Фразеологічна мікросистема "риси характеру людини" в українській та англійській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Фразеологічна мікросистема "риси характеру людини" в українській та англійській мовах

Колеснікова І.Є.

10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Сімферополь-2010

Вступ

Реферована дисертація присвячена зіставному ідеографічному опису фразеологічних одиниць із антропним компонентом значення, з'ясуванню їхньої структурно-семантичної і концептуальної організації, виявленню засобів образної номінації, з'ясуванню спільних і відмінних мотиваційних моделей, зокрема й національно-культурних особливостей вербалізації в українській та англійській мовах.

Наукові праці, зорієнтовані на суб'єкт пізнання - людину, засвідчили інтерес учених до широкого кола проблем, які розв'язуються на матеріалі генетично споріднених і неспоріднених мов: антропоцентризм фразеологічної семантики (Б.М. Ажнюк, О.В. Забуранна, А.М. Емірова та ін.), взаємодія фразеотвірних компонентів у процесі утворення узагальнено-образної семантики (Б.М. Ажнюк, В.М. Білоноженко, А.М. Емірова та ін.), мовні механізми виникнення емотивності ФО, її зв'язки з іншими компонентами фразеологічного значення (М.В. Гамзюк), національно-культурна специфіка семантики ФО (Б.М. Ажнюк, А.М. Емірова, В.І. Коваль, О.П. Левченко, О.В. Тищенко, В.Д. Ужченко та ін.) тощо.

У вітчизняному мовознавстві теоретичні питання фразеологічної ідеографії детально описані в працях Ю.Ф. Прадіда, і стали предметом дослідження в роботах його учнів (Н.Ф. Грозян, Л.Ш. Кубедінова, Л.В. Савченко та ін.).

Високу значущість рис характеру людини зумовлює частотність фіксації у фразеології мов, що відзначають дослідники О.Ф. Арсентьєва на матеріалі російської та англійської мов, М.М. Літвінова, досліджуючи семантичні властивості фразеологічних одиниць на матеріалі німецької мови, І.О. Подюков, розглядаючи російські діалектні і розмовно-просторічні фразеологізми, походження яких пов'язується з оцінкою фізичних і моральних властивостей людини, О.Д. Райхштейн ? на матеріалі зіставного аналізу німецької і російської мов.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється загальною спрямованістю мовознавчих праць на інтеграцію зіставного й ідеографічного підходів до вивчення окремих фразеологічних мікросистем в українській та англійській мовах, що дозволяє з'ясувати універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності їхнього творення та функціонування. Дисертація є також актуальною в плані орієнтації сучасних антропоцентричних і лінгвокультурологічних студій на зіставне ідеографічне вивчення неблизькоспоріднених мов, зокрема слов'янської та германської, яке пов'язується з високою значущістю рис характеру людини в межах культурно-ціннісної парадигми соціуму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з програмою науково-дослідної роботи кафедри українського мовознавства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського й розкриває один із аспектів теми "Лексична та граматична семантика в функціонально-стилістичному аспекті" (державний реєстраційний номер 0106U003977). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (протокол № 3 від 3 квітня 2002 р.).

Мета роботи - цілісний ідеографічний опис фразеологічної мікросистеми "Риси характеру людини" в українській та англійській мовах у структурно-семантичному й ономасіологічному аспектах.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

охарактеризувати позамовні та внутрішньомовні чинники формування фразеологічних макро- та мікросистем у різних мовах;

описати структуру ідеографічної ієрархії фразеологічних мікросистем неблизькоспоріднених мов;

визначити психологічні засади дослідження мікросистеми ФО "Риси характеру людини";

виявити основний корпус ФО мікросистеми "Риси характеру людини" в українській та англійській мовах;

зіставити ідеографічні характеристики тематичних груп ФО "Риси характеру людини за ставленням до справи", "Риси характеру людини в межах концепції я ? інший", "Риси характеру людини в межах концептів сам?себе / self" в обох мовах;

простежити деякі фактори, що впливають на наповнення фразеологічної мікросистеми мови.

Об'єктом дослідження є фразеологічна мікросистема "Риси характеру людини" в українській та англійській мовах.

Предмет дослідження - ідеографічна характеристика фразеологічних одиниць на позначення рис характеру людини в українській та англійській мовах.

Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи дослідження: зіставний метод - для виявлення спільних і відмінних рис в ідеографічній структурі фразеологічних мікросистем та їх семантичного наповнення; метод компонентного аналізу - для визначення своєрідності компонентів значення ФО; метод структурно-семантичного і почасти лінгвокультурологічного моделювання - для виявлення фразеологічних мікросистем, наявних між ними родо-видових, парадигматичних та ін. типів зв'язків, їх копцептуалізації; метод кількісного аналізу - для визначення кількісного наповнення розгляданих фразеологічних мікросистем.

Джерельною базою дисертації є матеріали словників української й англійської мов (тлумачних, фразеологічних, синонімів, антонімів, символів, перекладних, енциклопедичних, етимологічних, психологічних, ідеографічних): The Oxford English Dictionary (Ed. by A.S. Hornby), The Synonym Finder (Ed. by L. Urgang), Longman Dictionary of Contemporary English (Ed. by G. Longman), Thesaurus of Traditional English Metaphors (Ed. by P. R.Wilkinson), Словник української мови: В 11 т., Словник української мови: В 4 т. (В.Д. Грінченко), Словник фразеологічних синонімів (М.П. Коломієць, Є.С. Регушевський), Фразеологічний словник української мови: В 2 т., Англо-український фразеологічний словник (К.Т. Баранцев), Англо-російський фразеологічний словник (О.В. Кунін), Російсько-український і українсько-російський фразеологічний тематичний словник: Емоції людини (Ю.Ф. Прадід).

