Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донецький національний університет

УДК 811.1/2'373.7-115

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.15 - Загальне мовознавство

Лінгвокультурологічна специфіка стійких сполучень з компонентами кольоропозначення в російській, англійській та французькій мовах

Шевчук-Черногородова Марія Олексіївна

Донецьк - 2011

Дисертація є рукописом

Роботу виконано на кафедрі українського мовознавства Таврійського національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Прадід Юрій Федорович, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, завідувач кафедри українського мовознавства, декан факультету української філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Теркулов В'ячеслав Ісайович, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, проректор з наукової роботи кандидат філологічних наук, Кубедінова Ленара Шакірівна, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, кафедра англійської філології

Захист відбудеться "7" квітня 2011 р. о 10⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 із захисту дисертацій на здобуття вченого звання кандидата філологічних наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано "3" березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 к. філол. н., доцент М.О. Вінтонів.

Загальна характеристика роботи

Інтенсивний розвиток фразеології і пареміології за останні десятиліття характеризується диференціацією предмета дослідження та методики його вивчення, а також залученням до сфери наукового пошуку дедалі новіших аспектів, які спираються на сформовані в мовознавстві теоретичні засади. Існує безліч досліджень, присвячених структурі, семантичним потенціям, питанням стилістичного функціонування та іншим проблемам стійких сполучень (СС). Дедалі частіше застосовують контрастивний аналіз для вивчення різномовних СС (див., наприклад, роботи О. Ф. Арсентьєвої, Д. О. Добровольського, Ю. Ф. Прадіда, Е. М. Солодухо, А. М. Емірової та ін.)

Ця тема набуває особливого значення в перехідну епоху початку ХХІ століття, коли людина звертається до своєї національної ідентичності, порівнюючи свою культуру й культуру інших лінгвосоціумів. З цих позицій фразеологія і пареміологія розглядаються як відображення поглядів народів на світ, а корпуси стійких сполучень з компонентом кольоропозначення (ССКК) - як фрагменти мовної картини світу.

Виявлення універсальних і специфічних рис СС зазвичай не виходить за межі двох мов. Такі дослідження, як правило, спрямовані на аналіз макро- або мікросистем, на виявлення глибинних зв'язків мови та менталітету лінгвосоціуму тощо. Порівняльний аналіз мікросистем ССКК на матеріалі російської, англійської та французької мов проводиться вперше.

Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю контрастивного аналізу мікросистем ССКК у різноструктурних мовах, що дає можливість виявити універсальні та специфічні риси цих спільнот і порівняти картини світу різних лінгвосоціумів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах досліджень кафедри українського мовознавства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського з вивчення планової теми «Лексична та граматична семантика у функціонально-стилістичному аспекті» (реєстраційний номер 016 U 0039977). Тему затверджено на засіданні вченої ради Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 4 від 20 квітня 2007 р.).

Мета дослідження - виявити і проаналізувати універсальне та специфічне в семантиці ССКК російської, англійської та французької мов.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- проаналізувати діалектику універсального і специфічного при контрастивному вивченні ССКК;

- охарактеризувати ССКК як одиниці мовної системи, визначити їхню роль як фрагментів мовних картин світу російського, англійського та французького народів;

- подати аналіз лексичного розмаїття і частотності компонентів аналізованих СС;

- провести ідеографічну класифікацію ССКК російської, англійської та французької мов;

- розкрити особливості системних відношень у корпусах ССКК;

- виявити універсальне та специфічне в картинах світу російського, англійського та французького народів на прикладі ССКК.

Об'єктом дослідження виступають мікросистеми ССКК у російській, англійській та французькій мовах.

Предметом дослідження є універсальне і специфічне в мікросистемах ССКК російської, англійської та французької мов.

Матеріалом дослідження стали 383 ССКК російської, 297 англійської та 525 французької мов, відібрані методом суцільної вибірки з фразеографічних джерел. До меж цього корпусу було віднесено СС із компонентами, що вказують:

- на основні кольори спектру:

красный, оранжевый, желтый, зеленый, голубой, синий, фиолетовый;

red, orange, yellow, green, blue, violet;

rouge, orange, jaune, vert, bleu, violet;

- компоненти черный, black, noir і белый, white, blanc, незважаючи на те, що вони не входять до колірного спектра;

- відтінки кольорів:

золотой, коричневый, розовый, серый, сивый;

brown, golden, grey, pink, purple, rose, silver;

brun, dorй, gris, rose.

Зазначимо, що СС із компонентом, який побічно називає колір, наприклад, цвета гнилой вишни, не досліджувалися в цій роботі. Таким чином, було розглянуто СС з компонентами - базовими колоративами, основною функцією яких є колоративність (кольоропозначення).

Ми оминули увагою при добиранні ССКК також стійкі вирази з лексемою цвет, color, couleur, тобто лексеми, які називають колір, але не визначають його специфіку.

