСГ нанесення шкоди майну їх виявилось небагато (15%). Спеціальні юридичні терміни в цій ЛСГ складають переважну більшість (69%), тоді як в інших вони представлені незначною кількістю одиниць (вбивство - 7%, прояви насильства - 4%, пограбування - 5%) або відсутні взагалі (крадіжка, порушення володінь, тероризм). Технічні терміни в незначній кількості представлені тільки в ЛСГ крадіжка та нанесення шкоди майну. Потенційні функціональні характеристики АЮТ ЗПЛ засвідчують усталеність їх вжитку та поширення реалізованого ними знання за межі фахових кіл.

Соціокультурне розшарування АЮТ ЗПЛ демонструє значну перевагу регіональних термінів (1052) над загальними (236), причому серед регіональних більшість складають ті, що використовуються в окремих штатах США (883) (в окремих частинах Великої Британії - 38, тільки на території Великої Британії - 124, тільки на (усій) території США - 7 термінів). Ці дані кореспондують з відмінностями правової думки за наявності її спільної основи, а також з більшою централізацією правової системи Великої Британії, порівняно з США. За функціональним параметром серед регіональних АЮТ ЗПЛ виокремлено: кримінально-специфічні - репрезентують відмінність обсягу та змісту концептуалізованого знання, тобто специфіку гносеологічної функції; вербально-специфічні - репрезентують той самий обсяг та зміст концептуалізованого знання, але мають відмінне від загального чи регіонального терміна мовне оформлення, демонструючи специфіку номінативної функції.

Особливості концептуалізації та вербалізації знання про ЗПЛ різними соціокультурними колективами англомовних правників демонструє кількісна перевага регіональних термінів в усіх ЛСГ (прояви насильства - 91%, порушення володінь - 90%, нанесення шкоди майну - 88%, крадіжка - 80%, тероризм - 65%, вбивство - 63%), окрім ЛСГ пограбування, у якій регіоналізми становлять меншість (26%). Особливості концептуалізації в цілому домінують над особливостями вербалізації, про що свідчить більша кількість кримінально-специфічних АЮТ ЗПЛ (66%) порівняно з вербально-специфічними (34%). Ця загальна тенденція прослідковується в ЛСГ прояви насильства (60%), крадіжка (58%), нанесення шкоди майну (56%), порушення володінь (51%), тоді як у ЛСГ тероризм (43%), вбивство (19%), пограбування (19%), регіональні кримінально-специфічні терміни складають меншість.

Дискурсивне розшарування АЮТ ЗПЛ підтверджує типовість / нетиповість ЮД та ПД як сфер їх реалізації: у ЮД зареєстровані всі досліджувані одиниці, а в ПД - менше 39%. Сфера правозастосування вимагає більшого обсягу вербалізованого знання про ЗПЛ, ніж сфера правознавства, про що свідчить значно більша кількість АЮТ ЗПЛ, реалізованих в ОДЮД (1152) порівняно з ННЮД (321); сфера правозастосування та сфера правознавства оперують незначним обсягом спільного вербалізованого знання про ЗПЛ, як це демонструє функціонування частини АЮТ ЗПЛ водночас в ОДЮД і ННЮД (60); більшою мірою ці сфери використовують різне вербалізоване знання про ЗПЛ, що виявляється у функціонування значної кількості АЮТ ЗПЛ лише в ОДЮД (792) / ННЮД (82). Ці загальні тенденції в цілому прослідковуються в усіх ЛСГ, окрім пограбування, де взагалі не зафіксовано термінів, які функціонують лише в ОДЮД.

Сфера правозастосування значною мірою пов'язана з особливостями вербалізованого знання про ЗПЛ у різному соціокультурному середовищі, що виявляється в кількісній перевазі термінів-регіоналізмів, які функціонують лише в ОДЮД (790 з 1152) та ОДЮД й ІПЮД (173 з 176). Для сфери правознавства більш характерна спільність вербалізованого знання про ЗПЛ в усьому лінгвокультурному просторі Великої Британії і США, маніфестована кількісними показниками загальних АЮТ ЗПЛ, зареєстрованих у ННЮД (72 з 82) та ННЮД й ІПЮД (54 з 54). Вагома роль спільного спеціального знання про ЗПЛ також підтверджена значною перевагою загальних АЮТ ЗПЛ (87 з 124) серед тих, які функціонують в усіх трьох досліджених підтипах ЮД та, відповідно, є найбільш поширеними. Кореляції соціокультурного та дискурсивного варіювання, властиві АЮТ ЗПЛ у цілому, прослідковується в усіх ЛСГ.

