Часткові еквіваленти у відтворенні англомовних художніх текстів в українському перекладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Часткові еквіваленти у відтворенні англомовних художніх текстів в українському перекладі

Еквівалентність перекладу - одна з найдавніших проблем теорії та практики перекладу як у вітчизняному, так і в зарубіжному перекладознавстві. За нинішнього рівня розвитку теоретичних перекладознавчих студій тлумачення поняття еквівалентності слугує підґрунтям для формування різних моделей перекладу, для кожної з яких актуальним є поділ одиниць перекладу на еквівалентні та безеквівалентні. Водночас проміжній ланці між цими одиницями, а саме частковим еквівалентам, приділяється, на наш погляд, не досить уваги, особливо, з огляду на останні досягнення семасіологічних дисциплін. Відтак актуальність нашого дослідження полягає в зацікавленості сучасних перекладознавців у теоретико-практичному дослідженні часткових лексичних еквівалентів при відтворенні художнього тексту в англо-українському перекладі.

Отже, робоча гіпотеза дослідження полягає в тому, що часткові еквіваленти є типовим явищем у художньому перекладі, динаміка появи яких залежить від обраних перекладачем способів та прийомів перекладу і впливає на процес рецепції художнього твору читачем.

Мета нашої роботи полягає у проведенні комплексного перекладознавчого аналізу категорії часткової еквівалентності у її відношенні до проблеми відтворення англійського художнього тексту в українському перекладі.

Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань:

визначити поняття «часткова еквівалентність» із позицій семасіології і теорії динамічної еквівалентності;

уточнити й охарактеризувати причини появи часткових еквівалентів на рівні компонентів їхнього значення;

запропонувати типологію часткових еквівалентів із втраченими нарощеними компонентами лексичного значення;

визначити кількісні показники, що характеризують динаміку появи часткових еквівалентів у зіставлюваних текстах залежно від їх структурної позиції та приналежності до тих чи інших лексико-семантичних груп;

продемонструвати, що при досягненні динамічної еквівалентності в англо-українському художньому перекладі частковий еквівалент у тексті перекладу (далі - ТП) використовується для актуалізації одного з рівнів значення лексичної одиниці вихідного тексту (далі - ВТ) з урахуванням висхідної пріоритетності: семантика - прагматика - синтактика, порушення якої може призвести до спотворення авторського задуму;

визначити роль перекладача в динаміці появи часткових еквівалентів у текстах мовою перекладу, встановити об'єктивний суб'єктивний характер цієї ролі;

§ запропонувати власний алгоритм перекладацьких дій, завдяки яким застосування часткової лексичної еквівалентності веде до встановлення динамічної еквівалентності художніх текстів в англо-українському перекладі.

Об'єктом роботи є часткові лексичні еквіваленти із втраченими нарощеними компонентами лексичного значення в тексті перекладу.

Предметом дослідження є динаміка появи часткових еквівалентів із втраченими нарощеними компонентами лексичного значення, їх місце у відтворенні англомовного художнього тексту українською мовою і рецепції перекладу.

Матеріалом дослідження слугували тексти Дж. Р. Р. Толкіна і У. К. Ле Ґуїн та їх українські переклади О. Мокровольського, А. Немірової, О. Фешовець, А. Сагана. Загальний обсяг матеріалу складає 7 065 сторінок, кількість описаних пар часткових еквівалентів - 4 142.

Теоретичною та методологічною основою дослідження слугують положення теорії динамічної еквівалентності (Ю. Найда), інформативної моделі (В. Виноградов, Р. Міньяр-Бєлоручев), теорії закономірних відповідників (Я. Рецкер), комунікативно-інтерпретативної моделі (Дж. Голмз, Л. Коломієць, О. Чередниченко), комунікативної моделі (Ґ. Єґер, О. Каде, А. Нойберт), комунікативно-функціональної теорії (Л. Латишев), теорії рівнів еквівалентності (В. Коміссаров), семантико-семіотичної моделі (Л. Бархударов), семантичної моделі (А. Жолковський, Дж. Кетфорд, П. Ньюмарк, А. Федоров), ситуативно-денотативної моделі перекладу (В. Гак, Дж. Кетфорд, М. Снелл-Горнбі тощо), трансформаційної (Є. Бреус, І. Ревзін, Ю. Розенцвейґ), теорії функціональної еквівалентності (О. Швейцер). Методологічною базою дослідження також виступила зведена семасіологічна концепція В. Левицького, у світлі якої вибудовувалося теоретичне обґрунтування часткової еквівалентності як семасіологічної зіставної категорії, визначалося місце її компонентів у структурі слова як знака і її прояви на різних рівнях. У роботі використовувалися теоретичні напрацювання вітчизняних перекладознавців В. Демецької, А. Ґудманяна, Р. Зорівчак, В. Карабана, Т. Кияка, С. Ковганюка, Л. Коломієць, В. Коптілова, М. Новикової, О. Фінкеля, О. Чередниченка та ін.

Результати аналізу позицій, розроблених у цих працях, зумовили вибір наступних методів дослідження: метод компонентного семного аналізу для вивчення лексичних пар відповідників у ВТ і ТП; метод кількісного аналізу, спрямований на виявлення закономірностей типологічного характеру в системах часткових еквівалентів у художньому перекладі; метод контекстуального аналізу, для дослідження функціонування часткових еквівалентів у структурі цільового тексту відносно першоджерела; метод зіставного та комплексного перекладознавчого аналізу, який враховує інтерпретативний, прагматичний, аналітико-оцінний, лінгвостилістичний та соціокультурний аналізи. У процесі зіставного аналізу ми також використовували метод накладання структур ВТ і ТП з метою виявлення та класифікації перекладацьких трансформацій, що спричиняють утворення лексикографічних і ситуативних часткових еквівалентів.