При доборі матеріалу було враховано не морфологічні ознаки компонентів зі значенням колір, а наявність/відсутність семи, що вказує на колір. Наприклад, однокореневі французькі лексеми blanc,~che, le blanc, blanchir, la blanchisseuse, le blапс-seing входили до колірної групи, оскільки всі вони вказують на один і той самий колір - білий.

До корпусів ССКК увійшли фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази, прислів'я і приказки, нетермінологічні стійкі сполучення слів російської, англійської та французької мов.

Методи дослідження. Під час дослідження було використано такі методи: метод суцільної вибірки - при формуванні корпусу дослідження; описово-аналітичний метод - для аналізу феноменів мови та культури в синхронному аспекті; метод компонентного аналізу при розгляді своєрідності компонентів значення СС; порівняльно-зіставний метод - для виявлення універсального і специфічного в корпусах ССКК російської, англійської та французької мов; метод структурно-семантичного моделювання - для складання тематичних груп, семантичних полів, синонімічних рядів ССКК; метод лінгвокультурологічного аналізу - для дослідження ССКК у нерозривному зв'язку з феноменами культури; метод етимологічного аналізу - для розгляду ССКК у діахронії; статистичний метод.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що:

- вперше проведено компаративне дослідження мікросистем ССКК російської, англійської та французької мов у лінгвокультурологічному аспекті;

- складено словники ССКК російської, англійської та французької мов, на основі яких проаналізовано діалектичну єдність універсального і специфічного в мікросистемах ССКК;

- вперше проведено ідеографічну класифікацію ССКК і проаналізовано особливості їхніх системних відношень у різноструктурних мовах;

- виявлено і проаналізовано основні типи еквівалентних ССКК, обґрунтовано міжмовний збіг мікросистем ССКК як через міграційні зв'язки, так і шляхом незалежного розвитку еквівалентів;

- проаналізовано безеквівалентні ССКК російської, англійської та французької мов, виявлено етимолого-генетичні корені їхнього утворення і фактори, які сприяють їхній появі.

Теоретичне значення дисертації полягає у вирішенні теоретичних проблем, пов'язаних з визначенням ролі та значення стійких сполучень слів, їхнім функціонуванням як всередині мікросистем, так і мовної системи загалом. Певну цінність становить звернення до аналізу ССКК як фрагментів мовної картини світу, в якій кольори породжують певну сукупність асоціацій, символів і концептів, що відбивається в семантиці ССКК. Розгляд діалектичного взаємозв'язку універсального і специфічного на прикладі ССКК російської, англійської та французької мов також сприяє розширенню і поглибленню знань у галузі компаративної індоєвропеїстики.

Практичне значення дисертації. Основні результати дослідження передбачають їхнє використання в лекційних курсах з тем, пов'язаних з теорією мови, загальним мовознавством, фразеологією, лінгвокраїнознавством, лінгвокультурологією, теорією і практикою перекладу, і в практичних заняттях з іноземної мови, а також при створенні спецкурсів. Проведений аналіз може слугувати основою для створення російсько-англо-французького словника ССКК.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації було апробовано під час міжнародних науково-практичних конференцій «Діалог культур у процесі навчання іноземних мов (Сімферополь, 2002), «Міжкультурні комунікації: проблеми російсько-українського білінгвізму» (Сімферополь, 2006), «Наукова думка інформаційного віку - 2007» (Дніпропетровськ, 2007), «Ефективні інструменти сучасних наук - 2007» (Дніпропетровськ, 2007), «Міжкультурні комунікації: стратегії освіти і методика навчання мовам» (Алушта, 2007), II Всеукраїнській науково-методичній конференції «Теорія і технологія іншомовної освіти» (Сімферополь, 2005), конференції «Когнітивні сценарії комунікації» (Ялта, 2002), науково-практичних конференцій професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (Сімферополь, 2009 - 2010).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 9 статтях, 7 з них надруковано у фахових наукових журналах та збірниках, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Обсяг і структура дисертації відповідають меті та завданням дослідження, що складається зі: вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел і словників.

Загальний обсяг роботи - 276 сторінок, з них основний текст - 189 сторінок, список використаних джерел і словників складає 250 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету та завдання дослідження, його теоретичні та методологічні засади, визначено об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну отриманих результатів, теоретичну і практичну значущість роботи.

У першому розділі «Науково-лінгвістичні основи дослідження стійких сполучень у лінгвокультурологічному аспекті», що складається з п'яти підрозділів, розглянуто взаємозв'язок мови і культури, проблему відображення об'єктивного світу у мовній картині світу, роль кольору як особливої персептивної категорії людини, відображення властивостей кольору у семантиці стійких сполучень. Проаналізовано діалектичну єдність універсального та специфічного при контрастивному вивченні ССКК. Особливу увагу приділено характеристиці поняття, ознак і функцій, лексичній розмаїтості та частотності колоративів ССКК російської, англійської та французької мов.