У фахових сферах вербалізоване знання про ЗПЛ представлене в повному обсязі, у суспільно-політичній сфері - у значно меншому, що демонструють показники реалізації АЮТ ЗПЛ у ПД, причому показники кількості та частотності перебувають у зворотно-пропорційних відносинах, що характерно як для усього масиву АЮТ ЗПЛ, так і для кожної ЛСГ. Однак кількісні / частотні показники для ЛСГ пограбування, вбивство, прояви насильства, тероризм є значно вищими, ніж для ЛСГ крадіжка, нанесення шкоди майну та порушення володінь, з чого випливає різниця в актуальності різних елементів знання про ЗПЛ в англомовному соціумі.

Кореляції соціолінгвістичного та дискурсивного варіювання АЮТ ЗПЛ, реалізованих у ПД, підтверджують вагому роль загальних термінів: майже всі високочастотні терміни всіх ЛСГ є загальними.

ВИСНОВКИ

Дослідження АЮТ ЗПЛ стимулювалося усвідомленням необхідності впровадження антропоцентричного підходу в термінознавстві та недостатньою з теоретичної та прикладної точки зору вивченістю АЮТ. Використання теоретико-методологічного апарату когнітивних і дискурсивних студій дозволило уточнити базові для термінознавства поняття терміна, терміногрупи та сфери функціонування терміноодиниць.

Теоретичне узагальнення та уточнення термінознавчих постулатів зумовило зосередження уваги на семантичних та функціональних характеристиках АЮТ ЗПЛ: наявність у термінів характерних рис у плані утворення та структури стосується також і їх та засвідчує відсутність їх специфіки в цих аспектах, тоді як їх зміст та функція безпосередньо пов'язані з процесами пізнання та комунікативної взаємодії, обмежені рамками конкретного наукового поняття, а відтак, вирізняють їх на фоні інших АЮТ.

Особливості семантики АЮТ ЗПЛ демонструє їх системно-структурна організація, де наявність у термінів інтегральних / диференційних сем зумовлює їх вертикальну / горизонтальну диференціацію. Відсутність гіперонімічних одиниць на певних рівнях семантичної диференціації підтверджує, що структури концептуалізованого й вербалізованого знання не мають повного ізоморфізму. Незначна кількість одиниць, що мають не один, а два ЛСВ, та наявність у цих одиниць дублетів вказує на властиву АЮТ ЗПЛ однозначність. Розвиненість і складність організації макрополів, що об'єднують терміни на позначення навмисного вбивства, нападу, шахрайства свідчить про те, що свідомість англомовних правників сприймає саме ці злочини як найбільш значущі.

Закріпленість у свідомості англомовних комунікантів правових понять зумовлює особливість визначення АЮТ ЗПЛ - усі вони мають дефініції, які, однак, не обов'язково містяться в словниках, а серед тих, що охоплені лексикографічною практикою, більшість подана в словниках загальновживаної лексики. Осмислення ЗПЛ різними соціокультурними колективами в межах суспільно-визначених правових норм спричиняє появу значної кількості регіональних АЮТ ЗПЛ. Разом із тим, основу кожної ЛСГ складають загальні терміни, вони становлять більшість серед реалізованих у ЮД й переважають серед високочастотних у ПД. АЮТ ЗПЛ функціонують у різних підтипах ЮД, причому їх кількісні показники є вищими у сфері правозастосування, порівняно зі сферою правознавства, що пояснюється наявністю регіональних термінів переважно в офіційно-ділових документах; у ПД функціонує лише частина АЮТ ЗПЛ, більшість з яких є низькочастотними. Усі ці функціональні характеристики виявляють певну стабільність вивченої терміногрупи як системи, а також динаміку її взаємодії із середовищем. Розбіжності, що часом спостерігаються у функціональних особливостях усієї терміногрупи та окремих ЛСГ у її складі, є проявами характерної для складних систем нерівноважності.

