Поетонімосфера художнього твору: лінгвальні та екстралінгвальні аспекти дослідження

У підрозділі 3.3. "Синергетична семантика та конгенеративна поетика системи власних імен як домінантна ознака поетонімосфери" висвітлено одну з основних ознак поетонімосфери, яка полягає в тому, що відношення та зв'язки між її елементами призводять до появи інтегративного результату, який проявляється в синергетичній семантиці та конгенеративній поетиці власних імен у сукупності. Ілюстрацією названої властивості поетонімосфери є поема Оскара Уайльда "The Sphinx" ("Сфінкс"). Композиційно твір становить низку питань до вічного Сфінкса: O tell me, were you standing by when Isis to Osiris knelt? О, скажи мені, чи стояла ти поруч, коли Ісіда ставала навколішки перед Осірісом? ; <…> did you watch the Egyptian melt her union for Antony…? Чи бачила ти, як Єгиптянка зірвала свій пояс перед Антонієм? й т. ін. В усіх питаннях містяться власні імена, яких взагалі в поемі нараховується досить багато Sphinx, Nile (Nilus), Ammon, Abana, Adon, Amenalk, Antony, Anubis, Apis, Ashtaroth, Asp, Atys, Basilisks, Behemoth, Charon, Egypt, Heliopolis, Holy Child, Horus, Ibis, Isis, Kurdistan, Labyrinth, Leviathan, Memnon, Osiris, Pasht, Pharphar, Sidon, Styx, Thoth, Tragelaphos, Egyptian, Ethiop, Nubians. Від поетоніма Sphinx до всіх інших компонентів поетонімосфери йдуть "лінії тяжіння" - семіотичні зв'язки - як до окремих міфопоетонімів, так і до імен парних персонажів світової міфології та культури. У семантиці поетоніма Sphinx поступово, залежно від другого компонента відношень, з'являються семи, що відображають позачасовий характер його носія: `той, хто все бачив і все знає', `позачасова істота', `свідок Новозавітних подій' та ін. Поєднання традиційного підходу до аналізу власних імен художнього твору із запропонованим способом, який має на увазі врахування зв'язків, по-перше, дозволяє вважати образ та ім'я Sphinx центром поетонімосфери, по-друге, - зрозуміти позачасовість та позапросторовість Сфінкса, по-третє, що виступає найголовнішим та узагальнюючим результатом дослідження, віднайти синергетичну семантику та конгенеративну поетику сукупності власних імен художнього твору.

У підрозділі 3.4. "Спроба комплексного аналізу поетонімосфери художнього твору" подано характеристику поетонімосфери оповідання А.П. Чехова "Толстый и тонкий". Поетонімосфера містить у своїй структурі дві підсистеми, підставою для виділення яких виступають антиномічні відношення між її компонентами. Кумулятивні властивості власного імені дозволяють до поетонімів зарахувати апелятивні заміни, що суттєво розширюють уявлення про сукупність номінативних одиниць художнього твору.

У висновках викладені основні результати проведеного дослідження, окреслені перспективи подальших розвідок у напрямі пізнання сутності поетонімосфери художнього твору.

Основними висновками дослідження виступають такі положення:

Виділяючи поетонімосферу як специфічний конструкт художнього твору, ми виходимо із розуміння її як структурованої цілісності, що складається із системи компонентів різного рівня складності та окремих елементів. Особливістю цієї цілісності є неприпустимість трактування її як набору елементів, що не пов'язані між собою. Наявність поліструктурних та ієрархічних ознак є умовою виділення поетонімосфери художнього твору й визнання її як естетично значущого предмета поетонімологічного дослідження.

Поетонімосфері як системі власних імен літературного твору притаманні художні й естетичні якості. Необхідною умовою існування поетонімосфери є наявність середовища, яке може бути як лінгвальним, так і екстралінгвальним, одним із чинників останнього є автор і читач як співтворчі особистості.

Наслідком взаємодії між елементами поетонімосфери постають інтегровані ланки-зв'язки та відношення, які являють собою результат синергії семантики фрагментів контексту з поетонімами або їх групами, а також конгенерації поетики відповідних елементів художнього цілого.

Можливість вступати у зв'язки призводить до появи структурних утворень у межах поетонімосфери, серед яких ми дослідили й описали поетонім-ключ, поетонімну вісь, мікросистему та підсистему поетонімів.

Підсистеми поетонімосфери визначаються за тими ж ознаками, що й уся сукупність власних імен, тому можуть розглядатися як відносно самостійні об'єкти дослідження. Підсистема поетонімосфери може взаємодіяти з іншою підсистемою, окремим елементом та із загальною системою поетонімії.

