Динамічні морфонологічні моделі відприкметникового словотворення

У підрозділі 3.3 визначено провідні морфонологічні характеристики гнізд прикметників з основою на -н(ій) (конституюють МК-3). З'ясовано, що кількість вершинних непохідних прикметників з м'яким приголосним у фіналі основи обмежена: усього 15 одиниць. 8 з них містять односкладові основи (давнґ-, древнґ-, пізнґ-, мужнґ-, синґ-, раннґ-, справжнґ-, крайнґ-), 7 - двоскладові (художнґ-, майбутнґ-, порожнґ-, присутнґ-, відсутнґ-, останнґ-, могутнґ-). Корені одних прикметників (давній, древній, пізній, синій, порожній) - морфонологічно нечленовані форми, інших (худож/н(ій), майбут/н(ій), присут/н(ій), відсут/н(ій), остан/н(ій), справж/н(ій), край/н(ій), могут/н(ій)) - морфонологічно членовані, тобто етимологічно похідні.

Досліджено, що ці СГ добре розбудовані лише на I-II-ому дериваційних ступенях, на наступних ступенях їхня словотвірна активність згасає. Провідна морфонологічна операція СГ з нечленованими основами - ствердіння (депалаталізація) фінального консонанта контактної зони, вона конституент ММ „Сґ//С” (дамвнґ(ій) > давн-емзн(ий), від-дамвн-а; дремвнґ(ій) > дремвн-ост(і) 'пам'ятки старовини') та ММ „Сґ//С + Ас” (симнґ(ій) > син-емсеньк(ий), син-емць; поромжнґ(ій) > порожн-емч(а), порожн-им-ти). У СГ з морфонологічно членованою вершиною на І-ому ступені словотворення активністю позначена інша морфонологічна трансформація - усічення основи. Вона формує ММ „Уо” (остамн/нґ(ій) > остамн-ок, остамн-к(и); майбумт/нґ(ій) > майбутґтґ-(ам); худомж/нґ(ій) > худомж-ник), ММ „Уо + Нс” (худомж/нґ(ій) > худомж-е/ств(о)).

У Висновках викладено теоретичні узагальнення та основні результати дослідження ролі морфонологічного чинника у структуруванні й групуванні відприкметникових словотвірних гнізд.

Обґрунтовано, що адекватний опис морфонологічних явищ словотворення вимагає врахування особливостей морфонологічної структури обох словотворчих морфем - кореневої / осномвної й афіксальної. Її конституети - морфонеми та субморфеми. У дисертаційній праці морфонему трактовано як вихідну одиницю морфонології, яку на площині реальних морфів репрезентують фонеми, що перебувають у відношеннях альтернації. Морфонеми відприкметникового словотворення диференційовано за ознаками «вокалічність / консонантність», «константність / змінність» і визначено їх реєстр.

Субморфему кваліфіковано як таку одиницю морфонологічного рівня мови, що формально збігається з наявним у системі мови тим чи тим афіксом, але яка не має самостійного дериваційного значення. Вона може конституювати як прикметникові корені, так і приєднувані до них афікси. З континууму субморфем відприкметникового словотворення виділено одиниці вокалічні та консонантні, одно- та кількаморфонемні.

З'ясовано, що характер морфонологічного супроводу дериваційних процесів визначає морфонологічна структура мотивувальної основи та словотворчого афікса в цілому, проте найбільшу вагу має будова контактної зони (нею є останній склад основи) та зачин суфікса. Прикметникові корені скласифіковано відповідно до типу контактної зони (tat, ttat, tatt, ttatt, tattt, tatttt, де t - приголосна морфонема, а - голосна), а суфікси - з урахуванням якості ініціальної мофонеми (вокалічні, консонантні), порядку розташування морфонем, акцентної потужності.

Доведено, що морфонологічну кваліфікацію СГ як комплексної одиниці словотворення визначають: морфонологічна позиція, морфонологічна трансформація, морфонологічна модель, морфонологічна структура. Установлено, що деад'єктивному словотворенню властиві морфонологічні позиції альтернації наголосу, неперехідної / перехідної палаталізації, депалаталізації, вокалічні чергування, усічення мотивувальної основи, нарощення словотворчого суфікса. Позицію кваліфіковано як механізм вибору типу зовнішнього перетворення (трансформації) словотворчих морфем. Морфонологічна трансформація - це спосіб упорядкування формальної взаємодії компонентів словотвірної структури деад'єктива.

У дисертації морфонологічну модель визначено як одиницю аналізу / синтезу морфонологічної структури деривата. Установлено різновиди морфонологічних моделей, що грунтуються на морфонологічних трансформаціях кількісного чи / та якісного характеру. У системі відприкметникового словотворення зафіксовано дію 10 елементарних і 50 неелементарних ММ. Вони супроводжують творення дериватів різних словотвірних блоків і ступенів похідності. Та сама модель може бути застосована до формування деад'єктивів відмінних морфонологічних класів за умови морфонологічної тотожності компонентів їхньої словотвірної структури.