У підрозділі 1.1. «Взаємозв'язок мови та культури, поняття «мовна картина світу» проаналізовано мову як відображення ментальності певного лінгвосоціуму. Розглянуто основні положення концепції В. фон Гумбольдта про єдність мови і культури, її національний характер. Глибокі дослідження цих взаємозв'язків сприяли згодом виділенню окремої науки - лінгвокультурології. Ця наука набула розвитку в таких напрямках, як психолінгвістика, соціолінгвістика, антрополінгвістика, етнолінгвістика, полілінгвокультурологія, когнітивна фразеологія. Вказано на значення когнітивістики, науки, що досліджує мову як результат когнітивної діяльності людини, спосіб організації і зберігання людського знання про світ, як простір думки і духу.

Проаналізовано гіпотезу Сепіра-Уорфа (гіпотеза лінгвістичної відносності), згідно з якою мова й образ мислення народу є взаємопов'язаними: опановуючи мову, її носій засвоює певне ставлення до світу, відбите в структурах рідної мови.

Наведено різні погляди на проблему мовної картини світу, що відображає реальність засобами мови через культурну картину світу. Ідея «мовного світобачення» доводить, що кожен народ по-різному розчленовує реальність і по-своєму називає фрагменти картини світу. Своєрідність створюваної картини світу в тому, що в ній знаходять втілення індивідуальний, груповий та національний вербальний і невербальний досвіди.

У підрозділі 1.2. «Колір і його роль у мовній картині світу» увагу звернено до сучасної психології, в якій колір розглядається у зв'язку з проблемою психічної природи чуттєвого відображення дійсності. Зазначено, що відчуття кольору залежить від комплексу фізіологічних, психологічних і культурно-соціальних чинників. Здійснено звернення до трактування кольору з погляду фізики, що виражається в оптичному, фізіологічному й емоційному впливі на організм людини. Проаналізовано символічні потенції основних кольорів спектру, що відображається в семантиці СС. Виділено гнізда СС російської, англійської та французької мов за компонентом-кольоропозначенням (наприклад: СС з компонентом черный, СС з компонентом black, СС з компонентом noir).

Підрозділ 1.3. «Діалектика універсального і специфічного при контрастивному вивченні ССКК» присвячено проблемі виявлення універсального і специфічного. Проаналізовано концепції Е. Сепіра, Дж. Грінберга. Подано визначення термінів «універсальне» й «специфічне» стосовно до пропонованого дослідження.

Відзначено концепцію Д.О. Добровольського, відповідно до якої виділяють три різновиди універсалій: понятійно-фразеологічні універсалії, лексико-фразеологічні та власне фразеологічні універсалії. Цю класифікацію узято за основу контрастивного дослідження універсального й специфічного в мікросистемах ССКК російської, англійської та французької мов.

Важливою для пропонованої дисертації видається теорія фразеологічного зближення Е. М. Солодухо, в якій проаналізовано як шляхи самостійного виникнення подібних або близьких у структурно-типологічному відношенні стійких сполучень у різносистемних мовах, так і міграційні процеси їхньої появи.

На основі компонентної теорії тотожності/відмінності семної структури фразеологічного значення О.Ф. Арсентьєвої виділяють типи ССКК у російській, англійській та французькій мовах: ССКК-еквіваленти, ССКК-аналоги, безеквівалентні ССКК.

У підрозділі 1.4. «Поняття, ознаки й функції ССКК» проаналізовано різні трактування та концепції вітчизняних і закордонних учених: В. В. Виноградова, М.М. Шанського, О. В. Куніна, Ж. Марузо, П. Гіро та ін. Виділено ознаки й функції ССКК, що відрізняють його як від слова, так і від вільного словесного комплексу: окремооформленість, стійкість складу, стійкість вживання, відтворюваність, цілісне значення, стилістична маркованість.

Подано визначення: стійке сполучення з компонентом кольоропозначення - це відтворювана одиниця мови з двох або більше компонентів складного характеру, один (два, три або більше) з яких - кольоропозначення, вона цілісна за своїм значенням і стійка за своїм складом, структурою і вживанням, несе певне інформативне й емоційно-експресивне навантаження; це елемент окремої мовної мікросистеми, що має всі ознаки системності мови.

Підрозділ 1.5. «Лексична різноманітність і частотність компонентів-колоративів у складі СС» складається з чотирьох пунктів, у яких представлено статистичні дані щодо частотності колоронімів у складі СС російської, англійської та французької мов. Цей аналіз дозволив зробити такі висновки: для трьох мікросистем властивою є активність компонентів, що описують основні кольори: чорний, білий, червоний і синій. Не входять до складу СС лексеми, які називають оранжевий і фіолетовий кольори. Компоненти синий, сивый представлені в СС тільки в російській мові, purple і silver - тільки в англійській. Слід зазначити, що російському кольоропозначенню розовый та французькому rose відповідають дві англійські лексеми rose (rosy) і pink. Переважання цих кольоропозначень у складі стійких сполучень у неблизькоспоріднених мовах пояснюється також тим, що це кольори, які є найбільш необхідними для спілкування. Людям для того, щоб зрозуміти одне одного і більш-менш точно передати свої відчуття, достатньо лексем черный, белый, красный, желтый, зеленый, синий.

