Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Спеціальність 10.02.02 - російська мова

УДК 811.161.1>37

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЖАНРУ «ПОРАДА»В СУЧАСНИХ РОСІЙСЬКОМОВНИХ ЗМІ

БОНДАРЕНКО ЛАРИСА

ІВАНІВНА

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти й науки України

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Панченко Олена Іванівна,

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара,

завідувач кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Семенюк Олег Анатолійович,

Кіровоградський державний педагогічний університет

ім. В. Винниченка,

завідувач кафедри перекладу та загального мовознавства, проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків.

кандидат філологічних наук, доцентБеcсонова Людмила Юхимівна, Таврійський національний університет ім. Вернадського, завідувач кафедри російського, слов'янського та загального мовознавства. Захист відбудеться “ 9 ” грудня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 72, кімн. 1209.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (вул. Казакова,8)

Автореферат розісланий “ 4 ” листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук Н. В. Левун

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю багатовимірного і всебічного дослідження лінгвістичних параметрів нового жанру „Порада”, вивчення структурно-семантичних особливостей публіцистичних жанрів, зокрема порад, розробки й апробації методик аналізу цього жанру. На сьогодні недостатньо розкриті функціональні можливості впливу текстів порад на реципієнта. Потребує більш глибокого вивчення лексичний матеріал, що представлений у порадах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації та напрям її дослідження пов'язані з темою наукової роботи кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровсь-кого національного університету імені Олеся Гончара „Культурологічний і комунікативний аспекти навчання й вивчення мов”. Тема дисертації ухвалена і затверджена на засіданні вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 7 від 18.02.2010 р.).

Метою дослідження є комплексний опис структури, семантики і прагматики текстів жанру „Порада” в сучасних російськомовних ЗМІ.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі основні завдання:

· установити характерні особливості жанру „Порада” як виду тексту;

· класифікувати поради;

· визначити особливості композиційної структури порад;

· описати функціональні стилі, що представлені в жанрі „Порада”;

· розглянути інформативну і прагматичну сутність порад;

· дослідити взаємозв'язки між адресантом та адресатом поради з точки зору лексико-семантичної наповнюваності їхньої мови.

Об'єктом дослідження є новий публіцистичний жанр „Порада” як різновид інформаційної замітки з програмною інформацією.

Предметом дослідження є структурно-семантичні та прагматичні особливості мови жанру „Порада”.

Матеріалом для дослідження стали близько 2 тисяч текстів порад, які опубліковані в російськомовних центральних газетах, що характеризуються масовим розповсюдженням та широким діапазоном читацької аудиторії: „Аргументы и факты”, „Комсомольская правда в Украине” та в регіональних виданнях: „Горожанин”, „Місто”, „Днепр вечерний”, „Марь Ванна”, „Хозяин”, „Народный целитель”, „Смекалка”, „Здоровый Образ Жизни”, „Мир садовода” та інших.

Методика дослідження базується на поєднанні засад системного лінгвістичного аналізу з елементами описового, порівняльного, статистичного і структурного методів.

Для вирішення завдання розгляду інформативної та прагматичної сутності порад, дослідження взаємозв'язку між адресантом та адресатом з точки зору лексико-семантичної наповнюваності їхнього мовлення в порадах ми використовували інформативно-цільовий, або мотиваційно-цільовий підхід до аналізу тексту за Т. М. Дрідзе, який орієнтований на аналіз і прогнозування тих чи інших інтерпретацій тексту.

У роботі використовуються й інші відомі способи аналізу тексту: формалізований метод, метод семантико-синтаксичного опису та спостереження. Для класифікації порад за найбільш важливими ознаками доречний формалізований метод, основу якого складає контент-аналіз, що потребує вивчення змісту текстових масивів та продуктів комунікативної кореспонденції. У вітчизняній дослідницькій традиції контент-аналіз використовується як кількісний аналіз інваріантних за структурою або за змістом текстів з метою подальшої змістової інтерпретації виявлених числових закономірностей.

Метод семантико-синтаксичного опису, який полягає в мовній та структурній характеристиці, було використано для визначення особливостей композиційної структури порад та розгляду основних типів синтаксичних конструкцій, репрезентованих у порадах.

Метод спостереження, який базується на безпосередньому особистому дослідженні фактичного матеріалу, було застосовано під час встановлення характерних особливостей жанру „Порада” як жанру публіцистики й опису його функціонально-стилістичних особливостей.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше проводиться комплексний структурно-семантичний аналіз мовних і текстових характеристик жанру „Порада” як різновиду тексту: виявлено особливості композиційної структури порад, класифіковано їх за найважливішими ознаками; описано функціональні стилі, репрезентовані в жанрі „Порада”; розглянуто інформативну і прагматичну сутність порад; досліджено взаємозв'язки між адресантом та адресатом з точки зору лексико-семантичної наповнюваності їхнього мовлення.

Теоретичне значення дисертації полягає в розробці мовознавчої концепції нового жанру в ЗМІ, зокрема жанру „Порада” у взаємодії з іншими жанрами публіцистичного стилю. Таке дослідження сприяє розвитку жанру, що розглядається, і формує мовну картину світу певного соціуму. Оскільки газетно-публіцистичний стиль є, на наш погляд, одним із найскладніших і соціально зумовлених видів міжкультурного спілкування.