Матеріалом для дослідження послужили 873 ФО української мови і 842 ФО англійської, що позначають риси характеру людини.

Наукова новизна одержаних результатів характеризується тим, що вперше здійснено комплексний ідеографічну опис тематичного поля "Риси характеру людини" з огляду на структуру, семантику і способи номінації фразеологічних одиниць; запропоновано методику структурно-семантичного моделювання фразеологічних мікросистем у вигляді семантичних груп, семантичних полів, тематичних груп тощо; спираючись на опрацьовані у психології онтологічні засади структурування рис характеру людини, виявлено їх категоризацію, архітектоніку й семантичне наповнення в межах трьох тематичних груп "Риси характеру людини за ставленням до справи", "Риси характеру людини в межах концепції я ? інший", "Риси характеру людини в межах концептів сам?себе / self"; з'ясовано зв'язок антропних фразеологічних позначень із мовними концептосферами та аксіологічними протиставленнями в українській та англійській мовних картинах світу.

Теоретичне значення роботи полягає в подальшому розвитку основних положень для вивчення української та англійської мов на фразеологічному рівні, а також у визначенні переваги зіставного ідеографічного вивчення фразеологічних мікросистем, що може стати допоміжним матеріалом для дослідження низки актуальних проблем, ще не з'ясованих психологічною наукою. Запропонована методика може застосовуватися для характеристики інших фразеологічних мікросистем.

Практичне значення одержаних результатів Матеріали дисертації можуть бути використані у лекційних і спеціальних курсах із загального мовознавства, лексикології і стилістики української та англійської мов, теорії і практики перекладу, лінгвокраїнознавства. Зібраний матеріал може бути використаний при створенні зіставних ідеографічних фразеологічних словників.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовано на міжнародних наукових конференціях "Міжкультурні комунікації: простір і час" (Алушта, 2004); "Слов'янська фразеологія: семантичний, ареальний, історичний та етнокультурний аспекти" (Луганськ, 2004); "Міжкультурні комунікації: ноосферна парадигма в мові" (Алушта, 2008); "Актуальні проблеми фразеології" (Сімферополь, 2009), "Рідне слово в етнокультурному вимірі" (Дрогобич, 2009); всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми фразеології" (Сімферополь, 2007); звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2002 - 2009).

Публікації. Основні положення і результати роботи викладено в семи публікаціях, шість з яких опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (274 найменування). Загальний обсяг роботи - 203 сторінки, основний зміст викладено на 176 сторінках. Матеріали дослідження узагальнюються за допомогою 26 рисунків.

1. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, наукову новизну дисертації, методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, теоретичне й практичне значення здобутих результатів, указано форми їх апробації та структуру роботи.

У першому розділі "Ідеографічні засади дослідження зіставної фразеології", що складається з чотирьох підрозділів, встановлено зв'язок зіставної фразеологічної ідеографії із суміжними галузями лінгвістичної науки, описано екстра- та інтралінгвальні фактори формування фразеологічних макро- та мікросистем у різних мовах, представлено психологічні засади дослідження фразеологічної мікросистеми "Риси характеру людини", викладено основні положення теорії ідеографії, необхідні для побудови ідеографічної ієрархії фразеологічної системи мови.

У підрозділі 1.1. "Зв'язок зіставної фразеологічної ідеографії із суміжними сферами лінгвістичної науки" особливу увагу приділено науковим розвідкам, побудованим із використанням доробку інших галузей науки, як, наприклад, лінгвістики і психології, лінгвістики й історії, лінгвістики і культурології. Тому не випадково визначено місце фразеологічної ідеографії у її міжпарадигмальних зв'язках із психологією, лінгвокультурологією, когнітивною ономасіологією, спираючись на факти, опрацьовані у сучасній психосемантиці, психології тощо.

У підрозділі 1.2. "Позамовні та внутрішньомовні чинники формування фразеологічних макро- та мікросистем у різномовному відбитті" наголошується, що ідеографічне наповнення досліджуваних антропних мікросистем відображає мовне членування і категоризацію довкілля. А вирізнення як лексичних, так і фразеологічних макро- та мікросистем має обов'язково підпорядковуватися членуванню світу й будуватися на поняттєво-логічних принципах (екстралінгвальний фактор), ґрунтуватися на наявності в семантичній структурі всіх членів вирізненої макро- та мікросистеми спільної семантичної ознаки, що є для даної макро- чи мікросистеми інтегруючою (інтралінгвальний фактор) (за Ю.Ф. Прадідом).

Експлікація фразеологічних мікросистем, сферою референції яких є людина, спирається на методику структурно-семантичного моделювання з урахуванням останніх здобутків фразеологічної теорії (В.П. Жуков, В.М. Мокієнко, В.М. Телія та ін.) загальної та часткової ідеографії (А.М. Емірова, А.І. Івченко, Ю.М. Караулов, О.О. Корнілов, Ю.Ф. Прадід та ін.) та лінгвокультурології (Г.С. Бухонкіна, В.А. Маслова В.М. Телія та ін.).

З позиції семантико-мотиваційних моделей творення виокремлено кілька концептосфер за співвідношенням людина - соціум: інтелектуально-раціональну, соматичну, стереотипи вербальної і мовленнєвої поведінки, жестову, соціальну, семантико-аксіологічну, предметно-артефактуальну, просторову, агентивну, фаунонімну, флоронімну (за О.В. Тищенком).