Наукова новизна дисертації полягає в комплексному системному дослідженні випадків кількісних та якісних розбіжностей обсягів значень номінативних одиниць у художньому ВТ і ТП при перекладі з англійської мови українською відповідно на семному рівні, що поглибить уявлення про часткову еквівалентність - перехідне явище між вивченими у перекладознавстві категоріями лексичної еквівалентності та безеквівалентності. Уперше робиться спроба типологізації проявів часткової еквівалентності на рівні компонентів лексичного значення слова з огляду теорії та практики перекладу, семасіології та зіставної лексикології, а також пропонується експериментальна схема методології перекладознавчого вивчення часткових еквівалентів як аморфної лексичної групи. Доводиться феномен використання часткових лексичних еквівалентів для актуалізації тих рівнів лексичного значення одиниць ВТ, пріоритетність яких відповідає семасіологічній ієрархії: семантика - прагматика - синтактика та узгоджується з авторським задумом. Дотримання цього принципу сприяє встановленню відношень динамічної еквівалентності на рівні текстів. До сфери наукової новизни дисертації також можна віднести матеріал, на якому вона виконана, адже досі у вітчизняній філологічній науці твори жанру фентезі зазначених вище авторів (Дж. Р. Р. Толкіна, У. Ле Ґуїн) досліджувалися лише із погляду лінгвокогнітології (Д. Павкін) і літературознавства (О. Тихомирова, Н. Ситник). Також уперше проводиться комплексний порівняльний аналіз наявних українських перекладів творів цих авторів у межах нашої теми дослідження.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що в ній наводиться семасіологічне обґрунтування для перекладознавчого поняття лексичної еквівалентності, що може слугувати інструментом розв'язання суперечностей окремо взятих теорій та моделей перекладу, чим підкріплюється й доповнюється сучасна концепція еквівалентного перекладу. Поглиблюються теоретичні засади категорії часткової еквівалентності як одного з базових понять термінологічного апарату перекладознавства. Також наводиться теоретико-практичне обґрунтування методології критичного перекладознавчого аналізу лексико-семантичних груп із аморфними межами в англо-українському перекладі художньої літератури.

Практична цінність дисертації постає із чітко окресленого кількісними показниками взаємозв'язку між способами та прийомами перекладу, що їх обирає перекладач, та обсягом часткових еквівалентів, які з'являються в результаті перекладу і неминуче впливають на рецепцію твору загалом. Відтак динаміка появи часткових еквівалентів є одним із критеріїв оцінки роботи перекладача, що є важливим для критики і методики перекладу. Результати дисертації можна використовувати при розробці та викладанні теоретичних і практичних курсів із теорії та практики перекладу, лексикології, зіставної англо-української лексикології та лексикографії. Результати дослідження також можуть бути використаними для практичного розв'язання проблем перекладу творів жанрово-стильового напряму фентезі українською мовою і зокрема тих авторів, чиї твори слугували матеріалом для цієї дисертації.

Положення, що виносяться на захист:

1. Часткова еквівалентність - це асиметричність набору ключових компонентів лексичного значення слова, яка проявляється при зіставленні лексем-відповідників, що належать двом (чи більше) мовам і протиставляються у лексикографічних джерелах або відповідному мовленнєвому контексті.

2. Часткова лексична еквівалентність виникає у результаті особливого типу співвідношень між значеннями відповідних лексичних одиниць вихідної мови і мови перекладу, що реалізуються на рівні, нижчому від семемного.

3. Часткові лексичні еквіваленти типологізуються за двома референційними основами: лексикографічною та контекстуальною (ситуативною), втрата і нарощення компонентів значення яких залежать від закріпленості частково еквівалентних відношень лексикографічними джерелами або зумовлені діями перекладача.

4. Системна ієрархізація часткових лексичних еквівалентів корелюється із теоретичними засадами перекладознавства, положеннями семасіології, зіставної лексикології, що підкреслює об'єктивний характер її існування. Причому динамічна еквівалентність рецепції тексту в англо-українському художньому перекладі в цілому досягається при дотриманні пріоритетності під час актуалізації рівнів значення слова у висхідному порядку: власне семантика - прагматика - синтактика.

5. Часткова еквівалентність характеризує ТП як такий, що зазнає семасіологічно значущих видозмін, котрі ведуть до віддалення тексту перекладу від ВТ на лексичному рівні і спотворення рецепції тексту в англо-українському художньому перекладі, однак дотримання принципу пріоритетності в реалізації рівнів значення слова, застосування перекладацьких прийомів описового перекладу, перерозподілу семантичних компонентів і компенсації дозволяють значно обмежити її прояви, зокрема такі, що стосуються лексикографічних часткових еквівалентів.

6. Текст перекладу із яскравими ознаками вільного перекладу (значними ампліфікацією та елімінацією) не означає автоматичного збільшення кількості часткових еквівалентів у перекладі відносно вихідного тексту. При цьому, характеризуючи часткову еквівалентність за допомогою індексу еквівалентності, що фіксує як утрати компонентів змісту в лексемах-відповідниках ВТ і ТП, так і його нарощення і є кількісним вираженням семасіологічних змін, які відбуваються у процесі перекладу, можна визначати алгоритм перекладацьких дій щодо встановлення динамічної еквівалентності текстів в англо-українському художньому перекладі.