Практичне значення роботи визначається тим, що результати дослідження можуть бути використані в практиці вишівського викладання загальних і спеціальних курсів зі стилістики, лінгвістики тексту, лінгво-культурології тощо. Результати даної роботи можуть використовуватися як рекомендації під час обговорення проблем лексики мови сучасної російськомовної преси, дослідження різних аспектів культури мовлення і практичної лінгвістики, викладання курсів та спецкурсів, присвячених мові періодики і ЗМІ в цілому.

Особистий внесок автора у вирішення проблеми. Всі представлені в дисертації результати теоретичних і практичних досліджень отримано самостійно, і особисто автором зроблено відповідні висновки. Публікація у співавторстві (див. на № 4) на 80 % - авторське дослідження, де розглянуто основні вектори розвитку лексики в текстах сучасного мас-медійного жанру „Порада”.

Апробація результатів дисертації. Основні її положення висвітлено в матеріалах ІV Міжнародної конференції «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 2009), у доповідях на III Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2009), V Міжнародній науково-практичній конференції «Російська мова та література: проблеми вивчення й викладання в школі та вузі» (Київ, 2009), VIII Міжнародній науковій конференції «Пред'явлення світу в гуманітарних дискурсах XXI століття» (Луганськ, 2009), VIII Міжнародній науковій конференції «Міжкультурні комунікації: мова і суспільство» (Алушта, 2009), II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Лінгвістичні й лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах України» (Дніпро-петровськ, 2010); дисертація також обговорювалась на засіданні кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Публікації. Основні результати відображено у восьми статтях (з них чотири статті ? у наукових виданнях, що входять до переліку спеціалізованих видань, затвердженого ВАК України) і тезах доповіді на науковій конференції.

Структура дисертації зумовлена метою, завданням і загальним напрямом дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (255 позицій) і додатків. Основний зміст праці доповнено таблицею. Загальний обсяг дисертації - 208 сторінок, з них 179 - основний текст.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дається загальна характеристика роботи, обґрунтовується вибір теми дослідження, визначається його актуальність і теоретико-методологічні засади, теоретична та практична значимість одержаних результатів, її джерельна база, об'єкт та предмет. Вказується на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, сформульовано мету, завдання та методи дослідження, визначено наукову новизну, подано інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.

Перший розділ „„Порада” в текстовій системі сучасної російської мови” складається з чотирьох підрозділів. У розділі визначається текстова специфіка медіа-жанру „Порада” як лінгвістичного феномену, місце порад в жанрово-стилістичній системі мови, описується різноманітність текстів порад та можливості їх класифікації.

У підрозділах 1.1. „Порада в текстовому просторі” та 1.1. 1. „Теоретичні підходи до визначення поняття „текст”” розглядається історія становлення теоретичних підходів до визначення поняття „текст” як окремої галузі мовознавчої науки. Порівняно з іншими мовознавчими термінами, термін „текстознавство” або „текстологія” є досить новим (йому близько
50-60 років), але його виникнення було підготовлено тисячолітнім досвідом інтерпретації тексту представниками різних шкіл і наукових поглядів. Варто відзначити, що сучасна гуманітарна наука має величезну кількість дефініцій тексту, які характеризують його найрізноманітніші аспекти. Відсутність єдиного тлумачення цього лінгвістичного феномена зумовлена низкою екстралінгвальних причин, зокрема різноплановістю тексту, що спричинило появу часткових дефініцій. Поняття „текст” на початковому етапі розвитку лінгвістики тексту в 40-50 роки формувалось у межах теорії синтаксису як учення про складне синтаксичне ціле. Розвитку цих досліджень сприяли праці акад. О. М. Пєшковського, акад. Л. В. Щерби та ряду зарубіжних дослідників - Ш. Баллі, А. Вейля, З. Харріса та інших, у яких тексти розглядались як синтаксичні структури з певним порядком. У 60-ті роки ХХ ст. лінгвістика тексту виокремилась у самостійну дисципліну мовознавства. На цьому етапі розвитку теоретичні засади поняття „текст” знаходять своє відображення в працях М. М. Бахтіна, В. В. Виноградова, В. М. Жирмунського, Ю. М. Лотмана, М. С. Поспєлова, Н. Ю. Шведової, Б. М. Ейхенбаума та інших. Але предметом дослідження, як і раніше, є текст як замкнутий ланцюжок речень, створений за правилами мовної структури. Тільки в 70-80-ті роки наукова ситуація в мовознавстві змінилась. Такі вчені, як І. Р. Галь-перін, С. І. Гіндін, О. Т. Кривоносов, О. І. Москальська, Т. М. Ніколаєва, З. Я. Тураєва та інші прийшли до нового розуміння цього феномена: текст - не синтаксичне поняття, а цілісний мовний твір, який за своєю природою не може обмежуватись лише поняттями граматики. Текст - одиниця мови, явище системи комунікації, тобто явище соціально-мовленнєвого рівня. Сучасна теорія тексту є тією перспективною галуззю філологічних досліджень, яка прагне об'єднати всі знання про текст, вивести наукові пошуки у сфері лінгвістики на якісно новий рівень.

У підрозділі 1.1.2. „Загальна характеристика тексту „Порада” як лінгвістичного феномена” досліджуються основні текстові категорії, які відображають найсуттєвіші закономірності текстів порад у процесі їх створення та репрезентації.