У підрозділі 1.3. "Психологічні засади дослідження мікросистеми ФО "Риси характеру людини" в українській та англійській мовах" використано теорію С.Л. Рубінштейна про розгляд будь-якого психологічного явища як процесу. Визначається особливість досліджуваного тематичного поля ФО "Риси характеру людини" - взаємозв'язок і взаємопроникність.

Аналіз фразеологічного матеріалу української та англійської мов дає підставу запропонувати схему ідеографічної класифікації ФО на позначення рис характеру людини, прийнятій у психології. У тематичному полі ФО "Риси характеру людини" визначено три тематичні групи ФО: "Риси характеру людини за ставленням до справи", "Риси характеру людини в межах концепції я ? інший", "Риси характеру людини в межах концептів сам-себе / self".

Підрозділ 1.4. "Структура ідеографічної класифікації мови" визначає ідеографічну класифікацію системи мови взагалі, а також місце в ній фразеологічної мікросистеми "Риси характеру людини".

У реферованому дослідженні використано схему ідеографічної класифікації мови, яка запропонована професором Ю.Ф. Прадідом і апробована в роботах його учнів Н.Ф. Грозян, Л.Ш. Кубедінової, О.В. Нікітченка та ін. Ця ідеографічна класифікація має таку структуру: синонімічний ряд > семантична група > семантичне поле > тематична група > тематичне поле > ідеографічна група > ідеографічне поле, де семантична група - об'єднання двох або більше синонімічних рядів, зв'язаних між собою спільною семантичною ознакою; семантичне поле - дві або більше семантичні групи, об'єднані загальною інтегральною семою; тематична група - об'єднання двох або більше семантичних полів, що називають видові різновиди одного і того ж ряду предметів, явищ довкілля тощо; тематичне поле - об'єднання двох або більше тематичних груп, що називають родові різновиди одного й того ж ряду предметів, явищ довкілля тощо; ідеографічна група - два або більше тематичних поля; ідеографічне поле - дві і більше ідеографічні групи, що характеризують різні сторони Всесвіту: флору, фауну, людину.

Другий розділ "Ідеографічна характеристика тематичної групи ФО "Риси характеру людини за ставленням до справи" в українській та англійській мовах", що охоплює десять підрозділів, присвячений аналізу тематичної групи "Риси характеру людини за ставленням до справи", яка в українській мові об'єднує 3 семантичні поля ("Наполегливість", "Старанність", "Акуратність, пунктуальність") та 9 семантичних груп ("Ледарство", "Працелюбність", "Впертість", "Цілеспрямованість", "Стійкість", "Безпечність, легковажність", "Кар'єризм", "Відданість", "Корисливість"), в англійській ? 2 семантичні поля ("Ледарство", "Акуратність, пунктуальність"), 8 семантичних груп ("Працелюбність", "Наполегливість", "Впертість", "Цілеспрямованість", "Стійкість", "Безпечність, легковажність", "Пасивність", "Енергійність", "Відданість", "Корисливість") і 2 синонімічні ряди ("Кар'єризм", "Старанність").

Тематичні групи ФО "Риси характеру людини за ставленням до справи" є багатоярусною структурою і характеризуються складними зв'язками між ієрархічними ланками. Структурна схема цієї тематичної групи в англійській мові має ланцюжок ФО > синонімічний ряд > семантична група > семантичне поле. В схемі української мікросистеми відсутній синонімічний ряд.

У підрозділі 2.1. "Мікросистеми ФО із семіотичним протиставленням ледарство / працелюбність" виявлено прототипи негативних образів ФО, що позначають ледарство, і мають мінімальні розбіжності: байдики (байди, діал. гандри) бити, eat the bread of idleness. Для англійського семантичного поля актуальними є субстантивні ФО, що вказують на людину, неробство якої межує з аморальним способом життя: a drugstore (або drug-store) cowboy, lounge lizard.

У зіставлюваних фразеологічних мікросистемах працелюбність має позитивне оцінне значення. Мотивація у ФО цих мікросистем характеризується компонентом-соматизмом руки: майстер (рідко мастак) на всі руки, work oneself (або one's fingers) to the bone. В обох мовах є образи, створені на основі порівняння: крутитися як (мов, ніби і т. ін.) білка (білочка) в колесі, work like a horse (like a navy, nigger, slave або galley slave).

У підрозділі 2.2. "Мікросистема ФО на позначення наполегливості" аналізуються вербальні дії на зразок наполягати, домагатися, переконувати, які наявні у двох мікросистемах: втелющити в голову кому, give one's mind of smth.. Для української характерним є образ-еталон фізичного тиску: мертвою (смертельною, залізною) хваткою.

У підрозділі 2.3. "Мікросистема ФО на позначення впертості" констатується, що досліджувані семантичні групи мають спільний образно-смисловий центр: впертий мов (немов, як, ніби і т. ін.) осел (віслюк), not to budge (або yield) an inch, де віслюк або мул уособлюють впертість, затятість.

У підрозділі 2.4. "Мікросистема ФО на позначення цілеспрямованісті" наголошується на мотиваційній моделі досягнення успіху в будь-якій діяльності: вести свою лінію, go a great length (або go the whole length of it).

Зміст підрозділу 2.5. "Мікросистема ФО на позначення стійкості" переконує, що в обох мовах основою формування семантичної групи ФО на позначення стійкості стала військова тематика (високо тримати прапор (знамено) чого, книжн., ride (ride out або weather) the storm), підкреслюючи, що самоутвердження людини як особистості відбувається при витримуванні зовнішнього впливу.