Таким чином, проведене дослідження доводить, що змістові та функціональні характеристики АЮТ ЗПЛ невід'ємні від процесів мислення та спілкування та визначають специфіку цієї терміногрупи.

До перспектив подальшого розвитку дослідження слід віднести виявлення конотацій, що актуалізуються в змісті досліджених термінів під час їх реалізації в ПД; аналіз функціонування цих термінів у інших підтипах ЮД та в інших фахових / нефахових дискурсах; порівняльне дослідження англомовних та україномовних юридичних термінів; застосування розробленої моделі аналізу до вивчення інших терміногруп, а також використання отриманих результатів у лексикографічній практиці та дидактичних матеріалах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Манжос Я. Ю. Макрополе HOMICIDE у семантичному просторі CRIME / Я. Ю. Манжос // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Вип. 56. - Харків, 2009. - № 837. - С. 144-149.

Манжос Я. Ю. Макрополе THEFT у семантичному просторі CRIME / Я. Ю. Манжос // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка. - Житомир, 2009. - № 47 - С. 207-211.

Манжос Я. Ю. Мікрополе ASSAULT у семантичному просторі CRIME / Я. Ю. Манжос // Нова філологія : зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2009. - № 34 - С. 89-94.

Манжос Я. Ю. Соціолінгвістична варіативність англомовних юридичних термінів - назв злочинів проти людини / Я. Ю. Манжос // Функциональная лингвистика: сб. науч. работ Крым. респуб. ин-та последиплом. пед. образования. - Симферополь, 2010. - Том № 2. - С. 50-52.

Манжос Я. Ю. Функціональна типологія англомовних юридичних термінів - назв злочинів проти людини / Я. Ю. Манжос // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Вип. 61. - Харків, 2010. - № 896. - С. 96-101.

Манжос Я. Ю. Юридичні терміни групи CRIME / Я. Ю. Манжос // Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». - Харків : Харків. нац. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2005. - С. 124-125

Манжос Я. Ю. Типологія юридичних термінів групи CRIME / Я. Ю. Манжос // Матеріали IV Міжвузівської конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» // Донецьк : ДонНУ, 2006. - Ч. 2. - С. 111-112.

Манжос Я. Ю. Проблема визначення терміну: системний та функціональний підходи / Я. Ю. Манжос // Другий всеукр. наук. форум «Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст» : тез. доп. - Харків : Харків. нац. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2007. - С. 45-47.

Манжос Я. Ю. Проблеми перекладу юридичної термінології: термінологічна група Crime / Я. Ю. Манжос // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання переладу». - Харків : НТМТ, 2007. - С. 87-89.

Манжос Я. Ю. Макрополе PROPERTY DAMAGE у семантичному просторі CRIME / Я. Ю. Манжос // Матеріали VIII Всеукраїнської наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». - Харків : Харків. нац. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2009. - С. 180-181.

Манжос Я. Ю. Особливості функціонування англомовних юридичних термінів групи CRIME в професійному та непрофесійному спілкуванні / Я. Ю. Манжос // Матеріали Другої міжнар. наук. конф. «Когнітивно-прагматичні дослідження професійних дискурсів». - Харків : Харків. нац. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2009. - С. 39-41.

Манжос Я. Ю. Особливості функціонування термінів, що позначають злочини проти людини / Я. Ю. Манжос // Матеріали І Міжвуз. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми філології: мовознавство, перекладознавство та методика викладання філологічних дисциплін». - Маріуполь : ПДТУ, 2010. - С. 141-145.

АНОТАЦІЯ

Манжос Я. Ю. Семантичні та функціональні особливості англомовних юридичних термінів - назв злочинів проти людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. - Харків, 2011.