Аналіз показав, що, незважаючи на неоднозначність наукових поглядів на сутність текстових категорій, виокремити своєрідні універсальні властивості, які становлять основу всіх характеристик будь-якого тексту, в тому числі й інформативного тексту „Порада”, все-таки можливо. До універсальних текстових категорій необхідно зарахувати такі ознаки: семантика, прагматика, зв'язність, цілісність і модальність. Усі ці лінгвістичні текстові параметри властиві тексту „Порада”, оскільки вони відображають найістотніші текстові закономірності порад у процесі їх створення і репрезентації, мають глибоке психологічне пояснення, тому що тісно пов'язані з категоріями автора і читача.

Підрозділ 1.2. „Місце тексту „Порада” в жанрово-стилістичній системі мови” узагальнює дослідження поняття „жанр” у такому активно розвиненому зараз науковому напрямі мовознавства, як лінгвістика тексту, зокрема текстів медіа-жанру „Порада”.

Як з'ясувалося, між елементами категорій „жанр” і „текст” у порадах існує тісний і невід'ємний зв'язок, який має конструктивний характер. Дослідження продемонструвало, що в текстах порад взаємодія двох найважливіших компонентів жанру і тексту - це не теоретичне питання, а питання журналістської майстерності й творчого підходу, що виявляється в поєднанні традиційного жанру і нового, тільки-но створеного тексту. Розкриття співвідношення понять „жанр” і „текст” у порадах показало, що „жанр” - генералізуюче (основне) поняття, а „текст” - його конкретний вияв, адже один медіа-жанр „Порада” може бути втілено в незліченну кількість текстових варіацій.

Підрозділ 1.3. „Різноманітність текстів порад та можливості їх класифікації” висвітлює види порад залежно від низки критеріїв. Ми визначаємо пораду таким чином: „Порада” - це різновид замітки, текст аналітичного або інформаційного характеру, який містить рекомендацію з приводу того, як треба розв'язувати ті або інші завдання, і є відповіддю на певні інформаційні очікування масової читацької аудиторії. Змістом порад, як правило, є програмна інформація, яка виявляє один з варіантів дій, що дозволить досягти успіху, і їй властивий імперативний характер. Ми класифікували поради за такими найважливішими ознаками: спосіб встановлення і підтримання контакту, ініціативність комунікаторів, напрямок потоку інформації, обмін інформацією, залежність від інтересів адресата та адресанта мовлення.

Аналізуючи тексти періодичних видань жанру „Порада” за способом встановлення і підтримання контакту, підкреслимо, що всі 100 % текстів належать до опосередкованої, або дистанційної, комунікації, яка здійснюється як однобічний процес передачі сигналів без зворотнього зв'язку. Проілюструємо сказане таким прикладом:

Советы начинающим истцам

Рекомендации у меня простые. Если хотите, чтобы судьи вас любили, постарайтесь появляться в их кабинетах как можно реже. А лучше всего - не приходите вообще.

Что-либо присылать в суд тоже не следует. И звонить по телефону тоже не надо. Они «работают», а вы им «мешаете». Тихо сидите дома и пейте чай. Но налоги платите аккуратно. Потому что они идут на зарплату, и судьям в том числе. Согласно Конституции, Украина является правовым государством. Как известно, «правовое» от «дикого» отличается наличием законодательства. Его требования должны соблюдаться неукоснительно. Было бы кому их соблюдать (Горожанин, 2008, № 37).

Медіа-жанр „Порада” за ініціативністю комунікаторів належить тільки до пасивної комунікації, тому що комунікатор діє на рецепієнта, який не відповідає на послання вербально; останній відіграє пасивну роль, реагуючи на отриману інформацію своїми діями. Передача інформації в порадах здійснюється від адресанта, який є джерелом й ініціатором комунікації. Залежно від напрямку потоку інформації у порадах було виявлено такі числові закономірності:

- горизонтальний напрямок потоку інформації (серед людей однакового статусу) - 65,4 %:

Советы читателя - читателю

Чтобы вас слушали дети, добавляйте им во всё сладкое одну крупицу поваренной соли и мысленно говорите: «Сладкое послушает, солёное приручает». Результаты скажутся уже через дней 10 (Магия, 2008, № 27);

- вертикальний напрямок потоку інформації (рекомендацію-пораду дає „людина-лідер думки”, що перевищує рівнем інтелекту інтелект одержувача інформації, якому порада адресована) - 34, 6 %:

Разъясняет, советует учёный

Рубрику ведёт Наталья Владимировна Немичева - старший научный сотрудник Артёмовской научной станции.

Чтобы пряные травы хранили аромат длительное время, их надо вовремя собрать и правильно засушить…

За обміном інформацією поради можна поділити на два види передачі:

- від джерела і за його ініціативою;

- ініційовані з боку одержувача інформації, коли читачі хочуть отримати кваліфіковану інформаційну допомогу у спеціаліста та просять дати пораду-рекомендацію в ситуації, що склалася.

Поради також можна поділити на групи залежно від інформаційних, культурно-духовних, наукових, навчальних, соціальних, етичних, естетичних, вікових, професійних інтересів адресата та адресанта мовлення. Враховуючи названі критерії (параметри), можна виділити такі групи: „поради батькам”, „поради водіям автомобілів”, „поради молодим господаркам”, „поради рибалкам”, „поради городникам”, „поради мандрівникам”, „поради садівникам”, „поради відпочивальникам” тощо.