У підрозділі 2.6. "Мікросистеми ФО із семіотичним протиставленням безпечність, легковажність / старанність" зазначається, що семантичні групи ФО на позначення безпечності, легковажності теж мають однакову образну мотивацію ? засудження і висміювання необдуманих вчинків та марнотратства: жити заднім умом (розумом), act (або play) the (giddy) goat розм.

Мікросистеми на позначення старанності представлені в українській мові семантичним полем, в англійській - синонімічним рядом зі значенням "старатися, не жаліти сил": be (або go) all out, bend (fall або lean) over backwards to (do, get, etc). Для досягнення певної мети людина докладатиме щонайбільш зусиль і вміння (перевершувати / перевершити [самого] себе, turn oneself inside out розм.). Крім того, український народ цінує не тільки фізичну працю, а й інтелектуальну: ловити кожне слово чиє і без означення, прислухатися обома.

Підрозділ 2.7. "Мікросистема ФО на позначення кар'єризму" переконує, що в українській мікросистемі кар'єризм мотиваційно пов'язуються з використанням наслідків чиєїсь праці, успіхів, досягнень (виїжджати на чужій спині), із досягненням вищого статусу в суспільстві (вийти / (вибитися, вирватися, вискочити) / виходити (вибиватися, вириватися і т. ін., зневажл. вискакувати) в люди) і має негативно марковану конотацію. В англійській ментальності успішне просування по службі, суспільній чи науковій діяльності є цілком природним і має позитивну конотацію (climb (up) the ladder, make one's mark).

Підрозділ 2.8. "Мікросистема ФО на позначення відданості" констатує рівномотивованість семантичних груп у двох мовах. У фразеологізмах цих мікросистем використовуються соматичні компоненти душа, кістки, кров: душею і тілом, give one's life's blood to… і т. ін. Аналіз виявив, що англійські ФО зі значенням "вірна, віддана людина" походять з літературних джерел: Man Friday, the three musketeers.

У підрозділі 2.9. "Мікросистема ФО на позначення акуратності, пунктуальності" зазначається, що ФО з компонентами годинник, компас, терези стали еталоном поведінки точної людини: точка в точку, (as) regular as clockwork (або as the clock). А соматизми nail, tooth в англійській мові асоціюються із зовсім малим і служать для позначення точної міри, яких в українській мові не існує: on the nose амер. розм., to the nail рідко.

У підрозділі 2.10. "Мікросистема ФО на позначення корисливості" мова йде про те, що образ корисливості, репрезентований ФО, збігається у двох мовах. Вербальні дії на зразок наживатися, привласнювати в своїй основі пов'язані з рухами до себе: гребти під себе, lay (one's) hands on.

Третій розділ "Ідеографічна характеристика тематичної групи ФО "Риси характеру людини в межах концепції я - інший" в українській та англійській мовах" складається з дванадцяти підрозділів і засвідчує схожість ідеографічної структури.

Семантичні групи "Доброта", "Щедрість", "Улесливість", "Владність, деспотизм", "Покірність" наявні в тематичних групах обох мов. Неоднаковим є покриття на рівні семантичних полів. В українській мові це "Відлюдькуватість, нетовариськість", "Товариськість", "Надокучливість", "Підлість", "Нахабство, аморальність", в англійській - "Жорстокість", "Нахабство, аморальність", "Лицемірство", "Зазнайство, пихатість".

Структурна схема тематичної групи ФО "Риси характеру людини в межах концепції я ? інший" стає актуальною для обох мов, бо ній відсутній синонімічний ряд: семантична група > семантичне поле.

У підрозділі 3.1. "Мікросистеми ФО із семіотичним протиставленням потайність, нетовариськість / товариськість" наголошується, що обсяг спілкування залежить від ситуативності та вибірковості. Тому відлюдькуватий спосіб дії схожий у фразеологічному вираженні двох мов: замкнутися (сховатися) / замикатися (ховатися) в [своїй] шкаралупці (в [свою] шкаралущу), retread into (або within) oneself. У семантичному полі української мови продуктивними є адвербіальні ФО: у чотирьох стінах, зі сл. сидіти, у глибині душі. В англійській семантичній групі ? мотиваційні моделі приховування чогось (cast (draw або throw) a veil over (або upon), маскування своїх ворожих намірів (mask one's batteries).

В українській мові фразеологічна мікросистема на позначення товариськості здебільшого організована довкола числівника один, який є символом людини, сили, енергії, а також доблесті і справедливості: іти в одній упряжці з ким тощо. Наявність спільної справи, інтересів, однаковий рівень освіти створюють базу для спілкування, яке реалізовується в комунікабельній, товариській дії, поведінці: держати компанію і т. ін. Для семантичної групи ФО в англійській мові актуальною є компанійська, комунікабельна поведінка: get on like a house on fire (пізніше afire), make friends (with smb.).

У підрозділі 3.2. "Мікросистеми ФО із семіотичним протиставленням жорстокість / доброта" визначено, що екстралінгвальні чинники стали передумовою розширення семантики ФО в англійській мові на позначення жорстокості. Тому поряд з синонімічним рядом ФО зі значенням "жорстока людина" ((as) hard as flint (as (a)stone або as the nether millstone) додається ще один "безжальна, безсердечна людина" (hard heart (також heart of flint або of stone, stony heart), який вказує на те, що при жорстокому ставленні до інших суб'єкт не здатний пройнятися певними емоціями, почуттями. У семантичній групі української мови жорстока людина асоціюється з темним створінням, що не має душі, серця: не мати Бога в душі (в серці, в животі).