Апробація роботи і публікації. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри перекладу і загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, а також кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її основні положення були виголошені на таких міжнародних і всеукраїнських конференціях: Наукові читання, присвячені 130-річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського, КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 6 жовтня 2006 р.; VII Міжнародна науково-практична конференція «Методологічні проблеми сучасного перекладу», СумДУ, 24 - 25 січня 2007 р.; Міжнародна наукова конференція «Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики», КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 24 жовтня 2007 р.; Міжнародна наукова конференція «Класична філологія на сучасному етапі» (До 70-річчя професора кафедри класичної філології, члена Національної спілки письменників України Андрія Олександровича Содомори), ЛНУ ім. І. Я. Франка, 7 - 8 лютого 2008 р.; Міжнародна конференція «Мови і світ: дослідження та викладання», КДПУ ім. В. К. Винниченка, 27 - 28 березня 2008 р.; ІІІ Міжнародна наукова конференція, присвячена 70-річчю від дня народження професора, доктора філологічних наук Левицького В. В., ЧернНУ ім. Ю. Федьковича, 10 - 12 квітня 2008 р.; Міжнародна конференція «Мови і світ: дослідження та викладання», КДПУ ім. В. К. Винниченка, 19 - 20 березня 2009 р. Міжнародна конференція «Мови і світ: дослідження та викладання», КДПУ ім. В. К. Винниченка, 18 - 19 березня 2010 р.; ІV Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу», ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 19 - 20 квітня 2007 р.; ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу в мовному ВНЗ», Київський національний лінгвістичний університет, 8 - 9 листопада 2007 р.

Обсяг і структура дисертації. Пропоноване дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (257 позицій). Додатково пропонуються у вигляді окремого тому таблиці з перекладознавчими матеріалами проведеного наукового аналізу. Основний зміст викладено на 197 сторінках.

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, визначено актуальність, об'єкт, предмет, мету й завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, визначено методи дослідження, наведено дані про апробацію результатів дослідження, викладено основні положення, що виносяться на захист.

У Розділі 1 «Часткова еквівалентність: походження проблеми, поняттєва сфера, зв'язок із суміжними явищами» окреслені теоретичні проблеми виокремлення базової категорії дослідження у світлі досягнень перекладознавчої науки з опорою на сучасні дані семасіології. Базовим, об'єднавчим принципом усіх моделей перекладу, разом із їх проекцією на категорію лексичної еквівалентності, виступає лексичне значення з акцентом, власне, на семантиці номінативної одиниці. Перекладацька категорія часткової лексичної еквівалентності ґрунтується на особливому типі співвідношень значень відповідних лексичних одиниць вихідною мовою (далі - ВМ) і мовою перекладу (далі - МП) і реалізується зокрема на рівні нижчому від семеми конотеми, що поглиблює традиційне тлумачення цієї категорії.

Під частковою лексичною еквівалентністю розуміється асиметричність набору ключових компонентів лексичного значення слова, яка проявляється при зіставленні лексем-відповідників, що належать двом (чи більше) мовам і протиставляються у лексикографічних джерелах або відповідному мовленнєвому контексті.

Дискретні складники значення, що спричиняють до появи відношень часткової еквівалентності, спостерігаються на власне семантичному і прагматичному рівнях значення слова, а також (в окремих випадках) враховують прямий вплив синтактичного рівня (за В. Левицьким). Ці дискретні складники дорівнюють семам, компонентам конотем досліджуваних лексем-відповідників і компонентам значення внутрішньої форми слова за умови її прозорості.

При визначенні ступеня еквівалентності необхідно дотримуватися принципу ієрархічності реалізації значення (за В. Коміссаровим, В. Коллером, В. Гаком, Ю. Львіним). Ідеться про два напрямки вибудовування ієрархії, а саме горизонтальний і вертикальний. Горизонтальна вісь у визначенні еквівалентності відповідає за утворення прямої еквівалентність - безеквівалентність (де часткова еквівалентність є проміжною ланкою) у відношенні до тієї чи іншої досліджуваної пари лексичних одиниць, а її вертикальна вісь (ієрархічність) трактується за В. Коміссаровим, який виокремлював у ТП ряд послідовних рівнів, що відрізняються характером інформації, і декларував змінність ступеня реальної смислової близькості оригіналу й перекладу. За цією аналогією, стверджуємо, що при перекладі у структурі значення лексичної одиниці пріоритетність відображення мають його вищі рівні. Отже, і часткова лексична еквівалентність може проявлятися на різних рівнях номінативних одиниць. При цьому досягається динамічна еквівалентність передачі цілого тексту. Приклади, що наводяться нижче, спеціально дібрані з урахуванням значущості часткових еквівалентів для реалізації авторського задуму на рівні тексту як цілого.

На семантичному рівні: Long ago they fell under the dominion of the One, and they became Ringwraiths, shadows under his great Shadow, his most terrible servants (J. R. R. Tolkien). Згідно зі словниками, wraith - «привид, примара, мара; марево» (АУС), привид - це «1. Дух померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою. фольк. Персонаж народних казок, легенд і т. ін., який уособлює дух померлого.» (СУМ); примара - «3. Тінь померлого в хворобливій уяві; нереальна, вигадана істота зі страхітливою зовнішністю; привид.» (СУМ), а мара - «1. Істота або предмет, що уявляється комусь; привид, примара. 2. розм. Міфічна істота, найчастіше в образі злої потворної чаклунки; уособлення нечистої сили.» (СУМ). Від усіх цих визначень wraith відрізняється вагомими семами - «an immaterial or spectral appearance of a living being, freq. regarded as portending that person's death; a fetch» (OED). У світі «Володаря Перстенів» особа, яка володіє Перснем Влади поступово згасає, тане, але не вмирає, існуючи на межі світу живих і мертвих. Ringwraiths - важливий елемент авторського задуму, адже злі могутні духи, які стали такими через захоплення магічною силою перснів, - живі мерці, в цих примарах людина впізнає свій образ. У виборі автором лексеми криється недоступний українському читачеві смисл, закладений на семному рівні: якщо носитимеш Перстень, то перетворишся на живого мерця, якого можна побачити в особі Ringwraiths. В українських перекладах Ringwraiths - примари Персня (О. Фешовець, А. Немірова). За таких обставин, це оптимальний вибір: у порівнянні привид - примара, друге слово експресивніше через етимологічний зв'язок із мерти (ЕСУМ), у той час як привид пов'язується з нейтральним вид, видіти (ЕСУМ). У підсумку констатуємо факт часткової лексикографічної еквівалентності з індексом - 3 (семи [portending], [death], [that person's]).