Особливо важливу роль під час публікації порад відіграють заголовки, які стисло, містко, повно і виразно відображають суть замітки. Наприклад:

«3 совета врача или сам себе доктор» (Народный целитель, 2008, № 20);

«Консультация и советы врачей

Есть голова - держи ноги в тепле

Какие проблемы может вызвать переохлаждение разных частей тела» (Комсомольская правда, 2007, № 54);

«10 советов для здорового питания во время экзаменов» (7я, 2008, № 20).

У другому розділі „Специфіка мовної структури жанру „Порада”” розглядаються особливості синтаксичної структури порад.

У підрозділі 2.1 „Структура тексту поради як синтаксичної конструкції” підкреслюється, що лінгвістичною основою порад, як і будь-якого іншого тексту, є мовна модель, яку виражено певною синтаксичною конструкцією. Порада - це, як правило, невеликий за обсягом текст аналітичного або інформаційного характеру, що має велику кількість варіативних структурно-синтаксичних моделей. Дві тисячі досліджених текстових одиниць дали можливість запропонувати класифікацію таких типів синтаксичних моделей:

- судження, яке складається з одного елементарного висловлювання про предмет мовлення і є простим реченням, що становить 4,35% опрацьованого фактичного матеріалу, наприклад:

Советы при бессоннице

Сидячая ванна из холодной воды в продолжение 3-4 минут перед сном создаст хорошую предпосылку для спокойного сна (Украинский пенсионер, 2008, № 25);

- судження, яке також складається з одного елементарного висловлювання про предмет мовлення, але має у своїй структурі низку ускладнювальних компонентів, внаслідок чого кваліфікується як просте ускладнене речення. Такі моделі становлять 6,4 %:

Советы психолога

Научитесь не допускать критики в адрес мира, событий и людей. - Просте речення, ускладнене однорідними членами (Вечерний город, 2008, № 50);

- судження, яке складається з двох і більше елементарних висловлювань про предмет мовлення, є складним реченням. Частотність вживання цього типу структур - 11, 9 %:

Ошибайтесь вместе с детьми, чтобы развить в них уверенность. - Складнопідрядне речення. (Вечерний город, 2008, № 16);

- інтерпретоване (складне) висловлювання про предмет мовлення, яке складається з кількох об'єднаних простих висловлювань про предмет мовлення, є надфразною єдністю. Цей тип конструкцій домінує і становить 64,55 % фактичного матеріалу:

Стирайте зонт по мере необходимости. Для этого достаточно замочить зонтик в полусложенном положении в тёплой мыльной воде, а затем раскрыть и ополоснуть под душем (Лица, 2009, № 64);

- текст (поширена структура поради), який має у своїй організації одне, два і більше інтерпретованих висловлювань про предмет мовлення, об'єднаних в єдине комунікативно-функціональне ціле, що становить 12,8 % проаналізованих текстів порад. Наприклад:

Бабушкин совет

Чтобы варенье получилось вкуснее, попробуйте приготовить его по старинному бабушкиному рецепту. Наши бабушки варили сладкие лакомства в печи, но сегодня для этого вполне можно использовать современную духовку. Сначала увари варенье в 2 раза на плите в кастрюле (кастрюля должна быть такой, чтобы её потом можно было поместить в духовку), поставив на медленный огонь. Затем поставь кастрюлю в духовку и вари, пока масса не уменьшится в объёме ещё в 2 раза. Но помни, что разные ягоды увариваются по-разному, в зависимости от содержания в них сока (Бабушка, 2008, № 35).

Якщо змістом інформаційної замітки є виклад програми (плану) дій, то структура її відображає структуру програми, що також є показовим для досліджуваного жанру.

Специфічні особливості текстів жанру „Порада”, які властиві кожній з п'яти синтаксичних моделей і відрізняють її від інших жанрів газетно-публіцистичного стилю, розглянуто в підрозділах 2.2, 2.3 та 2.4. Незалежно від виду синтаксичної моделі поради є інформативно місткими в змістовому і структурному аспектах: навіть поради мінімальної конфігурації, незважаючи на обмеженість рамками одного речення, містять різну інформацію і є синтаксично різноманітними.

Більшість проаналізованих нами порад мають форму надфразної єдності невеликого обсягу, що складається з двох самостійних речень. Така поширена структура тексту порад, на нашу думку, зумовлена її жанровою належністю до інформаційної замітки, мета якої повідомлення та передача значущої для обох сторін інформації про найбільш помітні, характерні риси предмета, але не на проникнення в сутність його внутрішніх взаємозв'язків і їх аналіз. Перевага таких структур, на наш погляд, сприяє досягненню загальнодоступності та легкості сприймання для одержувача інформації.