В опозиції до жорстокості перебуває доброта, для позначення якої в семантичних групах двох мов використано образи серця, душі: відкрита (розкрита) душа, warm the cockles of smb.'s heart. В англійській мові також є ФО біблійного походження: as an angel (з прикм. kind, sweet і т. ін.), a good Samaritan.

Зміст підрозділу 3.3. "Мікросистема ФО на позначення щедрості" констатує, що семантичні групи на позначення щедрості мають мінімальні розбіжності. Однак в українській мікросистемі представлено синонімічний ряд зі значенням "навчати чи змушувати діяти кого-небудь розумно": наводити (навертати) / навести (навернути) на розум (на ум) кого і без додатка. Очевидно, в українській ментальності є переконання, що існує так звана інтелектуальна власність - добра порада й підтримка.

У підрозділі 3.4. "Мікросистеми ФО на позначення надокучливості" зазначається, що набридливі дії переважно спрямовуються на такі органи, як печінка, вуха, нерви, шкіра, які реагують на подразнення через негативний вплив: брати / взяти за печінки кого, get under smb's. skin, розм. Низка адвербіальних ФО побудована на зіставленні з природними об'єктами, що зумовило появу в семантичному полі українських фразеологізмів зі значеннями "набридливо, уїдливо" (як (мов, ніби і т. ін.) [той] реп'ях [до кожуха (до штанів, у собачий хвіст і т. ін.)], зі сл. приставати, чіплятися, липнути).

У підрозділі 3.5. "Мікросистема ФО на позначення улесливості" встановлено, що ці семантичні групи представлені вербальними ФО. Проте в англійській мікросистемі лестощі мають соціальну мотивацію - це підлабузництво заради вигоди та користі перед людиною, яка перебуває біля влади: adore (hail або worship) the rising sun, rub smb. up the right way розм.

Дослідження підрозділу 3.6. "Мікросистема ФО на позначення владності, деспотизму" показало схожість вираження цієї риси характеру в межах семантичних груп мов. Стрижневий компонент дієслова зі значенням фізичного впливу (держати, тримати, to bring, to keep) у поєднанні з соматизмами (рука, шия, коліно, голова) створюють значення підкорення (брати (хапати, хватати) / взяти (схопити) за горло (за горлянку) кого, keep a firm (або tight) hand on).

У підрозділі 3.7. "Мікросистема ФО на позначення підлості" встановлено, що підлість може набувати різних вербальних форм: робити неприємності, прикрощі кому-небудь (підставляти / підставити ногу кому і без додатка, do smb. a bad (або an ill) turn), позбавляти свободи дії (наставляти (розкладати, розставляти, плести і т. ін.) / наставити (розкинути, розставити і т. ін.) [свої] тенета (сіті, пастки, сильця і т. ін.) на кого і без додатка, зі спол. щоб.), lay (або set) a trap (for), роз'єднувати, сварити кого-небудь між собою (зіштовхувати / зіштовхнути лобами кого, set smb. by the ears). Підступна людина асоціюється з представниками тваринного світу, біологічна поведінка яких передбачає відповідні дії (павук, собака, гадюка): підколодна (потайна і т. ін.) гадюка (гадина), лайл., рідко потайна собака, a snake in the grass.

У підрозділі 3.8. "Мікросистема ФО на позначення нахабства, аморальності" доведено, що досліджувані семантичні поля обох мов асоціюються з гріхом, блудом, продажем душі, відсутністю релігійних переконань: не боятися / не побоятися гріха (Бога), hold a candle to the devil рідко.

Дослідження української семантичної групи і англійського семантичного поля в межах підрозділу 3.9. "Мікросистема ФО на позначення лицемірства" дозволило встановити, що вони співвідносяться зі сценарієм гри: носити (надягти, надівати, напинати і т. ін.) / надягти (надіти, нап'ясти і т. ін.) (маску, машкару); wear a (або the) mask (of). Англійські ФО етимологічно пов'язуються з приховуванням своїх справжніх намірів, почуттів: a Sunday saint, nice Nellie.

У підрозділі 3.10. "Мікросистема ФО на позначення покірності" мова йде про те, семантичні групи двох мов демонструють типову соціальну ієрархію суспільства: іти (ходити) / піти під руку чию (під рукою чиєю), take dictation.

У підрозділі 3.11. "Мікросистема ФО на позначення зазнайства, пихатості" виявлено чимало образно-смислових зв'язків, що ґрунтуються на жестових стереотипах. Піднятий угору ніс стає символом пихатості: дерти носа [вгору] перед ким і без додатка, look down (або turn up) one's nose at smb. (або smth.). Крім того, чимало ФО в обох мовах містять компоненти-зооніми сич, пава, індик, які шляхом метафоричного переосмислення можуть вказувати на пихатість людини: як (мов, ніби і т. ін.) сич, strut (swell) like a turkey-cock.

Зміст підрозділу 3.12. "Мікросистема ФО на позначення байдужості" з'ясовує, що в українській семантичній групі уявлення про байдужу людину асоціюється зі свідомим зануренням у власне ego, нехтуванням інтересами інших: світ [білий (божий)] закрився (замкнувся) кому, для чого і без додатка. В англійській мікросистемі байдужою є людина, не здатна виявляти жалощі: harden one's heart, pass smb., sit loose to smth. Продуктивними для семантичної групи англійської мови стали ад'єктивні ФО з компонентом as, що виражає двоплановість значення: (as) cold as (a) stone, (as) cold as ice.