На прагматичному рівні: When Mr. Bilbo Baggins of Bag End announced that he would shortly be celebrating his eleventy-first birthday with a party of special magnificence, there was much talk and excitement in Hobbiton (J. R. R. Tolkien) - Коли пан Більбо Торбин, господар маєтку Торбин Кут, оголосив, що невдовзі відсвяткує свої стоодинадцяті уродини особливо пишною гостиною, весь Гобітон захоплено загомонів.» (пер. О. Фешовець); «Коли поважний Більбо Торбинс із Торби-на-Кручі повідомив, що бажає якимось особливим чином відсвяткувати свій наступний - 111-й - день народження, весь Гобітон завирував та тільки про це й говорив.» (пер. А. Немірової). На позначення віку Більбо Дж. Р. Р. Толкін вдався до числівника-оказіоналізма eleventy-first. Цей прагматичний аспект мовного знака (оказіональність трактується за В. Левицьким) лишився не відображеним в українських перекладах, що спричинило втрату важливого прагматичного компонента - оказіональності. Хоча цей словотвір абсолютно точно вдалося передати нідерландською мовою elftigeneerste (М. Шухарт, 1956 - 1957), eenetelftigste (М.-ван-Вармело, 1977) і німецькою einundelfzigsten (М. Карру, 1969 - 1970; повторено у В. Креґе, 2002) і наближено - польською “trуjjedynkowy” (Є. Лозінський, 1996 - 1997), російською стодесять один (В. Волковський, 2000) та івритом зЗгАтВщИТгДйн-еАаЖзИг [гадасарім ве егад] (Р. Лівніт, 1998).

На синтактичному рівні: The drum-beats broke out wildly: doom-boom, doom-boom, and then stopped (J. R. R. Tolkien) - Барабани несамовито забили: Тум-бум, тум-бум! - а тоді замовкли (пер. О. Фешовець); Барабани несамовито забили: дррум-рок, дррум-рок - і замовкли (пер. А. Немірової). Лексема doom виступає в ролі вигуку, її синтаксична роль і форма, співзвучні зі звуконаслідувальним повтором boom, boom, призводять до того, що синтактичні та суто формальні характеристики лексеми переважають нижчі рівні в структурі значення лексеми. Як приклад нагнітання атмосфери у відповідному контексті воно згадується 31 раз, а співзвучне йому boom - лише 4. Для досягнення повної еквівалентності необхідно, щоб в усіх структурних рівнях значення слова і ВТ, і ТП збігалися у своїх основних «ало»-компонентах, як-от: семах, конотемах тощо. Проблема еквівалентної, динамічної передачі цієї лексеми найгостріше постає при активації найвищого рівня в її семасіологічній структурі - синтактичного. Як видно із наведених прикладів, згідно із задумом автора, назва гори, ключової для розгортання сюжетної лінії роману, Mount Doom непрямо проявляється в одному з кульмінаційних епізодів подорожі головних героїв, коли вони втрачають одного зі своїх помічників, відтак поява кореня doom у ролі звуконаслідування, вигуку має певний підтекст. Жоден із українських перекладачів цей смисл передати не зміг.

Унаслідок поширення принципів ієрархічності значення слова на процеси встановлення еквівалентності спостерігається тенденція слова реалізувати якомога вищий рівень свого значення, тобто (по висхідній): власне семантичний - прагматичний - синтактичний. У момент реалізації значення лексеми пріоритетним буде завжди останній рівень значення із позитивним, ненульовим наповненням, у граничному прояві - саме синтактичний, який прямо відповідає за встановлення еквівалентності в контексті і, власне, в тексті.

Розділ 2 «Особливості перекладу часткових еквівалентів у тематичних групах» присвячено дослідженню особливостей функціонування частково еквівалентної лексики у певних тематичних групах. Репрезентативність такого підходу зумовлюється послідовністю вивчення одного й того ж семасіологічного явища в контексті перекладацької діяльності у різному текстовому оточенні. Так, меті й завданням нашого дослідження відповідає виокремлення тематичної групи, яка постає лексико-семантичним об'єднанням, одиниці-складники якого характеризуються однаковою типовою ситуацією або однією темою, де спільна ідентифікуюча (ядерна) сема є необов'язковою. Вибір теми такої групи зумовлений жанрово-стильовою природою матеріалу дослідження - фентезі, оскільки особливе місце в цьому літературному напрямі посідає поняття «магії» (magic). Саме це поняття слугує фундаментальним елементом зв'язку звичного і трансцендентного, через що домінантою, ключовою тематичною групою для аналізованих текстів було обрано концептосферу magic МАГІЯ.