Розділ 3 присвячено аналізу лінгвістичних засобів досягнення прагматичної спрямованості поради. У підрозділі 3.1. розглядається прагматична сутність медіа-жанру „Порада”. Під час дослідження прагматичної сутності жанру “Порада” ми розглянули комплекс взаємозв'язків між суб'єктом, який передає інформацію, й адресатом; взаємозв'язки між цілями, завданнями, які має на меті відправник інформації поради, і способами впливу. У діахронічному розрізі (в аспекті соціального часу) інформація, яка репрезентована в текстах жанру „Порада”, покликана, по-перше, зберегти набутий уже досвід, накопичений людьми з даного питання, а по-друге, - транслювати поновлені знання, які отримані на сучасному етапі розвитку суспільства з цієї проблеми. Оскільки рішення глобальних проблем залежить від вмілого використання інформації, що заснована на найновіших технологічних досягненнях, ми можемо відзначити пряму залежність інформативності нового жанру „Порада” від динамічності соціального життя та соціальних стосунків. Отже, можна зробити висновок про мобільність і універсальність інформації, яку представлено в жанрі „Порада”.

Якщо говорити про стратегії та способи впливу на масового читача комунікатора, який ставить перед собою мету оволодіти конкретною аудиторією, відзначимо, що автор повинен з'ясувати соціальну орієнтацію, знання та інтереси цієї аудиторії. Залежно від цього і добирається форма інформації, а також засоби її аргументації та передачі. Автори створюють різні за комунікативно-прагматичною установкою тексти порад, розрахованих:

- на інтелектуального адресата з високою мовною культурою;

- на масового читача.

Під час дослідження моделей мовного впливу через інформування на рецепієнта текстів жанру „Порада” слід виділити такі:

- вплив шляхом уведення в поле значень рецепієнта нових знань про дійсність, на підставі яких він змінить своє ставлення до цієї дійсності:

Совет эксперта

Как подобрать «правильный» тонометр

Сегодня о важности и необходимости самостоятельно контролировать артериальное давление знают все. Но не все знают, на что следует обратить внимание при покупке тонометра. Итак, при покупке электронного тонометра необходимо:

1. Выяснить, прошёл ли прибор клинические испытания согласно протоколу Британского Гипертонического Общества (BHS) (обычно эта информация указывается на упаковке)…(Здоровье, 2008, № 14);

- вплив через зміну поля значень рецепієнта, коли інформація вже відома, але інтерпретується ним по-новому:

Совет огородникам

Смешанная грядка

Каждый огородник стремится, как можно рациональнее использовать землю. Благодаря многолетнему опыту я пришла к выводу, что лучше всего сделать свой сад и огород «смешанной грядкой». При такой посадке увеличивается численность полезных насекомых для опыления, создаётся определённый микроклимат… А как глаз радует!

Например, мята, шалфей, земляника, лук-батун, анютины глазки, морковь, петрушка - это все растения, которые не угнетают друг друга, а, наоборот, оказывают взаимную помощь…(Страна добрых советов, 2008, № 1);

- вплив через переконання, коли лідер комунікації не повідомляє нової інформації, не впливає на елементи поля значень, а подає загальновідому інформацію ще раз, тільки переконуючи рецепієнта в правильності своїх порад:

Советы загорающим

Не загорайте натощак и сразу после еды. Лучше всего делать это через час - полтора после еды (Народный целитель, 2008, № 6).

Аргументація авторів порад може ґрунтуватися на нормативно-правовій базі, на соціально-побутовому досвіді, на силі народних або язичницьких традицій, на думці авторитета або знаменитості, спиратися на релігійну віру і т. ін. Таким чином, журналісти, виступаючи творцями мови ЗМІ, впливають на формування поглядів як інтелектуальної еліти суспільства, так і всього населення. Узагальнюючи сказане, можна стверджувати, що головна мета відправника інформації в усіх наведених нами порадах - зробити все можливе, щоб адресат сприйняв його точку зору, його систему оцінок. порада текст семантичний мова

У підрозділі 3.2. йдеться про стилістичне розмаїття текстів порад. Проведений аналіз стилів, репрезентованих у порадах, дозволяє говорити про те, що всі функціональні стилі: газетно-публіцистичний, розмовний, науковий, художній та офіційно-діловий - представлені в жанрі „Порада” по-різному. Взагалі для текстів жанру „Порада” характерна комбінація газетно-публіцистичного стилю з елементами інших стилів і підстилів. Проілюструємо сказане таким прикладом:

Советы специалиста

Весна: пора заняться собой (красота из салона)

Наиболее эффективен профессиональный уход за кожей в салоне. Знающий косметолог предложит клиенту необходимую процедуру.

Может порекомендовать мезотерапию - «красоту на кончике иглы». Суть метода заключается в том, что полезные вещества в виде микроинъекций доставляются в зону, нуждающуюся в коррекции….

Виконане дослідження переконує, що будь-який функціональний стиль реально може існувати в пораді як самостійно, так і в сукупності та поєднанні елементів різних стилів. Вибір стилю спілкування здебільшого залежить від:

- лідера комунікації, його індивідуально-типологічних можливостей та інтелекту; пересікання його комунікативних інтересів з читацькими, явної та прихованої мети висловлювання; соціально-етикетної форми мовного спілкування (мовленнєвої тактики), яку обирає автор (дружній діалог з читачем, інформаційно-ділова бесіда, творчо-продуктивна рекомендація та ін.); професійної сфери діяльності, яка впливає на моделювання стильової типовості (типовим для поради юриста буде офіційно-діловий стиль спілкування, а рубрика «Разъясняет, советует учёный» визначає науковий стиль спілкування; якщо звернутися до рубрики «Советы бывалого», то типовим для цієї ситуації спілкування є розмовний стиль);

- від читацької аудиторії, яка вступає з автором рекомендації у взаємодію, її інформаційних очікувань та інтересів - соціальних, етичних, вікових і професійних.