Дисертація присвячена аналізу англомовних юридичних термінів, які позначають злочини проти людини. Група досліджених термінів вивчена як мовна система, структуру якої втілює лексико-семантичне поле, де наявність у значенні термінів інтегральних / диференційних сем складає основу горизонтальної / вертикальної диференціації та виокремлення дискретних / недискретних суб-, макро-, мікрополів і гіпонімічних одно-/різнорівневих мікрополів. Позамовні чинники як середовище функціонування системи спричиняють до потенційного функціонального варіювання досліджених термінів - наявності / відсутності / джерела дефініції; їх соціокультурного розшарування на загальні та регіональні; їх реалізації в різних типах юридичного дискурса (офіційно-діловому, науковому та науково-навчальному, інформаційно-популярному) та в публіцистичному дискурсі. Функціональні характеристики системи (усієї терміногрупи) та її окремих елементів (лексико-семантичних груп) збіжні / незбіжні.

Ключові слова: англомовні юридичні терміни, група термінів - назв злочинів проти людини, дискурсивна реалізація, лексико-семантичне поле, мовна система, позамовне середовище, потенційне функціональне варіювання, сема, соціокультурне розшарування.

АННОТАЦИЯ

Манжос Я. Ю. Семантические и функциональные особенности англоязычных юридических терминов - названий преступлений против человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. - Харьков, 2011.

Диссертация посвящена анализу англоязычных юридических терминов, обозначающих названия преступлений против человека. Группа исследованных терминов описана как языковая система, которая имеет свою специфичную внутреннюю структуру и активно взаимодействует с окружающей средой.

Структуру системы воплощает лексико-семантическое поле, где на основе наличия в значении термина интегральных / дифференциальных сем произведена вертикальная и горизонтальная дифференциация. В результате вертикального расслоения выделены три основных уровня, соответствующие субполям (НАСИЛЬСТВЕННОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ / ИМУЩЕСТВЕННОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ), макрополям (УБИЙСТВО / ПРОЯВЛЕНИЕ НАСИЛИЯ / КРАЖА / НАНЕСЕНИЕ ВРЕДА ИМУЩЕСТВУ / НАРУШЕНИЕ ВЛАДЕНИЙ) и микрополям (умышленное убийство, неумышленное убийство, жестокое обращение, нападение, причинение беспокойства, воровство, мошенничество, вандализм, поджог, проникновение с преступными целями). Дальнейшая дифференциация обусловила также выделение одно- / разноуровневых гипонимических микрополей в пределах всех микрополей кроме неумышленное убийство и вандализм. Четкая грань между субполями, как основа отнесения макрополей УБИЙСТВО и ПРОЯВЛЕНИЕ НАСИЛИЯ к субполю НАСИЛЬСТВЕННОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ, а макрополей КРАЖА, НАНЕСЕНИЕ ВРЕДА ИМУЩЕСТВУ, НАРУШЕНИЕ ВЛАДЕНИЙ - к субполю ИМУЩЕСТВЕННОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ, сохраняется не всегда: субполя образуют зону пересечения, в которой лежат макрополя ТЕРРОРИЗМ и ОГРАБЛЕНИЕ.

Внеязыковые факторы как среда, влияющая на функционирование системы, являются причиной вариативности ее функциональных характеристик: наличия / отсутствия словарной дефиниции, источника фиксации дефиниции; социокультурного расслоения исследованных терминов на используемые в Великобритании и США либо только в Великобритании / ее части / США / отдельных штатах; а также реализации этих терминов в таких подтипах юридического дискурса как официально-деловой, научный и учебно-научный, информационно-популярный и в публицистическом дискурсе.

Свидетельством системной стабильности изученной терминогруппы является наличие дефиниций у всех ее единиц, наличие и коммуникативная важность терминов, употребляющихся во всем правовом пространстве Великобритании и США, а также реализации всех членов терминогруппы в разных подтипах юридического дискурса. О системной динамике терминогруппы говорят такие характеристики, как фиксация значительного числа терминов в неспециальных словарях и наличие их дефиниций в нелексикографических источниках; большое количество региональных терминов; разница в количественных показателях терминов, реализованных в одном или более подтипов юридического дискурса, а также реализации некоторых из изученных терминов в публицистическом дискурсе с различной частотностью. Функциональные характеристики системы (всей терминогруппы) и ее элементов (отдельных лексико-семантических групп) совпадают / не совпадают. Следовательно, семантико-функциональные корреляции указывают на неравновесность системы.