Другий розділ «Особливості системних відношень у корпусах стійких сполучень з компонентами кольоропозначень російської, англійської та французької мов» складається з двох підрозділів, у яких проведено ідеографічну класифікацію й аналіз універсалій таких системних відношень, як полісемія, омонімія, синонімія, антонімія на матеріалі ССКК російської, англійської та французької мов.

У підрозділі 2.1. «Специфіка ідеографічної класифікації ССКК» проведено аналіз мікросистем ССКК з погляду співвіднесеності цих одиниць із предметно-понятійними зонами, які характеризують різні аспекти навколишньої дійсності. При створенні ідеографічної класифікації ССКК російської, англійської та французької мов за основу було взято ідеографічну класифікацію Ю. Ф. Прадіда, яка є найбільш цілісною й базується на екстралінгвістичних факторах. Таким чином, ідеографічна класифікація ССКК здійснена за принципом «знизу вгору» і має таку структуру: Архіполе < Ідеографічне поле < Ідеографічна група < Тематичне поле < Тематична група < Семантичне поле < Семантична група < Синонімічний ряд < ССКК.

У пункті 2.1.1. проведено класифікацію ССКК, які формують «Архіполе «Нежива природа»» (наприклад: зеленое вино горілка, хлібне вино, blue ruin джин поганої якості, «сивуха», gros bleu кепське кисле вино).

У пункті 2.1.2. проаналізовано ССКК, що складають «Архіполе «Жива природа»» (наприклад: белая кость людина знатного походження, white trash бідняки з білого населення південних штатів, nиgre blanc безправна людина).

Архіполе «Жива природа» являє собою розгалужену структуру з різними кількісними показниками тематичних полів. Серед чотирьох ідеографічних полів домінує мікросистема «Людина», тоді як інші представлені одиничними ССКК. Аналіз архіполя «Нежива природа» дає підстави стверджувати, що ССКК групуються навколо предметів, які становлять основу життєдіяльності людини, входять до її повсякденного побуту.

У підрозділі 2.2. «Полісемія, омонімія, синонімія, антонімія як універсальні елементи системних відношень ССКК», який складається з чотирьох пунктів, зазначено, що полісемія зазвичай виникає в результаті повторного метафоричного чи метонімічного зсуву цілісного значення ССКК, повторного використання вихідного мотивування або розширення цілісного значення. Відношення омонімії рідко фіксуються в мікросистемах ССКК російської та французької мов, на відміну від англійської мови, одним з джерел якої є жаргони, архаїзми, американізми. Аналіз підтверджує багатство синонімічних потенцій ССКК, структурні різновиди яких розглянуто в роботі. Вивчення антонімії підтверджує, що для мікросистем ССКК характерним є протиставлення за кольором тих СС, прикметною рисою яких є різноманітність елементів такого протиставлення: в російській мові белый - черный, белый - желтый, желтый - синий, зеленый - красный, в англійській переважно - white - black, red - black, а у французькій - blanc - noir (наприклад: белая кость - черная кость, be in the red - be in the black, voir tout en blanc - voir tout en noir).

Третій розділ «Універсальне й специфічне в мікросистемах стійких сполучень з компонентами кольоропозначення російської, англійської та французької мов» складається з двох підрозділів і присвячений компаративному аналізу стійких сполучень з компонентом кольоропозначення в російській, англійській та французькій мовах. Виявлено міжмовні відповідності трьох мікросистем: стійкі сполучення-еквіваленти, аналоги і структурні псевдо-еквіваленти. Проаналізовано специфічний компонент ССКК досліджуваних лінгвосоціумів.

У підрозділі 3.1. «Універсальне в мікросистемах ССКК», який представлено трьома пунктами, розглянуто:

- еквіваленти (повні та часткові) - ССКК тотожної семантики, що характеризуються незначними розбіжностями в плані вираження, які можуть мати компонентний або морфологічний характер (наприклад: голубая кровь, blue blood, sang bleu);

- аналоги (повні та часткові) - ССКК, що виражають однакове або близьке значення, але характеризуються повною відмінністю або приблизною подібністю внутрішньої форми (наприклад: до зеленого змия геть чисто, до галюцинацій, нервового розладу тощо, до зеленых чертей до крайнього ступеня сп'яніння, lit up like a white way п'яний у дим, як чіп, як хлющ, drink till all's blue допитися до білої гарячки, avoir unе ivresse blanche бути п'яним як ніч);

- структурні псевдо-еквіваленти - ССКК, що мають еквівалентну структуру, але різну семантику (наприклад: белая зависть заздрість без почуття досади, роздратування можливостями або успіхами іншого - jalousie blanche сліпі ревнощі).