Однією з найчастотніших лексичних одиниць у тематичній групі MAGIC є wizard. З етимологічного погляду (релевантного для освіченого реципієнта) і особливо підкресленого в тексті роману У. Ле Ґуїн, wizard, «a man of wisdom and knowledge, sage, wise man» (Webster's), асоціюється з прикметником wise (англ. «мудрий»). Переклад мав би зберігати аналогічні конотації, однак українська етимологічна паралель відун, зі спільним коренем лексеми відати, «знати» (ЕСУМ), може бути застосованою лише частково, оскільки відун - це «у давніх слов'ян - людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк» (СУМ), має значно вужче значення, характеризується наближеністю до категорії реалій («у давніх слов'ян»). Wizard передається в 4-ох варіантах: чаклун, ворожбит, маг і чародій, де другий відповідник є вужчим і зниженим за конотативним навантаженням: «Ворожбит - той, хто вгадує майбутнє чи минуле за якимись прикметами або ворожачи на картах» (СУМ). Серед українських слів із цієї лексико-семантичної групи немає жодного із семою [мудрий], а це нівелює значення гіпотетичного відповідника wizard, знижує його стилістичне навантаження: відун, віщун, відьмак, волхв, ворожбит, заклинатель, заклинач, знатник, знаха(у)р, кудесник, маг, мольфар, характерник, химородник, чаклун, чарівник, чародій, чорнокнижник, чудесник, чудодій, шептій, шептун (ССУМ), що дозволяє говорити про часткову лексичну еквівалентність ключового слова у заголовку роману У. Ле Ґуїн, ускладнення його інтерпретації та перекладу. У структурі значення слова wizard є 2 набори сем: 1) [man] + [of wisdom and knowledge] і 2) [man] + [who practices witchcraft] (Webster's). Ми можемо говорити про взаємозалежність 1-го і 2-го значень слова wizard, а враховуючи, що перше є історично первинним, з погляду етимології д.-англ. корінь лексеми wys лишається відносно прозорим, зокрема через свій зв'язок із прикметником wise. Отже, ми констатуємо асоціативність 1-го значення при вживанні слова в другому, і навпаки. Жодний із запропонованих лексикографічних варіантів перекладу не має семи [наділений мудрістю, знаннями]. Відтак частковий еквівалент стає єдиним шляхом досягнення динамічної еквівалентності.

В О. Фешовець слово wizard здебільшого перекладається як чарівник. Наприклад: Denethor looked indeed much more like a great wizard than Gandalf did, more kingly, beautiful, and powerful; and older. Yet by a sense other than sight Pippin perceived that Gandalf had the greater power and the deeper wisdom, and a majesty that was veiled (J. R. R. Tolkien) - Денетор був справді більше схожий на чарівника, ніж Ґандалф, величніший, красивіший і могутніший, а також старіший. Та все ж якесь інше чуття, не зір, підказувало Піпінові, що сила Ґандалфа більша, мудрість - глибша, а велич його прихована.

Значно рідше wizard перекладається як чаклун, особливо у випадках, коли імпліцитно чи експліцитно персонаж - його референт - носій негативної оцінки. Наприклад, 'It is ill dealing with such a foe: he is a wizard both cunning and dwimmer-crafty, having many guises.' (J. R. R. Tolkien) - А боротися з таким супротивником важко: він хитрий і вправний чаклун і має багато личин.

В А. Немірової: Зовнішністю Денетор був більше схожий на мага: стільки було в ньому сили, краси, величі; до того ж він здавався старішим. Але все ж таки почуття підказували Піну, що сила Гандальфа потужніша, мудрість глибша і велич ясніша, хоча все це зовні й непомітно. Словом маг у переважній більшості випадків А. Немірова користується для передачі англійського wizard. Маг - людина, що нібито володіє таємницями магії; характерник, чарівник (СУМ). Відмічаємо й дистрибутивні обмеження (синтактична часткова еквівалентність), які розмежовують в інших відношеннях абсолютні синоніми: маг може бути білим або чорним, чого не можна сказати про чарівника (гіпотетичні словосполучення білий чорний чарівник суперечать узусу), слово ж маг універсальне.

А. Немірова для передачі лексеми wizard, вжитої із негативною конотацією, теж скористалася словом чаклун: А боротися із Саруманом важко - чаклун він вправний, всемогутній, вміє навіть перевтілюватися. Це підтверджує наше припущення, що навіть за відсутності чітких лексикографічних даних мовці розрізняють семні набори (точніше, семасіологічні прагматичні відносини) у лексем чарівник маг - чаклун.

У підсумку зі 447 досліджуваних лексичних пар в обраній тематичній групі MAGIC семні збіги спостерігаються приблизно у 47,9 % (213 пар), решта зазнає неминучих і необов'язкових (унаслідок перекладацьких рішень) змін на семантичному й прагматичному рівнях.

Переважним перекладацьким прийомом при відтворенні слів-складників обраної тематичної групи є підбір відповідної семантичної номінації (51,2 %), значно рідше прийомом виступають перекладацькі трансформації: транспозиція (27,1 %), експлікація (7,4 %), елімінація (6,5 %), додавання (4,3 %), генералізація (3,1 %), конкретизація (0,4 %). Як бачимо, попри домінування підбору відповідної номінативної одиниці без застосування експліцитних трансформацій, відсоток відхилень на рівні семантики у перекладних лексичних одиниць у порівнянні з ВТ (власне часткових еквівалентів) досить високий - 47,9 %, що приблизно відповідає відсотку часткових еквівалентів у мікрогрупі MAGICIAN (44,1 %).

У Розділі 3 «Часткова еквівалентність у перекладі сильної і структурно незакріпленої позиції» з'ясовуються (аналізуються) характерні риси часткових еквівалентів поза межами тематичних груп. Особливу роль у вивченні часткових еквівалентів як аморфної лексичної групи відіграє її функціонування в сильній і структурно незакріпленій позиціях, причому в межах першої вивчалися заголовки, ініціальні й фінальні речення структурних частин тексту.

При перекладі сильної позиції провідними є прийоми підбору відповідної семантичної номінації. Серед другорядних спостерігаються об'єктивно суб'єктивно зумовлені додавання, транспозиції, елімінація, що зокрема призводять до характеризації перекладу як вільного. При роботі із семантичним рівнем значення лексичних одиниць, зокрема в сильній позиції, кількість часткових еквівалентів відчутно зменшується (за умови підбору лексем із найменшим ступенем розходження обсягів значення). І навпаки, використання інших прийомів, крім підбору відповідних семантичних номінацій (як-то суб'єктивно зумовлені додавання, елімінації), веде до її збільшення.