У четвертому розділі "Ідеографічна характеристика тематичної групи ФО "Риси характеру людини в межах концептів сам-себе /self" в українській та англійській мовах" констатується, що тематична група ФО "Риси характеру людини в межах концептів сам?себе / self" не симетрична і багатоярусна. В українській мові ідеографічна структура цієї тематичної групи об'єднує 4 семантичні поля ("Рішучість, сміливість", "Схильність до ризику", "Жадібність", "Чесність"), 11 семантичних груп ("Хитрість", "Егоїзм", "Боягузтво", "Несміливість, сором'язливість", "Самостійність", "Обережність", "Схильність до поширення пліток", "Хвалькуватість", "Щирість", "Благородство", "Лайливість") і синонімічний ряд ("Манірність"), а в англійській мові - 13 семантичних груп ("Хитрість", "Егоїзм", "Рішучість, сміливість", "Боягузтво", "Самостійність", "Обережність", "Схильність до ризику", "Щирість", "Благородство", "Лайливість", "Чесність", "Жадібність", "Манірність") і 3 синонімічні ряди ("Несміливість, сором'язливість", "Схильність до поширення пліток", "Хвалькуватість").

Структурна схема цієї тематичної групи в українській мові має ланцюжок синонімічний ряд > семантична група > семантичне поле. У структурній схемі англійської мови: синонімічний ряд > семантична група.

У підрозділі 4.1. "Мікросистеми ФО із семіотичним протиставленням несміливість, сором'язливість / рішучість, сміливість" проаналізовано фразеологічні мікросистеми на позначення нерішучості і сором'язливості в їхньому зв'язку із мінімальною оцінкою тих моральних якостей людини, яку не сприймають інші: не багато заважить, can't say bo (both Р H boo) to a goose розм. Англійські ФО підкреслюють, що несміливість і сором'язливість межують із кволою волею: hang a leg розм., hem and haw.

Для позначення рішучості і сміливості в семантичному полі української мови та семантичній групі англійської використано сценарії долання перешкод на суші і воді, які у фразеологічних номінаціях позначаються метафорично: пливти (плисти, плинути, іти і т. ін.) / попливти (поплисти, поплинути, піти і т. ін.) проти течії (проти води), go (або swim) against the tide. Типологічно спільного уявлення набуває образ людини-борця, який віддасть життя задля досягнення потрібної мети: віддати / віддавати життя перев. за кого-що, show fight.

У підрозділі 4.2. "Мікросистема ФО на позначення егоїзму" наголошується на подвійній природі цієї риси характеру. Це і надмірне возвеличення себе перед іншими (співати дифірамби кому, чому, sing one's own praises), і природний інстинкт самозбереження, про що свідчать українські ФО з компонентами-соматизмами шкіра (шкура): тремтіти (труситися) за свою (власну) шкуру (за душу, за себе).

Зміст підрозділу 4.3. "Мікросистема ФО на позначення боягузтва" переконує, що у семантичних групах української й англійської мов є образи, створені на основі порівняння боязкої людини з тваринами та їхньою поведінкою: ховати голову в пісок, (as) scared as a rabbit, (as) timid as a hare. Дієслівні ФО виявляють симптоматичність страху та емоції лякливої людини: вибивати (бити) дрижаки (дроб) перен., shake in one's shoes.

Дослідження у межах підрозділу 4.4. "Мікросистема ФО на позначення самостійності" показало схожість вираження семантичних груп обох мов. Із самостійністю людини асоціюють функціональну спроможність ніг: твердо стояти на ногах, be fond of (або love) one's own way.

У підрозділі 4.5. "Мікросистеми ФО із семіотичним протиставленням обережність / схильність до ризику" встановлено, що обережність і схильність до ризику мають певну спонукальну силу і виявляються у виборі дії або способу поведінки. В семантичних групах двох мов на позначення обережності переважають ФО, що вказують на дії людини, яка не хоче наражатися на неприємності. Продуктивними стали українські й англійські ФО з компонентами нога, п'ята, ступня, де характеризується поведінка людини ? попередньо перевіряти ґрунт задля безпеки руху: зондувати / позондувати ґрунт, feel (або grope) one's way.

Показовими в кількісному і змістовому плані виявилися мікросистеми на позначення схильності до ризику, презентовані в українській мові семантичним полем, в англійській - семантичною групою. Негативна оцінка азартної людини асоціюється з контекстом гри (іти / піти ва-банк, throw the great cast), через захоплення якою можна зіткнутися з представниками потойбічних сил (до чорта (до біса) в зуби, a leap in the dark).

Зміст підрозділу 4.6. "Мікросистема ФО на позначення схильності до поширення пліток" становить опис української семантичної групи і англійського синонімічного ряду на позначення схильності до поширення пліток. Встановлено, що вони організовані довкола органів мовленнєвої діяльності язик і зуби: точити / поточити язики на кому і без додатка, wag one's tongue.

У підрозділі 4.7. "Мікросистема ФО на позначення хвалькуватості" встановлено, що в семантичній групі української мови і синонімічному ряду англійської образ хвалька рівномотивований. Такій людині властиві дії, зорієнтовані на зорове сприйняття інших, аби показати себе кращим, ніж насправді: набивати / набити ціну собі, make a parade of smth. Виявлено, що англійські ФО на позначення хвалькуватості мають тісний зв'язок з театральною чи акторською тематикою, де самореклама є частиною роботи: a hot -air artist (або merchant), blow (амер. toot) one's own horn.