Функціонуючи в літературному творі, поетоніми реалізують не весь притаманний їм обсяг значення. У кожному конкретному контексті актуалізуються тільки ті шари семантичної аури, які є функціонально значущими та дієвими для реалізації семантичного або стилістичного завдання. Навіть у мінімальних контекстах поетоніми здатні до породження додаткових смислів, що з'являються як результат взаємодії з іншими пропріальними одиницями, апелятивами або словосполученнями.

Залучення ж ширшого контексту, а також інформації екстралінгвального характеру демонструє зростання кумулятивних властивостей поетонімів.

Поетонімосфера може виконувати текстотвірну, циклотвірну і, певною мірою, навіть інтертекстуальну функції.

Розуміння поетонімосфери як системи потребує застосування нових методів її дослідження, серед яких знаходять місце традиційні описові підходи до власних імен художнього твору, але нові запропоновані методи вважаються більш плідними та результативними.

Під новими методами розуміємо врахування й аналіз зв'язків та відношень, що виявляються між елементами поетонімосфери. Показниками наявності зв'язків є семантичні процеси, що відбуваються в тексті твору.

Розгляд поетонімосфери в лінгвальному та екстралінгвальному аспектах сприяє поглибленню розуміння її сутності та властивостей.

Список публікацій за темою дисертації

1. Буевская М.В. Опыт психолингвистического исследования функционирования поэтонимов (М. Цветаева "Федра") / М.В. Буевская // Традиційне і нове в вивченні власних імен: Тези доповідей міжнародної ономастичної конференції. Донецьк - Горлівка - Святогірськ. 13-16 жовтня 2005 р. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2005. - С. 139-142.

2. Буевская М.В. Опыт психолингвистического анализа функционирования поэтики онима (М. Цветаева "Федра. Жалоба") / М.В. Буевская // Восточноукраинский лингвистический сборник: [сборник научных трудов / отв. ред. Е.С. Отин]. - Вып. 10. - Донецк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2006. - С. 24-30.

3. Буевская М.В. Поэтонимосфера романа А. Грина "Дорога никуда": предназначение структуры / М.В. Буевская // Филологические исследования: [сборник научных трудов / отв. ред. В.В. Федоров] - Выпуск 8. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2006. - С. 163-168.

4. Буевская М.В. Психолингвистический аспект поэтики собственных имен в идиолекте М. Цветаевой / М.В. Буевская // Науковий вісник Чернівецького університету: Випуск 356-359. Слов'янська філологія. [збірник наукових праць]. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 72-75.

5. Буевская М.В. Онимные приметы поэтического цикла / М.В. Буевская // Восточноукраинский лингвистический сборник: [сборник научных трудов / отв. ред. Е.С. Отин]. - Вып. 11. - Донецк, 2007. - С. 21-26.

6. Буевская М.В. "Мне имя - Марина…" (поэтика онима в творчестве М. Цветаевой) / М.В. Буевская // МОВА І КУЛЬТУРА. (Науковий журнал). - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - Вип. 10. - Т. IV (104). - С. 85-89.

7. Буевская М.В. Поэтоним Москва в творчестве Марины Цветаевой: поэтика "отношений" / М.В. Буевская // МОВА І КУЛЬТУРА. (Науковий журнал). - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т. XIII (125). - С. 29-32.

8. Буевская М.В. Творительный сравнения в сочетании с глаголами речи как этап поэтонимогенеза / М.В. Буевская // Русский язик и литература в Украине: проблемы изучения и преподавания: материалы Международной научной конференции. - Горловка: Издательство ГГПИИЯ, 2009. - С. 17-19.

9. Буевская М.В. Механизм "наращивания" семантики онимов в конструкциях с творительным сравнения / М.В. Буевская // Studia slovakistica. Випуск 10: Ономастика. Топоніміка [Текст] : [зб. наук. пр./ упоряд. і відп. ред. : С. Пахомава, Я. Джоганик]. - Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2009. - С. 32-35.

10. Буевская М.В. Центробежные и центростремительные силы в поэтонимосфере поэтического цикла / М.В. Буевская // Восточноукраинский лингвистический сборник: [сборник научных трудов / отв. ред. Е.С. Отин]. - Вып. 13. - Донецк, 2009. - С. 7-21.

11. Буевская М.В. Поэтонимосфера поэмы Оскара Уайльда "The Sphinx" / М.В. Буевская // Лпгпт ьнпмбуфйкЮ. - 2009. - № 1 (3). - С. 64-69.

Размещено на Allbest.ru