Яскравим прикладом прагматичної часткової еквівалентності є заголовок «Two Towers» - «Дві Вежі» (А. Немірова, О. Фешовець). Основна семема слова tower - «a building lofty in proportion to the size of its base, either isolated, or forming part of a castle, church, or other edifice, or of the walls of a town» (OED), можливо, через вплив The Tower of London для пересічного носія англійської мови його семантичне поле тепер включає і ширше значення - «a structure […] built primarily for purposes of defence» (OED). Художня інтерпретація заголовка передбачає обидва варіанти (зрощення семем сем у неподільне поняття). І «Two Towers» можна розуміти і як опозицію фортець Ізенґард і Мінас-Тіріт, або фортець Мінас-Тіріт і Мінас-Морґул, чи як протистояння конкретних архітектурних споруд - вежі Ортханк і Вежі Ектеліона. Характерним проявом англоцентричності цього заголовка виступає те, що нероздільність семних комплексів [ВЕЖА] та [ФОРТЕЦЯ] перейшла і у вигадану Дж. Р. Р. Толкіном ельфійську мову синдарин, де іменник minas позначає обидва поняття.

Прикладом синтактичної часткової еквівалентності слугує пара заголовків «Hunted» («У пошуках притулку») - «Hunting» («Полювання») (U. K. Le Guin, пер. А. Сагана), де другий виступає антитезою першого. Збереження однакового кореня в ТП необхідне для досягнення еквівалентності на рівні синтактики, оскільки тут мова йде про значимість номінативних одиниць і їх відношення одна до одної в межах мовної парадигми й контексту. У такому випадку доцільно ігнорувати повну еквівалентність семантичного та прагматичного рівнів значення, оскільки існує пріоритет відтворення найвищого рівня - синтактичного. Лексикографічним еквівалентами лексеми hunt у цьому значенні є полювати, ловити (СУМ), однак можливість утворення пасивної віддієслівної форми у них відрізняється від англійської. Утворення активних дієприкметників тут неможливе, а функціонування пасивних впольований, зловлений суперечать контексту. У такому разі неминучі порушення в семних наборах, і тоді еквівалентність на синтактичному рівні має пріоритет над еквівалентністю на семантичному. Наприклад, ми могли б запропонувати пару переслідуваний - переслідування, адже їхнє лексичне значення гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. (СУМ) близьке до значення hunt: «1 a : to follow or search for (game or prey) for the purpose and with the means of capturing or killing : pursue (game or prey) for food or in sport» (Webster's).

У сильних позиціях роману «Чарівник Земномор'я» важливою постає інтерпретація власної назви Hawk - скорочення від Sparrowhawk - імені головного персонажа, що створює його наскрізний образ у творі, а відтак впливає на сприйняття авторського задуму тексту: Of these some say the greatest, and surely the greatest voyager, was the man called Sparrowhawk, who in his day became both dragonlord and Archmage. (У. К. Ле Ґуїн) - Кажуть, щонайбільше доріг сходив і найбільшої слави зажив чоловік на прізвисько Яструб, котрому судилося стати Повелителем драконів та Архімагом. Sparrow(-)hawk - яструб-перепелятник, боривітер горобиний (АУС). Обидва птахи дрібні (завбільшки з голуба) навіть у порівнянні зі звичайним яструбом, іменем якого названий протагоніст у перекладі. Цей факт є значущим і в контексті показної нікчемності фізично слабкого персонажа. Відсутність однослівного еквівалента Sparrow(-)hawk в українській мові змусило перекладача вдатися до генералізації, що відображається щонайменше на конотаціях, або прагматичному рівні слова-знака. У свою чергу, ми могли б запропонувати компенсаторно вдатися до зменшувально-пестливої форми - Яструбок. «Російсько-український словник» за ред. А. Кримського також називає Accipiter nisus гороб'ятником, ко(і)бцем, кібчиком.

Проблема відтворення прагматичного рівня номінативних одиниць, що безпосередньо впливає на рецепцію вихідного повідомлення в перекладі, спостерігається і в наступному прикладі: The talk did not die down in nine or even ninety-nine days (J. R. R. Tolkien). Метафорика виділеної фрази пов'язана з англійським фразеологізмом nine days' wonder, «злоба дня, короткочасна сенсація» (АУС). В українському перекладі: Пересуди не стихли ні за дев'ять, ні навіть за дев'яносто дев'ять днів (пер. О. Фешовець). Власне українська асоціативність фрази «дев'ять днів», пов'язана з поминками (В. Жайворонок), надає зникненню Більбо, персонажа, про якого йдеться, цілковито іншого забарвлення. Фактично повторена вона в перекладі А. Немірової: Пересуди не вщухли ані за дев'ять днів, ані за дев'яносто дев'ять (пер. А. Немірової). Також варто відмітити характерне, хоч і приховане розмежування семних наборів, яке спостерігається у парі talk - пересуди. Так, в українській лексемі наявна сема [недоброзичливий] про думку, яку висловлюють у пересудах (СУМ), тим часом як ні англійське talk, ні його синоніми (gossip, rumour) не мають негативно забарвленої семи. Тільки «Словник англійської мови Коллінза» у визначенні gossip додає: «involving malicious chatter» (Collins).