Аналіз дозволяє стверджувати про високий ступінь міжмовних відповідностей ССКК у російській, англійській та французькій мовах. Міжмовна еквівалентність характерна для СС з найбільш частотними колоронімами (белый, черный, красный, синий і їхніми відповідниками у французькій та англійській мовах). Це свідчить про те, що СС, в основі яких лежать лексеми, найчастотніші як у самостійному вживанні, так і за своєю фразотвірною активністю, характеризуються підвищеною структурно-семантичною еквівалентністю.

Підрозділ 3.2. «Специфічний компонент мікросистем ССКК» присвячено аналізу безеквівалентних одиниць, які не мають аналогів або еквівалентів в мікросистемах ССКК інших мов, що пов'язано з національно-культурним компонентом значення, який сягає історії, географії, релігії, традицій, фольклору та інших мовних особливостей певного народу. Проаналізовано проблему перекладу безеквівалентних ССКК іншими мовами.

Виділено асоціативні поля найчастотніших компонентів-кольоропозначень, що трактуються як модель, у якій розкривається значимість сукупності стійких сполучень з певним кольоропозначенням (гніздо ССКК) для конкретного лінгвосоціуму. Така методика дозволяє виділити в асоціативних рядах ядро і національну специфіку організації асоціативного поля.

У пункті 3.2.1. «Лінгвокультурологічна специфіка ССКК російської мови» проведено аналіз специфічного в цій мікросистемі, виділено асоціативне поле гнізда СС з компонентом белый, що превалює в російській мові. Зроблено висновок про те, що протиставлення білого і чорного кольорів у мікросистемі СС втілює опозицію життєвих уявлень російського народу (наприклад: белый свет, держать в черном теле тощо).

У пункті 3.2.2. «Лінгвокультурологічна специфіка ССКК англійської мови» проведено аналіз специфічного в цій мікросистемі, виділено асоціативне поле гнізда СС з компонентом black, що превалює в англійській мові. Дослідження показує, як в мікросистемі ССКК англійської мови відображено етнокультурну своєрідність: історичні факти та реалії, особливості побуту і географічного влаштування англомовних регіонів, повір'я і традиції цього лінгвосоціуму, а також особливості менталітету, особливого сприйняття дійсності крізь призму колірного бачення (наприклад: the green-eyed monster ревнощі, take smb red-handed застукати кого-небудь на місці злочину, a black pudding кров'яна ковбаса тощо).

У пункті 3.2.3. аналізується «Лінгвокультурологічна специфіка ССКК французької мови».

Дослідження показало, що велика частина стійких сполучень включає до свого складу кольоропозначення blanc і noir (наприклад: passer l'onde noire померти; humeurs noires чорна меланхолія; passer du blanc au noir кидатися з однієї крайності в іншу тощо). Така «популярність» може бути обґрунтована тим, що первинною в сприйнятті світу людиною була характеристика предметів і явищ з погляду світлий - темний, а в результаті й білий - чорний. У семантиці ССКК відображено одну з найпоширеніших у мові дихотомій - протиставлення універсальних категорій - світла й темряви, що спирається на стародавні уявлення, відображені в міфології і релігії. Проаналізовано асоціативне поле гнізда СС з компонентом blanc, яке превалює у французькій мові. Дослідження підтверджує тенденцію романських мов до абстрагування, що створює сприятливий ґрунт для десемантизації і розширення сполучних здатностей слів. Це обумовлює у фразотворенні французької мови високу, у порівнянні з іншими мовами, продуктивність.

Загалом у російській, англійській та французькій мікросистемах визначається досить високий показник еквівалентності - наявність повних і часткових ССКК-еквівалентів, повних і часткових ССКК-аналогів. Низький показник еквівалентності фіксується серед корпусу СС з національно-культурною специфікою. Найнижчий рівень еквівалентності мають невмотивовані СС - зрощення, дешифрування значення яких становить чималу проблему навіть для носія мови.

Аналіз заявленого матеріалу дозволяє зробити такі висновки:

1. Актуальність вирішення проблеми універсального та специфічного в окремих мовних мікросистемах зумовлена складністю самої взаємодії мови й культури. Особливого значення набуває розгляд фразеології і пареміології як факторів формування культурних кодів, метарівнів для семіотичного простору, що являє собою сукупність символів і знаків культури.

2. Розгляд значення кольору з погляду когнітології дозволяє зазначити, що, з одного боку, кольоропредставлення вирізняється дивовижною кроскультурною подібністю, що є вродженою даністю будь-якої людини. З іншого боку, сприйняття кольору може бути різним, що пов'язано з історичними, географічними, релігійними та побутовими факторами або ж визначено його символічною функцією. Це підтверджує дослідження асоціативних полів найчастотніших компонентів-концептів СС російської, англійської та французької мов.