Коментуючи у розділі 3.3. лексичну наповнюваність досліджуваного нами жанру, можна стверджувати, що в порадах наявні різноманітні групи лексики:

- загальновживана лексика, що відповідає головному критерію використання мовних засобів у публіцистиці, - загальнодоступності. Як правило, в порадах представлено міжстильову лексику, бо газета розрахована на різнорідне численне коло читачів і повинна привертати до себе увагу. Розглянемо приклад, який ілюструє сказане:

Советы для всех

1. Покупайте палатку только в специализированных туристических магазинах. Там вас подробно проконсультируют, подберут нужный вариант и выдадут обязательную гарантию.

2. Проверьте швы - они должны быть проклеены. В более дорогих моделях швы провариваются… ;

- стилістично забарвлена лексика:

1) наукова і професійно-термінологічна, що є переконливим аргументом відповідності змістового рівня рекомендацій сучасним досягненням науки, техніки:

Делаем перепрививку

Продуктивная жизнь яблонь и груш - 50 лет и даже больше. Прививку лучше делать, когда эти деревья находятся в 20-летнем возрасте.

Существует полная перепрививка или, иначе говоря, прививка в основания скелетных ветвей. В этом случае все ветви срезаются почти целиком, а оставшиеся пеньки прививаются черенками желаемого сорта;

2) розмовна і просторічна, що надає конструкції поради особливої експресії та розмовної забарвленості:

Ваше исковое заявление не должно быть похоже на ребус или кроссворд. В штатном расписании «гадалок» не имеется. Заявление следует составлять коротко, ясно и правдиво. Оно должно содержать обстоятельства, на которых основаны ваши требования, доказательства и правовое обоснование. К нему необходимо приложить подтверждающие документы. Причём - всё сразу, а не вытаскивать, как фокусник из кармана, всё новые и новые бумажки (Горожанин 2008, № 36);

3) жаргонна і арготична, що може свідчити, з одного боку, про зростаючу тенденцію до експресивності мови, а з іншого, - про зниження загальномовної культури:

Вредные советы туристам

В чужой стране пользуйтесь услугами только частных таксистов, причём изучать заранее маршрут или следить за тем, включён ли счётчик, - не нужно. Местный водила и так провезёт вас самым коротким маршрутом, не заставит переплачивать и ещё сдачу с крупной купюры сдаст всю до копеечки (Телек, 2009, № 12).

З точки зору діахронії поради поповнюються:

- неологізмами, необхідними для позначення нових життєвих реалій і понять. Нові слова стають актуальними і відомими завдяки ЗМІ;

- маловживаними або застарілими лексичними одиницями, які через різні обставини переходять у розряд активновживаних у ритуальних текстах порад для більшої переконливості й ефективності;

- конфесійною лексикою, у використанні якої простежується тенденція до відродження духовних цінностей сучасного суспільства.

Досить часто в порадах вживаються фразеологізми для створення іронічно-жартівливої тональності рекомендації та для опису душевного стану людини.

Автори порад активно вживають афоризми, паремії, які не тільки прикрашають тексти, але й допомагають краще сприймати запропоновану інформацію. Використання стійких словосполучень є дієвим арсеналом, що впливає на прийняття рішення адресатом мовлення:

Если вас кто-то «обидел», не следует выжидать несколько лет, а только потом, благородно негодуя, являться в суд. В любом случае такая заторможенность выглядит, мягко говоря, странно. Общий срок исковой давности - 3 года. Но он не означает, что всё это время можно гулять. И лишь в конце осчастливить суд своим обращением. Надо «ковать железо, пока горячо» (Горожанин, 2008, № 36).

Спостереження показують, що текст порада - це приклад взаємодії нормативної книжної мови, народнорозмовної та жаргонної лексики. Відзначимо, що на мовленнєву культуру багато в чому впливає поява нового, сформованого на початку ХХI ст. типу тих, хто пише поради.

У висновках підсумовано й узагальнено основні положення та результати дослідження, відзначено, що порада - це мовний твір, якому притаманні основні текстові формальні та змістові ознаки: прагматика, семантика, зв'язніcть, цілісність і модальність. Ці універсальні категорії відображають найсуттєвіші закономірності порад у процесі їх створення і репрезентації. Проведений аналіз значного масиву текстів досліджуваного нами жанру періодики наштовхує на висновок, що поради слід віднести до публікацій аналітичного або інформаційного характеру, тому що головне їхнє завдання - інформувати масову читацьку аудиторію.

Порівняння різних типів порад дозволило класифікувати їх за такими найважливішими ознаками: спосіб встановлення і підтримки контакту, ініціативність комунікаторів, напрямок потоку інформації, обмін інформацією, залежно від інтересів адресата та адресанта мовлення.

Вивчення та порівняння текстів порад показує, що вони мають важливий структурний компонент - наявність алгоритму (програми) послідовних дій.