Підрахунки, проведені нами щодо аналізу кількості часткових еквівалентів, знайдених у досліджуваних текстах ВМ і МП шляхом суцільної вибірки (4 142 описані пари часткових еквівалентів), і її відсоткового вираження, демонструють, що семантичні відхилення в порівнянні із лексичним набором оригінальних текстів відбуваються у 45,1 % (Дж. Р. Р. Толкін, пер. А. Немірової), 39,1 % (Дж. Р. Р. Толкін, пер. О. Фешовець) і 63,4 % (У. Ле Ґуїн, пер. А. Сагана) речень. Ці результати свідчать про суб'єктивний чинник перекладів. Із цих речень із семантичними відхиленнями найрізноманітнішого походження власне кількість речень із частковими еквівалентами складає 51,43 %, 68,13 % і 75,6 % відповідно, тобто в перекладача, ТП якого найменше тяжіє до вільного перекладу, на лексичному рівні спостерігається досить високий відсоток саме часткових еквівалентів. А це засвідчує характерний факт - кількісне вираження часткових еквівалентів безпосередньо впливає на оцінку логіки дій перекладача в нині поширених стандартах досягнення динамічної еквівалентності ТП.

А отже, семний дисбаланс окремих пар лексичних відповідників і їх прагматична часткова еквівалентність - яскрава риса всіх наведених нами перекладів, кількість випадків і їхня релевантність не залежать від суб'єктивних чинників (рівня професійної підготовки перекладача), а є наслідком розходжень значень лексичних одиниць на семному рівні, що не завжди засвідчені двомовними словниками.

Часткова еквівалентність характеризує текст перекладу як такий, що зазнає семасіологічно значущих видозмін, котрі ведуть до віддалення ТП від ВТ, зокрема через зрушення саме на лексичному рівні. Так, із розглянутих у дослідженні 216 заголовків-відповідників (роман Дж. Р. Р. Толкіна «The Lord of the Rings») у перекладі А. Немірової 37,1 % характеризуються семемними збігами із відсутністю помітних релевантних зміщень на прагматичному та синтактичному рівнях. У перекладі О. Фешовець цей показник складає 56,45 %. Для обох перекладачів провідним був прийом добору відповідної семантичної номінації - 62,9 % (А. Немірова) і 95,2 % (О. Фешовець). А. Немірова, крім нього, ще послуговувалася додаванням (21 %), транспозицією (11,3 %), елімінацією (8,1 %). Для О. Фешовець вкраплення інших методів незначні: елімінація (3,2 %), транспозиція (1,6 %) і додавання (1,6 %). Застосування перекладацьких прийомів описового перекладу, перерозподілу семантичних компонентів і компенсації (суголосні з методом підбору відповідної семантичної номінації) дозволяють значно обмежити прояви лексикографічної часткової еквівалентності. Також можна припустити, що при вмісті часткових еквівалентів у перекладі понад 50 % від загального числа лексичних відповідників їх кількісний аспект набирає характер якісного, спричиняючи семасіологічно значущі зрушення у сприйнятті цільового тексту реципієнтом.

Перспективним нам видається детальніше дослідження категорії часткової лексичної еквівалентності у її проявах на різних рівнях лексичного значення, ролі часткової лексичної еквівалентності в досягненні динамічної еквівалентності ТП відносно ВТ, покращення методології роботи з частковими еквівалентами як із погляду укладання алгоритму дій перекладача при опрацюванні лексикографічних часткових еквівалентів, так і відносно критичної оцінки ТП, що сприятиме всебічному аналізу художніх текстів в англо-українському художньому перекладі.

художній текст еквівалентність переклад

Висновки

1. Поглиблення бачення перекладацької категорії часткової лексичної еквівалентності в англо-українському художньому перекладі відбувається за рахунок особливого типу співвідношень значень відповідних лексичних одиниць вихідної мови та мови перекладу, який реалізується на рівні компонентів значення, а відтак нижчому від рівня семем конотем. Це дає розвиток традиційному уявленню про зазначену категорію, яке стосується виключно процесів конвергенції та дивергенції семем у структурі значення лексем-відповідників в англо-українському художньому перекладі. Еволюція категорії часткової еквівалентності є продуктом розвитку поглядів Л. Бархударова і В. Виноградова про неповні еквіваленти на засадах зведеної семасіологічної концепції В. Левицького, у світлі якої нами вибудовувалося теоретичне обґрунтування і переформулювання-уточнення поняття про еквівалентність як перекладознавчу категорію, визначалося місце її компонентів у структурі слова як знака і її прояви на різних рівнях. При цьому важливу роль в оцінці (частково) еквівалентних відношень і, відповідно, проявів часткової еквівалентності на рівні тексту як такої відіграють положення теорії Ю. Найди про динамічну еквівалентність - характеристику тексту перекладу, смисл якого передається цільовою мовою таким чином, що реакція читача перекладу подібна до реакції читача вихідного тексту.

2. Частковою еквівалентністю є асиметричність набору ключових компонентів лексичного значення слова, яка проявляється при зіставленні лексем-відповідників, що належать двом (чи більше) різним мовам і протиставляються у лексикографічних джерелах або відповідному мовленнєвому контексті. Тому під лексичною еквівалентністю ми пропонуємо вважати симетричність набору ключових компонентів лексичного значення слова, яка проявляється при зіставленні лексем-відповідників, що належать двом (чи більше) різним мовам і протиставляються у лексикографічних джерелах або відповідному мовленнєвому контексті.

3. Дискретні складники значення, що спричиняють появу відношень часткової еквівалентності в англо-українському художньому перекладі, спостерігаються на власне семантичному і прагматичному рівнях значення слова, а також включають прямий вплив компонентів синтактичного рівня за умови його релевантного наповнення. Дискретні складові дорівнюють семам, компонентам конотем досліджуваних лексем-відповідників і компонентам значення внутрішньої форми слова за умови прозорості останньої. Провідним методом визначення дискретних складових значення семем при англо-українському художньому перекладі є метод компонентного аналізу.