У підрозділі 4.8. "Мікросистема ФО на позначення манірності" зазначається, що така риса характеру, як манірність, оцінюється неоднаково. В українській мові синонімічний ряд мотиваційно співвідноситься із кривлянням (ламатися як (мов, ніби і т. ін.) гречаний бублик) і має негативно марковану конотацію. В англійській ментальності манірність етимологічно пов'язується з копіюванням поведінки та одягу представників аристократії: a Beau Brummel, tailor's dummy.

У підрозділі 4.9. "Мікросистема ФО на позначення щирості" з'ясовано, що щирість має позитивне емоційне забарвлення. У семантичних групах двох мов для посилення образу щирості використовуються метафоричні образи душі і серця: з глибини душі, an open heart.

Зміст підрозділу 4.10. "Мікросистема ФО на позначення жадібності" виявив, що в семантичному полі української мови і семантичній групі англійської є чимало фразеологізмів з компонентами на позначення тварин (кіт, собака, вовк, орел): як (мов, ніби і т. ін.) кіт до сала, зі сл. допастися і т. ін., [як] собака (пес) на сіні, swoop like an eagle і т. ін.

У підрозділі 4.11. "Мікросистеми ФО із семіотичним протиставленням хитрість / чесність" констатується, що прототипи негативних образів ФО, що позначають хитрість, унаочнюють викривлення дійсності: наводити / навести туман на кого, play smb. false. Аналіз виявив, що ФО двох мов етимологічно пов'язані з рибальством (ловити (вудити) рибу в каламутній (рідко мутній) воді, ірон., fish in troubled waters) та грою (гратися (грати, бавитися і т. ін.) в жмурки (в піджмурки і т. ін.), load the dice against smb.). Уособлення хитрої людини з лисицею, мавпою, слимаком стає актуальним переважно для англійської мікросистеми: підшитий лисом, (as) slippery as an eel, (as) tricky as a monkey.

В опозиції до хитрості перебуває чесність, для позначення якої в мікросистемах двох мов використано дієслівні ФО із значенням реалізації своїх намірів щодо правдивості висловлювань (різати правду [в очі (у вічі)], make a clean breast of smth.) або щодо викриття кого-небудь (зривати / зірвати маску (машкару, личину) з кого, tear the mask from (або off) smb.). В українських ФО акцентується, що чесність є реалізацією божественних настанов, як-от: мати Бога в серці (в животі), заст., мати Христа в душі (в серці), заст.

Підрозділ 4.12. "Мікросистема ФО на позначення благородства" показав схожість фразеологічного вираження благородства в семантичних групах двох мов. Дієслівним ФО властива образна асоціація з військовими реаліями: приймати / прийняти на себе удар (вогонь і т. ін.), fight smb.'s battles (for him, також fight the battle of smb.). Чимало ФО мають компоненти-соматизми груди, душа, серце: стати грудьми за кого, що, a heart of gold. В англійській семантичній групі ФО організовуються довкола соматизму рука, що позначає символ влади: give (або lend) smb. a helping hand (також stretch out a helping hand to smb.). Очевидно, формування цих ФО відбулося переважно через суспільну свідомість феодальної знаті та інших заможних верств. В українській фразеологічній мікросистемі такої соціальної мотивації немає.

У підрозділі 4.13. "Мікросистема ФО на позначення лайливості" зазначається, що ця риса характеру асоціюється з професійною приналежністю до торгівців, візників: базарна баба, swear like a bargee (також swear like a fishwife, like a sailor або like a trooper) розм. Наявність в українських ФО компонентів-соматизмів рот (пащека, пелька), горло, язик визначає мовленнєвий апарат людини, яка любить сваритися: рвати горло (горлянку), розпускати / розпустити язика.

фразеологічний характер внутрішньомовний англійський

Висновки

Зіставне ідеографічне дослідження ФО є новим напрямком у лінгвістичній науці, основною метою його є встановлення спільного й відмінного у фразеологічних системах різних мов. Виявлення сфер перетину неблизькоспоріднених мов дозволяє визначити мовні універсалії та специфічні властивості, які є важливими при вивченні фразеологічної системи мови.

Фразеологічна мікросистема "Риси характеру людини" є одним із тематичних полів, що утворюють ідеографічну групу "Індивідуально-психологічні властивості людини". У тематичному полі "Риси характеру людини" об'єднуються три тематичні групи: "Риси характеру людини за ставленням до справи", "Риси характеру людини в межах концепції я ? інший", "Риси характеру людини в межах концептів сам?себе / self".

Аналіз кількісного наповнення тематичних груп в плані їх ідеографічної архітектоніки і структурно-таксономічних корелятів дає можливість констатувати, що тематичну групу ФО "Риси характеру людини за ставленням до справи" в українській мові складають 3 семантичні поля та 9 семантичних груп, в англійській - 2 семантичні поля, 8 семантичних груп і два синонімічні ряди. Тематичні групи ФО "Риси характеру людини в межах концепції я ? інший" в українській та англійській мовах мають схожі ідеографічні структури, вони містять 5 семантичних полів і 9 семантичних груп. В українській мові тематичну групу ФО "Риси характеру людини в межах концептів сам?себе / self" утворюють 4 семантичні поля, 11 семантичних груп і один синонімічний ряд, в англійській - 13 семантичних груп і 3 синонімічні ряди.

Ідеографічна концептуалізація тематичного поля "Риси характеру людини" з позиції семантико-мотиваційних моделей дозволив виявити кілька концептосфер і семіотичних опозицій.

Уявлення про байдужу людини в українській семантичній групі корелюється з нехтуванням інтересів інших заради свого спокою та безтурботності. В англійській мікросистемі байдужість наближується до безжалісності.