Порада - це текст, що має специфічну синтаксичну структуру. На підставі дослідження порад з точки зору синтаксичних особливостей можна виділити п'ять мовних моделей, які виражено такими синтаксичними конструкціями:

- порада мінімальної синтаксичної моделі, обмежена рамками простого речення, що включає елементарне висловлювання про предмет мовлення;

- порада мінімальної синтаксичної моделі, що складається з одного елементарного висловлювання про предмет мовлення, хоча має у своїй структурі низку ускладнювальних компонентів. Унаслідок цього названий тип кваліфіковано нами як просте ускладнене речення;

- порада мінімальної синтаксичної моделі, розширеної конфігурації, що складається з двох і більше елементарних висловлювань про предмет мовлення, є складним реченням;

- порада, що представлена як інтерпретоване висловлювання про предмет мовлення, яке складається з кількох об'єднаних простих висловлювань про предмет мовлення, є надфразною єдністю, або складним синтаксичним цілим;

- порада поширеної текстової структури, що має у своїй організації одне, два і більше інтерпретованих висловлювань про предмет мовлення, об'єднаних в єдине комунікативно-функціональне ціле.

Будь-який функціональний стиль може бути представлений у пораді; основна текстова частина поради поєднує елементи газетно-публіцистичного стилю та інших стилів і підстилів. Залежно від стилю порада виконує сукупність функцій, які реалізуються в межах текстової єдності. Це функції впливу та інформаційно-естетична.

Спостереження над семантичною і прагматичною сутністю порад переконує, що головне комунікативне завдання, яке переслідує і відправник, і одержувач інформації в порадах, - взаємне прагнення до встановлення комунікації для отримання корисної та програмної інформації. Автори створюють різні за комунікативно-прагматичною установкою тексти, розраховані як на інтелектуального, так і на масового читача.

Коментуючи лексичну наповнюваність досліджуваного жанру, можна стверджувати, що в порадах представлено різноманітні групи лексики:

- загальновживана лексика;

- стилістично забарвлена лексика, що містить:

1) наукову і професійно-термінологічну лексику, яка є переконливим аргументом відповідності змістового рівня рекомендацій сучасним досягненням науки;

2) розмовну і просторічну, що надає конструкції поради особливої експресії та розмовної забарвленості;

3) елементи жаргонної й арготичної лексики, що свідчать, з одного боку, про зростаючу тенденцію до експресивності мови, а з іншого, - про зниження загальномовної культури.

Автори порад часто використовують у текстах фразеологізми, афоризми, паремії, які не тільки їх прикрашають, але й допомагають краще сприймати запропоновану інформацію.

Спостереження переконують, що газетний текст-порада - це приклад взаємодії нормативної книжної лексики, розмовно-побутової та елементів жаргону.

Перспективи даної роботи передбачають таке: дослідження використання в порадах мовних кодів як засобу комунікативного впливу на масову свідомість широкого кола споживачів; аналіз патогенних текстів мас-медійного жанру „Порада” та їх негативного впливу на рецепієнтів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Бондаренко Л. И. Совет в cистеме жанров современных СМИ: некоторые жанровые и языковые особенности / Л. И. Бондаренко // Вісник ДНУ. Серія Мовознавство, 2008. - № 11. - С. 55-60.

2. Бондаренко Л. И. Информативная сущность жанра «Совет» / Л.И. Бондаренко // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (Мовознавство). - Вип. 81 (2). - Кіровоград, 2009. - С. 290-293.

3. Бондаренко Л. И. Коммуникация между адресантом - адресатом в жанре «Совет»: намерение и восприятие / Л. И. Бондаренко // Наукові записки Луганського національного університету: зб. наук. праць. - Вип. VІІІ. - Луганськ, 2009. - Т. 2. - С. 45-53.

4. Бондаренко Л. И. Отражение современной языковой действительности в СМИ / Л. И. Бондаренко, С.В. Бобыль // Ученые записки ТНУ им. Вернадского.- Т. 22 (61). № 2. Филология. - Симферополь. 2009. - С.41-45.

5. Бондаренко Л. И. Жанр «Cовет» в современных СМИ / Л. И. Бондаренко // Русский язык и литература в школе: Проблемы изучения и преподавания в школе и вузе: сб. науч. тр. - К. : Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко, 2009. - С. 119-123.

6. Бондаренко Л. И. Жанр «Cовета» в текстовой системе современного русского языка / Л. И. Бондаренко // Лінгвістичні та лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах України: Матеріали II-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Д. : Федорченко ОО, 2010. - С. 16-21.

7. Бондаренко Л. И. К вопросу о лексико-семантической специфике жанра «Совет» / Л. И. Бондаренко // Серія: Філологічні науки. Збірник наукових праць викладачів факультету / Упорядник О.І.Панченко - Д. : Літограф, 2010. - С. 10-11.

8. Бондаренко Л. И. Стилистические особенности жанра «Совет» в современных СМИ / Л. И. Бондаренко // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах: Материалы IV научной конференции. - Д. : Пороги, 2009. - С. 246-247.

АНОТАЦІЯ

Бондаренко Л. І. Структурно-семантичний аналіз жанру “Порада” в сучасних російськомовних ЗМІ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - російська мова. - Дніпропетровський національ-ний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2010. - 20 с.