ММ протиставлено за ознаками активності, продуктивності, регулярності. До найпродуктивніших зараховано елементарні ММ „Ас”, „Аф”, „Ао”, „С//Сґ”, „Уо”, „Сґ//С” та неелементарні „С//Сґ + Ас”, „С//Сґ + Ао”, „С//Сґ + Аф”, „Уо + С//Сґ”, „Уо + Ас”, „Уо + Ао”, „Сґ//С + Ас”, „С//Сґ + Нс + Ас”, „Уо + С//Сґ + Ас”, „Уо + С//Сґ + Ао”.

Систематизована єдність морфонологічних моделей кожного дериваційного ступеня усіх морфологічних блоків СГ визначає його морфонологічну структуру. Виділено індивідуальну (властиву якомусь конкретному СГ) та узагальнену, типову (властиву певному морфонологічному типові гнізд як елементові морфонологічного класу).

Усі відприкметникові словотвірні гнізда розподілено поміж 3 морфонологічними класами на підставі базового морфонологічного перетворення. Ним визнано провідну морфонологічну трансформацію, яка маркує структуру більшості дериватів І-ого ступеня похідності й забезпечує морфонологічну своєрідність кожного з класів.

Здійснене дослідження дало змогу з'ясувати особливості функціонування морфонологічних перетворень, увиразнити їхню роль у продукуванні як окремого похідного слова, так і комплексних одиниць словотворення, встановити закономірності постання морфонологічної структури деад'єктивів.

Перспективи подальших досліджень полягають у встановленні динамічних морфонологічних моделей віддієслівних та відчислівникових словотвірних гнізд, що уможливить адекватний опис морфонологічної підсистеми української мови.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Пристай Г. В. Особливості деривації ад'єктивів в українській та англійській мовах (на матеріалі поеми „Мойсей” Івана Франка) / Г. В. Пристай // Лінгвістика: збірник наукових праць. -- 2007. -- № 2 (12). -- С. 205--213.

Пристай Г. В. Морфонологічна характеристика прикметникових коренів / Г. В. Пристай // Філологічні науки: збірник наукових праць. -- 2008. -- С. 141--148.

Пристай Г. До питання морфонології експресивної лексики / Галина Пристай // Дивослово. -- 2009. -- № 9. -- С. 39--41.

Пристай Г. В. Морфонологічні параметри словотвірних гнізд запозичених ад'єктивів / Г. В. Пристай // Лінгвістика: збірник наукових праць. -- 2009. -- № 1 (16). -- С. 245--253.

Рак Н. В. Словотвір прикметників із часовим значенням в українській та англійській мовах / Н. В. Рак, Г. В. Пристай // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : Філологічні науки. Мовознавство. -- 2009. -- № 5. -- С. 208--212. (дисертантові належить ідея, теоретичні засади й висновки).

Пристай Г. В. Морфонологія словотвірних гнізд прикметників на -ст(ий) / Г. В. Пристай // Вісник Запорізького національного університету : збірник наукових статей. Серія: філологічні науки. -- 2009. -- № 3. -- С. 153--156.

Пристай Г. В. Акцентні властивості суфіксів під час відад'єктивного словотворення / Г. В. Пристай // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : Філологічні науки. Мовознавство. -- 2010. -- № 2. -- С. 97--102.

Пристай Г. В. Морфонологічна характеристика суфіксів при відад'єктивному словотворенні / Г. В. Пристай // Вісник Харківського національного університету. Серія : Філологія.-- Част. 1., № 910. -- С. 609--614.

Пристай Г. Морфонологія словотвірних гнізд ад'єктивів на -л(ий) / Галина Пристай // Рідне слово в етнокультурному вимірі: матеріали Другої Міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 лист. 2009 р. -- Дрог., 2009. -- С. 185--191.

Федурко М. Ю. Субморфемизация как одно из проявлений динамизма в системе морфем современного украинского словообразования / Федурко М. Ю., Прыстай Г. В. // Язык и дискурс в статике и динамике : междунар. науч. конф., 14-15 нояб. 2008 г. : тезисы докл. - Мн., 2008. -- С. 121--123. (дисертантові належить ідея та аналіз зібраного матеріалу).

АНОТАЦІЯ

Пристай Г. В. Динамічні морфонологічні моделі відприкметникового словотворення. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. -- ДВНЗ „Прикарпатський університет імені Василя Стефаника”. -- Івано-Франківськ, 2011.

Дисертацію присвячено на матеріалі відприкметникових словотвірних гнізд української мови дослідженню особливостей функціонування морфонологічних моделей. Виділено основні морфонологічні одиниці деад'єктивного словотворення: морфонема, субморфема, морфонологічна позиція, морфонологічна трансформація. З'ясовано морфонологічно важливі ознаки ад'єктивних коренів і афіксів, що беруть участь у відприкметниковому словотворенні.