У семантичному полі англійської мови на позначення жорстокості використовується образ суб'єкта без емоцій і почуттів. У відповідній семантичній групі української мови жорстока людина асоціюється зі створінням без душі , серця.

У семантичних групах на позначення щирості і доброти суттєвим виявився зв'язок із протиставленням душа і серце в мовно-концептуальних образах обох лінгвокультур.

Дослідження фразеологічних мікросистем на позначення несміливості, сором'язливості дозволило встановити мінімальну оцінку моральних якостей людини, яку не сприймають інші. В англійських ФО наголошено, що ця риса характеру співвідноситься із кволою волею.

Семантичні поля на позначення акуратності, пунктуальності організовуються довкола ФО з компонентом предметів-хронометрів, властивості яких асоціюються з поведінкою точної людини.

Образно-смисловим центром формування фразеологічних мікросистем на позначення відданості, егоїзму, самостійності, обережності, надокучливості, стали зовнішні і внутрішні соматизми.

Значна частина ФО на позначення схильності до пліток і лайливості також співвідноситься з мовленнєвим апаратом людини як засобом її поведінки.

Семіотичне протиставлення рис характеру потайність, нетовариськість / товариськість характеризується ситуативністю і вибірковістю спілкування. Вербальні форми відлюдькуватого, ізольованого способу дії засвідчили рівномотивованість у двох мовах. Семантична група української мови реалізовується в товариській дії, поведінці, а також указує на ознаку спілкування, у семантичній групі англійської мови - на комунікативну діяльність людини.

В українській мові семантична група на позначення кар'єризму мотиваційно пов'язується з використанням наслідків чиєїсь праці, успіху, і має негативно марковану конотацію. В англійському синонімічному рядові кар'єризм є цілком природним і оцінюється позитивно.

У складі семантичних груп на позначення покірності, улесливості, владності, деспотизму зафіксовано кваліфікативні номінації, структура і символіка яких корелює із соціальним протиставленням верх-низ, поєднаних із образом влади.

У семіотичній опозиції ледарство / працелюбність домінуючою виявилася семантико-аксіологічна модель, пов'язана з моральними цінностями соціуму.

У двох мовах фразеологічні мікросистеми на позначення цілеспрямованості, старанності, безпечності, легковажності передаються образом людини, яка для досягнення певної мети докладатиме щонайбільш зусиль і вміння при засудженні необдуманих вчинків та марнотратства.

Основною ФО, що входять до семантичних полів на позначення нахабства, аморальності, стали асоціації з гріхом, блудом, відсутністю релігійних переконань.

Аналіз виявив, що фразеологічні мікросистеми на позначення схильності до ризику, лицемірства, манірності, хвалькуватості співвідносяться з соціальними поняттями гри, забави.

Семантичні групи на позначення щедрості, чесності, пов'язуються з моральними і релігійними цінностями соціуму.

Виявлено, що в семантичних групах на позначення благородства і стійкості використано образи військових реалій.

Особливістю ФО мікросистем на позначення корисливості, рішучості і сміливості є мотив простору, поєднаний із поняттям руху.

Наполегливість характеризується вербальними діями в семантичному полі української мови і семантичній групі англійської.

Фразеологічні мікросистеми на позначення впертості, боягузтва, хитрості, підлості, зазнайства, пихатості, жадібності мають спільну мотиваційну ознаку - асоціацію з представниками тваринного світу. Крім того, зазнайство, пихатість корелюють із жестовими стереотипами, а боягузтво - із емоціями страху.

Зіставний аналіз ФО на позначення рис характеру людини сприятиме подальшим лінгвістичним розвідкам із фразеологічної ідеографії, виробленню загальної методики для дослідження фразеологічних мікросистем у неспоріднених і структурно віддалених мов.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Колеснікова І. Є. До проблеми дослідження фразеологічної мікросистеми в українській і англійських мовах / І. Є. Колеснікова // Культура народов Причерноморья. ? 2004. - Т. 1, № 49. ? С. 230-233.

2. Колеснікова І. Є. Особливості фразеологічних одиниць на позначення байдужості людини в українській та англійській мовах / І. Є. Колеснікова // Лінгвістика. - Луганськ : Альма-матер, 2004. - С. 123-129.

3. Колеснікова І. Є. До проблеми фрагментації фразеологічної мікросистеми в українській та англійській мовах / І. Є. Колеснікова // Культура народов Причерноморья. ? 2005. - № 69. - С. 180? 184.

4. Колеснікова І. Є. Передача невербальних елементів комунікації фразеологічними засобами (на матеріалі фразеологічних одиниць, що познають риси характеру людини в українській і англійській мові) / І. Є. Колеснікова // Ученые записки Таврического национального универсистета им. В.И. Вернадского. - 2007. ? Т. 20 (59), № 6 : Филология. - С. 73?79.

5. Колеснікова І.Є. Зіставна ідеографічна характеристика фразеологічної мікросистеми на позначення наполегливості (на матеріалі української й англійської мов) / І. Є. Колеснікова // Культура народов Причерноморья. ? 2008. - Т. 2, № 137. ? С. 77-80.

6. Колеснікова І. Є. Характеристика фразеологічної мікросистеми на позначення обережності в українській, англійській і кримськотатарській мовах / І. Є. Колеснікова // Ученые записки Таврического национального универсистета им. В.И. Вернадского. - 2009. ? Т. 22 (61), № 4 (1): Филология. Социальные коммуникации. - С. 238?242.

Размещено на Allbest.ru