Дисертація присвячена вивченню особливостей синтаксису, семантики і прагматики жанру „Порада” в сучасних російськомовних ЗМІ. У роботі висвітлено широке коло проблем сучасної прагматики, стилістики та лінгвістики тексту, зокрема визначення статусу, типів, обсягу порад, виявлення особливостей їх композиційної структури тощо. Дослідження є першою спробою комплексного структурно-семантичного аналізу мовних та текстових характеристик жанру „Порада” як різновиду публіцистичного тексту. У процесі роботи автор, спираючись на досягнення сучасної лінгвістичної науки, висловлює власний погляд на характерні особливості композиційної структури поради як нового медіа-жанру та аналізує програмну інформацію, що містить порада, дає опис її структури, що дозволить досконаліше та глибше розглянути процес розвитку газетно- публіцистичних жанрів на сучасному етапі.

Ключові слова: текст, жанр ”Порада”, синтаксис, семантика, прагматика, композиційна структура, інформативність, програмна інформація.

Бондаренко Л. И. Структурно-семантический анализ жанра «Совет» в современных русскоязычных СМИ. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Днепропетровский национальный університет имени Олеся Гончара. ? Днепропетровск, 2010. - 20 с.

В диссертации рассматривается медиа-жанр «Совет» как речевое произведение, которому присущи основные текстовые формальные и содержательные признаки: прагматика, семантика, cвязноcть, цельность и модальность. Сравнение различных типов советов позволило классифицировать их по таким значимым основаниям, как: способ установления и поддержания контакта; инициативность коммуникаторов; направление потока информации; интересы адресанта и адресата речи. Это произведение имеет важный структурный компонент - наличие алгоритма (программы) последовательных действий. Совет - это текст, обладающий специфической синтаксической структурой. В результате исследования выявлено пять речевых моделей, выраженных такими синтаксическими конструкциями: совет минимальной синтаксической модели, состоящий из одного элементарного высказывания о предмете речи, ограниченный рамками одного простого предложения; совет минимальной синтаксической модели, состоящий из одного элементарного высказывания о предмете речи, однако имеющего в своей структуре ряд осложняющих его компонентов, вследствие чего квалифицируемого нами как осложнённое простое предложение; совет минимальной синтаксической модели расширенной структуры, состоящий из двух и более элементарных высказываний о предмете речи и являющийся сложным предложением; совет, представленный как интерпретированное (сложное) высказывание о предмете речи, состоящий из нескольких объединённых простых высказываний о предмете речи и являющийся сверхфразовым единством или сложным синтаксическим целым; совет расширенной структуры, имеющий в своей организации одно, два и более интерпретированных высказываний о предмете речи, объединённых в единое коммуникативно-функциональное целое.

Большинство советов имеют форму сверхфразового единства небольшого объёма, состоящего из двух объединённых между собой самостоятельных предложений, что способствует достижению общедоступности и легкости восприятия для получателя информации.

Проведенное исследование убеждает, что любой функциональный стиль реально может быть представлен в совете; основная текстовая часть совета относится к газетно-публицистическому стилю, однако наблюдается также соединение элементов разных стилей и подстилей. В зависимости от стиля, совет предполагает и выполняет совокупность функций, которые реализуются в рамках текстового единства. Такими функциями являются информационно-эстетическая и функция воздействия.

Наблюдения над семантикой и прагматической сущностью советов показали, что главная коммуникативная задача, которую преследует и отправитель, и получатель информации в советах, - взаимное стремление к установлению коммуникации для получения полезной и программной информации. Авторы создают разные по коммуникативно-прагматической установке тексты, рассчитанные как на интеллектуального, так и на массового читателя.

Комментируя лексическую наполняемость исследуемого нами жанра, можно утверждать, что в советах представлены различные слои лексики, в том числе общеупотребительная лексика и стилистически отмеченная лексика: научная и профессионально-терминологическая; разговорная и просторечная, заряжающая конструкцию совета экспрессией и особой разговорной окрашенностью; элементы лексики жаргонной и арготической. Пишущие советы нередко обращаются к использованию фразеологизмов, афоризмов, паремий, использование которых не только украшает тексты, но и помогает лучше воспринять предлагаемую информацию.

Наблюдения показывают, что газетный текст-совет - это пример взаимодействия нормированного книжного и ненормированного народно-разговорного языка.

Ключевые слова: текст, жанр «Совет», синтаксис, семантика, прагматика, композиционная структура, информативность, програмная информация.

Bondarenko L. I. Structural and Semantic Analysis of the Genre “Advice” in Contemporary Russian Language Mass-Media. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the Candidate of Sciences (Philology) in speciality 10.02.02 - the Russian language. - Dnipropetrovsk National University named after Oles' Honchar, Dnipropetrovs'k, 2010. - 20 p.

The thesis deals with the study of the peculiarities of syntax, semantics and pragmatists of genre “Advice” in modern Russian-language mass-media. In the paper a wide range of problems of modern pragmatists, stylistics and linguistics of text is reflected, in particular determination of status, types, volume of advice, investigation of their composition structure etc. The research is the first attempt of complex structurally-semantic interpretation of linguistic and text descriptions of genre ”Advice” as a variant of a publicistic text. In the process of work the author, using the achievement in contemporary linguistic science, expresses own look on the characteristic features of syntactic structure of advice as a new mediagenre and conducts the analysis of programmatic information, that any advice contains, gives description of its structure which will allow to perfect and to consider the process of development of newspaper - genres on the modern stage.

Кey words: text, genre, “Advice”, syntax, semantics, pragmatics, compositional structure, informativity, programming information.

Размещено на Allbest.ru