Простежено роль морфонологічного чинника в структурі похідних лексем. Визначено три морфонологічні класи словотвірних гнізд із морфонологічно тотожними вершинами. Установлено загальну морфонологічну структуру деад'єктивів шляхом виділення функціональних морфонологічних моделей на кожному ступені похідності.

Ключові слова: прикметник, морфонема, субморфема, контактна зона, морфонологічний клас, морфонологічна позиція, морфонологічна трансформація, динамічна морфонологічна модель, словотвірне гніздо.

АННОТАЦИЯ

Пристай Г. В. Динамические морфонологические модели деадъективного словообразования. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. -- ГВУЗ „Прикарпатский университет имени Василия Стефаника”. -- Ивано-Франковск, 2011.

В диссертации впервые исследуются оссобенности функционирования морфонологических моделей на материале деадьективных словообразовательных гнезд украинского языка. Выделены основные морфонологические единицы деадьективного словообразования: морфонема, субморфема, морфонологическая позиция, морфонологическая трансформация. Определены морфонологически важные признаки адъективных корней и аффиксов, использованных в деадьективном словообразовании.

Исследована роль морфонологического фактора в структуре производных лексем. Установлены три морфонологических класса словообразовательных гнезд с морфонологически тождественным исходным словом. Обобщена морфонологическая структура производных лексем путем выделения функциональных морфонологических моделей на каждой деривационной сиупени.

Ключевые слова: имя прилагательное, морфонема, субморфема, контактная зона, морфонологический класс, морфонологическая позиция, морфонологическая трансформация, динамическая морфонологическая модель, словообразовательное гнездо.

SUMMARY

Prystai H. V. Dynamic morphonological models of deadjectival word formation. -- Manuscript.

Thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in specialty of 10.02.01 -- Ukrainian language. -- Vasyl Stefanik Precarpathian University. -- Ivano-Frankivsk, 2011.

The thesis is the first complex research of functional morphonological models of adjectival derivational nests in the Ukrainian language. It has been proved that a morphonological qualification of a derivational nest as an integrated unit is defined by such concepts as morphonological position, morphonological transformation, dynamic morphonological model and morphonological structure of an adjectival derivational nest.

The thesis traces that the morphonological structure of a derivational nest depends on the peculiarities of the morphonological structure of a root morpheme. It has been established that the bases of topmost adjectives have two degrees of morphonological divisibility: indivisible basis of free roots which can be combined with any suffix and divisible ones that incorporates out the submorphemes.

It has been revealed that in terms of morphonology the most relevant position of the examined roots is the phonetic characteristics of the last syllable. For the purpose it was allocated six morphonological types of contact zones of the adjectival roots. The morphonemic revealing of a final segment proved that all the varieties united by a common feature: a consonant morphoneme ends the final of each adjectival root.

A detailed analysis of suffixes morphonological structure involved in the deadjectival word formation. It was argued that generating basis of consonant type contact zone, preferably combined with suffixes beginning with a vowel. The research proved that the substantive and adjectival suffixes are used more often in word-formation than the verbal or adverbial ones.

A morphonological position is explained through interaction of two rules: principles of location and operation of lower-level units (phonemes in morphonemes and submorphemes, morphonemes and submorphemes in morphemes) in terms of higher one with the principles of their adaptation to the morphemic structure of words during word-formation. It has been established that morphonological position is formed by a derivational affix, a generating base and the direction of motivation. It was established that there are seven morphonological positions. They are determined by morphonological transformations of quantitative or qualitative nature.

The thesis set morphonological variety of models that enable the formation of derivatives with adjectival roots. A dynamic morphonological model is a word-formation rule (a system of rules) of a formal changing of the root/stem of an adjectival derivative and/or a derivational affix during their interaction. The models are divided into elementary and non-elementary according to the number of changes they described. In the system of adjectival word-formation there are ten elementary and fifty elementary morphonological models. They are also differed as palatalized, depalatalized, vocalized, increase, truncation and accentualThe dynamic morphonological models of deadjectival word formation are opposed on the basis of activity, productivity, regularity.

The morphonological structure of a derivational nest has been recognized as a systemized unity of morphonological models used at the time of creating derivatives of each of the nest's levels.

The results of observation of the plan of expression of topmost adjectives allowed separating 3 morphonological classes in the system of deadjectival word formation. It is usual for each of the classes to have its own configuration of morphonological models. The thesis points that the lead (basic) morphonological transformation of the first degree of word-formation in one of the determined class is fundamental for morphonological analysis.

The conclusions of the thesis unfold the perspective for the further research of morphonological peculiarities of verbal and numeral derivational nest by selecting dynamic morphonological models.

Key words: adjective, morphoneme, submorpheme, the contact zone, morphological class, morphonological position, morphonological transformation, dynamic morphonological model, derivational nest

Размещено на Allbest.ru