3. У роботі здійснено аналіз ознак і функцій ССКК як елементів окремої мовної мікросистеми, подано визначення цього терміна: стійке сполучення з компонентом кольоропозначення - це відтворювана одиниця мови з двох або більше компонентів складного характеру, один (два, три або більше) з яких - кольоропозначення; вона цілісна за своїм значенням і стійка за своїм складом, структурою і вживанням, несе певне інформативне й емоційно-експресивне навантаження.

4. Доведено, що в трьох мікросистемах саме основні кольори переважають у кількісному відношенні в складі СС, саме їм властиві різноманітні символічні й метафоричні значення. На підставі кількісного аналізу створено 6 таблиць, у яких представлено дані частотності компонентів-колоронімів у складі ССКК, потім дані підсумовано в загальній таблиці. Зазначимо, що разом було зафіксовано 383 випадки вживання компонентів кольоропозначення у складі СС російської мови, 297 - у складі СС англійської та 525 - у складі СС французької мови. Підтверджено, що для трьох мікросистем характерною є активність компонентів, які описують основні кольори: чорний, білий, червоний і синій, що пояснюється тим, що це найбільш необхідні для спілкування кольори, яким також властиві символічні значення та певні конотації.

5. Функціонування ССКК всередині мікросистем обумовлено їхніми синтагматичними та парадигматичними відношеннями. Було проаналізовано універсалії ССКК у трьох аспектах: проведено ідеографічну класифікацію ССКК, досліджено універсальні явища в таких категоріях, як полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, а також виявлено закономірності внутрішньої організації ССКК.

6. Ідеографічна класифікація ССКК російської, англійської та французької мов дозволила дійти таких висновків:

- Мікросистеми ССКК представлені двома архіполями: «Жива природа» і «Нежива природа». Архіполе «Жива природа» являє собою розгалужену структуру з різними кількісними показниками тематичних полів. Серед чотирьох ідеографічних полів домінує мікросистема «Людина», тоді як інші представлені одиничними ССКК. Аналіз архіполя «Нежива природа» дає підстави стверджувати, що ССКК групуються навколо предметів, які становлять основу життєдіяльності людини, входять до її повсякденного побуту. Слід підкреслити, що структура ідеографічного поля «Предмет» є розгалуженішою, і воно є більш чисельним у порівнянні з ідеографічним полем «Явище».

- Помітним є, головно, рівномірний розподіл матеріалу між ланками ієрархічної структури при порівнянні мікросистем ССКК російської, англійської та французької мов, що свідчить, насамперед, про антропологічну спрямованість мовних процесів цих лінгвосоціумів.

- Доведено, що в мікросистемах ССКК не завжди дотримано субординації: синонімічні ряди - семантичні групи - семантичні поля - тематичні групи - тематичні поля - ідеографічні групи - ідеографічні поля - архіполя. Може спостерігатися відсутність однієї або декількох ланок всередині ідеографічної групи, зафіксовано випадки, коли тематичні групи представлені лише поодинокими ССКК.

7. У результаті дослідження лексико-фразеологічних універсалій мікросистем ССКК було зроблено такі висновки: полісемія зазвичай виникає в результаті повторного метафоричного чи метонімічного зсуву цілісного значення, повторного використання вихідного мотивування або розширення цілісного значення ССКК. Відношення омонімії рідко фіксуються в мікросистемах ССКК російської і французької мов, на відміну від англійської мови, одним з її джерел є жаргони, архаїзми, американізми. Аналіз підтверджує багатство синонімічних потенцій ССКК, структурні різновиди яких розглянуто в роботі. Вивчення антонімії підтверджує, що для мікросистем ССКК характерним є протиставлення за кольором тих СС, прикметною рисою яких є різноманітність елементів такого протиставлення: у російській мові белый - черный, белый - желтый, желтый - синий, зеленый - красный, в англійській переважно - white - black, red - black, а у французькій - blanc - noir.

8. Співвідношення універсального і специфічного в мікросистемах ССКК становить певну діалектичну єдність, що не дозволяє чітко розділити межі цих феноменів. Поява універсалій може бути викликана двома причинами: самостійною появою міжмовного паралелізму і міграційними процесами в російській, англійській та французькій мовах. Такими чинниками є:

- звернення до універсальних явищ;

- однаковість чи близькість умов проживання народів;

- мовна подібність і конструктивна близькість споріднених мов;

- запозичення як результат культурно-історичної взаємодії та спільності мовного ареалу;

- наявність рис подібності духовного життя, інваріантність елементів відповідних форм суспільної свідомості;

- схожість історичного досвіду народів.

9. Дослідження показало високий рівень еквівалентності ССКК у трьох мікросистемах - наявність повних і часткових ССКК-еквівалентів, повних і часткових ССКК-аналогів. У третьому розділі дисертації подано докладний аналіз цих розрядів, а також наведено аналіз ССКК-структурних псевдоеквівалентів. На рівні семантичного, компонентного, структурно-граматичного складу вищою міжмовною еквівалентністю характеризуються французькі та російські ССКК у порівнянні з одиницями англійської мови. Міжмовна еквівалентність характерна для СС з найчастотнішими колоронімами (белый, черный, красный, синий і їхніми відповідниками в англійській та французькій мовах), що частково зумовлено їхньою частотністю в самостійному вживанні й фразотвірною активністю.