4. Часткова еквівалентність характеризується системною ієрархізацією, особливості якої корелюють із теоретичними засадами перекладознавства і положеннями суміжних дисциплін, що доводить об'єктивність її існування. Частковий еквівалент у ТП використовується для актуалізації одного з рівнів значення лексичної одиниці ВТ з урахуванням висхідної пріоритетності: семантика - прагматика - синтактика. У момент реалізації значення лексеми порушення пріоритетності призводить до спотворення рецепції ТП читачем і перешкоджає встановленню відношень динамічної еквівалентності в тексті.

5. На практиці виокремлюється 2 типи референційних основ: лексикографічні та контекстуальні (ситуативні). Під лексикографічними частковими еквівалентами розуміємо ті пари лексичних відповідників, асиметричність наборів сем конотем яких закріплена лексикографічними джерелами. Під контекстуальними - ті, відповідність яких одне одному встановлюється перекладачем. Контекстуальні часткові еквіваленти, унаслідок закріпленості в певному тексті в певній позиції, відіграють важливу роль для з'ясування особливостей відношень на вісі еквівалентність - часткова еквівалентність - безеквівалентність.

6. Часткова еквівалентність визначається з допомогою індексу еквівалентності, який надає кількісного вираження втраті компонентів змісту в лексемах-відповідниках текстів оригіналу й перекладу та його нарощенню і виражає значущі семантичні зміни, що відбуваються під час перекладу і впливають на рецепцію цільового тексту в англо-українському художньому перекладі. За допомогою індексу еквівалентності кількісно інтерпретуються дії перекладача, спрямовані на створення тексту-відповідника з допомогою часткових еквівалентів, а відтак - на досягнення його динамічної еквівалентності з оригіналом.

7. Часткові еквіваленти в англо-українському художньому перекладі мають свою динаміку, що характеризує принципи, з якими перекладач-інтерпретатор підходить до передачі окремих компонентів лексичної системи вихідного тексту, динаміка дає кількісно виражену характеристику туму набору способів та прийомів перекладу окремих лексичних одиниць, який був важливий для перекладача в контексті досягнення динамічної еквівалентності ТП. Співвідношення проявів лексикографічної й контекстуальної часткової еквівалентності визначає ступінь суб'єктивності рішень, які приймає перекладач.

8. Множинність теорій та моделей перекладу, а також апріорі аморфний характер масиву частковоеквівалентної лексики, межі якого неможливо встановити через відсутність його зовнішньої маркованості, сприяють поширенню окремих елементів дескриптивного перекладознавства. Інструментом цього є запропонована нами методологія роботи з аморфними лексичними групуваннями. Ця методологія передбачає кількісний і якісний аналіз частковоеквівалентної лексики: а) у складі тематичних груп, б) у сильній позиції тексту і в) у тексті в цілому.

9. Релевантність категорії часткової еквівалентності зумовлюється не тільки кількісним параметром, що може характеризувати значні втрати нарощення змісту в лексемах-відповідниках, а й позиційними особливостями часткових еквівалентів: зменшення ролі контексту при перекладі не означає механічного зменшення кількості часткових еквівалентів у перекладі, а це висуває на перший план роль перекладача, який під час художнього перекладу своїми діями може значно змінювати вектори рецепції тексту із значною кількістю часткових еквівалентів.

10. Часткові еквіваленти та стратегія вільного перекладу, при якій у ТП спостерігаються значні ампліфікація та елімінація, не мають прямої залежності одне від одного. Так, текст МП із яскравими ознаками вільного перекладу не характеризується автоматичним збільшенням часткових еквівалентів у перекладі відносно тексту ВМ.

Література

1. Стасюк Б. В. Неповноеквівалентна лексика: проблема перекладу (на матеріалі роману Ґ. Відала «Сотворіння світу») Б. В. Стасюк Мовні і концептуальні картини світу. - 2004. - Вип. 13. - С. 156 - 160.

2. Стасюк Б. В. Етимологічний критерій еквівалентності в процесі художнього перекладу Б. В. Стасюк Вісник СумДУ. Серія Філологічні науки. - 2006. - № 11 (95). - С. 187 - 192.

3. Стасюк Б. В. Новий український переклад із Дж. Р. Р. Толкіна: особливості прочитання Б. В. Стасюк Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - 2007. - № 772. - С. 66 - 71.

4. Стасюк Б. В. Особливості відтворення одиниць лексико-семантичної групи MAGIC Б. В. Стасюк Наукові записки - Вип. 75(5). - Серія Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - С. 201 - 205.

5. Стасюк Б. В. Поняттєва неповноеквівалентність: перекладацький аспект Б. В. Стасюк Мовні і концептуальні картини світу. - 2007. - Вип. 22. Част. ІІ. - С. 108 - 113.

6. Стасюк Б. В. Труднощі інтерпретації заголовка: процес встановлення еквівалентності Б. В. Стасюк Мовні і концептуальні картини світу. - 2008. - Вип. 24. - Частина 3. - С. 224 - 228.

7. Стасюк Б. В. Неповноеквівалентність власних назв (на матеріалі українського перекладу казкової повісті Дж. Р. Р. Толкіна «Farmer Giles of Ham») Б. В. Стасюк Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць, Випуск Х. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. - С. 209 - 214.

8. Стасюк Б. В. Труднощі перекладу заголовків і проблема неповноеквівалентності Б. В. Стасюк Наукові записки - Випуск 81 (4). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 4 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 314 - 319.

9. Стасюк Б. В. Аморфність групування неповноеквівалентної лексики Б. В. Стасюк Наукові записки - Випуск 89 (1). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - С. 222 - 225.

Размещено на Allbest.ru