10. Лінгвістичні факти, наведені в дисертації, підтверджують також наявність безеквівалентних національно-маркованих ССКК. Відмінності в мікросистемах російської, англійської та французької мов обумовлені особливостями національного мислення, самобутністю природного середовища і матеріальної культури, неоднаковим вибором точок референції, різним ступенем міжмовної близькості та шляхів фразеологічного зближення, а також лексичними і граматичними особливостями мов, їхнім різним ладом: аналітичним і синтетичним.

Список публікацій здобувача за темою дисертації

1. Шевчук М.А. Символика цвета в русской и французской культурах / М.А. Шевчук // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - 2002. - Т. 15 (54). - № 4. - С. 94-98.

2. Шевчук М.А. Символика цвета во французских фразеологизмах / М. А. Шевчук // Когнитивные сценарии коммуникации. - 2002. - С. 139-141.

3. Шевчук-Черногородова М.А. Английские фразеологизмы с компонентом цветообозначения в стилистическом и коннотативном аспектах / М. А. Шевчук-Черногородова // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - 2007. - Т. 20 (59). - № 2. - С. 397-403.

4. Шевчук-Черногородова М.А. К вопросу об универсальном и идиоэтническом при контрастивном изучении устойчивых сочетаний / М. А. Шевчук-Черногородова // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - 2009. - Т. 22 (61). - № 4 (2). - С. 285-291.

5. Шевчук-Черногородова М.А. Отражение цветовой картины мира во французской и русской фразеологии / М. А. Шевчук-Черногородова // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 66. - С. 121-127.

6. Шевчук-Черногородова М.А. Системные отношения в корпусе английских фразеологизмов с компонентами цветообозначения / М. А. Шевчук-Черногородова // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - 2006. - Т. 19 (58). - № 2. - С. 256 - 262.

7. Шевчук-Черногородова М.А. Тематические поля фразеологических единиц с компонентом цветообозначения в русском, английском и французском языках / М.А. Шевчук-Черногородова // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 143. - С. 114-119.

8. Шевчук-Черногородова М.А. Функционирование фразеологизмов с компонентом цветообозначения в произведении Шарля Эксбрэя «Honte de la famille» / М.А. Шевчук-Черногородова // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского, серия «Филология». - 2006. - Т. 19 (58). - № 1. - С. 225 - 228.

9. Шевчук-Черногородова М.А. Цветовая картина мира, создаваемая с помощью фразеологических средств русского языка / М. А. Шевчук_Черногородова // Материалы III международной научно_практической конференции «Эффективные инструменты современных наук - 2007», серия «Психология и социология. Филологические науки». - 2007. - Т. 6. - С. 82-86.

Анотація

Шевчук-Черногородова М.О. Лінгвокультурологічна специфіка стійких сполучень з компонентами кольоропозначення в російській, англійській та французькій мовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.15 - загальне мовознавство. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2011.

У дисертації проаналізовано проблему мови й культури, розглянуто концепт «мовна картина світу», роль кольору в картині світу. Подано характеристику стійких сполучень з компонентами кольоропозначення як елементів окремої мовної мікросистеми, їхніх ознак і функцій, проаналізовано лексичну різноманітність і частотність компонентів-колоративів. стійкий сполучення кольоропозначення лексичний

Функціонування ССКК всередині мікросистем обумовлено їхніми синтагматичними та парадигматичними відношеннями. Проаналізовано універсалії ССКК у трьох аспектах: проведено ідеографічну класифікацію, досліджено універсальні явища в таких категоріях, як полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, а також виявлено закономірності внутрішньої організації СС.

Проведено детальний аналіз повних і часткових ССКК-еквівалентів, повних і часткових ССКК-аналогів, ССКК-структурних псевдоеквівалентів, безеквівалентних ССКК.

Ключові слова: стійкі сполучення, кольоропозначення, універсальне й специфічне, мікросистема, ідеографічна класифікація.

Аннотация

Шевчук-Черногородова М.А. Лингвокультурологическая специфика устойчивых сочетаний с компонентами цветообозначения в русском, английском и французском языках. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2011.

Диссертационная работа представляет собой контрастивный анализ устойчивых сочетаний с компонентами цветообозначения на материале русского, английского и французского языков, направленный на выявление универсальных и специфических черт данных общностей и позволяющий сравнить картины мира разных лингвосоциумов.

В диссертационном исследовании проводится обращение к проблеме языка и культуры, рассматривается концепт «языковая картина мира». Анализируется цвет и его роль в языковой картине мира, символические потенции разных цветов, что находит отражение в семантике УСКЦ. Дается характеристика устойчивых сочетаний с компонентами цветообозначения как элементов отдельной языковой микросистемы, их признаков и функций, анализируется лексическое разнообразие и частотность компонентов-колоративов. Доказано, что в трех микросистемах именно основные цвета преобладают в количественном отношении в составе УС, именно им присущи разнообразные символические и метафорические значения. Статистические данные фиксируются в таблицах.

Функционирование УСКЦ внутри микросистем обусловлено их синтагматическими и парадигматическими отношениями. Проанализированы универсалии УСКЦ в трех аспектах: проведена идеографическая классификация УСКЦ, исследованы универсальные явления в таких категориях, как полисемия, омонимия, синонимия, антонимия, а также выявлены закономерности внутренней организации УСКЦ.

Идеографическая классификация УСКЦ русского, английского и французского языков показала, что данные микросистемы представлены двумя архиполями: «Живая природа» и «Неживая природа». Архиполе «Живая природа» представляет собой разветвленную структуру с различными количественными показателями тематических полей. Среди четырех идеографических полей доминирует микросистема «Человек», в то время как остальные представлены единичными УСКЦ. Анализ архиполя «Неживая природа» дает основания утверждать, что УСКЦ группируются вокруг предметов, составляющих основу жизнедеятельности человека, входящих в его повседневный быт. Отмечается, главным образом, равномерное распределение материала по звеньям иерархической структуры при сравнении микросистем УСКЦ русского, английского и французского языков, что свидетельствует, прежде всего, об антропологической направленности языковых процессов данных лингвосоциумов.

В результате исследования лексико-фразеологических универсалий микросистем УСКЦ были сделаны следующие выводы: полисемия обычно возникает в результате повторного метафорического или метонимического сдвига целостного значения УСКЦ, повторного использования исходной мотивировки или расширения целостного смысла. Отношения омонимии менее развиты в микросистемах УСКЦ русского и французского языков, в отличие от английского языка, одним из ее источников являются жаргоны, архаизмы, американизмы. Анализ подтверждает богатство синонимических потенций УСКЦ, структурные разновидности которых рассмотрены в работе. Изучение антонимии подтверждает, что для микросистем УСКЦ характерно противопоставление по цвету тех УС, отличительной чертой которых является разнообразие элементов такого противопоставления: в русском языке белый - черный, белый - желтый, желтый - синий, зеленый - красный, в английском преимущественно - white - black, red - black, а во французском - blanc - noir.

Соотношение универсального и специфического в микросистемах УСКЦ представляет некое диалектическое единство, не позволяющее четко разграничить рамки этих феноменов. Появление универсалий может быть вызвано двумя причинами: самостоятельным появлением межъязыкового параллелизма и миграционными процессами в русском, английском и французском языках.

Исследование показало высокий уровень эквивалентности УСКЦ в трех микросистемах - наличие полных и частичных УСКЦ-эквивалентов, полных и частичных УСКЦ-аналогов. В третьем разделе диссертационной работы дается подробный анализ этих разрядов, а также приводится анализ УСКЦ-структурных псевдоэквивалентов. На уровне семантического, компонентного, структурно-грамматического состава более высокой межъязыковой эквивалентностью обладают французские и русские УСКЦ по сравнению с единицами английского языка. Межъязыковая эквивалентность характерна для УС с наиболее частотными колоронимами (белый, черный, красный, синий и их соответствиями в английском и французском языках), что отчасти обусловлено их частотностью в самостоятельном употреблении и фразообразовательной активностью.

Отличия в микросистемах русского, английского и французского языков обусловлены особенностями национального мышления, самобытностью природной среды и материальной культуры, неодинаковым выбором точек референции, различной степенью межъязыковой близости и путей фразеологического сближения, а также лексическими и грамматическими особенностями языков, их различным строем: аналитическим и синтетическим.

Ключевые слова: устойчивые сочетания, цветообозначение, универсальное и специфическое, микросистема, идеографическая классификация.

Summary

Shevchuk-Chernogorodova M. A. Lingvoculturological Specifics of the Firm Units with the Color Component in Russian, English and French Languages. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology. Specialty 10.02.15 - General Linguistics. - Donetsk National University. - Donetsk, 2011.

The problem of the language and the culture, the concept the "language picture of the world", the role of the color in the picture of the world have been analyzed in the thesis. The characteristics of the firm гs with the color components as the elements of the separate language microsystems, their features and function, the lexical variety and the frequency of the color components have been studied.

The functioning of the firm combinations with the color components within the microsystems is conditioned by their syntagmatic and paradigmatic relations. The universals of the firm combinations with the color components have been analyzed in terms of: the ideographic categorization, the universal phenomena in such categories, as polysemy, homonymy, synonymy, antonymy, as well as the regularities of their internal organization.

The detailed analysis of the full and partial equivalents, full and partial analogues, structural pseudoequivalents, nonequivalent firm combinations with the color components has been given.

Keywords: firm unit, color component, universal and specific components, microsystem, ideographic classification.

Размещено на Allbest.ru